РОЛЬ КУТАННОГО Т-КЛІТИННОГО АТРАКТУЮЧОГО ХЕМОКІНУ В РОЗВИТКУ РІЗНИХ ФЕНОТИПІВ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ В ДІТЕЙ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

9. Urinary function following radical cystectomy and orthotopic neobladder urinary reconstruction / A. L. Nayak et al. Can Urol Assoc J. 2018. Jun. (Vol. 12, No. 6). P. 181186. DOI: https://doi.org/10.5489/cuaj.4877

10. Young M. J., Elmussareh M., Weston P. Radical cystectomy in the elderly - Is this a safe treatment option? Arab J Urol. 2017. 05 Oct. (Vol. 15, No. 4). P. 360-365. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aju.2017.09.002

Crana Hagmm^a go pega^ii' 15.09.2020

♦

УДК 616.516-053.2:612.398:577.112:575.21 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2021.3.241933

B. О. Дитятковський 1, РОЛЬ КУТАННОГО Т-КЛ1ТИННОГО О. е. Абатурт 2 АТРАКТУЮЧОГО ХЕМОК1НУ

НО НуЦ!6"™ ,2 В РОЗВИТКУ Р1ЗНИХ ФЕНОТИП1В

АФ—О , АТОП1ЧНОГО ДЕРМАТИТУ В Д1ТЕЙ

C.М. Таран 2

Днтровсъкий державний медичний ушверситет1 вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украгна

Алергологiчний центр КНП «KniHi4Ha лжарня швидког медичног допомоги» Днтровсъког мюъко1 ради 2

вул. В. Антоновича, 65, Днтро, 49006, Украгна

Dnipro State Medical University1

V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

Allergological Center of the Municipal Communal Enterprise

"Clinical Hospital of Ambulance" of the Dnipro City Council

V. Antonovycha str., 65, Dnipro, 49006, Ukraine

e-mail: ditiatkovskyvo@gmail.com

Цитування: Медичш перспективы. 2021. Т. 26, № 3. С. 39-46 Cited: Medicniperspektivi. 2021;26(3):39-46

Ключовi слова: атотчний дерматит, dimu, фенотипи, ризик, кутанний Т-клтинний атрактуючий хемокт Ключевые слова: атопический дерматит, дети, фенотипы, риск, кутанный Т-клеточный атрактирующий хемокин

Key words: atopic dermatitis, children, phenotypes, risk, cutaneous T-cell attracting chemokine

Резюме. Роль кутанного Т-клеточного атрактирующого хемокина в развитии разных фенотипов атопического дерматита у детей. Дитятковский В.А., Абатуров А.Е., Науменко Н.В., Алифиренко О.А., Филатова И.А., Таран С.М. Целью данного исследования было изучение риска развития разных фенотипов атопического дерматита (АД) у детей (изолированного или в сочетании с другими коморбидными атопическими заболеваниями (АЗ)) в зависимости от сывороточных концентраций кутанного Т-клеточного атрактирующего хемокина (CTACK)/CCL27. В основную группу были набраны 39 детей в возрасте от 3 до 18 лет, больных разными фенотипами АД - изолированным (18 пациентов) и в сочетании с коморбидными АЗ АР/АРК и/или БА (21 пациент). В контрольную группу были набраны 47 детей в возрасте от 3 до 18 лет, больных заболеваниями желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). Всем детям было проведено определение сывороточных концентраций CTACK/CCL27 в крови. В полной основной группе средний уровень CTACK/CCL27 был достоверно выше по сравнению с больными контрольной группы: 4403,6пг/мл (95% ДИ: 3726,2; 5148,7, p<0,001) и 3495,9 пг/мл (95% ДИ: 3197,8; 4186,8, p<0,001) соответственно. Средние сывороточные уровни CTACK/CCL27 у больных основной группы с различными фенотипами были выше таковых в полной основной

21/ Том XXVI/ 3

39

группе: с изолированным АД - 4549.4 (НК; ВК: 3923,5; 5175,2, р<0,05), с АД, сочетанным с коморбидными АЗ -5116,6 (НК, ВК: 4062,8; 6170,5, р<0,05). При фенотипах общего и изолированного АД пороговое значение сывороточного СТАСК/ССЬ27 равно 3586,5 пг/мл (76,9% и 77,8% соответственно и 38,3% в контрольной группе). Риск развития при этой концентрации равен 5,37 (95% ДИ: 2,05; 14,07, р< 0,001) для общего фенотипа АД и 5,64 (95% ДИ: 1,56; 20,32, р<0,05) для изолированного фенотипа АД соответственно. При фенотипе АД, сочетанного с коморбидными АЗ, пороговое значение сывороточного СТАСК/ССЬ27 равно 4308,8 пг/мл (66,7% в основной и 21,3% в контрольной группе). Риск развития данного фенотипа АД равен 7,40 (95% ДИ: 2,30; 23,76, р<0,001). Уровень концентрации СТАСК/ССЬ27 в сыворотке крови является достоверным биомаркером риска развития различных фенотипов АД у детей. При сывороточной концентрации СТАСК/ССЬ27 = 3658,5 пг/мл достоверный риск развития общего фенотипа АД равен 5,37, а изолированного АД=5,64. При сывороточной концентрации СТАСК/ССЬ27 =4308,8 пг/мл достоверный риск развития фенотипа АД, сочетанного с коморбидными АЗ, равен 7,40.

Abstract. The role of cutaneous T-cell attracting chemokine in the development of different phenotypes of atopic dermatitis in children. Dytiatkovsky V.O., Abaturov O.Ye., Naumenko N.V., Alifirenko O.O., Filatova I.A., Taran S.M. The goal of this study was to detect the risk of developing different atopic dermatitis (AD) phenotypes in children (isolated or combined with other comorbid atopic diseases (AtD)) depending on serum concentrations of cutaneous T-cell attracting chemokine (CTACK)/CCL27. The main group comprised 39 children aged 3 to 18 years old suffering from different AD phenotypes - isolated (18 patients) and combined with comorbid AtD - AR/ARC and/or bronchial asthma (21 patients). The control group comprised 47 children aged 3 to 18 years old, suffering from diseases of the gastrointestinal tract (GIT). Serum CTACK/CCL 27 concentrations were detected in all children. In the full main group, the average level of CTACK/CCL27 was significantly higher compared to the patients of the control group: 4403.6 pg/ml (95% CI: 3726.2; 5148.7, p<0.001) and 3495.9pg/ml (95% CI: 3197.8; 4186.8, p<0.001), respectively. Mean serum CTACK/CCL27 levels in patients of the main group with different AD phenotypes were higher than those in the full main group: with isolated AD - 4549.4pg/ml (LQ; HQ: 3923.5; 5175.2, p<0.05), with AD associated with other AtD - 5116.6 pg/ml (LQ, HQ: 4062.8; 6170.5, p<0.05). In phenotypes of overall and isolated AD, the cut-off value of serum CTACK/ CCL27 is 3586.5 pg/ml (76.9% and 77.8%, respectively, and 38.3% in the control group). The risk of development at this concentration is 5.37 (95% CI: 2.05; 14.07, p<0.001) for the total AD phenotype and 5.64 (95% 1.56; 20.32, p<0.05) for the isolated AD phenotype. In AD phenotype combined with comorbid AtD, the cut-off value of serum CTACK/CCL27 is 4308.8 pg/ml (66.7% of the main and 21.3% in the control group). The risk of developing this AD phenotype at this concentration is 7.40 (95% CI: 2.30; 23.76, p<0.001). Serum CTACK/CCL27 levels are the reliable biomarker of the risk for developing different AD phenotypes in children. In the serum level of CTACK/CCL27=3658.5pg/ml, the significant risk of developing total AD phenotype is 5.37, and isolated - AD=5.64. In the serum concentration of CTACK/CCL27=4308.8 pg/ml, the significant risk of developing AD phenotype combined with comorbid AtD is 7.40.

Одним з найпоширешших захворювань дитя-чого вшу е атотчний дерматит (АД) - вш е найчастшим алерпчним захворюванням дитя-чого BiKy [3]. Вш уражае до 25% дитячо! популяци [9]. Загальновщомо, що ранне ефек-тивне терапевтичне втручання може зупинити прогресда АД в тяжку форму з дифузним ураженням шюри тулуба та попередити розвиток так званого «атошчного маршу» (АМ) - долу-чення до АД шших атотчних захворювань (АЗ): алерпчного ритту/ринокон'юнктив^у (АР/АРК) та бронхiальноl астми (БА). В останш роки розвиваеться ппотеза про АМ як надмiрно спрощений тдхвд до розумшня механiзмiв розвитку атопи, який не враховуе вшх гене-тичних, еколопчних та бiохiмiчних чинниюв l! розвитку. Тому D.C.M. Belgrave et al. запропо-нували тдхщ до АД як первинного АЗ, яке з часом поеднуеться з рестраторною алерпею (АР/АРК та/або БА) та формуе шдивщуальш клшчш профш або фенотипи, вони почи-наються з ураження шюри i мтрують до слизових оболонок очей, верхшх, а по^м нижшх дихальних шляхiв [3]. Базуючись на цих

припущеннях, нами був проведений розподш АД на два основних клшчних фенотипи - без рестраторно! алерги у виглядi АР/АРК та/або БА (АД iзольований) та в поеднанш з будь-якою з вищевказаних атотчних нозологш (АД, поеднаний з шшими АЗ) [2].

При цьому ефективне лшування завжди ба-зуеться на розумшш механiзмiв патогенезу хвороби. У випадку з АД, зокрема в дггей, це -складне й невиршене питання, зважаючи на численш генетичш, iмyнологiчнi, бiохiмiчнi та еколопчш фактори, що беруть участь у розвитку АД. I якщо обтяжений шмейний алерголопчний анамнез по бронхiальнiй астм^ чоловiча стать, раннш початок та тяжкий стутнь АД в поеднанш з полiвалентною харчовою сенсибшь защею вже вiдомi як фактори ризику АМ [13], то група сироваткових - парактшчних маркерiв, вщомих на цей момент, е недостатньою для розумшня i контролю за ступенем тяжкост та перебтом АД в дтей. Так, шдвищеш рiвнi загального iмyноглобyлiнy Е (IgE) е важливим, але не патогномошчним фактором у дiагностицi АД - його рутинне вимiрювання вшм пащентам

не рекомендовано з силою доказовосп А [9]. HoBi погляди на патогенез АД вказують на основну роль у розвитку алерпчного запалення в шкiрi Т-хелперiв 2 типу (Th2), якi активуються взаeмoдieю антигенiв або метатв з по-шкодженою шюрою, при цьому рiвнi загального IgE шдвшцуються в не бiльше шж 20% хворих [11]. Автор вищезгаданого дoслiдження робить припущення, що синтез IgE 1Ъ2-кттинами е вторинним феноменом, тому що деяю пацiенти з АД тяжкого ступеня мають нешдвищеш рiвнi загального IgE, натoмiсть його шдвищення зафiксoване при неатoпiчних станах (паразитарш швазп, автoiмуннi стани тощо).

У реатзаци каскаду механiзмiв алерпчного запалення при АД одна з провщних ролей належить хемoкiнам (ХК) - бюлопчним молекулам, що диригують активнiстю Т-клiтин, розташованих у шюр^ i зокрема Th2-клiтин. Так, найбшьш вивченим серед ХК е тимус- та активащею регульований хемокш (CCL17), який продукуеться кератиноцитами шюри та стиму-люе Th2-клiтини, що, у свою чергу, корелюе зi ступенем тяжкoстi АД, рiвнем IgE та еозино-фiлiею в крoвi [8, 12]. У метааналiзi Thijs J. et al. [4] було визначено ХК, який може бути корис-ним у розумшш складних каскадiв запалення при АД - кутанний Т-кттинно атрактуючий хемoкiн (CTACK)/CCL27. Вiн залучае до вогнищ запалення в шкiрi Th-22-лiмфoцити, що продукують iнтерлейкiн-22, який пригнiчуе диференщащю клiтин епiдермiсу та тим самим посилюе пошкодження шкiрнoгo бар'еру як одного з основних механiзмiв патогенезу АД [12, 14]. У роботах початку дослщження CTACK/CCL27 вказуеться на асощацп рiвнiв CTACK/CCL 27 та ступеня тяжкосп АД, а також дoстoвiрне зни-ження його сироваткових концентрацш з вiкoм [10]. Дослщження oстаннiх рoкiв вказують на дoстoвiрнi рiзницi кoнцентрацiй CTACK/CCL27 у роговому шарi шкiри хворих та АД у фазi загострення, ремюи та шюри здорових людей [6]. Так, концентраци CTACK/CCL27 у пащента у фазi загострення АД були дoстoвiрнo в 3 рази вищ^ нiж у пацiентiв з АД у фазi ремюи.

При цьому в Укра!ш на сьoгoднi немае дослщжень щодо рiвнiв сироваткових концентрацш CTACK/CCL27 у дiтей, хворих на АД - як в аспект асощацш зi ступенем тяжкоси, так i прогностичного ризику розвитку рiзних фено-типiв АД - iзoльoванoгo або поеднаного з шшими АЗ.

Тому метою цього дослщження було вивчення сироваткових кoнцентрацiй CTACK/CCL27 у дiтей, хворих на АД, для встановлення асощацш

з рiзними його формами ^зольованого або в поеднанш з сезонним АРК, та/або цiлoрiчним АР, та/або БА).

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Було дослщжено 86 дiтей. До основно! групи увшшли 39 дiтей, хворих на рiзнi фенотипи АД (iзoльoваний та в поеднанш з шшими АЗ (АР/АРК та/або БА)). Крш^ями включення до ще! групи були: вш 3-18 роюв, установлений дiагнoз АД у вищеперерахованих фенотипах. Критерiями виключення були: вш молодше 3 або старше 18 роюв, вiдсутнiсть клшчних АЗ, тд-тверджений дiагнoз захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Hабiр у групу був здiйснений на кафедрi педiатрii 1 та медично! генетики Днiпрoвськoгo державного медичного ушверситету, кoнсультативнo-дiагнoстичнoму та стацioнарнoму вiддiленнях Алергоцентру МНПП «Клшчна лiкарня швидко1 медично1 допомоги» Дшпровсько! мюько! ради.

Контрольну групу склали 47 дiтей, хворих на патолопю ШКТ (функцioнальну диспепсда, хрoнiчний гастрит, гастроезофагеальну реф-люксну хворобу, функщональш розлади бшар-но! системи). Хвoрi контрольно1 групи не мали клшчних ознак АЗ. Критерiями включення до контрольно1 групи були: вш 3-18 рoкiв, тд-тверджений дiагнoз захворювань ШКТ, вщсут-шсть клiнiчних прoявiв АЗ. Критерiями виключення були: вш молодше 3 або старше 18 роюв, шдтверджений дiагнoз АЗ. Hабiр у групу був здшснений у вiддiленнi гастроентерологи МНКП «Мюька клiнiчна лiкарня № 9 Дшпровсько! мюько! ради».

Кшшчне визначення ступеня тяжкoстi АД у хворих основное' групи проводилося iз застосуван-ням iндексу "Scoring atopic dermatitis" (SCORAD) (Наказ МОЗ Украши № 670 вiд 04.07.2016 р.). Визначення сироваткових концентрацш CTACK/CCL27 у хворих основно! та контрольно! груп було здiйсненo в зразках венозно! крoвi в лабoратoрii <^агностичного центру ТОВ «Аптеки медично! академп» за допомогою сертифшованих дiагнoстичних реактивiв Human CTACK ELISA Kit (ELH-TARC, сершний № 013018 0236).

Права пащенпв були дотримаш згiднo з Гельсшською декларацiею (у редакцii вiд 10.2013 р., прийнятою на 64-й Генеральнш асамбле!, Форталеза, Бразилiя). Кoмiсiя з питань бюмедично! етики ДЗ «ДМА» схвалила запропо-нoванi методи дослщження (Протокол № 7 вщ 28.10.2020). Батьки вшх дiтей, якi були залучеш до дoслiдження, пiдписали шформоваш згоди на дiагнoстичнi процедури та обробку персо-нальних даних.

21/ Том XXVI/ 3

41

Статистичний ан^з та визначення досто-BipHOcri рiзницi мiж вiдносними величинами отриманих результатiв був проведений за допо-могою критерiю xi-квадрат Пiрсона (х2); для вибiрок >5 хворих) та точного подвшного кри-терiю Фiшера (ТКФ) для вибiрок <5 хворих). Середнi значення викладеш у виглядi медiан (нижнiй квартиль (НК), верхнiй квартиль (ВК)). Асощацп CTACK/CCL27 та !х параметри було вимiряно за допомогою коефiцieнта кореляци Спiрмена (г). Перевiрка закону нормальност роз-подiлення даних проводилася за допомогою критерив Колмогорова-Смирнова (з поправкою Лшефорса) та Шатро-У!лка. Для визначення ризику розвитку АД у рiзних фенотипах було використано лопстичний регресшний аналiз з обчисленням вiдношення шаншв (ВШ) i 95% довiрчим штервалом (95% Д1). Пороговi значення концентраци CTACK/CCL 27 були розра-хованi за допомогою ROC-аналiзу (receiver operator characteristic plot). За рiвень статистично! достовiрностi був прийнятий критерш p<0,05.

Вищеперерахованi статистичнi розрахунки здшснеш на лiцензованому програмному забез-печенш Statistica v.6.1 (Statsoft Inc., USA, лщен-зiйний № AGAR909E415822FA, [1]).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

При порiвняннi гендерного складу основно! та контрольно! груп були визначеш таю показники: в основнш групi дiвчатка склали 18 або 46,15%, хлопчики - 21 або 53,85% вщ загально! кiлькостi; у контрольнiй груш дiвчатка склали 26 або 55,32%, хлопчики - 21 або 44,68% вщ загально! кшькостг Проте щ показники не виявили статистично дост^рно! рiзницi мiж собою (p>0,05 за крите-рieм х2 Пiрсона).

При порiвняннi вiку хворих повно! основно! (вс фенотипи АД) та контрольно! груп було встановлено достовiрно нижчий середнiй вiк пацieнтiв як з iзольованим АД, так i з АД, поед-наним з коморбщними АЗ, у вiдношеннi до вшу пащенпв iз захворюваннями ШКТ (табл. 1). Це шдтверджуе гiпотезу про бшьш раннiй вiк початку машфестацп АЗ, нiж ШКТ-патологi!.

З вищенаведено! таблицi також випливае, що при фенотипах iзольованого АД та АД, поед-наного з коморбщними АЗ, вiк хворих досто-вiрно нижчий, нiж у хворих iз захворюваннями ШКТ. Також вiк хворих на iзольований АД достовiрно нижчий за вш хворих на фенотип АД, поеднаного з коморбщними АЗ.

Таблиця 1

Пор1вняння середнього в1ку хворих на р1зн1 фенотипи АД основно!' та групи контролю

Групи/когорти

В1к: середн1й арифметичнй показник, роки (-95%; +95% Д1)

Повна основна Основна: АД 1зольований Основна: АД+коморб1дш АЗ Контрольна

39 18 21

47

7,8 (6,7; 8,9)* 6,6 (5,2; 7,9)** 8,9 (7,3; 10,4)** 10,9 (9,74; 12,10)*

Прнм1ткн: * - p<0,001 за критерiем Стьюдента;

- p<0,05 за критерiем Стьюдента.

При вимiрюваннi сироваткових концентрацiй СТАСК/С^ 27 були отриманi результати, яю свiдчать про достовiрно вищi рiвнi цього ХК у дiтей, хворих на рiзнi фенотипи АД, порiвняно з хворими контрольно! групи без АЗ (табл. 2). Середш величини повно! основно! та контрольно! груп подаш у виглядi середшх арифметичних показникiв (не вiдхиляються вщ нормального закону розподiлу даних), а в когортах рiзних фенотипiв АД - у виглядi медiан (вщхиляються вiд нормального закону розподiлу даних).

При визначенш асоцiацiй мiж CTACK/CCL27 та параметрами хворих основно! та контрольно! груп були встановленi прямi та зворотш асоцiацi!. Так, у пащенпв повно! основно! групи з ушма фенотипами АД визначена пряма досто-вiрна асоцiацiя середньо! сили з тдвищенням рiвня цього ХК (г=0,406, p<0,01) порiвняно з пацiентами контрольно! групи. У самш же контрольнш групi була визначена зворотня достовiрна асоцiацiя середньо! сили зi збшь-шенням вiку дiтей (г=-0,347, p<0,05).

Таблиця 2

Сироватков1 piBHi CTACK/CCL27 у хворих на р1зн1 фенотипи АД основно!' групи та хворих контрольно!' групи

Групи/когорти

CTACK/CCL27, пг/мл

Повна основна, медаана (НК;ВК)

Основна: АД 1зольований, середнс арифметичне (-95%, +95% Д1)

39

18

4403,6* (3726,2; 5148,7)

4549,4** (3923,5; 5175,2)

Основна: АД+коморбвдт АЗ, середнс 21 5116,6**

арифметичне (-95%, +95% Д1) (4062,8; 6170,5)

Контрольна, медаана (НК; ВК) 47 3495,9*

(3197,8;4186,8)

Приштки: * - p<0,001 за KpmepieM Манна-Уггш; ** - p<0,05 -за критерieм Стьюдента.

При застосуванш регресшного анатзу були отримаш порогов! значення сироваткових концентрацш CTACK/CCL27, яю викликають ризик розвитку дослщжуваних фенотишв АД. Так, були визначеш два значення, яю мають досто-в1рн1 асощацп (ризик розвитку) з р1зними фенотипами АД: 3658,5 пг/мл - специф1ч-шсть =61,7% (95% Д1 46,4-75,5), сенситив-

шсть =77,8 (95% Д1 52,4-93,5); 4308.8 пг/мл -специф1чнють =78,7% (95% Д1 64,3-89,3), сенси-тивнють =66,7 (95% Д1 43,0-85,4).

Порогове значення сироватково! концентрацп CTACK/CCL 27 виявило достов1рн1 асощацп (ВШ) з ризиком розвитку як загального, так й ¡зольованого фенотишв АД пор1вняно з хворими контрольно! групи (табл. 3).

Таблиця 3

Розподш та асощацп порогового критерш CTACK/CCL27=3658,5 пг/мл серед хворих на р1зш фенотипи АД основно!' та контрольно!' груп

CTACK/CCL27=3586,5 пг/мл Повна основна група, n=39 Основна група: 1зольований АД, n=18 Контрольна група, n=47

Так, n 30 14 18

Так, % 76,9% 77,8% 38,3%

Hi, n 9 4 29

Hi,% 23,1% 22,2% 61,7%

ВШ (95% Д1) 5,37* (2,05; 14,07) 5,64** (1,56; 20,32)

Приштки: * - p<0,001;

- p<0,05.

Таким чином, при виявленш в дггей сироваткових концентрацш CTACK/CCL27 =3658,5 пг/мл та вище достов1рний ризик (ВШ) захвор1ти на АД як фенотип-утворююче захворювання дор1в-нюе 5,37, а на ¡зольований АД - 5,64 пор1вняно з дггьми, в яких концентращя CTACK/CCL27 у сироватщ кров1 нижча вказаного значення.

При дослщженш порогового значення CTACK/CCL27 =4308,8 пг/мл, воно та значення, що його перевищують, були визначеш в бшьшосп хворих когорти АД, поеднаного з

шшими АЗ. Цей показник продемонстрував достов1рний ризик розвитку цього фенотипу АД пор1вняно з хворими контрольно! групи без АЗ (табл. 4).

У представленому дослщженш отримаш результати, яю свщчать про достов1рно нижчий вш д1тей, хворих на АД р1зних фенотишв, пор1вняно з д1тьми контрольно! групи: 7,8, 6,6 та 8,9 року i 10,9 року вщповщно. Це шдтверджуе власну гiпотезу про бшьш раннiй вiк початку АЗ вщносно захворювань ШКТ.

21/ Том XXVI/ 3

43

Таблиця 4

Розподш та асощащ!' порогового критер1я CTACK/CCL27=4308,8 пг/мл серед хворих на р1зш фенотипи АД основно!' та контрольно!' груп

CTACK/CCL27=4308.8 пг/мл

Основна група: АД+коморбвдт АЗ, п=18

Контрольна група, п=47

Так, п Так, % Ш, п Н1,%

ВШ (95% Д1)

14

66,7% 7

33,3%

7,40* (2,30; 23,76)

10

21,3%

37 78,7%

Прим1тка: * - р<0.001.

Наукова новизна проведеного дослiдження полягае у вперше визначних концентрацiях СТАСК/С^27 у дiтей, хворих на АД. На цей час в Укра!ш проведене одне дослiдження Th-2 ХК, в якому було визначене пщвищення рiвнiв TARC/CCL17 у дiтей з АД зi встановленою сенсибiлiзацiею до харчових алергешв [17]. Вiдмiннiсть оригшального дослiдження полягае у визначеннi концентраци CTACK/CCL27 та ризику розвитку рiзних фенотипiв АД незалежно вiд виду сенсибшзацн, зважаючи на меншу вивчешсть останнього при АЗ у дггей.

Визначенi достовiрно вищi середнi рiвнi CTACK/CCL 27 у когортах основно! групи - АД iзольований та АД в поеднанш з коморбщними АЗ - пiдтверджують нещодавнi дослщження щодо пiдвищення сироваткових концентрацiй цього ХК у хворих на АЗ [16]. Але, на вiдмiну вщ цього дослщження, у вищевикладеному когорти пащенпв основно! групи складалися навколо АД як базового АЗ. До того ж уперше був визначений ризик (ВШ) захвор^и на рiзнi фенотипи АД, чого не було зроблено в до-слщженш Е. Machura et а1. [16].

У новiтньому метааналiзi Y. Renert-Yuva1 et а1. вказуеться на достовiрно встановлений взаемозв'язок мiж CTACK/CCL27 та ступенем тяжкостi проявiв АД, що пiдтверджуе його важливу роль у патогенезi цього захворювання в дггей [5]. Було пiдтверджено найсильшшу ко-реляцiю CTACK/CCL27 зi SCORAD та фактором некрозу пухлин альфа (ТОТ-а) в дiтей, хворих на АД iз сенсибiлiзацiею до овоальбумiну курячого яйця [15].

Загалом, останш дослiдження щодо вивчення ролi хемоюшв у патогенезi АД у дней фокусу-валися на зв'язках зi ступенем тяжкостi, а не ризиком виникнення хвороби як тако! [8]. Тому юнуе перспектива застосування СТАСК/С^27 в

якостi маркера протизапально! терапп АД для контролю !! ефективносп та перегляду при вщ-сутносп клiнiчного покращення у хворих. Ця гiпотеза пiдтверджуеться нещодавнiм дослщжен-ням Е. Roekevisch et а1. (2020), в якому тд-тверджено достовiрне зниження цього ХК у дорослих пацiентiв з АД тяжкого ступеня [7].

Представлене власне дослщження розкривае ризик виникнення рiзних фенотишв АД залежно вiд сироваткових рiвнiв CTACK/CCL27, що е його науковою новизною, що наочно представлене в таблицях 3 та 5.

З цього можна зробити припущення про маркерну роль цього ХК при розрахунку ризику виникнення АР/АРК та БА. Для шдтвердження тако! гшотези потрiбнi дослщження на окремих когортах хворих з iзольованими фенотипами АР/АРК та БА.

ВИСНОВКИ

1. Рiвень концентраци СТАСК/С^27 у сиро-ватцi кровi достовiрно пов'язаний з розвитком та фенотитчними проявами атопiчного дерматиту в дтей.

2. Сироваткова концентрацiя СТАСК/С^27 достовiрно вища при фенотипi атошчного дерматиту, поеднаного з коморбщними атопiчними захворюваннями, нiж при iзольованому атопiчному дерматитi.

3. При рiвнi CTACK/CCL27 у сироватцi кровi =3658,5 пг/мл достовiрний ризик розвитку загального фенотипу атопiчного дерматиту дорiв-нюе 5,37, а iзольованого - 5,64.

4. При рiвнi CTACK/CCL27 у сироватщ кро-вi =4308,8 пг/мл достовiрний ризик розвитку фенотипу атошчного дерматиту, поеднаного з коморбщними атошчними захворюваннями, дорiвнюе 7,40.

5. Для остаточного визначення ролi CTACK/CCL27 у патогенезi алергiчного риш-ту/ринокон'юнктивiту i брониально! астми та

його асощацш з piзними фенотипами атошчного деpмaтитy пoтpiбнi пoдaльшi дoслiдження на кoгopтax xeopMx, oкpемo стpaтифiкoвaниx за цими нозолопями.

Koнфлiкт iнтеpесiв. Автopи заявляють npo вiдсyтнiсть кoнфлiктy iнтеpесiв.

Ця pоботa e фpaгментом до^дження кaфедpи педiaтpiï 1 та медичног генетики Дт-щовського деpжaвного медичного yнiвеpситетy

«Пpогнозyвaння pозвиткy дитячих зaхвоpювaнь, асоцтованих з цивтзащею» (деpжaвний pеe-стpaцiйний № 0120U101324). До^дження доводилось вiдnовiдно до бюджетно1 пpогpaми, кодовано1 КПВК 2301020, як "Иаукова та науко-во-техтчна дiяльнiсть у гaлyзi охоpонu здо-pов'я", що фтансуеться з деpжaвного бюджету Miнiстеpством охоpонu здоpов'я У^ати.

СПИСОK Л!ТЕРАТУРИ

1. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. Киев: МИЦ «Мединформ», 2018. 579 с.

2. Associations of the novel chemokine-based diagnostic biomarker panel with different phenotypes of atopic dermatitis in children. Paediatrics / V. O. Dy-tiatkovskyi et al. Eastern Europe. 2021. Vol. 9, No. 1. P. 20-31. DOI: https://doi.org/10.34883/PL202L9.L002.

3. Atopic dermatitis and respiratory allergy: what is the link / D. C. M. Belgrave et al. Curr Derm. 2015. P. 221-227. DOI: https://doi.org/10.1007/s13671-015-0121-6.

4. Biomarkers for atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis / J. Thijs et al. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2015. Oct. (Vol. 15, No. 5). P. 453-460. DOI: https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000198

5. Biomarkers in atopic dermatitis-a review on behalf of the International Eczema Council / Y. Renert-Yuval et al. J Allergy Clin Immunol. 2021. 28 Jan. P. S0091-6749(21)00096-8.

DOI: https://doi.org/10.1016/jjaci.2021.01.013

6. Clausen M. L., Kezic S., Olesen C. M., Agner T. Cytokine concentration across the stratum corneum in atopic dermatitis and healthy controls. Sci Rep. 2020. Vol. 10, No. 1. P. 21895.

DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-020-78943-6

7. Effect of immunosuppressive treatment on bio-markers in adult atopic dermatitis patients / E. Roekevisch et al. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2020. Jul. (Vol. 34, No. 7). P. 1545-1554.

DOI: https://doi.org/10.1111/jdv.16164

8. Clinical Study Group. Exploring immune development in infants with moderate to severe atopic dermatitis / L. Hulshof et al. Front Immunol. 2018. Mar. (No. 9). P. 630.

DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.00630

9. Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 1. Diagnosis and assessment of atopic dermatitis / L. F. Eichenfield et al. J Am Acad Dermatol. 2014. Feb; (Vol. 70, No. 2). P. 338-351.

DOI: https://doi.org/10.1016/jjaad.2013.10.010

10. Increased serum thymus and activation-regulated chemokine and cutaneous T cell-attracting chemokine levels in children with atopic dermatitis / T. W. Song et al. Clin Exp Allergy. 2006. Mar. (Vol. 36, No. 3). P. 346-351. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2006.02430.x

11. Kabashima K. New concept of the pathogenesis of atopic dermatitis: interplay among the barrier, allergy, and pruritus as a trinity. J Dermatol Sci. 2013. Apr. (Vol. 70, No. 1). P. 3-11.

DOI: https://doi.org/10.1016/jjdermsci.2013.02.001

12. Kim J. E., Kim J. S., Cho D. H., Park H. J. Molecular mechanisms of cutaneous inflammatory disorder: atopic dermatitis. Int J Mol Sci. 2016. 30 Jul. (Vol. 17, No. 8). P. 1234.

DOI: https://doi.org/10.3390/ijms17081234

13. New insights into the phenotypes of atopic dermatitis linked with allergies and asthma in children: an overview / F. Amat et al. Clin Exp Allergy. 2018 Aug. (Vol. 48, No. 8). P. 919-934.

DOI: https://doi.org/10.1111/cea.13156

14. Progressive activation of T(H)2/T(H)22 cytokines and selective epidermal proteins characterizes acute and chronic atopic dermatitis / J. K. Gittler et al. J Allergy Clin Immunol. 2012. Dec. (Vol. 130, No. 6). P. 1344-54. DOI: https://doi.org/10.1016/jjaci.2012.07.012

15. Serum levels of Th2 chemokines, CCL17, CCL22, and CCL27, were the important markers of severity in infantile atopic dermatitis / J. Nakazato et al. Pediatr Allergy Immunol. 2008. Nov. (Vol. 19, No. 7). P. 605-613. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2007.00692.x

16. Serum TARC and CTACK concentrations in children with atopic dermatitis, allergic asthma, and urticaria / E. Machura et al. Pediatr Allergy Immunol. 2012. May. (Vol. 23, No. 3). P. 278-84.

DOI: https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2011.01225.x

17. Ways of optimizing the diagnostics of food allergies in children based on the clinical and im-munological criteria / T. O. Kryuchko et al. Wiad Lek. 2020. Vol. 73, No. 10. P. 2255-2260. PMID: 33310959. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202010129

REFERENCES

1. Antomonov MY. [Mathematical processing and 2. Dytiatkovskyi VO, Abaturov OE, Naumenko NV, analysis of medical and biologic data]. 2-d ed. Kyiv: IIC Pinayeva NL, Alifirenko OO, Taran SM, et al. Asso-«Medinform»; 2018. p. 579. Russian. ciations of the novel chemokine-based diagnostic biomarker

21/ Taм XXVI/ 3

45

panel with different phenotypes of atopic dermatitis in children. Paediatrics. Eastern Europe. 2021;9(1):20-31. doi: https://doi.org/10.34883/PL202L9.L002

3. Belgrave DCM, Simpson A, Buchan IE, et al. Atopic dermatitis and respiratory allergy: what is the link. Curr Derm. 2015;221-7.

doi: https://doi.org/10.1007/s13671-015-0121-6

4. Thijs J, Krastev T, Weidinger S, Buckens CF, de Bruin-Weller M, Bruijnzeel-Koomen C, et al. Biomarkers for atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2015 0ct;15(5):453-60. doi: https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000198

5. Renert-Yuval Y, Thyssen JP, Bissonnette R, Bieber T, Kabashima K, et al. Biomarkers in atopic dermatitis-a review on behalf of the International Eczema Council. J Allergy Clin Immunol. 2021 Jan 28:S0091-6749(21)00096-8. doi: https://doi.org/10.1016/jjaci.2021.01.013

6. Clausen ML, Kezic S, Olesen CM, Agner T. Cytokine concentration across the stratum corneum in atopic dermatitis and healthy controls. Sci Rep. 2020;10(1):21895. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-020-78943-6

7. Roekevisch E, Szegedi K, Hack DP, Schram ME, Res PCJM, Bos JD, et al. Effect of immunosuppressive treatment on biomarkers in adult atopic dermatitis patients. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2020 Jul;34(7):1545-54. doi: https://doi.org/10.1111/jdv. 16164

8. Hulshof L, Overbeek SA, Wyllie AL, Chu MLJN, Bogaert D, de Jager W, et al. Clinical Study Group. Exploring immune development in infants with moderate to severe atopic dermatitis. Front Immunol. 2018 Mar;9:630.

doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.00630

9. Eichenfield LF, Tom WL, Chamlin SL, Feld-man SR, Hanifin JM, Simpson EL, et al. Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 1. Diagnosis and assessment of atopic dermatitis. J Am Acad Dermatol. 2014 Feb;70(2):338-51.

doi: https://doi.org/10.1016/jjaad.2013.10.010

10. Song TW, Sohn MH, Kim ES, Kim KW, Kim KE. Increased serum thymus and activation-regulated chemokine and cutaneous T cell-attracting che-

mokine levels in children with atopic dermatitis. Clin Exp

Allergy. 2006 Mar;36(3):346-51.

doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2006.02430.x

11. Kabashima K. New concept of the pathogenesis of atopic dermatitis: interplay among the barrier, allergy, and pruritus as a trinity. J Dermatol Sci. 2013 Apr;70(1):3-11. doi: https://doi.org/10.1016/jjdermsci.2013.02.001

12. Kim JE, Kim JS, Cho DH, Park HJ. Molecular mechanisms of cutaneous inflammatory disorder: atopic dermatitis. Int J Mol Sci. 2016 Jul 30;17(8):1234. doi: https://doi.org/10.3390/ijms17081234

13. Amat F, Soria A, Tallon P, Bourgoin-Heck M, Lambert N, Deschildre A, et al. New insights into the phenotypes of atopic dermatitis linked with allergies and asthma in children: an overview. Clin Exp Allergy. 2018 Aug;48(8):919-34.

doi: https://doi.org/10.1111/cea.13156

14. Gittler JK, Shemer A, Suarez-Farinas M, Fuentes-Duculan J, Gulewicz KJ, Wang CQ, et al. Progressive activation of T(H)2/T(H)22 cytokines and selective epidermal proteins characterizes acute and chronic atopic dermatitis. J Allergy Clin Immunol. 2012 Dec;130(6):1344-54. doi: https://doi.org/10.1016/jjaci.2012.07.012

15. Nakazato J, Kishida M, Kuroiwa R, Fujiwara J, Shimoda M, Shinomiya N. Serum levels of Th2 chemo-kines, CCL17, CCL22, and CCL27, were the important markers of severity in infantile atopic dermatitis. Pediatr Allergy Immunol. 2008 Nov;19(7):605-13. doi: https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2007.00692.x

16. Machura E, Rusek-Zychma M, Jachimowicz M, Wrzask M, Mazur B, Kasperska-Zajac A. Serum TARC and CTACK concentrations in children with atopic dermatitis, allergic asthma, and urticaria. Pediatr Allergy Immunol. 2012 May;23(3):278-84.

doi: https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2011.01225.x

17. Kryuchko TO, Bubyr LM, Nesina IM, Tkachen-ko OY, Izmailova OV, Poda OA et al. Ways of optimizing the diagnostics of food allergies in children based on the clinical and immunological criteria. Wiad Lek. 2020;73(10):2255-60. PMID: 33310959.

doi: https://doi.org/10.36740/WLek202010129

CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 15.03.2021

♦