CC BY
1
УДК: 334.02:65.015
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.202L3.24
Л.О. КОРЧЕВСЬКА
Херсонский нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-0720-9929
о.в. кокоревА
Херсонский нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-9918-2278
А.е. ГЛИНСЬКА
Херсонский нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0003-4487-8459 АС. ПЕРЕЛИГ1НА
Херсонский нацюнальний техшчний ушверситет
М.С. СОКОЛ
Херсонский нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-6100-8223
РОЛЬ KOMYHIKATOBHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 КЕР1ВНИКА ТУРИСТИЧНИХ ШДПРИСМСТВ В УМОВАХ РИНКОВИХ СВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
У cmammi вивчено роль комуткативно' xoMnemenmnocmi KepieHUKa туристичних тдприемств в умовах ринкових евроттеграцшних проце^в. До^джено, що кepiвник перебувае у посттнт комункацИ': керуе тдлеглими, стлкуеться з колегами, веде переговори з партнерами, радиться з фaхiвцями, обслуговуе клiентiв. Bid яюсного вмiння пiдтpимувaти й розвивати вiдносини залежить ефективтсть роботи кepiвникa, що впливае на емоцшну задоволетсть i мaтepiaльнe благополуччя.
Виявлено, що пiд комункативною компетентнктю кepiвникa туртдприемства pозумiеться формування його нeобхiдного психiчного стану, повeдiнки й установок. Bpaховуючi евроттеграцшт тенденци, постае нeобхiднiсть перейняття мiжнapодного досвiду та ознайомлення з мiжкультуpними комуткащями.
Наведено приклад застосування квaлiмeтpичноï оцтки професшно-комуткативно' компeтeнтностi як особливо значущо' компоненти профшю пра^вника туристичного тдприемства, професшна дiяльнiсть яких передбачае постшну мiжособистiсну взаемодт. На цш основi важливо розробляти дiевий мотивацтний механизм, такше компетентний пра^вник не реалгзуватиме власний потен^ал. Квaлiмeтpичнa оцiнкa дозволяе об'ективно визначити вклад кepiвникa у результати дiяльностi туристичного тдприемства, а також обтрунтувати pозмip iндивiдуaльноï премИ' тощо.
До^джено, що в умовах COV1D-19 пepсонaлiзaцiя сepвiсу туристичних пiдпpиемств досяжна тепер не через особисте стлкування гостей з пращвниками, а через iнфоpмaцiйнi технологи' й безконтактт форми взаемоди, у тому числ^ через цифpовi вивкки, голосовi сepвiси, чат-боти, а також роботу з бюметричними даними.
Ключовi слова: комуткативна компетенттсть, кepiвник, туристичне пiдпpиемство, ринок, евpоiнтeгpaцiйнi процеси.
Л.А. КОРЧЕВСКАЯ
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-0720-9929 О.В. КОКОРЕВА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-9918-2278 А.Е. ГЛИНСКАЯ
Херсонский национальный технический университет
ORCID: ORCID: 0000-0003-4487-8459 А.С. ПЕРЕЛЫГИНА
Херсонский национальный технический университет
М.С. СОКОЛ
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-6100-8223
РОЛЬ КОММУНИКАЦИОННОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЯ ТУРИСТИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ РЫНОЧНЫХ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ
В статье изучена роль коммуникативной компетентности руководителя туристических
предприятий в условиях рыночных евроинтеграционных процессов. Доказано, что руководитель постоянно коммуницирует: руководит подчиненными, общается с коллегами, ведет переговоры с партнерами, советуется со специалистами, обслуживает клиентов. От качественного умения поддерживать, и развивать отношения зависит эффективность его работы, эмоциональная удовлетворенность и материальное благополучие.
Выявлено, что под коммуникативной компетентностью руководителя турпредприятия понимается формирование его необходимого психического состояния, поведения и установок. Учитывая евроинтеграционные тенденции, возникает необходимость заимствования международного опыта и ознакомления с межкультурными коммуникациями.
Приведен пример применения квалиметричной оценки профессионально-коммуникативной компетентности как особо значимой компоненты профиля работника туристического предприятия, профессиональная деятельность которого предполагает постоянное межличностное взаимодействие. На этой основе важно разрабатывать действенный мотивационный механизм, иначе компетентный работник не будет реализовывать собственный потенциал. Квалиметрическая оценка позволяет объективно определить вклад руководителя в результаты деятельности туристического предприятия, а также обосновать размер индивидуальной премии.
Доказано, что в условиях COVID-19 персонализация сервиса туристических предприятий осуществляется не через личное общение гостей с работниками, а через информационные технологии и бесконтактные формы взаимодействия, в том числе, через цифровые вывески, голосовые сервисы, чат боты, а также работу с биометрическими данными.
Ключевые слова: коммуникационная компетентность, руководитель, туристическое предприятие, рынок, евроинтеграционные процессы
L.O. KORCHEVSKA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-0720-9929 O.V. KOKOREVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-9918-2278 A.E. GLINSKA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0003-4487-8459 A.S. PERELYGINA
Kherson National Technical University
M.S. SOKOL
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-6100-8223
THE ROLE OF COMMUNICATION COMPETENCE OF THE HEAD OF TOURIST ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF MARKET EUROPEAN INTEGRATION PROCESSES
The article studied the role of communicative competence of the head of tourist enterprises in the conditions of market European integration processes. The head constantly communicates: leads subordinates, communicates with colleagues, negotiates with partners, consults with experts, serves customers it has been proven. From high-quality ability to maintain, and develop relationships depends on the effectiveness of its work, emotional satisfaction and material well-being.
The communicative competence of the head of the tour enterprise is the formation of its necessary mental state, behavior and installations is understood it was revealed. There is a need to borrow international experience and familiarization with intercultural communication, given the European integration trends.
An example of the application of a qualimetric assessment of professional-communicative competence as a particularly significant component of the employee's profile of a tourist enterprise, whose professional activity implies constant interpersonal interaction. On this basis it is important to develop an effective motivational mechanism, otherwise the competent worker will not implement its own potential. A qualimetric assessment allows you to objectively determine the contribution of the head into the results of the tourist enterprise, as well as to substantiate the size of the individual prize.
In the conditions of COVID-19 personalization of the service of tourist enterprises is carried out not through personal communication with employees, but through information technology and non-contact forms of interaction, including through digital signs, voice services, chat bots, as well as work with biometric data it has been proven.
Key words: сommunication competence, leader, tourist enterprise, market, European integration processes.
^CTarnBKa проблеми
В yмовax евроштеграцп вщбуваеться активний перетин культур. На сьогодш велика чисельшсть менеджерiв приймае участь у дiяльностi бaгaтонaцiонaльниx оргaнiзaцiй, працюе в мiжнaродниx компaнiяx, спiлкyeться з iноземними партнерами та споживачами. Тому проблема тдготовки спецiaлiстiв, як1 будуть конкурентоздатними як на вичизняному, так i на световому ринку прaцi, а також набуття ними комyнiкaтивноï компетентностi стае особливо актуальною.
Найбшьшою мiрою це стосуеться тдготовки керiвникiв сфери туристичного бiзнесy. По-перше, для досягнення yraixy в цiй сферi необxiдно володети багаточисельними навичками, здiбностями, yмiннями, певним талантом й високою працездатшстю; по-друге, важливими постають правила поведiнки, що грунтуються на кyльтyрниx цiнностяx i нормax; по-трете, згiдно iз законодавством Украши туристична галузь, як одна з найбшьш прiоритетниx, вимагае тдвищення рiвия комyнiкaцiйноï компетентностi прaцiвникiв.
Aнaлiз оcтaннiх доcлiджень i пyблiкaцiй
Теоретичним, методичним й практичним аспектам комyнiкaтивниx процесiв присвячено прaцi Бебика В. М., Любченко Н. Л., Мшьнера Б., Piзyнa В.В., Писаревського I.M., Почепцова Г.Г., Холода О.М. та бaгaтьоx iншиx нayковцiв, що дозволяе опанувати цей досвiд та використати його на практищ.
Визначення мiжкyльтyрноï комyнiкaцiï вперше з'явилося у 1954 р. в рaмкax американсько1' науково1' школи кyльтyрaнтропологiв. Його «батьками» можна вважати Е. Т. Хол i Г. Л. Трегер, яш опублжували статтю «Культура й комушкащя» (Trager, Hall 1954 р.). Вони надали науково-прикладне обгрунтування цieï проблематики.
Воскресенська O.G., Гуцол А.В., Кожу^вська P.O., Мальська М. П., Мельниченко С.В. достатньо грунтовно розглядали сyтнiсть i особливосп туристичного бiзнесy.
Oкремi аспекти eвроiнтегрaцiйниx процесiв дослiджено у ^au^x ряду вiтчизияниx нayковцiв: Борко Ю.А., Буторина О.В., Pезнiковоï Н.В., Нестерович В.Ф. тощо.
Незважаючи на велику шльшсть нayковиx дослiджень, на сьогодш немае едино1' думки щодо ролi комyнiкaтивноï компетентностi керiвникa тyристичниx тдприемств в yмовax ринковиx eвроiнтегрaцiйниx процеав, що сприяло би пiдвищенню конкурентоспроможносп й ефективностi пiдприeмствa, та покращенню морально1' й мaтерiaльноï зaдоволеностi пращвнишв.
Формyлювaння мети доcлiдження
Метою статп е вивчення ролi комyнiкaтивноï компетентносп керiвникa тyристичниx пiдприeмств в yмовax ринковиx eвроiнтегрaцiйниx процесiв.
Виклaдення огаовного мaтерiaлy доcлiдження
Iндyстрiя туризму побудована на взaeмовiдносинax м1ж людьми. Так, керiвник туристичного пiдприeмствa перебувае в постшнш комyнiкaцiï: вiн керуе тдлеглими, спiлкyeться з колегами, веде переговори з партнерами, радиться з фамвцями, обслуговуе клieнтiв. Biд як1сного вмшня пiдтримyвaти й розвивати вiдносини залежить ефективнiсть його роботи, що впливае на емоцшну зaдоволенiсть i мaтерiaльне благополуччя.
Туристичний бiзнес сьогоднi с^мко та динaмiчно розвиваеться. Одними з причин тако1' тенденцiï е уявна простота та легкость бiзнесy, тобто на перший погляд здаеться, що достатньо поспшкуватися з потенцiйними споживачами, умовити придбати продукт чи послугу для того, щоб отримати вщповщний прибуток. Проте для того, щоби спшкуватися з певною к1льк1стю ктенпв, як1 б забезпечили стaбiльний бiзнес, тобто отримання постiйного та достатнього рiвня прибутку, необxiдно перш за все, мати достатню клieнтськy базу дант [1].
Туристичний бiзнес е джерелом для величезно1' кiлькостi шновацш, не обов'язково мaсштaбниx чи теxнологiчниx, проте здaтниx збiльшyвaти додаткову варетсть туристично1' послуги. Постае завдання налагодження внyтрiшнix комyнiкaтивниx процесiв серед персоналу для забезпечення систематична iнновaцiйниx змш [2].
Bрaxовyючi eвроiнтегрaцiйнi тенденцiï, постае необxiднiсть перейняття мiжнaродного досвiдy та ознайомлення з мiжкyльтyрними комyнiкaцiями. Вони можуть набувати також тaкиx форм, як: дiловi переговори з постачальниками послуг (закордонними готелями, ресторанами та екскурсшними агентствами), з iноземними туристичними операторами, з iноземним туристами щодо презентацш свого туристського продукту та його реклами.
У ситyaцiï мiжособистiсноï комyнiкaцiï важливими е цiнностi суспшьства, в якому iснyють спiврозмовники, а також норми культури, до яко1' вони належить. Piзниця у вербальнт, невербaльниx й пaрaвербaльниx зaсобax комушкацп значно може ускладнювати спiлкyвaння.
Якщо керiвник туристичного агентства не розyмie будь-який вербальний або невербальний знак, перекручуе значення якогось слова або жесту, то виникае напружешсть та непорозумшня в iнтерпретaцiï. Тому заради повноцiнного мiжкyльтyрного спiлкyвaння необxiдно знати не тшьки мову, але й традицп,
норми, звича!, правила шшо! культури.
Мiжкультурна комунiкацiя - це сукупшсть рiзноманiтних форм вiдносин i спiлкування мiж iндивiдами й групами, що належать до рiзних культур [3].
Комушкативною компетентнiстю, на думку авторiв, е сукупнiсть умiнь, знань, навичок у сферi взаeмовiдносин у дшовш сферi та унiкальна штегращя теорп та практики спiлкування. Вважаеться, що комушкативною компетентшстю володiють так керiвники, як1 усвiдомлюють:
- готовшсть сприймати постiйнi змiни у зовшшньому середовищi;
- почуття й емоцп у зв'язку з впливом евроштеграцшних процесiв.;
- сво! потреби й щнтст орiентацi!;
- соцiальне сприйняття без суб'ективних перекручувань;
- гнучшсть та толерантнiсть до розумiннi норм i цiнностей iнших культур й сощальних груп.
Пiд комунiкативною компетентшстю керiвника турпiдприемства також розумiеться формування
його необхщного психiчного стану, поведшки й установок, а саме вш:
- поважае iнших i себе, однак мае критичне мислення стосовно сво!х власних висловлень, досягнень, вчиншв;
- швидко розроблюе стратегiю й тактику контакту;
- збертае самовладання й впевненiсть у критичних ситуащях;
- налаштовуеться на обговорення проблем i перемикаеться на iншi теми;
- мае широке свiтосприйняття;
- розумiеться на професiйних питаниях i завжди говорить по сутi;
- висувае реальт й перспективнi пропозицп;
- оперативно реагуе на змши, об'ективно оцiнюе ситуацiю;
- здатний витримувати велику iнтелектуальну й емоцшну напругу;
- розумiе сво!х сшврозмовнишв iз пiвслова, але не фантазуе за них;
- збертае почуття пдностц
- вiдстоюе власну позицш, але пiдбирае гiдну форму;
- знае внутршньо-корпоративну культуру оргашзацп, не може завдати шкоди и або колегам по
роботц
- мае гарне почуття гумору, вмiе пробачати помилки iншим.
Головним посилом комушкацшно! полiтики в iнновацiйному середовищi е надання особливого сенсу всiм пм зусиллям, що направленi на створення iнновацiйного духу в командi. Ввдчуття власно! цiнностi та визнання е одшею з основних внутрiшнiх потреб людини. Регулярне нагадування працiвникам, що вони е частиною чогось бшьшого, шж вони самi, що !хня робота мае значно бiльший сенс, шж вони уявляють, формулювання !хньо! надихаючо! мюи в обслуговуваннi ктенпв, особливо через iнновацiйнi пiдходи, значно мотивуе та створюе новi рол^ пiдвищуе рiвень залученостi [2].
Проблеми ввдсутносп прозоро! та адекватно! системи оцшки професiйно-комунiкативноl компетентностi працiвника туристичного тдприемства, а також дшчо! системи мотивацп набувають актуальностi. Адже все це негативно позначаеться на якосп послуг, зниженнi конкурентоспроможностi та ефективносп функцiонування турпiдприемства. Розв'язання проблем можливо за допомогою квалiметричного пiдходу.
Квалiметрична оцiнка застосовуються для обгрунтування управлшських рiшень i передбачае оцiнювання яшсних показник1в за допомогою к1льк1сних балв.
Приклад застосування квалiметричноl оцiнки професшно-комушкативно! компетентностi як особливо значущо! компоненти профiлю працiвника туристичного п1дприемства, професшна дiяльнiсть яких передбачае постiйну мiжособистiсну взаемодiю, наведено у табл. 1 [3].
Таблиця 1
Факторно-критерiальна квалiметрична модель оц1мки професiйно-комунiкативноl _компетентное^ мрац1вмика туристичмого_ пiдприcмства [3]_
Фактор Вагомiсть фактору
1. Професшно-комушкативш знання (вагомiсть складово! 0,35)
знання теорп мiжособистiсного спiлкування 0,121
знання професiйноl термшологп 0,125
знання технiки спiлкування зi споживачем, дiловими партнерами 0,129
знання правил дшово! переписки, комерцiйноl кореспонденцil 0,109
знання правил конструктивно! критики, питань запобтання i розв'язання конфлiктних ситуацiй 0,119
знання етикету спшкування 0,190
знання гендерних, вiкових, нацюнальних особливостей iндивiдiв, психологiчно! типологi! особистосп тощо 0,207
Продовження табл. 1
2. Професiйно-комунiкативнi умiння (вагомiсть складово1 0,3)
мовленневi 0,250
iнформацiйно-iнструментальнi 0,192
органiзацiйно-технологiчнi 0,189
невербальнi 0,200
iнформацiйно-пошуковi 0,169
3. Особистiснi якостi (вагомiсть складово1 0,35)
толерантнiсть 0,210
моральнiсть 0,180
емпатiйнiсть 0,100
комушкабельшсть 0,250
стресостiйкiсть 0,190
психологiчна стiйкiсть 0,070
Кожна складова ошнюеться як сума перемножених вагомосп фактору та значущостi критерш. Чим вище отримана оцiнка, тим бшьшою мiрою вiдповiдають характеристики прашвника еталону [3].
Однак, на думку авторiв, свiтова пандемiя поставила менеджерiв перед новими викликами невизначеносп, що обумовлюе актуальнiсть формування психолопчно1 стшкост! Тому вона повинна займати не останне мюце i складати 0,070 балiв, а займати перше мюце i становити 0,210 балiв.
На думку Корчевсько! Л.О., психологiчна стшшсть менеджера як особистостi - це здатшсть вiдновлювати стан стшко1 рiвноваги, який порушують неминучi внутрiшнi та зовшшш флуктуацп, що, в свою чергу, обумовлюють перманентне чергування порядку (самооргашзацп) та хаосу (самодезоргашзацп); а також здатшсть до вибору та переходу на сшраль розвитку у точш бiфуркацil (криза, конфлiкт, виклик невизначеностi, втрата, невдача тощо) на противагу спiралi руйнування з метою забезпечення довгостроково! життездатностi особистостi [4].
На думку Н. Серпенко, психолопчна стiйкiсть - це динамiка стшких станiв особистостi як системи, при яких вона здатна з певною ймовiрнiстю iдентифiкувати i блокувати зовшшш i внутрiшнi негативнi дИ. Психолопчна стшшсть - це яшсть особистосп, окремими аспектами яко1 е стшшсть, врiвноваженiсть, опiрнiсть [5].
Як влучно зазначае £. Крупник, «психолопчна стшшсть особистосп може розглядатися як рухливий рiвноважний И стан, що збертаеться шляхом протидп зовнiшнiм i внутршшм чинникам, як1 його порушують з одного боку, i як цшеспрямоване порушення ще1 рiвноваги у вщповщносп до завдань, що виникають у взаемодп особистостi з середовищем з шшого боку» [6].
Однак, яким би стiйким не був менеджер, i яким би вiн не був комушкабельним в iндустрil туризму та гостинносп, стикнувшись iз свгговою кризою, що виникла в наслщок COVID-19, вiн змушений просити допомогу в Уряду (табл. 2). I це е також комушкативною компетентшстю менеджера.
Таблиця 2
Заходи державно'1 шдтримки шдустрй' туризму та гостинностi в рпних кра'иах свiту [7]
Краша Заходи державное' пiдтримки
1спашя Соцiальнi партнери розробили два первинних пакети економiчних заходiв для захисту сiмей, найманих i самозайнятих працiвникiв i пiдприемств, а також створили спешальш веб-сторiнки з шформашею, рекомендацiями i методологiями, що стосуються СОУ[Э-19. Щотижня органiзовуються зусгрiчi мiж представниками уряду та сошальних партнерiв для обговорення необхiдних заходiв.
Бельпя Регiональнi робочi групи об'еднують державш органи та приватний сектор. Вони працюють над планами вiдновлення на перюд пiсля COVID-19 та регулярними обстеженнями.
Грецiя Створено урядовий координацiйний комиет, до складу якого входили представники всiх мiнiстерств. Регiональна рада з питань туризму забезпечуе цiнний шструмент комушкацп для координацп розвитку та просування туризму, включаючи управлiння кризовими ситуашями. Створена вiдкрита лiнiя зв'язку, щоб дозволити туроператорам, пiдприемствам та представникам ринку контактувати з мшстерством туризму для вирiшення питань, ключова iнформацiя також поширюеться на веб-сайп мiнiстерства.
Хорватiя Здiйснила низку заходiв для шдтримки туристичного бiзнесу, включаючи: вщстрочення сплати зборiв, туристичних податк1в та збшьшення лiквiдностi. Окрiм конкретних заходiв, пов'язаних з туризмом, загальноекономiчнi програми пiдтримують сектор, включаючи туризм до сфери дiяльностi фонду гарантування експорту з метою можливосп надання баншвських гарантiй на позики для додатково1 лiквiдностi.
Продовження табл. 2
Естошя Запустила реалiзацiю програми тдтримки бiзнесу на суму 75,5 млн. евро в рамках яко! передбачеш прямi гранти компанiям туристично! галузi для зниження втрат через коронавiрус (25 млн. евро).
Болгарiя В кра!ш дiе програма, спрямована на збереження робочих мiсць у галузях, яш найбiльше постраждали через спалах коронавiрусу (роздрiбна торгiвля, туризм, пасажирськ1 перевезення, культура, спорт, розваги та ш.). Також дiе програма тимчасового субсидування заробiтно! плати, яка передбачае фшансування з державного бюджету до 60% заробггно! плати (включно iз внесками на сощальне страхування) у компашях, як1 будуть змушенi звiльняти людей без тако! допомоги. Програма розрахована на 12 шсящв, а и бюджет складае 1,5 млрд. болгарських левiв (близько 770 млн. евро). Завдяки цiй програмi понад 97 000 робинишв змогли зберегти сво! робочi мiсця.
Литва Запустила програму компенсацп орендно! плати компанiям з галузей роздрiбно! торгiвлi, готелiв та ресторашв, культури i спорту. Бюджет програми становить 101,5 млн. евро. Кошти видiляються у формi прямих гранпв та доступнi для компанiй, рiчний оборот яких не перевищуе 50 млн. евро. Як частина заходiв з ввдновлення туристичного сектору, трансформащя туристичного сектору буде здiйснюватися шляхом просування iнновацiй та цифрових технологш шляхом розвитку туристичних послуг та продукпв. З цiею метою шструмент «модель електронного б!знесу» буде використаний для фiнаисувания нових бiзнес-моделей, створених шляхом впровадження рiшень для електронного бiзнесу, а також iнструмент «перетдготовка працiвникiв тдприемств» та iнструмент «шновацшш перев!рки», який фiнансуватиме придбання послуг видавничо! справи, перекладу, фотографi!, зйомок, дизайну, спшкування тощо.
Франщя Уряд змшив умови скасування бронювання подорожей, щоб дозволити замiну вiдшкодування кредитом або ваучером на екшвалентну суму на майбутню послугу. Мета в тому, щоб уникнути негайного вiдтоку грошових коштiв та допомогти компанiям пройти дуже важкий етап, оск1льки ктенти мають право вимагати повернення кошпв через 18 мiсяцiв, якщо ваучер не використовуеться.
Грещя Створена вщкрита лшя зв'язку, щоб дозволити туроператорам, тдприемствам та представникам ринку контактувати з Мшстерством туризму для вирiшения питань, а ключова iнформацiя також поширюеться на веб-сайтi мiнiстерства.
Iталiя Уряд дозволив тдприемствам в сферi туризму i готельного бiзнесу вiдстрочити березневi платеж! в системi соцiального забезпечення та обов'язкового страхування, а також ПДВ. Сезонш працiвники в туристичному сектор!, як1 були змушенi тти з роботи, отримали в березнi компенсацш в розм!р! 600 евро.
Угорщина та Хорватiя Прискореними темпами розгорнули програми впровадження «туристичних карток» або сертифiкатiв, завдяки яким найманi працiвники зможуть отримати вщ компанi! часткову компенсацiю для вщпочинку на ринку внутршнього туризму, що дозволило зберегти туристичш внески в економжу кра!ни на максимально можливому р!вт.
Польща Уряд видшив 5,65 млрд евро на тдтримку мiкропiдприемств туристично! галуз! у форм! безвiдсоткових позик ! передбачив таку ж суму на дотацп для великих тдприемств у форм! позик або облтацш, придбання акцш або цшних папер!в. Власники турф!рм отримали можливють обговорення умов надання позики незалежно вщ розм!ру б!знесу. Сплату бшьшосп податшв вщтермшовано, спрощено форми та процедури подач! податково! звиносп та прискорено процедуру податкових вщрахувань.
Словаччина Держава надала гарант!! на суму до 500 млн евро на мкяць, щоб допомогти тдприемствам отримати кредит, а також видшила фшансову допомогу для збереження робочих мюць у галуз! Туристичт компанп отримали дозвш на списання збитк1в поточного року. Уряд дотуе 80% заробино! плати пращвникам компатй, як1 залучаються на екстреш реагування. Передбачено компенсацп для пращвнишв компанш туристично! галуз!, що найбшьше постраждали вщ пандемп. Штмальна виплата становить 1100 евро на мюяць.
Укра!на В 2020 р. в бюджет! кра!ни на розвиток туризму було закладено 240 мшьйошв гривень. Через карантин бюджет переглянули ! фшансування забрали повшстю. Закон про державну тдтримку сфери культури, креативних !ндустрш ! туризму у зв'язку з д!ею обмежувальних заход!в, пов'язаних !з поширенням Covid-19: звшьнення вщ податку на додану варпсть; податку на прибуток та £СВ (единий сощальний внесок); земельного податку та податку на нежитлову нерухомють; туристичний зб!р не нараховувався до 31 грудня 2020 року; введено податков! пшьги на оплату оренди та земл! комунально! та державно! власностц 10-вщсоткова ставку ПДВ для туристичних послуг. Кабшет м!шстр!в видшив 1 мшьярд гривень з фонду боротьби з СОУ[Э-19 на тдтримку культури ! туризму.
3bícho туристичний 6Í3Hec постраждав найбшьше, адже bíh пов'язаний Í3 безпосереднiм контактом Í3 людьми.
Аналiз заходiв державно! пiдтримки iндустрil туризму та гостинносп в рiзних кранах свiту в умовах COVID-19 показав, що головними залишаються заходи монетарное' й фокально! полiтики, перезапуску туризму, збереження робочих мiсць у галузi та полiпшення комунiкативних компетенцiй персоналу тощо.
Висновки
Отже, заради об'ективно! оцiнки керiвника туристичного агентства доцшьно оцiнювати к1льк1сть, як1сть та складшсть працi, а також його знания, якосп, умiння працiвника. I на цш основi розробляти дieвий мотивацшний механiзм. 1накше компетентний працiвник не реалiзуватиме власний потенцiал. Квалiметрична оцшка дозволяе об'ективно визначити вклад керiвника у результати дiяльностi туристичного тдприемства, а також обгрунтувати розмiр iндивiдуально! премп тощо.
В умовах COVID-19 персоналiзацiя сервiсу туристичних пiдприемств досяжна тепер не через особисте стлкування гостей з працiвниками, а через шформацшш технологи й безконтактнi форми взаемодп, у тому числi, через цифровi вивiски, голосовi сервiси, чат-боти, а також роботу з бюметричними даними.
Список використаноТ л^ератури
1. Савша Г.Г., Яковенко О.В. Управлшня клiентською базою туристичного пiдприемства iз застосуванням iнтернет-ресурсiв: економiчний аспект. Науковий вкник Ужгородського нацюнального унгверситету. Серiя: Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свггове господарство. 2019. 25 (2). С. 107-110. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/25 2 2019ua/23.pdf
2. Глинська А. £., Корчевська Л. О., Кокорева О. В. Види та ризики комунiкативних зв'язшв персоналу у формуваннi iнновацiйного середовища туристичного пiдприемства. Б1знес 1нформ. 2021. №7. C. 70-75. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-7-70-75
3. Писаревський I. М. Професшно-комушкативна компетентшсть (в туризмi) : тдручник / I. М. Писаревський, С. А. Александрова ; Харшв. нац. ун-т мюьк. госп-ва iм. О. М. Бекетова. - 2-ге вид., перероб. i доп. - Харшв : ХНУМГ iм. О. М. Бекетова. 2017. 175 с.
4. Корчевська Л.О. Психолопчна стшшсть як фактор усшшносп менеджера. Актуальш питання економiчного розвитку в сучасних умовах: збiрник наукових праць за матерiалами V Усеукра!нсько! науково-практично! конференцп - Херсон, 26-27 березня 2020 р. / Упоряд. Т.Казакова. - Херсон, книжкове вид-во ФОП Вишемирський В.С. 2020. С. 111-115.
5. Серпенко Н. П. Особливосп психолопчно! стшкосп особистостi пiд час подолання критичних ситуацiй. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/4065/1/СерIiенко%20Н.П.pdf
6. Крупник Е. П. Психологическая устойчивость индивидуального сознания. Психология человека в условиях социальной нестабильности. - М.: МГПУ. 1994. С. 183-196.
References
1. Savina H.H., Yakovenko O.V. Upravlinnia kliientskoiu bazoiu turystychnoho pidpryiemstva iz zastosuvanniam internet-resursiv: ekonomichnyi aspekt. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. 2019. 25 (2). P. 107-110. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/25 2 2019ua/23.pdf
2. Hlynska A. Ye., Korchevska L. O., Kokorieva O. V. Vydy ta ryzyky komunikatyvnykh zviazkiv personalu u formuvanni innovatsiinoho seredovyshcha turystychnoho pidpryiemstva. Biznes Inform. 2021. №7. P. 70-75. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-7-70-75
3. Pysarevskyi I. M. Profesiino-komunikatyvna kompetentnist (v turyzmi) : pidruchnyk / I. M. Pysarevskyi, S. A. Aleksandrova ; Kharkiv. nats. un-t misk. hosp-va im. O. M. Beketova. - 2-he vyd., pererob. i dop. - Kharkiv : KhNUMH im. O. M. Beketova. 2017. 175 p.
4. Korchevska L.O. Psykholohichna stiikist yak faktor uspishnosti menedzhera. Aktualni pytannia ekonomichnoho rozvytku v suchasnykh umovakh: zbirnyk naukovykh prats za materialamy V Useukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Kherson, 26-27 bereznia 2020 r. / Uporiad. T.Kazakova. - Kherson, knyzhkove vyd-vo FOP Vyshemyrskyi V.S. 2020. p. 111-115.
5. Serhiienko N. P. Osoblyvosti psykholohichnoi stiikosti osobystosti pid chas podolannia krytychnykh sytuatsii. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/4065/1/Сергiенко%20Н.П.pdf
6. Krupnyk E. P. Psykholohycheskaia ustoichyvost yndyvydualnoho soznanyia. Psykholohyia cheloveka v uslovyiakh sotsyalnoi nestabylnosty. Moskva. MHPU. 1994. P. 183-196.
