РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАННЬ ЛОГІСТИКИ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ТУРИЗМУ В КЛЮЧІ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА, АСПЕКТИ: ЕКОЛОГІЗАЦІЇ, ВАЛЕОЛОГІЇ, КУРОРТОЛОГІЇ ТА АНІМАЦІЇ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.3.25

КВ. ТРУХАЧОВА

Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет

ORCID: 0000-0001-7223-8067 НА. ВЛАСЕНКО

Херсонський нацiональний техшчний ушверситет

ORCID: 0000-0003-4137-6357 ОС БИЛИМ

Херсонський нацiональний технiчний унiверситет

ORCID: 0000-0003-0102-4058 М.О. ШУЛЬГА

Херсонський нацiональний технiчний унiверситет

АС. ПЕРЕЛИГ1НА

Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет

РЕАЛ1ЗАЦ1Я ЗАВДАННЬ ЛОГ1СТИКИ РЕСУРСНО1 БАЗИ ТУРИЗМУ В КЛЮЧ1 ТЕНДЕНЦ1Й РОЗВИТКУ ПОВЕД1НКИ СПОЖИВАЧА, АСПЕКТИ: ЕКОЛОГ1ЗАЩ1, ВАЛЕОЛОГП, КУРОРТОЛОГП ТА АШМАЦП

У дангй працг докладно розглянутг ключовг завдання логгстики ресурсног бази туризму й можливостI гх реалгзаци з позицш екологгзаци, валеологИ, курортологи та ангмацИ з урахуванням тенденцш розвитку поведгнки споживача туристичного продукту/послуги.

Доведено необхгдтсть впровадження концепцИ логгстичного тдходу до управлгння на пгдприемствах за для досягнення г утримання свогх конкурентных переваг в туристичному бгзнесг. Вгдмгчено, що процес впровадження логгстичного тдходу до управлгння в туристичному бгзнесг не суперечить внутршнш соцгально-економгчнш полгтицг туристичного тдприемства г не тягне за собою кардинальних нововведень. Даний пгдхгд лише доповнюе гг, виводячи, як окреме пгдприемство, так г всю систему туристичного бизнесу на бгльш високий ргвень розвитку, що забезпечуе полгпшення економ1чного, ресурсного, екологгчного стану територш та крагни.

Встановлено, що логгстика ресурсног бази е компонентом системи управлтня в туристичному бгзнесг, яка мгстить функцгональнг областг г виргшуе певнг завдання пов 'язанг: гз визначенням значення ресурсног бази для бизнесу г споживача; рацюнальним використанням туристичних ресурсгв та логгстичною оцгнкою потенцгалу й науково-методичною реалгзацгею логгстичного тдходу до управлгння ресурсами туризму. Визначено мгсце логгстики ресурсног бази у систем1 управлгння в туристичному бгзнесг.

З'ясовано наступне: логгстична оцтка рекреацшних туристичних ресурсгв базуеться на визначеннг гх логгстичного потенцгалу, тобто максимально можливог для даного туристичного ресурсу кглькостг споживачгв (потгк туристгв); в сучаснш науковш лгтератург гснуе чотири пгдходи до методики визначення логгстичного потенцгалу ресурсног бази туризму. Окреслено суттсть й значення туристичних ресурав для бгзнесу г споживача, видглено три гх категорИ та два класи.

Дослгджено питання рацгонального використання туристичних ресурсгв, з позицш екологгзаци, валеологИ] курортологи та ангмаци з урахуванням тенденцш розвитку споживача туристичного продукту/послуги. Видглено суб'ективнг категорИ екологгчного усвгдомлення в значеннг рацгонального використання ресурсног бази туризму. Виокремлено: детермгнанти формування «здорового стилю життя» у суб'ективнт системг життездатностг - «Трикутник особистостг»; умови та фактори формування «здорового стилю життя», як поведгнки споживача рекреацшних туристичних ресурсгв. Дгстало подальшого розвитку поняття «здорового стилю життя» та концепцгя валеотургзму.

Ключовг слова: туристична логгстика, туристичнг ресурси, туристичний бгзнес, тенденци розвитку поведгнки споживача, екологгзацгя, валеологгя, курортологгя, атмацгя.

Е.В. ТРУХАЧЁВА

Херсонский национальный технический университет

ORCID: 0000-0001-7223-8067 Н.А. ВЛАСЕНКО

Херсонский национальный технический университет

ORCID: 0000-0003-4137-6357 Е.С БЫЛЫМ

Херсонский национальный технический университет

СКОБ: 0000-0003-0102-4058

УДК 338.486: 483.1(485)

М.А. ШУЛЬГА

Херсонский национальный технический университет

А.С. ПЕРЕЛЫГИНА

Херсонский национальный технический университет

РЕАЛИЗАЦИЯ ЗАДАЧ ЛОГИСТИКИ РЕСУРСНОЙ БАЗЫ ТУРИЗМА В КЛЮЧЕ ТЕНДЕНЦИЙ РАЗВИТИЯ ПОВЕДЕНИЯ ПОТРЕБИТЕЛЯ, АСПЕКТЫ: ЭКОЛОГИЗАЦИИ, ВАЛЕОЛОГИИ,

КУРОРТОЛОГИИ И АНИМАЦИИ

В данной работе подробно рассмотрены ключевые задачи логистики ресурсной базы туризма и возможности их реализации с позиций экологизации, валеологии, курортологии и анимации с учетом тенденций развития поведения потребителя туристического продукта /услуги.

Доказана необходимость внедрения концепции логистического подхода к управлению на предприятиях для достижения и удержания своих конкурентных преимуществ в туристическом бизнесе. Отмечено, что процесс внедрения логистического подхода к управлению в туристическом бизнесе не противоречит внутренней социально-экономической политике туристического предприятия и не влечет за собой кардинальных нововведений. Данный подход лишь дополняет ее, выводя, как отдельное предприятие, так и всю систему туристического бизнеса на более высокий уровень развития, обеспечивает улучшение экономического, ресурсного, экологического состояния территорий и страны.

Установлено, что логистика ресурсной базы является компонентом системы управления в туристическом бизнесе, которая содержит функциональные области и решает определенные задачи связанные с: установлением значением ресурсной базы для бизнеса и потребителя; рациональным использованием туристических ресурсов; логистической оценкой потенциала и научно-методической реализацией логистического подхода к управлению ресурсами туризма. Определено место логистики ресурсной базы в системе управления туристического бизнеса.

Выяснено следующее: логистическая оценка рекреационных туристических ресурсов базируется на определении их логистического потенциала, то есть максимально возможной для данного туристического ресурса количества потребителей (поток туристов); в современной научной литературе существуют четыре подхода к методике определения логистического потенциала ресурсной базы туризма. Обусловлены сущность и значение туристических ресурсов для бизнеса и потребителя, выделены три их категории и два класса.

Исследован вопрос рационального использования туристических ресурсов, с позиций экологизации, валеологии, курортологии и анимации с учетом тенденций развития потребителя туристического продукта / услуги. Выделены субъективные категории экологического сознания в смысле рационального использования ресурсной базы туризма. Выделены: детерминанты формирования «здорового стиля жизни» в субъективной системе жизнеспособности - «Треугольник личности»; условия и факторы формирования «здорового стиля жизни», как поведения потребителя рекреационных туристических ресурсов. Получило дальнейшее развитие понятие «здорового образа жизни» и концепция валеотуризма.

Ключевые слова: туристическая логистика, туристические ресурсы, туристический бизнес, тенденции развития поведения потребителя, экологизация, валеология, курортология, анимация.

K.V. TRUKHACHOVA

Kherson National Technical University

ORCID: 0000-0001-7223-8067 N.A. VLASENKO

Kherson National Technical University

ORCID: 0000-0003-4137-6357 O.S. BYLYM

Kherson National Technical University

ORCID: 0000-0003-0102-4058 M.A. SHULGA

Kherson National Technical University

A.S. PERELYGINA

Kherson National Technical University

IMPLEMENTATION OF TASKS FOR LOGISTICS TO THE RESOURCE BASE ON TOURISM IN THE KEY OF DEVELOPMENT TRENDS IN THE DIRECTION OF CONSUMER BEHAVIOR,

ASPECTS: ECOLOGIZATION, VALEOLOGY, SPA TREATMENT AND ANIMATION

This paper discusses in detail the key tasks of logistics on the resource base of tourism and the possibilities of their implementation from the standpoint of greening, valeology, SPA treatment and animation, taking into account the trends in the development of consumer behavior of a tourist product / service.

The necessity of introducing the concept of a logistic approach to enterprise management in order to achieve and maintain their competitive advantages in the tourism business has been proved. It is noted that the process of introducing a logistic approach to management in the tourism business does not contradict the internal socio-economic policy of a tourism enterprise and does not entail cardinal innovations. This approach only complements it, bringing both an individual enterprise and the entire tourism business system to a higher level of development, provides an improvement in the economic, resource, ecological state of the territories and the country.

It has been established that the logistics of the resource base is a component of the management system in the tourism business, which contains functional areas and solves certain problems associated with: establishing the value of the resource base for business and consumers; rational use of tourist resources; logistic assessment of potential and scientific and methodological implementation of a logistic approach to tourism resource management. The place of logistics of the resource base in the management system of the tourism business has been determined.

The following was found out: the logistic assessment of recreational tourist resources is based on the determination of their logistic potential, that is, the maximum possible number of consumers for a given tourist resource (tourist flow); in modern scientific literature, there are four approaches to the methodology for determining the logistics potential of the resource base of tourism. The essence and significance of tourist resources for business and consumers are determined, their three categories and two classes are identified.

The issue of rational use of tourist resources is investigated from the standpoint of ecologization, valeology, SPA treatment and animation, taking into account the development trends of the consumer of the tourist product / service. The subjective categories of ecological consciousness in the sense of the rational use of the resource base of tourism are highlighted. Highlighted: determinants of the formation of a "healthy lifestyle " in the subjective system of vitality - "personality triangle "; conditions and factors for the formation of a "healthy lifestyle " as the behavior of a consumer of recreational tourism resources. The concept of "healthy lifestyle " and the concept of valetourism were further developed.

Key words: tourism logistics, tourism resources, tourism business, trends in the development of consumer behavior, greening, valeology, SPA treatment, animation.

Постановка проблеми

На rai сучасно! будови свиотосподарських взаемоввдносин характерним е функцюнування pi3Hm мiжгалузевих комплекав. Вщтак, до туризму слад тдходити як до мiжгалузевого господарського комплексу нацюнально! e^TOMiEn, що проявляе свою сутшсть через сукупшсть взаемопов'язаних галузей i виробництв з'еднаних функцюнальним завданням задоволення рiзноманiтних i постшно зростаючих потреб людини в рiзних видах вщпочинку, оздоровления та подорожей при рацюнальному використанш вах наявних туристичних ресурав через взаемодiю iз довк1ллям. За для перспективи свого виживання в складнiй конкурeнтнiй боротьбi у туристичному бiзнeсi також юнують рiзнi пiдприемницькi колаборацп. Данi об'еднання сприяють забезпеченню одних i тих же технолопчних, органiзацiйних та eкономiчних умов господарсько! дiяльностi пiдприемств як единого цшого у формi туристичних лопстичних систем.

Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй

Проблематикою логiстики туризму на мeзорiвнi, його сталого розвитку й логiстики ресурсно! бази туризму в укра!нському науковому просторi займаеться Смирнов 1.Г. Питання модершзацп лопстично! системи в туристичних фiрмах висвгглеш у Лукина А.М. Перспективи застосування лопстичного пiдходу в управлiннi туристичною дiяльнiстю знайшли вiдгук у працях Григана С.А. Методи оцiнки пляжних рeсурсiв, рeкрeацiйних тeриторiй та шновацшного потенщалу бальнеолопчно! курортно! територп знайшли свое вщображення у працях Гришина 1.Ю., Данильчука В.Ф. та Донченко Л.М. Однак поглибленого вивчення питань пов'язаних з акцентуванням та докладним опрацюванням ключових завдань логiстики ресурсно! бази туризму саме з позицш еколопзацп, валеологп, курортологи та атмацп ще не було проведено, що й зумовило мету даного наукового дослщження.

Формулювання мети дослiдження

Метою дано! пращ е видшення ключових завдань лопстики ресурсно! бази туризму та !х докладне опрацювання з позицш еколопзацп, валеологп, курортологи та ашмацп з урахуванням тeндeнцiй розвитку споживача туристичного продукту/послуги.

Викладення основного матерiалу дослiдження

У зв'язку з розвитком технолопчних шновацш i глобалiзацiею туристичного бiзнeсу, пiдприемства, для досягнення i утримання сво!х конкурентних переваг, повинш обов'язково враховувати логiстичний шдхщ до управлiння в туристичному бiзнeсi. Концeпцiя логiстичного пiдходу до

управлшня в туристичному б1знеа дозволяе значно тдвищити його прибутковють за рахунок скорочення витрат та тдвищення р1вня лопстично! координацп вах операцш з обслуговування туриспв [15].

Отже, система управлшня в туристичному б1знеа, яка застосовуе лопстичний пвдхвд - це система, що базуеться на компл!ментарному пвдхода, що дозволить створити реальну можливють об'еднання функцюнальних областей лопстики шляхом координацп дш, виконуваних незалежними ланками лопстично! системи, яш под1ляють стльну вщповщальшсть в рамках цшьово! функцп управлшня туристичними тдприемствами [7]. Шжгалузева 1 внутршньогалузева взаемод1я дае можлив1сть тдприемствам стльно розпод1ляти та використовувати ресурсну базу туризму.

Треба ввдмгтити, що процес впровадження лопстичного тдходу до управлшня в туристичному б1знеа не суперечить внутршнш сощально-економ1чнш полгтиц туристичного тдприемства 1 не тягне за собою кардинальних нововведень, а лише доповнюе 11, виводячи, як окреме тдприемство, так 1 всю систему туристичного б1знесу на бшьш високий р1вень розвитку, що забезпечуе полшшення економ1чного, ресурсного, еколопчного стану територш та кра!ни.

Отже, туристична лопстика грае консолщуючу роль, об'еднуючи лопстичш ланки в едину лопстичну систему весь туристичний б1знес, зм1нюючи менеджмент, маркетинг та оргашзацшну поведшку в1д загальноприйнятого - ефективного функцюнування до сучасного - результативного. А лопстика ресурсно! бази з точки зору туризму - це наука про планування, здшснення контролю 1 менеджмент операцш, а також процес передач!, зберйання 1 обробки шформацп щодо туристичних ресурав в процеа розробки туристичного продукту, доведения шнцево! послуги/продукту до споживача вщповщно його штересам [11]. М1сце лопстики ресурсно! бази у систем! управлшня в туристичному б!знеа показано на рис. 1.

Т

у л

р о

/ и г

1 с i

1

1 т с

1 и т

\ ч и

\

\ н к

а а

Ресурсна база туризму

Завдання

Шдприемства туристичного 6i3Hecy

Туристичний продукт/послуга

1 н

т

е

р е

с

и

Споживачi туристичного продукту/послуги

Система управлгння в туристичному бгзнесг

Рис. 1. Мкце лопстики ресурсно'1 бази у №CTeMi управлшня в туристичному 6i3Heci

[авторська розробка]

Туристичний штерес проявляе себе через бажання людини реалiзувати ним: отриману сошально-eKOHOMi4Hy, культурно-полiтичну, освiтньо-наукову, геопросторову, природно-клiматичну iнформацiю; потребу в певних емоц!ях або перспективу покращення фiзичного здоров'я за допомогою туристично! послуги, товару й продукту, заснованих на комплекс туристичних ресyрсiв.

Об'екти туристичного штересу - визначнi пам'ятки юторп, природнi об'екти i природно-ктматичш зони, соцiально-кyльтyрнi об'екти, бiзнес, науков^ event-заходи та полiтичнi подi! тощо спроможнi задовольнити бажання й потреби туриста тд час туристично! по!здки або подорож й споживаннi туристичних послуг або продукту. Для результативного використання об'екпв туристичного iнтересy в туристичному 6!зшй потрiбне певне забезпечення [18]:

- надання туристично! шформацп про конкретний туристичний об'ект, необхщно! й достатньо! для вибору подорож! саме у цю мiсцевiсть i до цього об'екта;

- комфортне i безпечне перемщення туриста до ще! мюцевостц

- розмщення;

- харчування;

- розваги (ашмацшш послуги).

Таким чином, лопстика ресурсно! бази е компонентом системи управлшня в туристичному бiзнесi, що мiстить функцiональнi областi, яш вирiшують певнi завдання:

1) визначення сутностi та встановлення значения ресурсно! бази в туризмц

2) ращонального використання туристичних ресурсiв та керування процесом взаемодiï туриста з довшллям;

3) дослiджения логiстичного потенцiалу рекреацшно--туристичних ресурсiв та науково-методична реалiзацiя логiстичного пiдходу до управлшня соцiально-економiчними (iнфраструктурними) ресурсами туризму.

Отже, логiстична оцшка рекреацiйно-туристичних ресурсiв базуеться на визначенш !х логiстичного потенщалу, тобто максимально можливо! для даного туристичного ресурсу шлькосп споживачiв (потiк туристiв), що [14]:

- не зашкодить стану самих ресурав;

- не зашкодить самопочуттю та стану здоров'я туриспв;

- не зашкодить екологп мюця знаходження ресурсу;

- не порушить «показник гостинносп» (припустиме спiввiдношения числа туриспв та постшних мешканцiв, за якого збертаеться атмосфера гостинностi; оптимальним вважаеться сшввщношення не вище 1:3);

- не зашкодить безпещ туриспв.

Що стосуеться методики визначення лопстичного потенщалу ресурсно! бази туризму, то в сучаснш науковш лiтературi юнуе чотири пiдходи [8; 9; 10; 16]:

1) рекреалопчний;

2) порогового аналiзу;

3) к1льк1сних характеристик;

4) рекреагеографiчний.

Вiдповiдно, науково-методична реалiзацiя лопстичного тдходу до управлiння сощально-економiчними (iнфраструктурними) ресурсами туризму е предметом подальшого поглибленого вивчення i входить до науково! сфери iнтересiв авторiв дано! працi.

Реалiзацiю вище описаних частин третього завдання логiстики ресурсно! бази туризму слщ здiйснювати з урахуванням !хньо! класифiкацiï, що входить до першочергового завдання i вимагае, ввд початку, встановити сутнiсть i значення туристичних ресурсiв. Так, тд туристичними ресурсами слiд розумiти об'екти i специфiчнi особливостi навколишнього середовища (артефакти природного або антропогенного походження), як1 володiють певною рекреацiйно-туристичною щншстю, виступають предметом iнтересу туристiв i можуть бути використанi з метою оргашзацп вiдпочинку, оздоровлення або ж культурного збагачення людей та здатш спонукати до подороже (споживання туристичного продукту/послуги).

Стутнь освоення i розвитку туристичних ресурав на тш чи шшш територп' визначаеться !х властивостями [5]:

- атрактивнiсть (привабливють) ресурсу;

- доступнiсть (в першу чергу - транспортна);

- наукова, культурна та екскурсшна значимiсть;

- потенцшний запас (емнiсть) ресурсу;

- пейзажш i екологiчнi характеристики;

- способи та штенсившсть використання ресурсу.

На нашу думку, класифшащя туристичних ресурав, запропонована польським економiстом М.Труаа в 1963 роцi, не дивлячись на и просту структуру, повшстю вiдображае склад ресурсно! бази туризму.

Отже ресурсна база туризму мютить три категорп ресурсiв:

1) Природнi або рекреацшш туристичнi ресурси (бальнеологiчнi, ктматичш, ландшафтнi, пляжиi, заповiднi територп', пам'ятники природи тощо);

2) Iсторико-культурнi ресурси (архгтектурш споруди, палацовi ансамбле фортещ, музе!, скульптурнi пам'ятники, iсторичнi некропол^ твори мистецтва та iнше);

3) Соцiально-економiчнi або iнфраструктурнi ресурси (готел^ кафе i ресторани, екскурсiйнi бюро, кемтнги, санаторп, розважальнi комплекси транспортш та авiацiйнi компанп тощо).

Крiм того, вище зазначенi категорп' ресурав можна видiлити у два класи:

I клас: Прямi (безпосередш) - це природш та юторико-культурш об'екти, що безпосередньо використовуються в органiзацiï видiв туристично! дiяльностi (пiзнавальний, дiловий, рекреацiйний, екологiчний, event-туризм).

II клас: Непрямi (додатковi) - шфраструктурш або просторовi (об'екти розмщення - турбази, готельне господарство, кемтнги, бази вiдпочинку, паисiонати, санаторп'; об'екти харчування - кафе, ресторани, !'дальш, бари; об'екти обслуговування туристичних потреб - шляхи сполучення, транспорт i дорожне господарство, торгiвля, побутове обслуговування, сучаснi iнформацiйнi та рекламнi служби, туристичнi фiрми, навчальнi заклади, тдприемства з виробництва товарiв туристичного сервюу тощо), матерiальнi, фiнансовi, трудовi та шформацшш ресурси, як1 залучаються з метою освоення прямих туристських ресурав.

Дaлi ми бiльш детально розглянемо ращональне використання ресурсно! бази туризму, з точки зору еколопзацп, валеологп i курортологи, за допомогою основних i найбшьш затребуваних рекреацшних туристичних ресурав, а саме: бaльнеологiчних, ктматичних, ландшафтних, пляжних; iсторико-культурних, розвaжaльно-подiевих та соцiaльно-економiчних.

Пiд рaцiонaльним використанням слщ розумiти не тiльки економiчно обгрунтоване використання туристичних ресурсiв, а також:

1) щадне використання у сена еколопчного усвiдомлення як з боку туристичного бiзнесу, так i споживача туристичного продукту/послуги;

2) розумне використання у лжувальному, оздоровчому, профшактичному, пiзнaвaльному, освiтньому, розважальному, дiловому значенш з боку туриста в ролi споживача ресурсу при зaдоволеннi власного штересу;

3) доцiльне використання у лжувальному, оздоровчому, профiлaктичному, пiзнaвaльному, освггньому, розважальному, дiловому знaченнi туристичним бiзнесом при формувaннi туристичного продукту/послуги.

Екологiзaцiя у туризмi е науково-обгрунтованою дiяльнiстю людини, суть яко! полягае в ращональному використaннi його ресурсно! бази та управлшш процесом взаемодп, як споживача туристичних ресурав - туриста, так i всього суспшьства з довшллям.

Еколопзащю як одне iз завдань лопстики ресурсно! бази у туристичному бiзнесi треба розглядати у наступних суб'ектних кaтегорiях (рис. 2):

- еколопзащя економiчних процесiв;

- еколопзащя споживчо! поведiнки;

- екологiзaцiя суспшьного усвiдомлення;

- екологiзaцiя взаемодп галузей;

- екологiзaцiя вiдповiдaльностi пiдприемствa.

Спираючись на концепцiю сталого розвитку яка задекларована Конференцiею ООН у Рю-де-Жанейро i широко обговорювалася на 19-й спещальнш сесп Генерально! Асамбле! ООН у 1997 р. у Нью-Йорку [17] та видшеш вище суб'ективш категорп екологiзaцiï в туристичному бiзнесi можна видiлити наступш екологiчнi детермiнaнти, стiйкi до розвитку будь -яко! економiчноï системи в умовах сучасно! свiтогосподaрськоï будови:

1. Забезпечення гaрмонiйного розвитку людського суспшьства та навколишньо! природного середовища у процеа формування ноосфери (сфери взаемодп суспiльствa та природи, у границях яко! розумна людська дiяльнiсть залежить вiд визначального фактору розвитку у певний перюд дiяльностi);

Рис. 2 Суб'ективш категорп еколопчного усввдомлення в значенш рацюнального використання ресурсноТ бази туризму [авторська розробка]

2. Перехщ до енергетики альтернативних джерел;

3. Максим1зац1я можливостей використання безввдходних та маловщходних виробництв р1зно! функцюнально! спрямованосп з застосовуванням високоефективного технолопчного мехашзму замкнутого циклу;

4. Використання бютехнологп у виробничих процесах в сум1жних галузях туристичного

б1знесу;

5. Об'ективна необхщшсть посилення контролю та мониторингу структур та чисельносп популяцш представник1в свгтово! та мюцево! флори та фауни;

6. Розширення практики застосування методики результативного використання ресурсно1 бази в туристичному б!знеС.

Еколопзащя туристично! детстинацп буде залежати в1д ряду фактор1в:

- контрольовано! 1 регульовано! (з боку п1дприемств туристичного б1знесу) та в1дпов1дально! (з боку споживач1в туристичного продукту/послуги) орган1зацИ туристично! д!яльностц

- планування розвитку та модершзацп туристично! !нфраструктури в!дпов!дно до загальноприйнятих м!жнародних стандарт!в якост! та еколопчного усвщомлення рац!онального використання ресурсно! бази туризму;

- лопстично! концепц!! управлшня в туристичному б!знес! з визначенням пр!оритет!в вибору потенц!йних споживач!в туристично! продукцп/послуг та фактор!в сезонност!;

- р!вня знань турист!в з еколопзацп туристично! д!яльност! та усв!домленого рекреацшного ресурсокористування.

Окремим напрямком еколог!чного усв!домлення рацюнального використання ресурсно! бази туризму треба видшити контрольоване, регульоване та вщповщальне ставлення до не в!дновлюваних ресурСв та використання в!дновлюваних в оргашзацп господарсько! д!яльност! готел!в ! ресторашв. Кр!м цього усв!домлення м!сця особистосп на планет! та власного впливу на навколишне середовище, що виражаеться у попит! на еколог!чно чист! послуги, тому п!дприемства гостинност! ! ресторанного господарств повинн! враховувати еколопчш потреби населення у сво!й д!яльносп.

Основними джерелами забруднення довк1лля е канал!зацшш стоки та побутов! вщходи, недосконал! системи опалення, надм!рна забудова, витоптування, неорган!зований в!дпочинок поблизу заклащв розм!щення та харчування, стих!йна розбудова шчл!жно! бази у приватному сектор!, надм!рна к1льк!сть в!дв!дувач!в. Це все впливае на довшлля ! веде до забруднення води, повиря, зменшення

водних ресурав, розбалансування ктмату, змши структури грунпв, збiльшення lx щiльностi, вiзуального забруднення, погipшення естетично1 цiнностi. Екологiзацiя готельно-ресторанного бiзнесy повинна стосуватись абсолютно вах його сфер.

Сьогодш в мiжнapоднiй бiзнесовiй практищ надзвичайно популярною е концепцiя еколопчних готелiв [12]. Метою таких готелiв е зменшення негативних явищ мiж наданням послуг з pозмiщення та природою та мае важливе значения для щдвищення конкypентоспpоможностi готельно-ресторанного бiзнесy в Украшу Еко-готелi фyнкцiонyють за принципом гармоншного сусвдства з природою, не забруднюючи навколишне середовище продуктами життедiяльностi тypистiв. Наприклад, деяк1 готельш пiдпpиемствa збyдовaнi з бiоpозклaдниx мaтеpiaлiв.

Вiдповiдно до европейських стaндapтiв еколопчш готелi повиннi задовольняти нaстyпнi вимоги:

- наявшсть системи екологiчно чистого опалення;

- мати влaснi споруди для очищення водостоку;

- роздмти вiдxоди згiдно до класифжацп;

- використовувати електрику, що виробляеться з безпечного для довкшля палива (альтернативш джерела - сонячнi пaнелi та «виряки»);

- для освiтлення застосовувати енеpгозбеpiгaючi лампи;

- для приготування !ж1 використовувати екопродукти.

Основними напрямками еколопзацп зaклaдiв ресторанного господарства е:

- користування альтернативними джерелами енергп;

- економiя тепла, води;

- зменшення обсяпв смiтгя;

- вилучення з ужитку одноразового пластикового посуду;

- еколопчшсть у ствоpеннi iнтеp'еpiв зaклaдiв;

- iнфоpмyвaння вiдвiдyвaчiв про еколопчну полiтикy зaклaдiв.

Розвиваючи туризм територп, об'екти з особливим еколопчним статусом можуть забезпечити iстотний внесок у мюцеву економiкy, сприятимуть залученню до pегiонy мiжнapодноl уваги та швестицш, а також створенню нових робочих мюць для мiсцевого населення. Важливо вiдмiтити, що для територш та об'ектiв пpиpодно-зaповiдного фонду, де проводиться рекреацшна дiяльнiсть, регульований туризм е найбшьш оптимальним засобом використання ушкальних природних об'ектiв в щлях туризму та рекреацп. Екологiзaцiя мае забезпечуватися комплексом дiевиx зaxодiв, в тому чи^ застосування екологiчно безпечних технологш в обслуговуванш тypистiв, а також piзномaнiтниx зaxодiв, спрямованих на шдвищення piвня еколопчно1 свiдомостi туриспв.

Характерною рисою сyчaсностi е прогресивна нестaбiльнiсть через глобaлiзaцiйнi перетворення у сощум^ економiчнiй та теxнологiчнiй сферах дiяльностi людини, клiмaтичнi зсуви у бш потеплiння й екологiчнi проблеми, тотальна ypбaнiзaцiя, змiнa характеру трудово! дiяльностi. Тому е зpозyмiлим, що усе це суттево вiдбивaеться на особистосп, особливо на И бюлопчнш пpиpодi i ставить склaднi завдання, що впливають на тенденцп та напрямки у И сyспiльномy розвитку.

Валеолопя, як наука, вивчае теоретичш проблеми формування, збеpiгaння, пiдтpимaння та закршлення здоров'я особистостi з використанням медичних, нетpaдицiйниx - парамедичних технологш.

Валеолопя е комплексною наукою про взаемозв'язок мiж здоров'ям i визначальними його факторами: сощальних, економiчниx i псиxологiчниx умов житгедiяльностi особистостi; профшактищ iндивiдyaльного псиxiчного, фiзичного, пpофесiйного i сyспiльного здоров'я (в тому чи^ через туристичний бiзнес, piзномaнiтгя туристично1 дiяльностi, що пов'язaнi з ресурсною базою туризму).

Курортолопя, як наука, вивчае л^вальш влaстивостi та характер дп на оpгaнiзм людини рекреацшних туристичних pесypсiв, можливостi lx застосування з л1кувальною i пpофiлaктичною метою на курортах i поза lx межами.

Кypоpтологiя, у теоретичному полi наукового пiзнaння, використовуе досягнення i методи зaгaльноi ктматологп i пдрогеологп; фiзiологii, гiгiени медицини. До практичних завдань курортолог^' входять: пошук i дослiдження курортних pесypсiв; вивчення потреб населення в саштарно -курортному л^ванш i розробка наукових основ його оргашзаци; розробка pекомендaцiй для санаторно-курортного л^вання й методи застосування курортних рекреацшних ресурав при piзниx захворюваннях; розробка пpинципiв i ноpмaтивiв курортного бyдiвництвa i благоустрою, включаючи питання сaнiтapноl охорони кypоpтiв.

Тобто, у теоретичному плаш метою i валеологп, i курортолог^' як науки е вивчення зaкономipностей формування здоров'я особистосп i розробка методiв моделювання «здорового стилю життя», а у практичному - мае pеaлiзyвaти мету, спрямовану на збереження, змiцнення i розвиток псиxофiзичного здоров'я, що е шдгрунтям до креативного yсвiдомлення себе у пpиpодi та сyспiльствi за допомогою рекреацшних туристичних ресурав, зокрема, та туристично! бази туризму, в цшому. Таким чином, вaлеологiя i курортолопя оперують двома антагошчними i водночас псно сплетеними поняттями як [6]:

1) Здоров'я - абстрактно-лопчна категор1я, яка може бути описана р1зними модельними характеристиками;

2) Хвороба - це патолопчний процес пов'язаний з втратою 1ндив1дом активно! самостшносп у реал!зац!! власно! життево! установки, втратою оптимального зв'язку !з навколишн!м середовищем ! соц!умом.

Обидв! категор!! визначають соц!ально-детерм!нований стан особистосп ! мають ч!тку основу: бюлопчну ! соц!альну, оск1льки ус! сво! потреби вона реал!зуе через функцп ф!з!олог!чних систем ! все сощальне реал!зуеться через б!олог!чне.

Однак, справедливим буде твердження, що не юнуе абсолютного здоров'я, яке, за своею суттю, е динам!чним станом оргашзму ! завжди буде !снувати небезпека розвитку хвороби в наслщок переходу шлькюних зм!н (б!олог!чних) у якюш (соц!альн!).

Сутн!сть поняття «здоров'я» ! до тепер е предметом наукових дослщжень у практиц! ! теорп медицини, ф!зично! культури, реаб!л!тац!йно! справи, валеолог!! ! курортолог!!, розглядаючи його через призму таких понять як:

- ф!зичне, душевне, сексуальне, сощальне благополуччя, здатн!сть пристосовуватись до умов зовшшнього ! внутр!шнього середовища та природного процесу стар!ння, вщсутнють ф!зичних дефект!в;

- свобода особистосп оптимально задовольняти власн! матер!альн! ! духовн! потреби;

- безпека, надшнють, захист, належн!сть до сусп!льства, наявнють поваги, самоповаги, свободи, що забезпечить повний розвиток власних таланпв особистосп;

- валеолог!чний процес формування оргашзму ! особистост!.

Отже, можна стверджувати, що здоров'я формуеться за рахунок двох т!сно сплетених ! взаемопроникнених, але як1сно р!зних сфер юнування особистост! (рис. 3 (а)): I) розумового благополуччя, як прояву вищого порядку псих!ки та II) адаптацп б!олог!чного орган!зму до оточуючого середовища за для виживання. В свою чергу, насл!дком творчо! цив!л!зовано! д!яльносп людини е 90% вс!х сучасних фактор!в ризику !снуючих ! майбутшх хвороб людства, а також загроза в ц!лому еколог!чному благополуччю природного середовища, а вщтак 90% адаптивних процес!в особистост! до оточуючого середовища. Сфери юнування вщповщають сферам тзнання, в!дпов!дно: креативних процес!в пов'язаних з досягненням вищих ц!нностей (активне творення !стор!!, нов! форми соц!ального ! економ!чного укладу) та адаптивних процеСв пов'язаних з повноц!нним життям в сустльствь

Амосов М. М. розглядав здоров'я, саме, як динам!чний стан оргашзму, ув!в поняття «шлькють здоров'я». Погоджуемося з думкою ученого, що для поширення еталон!в здоров'я (здорового стилю життя) у сусп!льств!, потр!бш дв! умови: необх!дн!сть ! мода [1; 2], що виражеш в сучасних тенденщях орган!зац!! св!тогосподарських вщносин у ланцюгу «людина-природа-суспшьство-людина».

Щоб дослщити детерм!нанти формування «здорового стилю життя», потр!бно знати феномен людини, р!вш !! орган!зац!!.

В!дтак, людина-особист!сть е системою з шрашдальним принципом будови, яка мае чотири р!вн! юнування яш в!дпов!дають станам п!знання за сферами юнування та сферами тзнання (рис. 3 (а;б)):

1- Нижнш, соматичний - т!лесний стан;

2- Середнш, псих!чний - душевний стан;

3- Верхнш, духовний - духовний стан;

4-Надсв!дом!сть - !ррац!ональний творчий стан.

а) Суб'ективна система життездатност - «Трикутник особистостЬ>

СФЕРИ1СНУВАННЯ

£ & I

б) Детермшанти формування «здорового стилю життя»

Рис. 3. Детермiнанти формування «здорового стилю життя» у суб'ективнш системi життездатностi - «Трикутник особистостi»

[авторська розробка]

Факторами, що впливають на особистють: вроджеш бюлопчш можливостi, сощальне середовище прибування (См'я, робочий колектив, друз^, природно-клiматичнi умови (pecypcHi, еколопчш оcобливоcтi peгiонy проживания), що в свою чергу формують пeвнi атрибути життя (eкономiчний piвeнь життя, сощальну як1сть життя, cоцiально-пcихологiчний стиль життя, сощально-eкономiчний уклад життя). Збалансованють оcобиcтоcтi з навколишнiм cвiтом передбачае оpганiзованe поеднання умов та можливостей життя, як природних, так i cоцiальних, це насамперед ïï комфортне ввдчуття себе в ньому.

Структуроутворюючим фактором кожноï системи, в тому чи^ i cyб'ективноï системи життездатносп - «Трикутник особистосп» (рис.3), е юнцевий результат, цiль фyнкцiонyвания системи. Можна видiлити чотири базовi цш життя:

1) виживання (у соматичному cтанi), тобто формування й зберпання cвоеï iндивiдyальноï бiологiчноï структури, збереження попyляцiï;

2) адаптацiя оcобиcтоcтi до оточуючого середовища (на пcихiчномy piвнi), тобто потреба прожити повноцiннe життя в суспшьствц

3) peалiзацiя себе та розвиток альтру1'зму, прагнення зрозумии себе i Свiт, себе у Свт, прожити життя у згодi зi свойми iндивiдyальними прагненнями, здабностями (на духовному piвнi);

4) проявити себе творцем «Я е Свгг» (на piвнi надcвiдомоcтi - сташ розумового благополуччя пов'язаного з досягненням вищих цiнноcтeй.

Так, бeзпepepвнicть обмiнy iз зовнiшнiм середовищем забезпечуе динамiчнy збаланcованicть суб'ективно1' системи життездатноcтi особистосп - ïï збереження i розвиток в чаС, а порушення цього процесу в динамiцi викликае захворювання.

У piшeннi валeологiчних та курортолопчних завдань, з точки зору «необхвдносп» - формування «здорового стилю життя», мова йде про пробудження внутршшх резервних потужностей оpганiзмy оcобиcтоcтi як споживача peкpeацiйних туристичних pecypciв, його устшно1' cоцiальноï адаптацiï, оcобиcтicноï задоволеносп через ycвiдомлeнe ставлення до себе та оточуючого середовища, що е виявам узгодженосп «Трикутнику оcобиcтоcтi» та виражаеться у чотирьох piвиях тзнання.

Для того щоб виpiшyвалаcя проблема формування «здорового стилю життя», з точки зору «моди», необхщно виховання вiдповiдноï оcобиcтicноï культури: фiзичноï та фiзiологiчноï - yпpавлiния рухом i процесами в тiлi; пcихологiчноï та емоцшно1' - yпpавлiния своими ввдчуттями i внyтpiшнiм станом; iнтeлeктyальноï та творчо1' - yпpавлiния думкою i роздумами, прагненнями. Тому, з точки зору туристично1' валeологiï та курортологи базовi цiлi життя можна сшввщнести з видами та формами рекреацшно1' туристично1' анiмацiï i peкpeацiйними туристичними ресурсами (1'х призначенням у туристичному бiзнeci i особливостями 1'х використання на курортах у лжувальних, оздоровчих, профшактичних i peлакcацiйних (духовне оздоровлення) цiлях), що сприяють його формуванню та розвитку «кiлькоcтi здоров'я» (табл. 1).

Якщо перевести цiль i завдання валeологiï i кypоpтологiï в площину туризму, то можна зробити висновок, що туризм, з ще1' позицп, е сферою життя суспшьства, яка створюе «моднi» тeндeнцiï та умови не просто для ведення людиною «здорового способу життя», а до особистюного росту i формуванню «здорового стилю життя»: активно створювати власне здоров'я i вщповщати за нього, розкривати власний внутршнш потенщал через peалiзацiю четвертого piвия особистосп - креативну складову.

Пiд «здоровим стилем життя» cлiд pозyмiти - усвщомлену yзгоджeнicть цiльових життевих настанов особистосп, що керуються вищим - творчим проявом власно1' cвiдомоcтi, який проявляеться через «к1льк1сть здоров'я» i забезпечуе динамiчнy збаланcованicть ïï системи життездатносп.

Видiлeнi наcтyпнi кpитepiï «здорового стилю життя» [3]:

- оргашзацшний (наявнють повнощнно1' життево1' cтpатeгiï, а не короткочасних тактик виживання; пролонгована регулящя часу; сприйняття життя в едносп ïï минулого, сьогодення i майбутнього);

- ппетчний (pацiональний режим пращ i вщпочинку, оптимальний руховий режим, дотримання правил особисто1' гiгiени);

- комушкативно^яльнюний (багата палiтpа piзних видiв дiяльноcтi, регулярна оздоровча дiяльнicть, здатнють до продуктивного cпiлкyвания, пошуково-творча активнють);

- адаптацiйно-pольовоï (гаpмонiйнe пpотiкання процеСв cоцiалiзацiï та iндивiдyалiзацiï, гнучк1сть в поведшщ i cпiлкyваннi);

- культурно-естетичний (широта культурних контактiв, наявнicть естетичного iдeалy, здатнicть протистояти проявам антикультури, розумне cлiдyвання модi);

- щннюно-мотивацшний (пpiоpитeт цiнноcтeй здоров'я i саморозвитку, наявнють валеолопчного

iдeалy);

- емоцшно-вольово!' (eмоцiйно-пcихологiчна cтiйкicть, оптимiзм);

- iндивiдуaльно-особистiсний (високий рiвень самоприйняття i самоповаги, сензитившсть до себе, здaтнiсть зберiгaти свою ушкальшсть i творчо реaлiзовувaти !!).

На пiдстaвi даного висновку можна сформулювати концепцiю валеотуризму - формування «здорового стилю життя», а саме: змша вектора уваги ввд простого споживання туристичних ресурсiв на створення особистiсного образу «Я е Сви» - «Трикутнику особистостi» через: побудову гармоншних вiдносин м1ж людьми, культурами, народами; розширення меж свiтогляду, свггосприйняття; екологiзaцiю свiдомостi. I тодi туристичш ресурси стають iнструментом освiти i формування «кшькосп здоров'я» людини.

Таблиця 1

Умови та фактори формування «здорового стилю життя» як поведшки споживача рекреацшних

туристичних ресурав*

Цш життя Види та форми Рекреaцiйнi туристичнi Розумне та дощльне

фвт рекреацшно! туристично! ресурси використання рекреaцiйних

пiзнaння) aнiмaцiï туристичних ресурав

1 2 3 4

Виживання - увесь спектр культурно- - ктматичш умови, - медична ктматотерашя;

(соматичний розважальних i спортивних бiорiзномaнiття, рiвниннi - бaльнеотерaпiя та

рiвень) програм у межах та гiрськi рекреaцiйнi бaльнеотехнiкa;

рекреaцiйноï системи ландшафти, рiчковi та -грязел^вання;

(курорту); морськ пляж1, мiнерaльнi - фiзiотерaпiя та

- заплановаш води, лщувальт грязi; реaбiлiтaцiйнa фiзкультурa;

оргaнiзaторaми пригоди, - сaиaторно-курортнi - дiетотерaпiя;

мaсштaбнi iгровi д1! з (оздоровч^ заклади - лiкувaльний масаж

елементами екстриму,

вболiвaльницькi aктивiзaцiï

Адaптaцiя - вечiрнi iндивiдуaльнi - клiмaтичнi умови, - релаксацшна

(психiчний або дрiбно-груповi бiорiзномaнiття, рiвниннi клiмaтотерaпiя,

рiвень) темaтичнi, культурно- та гiрськi рекреaцiйнi - фiзiотерaпiя,

пiзнaвaльнi програми в ландшафти; - дiетотерaпiя:

межах готелю або - санаторно-курортш - психотерaпiя та ^ова

курортно! зони; (оздоровчi) заклади; терaпiя;

- aнiмaцiя в етноцентрах, - шдприемства - оздоровчiй та

етномузеях, етноготелях; гостинностi; релаксацшний масаж;

- фестивaлi, нaроднi свята - музе!, вистaвковi -термотерaпiя;

шзнавально^гров^ центри; - зоотератя

комунiкaтивнi та - пам'ятки iсторiï, - aквaмедитaцiя;

екопрограми; культури, мистецтва, - стоун тератя;

- виставкова ашмащя - знaковi поди в ютори - процедури догляду за

експозицiй та зооaнiмaцiя певно! територiï (поттичт, вiйськовi, культурнi, економiчнi та еколопчш подiï) тшом i обличчям

Само- - карнавали, свята, - природнi умови та - релaксaцiйнa

реaлiзaцiя фестивaлi, конкурси, фактори ктматотерашя;

(духовний концерти; - щдприемства - харчова терaпiя

рiвень) - релтйт свята, гостинностi; - таласотератя;

фестивaлi i концерти - знaковi подiï в iсторiï, - термотерaпiя;

духовно! музики, ри- культурi, релш!', - aквaмедитaцiя;

туaльно-обрядовi дiйствa; мистецтвi певно! територiï - стоун тератя;

- культурно-iсторичнi (полiтичнi, вшськов^ - рiзнi техшки та види

реконструкций культурно -iсторичнi, масажу;

- нaуковi та дiловi irp^ економiчнi, спортивш та - процедури догляду за

- спортивнi iгри та екологiчнi подiï); тшом i обличчям;

змагання; - aстрономiчнi подiï - естетична хiрургiя та

- обрядова aнiмaцiя; - моднi подiï програми схуднення;

- споглядання небесних - реaлiзaцiя хобi (катання

тш верхи, гра в тенiс, гольф, футбол, серфшг)

Продовження табл.1

1 2 3 4

Пошук та - гастроном!чш свята, - ириродн! умови та - релаксацшна

прояв фестивал!, театрал!зоваш фактори кл!матотераи!я,

креативного дегустац!!, ресторанн! - шдприемства - гурманотерап!я та вино

джерела в розважальн! заходи; гостинност!; тератя;

соб! - майстер класи, - науков! та д!лов! - малювання мандал,

(творчий - фольклорн! музично- конференц!!; пейзаж1в;

р!вень) п!сенн!, танцювальн! - знаков! под!! в юторп, - танцювальн! етюди та

програми, вечорниц!; культур!, релш!, мистецтв!, виступи на карнавалах;

- клуби за штересами; мод! певно! територ!! - демонстращя власного

- модш покази (полгтичш, в!йськов!, модного луку;

культурно-!сторичн!, - приймання учасп на

економ!чн!, спортивш та наукових та дшових

еколог!чн! под!!) конференц!ях;

- участь у р!зного роду

спортивних змаганнях

*Складено на основ! [3] та доопрацьовано авторами

Валеотуризм пропонуе цшеспрямоваш методи формування «шлькосп здоров'я» 1 сприяе [4]:

- утворенню позитивного простору, виникненню позитивних емоцш, ввдчутпв 1, як наслщок, -бажання створювати радiсть соб1 та шшим;

- зниженню р1вня напруженосп 1 агресп;

- зниженню страху допустити помилку, покарання;

- появ1 можливосп 1 бажання висловлювати сво! почуття;

- появ1 стшкого позитивного ставлення до самого себе, людям, природ! 1 свиу в цшому.

Валеотуризм справляе позитивний вплив:

- на мотивацшну сферу, прагнення до тдвищення р1вня знань, умшь, навичок, усшшносп в обранш професшнш д!яльносп, творчо!' самореал!заци;

- для створення вщносин, заснованих на взаеморозумшш, взаемотурбоп, взаемоповаз1, створюе передумови для змщнення дружби 1 любовц

- для стшкого духовного розвитку, дае можливють шукати 1 знаходити сенс життя, будувати свое життя 1 вщносини на основ! гуманних, загальнолюдських цшностей.

Валеотуризм е принципово новим напрямком для оздоровлення та поповнення шформащею, справляе позитивний вплив на «шлькють здоров'я» людини 1 його всеб1чний розвиток. Валеотуризм доступний 1 ушкальний у створенш умов для розвитку людини, формування еколопчно! усвщомленосп, фактора позитивного, активного 1 вщповщального способу життя. Що стосуеться курортолопчно! складово!, то сьогодш проввдт курорти свиу прагнуть розвиватися як пол! функцюнальт, багатоц1льов1 тур центри, що спещал1зуються на задоволенн1 1нтерес1в оздоровчого туризму [13]. Для комплексного розвитку оздоровчого туризму, до якого можноа ввднести 1 валеотуризм, у конкретному репош з курортним спрямуванням сощально-економ1чного розвитку, актуальним е поеднання загального 1нфраструктурного розвитку територИ та стльних зусиль баз в1дпочинку, санаторИ'в, приватних садиб 1 господарств, сфери гостинносп та сфери обслуговування туризму, м1сцевих жител1в створюе резерви для модершзацп вс1е! ресурсно!' бази туризму.

Висновки

П1дсумовуючи ус1 вище наведен1 пункти досл1дження сл1д зазначити наступне:

1) Лопстика ресурсно! бази туризму сприяе виршенню проблематики управл!ння в туристичному б!знес!, ! не т!льки економ!чно обгрунтованого, а й щадного, доцшьного ! розумного використання ресурсно! бази галузц дозволяе зменшити ризики попршення еколог!чно! ситуац!!, зниження якост! туристичного продукту/послуг, загрози здоров'ю та безпещ турист!в.

2) Лог!стика ресурсно! бази туризму мае служити основою для визначення стратег!! сталого розвитку туризму в кра!ш та Г! регюнах та може стати осново утворюючою умовою смарт-спещал!заци територ!!.

3) Укра!на мае вс! необх!дн! фактори для забезпечення високого розвитку еколопзацп туристичного б!знесу. Вимоги усв!домленого ресурсокористування можливо виконати при максимально можлив!й оргашзованосп туристично! д!яльност!, що повинна бути контрольованою, регульованою ! в!дпов!дальною.

4) Валеолопя, курортолопя та атмацт створюють умови та виступають концентраторами фaктоpiв, що сприяють формуванню «здорового стилю життя» - поведшки споживача рекреацшних туристичних ресурав.

5) Сучасш тенденцп свиогосподарсько].' будови та розвитку туристичного ринку спрямовуе штереси споживача на новий вид особистiсно-pеaлiзaцiйного виду туризму - валеотуризму як доступного й ушкального фактора позитивного, активного i вiдповiдaльного «здорового стилю життя» у: створенш умов для розвитку людини; формуванш еколопчно].' усвщомленосп, креативного бачення себе у пpиpодi та сyспiльствi.

Список використаноТ л^ератури

1. Амосов Н. М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество / Н. М Амосов. - Донецк : Сталкер, 2002. - 464 с.

2. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. - Ростов н/Д : Феникс, 2000. - 248 с.

3. Валеология как теоретическая основа туристической анимации : [Електронний ресурс] -Режим доступу : https://infopedia.su/16xb73c.html - Назва з екрану.

4. Валеотуризм и формирование здорового образа жизни : [Електронний ресурс] / сайт Общественной организации «Валеологический центр «Атланта» - Режим доступу : http://atlantavaleo.org.ua/uslugi/turism/ - Назва з екрану.

5. Виды и классификация туристских ресурсов. Туристская индустрия: [Електронний ресурс]

- Режим доступу : https://fb.ru/article/461028/turistskie-resursyi—eto-vidyi-i-klassifikatsiya-turistskih-resursov-turistskaya-industriya - Назва з екрану.

6. Грибон В.Г. Валеолопя: [Електронний ресурс] / В.Г. Грибон - Режим доступу : https ://pidru4niki.com/158407208058/meditsina/valeologiya.

7. Григан С.А. Перспективы применения логистического подхода в управлении туристической деятельностью / С.А. Григан // Физическая культура, здравоохранение и образование: материалы всероссийской научно-практической конференции памяти В.С. Пирусского. - Томск, ТГУ, 2009.

8. Гришин И.Ю. Оценка инновационного потенциала бальнеологической курортной территории / И.Ю. Гришин, Р.Р. Тимиргалеева // NovaInfo.Ru. 2016. Т. 3. № 47.

9. Данильчук В.Ф., Бовсуновская А.Я., Крапивина Г.А. Математическая модель определения приоритетных для восстановления рекреационных возможностей территорий и объектов // Вюник Д1ТБ.

- 2004. - № 8. - С. 32-39.

10. Донченко Л.М. Оцшка пляжних ресурав для рекреацшного використання на приклащ Зaпоpiзького Приазов'я / Л.М. Донченко // Геогpaфiя i сучасшсть: Зб. наук. пр. НПУ iменi М.П. Драгоманова. - Вип. 13. - К.: Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2005. С.129-135.

11. Лукин А.М. Модернизация логистической системы в туристических фирмах / Лукин А.М. // Экономическая наука сегодня: теория и практика : материалы V Междунар. науч.-практ. конф. (Чебоксары, 3 дек. 2016 г.) / редкол.: О. Н. Широков [и др.]. - Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2016.

12. Павлова С.1., Юм Е.О. Еколопзацгя готельного та ресторанного бiзнесy: [Електронний ресурс] / С.1. Павлова, Е.О. Юм - Режим доступу : https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/21.-pr-my-ta-per-vy-roz-ku-tur-mu-s.-4.pdf.

13. Рутинський М. Й. Класифжаци та типологп курорпв / М. Й. Рутинський // Вюник Львiвського ушверситету. - Сеpiя геогpaфiчнa. - 2007. - Вип. 34. - C. 236-246.

14. Смирнов 1.Г. Лопстика ресурсно1 бази туризму як запорука його сталого розвитку : [Електронний ресурс] / Смирнов 1.Г. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/9. EISN 2007/Economics/21412.doc.htm.

15. Смирнов 1.Г. Лопстика туризму: комплексний шдхщ : [Електронний ресурс] / 1.Г. Смирнов

- Режим доступу : http://www.rusnauka.com/22 NIOBG 2007/Economics/25102.doc.htm.

16. Смирнов 1.Г. Лопстика туризму: мезоpiвень (на приклада регюшв Украши) / 1.Г. Смирнов // Тypистично-кpaезнaвчi дослщження: Зб. наук. пр. - Вип.6. - К., 2005. - С. 414-416.

17. Телюра Н.А. Теоретичш аспекти рекреацшного природокористування : [Електронний ресурс] / Н.А. Телюра - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/34934/19-Teljyra.pdf.

18. Туристичш ресурси. Поняття та сутшсть : [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://pidru4niki.com/15660721/turizm/turistichni resursi - Назва з екрану.

References

1. Amosov N. M. Enciklopediya Amosova. Algoritm zdorov'ya. CHelovek i obshchestvo / N. M Amosov. Doneck : Stalker, 2002. 464 p.

2. Apanasenko G. L. Medicinskaya valeologiya / G. L. Apanasenko, L. A. Popova. Rostov n/D : Feniks, 2000. 248 p.

3. Valeologiya kak teoreticheskaya osnova turisticheskoj animacii : [Elektronnij resurs] - Rezhim dostupu : https://infopedia.su/16xb73c.html - Nazva z ekranu.

4. Valeoturizm i formirovanie zdorovogo obraza zhizni : [Elektronnij resurs] / sajt Obshchestvennoj organizacii «Valeologicheskij centr «Atlantas» - Rezhim dostupu : http://atlantavaleo.org.ua/uslugi/turism/ -Nazva z ekranu.

5. Vidy i klassifikaciya turistskih resursov. Turistskaya industriya: [Elektronnij resurs] - Rezhim dostupu: https://fb.ru/article/461028/turistskie-resursyi—eto-vidyi-i-klassifikatsiya-turistskih-resursov-turistskaya-industriya - Nazva z ekranu.

6. Gribon V.G. Valeologiya: [Elektronnij resurs] / V.G. Gribon - Rezhim dostupu : https ://pidru4niki.com/158407208058/meditsina/valeologiya.

7. Grigan S.A. Perspektivy primeneniya logisticheskogo podhoda v upravlenii turisticheskoj deyatel'nost'yu / S.A. Grigan // Fizicheskaya kul'tura, zdravoohranenie i obrazovanie: materialy vserossijskoj nauchno-prakticheskoj konferencii pamyati V.S. Pirusskogo. Tomsk, TGU, 2009.

8. Grishin I.YU. Ocenka innovacionnogo potenciala bal'neologicheskoj kurortnoj territorii / I.YU. Grishin, R.R. Timirgaleeva // NovaInfo.Ru. 2016. T. 3. № 47.

9. Danil'chuk V.F., Bovsunovskaya A.YA., Krapivina G.A. Matematicheskaya model' opredeleniya prioritetnyh dlya vosstanovleniya rekreacionnyh vozmozhnostej territorij i ob"ektov // Visnik DITB. 2004. № 8. pp. 32-39.

10. Donchenko L.M. Ocinka plyazhnih resursiv dlya rekreacijnogo vikoristannya na prikladi Zaporiz'kogo Priazov'ya / L.M. Donchenko // Geografiya i suchasnist': Zb. nauk. pr. NPU imeni M.P. Dragomanova. - Vip. 13. Kyiv: Vid-vo NPU imeni M. P. Dragomanova, 2005. pp.129-135.

11. Lukin A.M. Modernizaciya logisticheskoj sistemy v turisticheskih firmah / Lukin A.M. // Ekonomicheskaya nauka segodnya: teoriya i praktika : materialy V Mezhdunar. nauch. -prakt. konf. (CHeboksary, 3 dek. 2016 g.) / redkol.: O. N. SHirokov [i dr.]. - CHeboksary: CNS «Interaktiv plyus», 2016.

12. Pavlova S.I., Kim E.O. Ekologizaciya gotel'nogo ta restorannogo biznesu: [Elektronnij resurs] / S.I. Pavlova, E.O. Kim - Rezhim dostupu : https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/21.-pr-my-ta-per-vy-roz-ku-tur-mu-s.-4.pdf.

13. Rutins'kij M. J. Klasifikacii ta tipologii' kurortiv / M. J. Rutins'kij // Visnik L'vivs'kogo universitetu. - Seriya geografichna. 2007. Vip. 34. pp. 236-246.

14. Smirnov I.G. Logistika resursnoi' bazi turizmu yak zaporuka jogo stalogo rozvitku : [Elektronnij resurs] / Smirnov I.G. - Rezhim dostupu : http://www.rusnauka.com/9._EISN_2007/Economics/21412.doc.htm.

15. Smirnov I.G. Logistika turizmu: kompleksnij pidhid : [Elektronnij resurs] / I.G. Smirnov -Rezhim dostupu : http://www.rusnauka.com/22_NI0BG_2007/Economics/25102.doc.htm.

16. Smirnov I.G. Logistika turizmu: mezoriven' (na prikladi regioniv Ukraini) / I.G. Smirnov // Turistichno-kraeznavchi doslidzhennya: Zb. nauk. pr. - Vip.6. - K., 2005. - S. 414-416.

17. Telyura N.A. Teoretichni aspekti rekreacijnogo prirodokoristuvannya : [Elektronnij resurs] / N. A. Telyura - Rezhim dostupu : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/34934/19-Teljyra.pdf.

18. Turistichni resursi. Ponyattya ta sutnist' : [Elektronnij resurs] - Rezhim dostupu : https://pidru4niki.com/15660721/turizm/turistichni_resursi - Nazva z ekranu.