CC BY
26
УДК: 616 002.3 89: 615.361.014.41
1Петренко О. М., 1Бадзюх С. В., 2,3Зубов Д. О., 1Безродний Б. Г.
РОЛЬ КЛ1ТИННИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ПЛАСТИЧНОМУ ЗАКРИТТ1 ДЕФЕКТ1В
ШК1РИ ТА М'ЯКИХ ТКАНИН
1Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. КиГв) 2ДУ «1нститут генетичноГ та регенеративно'!' медицини НАМН УкраГни» (м. КиГв) 3Бiотexнологiчна лабораторiя ilaya.regeneration, Медична компанiя ilaya® (м. КиГв)
Робота е фрагментом НДР "Розробка та впро-вадження метод1в д1агностики та л1кування гостро! х1рург1чноУ патологи оргаыв черевно! порожнини та гнмних захворювань м'яких тканин", № державно! реестрацп0114U0033980.
Вступ. Пац1енти ¡з вщкритими дефектами м'яких тканин, що утворились внаслiдок складно! усклад-неноУ травми; перенесено! рановоУ ¡нфекцп, гострих чи хронiчних захворювань шюри, клiтковини та кю-ток складають основну частину пацieнтiв вщдтень гнмно'! хiрургi!. Kосметичнi та функцюнальы наслщ-ки даних захворювань насттьки тяжкi та незворотнг що бажання вщновити втраченi дiлянки шкiри в яко-мога ранiшнi термiни все частше привертають увагу хiрургiв [1].
СпоЫб обрано! шюрно'! пластики найчастше за-лежить вiд локалiзацi! ранового дефекту. Наявнють значно! кiлькостi пластичного матерiалу, наприклад, на тулубi майже завжди дозволяе виконати замi-щення дефекту тканин мюцевими тканинами. Зна-чення аутодермопластики зростае при пластик ран верхньо!, а особливо нижньо! кiнцiвки.
Пласкi обширнi рановi дефекти ¡з добре васкуля-ризованим ложем пщлягали дерматомнiй пластиц1 розщепленим трансплантатом. За певних обста-вин та створены умов вдаеться повнiстю уникнути ускладнень та наблизити термiни перебування в стацiонарi до оптимальних. Одним ¡з цих умов та об-ставин е неускладнений рановий процес, тобто мак-симальне приживлення транспланта^в [3]. Значною перешкодою на шляху до цього е синдром, зазначе-ний у англомовнiй лiтературi, як «graft loss» - «втрата пластики» [8], в росмськомовнм спецiальнiй лтера-турi найчастiше називають «лiзисом» транспланта-тiв. На даний час пщ термiном лiзис трансплантатiв прийнято визначати «розплавлення (розчинення, поступове зникнення) транспланта^в як за рахунок агресивно! по вщношенню до них дi! антитт (феномен аутоiмунно! агресi!), так i за рахунок взаeмодi! комплексу протео-, глiко- та гiдролiтичних фермен-тiв при розвитку пiсляоперацiйного нагноення в пiс-ляоперацiйнiй ранi» [6].
За даними лтератури, повне приживлення тран-сплантатiв у пацieнтiв ¡з термiчними опiками, при пе-ресадщ його на гранулюючу поверхню вщбувалось у 80 % випадкiв, на поверхню пюля висiчення грану-ляцм - у 43%, на фасцт у 89% [3]. Причинами за-гибелi аутологiчних трансплантатiв при хiрургiчних втручаннях е недостатнiй гемостаз ¡з утворенням гематом пiд ними, недостатне висiчення некротич-
них тканин, неправильна оцшка життeздатностi дна рани, характер жирово! клiтковини в дiлянцi виЫчен-ня змертвiлих тканин, бактерiальне обЫменшня дна рани бiльш нiж 10i на грам рани або ¡нф^вання !х синьо гнiйною паличкою (Коваленко О.Н., 2000) [3].
Разом з тим, враховуючи специфку ранових де-фек^в, якi утворились внаслiдок гнмно-некротичних процесiв шкiри необхiдно зазначити, що поряд ¡з ви-щевказаними причинами ускладнюючими обстави-нами для даних ран, також, е пiдвищена активнють тканинних ферментiв, якi руйнують екстра целюляр-ний матрикс, пiдвищена ¡муызащя тканин, порушена васкуляризацiя та знижена здатнють тканин до регенерацп через пiдвищену активнiсть прозапаль-них цитоюыв. За рахунок даних факторiв пластичне закриття дано! категорi! ран, як правило, приводить до лiзису. Статистичних даних, яю б висв^лювали вiдсоток приживлення трансплантатiв у пащен^в ¡з не опiковими ранами немае.
Не дивлячись на невтiшнi результати пластики даних ран, продовжуеться пошук засобiв для по-кращення приживлення транспланта^в. Удоскона-люються методи активно! хiрургiчно! тактики, консервативного л^вання, висуваеться ряд умов до перев'язувального матерiалу. Розроблено методику вакуум-терапi! ¡з рiвнем негативного тиску до 65 мм рт. ст. в пюляоперацмному перiодi [4].
Останнiм часом, прогресивним методом лку-вання ранових дефекпв е трансплантацiя алогенних мезенхiмальних стовбурових кгмтин (МСК) жирових тканин отриманих in vitro. Доведено, що при введен-н МСК на пiсля опiковi рани прискорюються проце-си васкуляризацп та епiтелiзацi!, що призводить до оптимiзацi! процесiв загоення. Даы ефекти досяга-ються шляхом секрецп ряду цитокинiв, хемокинiв. факторiв росту, що мають ¡муносупресорну, проти-запальну та антибактерiальну дi! [2,5,7].
Тому метою роботи було дослщження ефектив-ностi застосування дермального еквiваленту (ДЕ), що складаеться ¡з фiбринового гщрогеля та культи-вованих алогенних мультипотентних мезенхiмаль-них стромальних клiтин з жирово! тканини (ММСК-ЖТ) на приживлення транспланта^в.
Об'ект i методи дослщження. В дос:лщженн1 брали участь 52 пацieнта ¡з гнiйно-некротичними дефектами м'яких тканин, яю знаходились на ста-цiонарному лiкуваннi у вщдтены гнiйно-септично! хiрургi! ки!всько! мiсько! лкары № 4 (клiнiчна база кафедри х^ургп № 2 НМУ ¡м. О.О. Богомольця) за перiод 2016-2017 роки. Серед них було 35 чоловi-
KiB та 17 жшок bîkom вщ 33 до 78 poKiB. Середнм BiK nauieHTiB становив 60,3±0,7 poKiB. Тривалють рано-вих дефектiв складала у середньому 3,5±0,2 мiсяцi. Патолопчними станами, як призвели до утворення ранових дефекпв були: нaслiдки гнмно-некротич-них фасци'тв - 13 naцieнтiв, ускладнення бульозно-некротичноУ форми бешихи (11), посттравматичн ураження веpхнiх та нижых кiнцiвок (7), варикозн1 венознi виразки (8) та пащенти iç гнмно некротични-ми ускладненнями синдрому дiaбетичноï стопи (12).
Бiльшiсть naцieнтiв (80%) мали супутню патоло-пю (iшемiчнa хвороба серця, хpонiчнi захворювання легень, ожиршня, дисциркуляторна енцефaлоnaтiя) яким проводилась симптоматична тератя.
Активна хipуpгiчнa тактика полягала тому, що усiх па^ен^в niсля госniтaлiзaцiï було прооперовано. При вибоpi хipуpгiчного втручання враховувалась характер та глибина уражень тканин, вapiaнти роз-повсюдження ранового процесу, особливост гнм-ного запалення. В подальшому niсляоnеpaцiйному nеpiодi у naцieнтiв сформувались обширн ранов1 nовеpхнi, дном яких були фасцп, м'язи та юстки. В подальшому 35% naцieнтiв було прооперовано повторно ^aCTKOBi некректомп та розкриття naтьокiв). Середня площа ранового дефекту становила 105 см1 (м^мальна 65 см1, максимальна 800 см1), що передбачало у подальшому закриття ранового дефекту за допомогою аутодермопластики.
В пюляоперацмному nеpiодi naцieнти отриму-вали етiоnaтогенетичну терапю Усiм naцieнтaм проводили комплексну дезагрегантну, судинну та антибютико теpaniю, а також адекватну медикамен-тозну терапю спрямовану на niдтpимaння функщ-онального стану основних оргаыв та систем житте-забезпечення оpгaнiзму, коpекцiю хроычноУ шемп кiнцiвок. Також для дебридменту рановоУ поверхн1 застосовували ультразвукову кавтацт та вакуум-теpaniю iз застосування негативного тиску на piвнi 125 мм рт.ст. В результат проведеного л^вання рани nовнiстю очистились вщ фiбpину та некротич-ного тягаря.
Па^ен^в було pоздiлено на 2 групи: групу nopiB-няння - 22 хворих та основну групу - 30 па^ен^в. За нозолопею, вковими та статевими ознаками, супут-нiй naтологiï групи були репрезентативы. Тератя, що була спрямована на очищення рановоУ nовеpхнi та стимуляцю росту гpaнуляцiйноï тканини у пащен-тiв обох груп проводилась за загальними правилами та не в^^знялась по сутг
В подальшому уЫм naцieнтaм I групи було проведено пластичне закриття рани за допомогою аутодермопластики за традицмною методою. При АДП правилом е виЫчення гpaнуляцiй, нaдiйний гемостаз, адапта^я шкipного трансплантату до краУв рани без нaтягiв та вщсутнютю залишкових порожнин. Трансплантат середньоУ товщини (0,4 - 0,6 мм) за-звичай брали дерматомом iз передньо-латеральноУ nовеpхнi стегна, piдше з гомшки та передньоУ че-ревноУ стшки. Трансплантат фiксувaли до ранового ложа швами, вузли яких завязували поверх серве-ток змочених розчином антисептика (1% розчин повщон-йоду + 3% розчин борноУ кислоти). Першу перев'язку, зазвичай, проводили через 5-7 дiб. Зна-
чне промокання пов'язки ексудатом, болi та набряк в дтянщ пюляоперацмноУ рани, стiйке niдвищення температури тта було показом для бтьш ранньоУ перев'язки та pевiзiï рани.
У основый гpуni в пюляоперацмному nеpiодi застосовували дермальний е^валент що складаеться iз фiбpинового гщрогеля та культивованих алоген-них мультипотентних мезенхiмaльних стромальних клiтин з жирово'| тканини (ММСК-ЖТ).
ДЕ виготовляли на o^oâi nуловaноï та обстеже-но'| доноpськоï плазми, з додаванням ММСК-ЖТ is розрахунку 1 млн. кгмтин на 1 мл фiбpинового гщро-гелю.
Бiологiчний мaтеpiaл (лinоaсnipaт) було отри-мано вiд донора. 1золювання ММСК-ЖТ проводили за загально прийнятими методиками. Тобто, для ферментативного дезагрегування лтоастрату ви-користовували 0,2% розчин колагенази IA (Sigma, США). Отриману сусnензiю стромально-васкуляр-ноï фpaкцiï лтоастрату висiвaли в культуpaльнi фла-кони (SPL, ^вденна Корея) площею 75 см2. Культи-вування ММСК-ЖТ до п'ятого пасажу проводили в мультифласках загальною площею 875 см2 (Corning, США) в живильному сеpедовищi alpha MEM (Sigma, США) з додаванням 10% ембрюнально'| телячо! сироватки (ЕТС; Sigma, США), 10 мМ L-глютамшу (Sigma, США) та по 100 МО/мл пенщилЫу та стреп-томщину (Дарниця, Укpaïнa), в мультигазовому шку-бaтоpi (Binder, Hiмеччинa) при 37оС i 5% aтмосфеpi CO2 i 5% О2. Змiнa середовища проводилася кожну 3-4 добу культивування. Методом проточно'| цитоф-луоpометpiï було виявлено, що ММСК-ЖТ е пози-тивними на стромальы маркери та негативними на гемопоетичы, i мають наступний фенотип: CD90+/ CD73+/CD105+/CD34-/CD45-/HLA-DR- [5,6,7].
Полiмеpизaцiю фiбpинового гiдpогелю проводили у пластикових чашках Петpi дiaметpом 100 мм та з атравматичною марлевою пов'язкою на ды типу Grassolind neutral (Hartmann, Germany) для зручнос-тi мaнinулювaння. Один вiдсоток рани закривався двома такими чашками Петpi з ДЕ (20 млн. кттин). У середньому використовували 1-2 чашки на маы-пуляцю.
ДЕ дозволений до ключного застосування: лi-цензiя МОЗ Укpaïни на медичну практику, сеpiя АГ №598879 вiд 07.06.2012; лiцензiя МОЗ Укpaïни на дiяльнiсть бaнкiв nуnовинноï KpoBi, iнших тканин та кттин людини, сеpiя АЕ №186342 вщ 12.07.2013. Клiтини ДЕ секретують значну ктькють бiоaктивних лтщв, цитокинiв, хемокiнiв, метaболiтiв та факто-piB росту. При зaстосувaннi ДЕ з кттинами, остaннi стимулюють репаративы процеси в paнi за рахунок паракринного (тpофiчного) впливу та iмуномодулю-ючоï, npотизanaльноï, npотимiкpобноï, npотифiбpо-тично'| та нейpотpофiчноï дiï.
Дермальний е^валент застосовували у виглядi anлiкaцiй на ранову поверхню пюля проведення аутодермопластики, накладаючи даний препарат на трансплантат. Перев'язки проводили: першу - через три доби пюля операцп, в подальшому - кожы 2 доби. В залежнос^ вщ ктькос^ ексудату, який про-дукуеться раною.
Kpитepieм oцiнки eфeктивнocтi лiкyвaння бyлa вi-зyaльнa oцiнкa життeздaтнocтi тpaнcплaнтaтa в пю-ляoпepaцiйнoмy пepioдi.
Peзyльтaти дocлiджeння тэ ïx oбгoвopeння.
Biзyaльнy oцiнкy пpoцeciв зaгoeння paн та пpижив-лeння тpaнcплaнтaтiв y пaцieнтi I фупи пpoвoдили на 5 дoбy пюля пpoвeдeння ayтoдepмoплacтики y 10 пащен^в. Biзyaльнo мaлo мicцe пpиживлeння дo 80% ayтoлoгiчниx тpaнcплaнтaтiв. Öe були пaцieнти iз гнiйнo-нeкpoтичними дeфeктaми вна^^к за-пaльниx пpoцeciв шкipи та м'якиx тканин (нeкpoтич-ний фacциÏт, бyлльoзнo-нeкpoтичнa фopмa бeшиxи). У дaниx пaцieнтiв, нeзвaжaючи на oбшиpнi paнoвi дe-фeкти (дo 350 cмl), нe бyлo cиcтeмниx змiн в opra-нiзмi, зyмoвлeниx цyкpoвим дiaбeтoм та xpoнiчнoю вeнoзнoю нeдocтaтнicтю.
Paзoм з тим, вiдмiчaлacь пiдвищeнa eкcyдaцiя pa-нoвoÏ пoвepxнi, cинюшнicть фа1в paни та пoмipний нaбpяк нaвкoлишнix тканин. В пoдaльшoмy, на 7 та 10 дoбy явища пepифoкaльнoгo зaпaлeння змeнши-лиcь, тpaнcплaнтaти пocтyпoвo набули "здopoвoгo" вигляду, paнoвa пoвepxня пocтyпoвo випoвнилacь eпiтeлieм. Ha 14 дoбy пicля пpoвeдeння плacтичнo-га зaкpиття пaцieнтiв бyлo випиcaнo на aмбyлaтopнe лiкyвaння.
У пaцieнтiв кoнтpoльнoÏ гpyпи (12 xвopиx), якi мали гнiйнo-нeкpoтичнi дeфeкти внacлiдoк yci<T^-нeння cиндpoмy дiaбeтичнoÏ cтyпнi та на тл xpoнiч-нoÏ вeнoзнoÏ нeдocтaтнocтi пepшy пepeв'язкy, бyлo пpoвeдeнo на 3 дoбy пicля пpoвeдeння ayтoдep-мoплacтики. Пpичинoю дocтpoкoвoгo пpoвeдeння пepeв'язки бyлo бoлi в дiлянцi paни, нeпpиeмний зaпax вiд пoв'язoк, пiдвищeння тeмпepaтypи тiлa дo фiбpильниx знaчeнь. Пpи пpoвeдeннi пepeв'язoк бyлo вiдмiчeнo лiзиc дo 60% плoщi тpaнcплaнтaтiв. щo пpoявлялocь y змeншeннi poзмipiв тpaнcплaнтa-тiв, нeчiткиx Ïx кoнтypiв, змeншeнням тoвщини, тeм-нoмy кoльopi. Maли мicцe oзнaки "xвopoби" фан-cплaнтaтy. ГpaнyляцiÏ в paнi були в'ялими, cipими та дpiбнoзepниcтими. Збepiгaвcя нaбpяк пepифo-кaльниx тканин iз знaчнoю eкcyдaцieю. В пoдaльшo-му, пpи пpoвeдeннi пepeв'язoк iз анти^птиками та пpизнaчeння aнтибioтикoтepaпiÏ, згiднo чyтливocтi мiкpoopгaнiзмiв дo aнтибioтикiв, cтaн paни дeщo пoкpaщивcя: змeншивcя пepифoкaльний нaбpяк. змeншилacь кiлькicть eкcyдaтy, гpaнyляцiйнa тканина набувала poжeвoгo кoльopy. Haтoмicть cтaн фан-cплaнтaтiв пpoдoвжyвaв пpoгpecивнo дeгpaдyвaти. Ha 10 дoбy пicляoпepaцiйнoгo пepioдy y 5 пaцieнтiв вiдмiчeнo пoвний лiзиc тpaнcплaнтaтiв, щo пpoявля-лocь y пoвнoмy poзчинeннi та пocтyпoвoмy Ïx зник-нeннi.
У пащен^в ocнoвнoÏ гpyпи пepшy пepeв'язкy пpo-вoдили на 3 дoбy. Пpи цьoмy пpoвoдили вiзyaльнy oцiнкy cтaнy paнoвoÏ пoвepxнi. Бyлo вiдмiчeнo '^o-poвий" вигляд тpaнcплaнтaтiв та poжeвy фануляцм-ну тканину. He бугю вiдмiчeнo нaбpякy нaвкoлишнix тканин та ктькють eкcyдaтy була мiнiмaльнoю. Пpи пoдaльшиx пepeв'язкax cтaн paнoвoÏ пoвepxнi зали-шaвcя cтaбiльним. Tpaнcплaнтaти набували poжeвo-гo кoльopy, paнoвa пoвepxня пoкpивaлacь cтpyпoм. пpocтip пщ якoю зaпoвнявcя eпiтeлieм.
Уcix пащен^в бyлo випиcaнo на aмбyлaтopнe Ti-кування на 10 дoбy пюля пpoвeдeння плacтичнoгo зaкpиття paнoвoÏ пoвepxнi y зaдoвiльнoмy cтaнi.
Paзoм з тим, y 7 пащен^в кoнтpoльнoÏ гpyпи на 7 дoбy пюля пpoвeдeння ayтoдepмoплacтики бyлo пpoвeдeнo аплкацп ДЕ дo зaлишкiв тpaнcплaнтaтiв. Ha 5 дoбy пicля зacтocyвaння клiтинниx тexнoлoгiй бyлo вiдмiчeнo "oдyжaння" залишюв тpaнcплaнтaтy щo пpoявлялocь y набутт зaлишкiв шкipи poжeвoгo кoльopy, змeншeння явищ пepифoкaльнoгo запа-лeння та aктивнoÏ eпiтeлiзaцiÏ paнoвoÏ пoвepxнi.
У пащен^в I гpyпи нeвдaчa ayтoдepмoплacтики пpизвoдить дo пoвнoгo aбo чacткoвoгo oгoлeння paK щo oзнaчae нe дocягнeння мeти oпepaцiÏ, нeoбxiд-нють зaтpaчaти дoдaткoвi зycилля та ча^ якиx мoглo б i нe бути (пoвтopнa oпepaцiя, тpивaлe кoнcepвa-тивнe лiкyвaння oгoлeниx paн), патент пpoдoвжye cтpaждaти нaвiть cильнiшe, ыж дo oпepaцiÏ (бoлять нe ттьки oгoлeнi paни, aлe й нeeфeктивнo викopиc-тaнi дoнopcькi дiлянки). В данм cитyaцiÏ мoвa мае йти нe пpo тe чoгo вжe нeмae (втpaчeнi фан^ла^ тати), а пpo тe, щo зaлишилocь (oгoлeнi paни). Ha-вiть iдeaльнo пiдгoтoвлeнa paнoвa пoвepxня дo плacтичнoгo зафиття: paдикaльнo виciчeнi нeкpoзи та фануляцп, нaдiйний гeмocтaз, aдeквaтнicть па^-ента, нe дае пoвнoÏ гapaнтiÏ втpaти тpaнcплaнтaтa y пicляoпepaцiйнoмy пepioдi. Дана ^туа^я cпoнyкae лiкapiв дo бтьш дeтaльнoгo вивчeння фaкгopiв, щo впливають на пpoцecи пpиживлeння тpaнcплaнтaтiв. так як пpoцec "лiзиcy" тpaнcплaнтaтiв пoтpiбнo пpo-гнoзyвaти та пoпepeджyвaти.
В той œe чac, зacтocyвaння cтpoмaльниx кJliтиннa paнoвy пoвepxню пicля ayтoдepмoплacтики дoзвo-ляе дocтaвити дaнi клмтини бeзпocepeдньo дo пepe-caджeнoÏ ш^и та гpaнyляцiйнoÏ тканини. Öe дoзвo-ляе cyттeвo пoкpaщити "виживання" тpaнcплaнтaтy за paxyнoк cтимyляцiÏ aнгioгeнeзy, змeншeння явищ зaпaлeння y paнi, пpoдyкцiÏ кoмпoнeнтiв eкcтpa цe-люляpнoгo мaтpикcy, peгyляцiÏ aктивнocтi тканин-ниx мaтpикcниx мeтaлoпpoтeÏнaз. Paзoм з тим. даы кJliтини мoжнa нaнocити на paнoвy пoвepxню y будь-який пoтpiбний мoмeнт, в зaлeжнocтi вiд пpo-цeciв, якi вiдбyвaютьcя в paнi. Пoвнe пpиживлeння тpaнcплaнтaтy дocягaeтьcя за paxyнoк пoкpaщeння вacкyляpизaцiÏ та тpoфiки тканин, cтимyляцiÏ залиш-кoвиx eпiтeлiaльниx дiлянoк шкipи, змeншeння oзнaк зaпaлeння, iмyнopeгyлюючoÏ та aнтифiбpoтичнoÏ ак-тивнocтi кттин.
Дepмaльний eквiвaлeнт тpaнcпopтyвaли на pa-нoвy пoвepxню y виглядi аплкацм на бioдeгpaдy-ючiй мeмбpaнi Grassolind neutral на пpoтязi 3 дiб. У пoдaльшoмy мeмбpaнy вилучали та пpoвoдили пepeв'язки iз poзчинaми aнтиceптикiв. Пaцieнти зaдoвiльнo пepeнocили aплiкaцiÏ дepмaльнoгo eк-вiвaлeнтy. Пpи пpoвeдeннi пepeв'язoк пoвepxнeвi cepвeтки лeгкo видaлялиcь. Aлepгiчниx peaкцiй за-фiкcoвaнo нe бyлo.
Bиcнoвки
1. Зacтocyвaння дepмaльнoгo eквiвaлeнтy, щo cкJlaдaeтьcя iз фiбpинoвoгo гeлю та кyльтивoвaниx мeзeнтeлiaльниx cтpoмaльниx кJliтин iз жиpoвoÏ тканини y па^ен^в iз paнoвими дeфeктaми шкipи дo-
зволяе забезпечити повне приживления трансплан-тат1в у пюляоперацмному перюдг
2. Tpадицiйнi методи проведення аутодермо-пластики у пащетчв i3 рановими дефектами, зу-мовленими хроычною венозною нeдoстатнiстю та гнмно-некротичними ускладненнями синдрому дiа-бетичноУ ступы не дозволяють пoвнiстю забезпечити загоення ранових дeфeктiв через низький потен-цiал тканин до загоення.
Перспективи подальших дослщжень. Засто-сування кл^инних тeхнoлoгiй у лiкуваннi гнмно-не-кротичних дeфeктiв е перспективним напрямком у л^ваны дано' патoлoгii. Враховуючи той факт, що данi технологи можна застосовувати на piзних етапах лкування ран (з метою стимуляцп розвитку гpануляцiйнoi тканини у фазi пpoлiфepацii та eпiтeлi-зацii рановоУ пoвepхнi) oптимiзацiя регенераторних пpoцeсiв буде сприяти подальшому успiшнoму за-гоенню ран.
Л1тература
1. Bregovskiy V. B. Porazheniye nizhnikh konechnostey pri sakharnom diabete / V. B. Bregovskiy. - SPb.: Dilya, 2004. - 263 s.
2. Vinnik YU.S. Kletochnyye tekhnologii i tkanevaya inzheneriya v lechenii dlitel'no ne zazhivayushchikh ran / YU.S. Vinnik, A.B. Salmina, A.I. Drobushevskaya, O.V. Teplyakova, Ye.A. Pozhilenkova, L.D. Zykova // Vestnik eksperimental'noy i klinicheskoy khirurgii. - 2001. - T. 4, № 2. - S. 392-397.
3. Yevteyev A.A. Neudachi autodermoplastiki / A.A. Yevteyev, YU.I. Tyurnikov. — Moskva: IL'F, 2011. — 159 s.
4. Larichev A.B. Vakuum terapiya v kompleksnom lechenii gnoynykh ran / A.B. Larichev, A.V. Antonyuk, V.S. Kuz'min // Khirurgiya. - 2008. — № 6. - S. 22-26.
5. Petrenko A.YU. Stvolovyye kletki iz zhirovoy tkani / A.YU. Petrenko, E.N. Ivanov, YU.A. Petrenko // BMotekhnologniya. - 2008. -T. 1, № 4. - S. 39-48.
6. Fistal' K.YA. Profilaktika lizisa kozhnykh autotransplantatov pri rannikh operatsiyakh u obozhzhennykh / E.YA. Fistal',
G.Ye. Samoylenko // Tezisy dokladov 8-oy nauchnoy konferentsii po probleme «Ozhogi» g. Donetsk, VMA, SPB, 1995. -S. 104-108.
7. Bello YM. Tissue-engineered skin in wound healing / YM. Bello, A.F. Falabella, W.H. Eaglstein // Am. J. Dermatol. - 2000. -Vol. 2, № 5. - P. 305-315.
8. Livington D.H. A randomized prospective stady of topical antimicrobial agent on skin graft after thermal injury / D.H. Livington,
H.G. Cryer, F.B. Miller // Plast. Reconstr. Surg. - 1990. — № 86 (6). — P. 1059-1064; discussion P. 1065.
УДК 616-002.3-89: 615.361.014.41
РОЛЬ КЛ1ТИННИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ПЛАСТИЧНОМУ ЗАКРИТТ1 ДЕФЕКТ1В ШК1РИ ТА М'ЯКИХ ТКАНИН
Петренко О. М., Бадзюх С. В., Зубов Д. О., Безродний Б. Г.
Резюме. В статт наведено ефективнють застосування дермального (ДЕ) е^валенту на oснoвi фi-бринового гщрогелю та культивованих алогенних мультипотентних мeзeнхiмальних стромальних кл™н iз жировоУ тканини (MMCK-ЖТ) на приживлення транспланта^в пюля проведення аутодермопластики. Вста-новлено повне приживлення транспланта^в у основый грут, де застосовували ДЕ, та значний вщсоток нeзадoвiльних peзультатiв у контрольна гpупi. Разом з тим, вiдмiчeнo позитивну дiю ДЕ на трансплантати контрольно'! групи, де спостер^ався частковий лiзис.
Ключов1 слова: дермальний е^валент, аутодермопластика, лiзис тpансплантатiв.
УДК 616-002.3-89: 615.361.014.41
РОЛЬ КЛЕТОЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПЛАСТИЧЕСКОМ ЗАКРЫТИИ ДЕФЕКТОВ КОЖИ И МЯГКИХ ТКАНЕЙ
Петренко О. М., Бадзюх С. В., Зубов Д. О., Безродный Б. Г.
Резюме. В статье приведена оценка эффективности применения дермального эквивалента (ДЭ) на основе фибринового гидрогеля и культивированных аллогенных мультипотентных стромальных клеток из жировой ткани (MMCK-ЖТ) на приживление трансплантатов после аутодермопластики. Выявлено полное приживление трансплантатов в основной группе, где применяли ДЭ, и значительный процент неудовлетворительных результатов в контрольной группе. Кроме того, имеет место положительное действие ДЭ на трансплантаты контрольной группы, где имел место частичный их лизис.
Ключевые слова: дермальный эквивалент, аутодермопластика, лизис трансплантатов.
UDC 616-002.3-89: 615.361.014.41
THE ROLE OF CELLTECHNOLOGIES IN PLASTIC SURGERY OF PURULENT WOUNDS OF THE SKIN Petrenko O. M., Badzukh S. V., Zubov D. A., Bezrodniy B. G.
Abstract. Surgical treatment of necrotic wound defects remains one of the urgent problems of modern surgery, the resolution of which comprises skin defects closure and, in some cases, the maintaining of the lower limb support function. Amputation at foot and necrectomy diabetic foot syndrome, opening abscesses and boils
in treatment of purulent-necrotic complications of erysipelas and necrotic fasciitis can lead to the formation of extensive wound defects that need further plastic closure.
Despite the presence of a large number of techniques in the treatment of chronic wounds, the results are not reassuring. The search for new drugs of both conventional and biomedical ones is still continuing. There are a number of requirements for modern dressings. The bandage should not be only antiseptic, but also actively promote wound reparative processes, with considering metabolism, angio- and neuropathy that occur in chronic wounds. Recently, for the wound treatment, along with the skin substitutes' approach (collagen plastics, xenogeneic skin substitutes, biopolymer coating), cell therapy methods are widely used.
It is known about regenerative medicine approach with promising results and clinical outcomes in combat casualty when using of cultured multipotent mesenchymal stem/stromal cells. It was also reported the exosomes derived from human MSCs aid the repair of skin burn injuries through paracrine actions.
The aim of our study was to explore the mechanisms and assess the effectiveness of dermal equivalent (DE) application, consisting of a fibrin hydrogel and cultured allogeneic adipose-derived multipotent mesenchymal stromal cells from adipose tissue (MSCs/ADSCs) on wound healing processes in patients with chronic traumatic defects.
Visual assessment of regenerative processes in the area of the wound (the presence of granulation, epithelization, amount of wound content, state of surrounding tissue) was carried out by means of scoring test at early stage, the dressings changes (every 3 days) and at the end of treatment.
DE applications on wound surface after cleaning the wound, can deliver the cells to the forming granulation tissue, significantly reducing unwanted loss of therapeutic effect associated with possible rapid collapse and cell death. It can significantly improve the results of chronic wounds' treatment, initiate repair processes in granulation tissue, stimulate angiogenesis, reduce the wound inflammation, and to prepare a wound to plastic closure. However, these cells can be applied over wound surface at any desired time, depending on the processes that occur in the wound. DE effects achieved by improving the vascularization of granulation tissue, stimulation of skin residual epithelial islets, reduce signs of inflammation, immune-regulating and anti-fibrotic activities.
The use of DE in patients with chronic traumatic defects allowed accelerating the regenerative processes triggering in wounds and in less time to prepare a wound for further treatment dermoplasty stage. When using this dermal equivalent marked decrease patient pain to slightly during the first three days of treatment.
Keywords: dermal equivalent, adipose derived multipotent mesenchymal stromal cells (MSCs/ADSCs), chronic wound, wound swabbing techniques, regenerative medicine.
Рецензент — проф. Л/гоненко О. В.
Стаття надшшла 06.06.2017 року
