Роль інвестицій в розвитку молокопереробних підприємств України за умов євроінтеграції Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 631.1:637.1

Солтис М.В., асистент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Гжицького

РОЛЬ ШВЕСТИЩЙ В РОЗВИТКУ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ШДПРИеМСТВ УКРА1НИ ЗА УМОВ еВРОШТЕГРАЦП

Предметом нашого дослгдження постае проблема теестуеання тдприемсте молокопереробног промислоеост1 на осноег ттеграцтно-тноеацтног моделг розеитку.

Ключо^^ слова: ттегращя, теестицтна дгяльтсть, молокопереробш тдприемстеа.

Постановка проблеми. Методичною i теоретичною основою проведеного дослщження е положення економiчноl теори, системно-анал^ичний метод, за допомогою якого узагальнено науковi розробки i пропозици в^чизняних вчених щодо розвитку швестицшно! дiяльностi пiдприемств. Прикладнi аспекти вивчення предмету дослщження вимагали низки методiв теоретичного характеру (спостереження, ан^з, синтез, лопчний метод), методи статистико-економiчного ан^зу: порiвняння середнiх i вiдносних величин.

Анашз останн1х дослщжень. Процес штеграци економiки характеризуеться в першу чергу штегращею найбiльш конкурентоспроможних галузей i найбiльш прiоритетних для нащонально! економжи. Молокопереробна промисловiсть розпочала iнтеграцiю в перюд приватизаци И пiдприемств i придбання контрольних пакетiв акцiй шоземними компанiями, якi стали стратегiчними швесторами галузi. Вихiд на зовнiшнiй ринок та впровадження европейських стандартiв якост на готову молочну продукцiю ще один позитивний чинник штеграци. Але на момент активно! штеграци для забезпечення И ефективност та стшкого економiчного розвитку МПП Украши необхщно активiзувати iнвестицiйну дiяльнiсть, що в свою чергу вимагае створення механiзмiв координаци дiяльностi владних структур i всiх господарюючих суб'ектiв економiки, розробки дiевоl швестицшно! стратеги економiчного розвитку тдприемств МПП та молокопродуктового тдкомплексу i АПК в цiлому.

Метою дослщження е аналiз дослiдження розвитку молокопереробних пiдприемств Украши в умовах штеграци.

Виклад основного матер1алу. Розгортання глобалiзацiйних процесiв у сферi економжи як процесу вiдтворення i поширення в свiтовому масштабi вiдносин i механiзмiв регулювання, характерних для ринково! економiки, що поеднувалося з одночасним поширенням i засвоенням лiберальних вартостей, зумовило вияв iнтеграцiйних процесiв насамперед через економiчну iнтеграцiю

© Солтис М.В., 2010

262

як секторальну (функщональну), так i ширшу. Тому проблеми штеграцп часто пов'язують з проблемою оптимально!' економiчноï полiтики [1].

Вступ Украïни до СОТ дае позитивний сигнал для активiзацiï спiвпрацi мiж Украïною i GC по вах напрямах, а також i в швестицшнш сферi [2].

Нинi за умови свiтовоï економiчно-фiнансовоï кризи та штеграци Украïни в СОТ i GC одним iз головних аспекив нацiональноï аграрно1' економiки е перспективи розвитку iнвестицiйно-iнтеграцiйних процесiв в прюритетних галузях АПК. У контекстi св^ового ринку молока перспективи розвитку молочное' галузi в Украïнi за певних умов видаються дуже навiть оптимютичними. Щорiчне свiтове збiльшення виробництва молока становить 1,3%, щоправда попит зростае набагато швидше: на 3-4%. До 2012 року фаивщ Source Zenith International прогнозують пiдвищення попиту на 10%, зокрема на твердi сири - на 39, морозиво - на 30, йогурту - на 21%.

Украша сьогодш посщае 11-ту позицш серед основних свiтових виробниюв молока та молочноï продукцiï за обсягами виробництва молока (близько 12 млн. тонн) i 20-ту - за випуском молочних продукив. Краша мае активний торговий баланс, але, на вiдмiну вiд Бiлорусiï, яка посщае четверте мюце за обсягами молочного експорту, ми лише на 15-му. Проте це не заважае нашим молочникам добре заробляти на експортг За даними дослщжень IFCN Dairy report 2008, собiвартiсть украшського молока одна з найнижчих у свт: трете мюце пiсля Аргентини та Бшорусь Водночас у нас один iз найнижчих у свт показниюв продуктивностi працi, низька ефектившсть виробництва [3].

Витрати на виробництво молока в сшьськогосподарських пiдприемствах Украши за даними Держкомстату, в 2007 рощ становили 113,70 грн./ц, а у 2008 149,75 грн./ц, тобто у 2008 рощ витрати зросли на 31,7% за рахунок подорожчання кормiв. У 2008 рощ, порiвняно з 2007, прибутковють молока знизилась з 13,8% до 4,2% [4].

За даними Державного агентства Украши з швестицш та шновацш станом на травень 2009 року шдекс iнвестицiйноï привабливост Украши, за розрахунками Gвропейськоï Бiзнес Асоцiацiï, зрiс до 2,6. Попереднш iндекс враховувався станом на лютий 2009 року та становив 2,2 [2].

Приршт шоземного капiталу за 6 мiсяцiв 2009 року склав 138,1 млн. дол. США, що в 3,4 раза менше, нiж за аналогiчний перюд минулого року. При цьому швестицшш вкладення у харчову промисловiсть досягли 106,1 млн. дол. США. Обсяг залучення шоземних iнвестицiй в сшьське господарство з початку року збшьшився на 32 млн. дол. США.

Основними швесторами в агропромисловий комплекс Украши е краши:

- в сшьське господарство: Юпр (317 млн. дол. США), Великобриташя (133 млн. дол. США), Дашя (56,8 млн. дол. США), Сполучеш Штати Америки (51,5 млн. дол. США), Имеччина (41,1 млн. дол. США), Австрiя (28,9 млн. дол. США), Франщя (20,7 млн. дол. США), Росшська Федеращя (18,1 млн. дол. США);

- в харчову промисловють: Нiдерланди (570,6 млн. дол. США), Швещя (222,8 млн. дол. США), Кшр (218,5 млн. дол. США), Великобриташя (148 млн.

263

дол. США), Сполучеш Штати Америки (98,5 млн. дол. США), Швейцарiя (83 млн. дол. США), Франщя (73,2 млн. дол. США), Шмеччина (59 млн. дол. США), Росм (44,3 млн. дол. США).

За шють мюящв 2009 року загальш обсяги швестицш в основний каттал в Укра!ш склав 56,7% до вiдповiдного перiоду минулого року.

Станом на 1 липня 2009 року в агропромисловий комплекс Укра1ни було залучено 7944,3 млн. грн. швестицш в основний каттал (14,7% вщ загального обсягу швестицш в економ^ - 54081,7 млн. грн.).

З них 4756,5 млн. грн. вкладено в харчову та переробну промисловють, 3181,8 млн. грн. у сшьське господарство та 5,9 млн. грн. у рибництво (вщповщно 8,8%, 5,9% та 0,01% вщ загального обсягу швестицш в економ^).

Несприятливе економiчне середовище вплинуло на обсяги швестицш, за 6 мюящв 2009 року бшьш нiж удвое знизились обсяги iнвестицiй (порiвняно з вщповщним перiодом минулого року) на виробництво молочних продукив та морозива - 44,2% [5].

За даними Держкомстату [6] у 2008 рощ виробництво молока склало 11761,3 тис. т, що на 4,1% менше, шж за 2007 рiк. 1мпорт молока i молокопродуктiв за 2008 рш склав 238,9 тис. т в перерахунку на молоко, експорт - 1165,9 тис. т. Це дало змогу забезпечити споживання молока i молокопродукив на одну особу на рiвнi 208,5 кг на рш, що на 7,2% менше, шж у 2007 роцi. Даш таблиц 1 демонструють, що за дослщжуваний перiод молокопереробна промисловiсть характеризуеться як експортно-орiентована галузь АПК Украши, що е позитивним фактором в умовах штеграци. Пропозищя внутрiшнього ринку перевищувала попит, який залежить вщ кутвельно! спроможностi населення.

1. Баланс молока та молочних продуклв в перерахунку на молоко

Показник 2007 р. 2008 р. Попередш даш 2009 р. Попередш даш

Попит на продукцш, тис. т 12533 12000 12200

Внутршнього ринку - всього, тис. т 11594 10834 115000

в т.ч. фонд споживання, тис. т 10448 9634 10300

шше споживання, тис. т 1146 1200 1200,0

Зовшшнього ринку (експорт), тис. т 939 1165 700

Пропозиц1я продукци, тис. т 12553 12000 12200

Внутршнього ринку - всього, тис. т 12334 11761 11500

Власне виробництво, тис. т 12262 11761 11500

Змша запаав на к1нець року, тис. т -72 0 0

Зовшшнього ринку Импорт), тис. т 199 238 700

Споживання на душу населення, кг на р1к 224,6 208,5 224,4

У 2009 рощ оч^еться зменшення виробництва молока до 11500 тис. т, що з урахуванням можливих обсягiв iмпорту у межах 700 тис. т дасть змогу збшьшити споживання ще! продукци на одну особу до 224,4 кiлограмiв

264

(ращональна норма - 380 кг). Експорт у 2009 рощ ощнюеться в межах 700 тис. т, тобто менше, шж у минулому рощ на 40%.

У Ычш-березш 2009 року на переробш тдприемства надшшло 884,7 тис. т молока, що на 20,9% менше, шж за аналопчний перюд 2008 року. Середня цiна закупiвлi знизилась, порiвняно з сiчнем-березнем 2008 року, на 14,2% i склала 1675,7 грн./т, проте це пов'язано не iз ситуацiею на ринку, а зi змiною порядку виплати ПДВ сiльгосптоваровиробникам (табл. 2).

2. Надходження молока на переробн1 шдприемства (тис. т) [6].

Показник I квартал 2008 р. I квартал 2009 р. 2009 р. до 2008 р. у% Середня цша закушвл1, грн./т (без ПДВ)

2008 рж 2009 рж

Молоко та молочш продукти 1119,0 884,7 79,1 1951,9 1675,7

у тому числг с1льськогосподарськ1 п;дприемства 357,3 391,1 109,5 2312,5 1921,8

господарства населення 676,7 437,3 64,6 1749,4 1420,5

шш1 господарськ1 структури 85,0 56,3 66,3 2049,1 1948,2

Джерело: [6].

За 2008 рш на переробнi пiдприемства надшшло 5396,7 тис. т молока, що на 10,5% менше показника 2007 року. При цьому середня щна закупiвлi молока переробними пщприемствами пщвищилась, порiвняно з 2007 роком, на 9,3% i склала без врахування ПДВ 1631,9 грн./т (2107,4 грн./т - вщ сiльгосппiдприемств, 1386,4 грн./т - вщ господарств населення).

У ачш-кв^ш 2009 року промислове виробництво молочних продуктiв скоротилось на 15,5%. Зокрема зменшилось виробництво вершкового масла - на 22,2%, сирiв кисломолочних i неферментованих - на 10,8%, сирiв жирних - на 7,1%.

За даними Держкомстату, у 2008 рощ найбшьшу частку в експорт молока i молочних продуктiв займали сири всiх видiв, яких було вивезено близько 77,4 тис. т (на 25% бшьше, шж за 2007 рж) та молоко i вершки згущенi - вивезено близько 80,3 тис. т (на 9,6% бшьше), також майже в 1,6 раза збшьшились обсяги експорту масла вершкового. Основними iмпортерами украшсько! молочно! продукцп е краши СНД.

За даними Держмитслужби у сiчнi-квiтнi 2009 року було експортовано молока i молочних продукив близько 255 тис. т в перерахунку на молоко, що приблизно на 34% менше, шж у сiчнi-квiтнi 2008 року. За цей же перюд в Укра!ну було ввезено близько 215 тис. т молокопродукив в перерахунку на молоко. Зокрема було ввезено близько 8,1 тис. т вершкового масла та близько 2,7 тис. т сирiв.

Згщно iз додатком до Закону Украши "Про митний тариф Украши" на молочну продукцш (товарш групи 0401-0406 за УКТ ЗЕД) встановлено ставки ввiзного мита у розмiрi 10% до митно! вартостi продукци [6].

265

Ан^з сучасного стану розвитку понад трьохсот тдприемств молокопереробно! промисловост Укра!ни, переробна потужнiсть яких складае бiля 15 млн. т молочно!-сировини в рiк, економiчна дiяльнiсть яких розвиваеться в умовах СОТ, показав, що перед менеджерами постае ряд важливих питань:

- роль молочно! галузi в продовольчш безпецi Укра!ни;

- активiзацiя швестицшно-шновацшно! дiяльностi пiдприемств;

- державне регулювання ринку молока та молокопродукив;

- зовнiшня торгiвля Укра!ни молокопродуктами та И вплив на св^овий ринок молокопродуктiв;

- штегращя Укра!ни в СОТ та £С i можливi наслiдки для молочно! галузi кра!ни;

- гармошзащя укра!нських стандартiв на молочнi продукти з св^овими, як необхiдну умову функцюнування в СОТ;

- особливост розвитку ринкiв основних експортно-орiентованих молокопродукив;

- проблема якостi молока i молочних продуктiв та шляхи !х вирiшення;

- тенденцп виробництва i споживання молокопродуктiв в Укра!ш (масла, сиру, сухого молока, казе!ну, молочних консервiв);

- особливостi торгiвлi молокопродуктами в Укрш'ш;

- впровадження передових свiтових технологiй в молочнш промисловостi Укра!ни;

- перспективи реконструкци морально i фiзично застарiлого обладнання для молочно! промисловостi.

Розв'язання поставлених проблем можливе через механiзм активiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi. Активiзацiя iнвестицiйно! дiяльностi пiдприемств сприяе iнтеграцi! економiки АПК в св^овий економiчний простiр.

Активiзацiя iнвестицiйно! дiяльностi в контекстi зовнiшньоекономiчно! дiяльностi стимулюе iнтеграцiю МПП, передбачае якнайшвидше розширення економiчно! i науково-техшчно! кооперацi! з розвиненими кра!нами в галузi iнвестування та виробництва i переробки молока;

- вiдновлення ринюв збуту з кра!нами Схiдно! Свропи;

- розширення зв'язкiв iз захщноевропейськими кра!нами;

- розвиток ринку СНД.

Для активiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi в молокопереробнш промисловостi слiд:

- запровадити ефективнi методи корпоративного управлiння;

- активiзувати запровадження сучасних ринкових ефективних механiзмiв стабiлiзацi! економiчних процесiв;

- проводити економiчно-обrрунтоване державне регулювання;

- усунути неоднозначнiсть трактування нормативно-правових акив i завершити судову реформу;

- удосконалити нормативну базу з питань реалiзацi! прав власностц

266

- завершити адмшстративну реформу, забезпечити публ1чшсть та прозорють у прийнятт ршень органами влади i в результатi подолати бюрократизм та прояви корупци;

- сприяти розвитку ринкiв капiталу, в першу чергу банкiвського сектору, фондового та страхового ринюв;

- знизити податкове навантаження;

- забезпечити стабшьшсть поличного середовища;

- активiзувати дiяльнiсть iз створення позитивного iмiджу держави.

Висновки. Ефективне залучення швестици та впровадження iнновацiй

забезпечать структурно-технологiчну модернiзацiю пщприемств МПП, стабiльних темпiв розвитку в середньо- та довгостроковш перспективi, ефективну економiчну iнтеграцiю. Для цього е необхiдним вирiшення фундаментальних проблем макроекономiчного характеру: прискореного iнвестування реального сектора економжи завдяки реашзацп державних заходiв щодо запровадження ефективних механiзмiв залучення кошив населення, доходiв вiд приватизаци та створення сприятливих умов для внутршшх i прямих iноземних швестицш; реашзацп з боку держави ефективних шституцшних перетворень у напрямку реформування шституив власностi, створення ринково! шфраструктури, розвитку корпоративного руху, пiдвищення ефективност виробництва та обмiну, реашзацп програми енергозбереження; проведення жорстко! бюджетно! пол^ики шляхом змiцнення бюджетно! дисциплiни.

Л1тература

1. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/ faculty/Phil/Visnyk/Visnyk4/Politologija/Uhryn.htm.

2. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.in.gov.ua/ index.php?get=2122.

3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/3993/66768.

4. Пшеничний О. Спрацювали / О. Пшеничний //Агро Перспектива. - 2009. - № 4. - С. 8.

5. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.minagro.kiev.ua/ page/?8932».

6. Електронний ресурс. Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/ harchova_i_pererobna_promislovist/ukr/863.html.

Summary

Efficient attraction of the investment and the introduction of innovations facilitate structural-technological modernization of milk-processing enterprises, stable economic growth in long- and medium-run, better economic integration.

Key words: integration, investment development, milk processing industry.

Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010

267