CC BY
23
Н.М. Кобиляк, П.М. Боднар, О.Б. Динник*, Г.П. Михальчишин
РОЛЬ 1НДЕКСУ ЗГАСАННЯ ЕХОДЕНСИТОМЕТРП У Д1АГНОСТИЦ1 НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТОЗУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ
Нацгоналъний медичний ушверситет т. О.О. Богомольця МОЗ Украгни 1нститут фгзгологй 1м. О.О. Богомольця НАН Украгни, Кигв
ВСТУП
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) е неспециф1чним, ¡нтегральним i бага-тофакторним ураженням печiнки у хворих ¡з цук-ровим дiабетом 2-го типу (ЦД2), ожирiнням, ¡нсулнорезистентнютю (IP), метаболiчним синдромом (MC), дислiпiдемiями та атеросклерозом. Вона проявляеться стадiйно: стеатозом печiнки, стеатогепатитом, фiброзом i стеатоген-ним цирозом [1].
НАЖХП е найпоширенiшою патолопею серед усiх хронiчних захворювань печнки, призво-дить до попршення якостi життя, iнвалiдизацií та смертк Це зумовлено насамперед високим ризиком прогресування НАЖХП i розвитком неалкогольного стеатогепатозу (НАСГ), печiнковоí недостатност та гепатоцелюлярноí карциноми (ГЦК). Поширеысть НАЖХП у Pосií становить 27% [2], кражах Азп - 14-19% [3-6], захщно( европи та США - 18-40 % [7-10]. У 10% таких хворих (2-3% у^х дорослих) мае мюце НАСГ [11].
Rhee E.J. i спiвавтори за результатами 5^чного спостереження 4954 учасниюв дослд ження без НАЖХП i ЦД2 вiдзначили, що у 13% ¡з них розвинулася НАЖХП. Поширенють НАЖХП була у 2,5 разу вищою в груп з високою базо-вою гiперiнсулiнемieю [12].
У 12-40% хворих ¡з простим стеатозом про-тягом 8-13 рокiв розвиваеться НАСГ ¡з раннiм фiброзом печнки (ФП). У 25% ¡з них розвива-ються цироз печiнки (ЦП) або печнкова недо-статнiсть (15%) чи прециротичн змiни (10%) [13]. У 7% хворих ¡з компенсованим ЦП протягом 10 роюв розвиваеться гепатоцелюлярна карцинома, а 50% ¡з них потребують трансплантацп пе-чiнки або помирають внаслiдок печЫково)' не-достатностi [14]. Ризик розвитку ГЦК за цирозу внаслщок НАЖХП не менший, нiж за алкогольного цирозу або цирозу внаслщок вiрусного гепатиту С.
Нещодавно з'явилися данi про частоту асо-
цiацií ГЦК ¡з пiдвищеним ¡ндексом маси тiла (IMT) або ЦД2 [15]. Максимальний ризик розвитку НАЖХП вщзначено в групi осiб ¡з МС - це па-^енти з ЦД2, ожирiнням, гiпертриглiцеридемieю. Частота НАЖХП у хворих на ЦД2 та ожирння, за даними рiзних дослщжень, варiюe вiд 70% до 100% [16, 17].
3 огляду на зазначене вище сьогодн зали-шаеться актуальною проблема ранньоí дiагнос-тики НАЖХП починаючи з ранньо'( íí стадií - стеатогепатозу.
Сучасн вiзуалiзацiйнi методики, що включа-ють ультразвукову дiагностику (У3Д), рентге-нiвську комп'ютерну томографiю (KT) i магнiт-но-резонансну томографiю (MPT), дають можливють виявити стеатоз, якщо до процесу залучено понад 1/3 печЫки, але не дозволяють надмно дiагностувати НАСГ або фiброз. Тому з метою верифкаци дiагнозу рекомендуеться про-ведення пункцiйноí бiопсií. Проте даний метод, хоч i мае високу дiагностичну цiннiсть, е ¡нва-змною процедурою, а тому травмонебезпечний i може стати причиною серйозних ускладнень [18-20].
Режим В-вiзуалiзацií в У3Д - простий, неЫ-вазiйний метод, що широко використовуеться у кл^чый практицi для виявлення жировоí ¡нфшь-трацií печiнки [21-23]. Але використання У3Д не дозволяе точно визначити вмют жиру в печiнцi та провести дискримЫацю незначних кiлькiс-них його змн. Fishbein М. i спiвавт. показали, що зниження жирового вмюту пiсля курсу тера-пп з 40% до 20%, що його виявили за допомо-гою МРТ, не визначалося шляхом У3Д [24].
Низька внутршньодослщницька (0,58) i мiж-дослiдницька (0,4-0,51) узгодженiсть, неможли-вiсть точноí кiлькiсноí оцiнки вмюту жиру та виявлення незначних змн у кiлькостi жиру в печЫ^ з часом - це чинники, що потенцмно обмежують використання методу в кл^чый практицi [25].
Проте основним недолком зазначеного ме-
тоду e В1зуальна оц1нка ехогенносп, яка лежить в основ! стандартного УЗ-обстеження у В-ре-жим1, що не виключае суб'ективност оцнки параметр^ дослщником. На сучасному етат у зв'язку з розвитком медичних ультразвукових апара^в з функцтми цифровоТ та гютографн-ноТ обробки зображень з'явилася можливють кшькюно'Т оцнки змн ехогенност печЫки, коли м^мюуеться вплив зазначених чинниюв.
Мета дослщження - визначення д^гностич-ноТ ефективност ¡ндексу згасання у хворих на ЦД2 ¡з неалкогольним стеатогепатозом.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Дослщження проведено на баз! КиТвського мюького кл!н!чного ендокринолопчного центру. Критер!ями включення хворих були в!к понад 18 рок!в, згода хворого на дослщження, виявлення у хворого НАЖХП на стадп стеатогепатозу, су-путнм ЦД2.
Д!агноз НАЖХП виставляли зпдно з рекомен-дац!ями АмериканськоТ гастроентеролопчно'Т асощацм (AGA) та АмериканськоТ асощацм з вив-чення захворювань печ!нки (AASLD) [26] на п!д-став! кл!н!чного анал!зу захворювання, результат^ лабораторного (показники лтщного та вуглеводневого обм!ну, активнють АЛТ, АСТ, стввщношення АСТ/АЛТ) та ¡нструментального (комплексна ехограф!я, КТ) обстеження.
П!д спостереженням перебували 130 хворих. Пацюнтш розподшили на основну та контроль-ну групи. Контрольну групу склали 25 (19,23%) хворих на ЦД2 без НАЖХП, середнш в!к -58,72±7,59 року, тривалють ЦД - 5,72±3,38 року.
Основну групу (n=105) склали хвор! на ЦД2 ¡з НАЖХП. Залежно в!д ступеня неалкогольного стеатогепатозу цю групу розподшили на 3 п!д-групи. До першо'Т пщгрупи (S1) ув!йшли 29 (27,62%) хворих ¡з ЦД2 ! стеатозом легкого ступеня (накопичення лт^в у паренх^ печ¡нки 530%), середнм в¡к пац¡eнт¡в склав 58,69±12,23 року, тривалють ЦД - 6,52±5,1 року. До другоТ п¡дгрупи (S2) увмшли 39 (37,14%) хворих ¡з ЦД2 ¡ стеатозом середнього ступеня (накопичення лт^в у паренх¡м¡ печ¡нки 30-60%), середнм в¡к - 54,82±8,1 року, тривалють ЦД - 8,08±5,01 року. До третьоТ п¡дгрупи (S3) увмшли 37 (35,24%) хворих ¡з ЦД2 ¡ тяжким стеатогепатозом (на-копичення л¡п¡д¡в у паренхЫ печ¡нки >60%), се-редый в¡к - 51,78±10,06 року, тривалють ЦД -5,59±4,58 року.
Ус¡м хворим проводили антропометр¡ю з
визначенням ¡ндексу маси тша (1МТ), окружнос-т¡ тал¡Т (ОТ), окружност¡ стегон (ОС) ¡ розрахун-ком ¡ндексу талт/стегна (1ТС = ОТ/ОС).
Лабораторы досл¡дження включали загаль-ний аналю кров¡, б¡ох¡м¡чний анал¡з кров¡, ло-дограму та показники вуглеводного обмЫу.
Eходенситометр¡ю печ¡нки проводили на-тще на апарал Ultima PA ("Радмир" ДП АТ НД1Р1, Харк¡в, УкраТна) з використанням кон-вексного датчика з частотою 3,5 МГц ¡з по-дальшою цифровою г¡стограф¡чною обробкою УЗ-зображень.
Для розрахунку ¡ндексу згасання (1зг) на апа-рат¡ в¡зуал¡зували праву частку печЫки поздов-жн¡м скануванням ¡з розташуванням датчика у саптальый площин¡ по середньоключицев¡й л¡-нп з виведенням у зр¡з правоТ нирки. На л¡н¡Т, паралельн¡й довпй в¡с¡ правоТ нирки, вибирали дв¡ "зони ¡нтересу" (2x2 см), першу з яких лока-л¡зовано безпосередньо поблизу передньоТ поверхн¡ печ¡нки (зона А), а ¡ншу - бшя м¡сця переходу д¡афрагмальноТ поверхн¡ печЫки у в¡с-церальну (зона В). У кожый зон¡ ¡нтересу буду-вали крив¡ розпод¡лу п¡ксел¡в по шкал¡ с¡рого кольору в¡д 0 до 64. Отримана ¡нформацт мю-тить три основн¡ параметри: Т - загальна кшь-к¡сть пкселю у зон¡ ¡нтересу; L - ¡нтенсивнють п¡ксел¡в; М - кшькють п¡ксел¡в, як¡ найчаст¡ше трапляються у зон ¡нтересу. На п¡дстав¡ отри-маних параметр¡в розраховували 1зг за формулою: ^зг [1 (Кщтьност1В / Кщ1льност1А)] Х 100%,
де К = (L x М) / Т у зон В та у зон А.
^ щ|льност| V 1 I J J
За норму прийнято даы обстеження здоро-вих добровольц¡в: LA = 11,89±2,96; MA =
53,33±5,63; К
щ1льнОСт1А
0,90±0,19; LB
= 12,22±3,18; MB = 31,78±3,12; К 1 В =
щ|льност|.В
= 0,55±0,10; 1зг = 42,76±5,97 [27].
Статистичний анал¡з виконували за допомо-гою стандартного пакету програм SPSS верси 17.0 ¡ Microsoft Excel. Юлькюы зм¡ни наведено у вигляд¡ середньоТ величини та стандартного вщ-хилення середньоТ величини (М±SD), якюы - у в¡дсотках. 1зг вщображено граф¡чно у вигляд¡ коробчатоТ д^грами. Верхньому та нижньому вусикам вщповщають 25-й ¡ 75-й квартил¡, а ли н¡я, що проходить через середину квадрата, -мед^ы (Me). Для оцнки р¡зниц¡ к¡льк¡сних змн-них використовували Н-тест Крускала-Уолл¡са. Для аналюу як¡сних зм¡нних застосовували кри-тер¡й х2. Р¡зницю вважали в^огщною за р<0,05. Кореляц¡ю м¡ж юлькюними зм¡нними розраховували з використанням коефщюнта П¡рсона, м¡ж
к!льк!сними та як!сними - за допомогою рангового коеф!ц!ента Сп!рмена.
Для визначення д!агностичноТ ефективност! 1зг використовували Я00-анал!з, розраховуючи площу п!д Я00-кривою (ДиЯ00), за якою ви-значали як!сть д!агностичноТ модел!. Викорис-товуючи оптимальн! порогов! значення для д!агностики та диференц!ювання р!зних стад!й стеатогепатозу, розраховували чутлив!сть, спе-циф!чн!сть, позитивну прогностичну ц!нн!сть (РРУ) ! негативну прогностичну ц!нн!сть (ЫРУ). Оптимальн! порогов! значення було обрано для максимально! суми чутливост! та специф!чност! у Я00-анал!з!.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Одними з основних критер!Тв д!агностики жирового гепатозу е дистальне згасання (ате-нуац!я) ехосигналу, дифузна г!перехогенн!сть пе-ч!нки ("яскрава (св!тла) печ!нка"), зб!льшення ехогенност! паренх!ми печ!нки пор!вняно з па-ренх!мою нирки. В основ! стандартного УЗ-об-стеження у В-режим! протягом довгого часу проводили як!сну оц!нку зазначених д!агностич-них критер!Тв, яка фунтувалася на в!зуальн!й оц!нц! печ!нковоТ ехогенност!, що ! було основ-ним недол!ком методу. У дан!й робот! викорис-тано новий метод оц!нки ехогенност! печ!нки та затухання УЗ-сигналу на п!дстав! анал!зу тексту-ри УЗ-зображень статистичними, структурними методами та розрахунку специф!чних !ндекс!в.
СаШп1 й. ! сп!вавт. у своТй робот! пор!вняли 18 текстуральних параметр!в з !ндексом згасання / зворотного розс!ювання для д!агностики жирового гепатозу. За даними цього досл!дження, !ндекси згасання / зворотного розс!ювання ма-ють б!льшу д!агностичну ефективн!сть, н!ж тек-стуральн! параметри. З використанням !ндексу згасання ДиЯ00 вона склала 1,0 для прогнозу-вання "чистого" стеатогепатозу, без ФП та оз-нак некрозапальноТ активност!. Серед 18 текстуральних показник!в лише параметри на п!д-став! ентроп!Т продемонстрували д!агностичну ефективн!сть для предикц!Т жирового гепатозу (ДиЯ00 - 0,94) [28].
На когорт! хворих !з ХГС пор!вняли [29] д!аг-ностичну ефективн!сть к!льк!сноТ оц!нки стеатогепатозу двох комп'ютеризованих метод!в обробки УЗ-зображень: !ндексу згасання та текстуральних параметр!в першого порядку - се-реднього р!вня !нтенсивност! ехосигналу (Меап), стандартного в!дхилення (Эй) й асиметр!Т. 1н-
декс згасання в!рог!дно корелював !з стеатоге-патозом (г=0,444, р<0,001), але не з ФП (г=0,046, р=0,395) ! некрозапальною активн!с-тю (г=0,056, р=0,211). З текстуральних параметра лише середне значення в!рог!дно корелюва-ло з жировим гепатозом (г=0,300, р<0,001) ! некрозапальною активн!стю (г=0,128, р=0,004). За наведеними вище даними, 1зг мае б!льшу д!агностичну ц!нн!сть пор!вняно з текстуральни-ми параметрами, оск!льки ДиЯ00 для прогно-зування стеатозу склала 0,741 проти 0,652 (р=0,001), а для вираженого стеатозу (нако-пичення л!п!д!в у печ!нц! понад 30%) - 0,791 проти 0,719 (р=0,043). За даними автор!в, чутли-в!сть, специф!чн!сть, РРУ ! ЫРУ для !ндексу згасання у прогнозуванн! стеатозу склали 67,6%, 70,1%, 65,7% ! 71,9% в!дпов!дно, а у детекц!Т вираженого стеатозу проти легкого його ступе-ня (накопичення л!п!д!в у печ!нц! 5-30%) - 86,6%, 64,8%, 24,1% ! 97,4% в!дпов!дно.
Ми оц!нювали д!агностичну ефективн!сть 1зг, в основ! якого лежить ослаблення УЗ-сигналу в глибоко розташованих в!дд!лах паренх!ми пе-ч!нки внасл!док накопичення л!п!д!в. Дан! наведено у вигляд! Ме (25-75). Оц!нку в!рог!дност! р!зниц! м!ж досл!джуваними групами зд!йснено з використанням Н-тесту Крускала-Уолл!са.
Анал!з наших результат!в продемонстрував, що у хворих !з неалкогольним стеатогепатозом спостер!галося зб!льшення 1зг в 1,5-2 рази пороняно з контрольною групою (рис. 1).
Рис. 1. 1ндекс згасання у хворих на ЦД2 без та з неалкогольним стеатогепатозом.
Як видно з рис. 1, в обстежуваних спостер!-галося статистично в!рог!дне зростання 1зг па-ралельно з прогресуванням стеатогепатозу (р<0,001). Мед!ана та 25-е ! 75-е квартильн! значення для 1зг у контрольн!й груп! склали 51,5%
(47,3-56,0%), в Б1 п\дгруп\ - 68,1% (61,5-70,7%), в Б2 - 73,7% (69,5-77,6%) \ в Б3 - 79,2% (75,081,9%).
Зб\льшення 1зг асоц\йовано з к\льк\стю на-копичених л\п\д\в у паренх\м\ органа, про що св\дчить наявн\сть прямого в\рог\дного сильного кореляц\йного взаемозв'язку м\ж ступенем стеатогепатозу та 1зг (г=0,825, р<0,001; рис. 2).
Рис. 2. Кореляц'1йний зв'язок м'ж 1зг \ ступенем стеатогепатозу у хворих на ЦД2 (г - ранговий коеф1ц1ент кореляцп Сп1рмена).
Ми не виявили кореляцп м\ж 1зг \ кл\н\ко-ла-бораторними показниками у хворих контрольно! групи. Проте у хворих на ЦД2 зм\ну ехоген-ност\ печ\нки, обумовлену наявн\стю неалкогольного стеатогепатозу, р\зною м\рою асоц\йовано з антропометричними та лабораторними показниками. Зв'язок максимально! сили виявлено з 1Р та ожир\нням, у тому числ\ в\сцеральним, як\ е ключовими патогенетичними ланками даного захворювання. Прямий в\рог\дний сильний
зв'язок виявлено м\ж 1зг та \ндексом НОМА-1Я (г=0,719, р<0,001), 1МТ (г=0,719, р<0,001) \ ОТ/ОС (г=0,716, р<0,001; рис. 3).
Також у хворих основноТ групи виявлено прямий в\рог\дний слабкий кореляц\йний зв'язок м\ж р\внем тригл\церид\в у плазм\ кров\ та 1зг (г=0,348, р<0,001). М\ж р\внем АЛТ, але не АСТ, та 1зг виявлено в\рог\дну слабку кореляц\ю (г=0,226, р=0,020).
Для визначення д\агностичноТ ефективност\ 1зг ми використали ЯОО-анал\з, зг\дно з яким зростання даного показника е ефективним маркером д\агностики неалкогольного стеатогепатозу. Нами констатовано в\дм\нну як\сть д\аг-ностичноТ модел\, оск\льки АУЯОО для 1зг скла-ла 0,981 (95% Д1 0,963-0,999; р<0,001: рис. 4, табл. 1). Порогове значення для 1зг, у раз\ зб\ль-шення якого д\агностувався неалкогольний стеатогепатоз, розраховано на р\вн\ >61,92%, а чутлив\сть, специф\чн\сть, РРУ \ МРУ в\дпов\дно склали 91,4%, 100%, 100% \ 73,5%.
Пом\рна к\льк\сть хибно негативних резуль-тат\в, обумовлена значенням МРУ у 73,5%, може бути причиною недостатнього виявлення жирового гепатозу, надто на початкових його стад\ях, оск\льки накопичення л\п\д\в у паренх\м\ печ\нки в\д 5% до 30% не завжди супроводжуеться до-статн\ми для в\зуал\зац\Т зм\нами ехогенност\ та ослабленням УЗ-сигналу. У зв'язку з цим для уточнення д\агностичноТ ц\нност\ 1зг ми досл\ди-ли його ефективн\сть на груп\ пац\ент\в \з вира-женим стеатогепатозом (Б2-3), який супровод-жувався жировою \нф\льтрац\ею понад 30%.
Анал\з наших результат\в продемонстрував пол\пшення ефективност\ д\агностичного тесту пор\вняно з включенням у д\агностичну модель
Таблиця 1
Д1агностична цшшсть 1зг для д1агностики неалкогольного стеатогепатозу
та розмежування його стад1й
Показник Б0 проти Б Б0 проти Б2-3 Б1 проти Б2-3 Б2 проти Б3
Порогове значення >61,92 >61,92 >73,26 >74,69
Чутливють, % 91,4 96,0 69,7 78,3
Специфiчнiсть, % 100 100 100,0 56,4
NPV 73,5 89,0 55,7 73,3
РРУ 100 100 100 63,0
А1ШОС 0,981 0,998 0,876 0,772
95% Д1 0,963-0,999 0,995-1,0 0,812-0,939 0,667-0,878
Р (АУРОС) •0,001 <0,001 <0,001 <0,001
Прим'пка: ЫРУ - негативна прогностична ц'мысть, РРУ - позитивна прогностична щнн'ють, АиЯОС - площа п'щ ПОС-кривою, 95% Д1 - 95% дов/рчий ¡нтервал для АиЯОС; Э0 - контрольна група, Б - основна група.
Рис. 3. Кореляц/йн/ зв'язки м/ж ¡ндексом згасання та антропометричними / лабораторними показниками у хворих на ЦД2 /з НАЖХП (г - коеф/ц/ент кореляцп П/рсона).
хворих !з НАСГ ус!х ступен!в. Так, ДиЯ00 для 1зг п!сля корекц!Т склала 0,998 (95% Д1 0,9951,0; р<0,001), також зросли чутлив!сть ! ЫРУ в!дпов!дно до 96% ! 89% (розраховане опти-мальне порогове значення >61,92). Важливо в!дзначити, що п!сля корекц!Т д!агностичноТ модел! порогове значення для 1зг залишилося на тому ж р!вн!, проте в!дбулося значне зрос-тання д!агностичноТ ефективност!. Це означае, що стеатогепатоз саме легкого ступеня е причиною неоднозначних результат!в ! д!агностич-них помилок, надто на початкових етапах за-хворювання.
У досл!дженн! !з залученням 235 пац!ент!в !з г!столог!чно п!дтвердженим жировим гепатозом р!зноТ ет!олог!Т оц!нили д!агностичну ефектив-н!сть таких як!сних УЗ-параметр!в, як "яскрава печ!нка" та атенуац!я ехосигналу в дистальних шарах органа. За даними автор!в, чутлив!сть, специф!чн!сть, РРУ ! ЫРУ для використання "яс-кравоТ печ!нки" у детекц!Т стеатозу >5% склали
64%, 97%, 96,0% ! 65% в!дпов!дно, а за вклю-чення у д!агностичну модель лише пац!ент!в !з вираженим стеатогепатозом (>30%) - 91%, 93%, 89% ! 94% в!дпов!дно. Чутлив!сть, специф!чн!сть, РРУ ! ЫРУ для ослаблення УЗ-сигналу в дистальних шарах органа склали 89,7%, 100%, 100% ! 92,3% в!дпов!дно для вираженого жирового гепатозу [30].
Отже, за нашими та л!тературними даними, к!льк!сна оц!нка зм!н ехогенност! та ослаблення УЗ-сигналу мае значно вищу ефективн!сть пороняно з рутинним УЗ-обстеженням як методом як!сноТ оц!нки жирового гепатозу. Хоча для 1зг характерн! чутлив!сть ! специф!чн!сть понад 90%, незначним обмеженням використання методу може бути легкий ступ!нь стеатозу. Проте ц!нн!сть методу для д!агностики вираженого стеатогепатозу е надзвичайно високою.
Дуже добру як!сть д!агностичноТ модел! в!дзна-чено нами за умов використання 1зг для диферен-ц!ювання легкого (Э1) та вираженого (Э2-3) стеа-
Рис. 4. ROC-кpивi для iндeкcy з^^ння y дiaгнocтицi тa poзмeжyвaннi ^aâié нeaлкoгoльнoгo
cтeaтoгeпaтoзy y xвopиx нa ЦД2.
тoгeпaтoзy: AUROC - 0,876 (95% Д! 0,812-0,939; p<0,001) тa дoбpy - для poзмeжyвaння cepeднь-oгo (S2) i тяжшго (S3) cтyпeнiв жиpoвoгo гeпa-тозу: AUROC - 0,772 (95% Д! 0,667-0,878; p<0,001).
Пopoгoвe знaчeння для Iзг, зa якoгo шн-cтaтyвaли виpaжeний гeпaтoз, cклaлo >73,26%. Для дaнoгo тecтy xapaктepними е видом ^e-цифiчнicть i PPV (100% для o6ox пoкaзникiв), пpoтe низьк чyтливicть i NPV (69,7% i 55,7% вiдпoвiднo).
LU,e нижчу дiaгнocтичнy eфeктивнicть мae Iзг для poздiлeння S2 i S3, пpo ùo cвiдчить нecyт-тeвe зpocтaння пopoгoвoгo знaчeння, зa якoгo кoнcтaтyвaли S3 (>74,69%), i пoмipнi знaчeння
для чyтливocтi, cпeцифiчнocтi, PPV i NPV - 78,3%, 56,4%, 63,0% i 73,3% вiдпoвiднo.
висновки
1. Bизнaчeння iндeкcy згacaння як мeтoд якicнoï oцiнки жиpoвoгo гeпaтoзy мae знaчнo бiльшy eфeктивнicть, нiж pyтиннe yльтpaзвyкo-вe oбcтeжeння.
2. Чyтливicть i cпeцифiчнicть цьoгo пoкaз-никa cклaдaють пoнaд 90% для визнaчeння сту-пeня жиpoвoгo гeпaтoзy з нaкoпичeнням лiпiдiв y пapeнxiмi пeчiнки пoнaд 30%.
3. Iндeкc згacaння y xвopиx iз нeaлкoгoль-ним cтeaтoгeпaтoзoм збiльшyeтьcя в 1,5-2 paзи пopiвнянo з пaцieнтaми бeз цьoгo зaxвopювaн-
ня та може використовуватись як не1нваз1инии
маркер д1агностики жирового гепатозу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Angulo P. Nonalcoholic fatty liver disease / P. Angulo // New England Journal of Medicine. -2002. - Vol. 346. - P. 1221-1231.
2. Драпкина O.M. Неалкогольная жировая болезнь печени как компонент метаболического синдрома / О.М. Драпкина, Д.С. Гацолаева,
B.Т. Ивашкин // Российские медицинские вести. - 2010. - №2. - C. 72-78.
3. Prevalence of and risk factors for fatty liver in a general population of Shanghai, China / J.G. Fan, J. Zhu, X.J. Li [et al.] // J. Hepatology. - 2005. -Vol. 43. - P. 508-514.
4. Prevalence of fatty liver disease and its risk factors in the population of South China / Y.J. Zhou, Y.Y. Li, Y.Q. Nie [et al.] // World J. Gastroenterology. - 2007. - Vol. 13, №47. - P. 6419-6424.
5. Prevalence and risk factors of non-alcoholic fatty liver disease among Korean adults / S.H. Park, W.K. Jeon, S.H. Kim [et al.] // J. Gastroenterology and Hepatology. - 2006. - Vol. 21, №1. -P. 138-43.
6. The metabolic syndrome as a predictor of nonalcoholic fatty liver disease / M. Hamaguchi, T. Kojima, N. Takeda [et al.] // Annals of Internal Medicine. - 2005. - Vol. 143. - P. 722-728.
7. Prevalence of and risk factors for nonalcoholic fatty liver disease: the Dionysos nutrition and liver study / G. Bedogni, L. Miglioli, F. Masutti [et al.] / / Hepatology. - 2005. - Vol. 42. - P. 44-52.
8. High prevalence of elevated liver enzymes in blood donors: associations with male gender and central adiposity / G.V. Papatheodoridis, J. Gou-lis, D. Christodoulou [et al.] // European Journal of Gastroenterology & Hepatology. - 2007. - Vol. 19. - P. 281-287.
9. Prevalence of hepatic steatosis in an urban population in the United States: impact of ethnicity / J.D. Browning, L.S. Szczepaniak, R. Dobbins [et al.] // Hepatology. - 2004. - Vol. 40. - P. 1387-1395.
10. Living donor liver transplantation: histological abnormalities found on liver biopsies of apparently healthy potential donors / T.T. Tran, C. Changsri,
C.R. Shackleton [et al.] // Journal of Gastroenterology and Hepatology. - 2006. - Vol. 21. -P. 381-383.
11. Clark J.M. The epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease in adults / J.M. Clark // Journal of Clinical Gastroenterology. - 2006. - Vol. 40, Suppl 1. - P. 5-10.
12. Hyperinsulinemia and the development of nonalcoholic Fatty liver disease in nondiabetic adults / E.J. Rhee, W.Y. Lee, Y.K. Cho [et al.] // American Journal of Medicine. - 2011. - Vol. 124, №1. -P. 69-76.
13. Prevalence of non-alcoholic fatty liver disease and
its association with cardiovascular disease among Type 2 diabetic patients / G. Targher, L. Bertolini, R. Padovani [et al.] // Diabetes Care. - 2007. -Vol. 30. - P. 1212-1218.
14. Ekstedt M., Franzen L.E., Mathiesen U.L. et al. Long-term follow-up of patients with NAFLD and elevated liver enzymes / M. Ekstedt, L.E. Franzen, U.L. Mathiesen [et al.] // Hepatology. - 2006. -Vol. 44. - P. 865-873.
15. Is obesity an independent risk factor for hepatocellular carcinoma in cirrhosis? / S. Nair, A. Mason, J. Eason // Hepatology. - 2002. - Vol. 36. -P. 150-155.
16. Farrell G.C. Nonalcoholic fatty liver disease: from steatosis to cirrhosis / G.C. Farrell, C. Z. Larter // Hepatology. - 2006. - Vol. 43, №2. - P. 99-111.
17. Predictors of nonalcoholic steatohepatitis and advanced fibrosis in morbidly obese patients. / J. P. Ong, H. Elariny, R. Collantes [et al.] // Obesity Surgery. - 2005. - Vol. 15, №3. - P. 310-315.
18. Nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) activity score and the histopathologic diagnosis in NAFLD: distinct clinicopathologicmeanings / E.M. Brunt, D.E. Kleiner, L.A. Wilson [et al.] // Hepatology. -2011. - Vol. 53, №3. - P. 810-820.
19. Sampling variability of liver biopsy in nonalcoholic fatty liver disease / V. Ratziu, F. Charlotte, A. He-urtier [et al.] // Gastroenterology. - 2005. -Vol. 128, №7. - P. 1898-1906.
20. Histologic variation of grade and stage of nonalcoholic fatty liver disease in liver biopsies / D.J. Janiec, E.R. Jacobson, A. Freeth [et al.] // Obesity Surgery. - 2005. - Vol. 15, №4. -P. 497-501.
21. Joseph A.E. Ultrasound in the detection of chronic liver disease (the "bright liver") / A.E. Joseph, K.C. Dewbury, P.G. McGuire // British Journal of Radiology. - 1979. - Vol. 52. - P. 184-188.
22. Quinn S.F. Characteristic sonographic signs of hepatic fatty infiltration / S.F. Quinn, B.B. Gosink // American Journal of Roentgenology. - 1985. -Vol. 145. - P. 753-755.
23. Osawa H. Sonographic diagnosis of fatty liver using a histogram technique that compares liver and renal cortical echo amplitudes / H. Osawa, Y. Mori // Journal of Clinical Ultrasound. - 1996. -Vol. 24, №1. - P. 25-29.
24. Hepatic MRI for fat quantitation: its relationship to fat morphology, diagnosis, and ultrasound / M. Fishbein, F. Castro, S. Cheruku [et al.] // Journal of Clinical Gastroenterology. - 2005. - Vol. 39. - P. 619-625.
25. Interobserver and intraobserver variability in the sonographic assessment of fatty liver / S. Strauss, E. Gavish, P. Gottlieb, L. Katsnelson // American Journal of Roentgenology. - 2007. -Vol. 189, №6. - P. 320-323.
26. SanyalA.J. AGA technical review on nonalcoholic fatty liver disease / A.J. Sanyal // Gastroenterology. - 2002. - Vol. 123, №5. - P. 1705-1725.
27. Пат. 2204327 Российская Федерация, МПК7 A61B8/00. Способ д1агностики дифузного жирового гепатоза / заявитель и патентообладатель Савельев В.С., Петухов В.А., Каралкин А.В. [и др.] - № 2000106579/14; заявл. 20.03.2000; опубл. 20.05.2003.
28. Feasibility study of ultrasonic fatty liver biopsy: texture vs. attenuation and backscatter / D. Gaiti-ni, Y. Baruch, E. Ghersin [et al.] // Ultrasound Med Biol. - 2004. - Vol. 30, №10. - P. 13211327.
29. Non-Invasive Steatosis Assessment Through the Computerized Processing of Ultrasound Images: Attenuation Versus First Order Texture Parameters / M. Lupsor, R. Badea, C. Vicas [et al.] // International Conference on Advancements of Medicine and Health Care through Technology. -2011. - P.184-189.
30. The role of bright liver echo pattern on ultrasound B-mode examination in the diagnosis of liver steatosis / B. Palmentieri, I. de Sio, V. LaMura [et al.] // Digestive and Liver Disease. - 2006. -Vol. 38, №7. P. 485-489.
РЕЗЮМЕ
Роль индекса затухания эходенситометрии в диагностике неалкогольного стеатогепатоза у больных сахарным диабетом 2-го типа Н.М. Кобыляк, П.Н. Боднар, О.Б. Дынник, Г.П. Михальчишин
В работе проведена оценка диагностической эффективности индекса затухания эходенситомет-рии в диагностике неалкогольного стеатогепатоза у больных сахарным диабетом 2-го типа. Доказана высокая эффективность определения индекса затухания по сравнению с рутинным УЗ-обследованием печени, в основе которого лежит качественная оценка жирового гепатоза. Чувствительность и специфичность индекса затухания для диагностики жирового гепатоза с накоплением жира более 30% составила больше 90%.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, стеатогепатоз, эходенситометрия, индекс затухания.
SUMMARY
The role of attenuation index of echodensito metry in the diagnosis of non-alcoholic steatosis in patients with diabetes mellitus type 2 N. Kobylyakov, P. Bodnar, O. Dynnik, G. Mikhalchishin
In this article we give evaluation of diagnostic efficiency attenuation index in patients with type 2 diabetes with nonalcoholic steatosis. We noted higher efficiency for attenuation index in comparison with routine ultrasound examination of liver which is based on a qualitative assessment of fatty liver. Sensitivity and specificity for attenuation index in diagnosis of fatty liver with accumulation of over 30% was more than 90%.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, steatosis, echodensitometry, attenuation index.
Дата надходження до редакцП 03.09.2012 p. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(40) 20 1 2
