CC BY
66
ЛЕКЦП
© Нефьодов О. О., Мамчур В. Й., Корсунська О. I., Кальбус О. I. УДК 615. 37:614. 253. 2
Нефьодов О. О., Мамчур В. Й., Корсунська О. I., Кальбус О. I.
РОЛЬ 1МУНОТЕРАПП У ХВОРИХ НА РОЗС1ЯНИЙ СКЛЕРОЗ В ПРАКТИЦ1
С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Державна установа «Днтропетровська медична академiя Мiнiстерства охорони здоров'я Укра'Гни» (м. Днiпропетровськ)
Дослiдження проведено у рамках науково-до-слiдноI роботи кафедри фармакологи та ктпычно! фармакологи Державного закладу «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни» «Системна фармаколопя неопiоiдних анальгетикiв та засобiв медикаментозного захисту мозку в умовах експери-ментальних патолопчних станiв».
Розсiяний склероз - актуальна проблема сучас-но! неврологiI через високу захворюванiсть, широку поширенiсть, значну iнвалiдизацiю пацieнтiв пере-важно молодого (працездатного) вiку. В останн де-сятилiття захворюванiсть та поширенють зазначено! нозологiI зростае i в нашiй краíнi. Так, у 1999 роц1 поширенiсть розсiяного склерозу (РС) в Укра!н ста-новила 41,12 випадка на 100 тис. населення, у 2005 - 48,4 випадка, а в 2010 - бтьше 50 [1, 5].
Сучасна концеп^я лкування РС включае три компоненти [6, 14]:
- л^вання загострення (атаки);
- тератя, модифкуюча переб^ захворювання;
- симптоматичне л^вання.
Для лiкування загострень на сьогодн у бiльшостi розвинених кра1н використовують метилпредызо-лон у виглядi пульс-терапп: по 1000 мг внутршньо-венно-крапельно щодня протягом 3-5 днiв. Диску-табельною залишаеться доцiльнiсть застосування пероральних форм глюкокортико'^в пiсля пульс-терапп. Застосування пероральних форм кортикос-теро'|дв мае сенс при виражених атаках (при недо-статнiй ефективностi пульс-терапи, затяжних або частих загостреннях). При цьому не слщ використо-вувати глюкокортико!ди бiльше 14-21 днiв [2].
Варто зазначити, що згiдно з рекоменда^ями Американсько! академiI неврологiI, при виражених загостреннях РС поряд з пульс-тератею можна ви-користовувати плазмаферез (4-6 сеанЫв). Засто-совувати iмуноглобулiн внутрiшньовенно при атаках недоцiльно.
Основним л^ванням РС слiд вважати модифку-ючу терапiю. Перший препарат для даного виду лку-вання був представлений в 1993 роц - штерферон 1р. Саме з цього часу уявлення про РС кардинально змшилися - дана хвороба перестала бути вироком, а ктьюсть до^джуваних препаратiв для лiкування РС почала збтьшуватися в геометричнiй прогресii, [20].
За сучасними уявленнями, суть модиф^ючого л^вання зводиться до супресiI аутоiмунного про-цесу, що лежить в основi патогенезу РС. Низка кгм-нiчних дослiджень продемонструвала високу ефек-тивнiсть даного виду лiкування на раных стадiях, яка зменшуеться при настанн фази вторинного прогре-сування. Це пов'язано зi зменшенням запального процесу (аугамунно! природи) пiд час захворювання з одного боку, а також наростанням процеЫв не-йродегенерацп - з iншого [4].
Нин до препаратiв першо! лЫп лiкування РС в 6в-ропi вiдносять iнтерферони в i глатирамеру ацетат [3, 7]. Мехаызм дм iнтерферонiв в досi залишаеться до кiнця не вивченим. Застосування дано! групи препара^в почалося в еру, коли РС пов'язували з в^ русною етiологiею. Незважаючи на велику кiлькiсть дослiджень, з того часу мехаызм !хньо! дИ так i залишаеться не до юнця зрозумiлим. 1нтерферони в вщносять до iмуномодуляторiв через спектр !хньо! дii - вплив на антиген- презентацю пролiферацiю Т-клiтин, експресiю цитоюыв та хемокiнiв. 1нтер-ферони в в бвропейському Союзi затвердженi для застосування при кгмычно iзольованому синдромг рецидивуюче-ремiтуючому i вторинно- прогресую-чому РС.
ВЫ препарати ряду штерфероыв в довели ефек-тивнiсть в ходi клiнiчних дослiджень - при !хньому застосуваннi значно зменшуеться частота загострень, сповтьнюеться прогресування невролопч-ного дефiциту (за шкалою ЕйБЭ). До побiчних дiй ш-терфероыв в вiдносяться: грипоподiбний синдром, який рееструеться у велико! частини пащетчв, у де-яких вiн досягае значного ступеня; мiсцевi реакцii (у мющ введення); лейкопенiя; пiдвищення печшкових ферментiв. Слiд особливо пiдкреслити, що мониторинг печiнкових ферментiв i числа лейкоцитiв повинен проводитися у вЫх пацiентiв, що приймають цю терапю.
До теперiшнього часу встановлено, що штерфе-рони в не мають тератогенного ефекту (аналiз даних зареестрованих вагiтностей у жшок, якi приймали iнтерферони в), в той же час вщзначаеться пщви-щення ризику спонтанних абортiв.
До препара^в першо! лiнii також вщноситься глатирамеру ацетат, який застосовуеться щодня пщшюрно [19]. В препарат входить пул з чотирьох
амiнокислот - тирозину, глутамату, аланшу, лiзи-ну. Спочатку даний препарат був синтезований для iмiтацi,i енцефалтогенних властивостей основного бiлка мieлiну. В той же час в рядi експериментальних доотджень було показано, що глатирамеру ацетат впливае на диферен^ацю Т-клiтин. Даний препарат схвалений для л^вання рецидивуюче-рем^ю-чого РС, ктычно iзольованого синдрому. При його використанн вiдмiчаеться зменшення частоти атак на 29 %, а також значне зменшення числа активних вогнищ демiелiнiзацi,i за даними МРТ
В цтому глатирамер добре переноситься, необ-хiдностi в постiйному монiторингу лабораторних по-казникiв при його застосуванн немае. До основних побiчних явищ вiдносять мiсцевi реакцiI в мюцях введення, алергiчнi реакцiI. Досить часто вщзнача-ють лiподистрофiI в мюцях ш'екцм при тривалому використаннi глатирамеру ацетату, що може при-зводити до фiзичного i психологiчного дискомфорту па^ен^в [10, 11].
При прямих порiвняльних дослiдженнях глатирамеру ацетату i iнтерферонiв в не було вщмшностей у частотi атак, в той же час при оцшц ряду вторинних наслщюв за результатами МРТ штерферони показали деяк переваги.
Новою ерою в доотдженнях i лiкуваннi РС стало використання моноклональних антитiл [13].
Першим препаратом з ^е! групи, схваленим в кра1нах ЗахiдноI бвропи i США, став наталiзумаб. Дiя препарату спрямована на блокаду антигену VLA - 4, що призводить до шпбування мiграцií лiмфоцитiв через гематоенцефалiчний бар'ер у ЦНС. У досл^ дженн AFFIRM було показано, що застосування на-талiзумабу в дозi 300 мг внутршньовенно 1 раз на 4 тижн призводить до зниження частоти атак на 68 % i зниження прогресування швалщизацп протягом двох роюв на 42 %.
Слщ зазначити, що незважаючи на таю надихаю-чi результати, застосування наталiзумабу пов'язано з ризиком розвитку прогресуючо! мультифокально! лейкоенцефалопатií (ПМЛ), шфекцмних усклад-нень. ПМЛ розвиваеться в результат активаци опор-тунiстичноí шфекци - полiомавiрусу JCV Зазначений вiрус вражае олiгодендроцити, що призводить до демiелiнiзацií в ЦНС. В даний час встановлено, що до 50-60 % хворих на РС е нолями JCV, який зазви-чай отримуеться в дитячому або тдттковому вщг ПМЛ призводить до грубо'| Ывалщизацп, нерiдко -до смертг Частота розвитку ПМЛ серед пащен^в. що приймають наталiзумаб, становить 1,31 на 1000 чоловк.
До Ыших побiчних явищ наталiзумабу вiдносять шфузмы реакцií, легкий лiмфоцитоз, гепатотоксич-нють (пацiентам проводять монiторинг рiвня печш-кових ферментiв).
Враховуючи профiль безпеки наталiзумабу, його призначають пацiентам з високою активнютю ре-цидивуюче-ремiтуючого РС, застосування базисно'| терапií в яких виявилося неефективним [9, 15].
До препара^в друго'| лiнií також вщноситься м^ токсантрон - препарат, який спочатку розроблявся
як протипухлинний заЫб [17]. В основi механiзму його дм лежить зменшення пролiферацiI лiмфоцитiв. У дослщжены М!МБ було показано зменшення прогресування швалщизаци i частоти атак у пацieнтiв з високоактивним плином рецидивуюче-ремггуючого РС. Враховуючи результати даного дослщження, м^ токсантрон був схвалений в США i в багатьох евро-пейських кра1нах для лiкування рецидивуюче-рем^ туючого РС (високоактивн форми), прогресуючого РС iз загостреннями, вторинно-прогресуючого РС. Мiтоксантрон застосовують у дозi 12 мг /м2 раз в 3 мiсяцi. Дозу слщ коригувати по ходу лкування з ура-хуванням найменшо! ктькост лейкоцитiв пiсля по-переднього курсу лкування (показники лейкоцитiв у периферичнм кровi - 2000 - 3000 Ч 103 / л) [18].
Кумулятивна доза мггоксантрону для кожного конкретного патента не повинна перевищувати 100-140 мг/м2, враховуючи потенцiйну кардюток-сичнiсть. До iнших побiчних ефекпв мiтоксантрону вiдноситься лейкемiя (обумовлена л^ванням), ну-дота, блювота, алопецiя, Ыфекцп верхнiх дихальних шляхiв, iнфекцií сечовидтьно! системи, аменорея, безплщдя (як жшоче, так i чоловiче). Застосування даного препарату суворо заборонено при ваптност1 [16].
Першим пероральним препаратом для л^ван-ня РС став фiнголiмод - препарат, який застосову-еться для л^вання рецидивуюче-ремiтуючого РС (схвалений як базисна тератя в США i для лiкування лише високоактивних форм як терапiя другоí лши - в Gвропi). Препарат доступний у виглядi капсул по 0,5 г, його приймають один раз на день. Ефекти фiнголiмоду опосередкован впливом на сфшго-зiн -1 - фосфаты рецептори. В результат прийому препарату вщзначаеться зменшення Т-клмтин Ой4+, В-клiтин у периферичнiй кровi та лiкворi [12]. До побiчних ефектiв вiдносять iнфекцiйнi ускладнен-ня (уагюе!!а2081егу1гиз, Иегрез81тр!еху1гиз), iнфекцií верхнiх дихальних шляхiв, iнфекцií сечовидiльноi, системи, брадикардю, АВ-блокади, гiпертензiю, пiдвищення рiвня печЫкових ферментiв, набряк зо-рових нервiв.
Пероральнi форми кладрибiну використовують-ся бтьше 15 рокiв для лкування злоякiсних хвороб кровi та аутоiмунних захворювань. До побiчних явищ вщносяться лейкопенiя, тромбоцитопенiя, панцито-пенiя, Ыфекцмы ускладнення. Пероральнi форми кладрибiну були схвален для лiкування рецидиву-юче-ремггуючого РС в Росií та Австрали. В кражах бвропейського Союзу та США цей препарат не був схвалений для л^вання РС [21].
У найближчому майбутньому очкуеться закш-чення клмычних дослiджень по вивченню ефектив-ностi i безпеки терiфлуномiду, лаквiнiмоду, да^зу-мабу для л^вання рецидивуюче ремiтуючого РС.
Тривае дослщження окрелiзумабу для лiкування вторинно-i первинно-прогресуючого РС. Закiнчена !! фаза дослщження офатумумабу для лiкування ре-цидивуюче-рем^ючого РС.
Висновки. Таким чином, на сьогодн чiтко сформована концеп^я лiкування РС. На жаль, не вс1
препарати доступнi хворим в Украшу а 1х BapTicTb обмежуе ix застосування. Враховуючи темпи розви-тку неврологii за останнi два десяткгмття, ймовiрно. в недалекому майбутньому РС перестане бути на-стiльки грiзним захворюванням, а пацiенти знайдуть можливють жити повноцiнним життям.
Перспективи подальших дослiджень. Враховуючи актуальнiсть та важливiсть безпечноi та ефективноi фармакотерапп розсiяного склерозу нагальним е питання дослщження та впроваджен-ня у лкарську практику нових лiкарськиx засо-бiв та ix комбiнацiй iз базовим фармакологiчними препаратами. КЛ1Н1ЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ медично! ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА РОЗС1ЯНИЙ СКЛЕРОЗ [8]
Код МКХ-10: G35 УМОВИ, В ЯКИХ ПОВИННА НАДАВАТИСЬ МЕДИЧНА ДОПОМОГА
УЫ xворi на розЫяний склероз тдлягають обсте-женню та лiкуванню у спецiалiзованиx вiдцiленняx або центрах розсiяного склерозу з подальшим на-глядом спещалю^в цього медичного закладу та невролога полынки.
Середня тривалiсть л^вання захворювання у стацiонарi залежить вщ стану хворого та ступеня ш-валiдизацii - вiд 7 до 21 дыв.
Ступiнь науковоi доказовост запропонованих медичних заxодiв - 1++ рiвень (А).
КЛ1Н1КО-Д1АГНОСТИЧНА ПРОГРАМА
1. Огляд невролога.
2. МРТ головного та спинного (при необхщ-ностО мозку з контрастом для визначення вогнищ демiелiнiзацii.
3. Консультацiя окулюта.
4. Викликанi потенцiали - зоров^ слуховг соматосенсорнi.
5. Лабораторнi доотдження кровi та сечi.
6. 1мунолопчы дослiдження.
Дослiдження спинномозковоi рiдини на наяв-нiсть ДНК-вiрусiв, тропних до нервовов'| тканини та, по можливост^ визначення олiгоклонального iмуно-глобулiну G;
Функцюнальна дiагностика (ЕЕГ, РЕГ, ЕхоЕГ, електромiографiя).
Л1КУВАЛЬНА ПРОГРАМА
Загострення л^ються за допомогою глюко-кортикостероiдiв; плазмаферезу з пульс-тератею метилпреднiзолоном.
Стабiльно-xвилеподiбнi та початковi етапи про-гредiентниx титв перебiгу: глатирамеру ацетат; Рчнтерферони; а-Ытерферони; aмiксин; iмуногло-булiн людський донорський.
При прогредiентниx формах - цитостатики: аза-тiоприн; метотрексат, мтоксантрон.
lнгiбiтори протеаз: трасисол або контрикал.
Противiруснa терaпiя при необxiдностi.
Препарати, як стимулюють процеси ремiелiнi-зацп: вiтaмiн Е, кокарбоксилаза; вiт. В ; вiтaмiн С, а-лiпоевa кислота; ретaболiл.
Препарати, якi покращують нервово-м'язову провщнють.
Десенсибiлiзуюча терапiя.
Метаболiчна терапiя.
Судинна тератя.
Симптоматична терапiя.
Препарати, як знижують спастичний гiпертонус.
ХАРАКТЕР К1НЦЕВОГО ОЧ1КУВАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ Л1КУВАННЯ
Вщсутнють загострень, зменшення 1х кiлькостi та зниження 1х тяжкостi. Припинення прогредiентнос-тi перебiгу. Покращення якостi життя. Стабiлiзацiя стану хворого, зменшення невролопчного дефщиту, ступеня Ывалщизаци.
ТРИВАЛ1СТЬ Л1КУВАННЯ У СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНОМУ СТАЦ1ОНАР1
Лкування загострень у спецiалiзованному стащ-онарi до 14 дыв. Симптоматичну терапiю можливо проводити за мюцем проживання.
КРИТЕР11ЯКОСТ1Л1КУВАННЯ
Кжычний - зменшення неврологiчного дефщи-ту та вираженостi ступеня Ывалщизацп за шкалою ЕйБЭ.
Соцiально-психолопчний - адаптацiя хворого i родичiв.
МОЖЛИВ1ПОБ1ЧН1Д11 ТА УСКЛАДНЕННЯ
Бетаферон - грипоподiбний синдром (лихоманка, головний бть, мiалгiI, полiартралгiI); мiсцевi ре-акцií (гiперемiя, болючють); серцево-судиннi реакцiI (артерiальна гiпотензiя, тахiкардiя, аритмiя); гема-тологiчнi реакцií (лейкопеыя, тромбоцитопенiя); неврологiчнi синдроми (зростання спастичностг рiдше - посилення iнших невролопчних проявiв на тлi грипоподiбного синдрому); поява депресивного синдрому з сущидальними думками.
Копаксон: почервоыння та затвердшня у мiсцi iн'eкцií; почуття стягування в груднiй клiтцi; задишка, серцебиття; почуття тривоги, занепокоення.
Гпюкокортико'щи: Ысомыя; легка ейфорiя; три-вога; металевий присмак в рот^ пiдвищений апетит; нудота; шлунково-кишковi розлади (гострi виразки шлунку та дванадцятипалоí кишки, шлунково-киш-ковi кровотечi); головний бiль; мiалгií; пiдвищення цукру в кровi; пщвищення артерiального тиску.
lмуногпобупiн: головний бть; мiалгií; артралгií; лихоманка; шкiрнi висипки.
Плазмаферез: стмка артерiальна гiпотонiя; ви-разкова хвороба шлунка i дванадцятипало'| кишки у стадií загострення; геморой в стадп загострення.
Метаболiчна терапiя: рщю алергiчнi реакцií; го-стра ниркова недостатнють; епiлептичнi напади; диспептичн явища.
Противiрусна терапiя: диспептичнi явища; пщвищення активност ферментiв печшки; пiдвищення вмiсту бiлiрубiну в плазмi кровi; головний бiль; пщви-щена стомлюванiсть; шкiрнi алергiчнi реакцií.
Мтоксантрон: головний бть, нудота, блювання; шфекцм верхых дихальних та сечостатевих шляхiв; кардiотоксичний ефект; аменорея.
РЕКОМЕНДАЦ11ЩОДО ПОДАЛЬШОГО НАДАННЯ МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ ТА РЕАБ1Л1ТАЦИ
Основною умовою медично'| допомоги е свое-часне л^вання загострень, призначення адекватно'! превентивно'! терапп з урахуванням типу пере-6iry захворювання.
ВИМОГИДО Д1ЕТИЧНИХ ПРИЗНАЧЕНЬ та ОБМЕЖЕНЬ
Дiета, збагачена вггамшами та мнкроелемента-ми. Обмеження копчених продукпв. ВИМОГИ ДО РЕЖИМУ ПРАЦ1 ТА В1ДПОЧИНКУ
Особливi вимоги не передбаченг
Список використано'Г л^ератури:
1. Бойко А. Н. Приверженность основной терапии у больных рассеянным склерозом, страдающих депрессией / / А. Н. Бойко, Т. В. Сидоренко, И. А. Щукин [и др.] // Неврологический журнал. - 2011. - Т. 16, № 5. - С. 41-46.
2. Василовский В. В. Опыт применения и эффективности эндолюмбального введения глюкокортикоидов при прогреди-ентных типах течения рассеянного склероза / В. В. Василовский, Н. П. Волошина, Т. В. Негреба [и др.] // УкраУнський невролопчний журнал. - 2014. - № 1. - С. 68-74.
3. Власов Я. В. Оценка программы дорогостоящего лекарственного обеспечения на примере терапии рассеянного склероза интерфероном / Я. В. Власов, Г. Т. Долгих, Т. А. Долгих [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 2, вып. 2: Рассеянный склероз. - С. 66-73.
4. Гринчук А. Д. Досвщ використання препарат1в превентивно!' терапп розаяного склерозу: сборник / А. Д. Гринчук, О. Х. Худоб, О. О. Погребняк // Актуальш питання неврологи, псих1атрп та наркологи': матер1али... 1н-т неврологи, псих1атрп та наркологи' АМН УкраУни. - К.; Х. : Б. в., 2009. - С. 34-36.
5. Електронний ресурс: http://ru. wikipedia. огд/ш1к1/Рассеянный_склероз
6. Електронний ресурс: http://www. pharmacological. ru/na_immunitet/
7. Кравцов Ю. И. Мембранопротекторное действие Глатирамера ацетата при рассеянном склерозе / Ю. И. Кравцов, О. А. Кичерова // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 3. - С. 69-71.
8. Наказ в1д 17.08.2007 № 487 Про затвердження кл1н1чних протокол1в надання медичноУ допомоги за спец1альнютю «Невролопя».
9. Попова Е. В. Предварительные результаты наблюдательной программы "Совет" по применению препарата натали-зумаб для лечения больных ремиттирующим рассеянным склерозом / Е. В. Попова, Л. В. Брылев, М. В. Давыдовская [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 2, вып. 2: Рассеянный склероз. -С. 79-82.
10. Применение глатирамера ацетата трижды в неделю при рассеянном склерозе с ремиттирующим течением // Нервные болезни. Атмосфера. - 2013. - № 3. - С. 51-56.
11. Рожкова З. З. Применение IN VIVO 1H MPC для количественной оценки эфективности препарата Копаксон при лечении пациентов с рецидивирующе-ремиттирующей формой рассеянного склероза / З. З. Рожкова, Т. А. Кобысь, А. Н. Омельченко // М1жнародний невролопчний журнал. - 2011. - № 3. - С. 39-47.
12. Столяров И. Д. Гилениа : новые возможности в лечении рассеянного склероза / И. Д. Столяров, А. М. Петров, М. В. Вотинцева [и др.] // Медицинский совет. - 2011. - № 9-10. - С. 108-110.
13. Хасаева М. А. Алемтузумаб - новый препарат на основе моноклональных антител для лечения рассеянного склероза : терапевтические возможности и риски ( обзор ) / М. А. Хасаева, Т. В. Горохова, А. Н. Бойко [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 2, вып. 2: Рассеянный склероз. - С. 87-92.
14. Шмидт Т. Е. Агрессивный рассеянный склероз / Т. Е. Шмидт, А. Е. Герасимова // Неврологический журнал. - 2011. -Т. 16, № 5. - С. 4-9.
15. Bates D. Новый взгляд на эффективность натализумаба при рассеянном склерозе (данные предварительных клинических исследований и исследований, выполненных после вывода препарата на рынок) / D. Bates // М1жнародний невролопчний журнал. - 2011. - № 7. - С. 21-29.
16. Cotte S. ABC-transporter gene-polymorphisms are potential pharmacogenetic markers for mitoxantrone response in multiple sclerosis / S. Cotte, N. von Ahsen, N. Kruse [et al.] // Brain. - 2009. - Vol. 132 (9). - P. 2517-2530.
17. Hartung H. P. Mitoxantrone in Multiple Sclerosis Study Group (MIMS). Mitoxantrone in progressive multiple sclerosis: a placebo-controlled, double-blind, randomised, multicentre trial / H. P. Hartung, R. Gonsette, N. K4nig [et al.]. - 2002. -Vol. 360(9350). - Р. 2018-2025.
18. Krapf H. MIMS Study Group. Effect of mitoxantrone on MRI in progressive MS: results of the MIMS trial. / H. Krapf, S. P. Mor-rissey, O. Zenker [et al.] // Neurology. - 2005. - Vol. 65(5). - P. 690-695.
19. Martin Weber S. Механизм действия глатирамера ацетата ( Копаксон) в лечении рассеянного склероза / S. Weber Martin, R. Hohlfeld, S. Zamvil Scott // М1жнародний невролопчний журнал. - 2013. - № 4. - С. 104-112.
20. O'Connor P. Использование интерферона бета -1b в дозе 250 или 500 мкг в сравнении с глатирамера ацетатом в дозе 20мг при лечении пациентов, страдающих рецидивирующе - ремиттирующим рассеянным склерозом : проспективное рандомированное многоцентровое исследование / P. O'Connor, M. Filippi, B. Arnason [et al.] // М1жнародний невролопчний журнал. - 2013. - № 7. - С. 85-99.
21. Robak Tadeusz. Recent Clinical Trials of Cladribine in Hematological Malignancies and Autoimmune Disorders / Tadeusz Ro-bak, Agnieszka Wierzbowska, Ewa Robak // Reviews on Recent Clinical Trials. - 2006. - Vol. 1. - Р. 15-34.
УДК 615. 37:614. 253. 2
РОЛЬ 1МУНОТЕРАПП У ХВОРИХ НА РОЗС1ЯНИЙ СКЛЕРОЗ В ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Нефьодов О. О., Мамчур В. Й., Корсунська О. I., Кальбус О. I.
Резюме. Роз^яний склероз (РС) - актуальна проблема сучасно! неврологи через високу захворюва-нють, широку поширенiсть, значну швалщиза^ю пацieнтiв переважно молодого (працездатного) BiKy. В останнi десятилiття захворюванiсть та поширенють зазначено! нозологiI зростае i в нашiй краíнi. Сучасна концеп^я лiкyвання РС включае три компоненти: л^вання загострення (атаки); терапiя, модифкуюча пере-6ir захворювання; симптоматичне л^вання. Нинi до препаратiв першо! лЫп лiкyвання РС в Gвропi вщносять iнтерферони в i глатирамеру ацетат. Новою ерою в дослщженнях i лiкyваннi РС стало використання монокло-нальних антитiл. Враховуючи темпи розвитку неврологи за останн два десятилггтя, ймовiрно, в недалекому майбутньому РС перестане бути насттьки грiзним захворюванням, а пацiенти знайдуть можливiсть жити повноцЫним життям.
Ключовi слова: розЫяний склероз, фармакотерапiя, iмyнологiчнi препарати, Ымейний лiкар.
УДК 615. 37:614. 253. 2
РОЛЬ ИММУНОТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА
Нефедов А. А., Мамчур В. И., Корсунская О. И., Кальбус А. И.
Резюме. Рассеянный склероз (РС) - актуальная проблема современной неврологии, которая сопровождается высокой заболеваемостью, широкой распространенностью и значительной инвалидизацией пациентов преимущественно молодого (трудоспособного) возраста. В последние десятилетия заболеваемость и распространенность указанной нозологии растет и в нашей стране. Современная концепция лечения РС включает три компонента: лечение обострения (атаки); терапия, модифицирующая течение заболевания; симптоматическое лечение. Сейчас к препаратам первой линии лечения РС в Европе относят интерфероны в и глатирамера ацетат. Новой эрой в исследованиях и лечении РС стало использование моноклональных антител.
Учитывая темпы развития неврологии за последние два десятилетия, вероятно, в недалеком будущем РС перестанет быть столь грозным заболеванием, а пациенты найдут возможность жить полноценной жизнью.
Ключевые слова: рассеянный склероз, фармакотерапия, иммунологические препараты, семейный врач.
UDC 615. 37:614. 253. 2
Role of Immunotherapy in Patients with Multiple Sclerosis in Practice Family Doctor
Nefedov A. A., Mamchur V. I., Korsunska A. I., Kalbus А. I.
Abstract. Multiple sclerosis (MS) - the actual problem of modern neuroscience because of the high morbidity, high prevalence, significant disability patients predominantly young (working-age) children. In recent decades, the incidence and prevalence of specified nosology is increasing in our country. The modern concept of treatment of MS includes three components: treatment of exacerbation (attack); therapy, modifying the disease; symptomatic treatment. For the treatment of exacerbations today in most developed countries use as methylprednisolone pulse therapy. The primary treatment of MS should consider modifying therapy. The first drug to treat this type was introduced in 1993 - interferon 1в. From this time picture of the PC changed dramatically - this disease is no longer a sentence and the number of study drugs for the treatment of MS began to increase exponentially According to modern concepts, are modifying treatment is reduced to suppress the autoimmune process underlying the pathogenesis of MS. Several clinical studies demonstrated the high efficiency of this type of treatment in the early stages, which reduces the occurrence of secondary phase progression. This is due to the decrease inflammation (autoimmune nature) during the disease on the one hand, and the growth processes of neurodegeneration - the other. Now to the first-line treatment of MS in Europe include interferon в and hlatyramer acetate. The mechanism of action of interferon в is still not fully understood. The use of this group of drugs began in an era when the PC was associated with a viral etiology. Despite the large number of studies since their mechanism of action is not well understood. Interferons belong to the в spectrum immunomodulator through their actions - effects on antigen presentation, T cell proliferation, expression of cytokines and chemokines. Interferons в in the European Union approved for use in clinically isolated syndrome, relapsing-remitting and secondary-progressive MS. For drugs as the first line refers hlatyramer acetate, which is used daily subcutaneously. In preparation included a pool of four amino acids - tyrosine, glutamate, alanine, lysine. Initially the drug was synthesized to mimic the properties entsefality myelin basic protein. At the same time, a number of experimental studies have shown that hlatyramer acetate affects the differentiation of T cells. This drug is approved for treatment of relapsing-remitting MS, clinically isolated syndrome.
A new era in the study and treatment of MS is the use of monoclonal antibodies. The first drug of this group, approved in Western Europe and the United States, was natalizumab. The action is aimed at the blockade of the antigen VLA - 4, resulting in inhibition of lymphocyte migration through the blood-brain barrier into the CNS. Given the safety profile natalizumab, it is prescribed in patients with highly active relapsing-remitting MS, the use of basic treatment which proved ineffective. By the second-line drugs also include mitoxantrone - a drug that was designed as an antitumor agent. The first oral treatment for MS became finholimod - a drug that is used for the treatment of relapsing-remitting MS. In the near future we expect completion of clinical studies on the efficacy and safety teriflu-nomid, lakvinimod, daklizumab for the treatment of relapsing remitting MS.
In the near future we expect completion of clinical studies on the efficacy and safety teriflunomid, lakvinimod, daklizumab for the treatment of relapsing remitting MS.
Thus, the concept now clearly formed the treatment of MS. Unfortunately, not all drugs are available to patients in Ukraine, and their cost limits their use. Given the pace of neuroscience over the past two decades, probably in the near future, the PC will cease to be so terrible disease, and patients will find a way to live a full life.
Keywords: multiple sclerosis, pharmacotherapy, immunological preparations, family doctor
CTarrn HafliMmna 26. 07. 2014 p.
