CC BY
16
УДК 168.521 : 304.2
канд. фтос. н., доц. 1.В.Владленова
РОЛЬ I М1СЦЕ ТЕОРП СУПЕРСТРУН У СОЦ1АЛЬНОМУ
ПРОСТОР1
У статт1 анал1зуеться роль та м\сце теорп суперструн у сощальному простор1. Показано, що не зважаючи на те, що теор1я суперструн не дае жодних Iстотних результат1в для ф1зики, вона торкаеться важливих онтолог1чних проблем. Статус теорП суперструн у сощальному простор1 неоднозначний, основт ¡де'г / методи теорп суперструн подтяе не все ф1зичне ствтовариство, але не дивлячись на критику, вона устшно функщонуе в сучасному сустльств1, розвиваеться I е новим науковим напрямом, який розробляеться сучасними фгзиками.
Ключовi слова: теор1я суперструн, парадигма, сощальний простгр, наука.
Постановка проблемы. Теорiя суперструн - це новий напрям теоретично! фiзики. Але ця теорiя не пщтримуеться в^ма науковцями як абсолютно ^тинна, бо вона мае багато нових щей, розробок та методiв, як суперечать деяким науковим теорiям. Багато щей, як продукуе теорiя суперструн, суперечать усталеним уявленням про структуру реальность Тому теорiя суперструн потребуе визначення свого м^ця та ролi в постнекласичнш наущ та сучасному суспшьствь
Актуальмсть темы дослщження зумовлена, перш за все, сощальними процесами, яю вщбуваються в сучаснш культура глобалiзацiя, трансформащя щнностей ^ як наслщок - змша науково! парадигми та свггосприйняття. Сучасна епоха характеризуеться прискореним процесом об'еднання людства у всесв^ньому масштаб^ вона стимулюе фшософш звертатися до проблем, що породжуються новими сощальними феноменами, i перш за все, тими, що породжуються новими науковими теорiями.
Об'ектом досл1дження дано! статт виступае новий напрям сучасно! теоретично! фiзики, що претендуе на роль едино! теорп в^х фундаментальних взаемодш, включаючи квантову гравiтацiю, теоретичш положення яко! пiдтримуються не в^м фiзичним спiвтовариством.
Предметом досл1дження виступае сощальний прос^р, в якому розвиваеться теорiя суперструн.
Мета дослЬдження - визначити статус теорп суперструн у сощальному просторь
Анал1з дослЬджень Ь публЬкацт, в якых започатковано розв'язання дано'1 проблемы. По-перше, треба визначити, що таке сощальний проспр. З початку 70-х роюв XX столггтя починае переважати трактування соцiального простору як сощально! категорп, яка визначаеться людським досвiдом. Тому головним об'ектом сощального простору е iндивiди, форми !хньо! соцiалiзацi!, способи органiзацi! сощального середовища,
форми стосунюв. Вперше проблеми, як можуть бути вiднесенi до сощального простору, розкриваються в роботах I.Канта, Е.Дюркгейма, Р.Зiммеля. Поняття "сощальне поле" використовуе П.Штомпка, фiзичний та сощальний простiр - Б.Верлен. Аналiз mдходiв до розумiння, що таке сощальний простiр у вiтчизнянiй думцi показуе, що це поняття трактуеться, як проблема взаемодп простору та часу, як форма сощального буття (Я.Ф.Аскш, М.А.Барг, В.Г.Виноградський, Г.Е.Зборовський, В.К.Потьомкiн, В.Г.Чершков, В.П.Яковлев).
Важливу роль у визначенш соцiального простору, в якому функщонуе наука, вiдiграе фiзична картина св^у. Визначенню деяких аспектiв ролi та мюця квантово! теорп поля та теорп суперструн в сучаснiй фiзичнiй картинi свiту присвяченi дослiдження А.В.Маршакова. Iсторiя розвитку, основнi проблеми i досягнення, термiни i поняття теорп суперструн аналiзуються в роботах В.Г.Кшжника, К.Л.Зарембо. Критика неспроможностi теорп струн як неповнощнно! науково! теорп мютиться в дослiдженнях Б.Шрьора, який розглядае 11 як наслiдок кризи в сучаснш фiзицi та пояснюе 11 появу наслiдками соцiальних процесiв. Навпаки, нобелевський лауреат, фiзик С.Вайнберг обгрунтовуе iдею про те, що теорiя суперструн е найбiльш глибокою, математичною теорiею, сумiсною з принципами квантово! механiки та теорiею тяжiння, i що саме теорiя суперструн е единим кандидатом на остаточну "теорда всього". Необхiдно вiдзначити роботи теоретиюв, в яких не тiльки е математичш та фiзичнi засади теорп суперструн, а також рiзнi штерпретацп, епiстемологiчнi та фiлософськi обгрунтування отриманих висновюв: Б.Грiн, Л.Смолiн, Дж. Шварц, Е.Виттен, П.Уест, Дж. Полчшсью, А.М.Поляков, Ч.Торн С.Шенкер i Д.Фрiдан, У.З^ель, Б.Цвiбах i Т.Бенкс. Слiд вщзначити, що сьогоднi немае дослiджень, в яких повною мiрою аналiзувався б статус теорп суперструн у сощальному просторь
Теорiя суперструн мае неоднозначний статус. З одного боку, вона е роздшом теоретично! фiзики. Як обгрунтування наукового статусу теорп суперструн можна використовувати запропонований Т.Куном тдхщ парадигмального розвитку науки в рамках наукового ствтовариства [1]. Дшсно, в основному виршенням задач-головоломок в суперструннш теорп' займаються фiзики-теоретики, захищаються дисертацп, а основнi положення i висновки друкуються у наукових виданнях. Теорiя суперструн вiдiграе важливу роль у постановщ нових математичних завдань, одночасно вказуючи можливi шляхи !х виршення (iнтерпретацiя ряду складних нелiнiйних рiвнянь: рiвняння Ейнштейна i Янга-Мiллса як принципу симетрп квантово! теорп' поля (конформно! симетрп двовимiрно! сигма-моделi i тому подiбне). Струннi теоретики розробили поняття "симетрiя дзеркала", яке використовують в алгебра!чнiй геометрi!, а також конформну польову теорш) [2].
З шшого боку, iснуе безлiч ешстемолопчних недолiкiв теорп' суперструн, завдяки чому деяк фiзики вважають суперструнну парадигму
не науковою теорiею, а всього лише великою сукупшстю iдей i методiв, покликаних дати широке узагальнення стандартного формалiзму квантово! теорii поля.
Теорiя суперструн поки що не робить жодних явних передбачень про фiзичнi явища в експериментально доступних енерпях, а також не робить точних наукових передбачень. Один з основних постула^в теорп струн - припущення про теоретичну унiкальнiсть, тобто однозначшсть низькоенергетичних передбачень (саме тих, як доступнi безпосереднiй емпiричнiй перевiрцi), що веде до заперечення можливост фальсифшацп теорп (результати експериментiв можуть дати лише непрямi докази теорп). Досягнення (планювсько!) енергетично!' сфери, в якш лише i можуть повною мiрою виявитися квантовi властивостi гравiтацii, нашш цивiлiзацii не доступнi, оскiльки в подiбних умовах народжувався наш Всесвт Як фiзичний недолiк теорп струн можна назвати недоробки розмiрноi константи, в якш три основш недолши: по-перше - ii "закладання" в теорда струн "руками", що означае, що значення щеi константи не е наслщком формальних теоретичних мiркувань. Друге -неможливiсть визначити ii точне значення емшричним шляхом [4]. Я.В.Тарароев видшяе основний iстотний недолш теорii струн - емпiричну неверифшовашсть: "дшсно, зважаючи на те, що теорiя струн описуе мiнiмально можливi (на теперiшнiй час) масштаби мшросв^у, якi знаходяться за межами сьогодшшшх емпiричних можливостей фiзики, необхiдно визнати, що такий опис можливий лише на теоретичному рiвнi" [4, с.147]. Проте фшософ вiдзначае, що "мжмальш критерii "емпiричноi несуперечливостГ' виконуються" [4, с.147]. Наступний момент: теорiя струн не мае достатнього формалiзму, щоб проводити розрахунки фiзичних ефектiв "без штущй" [4, с. 148].
Треба вщзначити роль теорii суперструн як засобу популяризацп науки. Щорiк виходить безлiч науково-популярних статей з теорii суперструн, вийшов цикл фiльмiв на каналi "Discovery", орiентованих на широку аудитора, книга "Елегантний Всесвiт" Б.Грiна, що популярно викладае теорда суперструн, визнана бестселером [5]. Таким чином, теорiя суперструн завойовуе все бшьше прибiчникiв. Вiдомий методолог науки П.Фейерабенд обгрунтовуе щею про те, що вибiр мiж конкуруючими альтернативними теорiями не шдкоряеться жодним "розумним селективним критерiям". 1накше кажучи, вибiр iррацiональний: нова теорiя перемагае не внаслiдок того, що вона ближче до ютини (за Фейерабендом, ютина не е метою науки, а ii мета -задовольняти потреби вченого у вшьному творчому самовираженш) або краще вщповщае емтричним фактам, а завдяки риторищ та пропагандi ii прибiчникiв [6].
Ще одна важлива характеристика теоретичного каркаса теорп суперструн - пояснювальна. Д.Дойч вважае, що наукова теорiя, яка позбавлена свого пояснювального змюту, не буде корисною [7]. Новi iдеi,
привнесет теорiею суперструн, не просто витюнили, узагальнили старi -вони розширили людське розумiння до сфер, про юнування яких людство не здогадувалось. Згщно з Дойчем, передбачувальна функщя в науцi не така важлива, як пояснювальна, бо потрiбно не передбачати, а пояснювати свт Теорiя суперструн органiчно об'еднуе в собi "чотири нитки" (за Дойчем), за допомогою яких людина намагаеться зрозумгги структуру реальностi: квантова теорiя, епiстемологiя, теорiя еволюцi!, теорiя обчислення, яю формують зв'язну пояснювальну структуру, яка мае широю перспективи в контекст побудови "теорп всього", та за допомогою яких людина намагаеться зрозум^и структуру реальность
Сощолог науки М.Малкей вважае, що когнiтивнi структури i спецiальнi методики визначають сощальну поведiнку учених. Самi цi норми наповнюються реальним змютом лише в термшах наукового знання i науково! практики. Малкей ставить науку в залежшсть вiд суб'екта науково! дiяльностi i соцiальних умов !! розвитку, яю визначають усi передумови знання: характер спостережень, штерпретащю фактiв, ощнку наукових теорiй i принципи методологи [8]. Наука не може розглядатися як явище, повшстю замкнуте в собi або, навпаки, повнiстю шдпорядковане зовнiшнiм чинникам, проте для пояснення чинниюв розвитку науки необхiдно враховувати сощальну зумовлешсть пiзнання: iсторичнi i культурнi, соцiально-економiчнi умови. Таким чином можна прийти до глибшого розумшня само! природи соцiальностi науки та !! компонентiв: теоретичних iдей, понятшного апарату, свiтоглядних передумов, якi виявляються вкоршеними в культурi суспiльства. Сощальшсть - це важливий чинник, який необхщно враховувати при дослiдженнi науки.
Розвиваючи ще! про соцiальну зумовлешсть наукового шзнання, Шрьор називае п'ять тез, яю необхiдно враховувати шд час розгляду нових тенденцiй в сучаснш фiзицi: 1) фундаментальне знання про теорда елементарних часток продовжуе втрачатися; 2) дослщження в теорп струн робляться глобалiзованими групами; 3) у сучаснш фiзицi елементарних часток багато спекулятивних щей; 4) теоретики струн ^норують теореми, яю не вщповщають !хнiм умовиводам. Лiтература з теорп струн складаеться в основному з обчислень, заснованих на певних рецептах i припущеннях, практично вщсутш спроби забезпечити теорп концептуальну основу; 5) багато робочих мюць у галузi теорi! елементарних часток вщдаеться струнним теоретикам. в серйознi пщстави турбуватися, що це може мати довготривалi негативнi наслiдки для в^е! фiзики елементарних часток [9, с.12]. Таким чином, Шрьор пiдкреслюе несправедливу iз його точки зору пщтримку наукового спiвтовариства теорi! суперструн, яка е не науковою теорiею, а сощальним феноменом, що добре адаптуеться в сучасному суспшьствь
Высновкы. Отже, наука являе собою продукт розвитку сустльства, який спроможний здшснювати на суспшьство зворотний вплив - в цьому
проявляеться соцiальна функцiя науки. Наука як сощальний iнститут -продукт сшвтовариства вчених, який являе собою не тшьки ставлення вченого до дшсност^ але й систему взаемозв'язкiв мiж членами цього спiвтовариства. Наука мае матерiальну базу, розвинуту систему комушкацш. У науцi iснуе специфiчний склад життя, норми та цшность Одшею Ï3 головних функцiй науки е свггоглядна, саме наука описуе будову св^у, розкривае основнi закономiрностi розвитку Всесвггу.
Теорiя суперструн як нова галузь постнекласично! науки дае новий погляд на уявлення про навколишнш свщ про матерiю, космос. Не дивлячись на те, що теорiя суперструн не дае жодних ^тотних результатiв для фiзики, вона торкаеться важливих онтолопчних проблем, що зближуе ïï з фiлософiею. Основне завдання струнною парадигми -об'еднання в^х фундаментальних взаемодiй, единий опис природи. Проблема теорп великого об'еднання включае ряд завдань, i перш за все вщображення не окремих фрагмен^в свiту, а свiт як едине цше. Статус теорiï суперструн неоднозначний, основш iдеï i методи теорп суперструн подшяе не все фiзичне спiвтовариство, але, не дивлячись на критику, вона устшно функцiонуе в сучасному сустльств^ розвиваеться. Остаточнi результати цiеï теорiï можна буде отримати в найближчому майбутньому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кун Т. Логика открытия или психология исследования? [Текст] / Томас Кун // Философия науки. - 1997. - Выпуск 3. Проблемы анализа знания. - С.20-48.
2. Unified String Theories: Proceedings of the Workshop on Unified String Theories [Text] / Eds M.B. Green, D.J. Gross. - Santa Barbara, California, 29 July - 16 August 1985. - Singapore: World Scientific, 1985.
3. Поппер К. Логика и рост научного знания: избранные работы [Текст] / Карл Раймунд Поппер; [перевод с англ.]; Общ. ред., сост. и вступ. ст. В.Н.Садовский. - М.: Прогресс, 1983. - 345 с.
4. Тарароев Я.В. Теория струн как современная физическая концепция «основания мира» - гносеологический и онтологический срез / Яков Владимирович Тарароев // Вопросы философии. - №3. - 2007. - С.142-151.
5. Грин Б. Элегантная Вселенная. Суперструны, скрытые размерности и поиски окончательной теории / Брайан Грин; [перевод с англ.]; Общ. ред. и пер. В.О.Малышенко; Ред. А.Берков. - 3-е изд., испр. - М.: URSS; КомКнига, 2007. -286 с.
6. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки [Текст] / Пол Фейерабенд; [перевод с англ.]; Общ. ред., вступ. ст. Игорь Сергеевич Нарский. - М.: Прогресс, 1986. - 544 с.
7. Структура реальности [Текст] / Д.Дойч; [перевод с англ.]; - Ижевск: НИЦ «регулярная и хаотическая динамика», 2001. - 400 с.
8. Малкей М. Наука и социология знания [Текст] / Майкл Малкей; [перевод с англ.]. - М.: Прогресс, 1983. - 253 с.
9. Schroer B. String theory and the crisis in article physics / B.Schroer [Text]. - Rio de Janeiro: arXiv:physics / 0603112.V.4. - 32 p.
РОЛЬ И МЕСТО ТЕОРИИ СУПЕРСТРУН В СОЦИАЛЬНОМ
ПРОСТРАНСТВЕ
Владленова И.В.
В статье анализируется роль и место теории суперструн в социальном пространстве. Показано, что, несмотря на то, что теория суперструн не дает никаких существенных результатов для физики, она затрагивает важные онтологические проблемы. Статус теории суперструн в социальном пространстве неоднозначный, основные идеи и методы теории суперструн разделяет не все физическое сообщество, однако, несмотря на критику, теория успешно функционирует в современном обществе, развивается и является новым научным направлением, разрабатываемым современными физиками.
Ключевые слова: теория суперструн, парадигма, социальное пространство, наука.
THE ROLE AND PLACE OF SUPERSTRING THEORY IN SOCIAL SPACE
Vladlenova I.V.
In the article status of theory of superstring is analyzed in social space. A thesis is proved: the theory of superstring does not give substantial results for science. However much a theory affects ontological categories. Status of theory of superstring is ambiguous. This theory is supported by not all scientific association. In spite of it, the theory of superstring successfully functions in society.
Keywords: theory of superstring, paradigm, social space, science.
