CC BY
87
УДК 351.82:338.48
Козловський €вген ВЫторович,
кандидат наук з державного управлт-ня, доцент, доцент кафедри м1жнарод-ного туризму, Кигвський нацюнальний утверситет культури i мистецтв, 01601, м. Кшв, вул. Коновальця, 36, тел.: 0503863404, e-mail: [email protected]
Козловский Евгений Викторович,
кандидат наук по государственному управлению, доцент, доцент кафедры международного туризма, Киевский национальный университет культуры и искусств, 01601, г. Киев, ул. Коновальца, 36, тел.: 0503863404, e-mail: ek2002@bigmir. net
Yevhen Victorovych Kozlovsky,
PhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Dept. of International Tourism, Kyiv National University of Culture and Arts. Kyiv, 01601, Kyiv, Konovaltsa Str., 36, tel.: 0503863404, e-mail: [email protected]
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ПРОЦЕС1 СПРОЩЕННЯ ТА ГАРМОШЗДЦП ТУРИСТИЧНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ
Анотащя. Визначено змiст поняття "туристичш формальностГ, розглянуто практику застосування туристичних формальностей у мiжнародному туризмь Особливу увагу придшено питанням оргашзацп дiяльностi оргашв державно! влади у процей спрощення туристичних формальностей. З'ясовано, що гар-мошзащя туристичних формальностей залежить вщ штереав само! держави в аспект и безпеки, сустльного правопорядку, а також прав i свобод громадян. З усуненням вщмшностей у сощальному та економiчному розвитку кра!н, при-веденш норм права до единого рiвня, туристичнi формальностi мають бути максимально спрощеш. Створення простору, вшьного вiд всiляких формальностей, стае можливим лише там, де пануе найвищий рiвень довiри та взаемодп мiж правоохоронними системами, державами та сустльством в цiлому.
Ключовi слова: мiжнародний туризм, туристичнi формальностi, державна туристична пол^ика, мiжнароднi туристичнi оргашзацп, свобода подо-рожей, безпека в туризмь
роль государства в процессе упрощения и гармонизации туристических формальностей
Аннотация. Определено содержание понятия "туристические формальности", рассмотрена практика применения туристических формальностей в международном туризме. Особое внимание уделено вопросам организации деятельности органов государственной власти в процессе упрощения туристических формальностей. Выяснено, что гармонизация туристических формальностей зависит от интересов самого государства в аспекте ее безопасности, общественного правопорядка, а также прав и свобод граждан. С устранением различий в социальном и экономическом развитии стран, приведении норм права к единому уровню, туристические формальности должны быть максимально упрощены. Создание пространства, свободного от всяческих формальностей, становится возможным только там, где царит высокий уровень доверия и взаимодействия между правоохранительными системами, государствами и обществом в целом.
Ключевые слова: международный туризм, туристические формальности, государственная туристическая политика, международные туристические организации, свобода путешествий, безопасность в туризме.
THE ROLE OF STATE IN THE FIELD OF SIMPLIFICATION AND HARMONIZATION OF TRAVEL FORMALITIES
Abstract. In this article the meaning of "travel formalities" is defined and the practice of applying oftravel formalities in international tourism is considered. Special attention to the organization of public authorities during simplifying of travel formalities is paid. It was found that the harmonization of travel formalities depends on the interests of the state in the aspect of its security, public order, as well as rights and freedoms of citizens. With the elimination of the differences in social and economic development of countries, bringing law to the same level, travel formalities should be as simple as possible. The creationof space with any formalities is only possible wherethe high level of trust and cooperation between the law enforcement system, the state and society as a whole.
Keywords: international tourism, travel formalities, state tourism policy, international tourism organizations, freedom of travel, tourism safety.
Постановка проблеми. У другш половиш ХХ столтя туризм здобув значного розвитку i став важливим масовим соцiально-економiчним явищем мiжнародного масштабу. Туристичш подорожi пов'язаш з пе-ретинанням кордошв краш, пере-буванням i перемщенням турислв
на територп шоземно! держави, а щ питання регламентуються не стшьки мiжнародним правом, скшьки нащо-нальними законами та адмшютра-тивними нормами.
У кожнш кра!ш е особливi умо-ви, що характеризують туристичну дiяльнiсть, функщонуе свое нащо-
нальне законодавство, що регулюе в'!зд i ви!зд туристiв, порядок пере-мiщення товарiв через кордон, обмiн шоземно! валюти, норми поведiнки туристiв тощо. В силу цих причин оргашзацшш проблеми в галузi мiж-народного туризму досить складш. Донинi вони ще повною мiрою не виршеш, хоча жваво обговорюють-ся та виступають об'ектом постшно! уваги держав, урядiв i мiжнародних органiзацiй.
Туристичш формальностi — це елемент публiчно-правово! дiяль-ностi органiв державно! влади. Змю-том туристичних формальностей е формалiзована послiдовнiсть дiй, здшснюваних представниками державно! влади з перевiрки дотриман-ня туристами законодавства кра1ни, норм мiжнародного права, а також реалiзацiя iнших заходiв, викликаних необхiднiстю забезпечення безпеки особистосп, суспiльства i держави, охорони шших публiчних iнтересiв.
Аналiз останнiх дослщжень i пу-блiкацiй. Визначенню змюту, функ-цiй, рiзних аспектiв дотримання та регулювання туристичних формальностей присвячеш роботи А. П. Бга-това, I. В. Зорша, А. А. 1гнатьева, В. А. Квартальнова, В. С. Сенша та ш. Значний внесок у дослвджен-ня туристичних формальностей як головного аспекту безпеки турис-тично! дiяльностi було здшснено М. М. Марiнiним. Але попри наявш науковi результати з даного напряму важливою для нас вбачаеться проблема визначення ролi сучасно! держави у процесi спрощення та гармо-нiзацi! туристичних формальностей.
Мета стати — визначити мюце, роль, функцi! держави та !! урядових
структуру процесi спрощення та гар-монiзацi! туристичних формальностей.
Виклад основного матерiа-
лу. Iндустрiя туризму в силу свого транснащонального характеру не застрахована ввд використання "туристичних каналiв" для неправо-мiрно! дiяльностi: туристи, навмис-но або з необережносп, руйнують пам'ятники природи, ютори та куль-тури; шдприемщ безмежно експлу-атують туристичнi ресурси, вико-ристовують працю неповнолiтнiх з метою наживи; органи державно! влади та !х посадовi особи встанов-люють для пiдприемцiв надлишковi адмшютративш бар'ери, тим самим перешкоджаючи розвитку туристич-но! дiяльностi.
У зв'язку з наведеними фактами будь-яка цившзована держава не може залишатися осторонь вiд цих явищ та процесiв, не створювати адекватш захиснi механiзми проти-дГ! загрозам безпеки, пов'язаним зi сферою туризму. Ефективним засо-бом протидi! зазначеним ризикам виступають "формальностГ у сферi туризму.
Поняття "туристичнi формаль-ностi" увшшло у практику завдяки широкому використанню цього тер-мiна в мiжнародних нормативно-правових актах. Наприклад, у документах Всесвггньо! туристично! органiзацi! (ЮНВТО) поняття "формальностi" зазвичай використо-вуеться у нейтральному або негативному значеннк "документи", "проце-дури", "перепони", "бар'ери".
Аналiзуючи етимологш слова "формальнiсть", I. В. Зорш в "Енци-клопедi! туризму: довщник" розкри-
вае його значення як "встановлена умова чи порядок дш, що е необ-хiдними для виконання будь-яко! важливо!, вщповвдально! справи" [5, с. 301]. М. М. Маршш визначае формальност як правила, умови та ди, необхiднi з точки зору законностi та встановленого у державi порядку, яких мають обов'язково дотримува-тися пiд час оргашзаци, оформленнi та здiйсненнi подорожi [9, с. 7]. На думку В. С. Сенша, туристичнi фор-мальност — це процедури, пов'язанi з дотриманням туристами, як пере-тинають державний кордон, певних умов, правил i вимог, встановлених державними органами кра!н ви!зду та перебування [10, с. 115].
Особа, яка мае намiр вперше ввд-ввдати як турист iноземну кра!ну, зазвичай вважае, що бувають лише прикордонш та митнi формальнос-тi. Але юнують не менш важливi саштарно-ешдемюлопчш правила, що регулюють порядок в'!зду в тро-пiчнi кра!ни, де юнуе багато небез-печних хвороб, як турист може ввезти в свою крашу. Знання i чггке виконання медико-санiтарних норм позбавить його ввд багатьох непри-емностей тд час подорожi.
Важливе значення для туриста мае регламентований порядок пе-ревезення через кордон багатьох зразив флори i фауни; правила, пов'язанi з перемiщенням шоземно! валюти та iнших щнностей; питан-ня особистого страхування шд час здiйснення подорожi. Крiм того, ю-нуе ще ряд шших, менш вiдомих широкому загалу умов i правил мiж-народного туризму, як передбаченi законодавством в штересах державно! та громадсько! безпеки, а також
захисту як подорожуючих ойб, так i навколишнього середовища.
Наразi прийнято розрiзняти двi основнi групи туристичних формальностей: а) п, яи стосуються мандрiвникiв в цiлому (йдеться про шдивщуальних туристiв та оргашзо-ванi групи); б) тi, яи стосуються туристичних пiдприемств, що надають послуги туристам. Впродовж остан-нiх десяти рокiв нетарифш бар'ери в туризмi, якi е наслвдком реалiзацi! державами додаткових заходiв безпеки, стали грати бшьш значну роль, анiж перешкоди суто економiчного або комерцiйного характеру.
Викликом часу для шдприемщв сфери туризму е посилення кон-куренцi! та консолвдащя компанiй. Нинi спостерiгаеться серйозне заго-стрення конкуренцi! мiж туристич-ними центрами у процесi залучення шоземних туристiв. У кiнцевому шдсумку боротьба буде вестися за робочi мiсця i забезпечення стало-го, вщповвдального економiчного розвитку. З посиленням процеав консолiдацi! буде зростати тиск на органи державно! влади, що вщпо-вщають за питання конкуренци, з вимогою забезпечити рiвнi умови для вах. Заклики до прийняття за-ходiв на користь штеграци мiсцевих ринкiв будуть посилюватися разом з упевнешстю, що вiд глобалiзацi! ви-грають в основному мiжнацiональнi корпорацГ!.
Серед iнших проблем, з якими стикаеться сучасний туризм, можна видшити також: перевантаженiсть туристичних центрiв; надмiрне опо-даткування; додатковi витрати вiд заходiв безпеки; вщповщальшсть i страхування; недосконалiсть елек-
тронно! торпвл^ завантаженiсть аеропортiв i повггряного простору; скорочення або скасування пов^ря-ного сполучення; ризики, пов'язанi з хворобами або природними катастрофами.
У теоретичному аспект порядок в'!зду шоземних громадян в ту або шшу кра!ну та пов'язаний з цим сту-пiнь "жорсткостi" або "м'якостГ ту-ристичних формальностей залежить вiд iнтересiв само! держави в аспект !! безпеки, сусшльного правопорядку, а також прав i свобод громадян. На рiзних iсторичних етапах розви-тку держави баланс порушуеться: перiодично переважае одна або шша сторона. З усуненням вщмшностей у соцiальному та економiчному розви-тку кра!н, приведены норм права до единого рiвня, а також при однако-вому розумшш прав людини як "гро-мадянина свiту" (а не окремо взято! кра!ни), туристичнi формальностi будуть максимально спрощеш та пе-реважатиме вшьний порядок в'!зду-ви!зду за кордон.
М. М. Маршш зазначае, що пра-вовий режим мiжнародного туризму складаеться iз сукупностi норм права кра!ни постiйного прожи-вання туриста i тiе! держави, куди здiйснюеться подорож, або найчасл-ше — кшькох держав за маршрутом туру одночасно. Тому спрощення ту-ристичних формальностей у кожнш кра!нi свiту мае йти шляхом ввдпо-вiдностi до перевiрено! мiжнародно! практики. При повному зб^у норм права кiлькох кра!н туристичнi фор-мальностi стають у них однаковими. 1накше кажучи, вс регламентуючi та обмежувальнi рамки фактично зни-кають: для по!здки з одше! кра!ни
в iншу — не потрiбно закордонного паспорта, вiзи, страхового полiсу, проходження прикордонного або митного контролю. Досввд кра!н 6в-ропейського союзу та Шенгенська угода про единий туристичний про-стiр для переважно! бшьшосп евро-пейських держав яскраво це демон-струють [9, с. 17].
Слщ зазначити, що Шенгенська зона "без кордошв" дiе на практищ трохи бiльше тридцяти рокiв: майже ва !! нормативи е ушкальним прецедентом у мiжнародних вщносинах i нiде ранiше не використовувалися. Отже, створення простору, вшьного вщ внутрiшнiх прикордонних пере-вiрок, стае можливим лише там, де пануе найвищий рiвень довiри та взаемодп мiж правоохоронними системами, державами та сусшльством в цiлому.
Разом з тим, для шших держав св^у участь у единому туристично-му просторi — справа далекого май-бутнього. Систематичнi порушення подорожуючими особами тих або шших норм i правил змушують кра!ни бути скорiше "формалiста-ми", ашж гостинними господарями. При такому суворому пiдходi турист пiд час подорожi потрапляе вже не стшьки в "iндустрiю гостин-ностi", скшьки починае зустрiчати-ся iз жорсткою адмшютративною системою, яка захищае штереси свое! кра!ни вiд незаконних пересе-ленцiв, iноземних заробiтчан, мiж-народного тероризму та шших "не-гараздiв".
Загальна декларацiя прав людини, прийнята Оргашзащею Об'ед-наних Нацш у 1948 р., проголосила рiвнiсть усiх людей, затвердила !хнi
права на життя, свободу, особисту недоторканшсть, гуманне ставлен-ня, повагу, ввдпочинок i дозвiлля, розумне обмеження робочого дня та оплачувану перiодичну ввдпустку. Декларацiя була прямим наслiдком досввду Друго! свiтово! вiйни i впер-ше сформулювала тi права, яю повинна мати кожна людина. Зокрема вiдзначалося, що усi держави св™-вого спiвтовариства е юридично рiв-ними суб'ектами мiжнародних вщ-носин та зобов'язанi поважати права та свободи людини. Основш поло-ження цього важливого документа слугують правовим фундаментом мiжнародного туризму [4].
Усiма юридичними нормами туризм визнаний у свш загальнолюд-ським явищем, отже шхто не мо-же бути обмежений у можливосп здiйснити подорож. Водночас право громадян на свободу подорожей припускае обов'язкове дотримання правил мiжнародного туризму, повагу до закошв i мiсцевих звича!в ввд-вiдувано! кра!ни та ви!зд з не! у ви-значений термiн.
Процедура реалiзацi! заходiв щодо забезпечення безпеки туризму з одно-часним розширенням можливостей людей для подорожей як усередиш кра!ни, так i за кордоном в науковiй лiтературi та мiжнародних документах одержала назву "спрощення ту-ристичних формальностей".
Вiдповiдно до Гаазько! декларацi! з туризму, спрощення туристичних формальностей у сферi мiжнарод-ного туризму — це скоординована полiтика та дi! держав з просування i заохочення як iндивiдуальних, так i колективних туристичних подорожей, по!здок i перебувань [2].
Спрощення туристичних формальностей вже переросло сво! вузь-и початковi рамки прикордонних формальностей та митних процедур. Сьогодш вважаеться, що мова мае йти про позитивне стимулювання та заохочення подорожей i туризму, зокрема, шляхом вжиття заходiв, як дають змогу кожному брати участь у внутрiшньому та мiжнародному туризм^ особливо завдяки бiльш до-сконалому розподшу робочого i вшь-ного часу, введенню систем щорiч-них оплачуваних вщпусток, бiльш рiвномiрному розподшу впродовж року перiодiв вiдпусток, придшяючи при цьому особливу увагу розвитку туризму для молодi, людей похилого вшу та швалвдв.
Процес спрощення туристичних формальностей зазвичай вiдрiзня-ють ввд процесу "лiбералiзацi!", який пов'язаний з усуненням бар'ерiв у туристичному бiзнесi та торгiвлi туристичними послугами. Однак у зв'язку iз швидким зростанням обся-гiв подорожей i туризму останнiми роками у змют поняття "спрощення туристичних формальностей" входить також лiбералiзацiя торгiвлi по-слугами у сферi туризму.
Спрощення туристичних формальностей держави спочатку здш-снювали на двостороннiй основь Згодом цi питання були доручеш мiжурядовим органiзацiям, пiд егi-дою яких були розроблеш та при-йнятi ряд важливих мiжнародних договорiв i документiв.
Заключний акт Наради з безпеки та спiвробiтництва у бврош (Гель-сiнкi, 1975 р.): "Держави-учаснищ висловлюють намiр заохочувати розвиток туризму шляхом розгля-
ду в позитивному ракурс питань, пов'язаних з формальностями, необ-хщними для подорожей за кордон"
[7].
Машльська декларащя зi св^ тового туризму (Машла, 1980 р.): "Всесвтня туристична органiзацiя включае у програму свое! дiяльнос-тi питання, яю стосуються вико-ристання iснуючих норм та дшчо! практики туристичних формальностей, а також вироблення загальних рекомендацiй для впорядкування та спрощення туристичних подоро-жей" [8].
Хартя туризму (Софiя, 1985 р.): "Державам слвд сприяти доступу туриспв (громадян сво!х кра!н та шоземних громадян) до сусшльно-го надбання у вщввдуваних мiсцях, застосовуючи положення юнуючих документiв щодо спрощення формальностей, вироблених Оргашза-цiею Об'еднаних Нацш, Мiжнарод-ною органiзацiею цившьно! авiацi!, Мiжнародною морською оргашзащ-ею, Радою митного сшвробтництва або будь-якою шшою органiзацiею, зокрема Всесвiтньою туристичною оргашзащею, з урахуванням постiй-ного скорочення обмежень на подо-рожГ [11].
Гаазька декларацiя з туризму (Гаага, 1989 р.): "Одночасно iз швид-ким збiльшенням обсягiв подорожей уточняеться та розширюеться по-няття туристичних формальностей. Деяк з них стосуються безпосеред-ньо туристiв, iншi — представниив туристичного бiзнесу. Спрощення туристичних формальностей вже залишило сво! вузькi первiснi межi прикордонних формальностей та митних процедур. Ниш йдеться
про позитивне стимулювання та за-охочення туризму, зокрема, шляхом реалiзацi! заходiв, яю надають мож-ливостi кожнiй людиш брати участь у внутрiшньому та мiжнародному туризмi, особливо молодi, людям по-хилого вiку, iнвалiдам" [2].
Комгая ООН зi сталого розвитку у кв^ш 1999 р. схвалила концепщю Глобального етичного кодексу туризму та запропонувала доповнити його пропозицiями представникiв туристичного бiзнесу, неурядових i громадських оргашзацш. Письмовi коментарi до цього документа на-дiйшли з понад 70 кра!н — членiв ЮНВТО та рiзних органiзацiй. Остання редакцiя Глобального етич-ного кодексу туризму, розроблена за результатами тривалого консульта-цшного процесу, була одноголосно схвалена на тринадцятш сесi! Гене-рально! Асамбле! ЮНВТО у Сантьяго (ЧилО в жовтнi 1999 р.
Кодекс мютить дев'ять статей, що визначають "правила гри" для урядiв, туроператорiв, туристичних агентств i безпосередньо самих туристiв. Окрема десята стаття присвячена визначенню механiзму розв'язання дискусiйних питань, який заснова-ний на принципах примирення та взаеморозумшня через створення Всесвiтнього комтету з етики туризму, що складаеться з уах учасникiв туристичного процесу — урядових оргашв, приватного сектора i громадських оргашзацш [3].
Глобальний етичний кодекс туризму мае стати дшчим документом, особливо в контексл упорядкування туристичних формальностей. Зокре-ма, у його восьмш статт "Свобода туристичних подорожей" зазначено,
що адмшштративш формальности щодо перетину кордошв, якi введенi державами або випливають iз мiжна-родних угод ^зов^ санiтарнi, митнi та iн.), потрiбно адаптувати у такий спосiб, щоб сприяти свободi подоро-жей та вшьного доступу максимально! кшькосп людей до мiжнародно-го туризму. Слщ також заохочувати угоди мiж кра!нами, спрямованi на гармонiзацiю та спрощення цих формальностей, поступово скасовувати або коректувати спещальш податки i збори, що обтяжують туристичну iндустрiю та перешкоджають !! кон-курентоспроможностi.
Висновки та перспективи по-дальших дослiджень. 1снуюча система туристичних формальностей е результатом багатовiково! штори органiзацi! в'!зду-ви!зду, прийому i обслуговування шоземних гостей. Туристичнi формальностi забезпе-чують захист iнтересiв туристiв, яю перебувають за межами кра!ни свого постiйного проживання, а також да-ють можливiсть проводити реестра-щю та облiк iноземних туристiв, яю перетинають нацiональний кордон.
Туристичнi формальности подшя-ються на кiлька видiв i включають: закордоннi паспорти, вiзи, режим в'!зду-ви!зду, митнi правила, ва-лютний контроль, медико-санiтарнi норми, страхування, перебування та особливостi пересування шоземних туриспв територiею кра!ни, iммiгра-цiйнi правила i деякi iншi процедури.
Порядок в'!зду i перебування по-дорожуючих осiб в шоземнш кра!нi, так само, як сама мiжнародна ту-ристична дiяльнiсть, буде ще дов-гий час перебувати шд державним контролем. Це пов'язано, насампе-
ред, з iснуючими вщмшностями у соцiально-економiчному розвитку кра!н, а також неоднаковим розумш-ням представниками рiзних держав таких категорiй як добра воля, порядок, моральшсть, законшсть тощо.
Спрощення туристичних формальностей — це всебiчно продумана та скоординована пол^ика дер-жави, конкретнi заходи !! урядових структур, насамперед нацюнально! туристично! адмiнiстрацi!, з метою розвитку та заохочення туристич-них подорожей, забезпечення ман-дрiвникiв необхiдною соцiальною та економiчною захищешстю, квалiфi-кованою медичною та шшою допо-могою, охороною !х майна, здоров'я, особистих прав i свобод.
Сучасш держави, реалiзовуючи туристичну пол^ику, мають всiля-ко сприяти подорожам людей шляхом створення належних умов для розвитку iндустрi! туризму, вони також повинш забезпечити безпеку особистосл, суспiльства i держави, охорону навколишнього середовища у зв'язку з можливим дезоргашзую-чим впливом негативних процеав та явищ спричинених розвитком туризму.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Бгатов А. П. Туристские формальности: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 230500 — Социально-культурный сервис и туризм / А. П. Бгатов [и др.]. — М.: Академия, 2004. — 297 с.
2. Гаазька декларащя з туризму. Офь цшний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: http: // zakon3. rada. gov. ua/laws/show/995_904. — Назва з екрана.
3. Глобальний етичний кодекс туризму. Офщшний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http: // zakon3. rada. gov. ua/laws/ show/983_001. — Назва з екрана.
4. Загальна декларацiя прав люди-ни. Офiцiйний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http: // zakon3. rada. gov. ua/laws/ show/995_015. — Назва з екрана.
5. Зорт I. В. Енциклопедiя туризму: довщник / I. В. Зорiн, В. А. Квар-тальнов. — М.: ФиС, 2009. — 375 с.
6. Игнатьев А. А. Туристические формальности в индустрии гостеприимства и туризма: учеб. пособие / А. А. Игнатьев, Рос. экон. акад. им. Г. В. Плеханова. — М.: Изд-во РЭА им. Г. В. Плеханова, 2009. — 123 с.
7. Заключний акт Наради з безпеки та сшвробггництва у бврош. Офщш-
ний веб-портал Верховно! Ради Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // zakon3. rada. gov. ua/laws/show/994_055. — Наз-ва з екрана.
8. Матльська декларащя зi свггово-го туризму. Шдприемницьке право [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // businesspravo. ru/docum/documshow_documid_ 33268. html. — Назва з екрана.
9. Маринин М. М. Туристские формальности и безопасность в туризме: учеб. пособие / М. М. Маринин. — М.: Финансы и статистика, 2004. — 144 с.
10. Сенин В. С. Организация международного туризма: учеб. для студ. вузов, обучающихся по спец. "Менеджмент" / В. С. Сенин. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 398 с.
11. Хартя туризму. Офщшний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/995_640. — Назва з екрана.
