CC BY
23
ПОВОРОЗНЮКВ.В.1, БАЛАЦЬКА Н.1.', ДОЦЕНКО В.Ф.2, СИНЕОКЛ.Л.', ГАВРИШ А.В.2, БОРТН1ЧУКО.В.2
1ДУ «1нститут геронтологи тен! Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни» 2Нац'юнальнийун'верситетхарчовихтехнологй,м. Ки/в
РОЛЬ ФОРТИФ1КОВАНИХ ПРОДУКТ1В У КОРЕКЦП В1ТАМШ-Р-ДЕФЩИТНИХ СТАН1В (огляд л^тератури та результати перших дослйджень)
Оригiнальнi статл / Original Articles
УДК 616.71-007.151+615.356+613.2
ПОЛЬ, су СТАНЫ. 1ГОЧВСШОЧНИК
Дефщит вiтамiну D (ДВD) е актуальною проблемою сьогодення. Його частота в крашах свiту вiдрiз-няеться. Так, серед дорослого населення бвропи тяжкий дефiцит вггамшу D рееструеться з частотою вщ 2 до 30 % випадив, проте ця цифра зростае до 75 % i ви-ще в людей старечого вiку та серед пащентав хоспiсiв [1—3]. Зпдно з оцiнками, зробленими в США, Канадi та бврош, 20—100 % лигах людей, яю проживають са-мостiйно, мають гiповiтамiноз вiтамiну D [1, 4]. У 18 % жшок, якi приймають остеотропнi препарати, дiагнос-тують дефiцит вiтамiну D [5]. Ризик недостатностi та дефщиту вiтамiну D е високим не ттьки в людей лп-нього та старечого вшу, а й серед дггей та осiб молодого й середнього вшу. Так, дослщження, проведет в Гре-ци та Польщ^ виявили, що середнiй рiвень 25(ОН) вь тамiну D у сироватщ кровi грудних дiтей та 1'х матерiв перебувае в межах його дефщиту [6, 7]. В Укра'1ш частота дефщиту вггамшу D становить 81,8 % серед дорослого населення та 88,5 % у дггей шильного вшу [8, 9].
Безлiч дослiджень показали, що дефщит та недо-статнють вiтамiну D не тiльки негативно впливають на опорно-руховий апарат, але й е чинником ризику роз-витку низки гострих i хрошчних захворювань, у тому числi шфекцшних, автоiмунних, серцево-судинних, цукрового дiабету 1-го та 2-го типу, деюлькох видiв раку, нейрокогнiтивних розладiв i психiчних захворювань, а також шших станiв, таких як безплщшсть або патологiчний перебiг вагiтностi та полопв [10, 11].
Тому сьогодш iде пошук ефективних методiв бо-ротьби з дефiцитом вiтамiну D. У 2013 р. групою екс-пертiв iз проблеми дефiциту вггамшу D було розробле-но та затверджено першi методичнi рекомендаций для кра!н Центрально! бвропи, у яких були обГрунтоваш терапевтичнi та профтактичш дози препаратiв вггамь ну D [12]. Але, крiм застосування лшарських середни-
KiB, у св1т1 використовують й 1нш1 шляхи боротьби з де-ф1цитом в1там1ну D, зокрема фортифшацш.
Фортиф1кац1я — це насичення продуклв нутр1ен-тами (одним або бтьше), що, як правило, мютяться в ньому, з метою запоб1гання ix деф1циту або для його корекци. Найчаст1ше фортиф1кують в1там1ном D мо-лочн1 продукти (молоко, сир, йогурт), апельсиновий сш, хл1б, маргарин, готов1 сн1данки 3i злакових.
1ншим шляхом п1двищення р1вня в1там1ну D у продуктах тваринного походження е додаткове його при-значення в корм. Так, вигодовування тварин '1'жею, зба-гаченою в1там1ном D, веде до пщвищення його р1вня в свинин1 та курятин1, а також до збтьшення його вмю-ту — 1нод1 нав1ть в три рази — у яйцях [13, 14]. Анало-пчно зростае р1вень в1там1ну D у риб1 (до 10 %) при го-дуванн1 ii кормом, фортиф1кованим вггамшом D [15].
В останн1 роки з'явилися публшаци, що доводять ефектившсть ультраф1олетового опром1нення в збага-ченш деяких продукт1в в1там1ном D [16, 17]. Так, вмют в1там1ну D в УФ-опромшених грибах е вщносно ста-б1льним при заморожуванн1 та не втрачаеться при при-готуванш страв та ix збер1ганн1 [18].
Для дослщження ефективност1 фортиф1кованих продуклв у боротьб1 1з ДВD були проведенш рандо-м1зован1 контрольован1 кшшчш спостереження р1зно'1' тривалост1. Як критери ефективност1 та безпеки при-йому фортифшованого продукту найчаст1ше вико-ристовували маркери к1сткового метабол1зму, р1вень 25(ОН) в1там1ну D (25(OH)D), 1нтактного паратгормо-ну (1ПТГ) та кальц1ю в сироватщ кровь Бтьшють до-слщжень тривали в1д трьох до 12 тижшв та проводи© Поворознюк В.В., Балацька Н.1., Доценко В.Ф.,
Синеок Л.Л., Гавриш А.В., Бортшчук О.В., 2014 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
лися протягом зимових м1сяц1в, коли синтез вггамшу D в шк1р1 е низьким та не впливае на р1вень 25(OH)D у сироватц1 кровь Було тгльки два досл1дження, що тривали 24 м1сяц1. Як правило, у спостереженнях брали участь добровольщ обох статей вшом 18—87 роыв.
У двох досл1дженнях, що тривали 24 мюящ вивча-ли ефективнють фортиф1кованого молока: у першому спостереженн1 серед ж1нок у постменопаузальному пе-р1од1 [19] добова доза вггамшу D становила 10 мкг/добу, а в другому — 20 мкг/добу у чоловшв 50—84 роив [20]. В обох дослгдженнях спостер1галося зростання р1вня 25(OH)D у сироватщ кров1 на 25 та 4,7 % вщповщно. Сл1д зазначити, що в дослщженш R.M. Daly та ств-авт. спостер1гали зниження вмюту 25(OH)D на 20 % у контрольнш груп1.
У спостереженн1 B. Nikooyeh та сп1вавт. пац1енти 1з цукровим д1абетом приймали фортиф1кований йогурт (добова доза вггамшу D становила 25 мкг/д). Pi-вень 25(OH)D у сироватщ кровi через 12 тижшв зрiс на 75 %, а в контрольнш груш зменшився на 10,6 %. Крiм того, у хворих спостерГгалося покращання глшемГчно-го статусу. Комплайентнiсть була високою, побiчних явищ не спостерГгалося [21].
Також проводилося вивчення ефективносп форти-фiкацiï сиру. Зупинимося на двох вгдомих восьмитиж-невих дослгдженнях, що проводилися протягом зимових мюящв. У спостереженнi J.L. Johnson та ствавт. призначення фортифiкованого сиру (добова доза вггамшу D 15 мкг/д) добровольцям вшом понад 60 роыв призвело до зниження рГвня 25(OH)D у сироватцi кро-вГ на 8,7 %. 5 ошб достроково завершили дослгджен-ня через смаковГ якост продукту, гастроентеролопчш розлади та за медичними показаннями [22]. Негатив-ний результат автори пояснюють невисокою дозою вь тамшу D та вищою добовою кшькютю сиру, яку при-значали, — 85 г при добовш нормГ 30 г.
У дослщженш D. Wagner та сшвавт. призначення фортифшованого сиру (добова доза вггамшу D 700 мкг/добу) здоровим добровольцям 30—60 роыв сприяло зростанню вмюту 25(OH)D на 120 %, знижен-ню рГвня ГПТГ та не впливало на рГвень кальщю у сироватщ кровь Ус учасники завершили дослгдження, побГчних явищ не спостерГгалося [23].
У зв'язку з лактазною недостатнютю, низьким рГв-нем вживання молочних продуклв у деяких крашах вчеш почали розглядати шшГ продукти харчування як можливГ середники для фортифшацй' вггамшом D. Проведет два плацебо-контрольоваш дослгджен-ня показали ефективнють фортифшацй' апельсинового соку (добова доза вггамшу D 25 мкг/100 мл). Так, у спостереженш R.M. Biancuzzo вживання апельсинового соку, фортифшованого вггамшами D2 та D3, протягом 11 тижшв сприяло тдвищенню рГвня 25(OH)D у сироватщ кровГ на 67,1 та 71,5 % вГдповгдно [24]. У спостереженш V. Tangpricha та ствавт. прийом фортифшованого апельсинового соку протягом 12 тижшв сприяв пдвищенню вмюту 25(OH)D у сироватщ кро-вГ на 150 % [26]. РГвень ГПТГ у сироватщ кровГ знизив-ся лише в останньому дослщженш. ПобГчних явищ не повгдомлялося в обох спостереженнях, рГвень кальщю
залишався в межах норми. Таким чином, фортифша-цгя апельсинового соку вггамшом D у дозГ 25 мкг/добу е ефективним та безпечним методом боротьби з ДВD.
1нший немолочний продукт, на який звернули свою увагу науковщ, — гриби. Вггамш D2 з люових грибГв добре всмоктуеться i е бюдоступним для людини [26]. P. Urbain та сшвавт. провели дослгдження ефективнос-т вживання УФ-опромшених грибГв (тижнева доза вь тамшу D2 становила 700 мкг). Добровольщ приймали збагачений продукт у суш. Тривалють дослгджен-ня становила 5 тижшв. Було вгдзначено пдвищення рГвня 25(OH)D у сироватщ кровГ на 50 %. ВГропдних змш з боку рГвня ГПТГ та кальщю в сироватщ не вгд-значалося. Обмеженням цього дослгдження була мала ыльысть учасниыв та висока тижнева доза вггамь ну D [26].
Фортифшований хлГб також може служити добрим джерелом вггамшу D у зв'язку з його загальним спожи-ванням. Проведене V. Mocanu et al. дослгдження показало, що щоденне вживання фортифшованого хлГба (добова доза вггамшу D — 125 мкг) протягом 12 мюящв у людей лггаього вшу веде до вГропдного шдвищення рГвня 25(OH)D у сироватщ кровГ з 28,5 ± 10,8 нмоль/л до 125,6 ± 38,8 нмоль/л та вГропдного збгльшення МЩКТ на рГвш поперекового вщдлу хребта та проксимального вщдлу стегново!' ыстки (p < 0,001). Обмеженням зазначеного дослщження була вщсутнють контрольно!' групи [27].
На сьогодш вщоме лише одне плацебо-контрольо-ване спостереження, у якому дослщжували ефективнють фортифшованого житнього та пшеничного хтба (добова доза вггамшу D3 10 мкг) [28]. Через три тижш в добровольщв спостерГгалося зростання рГвня 25(OH)D у сироватщ кровГ на 59—65 %, а в контрольнш груш вщзначалося його зниження на 1,2 %.
На сьогодш проведено два метааналГзи з вивчення ефективност фортифшованих продуклв. У першому метааналГзГ O'Donnell проаналГзував науковГ робо-ти за перюд Гз 1966 по 2006 рш [29]. Автори вщбрали 11 рандомГзованих плацебо-контрольованих дослщжень (1281 учасник) Гз тривалютю спостережень вщ 3 тижшв до 24 мюящв. Групи обстежених за вшом були такими: 2 — в ошб молодого вшу, 1 — у жшок премено-паузального перюду, 8 — у людей лггаього та старечого вшу, 4 — Гз низьким рГвнем 25(OH)D у сироватщ кровь Добова доза вггамшу D у продуктах коливалася вщ 228 до 1000 МО.
У 10 з 11 рандомГзованих плацебо-контрольова-них дослщжень вщзначався позитивний ефект фортифшацй' продуклв, що призводив до пщвищення рГв-ня 25(OH)D у сироватщ кровГ на 15—40 нмоль/л. Бгль-шють дослщжень (7 спостережень) використовува-ли для фортифГкацй' 10 мкг вггамшу D. Краща вгдпо-вгдь на продукт спостерГгалася в пащенпв Гз низьким вихГдним рГвнем 25(OH)D у сироватцГ кровГ та вищою дозою вггамшу D, обраною для фортифшацй'.
У метааналГзГ L.J. Black та сшвавт. ощнювали ефек-тивнють фортифГкацй' продуктГв вГтамГном D серед до-рослих рГзного вГку, виключаючи осГб, як1 прожива-ють у будинках для людей лггаього вшу чи хостсах
[30]. Було опрацьовано 441 публшацш, Гз них вщбра-но 16 рандомГзованих плацебо-контрольованих досль джень. У 14 спостереженнях вщзначено позитивний вплив фортифшованих продуклв на рГвень 25(OH)D у сироватщ кровь Неоднорщнють вибГрки була висо-кою (P = 0,0001, I2 = 89 %), вона пояснюеться вщмш-ностями в дозГ вггамшу D, рГзною географГчною широтою (вщ 3 до 60°) та базовим рГвнем 25(OH)D у сироватщ кровГ (24,0—83,6 нмоль/л). При поеднанш вшх результапв (кшькють обстежених становила 1513 ошб; 767 — основна група, 746 — плацебо) було вияв-лено, що при застосуванш для фортифшацй' дози вггамшу D 11 мкг/добу (коливання вщ 3 до 25 мкг) рГвень 25(OH)D у сироватщ кровГ збгльшуеться на 19,4 нмоль/л (95% довГрчий штервал (Д1): 13,9—24,9), що вщповщае 1,2 нмоль/л (95% Д1: 0,72—1,68) для кожного використаного 1 мкг вггамшу D.
Також L.J. Black та сшвавт. вщзначили, що кращий результат спостерГгався в тих дослщженнях, у яких для фортифшацй' використовували бгльше шж 10 мкг вггамшу D на добу, при вихщному рГвш 25(OH)D у сироватщ кровГ добровольщв нижче вщ 50 нмоль/л та в крашах, що знаходилися вище 40° географГчно!' широти.
Таким чином, проведеш метааналГзи пщтверджують безпечнють та ефективнють фортифшованих продук-пв у корекцй' та лГкуванш ДВD, що дозволяе ix впрова-джувати на загальнодержавному рГвнь
Значне поширення ДВD серед населення Укра1-ни обумовило створення продуклв, збагачених вггамшом D. Завдяки лснш сшвпращ ДУ «1нститут ге-ронтологй' Гмеш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши» з Нацюнальним ушверситетом харчових техноло-гш було створено робочу групу, у яку ввшшли проф., д.м.н. В.В. Поворознюк, проф., д.т.н. В.Ф. Доцен-ко, д.м.н. Н.1. Балацька, к.м.н. Л.Л. Синеок, доцент, к.т.н. А.В. Гавриш, доцент, к.т.н. В.В. Цирульншова, к.м.н. Ю.В. Гавалко, О.В. Бортшчук, А.С. Мушенко, В.Я. Муц, та було розроблено перший в УкраМ фортифшований хтб. ВибГр продукту був обумовлений його широким споживанням. ОкрГм звичайних компонен-лв, до складу фортифшованого хлГба увшшли молоч-ний продукт, лецитин, рослинна олГя, пшеничш ви-швки та вггамш D (добова доза — 1000 МО холекальци-феролу). Тюто готували традицшним — безопарним — способом. Вироби формували вручну, тривалють бро-дшня лста становила 180 хвилин при t = 30±2 °С, ви-стоювання вели до готовносл при t = 30—32 °С i вщ-носнш вологосл 75—80 %. Випшали хлГб формо-вий у пекарськш шафГ UNOX при t = 200—205 °С протягом 30—35 хвилин.
Для дослщження ефективносл фортифшованого хлГба було проведено два кшшчних його випробування у вщдш кшшчно'1' фГзюлогй' та патологй' опорно-рухо-вого апарату ДУ «1нститут геронтологй' Гмеш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши». Перше дослщження було плотним та мало на мета виявити, чи впливае фортифшований хлГб (25 мкг холекальциферолу на добу) на рГвень 25(ОН^ у сироватщ кровГ, а також досль дити його смаковГ якосл та виявити його можливГ по-бГчш явища. Друге дослщження було порГвняльним та
включало двГ групи обстежених: контрольну та осно-вну. Уш дослщження тривали по 3 тижш (21 день).
У перше дослщження було включено 22 жшки в постменопаузальному перюдГ вшом вщ 50 до 80 роив (середнш вш — 68,56 ± 7,88 року). Уш обстежеш були жителями м. Киева (географГчна широта — 50°3'). Дослщження проводилося з 4 по 25 листопада 2013 року. КритерГями виключення були: наявнють злоякюних захворювань, ендокринних розладГв, яи б впливали на кальщевий обмш або потребували б спещально!' тера-пй' (цукровий дГабет, гшотиреоз), прийом глюкокорти-кощв, протисудомних медикаменлв та препаралв, що мютять вггамш D.
До початку та тсля завершення дослщження визна-чали рГвень загального та юшзованого кальщю, фосфору, лужно1 фосфатази, показниыв лшщограми за за-гальноприйнятими методиками. РГвень вггамшу D ощ-нювали за вмютом 25(ОН)D total (тест система оцшюе загальний показник рГвня 25(ОН)D2 та 25(ОН^3). РГвш 25(ОН)D та ШТГ у сироватщ кровГ дослщжува-ли електрохемтюмшесцентним методом на аналГзато-рГ Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина) за допо-могою тест-систем cobas.
Згщно з результатами первинного обстеження, у трьох жшок (13,6 %) рееструвався оптимальний рГвень вггамшу D, у 10 (45,5 %) — недостатнють вггамшу D та в 9 ошб (40,9 %) — ДВD. Вторинний гшерпаратиреоз дГагностувався у 2 (9,1 %) пащенток.
Також до початку дослщження було оцшено стан фактичного харчування обстежених, що проводили за допомогою анкетно-вагового методу за методикою триденного обстеження. При аналГзГ добового вмюту нутрГенлв у фактичному харчуванш серед обстежено!' групи нами було виявлено значний дефщит вггамшу D. РГвень вГтамГну D у добовому рацюш становив 0,61 [0,31; 0,83] (Ме [LQ; UQ]) мкг/добу при належнш к1ль-коста 2,5 мкг, а споживання кальщю серед обстежених знаходилося в межах 542,14 [484,95; 256,25] мг/добу.
1з даних 22 ж^нок, включених у дослщження, до за-ключного аналГзу увГйшли результати обстеження 20 ошб (90,9 %), оскшьки одна пащентка вибула на другому тижш спостереження (термшова тривала по'1'здка в шше мГсто), а Гнша завершила дослщження повню-тю, але у зв'язку з гемолГзом сироватки ощнити вплив фортифГкованого продукту на рГвень 25(ОН)D у сиро-ватцГ кровГ було неможливо. Повторно вГдвГдати центр пащентка вщмовилася.
Результати обстеження внесено в табл. 1, у якш видно, що вживання фортифшованого хлГбу сприяло вь рогГдному пщвищенню рГвня 25(ОН)D у сироватцГ кровГ (p < 0,001). В обстежених не спостерГгалося пГд-вищення рГвня ГонГзованого й загального кальцГю та зниження вмюту ШТГ у сироватщ кровь
При детальному аналГзГ впливу фортифшованого хлГба на показник 25(ОН^ у сироватщ кровГ залежно вщ вих^дного його рГвня (рис. 1) було виявлено, що в пащенпв Гз ДВD вмГст 25(ОН)D у сироватщ кровГ зрГс Гз 16,34 [12,72; 17,36] нг/мл до 16,79 [15,27; 21,86] нг/мл (P < 0,001). В обстежених Гз недостатнютю вггамшу D рГвень 25(ОН^ у сироватщ кровГ зрГс Гз 24,90 [24,23;
Таблиця 1. Б'юх'т'чш показники обстежених до початку та тсля завершення прийому фортиф'кованого хл'ба,
Ме [LQ; UQ]
Показник Початок дослщження Завершення дослщження
Загальний кальцш, ммоль/л 2,35 [2,32; 2,39] 2,31 [2,28; 2,36]
Фосфор, ммоль/л 1,23 [1,17; 1,28] 1,21 [1,26; 1,31]
Триглщериди, ммоль/л 1,26 [0,74; 1,59] 1,01 [0,81; 1,55]
Холестерин, ммоль/л 5,97 [5,00; 6,86] 6,03 [4,92; 6,90]
ЛПВЩ, ммоль/л 1,32 [1,19; 1,58] 1,37 [1,32; 1,54]
ЛПНЩ, ммоль/л 3,87 [3,02; 4,99] 4,25 [3,10; 5,18]
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,57 [0,33; 0,72] 0,49 [0,37; 0,76]
Коефщент атерогенносп, од 3,22 [2,27; 4,73] 3,25 [2,24; 4,36]
Лужна фосфатаза, од/л 87,71 [69,07; 97,68] 83,18 [73,59; 92,78]
Кальцш юшзований 1,23 [1,19; 1,26] 1,26 [1,23; 1,29]
25(0H)D, нг/мл 24,05 [16,73; 25,87] 24,44 [19,30; 28,56]*
inTr, пг/мл 43,12 [31,78; 59,53] 44,17 [30,40; 61,07]
Примтки: ЛПВЩ—лтопроте!'ди високоï щшьност^ ЛПНЩ—лтопроте!'ди низькоï щшьност^ ЛПДВЩ—лтопроте!'ди дуже високоï щльностi; * — в'рог'дн'кть р'1зниц '1 пор 'шняно з початковим р'1внем (p < 0,001).
25,87] нг/мл до 27,49 [26,14; 29,01] нг/мл (p < 0,05). У жшок з оптимальним р1внем вггамшу D вмют 25(ОН) D у сироватщ кров1 в1ропдно не змшився (до початку дослщження становив 33,00 [32,06; 38,08] нг/мл, а шс-ля його завершення — 36,39 [35,02; 37,76] нмоль/л).
У груш з ДВD також не спостер1галося в1рогщного пщвищення р1вня юшзованого та загального кальцш, що вказуе на безпеку прийому фортифшованого хл1ба (25 мкг холецальциферолу на добу).
П1д час спостереження не було виявлено жодних поб1чних явищ.
При оц1нюванн1 смакових властивостей аплшанти зазначали, що хл1б мав приемний смак та аромат, був м'яким та пухким за консистенщею, тривалий час збе-р1гав свою св1ж1сть, не викликав розлад1в 1з боку шлун-ково-кишкового тракту.
Отже, птотне досл1дження ефективност1 фортифшованого хл1ба (25 мкг холекальциферолу на добу)
встановило, що продукт мае добр1 смаков1 якост1, вь рогщно п1двищуе р1вень 25(OH)D у сироватщ кров1 та не викликае поб1чних явищ.
Другим етапом досл1дження було визначення ефек-тивност1 фортиф1кованого хл1ба пор1вняно з плацебо.
У спостереження було включено 30 жшок постмено-паузального пер1оду в1ком вщ 45 до 80 роив (середнш вш 62,94 ± 9,11 року). Уш обстежен1 були жителями м. Киева. Дослщження проводилося з 3 по 24 березня 2014 року. Критерй' виключення були такими ж, як i в попере-дньому дослщженнк наявн1сть злояк1сних захворювань, ендокринних розлад1в, що впливали б на кальщевий об-м1н або потребували б спещально!' терапй' (цукровий диабет, г1потиреоз), прийом глюкокортикощв, протисудом-них медикамент1в та препаралв, що м1стять в1там1н D.
До початку та тсля завершення дослщження ви-значали р1вень загального та юшзованого кальцш, фосфору, лужно'1' фосфатази, показниыв лшщогра-
40
35
30
^ 25 5
15 10 5 0
а)
P < 0,001
Початок Завершення доотдження
40
35
30
^ 25 5
^ 20 15 10 5 0
б)
P < 0,005
- i : i
Початок Завершення дослiдження
40
35
30
^ 25 5
20 15 10 5 0
в)
Œ3
Початок Завершення дослiдження
Median
О 25-75 %
"Min — Max
Рисунок 1. Динамка рiвня 25(ОН)й у сироватц кров! у жшок, як приймали фортифЫований xni6, залежно вiд статусу втам'шу D: а) група пац'кнт'ш iз ДВй; б) група з недостатн'ктю в'тамту D;
в) ж'шки з оптимальним рiвнем втамну D
Таблиця 2. Характеристика обстеженихжнок, M ± SD
Показник Групи спостереження р
Основна, n = 20 Контрольна, n = 10
Bík, роки 6G,9 i 8,97 в8,12 i 7,7G нд
Maca тша, кг 75,45 i 13,в2 78,11 i 1G,94 нд
Зрют, м 1,в1 i G,G6 1,6g i G,G3 нд
1МТ, кг/м2 29,21 i 5,42 3G,64 i 4,89 нд
Примiтка: 1МТ—ндекс маси тла, нд — недостовiрнi в'дм'шност!
ми за загальноприйнятими методиками. РГвень вь тамшу D оцшювали за вмютом 25(ОН)D total. РГв-ш 25(ОН)D та ШТГ у сироватщ кровГ дослщжували електрохемтюмшесцентним методом на аналГзаторГ Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина) за допомо-гою тест-систем cobas. РГвень кальцшурй' оцшювали за показником кальцш-креатиншового коефщента.
Ус1х жшок, як погодилися взяти учать у спостережен-ш та пщписали шформовану згоду на дослщження, було роздлено на дв групи. В основну групу було включено 20 ошб, яи приймали фортифшований хлГб (25 мкг хо-лекальциферолу на добу), а в контрольну — 10 пащенток, якГ отримували плацебо, тобто хлГб, випечений за такою ж технолопею, проте без додаткового введення холекаль-циферолу. Антропометричш показники внесено в табл. 2, з яко1 видно, що обстежеш вГрогщно не вщрГзнялися ш за вГком, нГ за антропометричними показниками.
Згщно з результатами первинного обстеження у 40 % жшок основно1 групи було зареестровано ДВD, 50 % мали недостатнГсть вГтамГну D, а в 10 % рГвень 25(ОН)D у сироватщ кровГ знаходився в межах норми. У контрольнш груш 10 % жшок мали оптимальний рь вень вГтамГну D, 90 % — його дефГцит.
Вторинний гшерпаратиреоз дГагностувався лише у 2 (10 %) пащенток основно! групи.
Результати динамши показниыв пщ впливом прийому дослщжуваного продукту внесено в табл. 3, з яко1 видно, що вживання фортифшованого хль бу сприяло вГрогГдному пГдвищенню рГвня 25(ОН) D (p < 0,001), ШТГ (р = 0,03) та юшзованого кальщю (р = 0,03) у сироватщ кровь Слщ вщзначити, що хоча вживання фортифГкованого хлГбу й сприяло вГ-рогГдному пГдвищенню рГвня ГонГзованого кальцГю, останнш не досягав верхньо1 межГ норми. Також не збтьшилася кшькють пащенпв Гз вторинним гшер-паратиреозом. На фонГ вживання фортифГковано-го хлГба рГвень кальцшурп' вГрогщно не змшився, показник у всГх обстежених знаходився в дГапазонГ норми.
Було проведено аналГз динамГки рГвня 25(ОН)D у сироватщ кровГ обстежених залежно вГд ступеня дефь циту вГтамГну D (рис. 2).
У ж^нок основно1 групи, яи мали ДВD, пГсля завер-шення вживання фортифГкованого хлГба середнш рГ-вень 25(ОН)D у сироватщ кровГ пГдвищився на 41,2 % ф 14,20 ± 2,60 нг/мл до 20,05 ± 2,74 нг/мл, p < 0,001). В обстежених Гз недостатнГстю вГтамГну D вмют 25(ОН)D у сироватцГ кровГ вГрогГдно зрГс на 15,6 % ф 22,50 ± 1,60 нг/мл до 26,03 ± 1,90 нг/мл, р < 0,01), а в пацГентГв з оптимальним рГвнем вГтамГну D фортифГ-кований хлГб не впливав на показник 25(ОН^ у сиро-ватцГ кровГ (36,99 ± 9,55 нг/мл на початку дослщження та 38,78 ± 10,60 нг/мл через 21 день вживання продукту). У контрольнш груш жшок Гз ДВD також не спо-стерГгалося вГрогГдного зростання рГвня 25(ОН)D у си-роватщ кровГ (17,12 ± 8,08 нг/мл та 17,44 ± 8,33 нг/мл вГдповГдно).
ПГд час другого етапу дослщжень уш пацГенти завершили спостереження та не вщмггали жодного побГч-ного явища.
Наводимо клГнГчнГ приклади для тюстрацй' впливу фортифГкованого хлГба на бГохГмГчнГ показники кровГ.
Показник Основна група Контрольна група
Початок до^-дження Завершення до^-дження Р Початок до^-дження Завершення дослщження Р
Загальний кальцш, ммоль/л 2,37 [2,30; 2,40] 2,37 [2,30; 2,44] - 2,38 [2,35; 2,42] 2,37 [2,32; 2,42] -
Фосфор, ммоль/л 1,19 [1,08; 1,28] 1,19 [1,15; 1,26] - 1,28 [1,20; 1,35] 1,21 [1,13; 1,24] -
Триглщериди, ммоль/л 1,07 [0,85; 1,в3] 1,11 [0,81; 1,36] - 1,80 [1,1,0; 2,21] 1,52 [0,99; 2,22] -
Холестерин, ммоль/л в,04 [5,43; 7,41] 5,96 [5,56; 6,60] 0,008 6,00 [5,78; 6,66] 5,51 [4,60; 6,89] -
ЛПВЩ, ммоль/л 1,30 [1,12; 1,54] 1,30 [1,16; 1,58] - 1,44 [1,23; 1,61] 1,37 [0,98; 1,84] -
ЛПНЩ, ммоль/л 4,32 [3,51; 5,11] 4,02 [3,34; 4,50] 0,008 4,10 [3,24; 4,14] 3,63 [2,93; 3,93] -
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,48 [0,38; 0,73] 0,50 [0,36; 0,61] - 0,81 [0,50; 0,99] 0,69 [0,45; 1,00] -
КоефМент атерогенностi, од 3,40 [2,79; 4,99] 3,67 [2,46; 4,34] - 3,63 [2,41; 4,45] 3,52 [2,72; 4,22] -
Лужна фосфатаза, од/л 74,17 [68,20; 81,57] 71,82 [68,66; 83,70] - 76,87 [69,67; 89,22] 72,69 [65,23; 79,26] -
Кальцш юшзований, нмоль/л 1,22 [1,21; 1,27] 1,25 [1,20; 1,29] 0,03 1,23 [1,21; 1,26] 1,25 [1,22; 1,27] -
25(OH)D, нг/мл 21,51 [15,68; 23,58] 26,09 [20,62; 26,79] 0,00001 14,55 [12,70; 15,83] 15,84 [12,21; 17,53] -
inTr, пг/мл 40,46 [34,28; 47,76] 48,25 [36,07; 60,91] 0,03 35,20 [33,20; 44,81] 41,51 [30,78; 50,26] -
Кальцiй-креатинiновий коефiцieнт 0,13 [0,07; 0,15] 0,13 [0,09; 0,20] - 0,13 [0,06; 0,17] 0,13 [0,07; 0,19] -
Таблиця 3. Бюх'т'чш показники обстежених до початку та тсля завершення прийому фортифшованогохл'ба
КлШчний приклад 1. Пащентка Ч., 58 роив, 1МТ 23,23 кг/м2. На момент обстеження мала дефщит вггамшу D. Входила в основну групу другого етапу досль дження. Приймала фортифiкований хлiб (холекальци-ферол 25 мкг на добу) з 3 по 24 березня 2014 р. Результата обстеження подано в табл. 4.
Отже, у пащентки Ч. вживання фортифшованого хтба сприяло тдвищенню рiвня 25(ОН^ у сироват-цi кровi з 11,02 до 17,47 нг/мл.
КлШчний приклад 2. Пащентка М., 61 рш, 1МТ 22,77 кг/м2. При первинному обстеженш в пащент-ки було дiагностовано недостатнiсть вiтамiну D. Згщ-но з розподiлом потрапила в основну групу дослщжен-
ня. Приймала фортифшований хл1б (холекальциферол 25 мкг на добу) з 3 по 24 березня 2014 р. Результати обстеження подано в табл. 5.
У пащентки М. тсля завершення дослщження спо-стер1галося пщвищення р1вня 25(OH)D у сироватщ кро-в1 1з 25,04 до 28,50 нг/мл. Р1вень 1ПТГ у сироватщ кров1 обстежено! п1двищився з 36,3 до 48,2 пг/лм. Слщ зазна-чити, що в пац1ентки вщзначалося зниження р1вня холестерину в сироватщ кров1 (1з 7,64 до 7,05 ммоль/л) без корекци харчування та прийому статин1в.
КлтЫний приклад 3. Пащентка Г., 67 ротв, 1МТ 28,96 кг/м2. Зг1дно з первинним дослщженням кров1 на р1вень в1там1ну D було д1агностовано дефщит вггамь
45
40
35
30
25
20
15
10
0
P < 0,001
i 41,2 %
■- I
■ Mean П Mean ± SE а) m Mean ± SD
Початок Завершення дослщження
45
40
35 30 I 25 н 20 15 10 5 0
■ Mean П Mean ± SE б) Щ Mean ± SD
P < 0,01
+ 15,6 %
Початок Завершення дослщження
45 40 35 30 25 20 15 10
0
■ Mean I—I Mean ± SE в) m Mean ± SD
Початок Завершення дослщження
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
+ 1,8 %
■ Mean I—I Mean ± SE г) m Mean ± SD
Початок Завершення дослщження
5
5
Рисунок 2. Динамка рiвня 25(ОН)О у сироватц кров'1 в обстежених основной та контрольно/ групи на тл'1 прийому фортифкованогохл'ба/плацебозалежно вiд статусу втам'шу О:а) група пац'кнт'ш 'в ДВО; б) групаз недостатн'ктю втам'шу О; в)жнкиз оптимальним рiвнем втам'шу О;г) обстежен контрольно/групиз ДВО Примтка: результати подано у вигляд'1 середнього та стандартного в'дхилення.
Таблиця 4. Результати бiохiмiчних показникв пащентки Ч. на початку та пкля завершення вживання фортифкованого хлiба
Показник Початок дослщження Завершення дослщження
Загальний кальцш, ммоль/л 2,28 2,28
Фосфор, ммоль/л 1,18 1,15
Триглщериди, ммоль/л 1,07 1,00
Холестерин, ммоль/л 5,24 4,10
ЛПВЩ, ммоль/л 1,68 1,37
ЛПНЩ, ммоль/л 3,08 2,28
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,48 0,45
Коефщент атерогенност^ од 2,11 1,99
Лужна фосфатаза, од/л 64,41 73,73
Кальцш юшзований, нмоль/л 1,22 1,20
25(0H)D, нг/мл 11,02 17,47
^ТГ, пг/мл 42,11 52,40
Кальцш-креатиншовий коефщент 0,17 0,23
Таблиця 6. Результати бюх1м1чних показникв пац'кнтки Г. на початку та пкля завершення вживання хл'ба/плацебо
Показник Початок дослщження Завершення дослщження
Загальний кальцш, ммоль/л 2,5 2,41
Фосфор, ммоль/л 1,15 1,12
Триглщериди, ммоль/л 2,4 2,26
Холестерин, ммоль/л 6,66 7,58
ЛПВЩ, ммоль/л 1,44 1,33
ЛПНЩ, ммоль/л 4,14 5,23
ЛПДНЩ, ммоль/л 1,08 1,02
Коефщент атерогенност^ од 3,63 4,7
Лужна фосфатаза, од/л 103,77 109,19
Кальцш юшзований, ммоль/л 1,25 1,27
25(ОН^, нг/мл 14,56 15,00
^ТГ, пг/мл 44,81 51,66
Кальцш-креатиншовий коефщент 0,13 0,11
Таблиця 5. Результати бюх'т'тнихпоказникв пац 'кнтки М. на початку та пкля завершення вживання фортифкованого хлiба
Список лггератури
1. Lips P. Vitamin D deficiency and secondary hyperparathyroidism in the elderly: consequences for bone loss and fractures and therapeutic implications // Endocr. Rev. — 2001. — Vol. 22, № 4. — P. 477-501
2. Holick M.F. Vitamin D: a millenium perspective // J. Cell Biochem. — 2003. — Vol. 88, № 2. — P. 296-307
3. Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff-Ferrari H.A. et al. Endocrine Society: Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 96. — Р. 1911-1930.
4. Larsen E.R., Mosekilde L., Foldspang A. Vitamin D and calcium supplementation prevents osteoporotic fractures in elderly community dwelling residents: a pragmatic population-based 3-year intervention study // J. Bone. Miner. Res. — 2004. — Vol. 19, № 3. — P. 370-378.
ну D. Брала участь у другому етат спостереження, зна-ходилася в груш контролю. Результати лабораторного обстеження подано в табл. 6.
У пащентки Г. тсля завершення дослщження р1-вень 25(OH)D у сироватщ кров1 суттево не змшився (прирют становив 0,44 нг/мл, що входить у д1апазон похибки апарата).
Таким чином, огляд лггератури та результати влас-них спостережень вказують на ефектившсть та без-печшсть фортифшацй' продукт 1з метою корекцй' дефщиту вггамшу D. Створений уперше в Укрш'ш фор-тифшований хл1б (25 мкг холекальциферолу на добу) мае добр1 смаков1 якост1, не викликае поб1чних явищ, його вживання сприяе в1ропдному шдвищенню р1вня 25(OH)D у сироватщ кров1 пащенпв 1з дефщитом та недостатшстю вггамшу D. Вживання фортифшовано-го продукту обстеженими з оптимальним р1внем вггамшу D не призводило до в1рогщного пщвищення р1в-ня 25(OH)D, загального та юшзованого кальцш в сироватщ кров! та зростання кальцшурй'.
5. Holick M.F. The vitamin D epidemic and its health consequences // The Journal of Nutrition. — 2005. — Vol. 135, № 11. — Р. 2739-2748.
6. Challa A., Ntourntoufi A., Cholevas A. et al. Breastfeeding and vitamin D status in Greece during the first 6 months of life // Eur. J. Pediatr. — 2005. — Vol. 164, № 12. — P. 724-729.
7. Czech-Kowalska J., Kryskiewicz E., Jaworski M. et al. Mothers and newborns vitamin D status and bone mass according to season-preliminary results // Acta Medica Portuguesa. — 2012. — Vol. 25, supplement 2, article 151.
8. Поворознюк В.В., Балацька Н.1., Климовицький Ф.В., Муц В.Я., Синенький О.В. Ршень 25 (ОН) впамшу D у до-рослого населення pi3HKX репошв Украши // Проблеми остеологи. — 2011. — Т. 14, № 4. — С. 3-8.
9. Балацька Н.1. Дефщит та недостатшсть вггамшу D у населення Украши та к вплив на структурно-функцюналь-ний стан кютковог тканини: Автореф. дис... д-ра мед. наук:
Показник Початок дослщження Завершення дослщження
Загальний кальцш, ммоль/л 2,39 2,36
Фосфор, ммоль/л 1,37 1,26
Триглщериди, ммоль/л 0,89 0,76
Холестерин, ммоль/л 7,64 7,08
ЛПВЩ, ммоль/л 2,28 2,07
ЛПНЩ, ммоль/л 4,96 4,67
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,40 0,34
Коефщент атерогенносл, од 2,35 2,42
Лужна фосфатаза, од/л 43,89 45,4
Кальцш юшзований, нмоль/л 1,22 1,26
25(ОН^, нг/мл 25,04 28,50
ШГ, пг/мл 36,3 48,25
Кальцш-креатиншовий коефщент 0,09 0,11
14.01.21 — травматолопя та ортопедiя / Н.1. Балацька. — Д., 2013. — 40 с.
10. Pludowski P., Holick M.F., Pilz S. et al. Vitamin D effects on musculoskeletal health, immunity, autoimmunity, cardiovascular disease, cancer, fertility, pregnancy, dementia and mortality — A review of recent evidence [електронний ресурс] // Autoimmun. Rev. — 2013. http://dx.doi.org/10.1016/j.aut-rev.2013.02.004.
11. Поворознюк В.В., Мазур I.П., Новошицький В.6. Вггамш D та захворювання пародонта // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — № 3(11). — С. 33-37.
12. Pludovski P., Karczmarewicz E., Bayer M. et al. Методичш рекомендаци з лшування та профилактики дефщиту вггамшу D у населення кра!н Центрально! бвропи: рекомендован дози препарайв вггамшу D для здорово! популяци та груп ризику // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — № 3(11). — С. 7-12.
13. Wilborn B.S., Kerth C.R., Owsley W.F. et al. Improving pork quality by feeding supranutritional concentrations of vitamin D3 // J. Anim. Sci. — 2004. — Vol. 82. — P. 218-224.
14. Jakobsen J., Maribo H., Bysted A. et al. 25-hydroxyvita-min D3 affects vitamin D status similar to vitamin D3 in pigs — but the meat produced has a lower content of vitamin D // Br. J. Nutr. — 2007. — Vol. 98. — P. 908-913.
15. Graff I.E., Hole S., Totland G.K., Lie 0. Three different levels of dietary vitamin D3 fed to first-feeding fry of Atlantic salmon (Salmo salar L.): Effect on growth, mortality, calcium content and bone formation // Aquac. Nutr. — 2002. — Vol. 8. — P. 103-11.
16. Ko J.A., Lee B.H., Lee J.S., Park H.J. Effect of UV-B exposure on the concentration of vitamin D2 in slice shiitake mushroom (Lentinus edodes) and white button mushroom (Agaricus bispo-rus) // J. Agric. Food Chem. — 2008. — Vol. 56. — P. 3671-3674.
17. Koyyalamudi S.R., Jeong S.C., Song C.H. Vitamin D2 formation and bioavailability from Agaricus bisporus button mushrooms treated with ultraviolet irradiation // J. Agric. Food Chem. — 2009. — Vol. 57. — P. 3351-3355.
18. Roberts J.S., Teichert A., McHugh T.H. Vitamin D2 formation from post-harvest UV-B treatment of mushrooms (Agar-icus bisporus) and retention during storage // J. Agric. Food Chem. — 2008. — Vol. 56. — P. 4541-4544.
19. Chee W.S., Suriah A.R., Chan S.P. et al. The effect of milk supplementation on bone mineral density in postmenopausal Chinese women in Malaysia // Osteoporos. Int. — 2003. — Vol. 14. — P. 828-834.
20. Daly R.M., Brown M., Bass S. et al. Calcium- and vitamin D3-fortified milk reduces bone loss at clinically relevant skeletal sites in older men: A 2-year randomized controlled trial // J. Bone Miner. Res. — 2006. — Vol. 21. — P. 397-405.
21. Nikooyeh B., Neyestani T.R., Farvid M. et al. Daily consumption of vitamin D- or vitamin D + calcium-fortified yogurt drink improved glycemic control in patients with type 2 diabetes: A randomized clinical trial // Am. J. Clin. Nutr. — 2011. — Vol. 93. — P. 764-771.
22. Johnson J.L., Mistry V.V., Vukovich M.D. et al. Bioavail-ability of vitamin D from fortified process cheese and effects on vitamin D status in the elderly // J. Dairy Sci. — 2005. — Vol. 88. — P. 2295-2301.
23. Wagner D., Sidhom G., Whiting S.J. et al. The bioavailability of vitamin D from fortified cheeses and supplements is equivalent in adults // J. Nutr. — 2008. — Vol. 138. — P. 1365-1371.
24. Biancuzzo R.M., Young A., Bibuld D. et al. Fortification of orange juice with vitamin D2 or vitamin D3 is as effective as an oral supplement in maintaining vitamin D status in adults // Am. J. Clin.Nutr. — 2010. — Vol. 91. — P. 1621-1626.
25. Tangpricha V., Koutkia P., Rieke S.M. et al. Fortification of orange juice with vitamin D: a novel approach for enhancing vitamin D nutritional health // Am. J. Clin. Nutr. — 2003. — Vol. 77(6). — P. 1478-1483.
26. Outila T.A., Mattila P.H., Piironen V.I., Lamberg-Al-lardt C.J. Bioavailability of vitamin D from wild edible mushrooms (Cantharellus tubaeformis) as measured with a human bioassay // Am. J. Clin. Nutr. — 1999. — Vol. 69. — P. 95-98.
27. Mocanu V., Stitt P.A., Costan A.R. et al. Long-term effects of giving nursing home residents bread fortified with 125 ^g [5000 IU] vitamin D3 per daily serving // Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — Vol. 89, № 4. — P. 1132-1137.
28. Natri A.M., Salo P., Vikstedt T. et al. Bread fortified with cholecalciferol increases the serum 25-hydroxyvitamin D concentration in women as effectively as a cholecalciferol supplement // J. Nutr. — 2006. — Vol. 136. — P. 123-127.
29. O'Donnell S., Cranney A., Horsley T. et al. Efficacy of food fortification on serum 25-hydroxyvitamin D concentrations: systematic review // Am. J. Clin. Nutr. — 2008. — Vol. 88. — P. 1528-1534.
30. Black L.J., Seamans K.M., Cashman K.D., Kiely M. An updated systematic review and meta-analysis of the efficacy of vitamin D food fortification // J. Nutr. — 2012. — Vol. 142(6). — P.1102-1108.
OTpUMQHO 12.09.14 ■
