Научная статья на тему 'РОЛЬ ДАУДА АШХАМАФА В ИЗУЧЕНИИ ФОНЕТИКИ АДЫГЕЙСКОГО ЯЗЫКА И ЕГО ДИАЛЕКТОВ = АДЫГАБЗЭМРЭ ИДИАЛЕКТХЭМРЭ ЯФОНЕТИКЭ ИЗЭГЪЭШ1ЭН IАШЪХЬЭМЭФЭ ДАУД ЗЭРЭДЭЛЭЖЬАГЪЭР'

РОЛЬ ДАУДА АШХАМАФА В ИЗУЧЕНИИ ФОНЕТИКИ АДЫГЕЙСКОГО ЯЗЫКА И ЕГО ДИАЛЕКТОВ = АДЫГАБЗЭМРЭ ИДИАЛЕКТХЭМРЭ ЯФОНЕТИКЭ ИЗЭГЪЭШ1ЭН IАШЪХЬЭМЭФЭ ДАУД ЗЭРЭДЭЛЭЖЬАГЪЭР Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
92
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФОНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ / ШАПСУГСКИЙ ДИАЛЕКТ / АБАДЗЕХСКИЙ ДИАЛЕКТ / АДЫГЕЙСКИЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК / СПЕЦИФИКА ДИАЛЕКТОВ / БЖЕДУГСКО-ЧЕМГУЙСКИЙ ДИАЛЕКТ / ЗАПАДНЫЕ ДИАЛЕКТЫ / АСПИРИРОВАННЫЕ СОГЛАСНЫЕ / СООТНОШЕНИЕ ЗВУКОВ / УЧЕНЫЙ

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Ситимова Сара Саферовна

В статье рассмотрены взгляды ученых на фонетические процессы в диалектах адыгейского языка. Охарактеризованы цель и порядок исследовательских действий, общая программа исследований, ожидаемые результаты, их научная ценность и практическая значимость. Проанализированы фонетические особенности адыгейского языка с целью выяснения взаимоотношений между диалектами. Выявлены и описаны фонетические разновидности соотносительных диалектных слов, обосновано своеобразие диалектов, отражена специфика аспирированных согласных западных диалектов

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE ROLE OF DAUD ASHKHAMAF IN THE STUDY OF ADYGHE LANGUAGE PHONETICS AND ITS DIALECTS

The paper considers the views of scientists on the phonetic processes of the dialects of the Adyghe language. The purpose and order of research actions, the general research program, expected results, their scientific value and practical significance of the research are characterized. The phonetic features of the Adyghe language are analyzed in order to clarify the relationship between the dialects of the Adyghe language. Phonetic varieties of correlative dialect words are revealed and described. The originality of the dialects of the Adyghe language is substantiated. The specificity of the aspirated consonants of the Western dialects of the Adyghe language is reflected

Текст научной работы на тему «РОЛЬ ДАУДА АШХАМАФА В ИЗУЧЕНИИ ФОНЕТИКИ АДЫГЕЙСКОГО ЯЗЫКА И ЕГО ДИАЛЕКТОВ = АДЫГАБЗЭМРЭ ИДИАЛЕКТХЭМРЭ ЯФОНЕТИКЭ ИЗЭГЪЭШ1ЭН IАШЪХЬЭМЭФЭ ДАУД ЗЭРЭДЭЛЭЖЬАГЪЭР»

Научная статья УДК 81.352.3 ББК 81.602Д С 41

DOI: 10.53598/2410-3489-2022-2-297-93-98

Роль Дауда Ашхамафа в изучении фонетики адыгейского языка и его диалектов Адыгабзэмрэ идиалектхэмрэ яфонетикэ изэгъэш1эн !ашъхьэмэфэ Дауд зэрэдэлэжьагъэр

Сара Саферовна Ситимова

Адыгейский республиканский институт гуманитарных исследований им. Т.М. Керашева, Майкоп, Россия, sara.sitimova@mail.ru

Аннотация:

В статье рассмотрены взгляды ученых на фонетические процессы в диалектах адыгейского языка. Охарактеризованы цель и порядок исследовательских действий, общая программа исследований, ожидаемые результаты, их научная ценность и практическая значимость. Проанализированы фонетические особенности адыгейского языка с целью выяснения взаимоотношений между диалектами. Выявлены и описаны фонетические разновидности соотносительных диалектных слов, обосновано своеобразие диалектов, отражена специфика аспи-рированных согласных западных диалектов.

Ключевые слова: фонетические особенности, шапсугский диалект, абадзех-ский диалект, адыгейский литературный язык, специфика диалектов, бжедуг-ско-чемгуйский диалект, западные диалекты, аспирированные согласные, соотношение звуков, ученый

Для цитирования: Ситимова С.С. Роль Дауда Ашхамафа в изучении фонетики адыгейского языка и его диалектов // Вестник Адыгейского государственного университета. Сер.: Филология и искусствоведение, 2022. Вып. 2 (297). С. 93-98. DOI 10.53598/2410-3489-2022-2-297-93-98

Original Research Paper

The role of Daud Ashkhamaf in the study of Adyghe language phonetics and its dialects

Sara S. Sitimova

T.M. Kerashev Adyghea Republican Research Institute of Humanities,

Maykop, Russia, sara.sitimova@mail.ru

Abstract:

The paper considers the views of scientists on the phonetic processes of the dialects of the Adyghe language. The purpose and order of research actions, the general research program, expected results, their scientific value and practical significance of the research are characterized. The phonetic features of the Adyghe language are analyzed in order to clarify the relationship between the dialects of the Adyghe language. Phonetic varieties of correlative dialect words are revealed and described. The originality of the dialects of the Adyghe language is substantiated. The specificity of the aspirated consonants of the Western dialects of the Adyghe language is reflected.

Keywords: Phonetic features, Shapsug dialect, Abadzekh dialect, Adyghe literary language, specifics of dialects, Bzhedug-Chemguy dialect, Western dialects, aspirated consonants, sound correlation, scientist.

For citation: Sitimova S.S. The role of Daud Ashkhamaf in the study of Adyghe language phonetics and its dialects // Bulletin of Adyghe State University, Series: Philology and Art Criticism, 2022. No. 2 (297). P. 93-98. DOI: 10.53598/2410-3489-2022-2-297-93-98

Введение.

Лъэпкъым иныдэлъфыбзэ

зэригъэш1энымк1э 1эпы1эгъу уфэхъ-уныр лъэпкъ 1офыгъу, сыда п1омэ лъэпкъыр щызыгъа1эрэр бзэр ары. Лъэпкъэу къызыхэк1ыгъэм иуз зэхэзыш1эрэ ц1ыфыр ыпэк1э мап-лъэ, уахътэу зыщыпсэурэм къыгъ-эуцурэ 1офыгъохэр зэхеш1эх ык1и ахэм адэлажьэ.

Зэлъаш1эрэ ш1эныгъэлэжь ц1эры1оу, 1эдэбышхорэ лъытэ-ныгъэшхорэ зыхэлъыгъэ гъэ-сэгъэшхоу 1ашъхьэмэфэ Дауд зыщыпсэугъэ лъэхъаным къыгъ-эуцугъэ 1офыгъохэм язэш1охын фэхьазырыгъ.

1ашъхьэмэфэ Дауд Адыгэ хэгъ-эгумрэ Урысые Федерациемрэ ямызакъоу 1эк1ыб къэралыгъо-хэм ащыпсэурэ ш1эныгъэлэжьхэу кавказыбзэхэм адэлажьэхэрэми зэлъаш1э. Тиш1эныгъэлэжьыбэхэм зэрэхагъэунэфык1эу 1ашъхьэмафэм и1офш1агъи ищы1эныгъи зэрэщы-тэу адыгэ культурэм ихэхъоныгъэ епхыгъ.

Цели и задачи.

Адыгабзэм хэт макъэхэр диалек-тхэм зэращызэхъул1эхэрэр къэгъ-элъэгъоным пае ш1эныгъэлэжь зэфэшъхьафхэм яеплъык1эхэр зэдгъэпшагъэх.

1ашъхьэмэфэ Дауд къызэри1оу диалектхэм язэхэфын/зэгъэпшэн

нахь 1эш1эх-гуры1огъош1у хъущт джырэ адыгэ литературабзэм бжэ-дыгъу-к1эмгуе диалектыр зылъап-сэм диалект къэ1уак1эхэр егъэп-шагъэхэмэ. Хэушъхьэфык1ыгъэ нэшанэхэу адыгабзэм ымакъэхэм я1эхэр къыхэгъэщыгъэнхэ фаеу елъытэ 1ашъхьэмэфэ Дауд.

Материалы и методы.

1ашъхьэмэфэ Дауд адыгабзэм изэгъэш1эн лъапсэ фэзыш1ыгъэ к1элэегъэджэ ц1эры1ошху, адыгэб-зэ ш1эныгъэр зэхэфыгъэн-гъэунэ-фыгъэным егъэжьап1э фэзыш1ыгъэ ш1эныгъэлэжь.

«Краткий обзор адыгейских диалектов» зыфи1оу 1939-рэ илъэсым къыдэк1ыгъэм къызэрэщи1орэмк1э грамматикэм-к1и (гущы1эмрэ гущы1эухыгъэм-рэ ягъэпсык1) мэкъэ зэхэтхэмк1и бжъэдыгъу ык1и к1эмгуе диалек-тхэр анахь зэпэблагъэх. А 1офым-к1э 1ашъхьэмафэм къы1орэр мары: «... рассмотрение диалектов удобнее и легче вести, сравнивая их с современным, формирующимся на базе бжедугско-темиргоевского диалекта, литературным языком, считаю необходимым охарактеризовать, прежде всего, фонетические особенности адыгейского литературного языка» [1: 10].

Бжэдыгъу ык1и к1эмгуе диалектхэр зызэрегъапшэхэм

1ашъхьэмафэр мыщ фэдэ зэфэхьы-сыжьым къыфэк1уагъ: «... надо помочь происходящему процессу развития адыгейского литературного языка на базе наиболее завершенного в своем развитии темирго-евского диалекта и положить его в основу адыгейского литературного языка» [2: 15]. Шъыпкъэ, демыгъ-эштэн плъэк1ыщтэп 1ашъхьэмэфэ Дауд къы1уагъэм, абдзахэ ык1и шапсыгъэ диалектхэм ялъытыгъ-эмэ, щэч хэлъэп, бжэдыгъу ык1и к1эмгуе диалектхэр нахь зэпэ-благъэх. Ау бжъэдыгъу диалект закъор пштагъэми, къэ1ок1э зэте-мыфэхэр къыхэк1ых: щhалъэ (чэ-чэнае къэ1уак1) - тhэнэч (хъымы-щые къэ1уак1); к1эм. д. щалъэ/ пэгун; жэхэхьан (чэчэнае къэ1у-ак1) - джэхэхьан (хъымыщые къэ1уак1); к1эм. д. жэхэхьан. Ащ къыхэк1эу, къэ1уагъэмэ хъущт, диалектхэр зэхэк1ухьэхэрэп. «Те-миргоевский диалект...значительно повлиял на бжедугский, в результате чего последний уже утрачивает некоторые фонетико-морфологиче-ские черты, которые были специфичны для бжедугского диалекта» [1: 10]. Ащ фэгъэхьыгъэу Абрэдж Ачэрдан мырэущтэу етхы: «Тезис о слиянии диалектов был ошибочным, так как бжедугский диалект никаких черт не утратил» [2: 7]. Терминхэу «бжедугско-темирго-евский диалект», «темиргоевский диалект» зыфи1охэрэм Мэрэтыкъо Къасимэрэ Шъаукъо Аскэррэ мары къара1уал1эрэр: «.термины «бже-дугско-темиргоевский» и «темиргоевский» действительно являются синонимичными, и в этом смысле прав Д.А. Ашхамаф, употребляя их как синонимы». Такое мнение Д.А. Ашхамафа получило практическое воплощение в приложенной к данной работе таблице согласных звуков адыгейского литературного языка, составленной им на основе звукового состава темиргоевского диалекта» [3: 20].

Обсуждение.

1ашъхьэмэфэ Дауд къызэрит-хэу, бжъэдыгъу ык1и к1эмгуе диа-лектит1ум амакъэхэр зэфэдэх, гу-щы1эм къызэрэхафэхэрэмк1и нахь зэтехьэх, ау яаужыпкъэрэ макъэ-хэр зэтемыфэхэуи мэхъу:

бжъ. д. к1эм. д.

тхылъым-джэ «книгой» тхылъым-к1э сурэтэ-р «рисунок» сурэт ы - р

ины-шко «очень большой» ины-шхо

Бжъэдыгъу - к1эмгуе диалект гущы1эхэм ямэкъэ зэхэты-к1эхэр зэфэмыдэхэу къыхэк1ы:

бжъ. д. к1эм. д.

джэмыш-к «ложка» джэмыш-х

ш-кэ-н «кушать» ш - х э - н

бэдж-эхъ «паутина» бэд ъъ х ъ

мо-рад «цель» му-рад

Бжэдыгъу-к1эмгуе диалект къэ-1уак1эхэм ядгъэпшэн шапсыгъэ диалект къэ1уак1эр ык1и абдзэ-хэ диалект къэ1уак1эр нахь нафэ къытфэхъуным пае 1ашъхьэмэфэ Дауд бжэдыгъу-к1эмгуе диалек-тыр адыгэ литературабзэм ылъап-сэу къытхыныр къызхэк1ыгъэр: бжъ.- к1эм. къэ1уак1эр шапс. къэ1уак1эр къэгъагъ «цветок» нэкъыгъ

къыпц1э «слива» мыгур

щНалъэ/ щалъэ «ведро» къуао

пызыгъ «отпал» п1ыт1эрыгъ

обзэгъу/ощы «топор» майтэ

Джы тызэпяплъын бжъэдыгъу-к1эмгуе къэ1уак1эм абдзэхэ къэ1уа-к1эр зэрехъул1эрэм: бжъ.- к1эм. къэ1уак1эр абдз. къэ1уак1эр нашэ «дыня» к ъ а у н

ч1ыгу «земля» ш1ыгу

чэмы «корова» щ э м ы

чан «нож» щ а н

к1алэ «парень» Лялэ

чъыгы «дерево» чыгы

ч1элъ «лежит (под)» 1елъ

пчъэ «дверь» пшэ

Нафэ зэрэхъурэмк1э шапсыгъэ къэ1уак1эр бжъэдыгъу-к1эмгуе къэ-1уак1эм нахь пэчыжь абдзэхэ къэ1у-ак1эм нахьи.

Ары, 1ашъхьэмэфэ Дауд къы-зэритхэу, абдзэхэ диалектым зэхъ-ок1ныгъэхэр къыхэхьагъэх ык1и к1эмгуе диалектым ар нахь пэблагъэ хъугъэ. Ау щытми, макъэхэу: ч, чъ,

ч1, к1 абдзэхэ диалектым хэк1ыгъэх, ахэм ач1ып1эк1э абдзэхэ диалектым егъэфедэх ижъырэ абдзэхэ макъэ-хэу: ш, ч; щ, ш1,1ь, I» [1: 16, 17].

Арын фае 1ашъхьэмэфэ Дауд зык1игъэунэфыгъэр бжъэдыгъу-к1эмгуе диалектыр адыгэ литера-турабзэм нахь пэблагъэу/ылъапсэу. Джащ тетэу адыгабзэм идиалектхэр ц1ык1у-ц1ык1оу зэхэк1ухьанхэшъ, бжэдыгъу-к1эмгуе диалектхэм яфэ-мэбжьымэ тетхэу зы адыгабзэ хъу-нэу арын фае 1ашъхьэмэфэр зыщы-гугъыщтыгъэр. А ш1ык1эм тетэу, Адыгэ Республикэм иадыгэ-къэбэр-тэе чылэгъуипл1ыри зэхэк1ухьагъэ хъугъэ, адыгэ-къэбэрдэе къэ1уак1эм тетэу мэгущы1эх.

Бжэдыгъу ык1и к1эмгуе диа-лектхэм зэдыряе макъэхэри ахэтых, гущы1эхэм ятхык1эхэр ык1и ямэ-хьанэхэр зэфэдэхэу мэхъух. Ау щыт нахь мыш1эми, гущы1эхэм якъэ-1уак1эхэр зэтемыфэхэу хъун алъэ-к1ыщт. Бжъэдыгъу ык1и шапсыгъэ диалектхэм жьы зык1эт макъэхэр я1эх: бжъ. д., шапс. д. а^э ит^ к1эм. д., абдз. д. апэ ит «находится впереди»; бжъ. д., шапс. д. ыпhэ к1ахьы, к1эм. д., абдз. д. ыпэ к1ыхьа «нос (его) длинный»; бжъ. д., шапс. д., щhэ «веди», щhэ «молоко», щhэ «пуля»; к1эм. д., абадз. д. щэ «веди», щэ «молоко», щэ «пуля»; бжъ. д., шапс. д. пhэк1э-пhак1 «в разные стороны»; к1эм. д., абадз. д. пэк1э-пак1 «в разные стороны».

Ащ къыхэк1эу, къэдгъэлъэгъон «бжъэдыгъу-к1эмгуе диалектым» - 1ашъхьэмафэм къызэри1орэм елъытыгъэу, - хэт гущы1эхэм язэ-фыщытык1э ык1и макъэхэр зэрэ-зэхъул1эхэрэр. Гущы1эм пае, бжъ. д. къуhахь(ы), к1эм.д. къу(ы)хь(а) [4: 60, 61] «корабль», бжъ. д. гущhа1э, к1эм.д. гущы1(а) «слово». Мыщ дэ-жьым бжъэдыгъу диалектым жьы зык1эт макъэу и1эхэр къыхэщых: къуhахь(ъL), гущhа1, нэмык1хэри. Бжэдыгъу диалектым фэдэу жьы зык1эт макъэхэр шапсыгъэ диа-лектми хэтых. К1эмгуе ык1и абдзэ-хэ диалектхэм ащ афэдэ макъэхэр ахэтэп.

Адыгэ лъэпкъым фэгумэк1хэу, ц1ыф гъэсагъэхэу, лъэпкъым иу-зыр зэхаш1эу ти1агъэр мак1эп. Ахэм ащыщых ш1эныгъэзехьэхэу: Шэрэл1ыкъо Мыхьамэт, Бэрсэй Умар, Нэгумэ Шор, Анцокъо Хьад-жыбэч, нэмык1хэри. Джащ тетэу ежь ятхыгъабзэ я1эным к1эхъоп-схэзэ ык1и фэбанэхэзэ адыгэхэм л1эш1эгъу пчъагъэхэр къызэранэ-к1ыгъ. Адыгэ лъэпкъым тхыгъаб-зэ имы1агъэми жэбзэ чан, жэбзэ дахэ зэрэ1улъыгъэм ишыхьатых нарт эпосыр, 1ор1уатэр ык1и нэ-мык1 усэхэу зэхалъхьагъэхэу непэ къыднэсыжьыгъэхэр.

Охътэ к1эк1ым, лъэпкъэу еджэ-к1э-тхак1э зымыш1эрэм еджэк1э-тхак1э ебгъэш1эныр псынк1эгъу-агъэп. Ар Дауд къыгурэ1о, гъэпсэф имы1эу иныдэлъфыбзэ дэлажьэ.

Результаты.

1ашъхьэмэфэ Дауд ц1ыфхэм ащымыгъупшэжьын лъэуж дахэ къыгъэнагъ. Ц1ыфыр зыпылъыр и1оф дэгъоу зэригъэцэк1эщтым, ибын, лъэпкъэу къызыхэк1ыгъэр къымыгъэук1ытэжьыныр ары. Дауд джащ фэдэ ц1ыфыгъ. Щытхъур зи-мык1асэу, зи1оф дэгъоу зыгъэца-к1эхэрэм ащыщыгъ. Ащ ишыхьа-тых непи 1ашъхьэмафэм инаучнэ 1офш1агъэхэу тиш1эныгъэлэжьхэм агъэфедэхэрэр, непэ еджэп1э пстэ-уми тик1элэегъаджэхэм яныдэлъ-фыбзэ зэрэрагъаджэхэрэр Дауд къы-хихыгъэ хьарыфылъэр ары. Ары адыгэ литературабзэу непэ титха-к1охэм, усак1охэм, орэдусхэм, орэ-ды1охэм, радиомрэ телевидениемрэ я1офыш1эхэм а1эк1элъыр.

1ашъхьэмэфэ Дауд лингвист къодыеу арэп зэрэщытыгъэр, ар к1элэегъэджагъ, зэдзэк1эк1о дэгъ-угъ, критик зэфагъ, редакторэуи къыхэк1ыщтыгъ.

Адыгэ литературабзэ тимы1э зэрэмыхъущтыр 1ашъхьэмэфэ Дауд къыгурэ1о, ащ дэлажьэ, гу-щы1ак1эхэр зэрэбгъэфедэщт ш1ы-к1эхэр егъэунэфых, терминхэу ти-мы1э мыхъущтхэр къыхегъэщых. Иш1эныгъэ-амалхэр зэрэщытэу адыгэхэм афегъэфедэ, урысхэм

гьэсэныгъэмк1э ягъэхъагъэхэм адыгэхэр нэ1уасэ афеш1ых.

«Адыгэ орфографием гъэпсы-к1эу и1эщтым ипринципхэм яхьы-л1агъ» зыфи1оу 1ашъхьэмэфэ Дауд 1934-рэ илъэсым Краснодар къы-щыхиутыгъэм къыще1о мырэущ-тэу: «Вопрос об оформлении интернациональных терминов является одним из важнейших вопросов на-циональнойф орфографии, который должен быть разрешен с учетом перспектив дальнейшего развития вновь создаваемых, оформляющихся литературных языков, с учетом максимального, по возможности, сближения этих терминов на письме в языках народов СССР с сохранением их интернационоль-ного оригинала» [5: 13]. Терминэу къыхахьэхэрэр тэрэзэу гьэпсыгъ-эным, къэ1уак1эу я1эхэр бзэу зы-щагъэфедэрэм ихабзэхэм афагъ-э1орыш1эгъэным ына1э тетыгъ 1ашъхьэмэфэм.

1ашъхьэмэфэ Дауд и1офш1агъ-эхэу «Из истории черкесских алфавитов и изучение черкесского языка» (1929-рэ илъэс), «В поход за улучшением национальной литературы» (1930-рэ илъэс), «Литература на адыгейском языке за 10 лет» (1933-рэ илъэс) зыфи1охэрэми тер-минхэр тэрэзэу къыхэхыгъэнхэм ч1ып1эшхо щаубыты.

Терминхэм, гущы1эхэм ятхын-к1э принципэу ежь и1эхэм къате-к1эу 1ашъхьэмэфэ Дауд 1938-рэ илъэсым «Адыгэ орфографие» зы-фи1орэр къыдегъэк1ы. Ащ ишап-хъэхэм атехыгъэу «Адыгэ орфо-графическэ гущы1алъэ» 1940-рэ илъэсым къыхеуты, еджап1эхэм апае учебникхэр зэхегъэуцох.

Заключение.

Шъыпкъэ, 1ашъхьэмафэм

ыпэк1и адыгабзэм изэхэтык1э, изэхэфын ш1эныгъэзехьэ ык1и ш1эныгъэлэжь зэфэшъхьафхэр ыуж итыгъэх. Я 17-рэ л1эш1эгъум щегъэжьагъ Кавказым щып-сэурэ ц1ыф лъэпкъ зэфэшъ-хьафхэм ящы1эк1э-псэук1эхэр

къэзытхыхьэрэ зек1ол1хэм апэрэу адыгэ гущы1эхэр атхэу зырагъэ-жьагъэр. А гущы1эхэри хьары-фылъэ зэфэшъхьафхэмк1э атхынэу зэрэхъущтыгъэм къыхэк1эу, адыгэ гущы1эхэр икъоу зэхэугуфык1ыгъ-эу агъэунэфыныр къадэхъущтыгъ-эп. Атхыщтыгъэ къодыеп ык1и адыгэ гущы1э зырызхэр, ыужым тимлъэпкъэгъу ш1эныгъэлэжьхэм аш1огъэш1эгъонэу адыгабзэм

изэхэтык1э, изэгъэш1эн, иушэтын ыуж ехьэх. Апэрэу Леонтий Лю-лье адыгабзэм иушэтын регъажьэ ык1и къэ1ок1э зэфэшъхьафхэу къы-хигъэщыгъэхэм къапкъырык1зэ адыгабзэр къэ1ок1ищэу зэтреуты: къэбэртэе, бэслъэнэй, адыгабзэ (общечеркесское). Ащ ыуж Л. Лопа-тинскэми къетхых адыгабзэм фэгъ-эхьыгъэ ушэтынхэу ыш1ыгъэхэр: «Заметка о кяхском наречии адыгейского языка, собственно бже-дугском его говоре, на основании текста «Бзиюкская битва»; «Заметка о фонетических особенностях хакучинского и абадзехского говоров кяхского наречия». Зигугъу къэтш1ыгъэ тхыгъэхэм Лопатин-скэм адыгабзэмрэ къэбэртэябзэмрэ щызэрегъапшэх. Ащ ыужрэ илъ-эсхэм Тамбий Паго адыгабзэк1э гущы1эжъхэр, бжэдыгъу, абдзэхэ, шапсыгъэ, натыхъое къэ1уак1эхэм атетэу текстхэр, орэдхэр, пшысэ-хэр, таурыхъхэр, тхыдэжъхэр ет-хых, къыхеутых.

Бзэр тэрэзэу агъэфедэным 1ашъхьэмэфэ Дауд ына1э инэу тетыгъ. Уахътэр зэок1ы. Ащ пэпчъ бзэми зэхъок1ныгъэхэр фэхъух. Ар апэрэу зыгъэунэфыгъэмэ 1ашъхьэ-мэфэ Дауд ащыщ.

Дауд ыш1эгъэ пстэум тызы-хаплъэк1э, ар лъэпкъым, бзэм алъапсэ гъэпытэгъэнымк1э, зэхэ-фыгъэнымк1э, адыгэ лъэпкъым ыгъэфедэнымк1э апэрэ лъагъор хэ-зыщыгъэхэм ащыщ.

1ашъхьэмэфэ Дауд ныдэлъ-фыбзэмк1э ыш1агъэр бэ. Ащ фэдэ ц1ыфхэм икъоу я1офш1агъэхэр зэдгъэш1энхэ ык1и зэдгъэпшэнхэ

фае. «... адыгэ бзэш1эныгъэм ыпашъхьэ ит пшъэрылъхэм язэ-ш1охын к1уач1эу ык1и ш1эныгъэу я1эхэр рахьыл1эхэу, 1ашъхьэмэфэ Дауд ынапэ епэсыгъэ 1офш1эгъэ дэгъухэр к1эу атхынхэр адыгабзэм-к1э ш1эныгъэлэжьмэ япшъэрылъ лъап1» [6: 132].

Непэ Дауд тэ тырэгушхо. Тыб-зэ тымыгъэк1одыным фэш1, мак1э нахь мыхъуми, 1офыгъо горэ нэб-гырэ пэпчъ зэш1уихмэ тилъэпкъ бэрэ щы1эщт. Адыгэ ц1ыф пэпчъ ыбзэ рытхэшъумэ, реджэшъумэ, исабыйхэми ар аригъаш1эмэ щы-1эщт тиадыгабзэ.

Примечания:

1. Ашхамаф Д. А. Краткий обзор адыгейских диалектов. Майкоп: Адыгна-циздат, 1930. C. 8; C. 14.

2. Абрегов А.Н. Корифей адыгского языкознания // Советская Адыгея: газета. 2022. 9 апреля. С. 7.

3. Меретуков К. Х., Шаов А. А. Первый адыгейский ученый-лингвист. К 100-летию со дня рождения Д. А. Ашхамафа. Майкоп, 1997. С. 20.

4. Тихонова А. П. Значение хатского языка для истории адыгских языков // Вест-ник Адыгейского государственного университета Сер.: Филология и искусствоведение. Майкоп, 2019. Вып. 3 (242). С. 56-61.

5. Ашхамаф Д.А. О принципах построения адыгейской орфографии. Краснодар: Адыгнациздат, 1934. С. 13.

6. Тхьаркъуахъо Ю. 1эшъхьэмэфэ Даудэрэ адыгэ тхэк1э-еджак1эмрэ // Меретуков К. Х., Ситимова С. С. Ученый-лингвист и педагог Д.А. Ашхамаф. Майкоп, 2000. С. 128-132.

References:

1. Ashkhamaf D.A. Brief review of the Adyghe dialects. Adygnatsizdat. Maikop. 1930. P. 8, P. 14.

2. Abregov A.N. Coryphaeus of the Adyghe linguistics // Newspaper «Soviet Adygheya» April 9, 2022. No. 61, P. 7.

3. Meretukov K.Kh., Shaov A.A. The first Adyghe scientist in Linguistics. On the 100th anniversary of the birth of D.A. Ashkhamaf. Maikop, 1997. P. 20

4. Tikhonova A.P. The value of the Khattian language for the history of the Adyghe lan-guages // Bulletin of the Adyghe State University Ser.: Philology and the Arts. Mai-kop, 2019. Iss. No. 3 (242). P. 56-61.

5. Ashkhamaf D.A. On the principles of construction of the Adyghe spelling. Krasnodar: Adygnatsizdat, 1934. P.13.

6. Тхьаркъуахъо Юныс. 1эшъхьэмэфэ Даудэрэ адыгэ тхэк1э-еджак1эмрэ // Mere-tukov K.Kh., Sitimova S.S. D.A. Ashhamaf: a linguist and a teacher. Maikop, 2000. P. 128-132.

Статья поступила в редакцию 24.04.2022; одобрена после рецензирования 12.05.2022; принята к публикации 23.06.2022.

The paper was submitted 24.04.2022; approved after reviewing 12.05.2022; accepted for publication 23.06.2022.

© С. С. Ситимова, 2022

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.