CC BY
3
УДК 332.14
РОЛЬ Б1ЗНЕС- КЛ1МАТУ В УПРАВЛ1НН1 ЕКОНОМ1ЧНОЮ ДШЛЬШСТЮ
У сmаmmi узагальнено системне бачення економiчного розвитку регюну, систематизовано його сутнiснi характеристики та визначено особливостi його прояву з позицИ впливу бгзнес-^мату. Визначено суттсть пiдтримки б1знесу та сформовано И прюритетн складовi. Систематизовано найбшьш важливi характеристики бгзнесового штату (акцент не на кiлькостi, а на ефективностi мiжнародних твестицт для економiки регюну та для твестора; спрямування на всiх учасниюв економiчного процесу, а не на якесь його окреслене коло; заохочення до створення та розширення б1знесу незалежно вiд розмiру та виду економiчного суб 'екту, сфери його дiяльностi; залучення як зовнiшнiх, так i внутршнiх iнвестицiйних ресурсiв; сприяння реiнвестицiям та довгостроковш економiчнiй дiяльностi; стимулювання бачення перспективи мiжнародного бiзнесу). На основi теоретичних узагальнень, здтсненних у дослiдженнi, доведено, що формування бгзнесового ^мату - це, насамперед, прерогатива держави. Для цього вона використовуе всi притаманнi гй важелi i можливостi, як вважае за необхiдне залучати для досягнення визначеног мети. Л роль - у створенш необхiдних умов для розвитку галузей, пiдприемств, регiонiв, збиранн податюв, розвитку проблемних райотв тощо, осюльки вiдродити економк за рахунок виключно державних коштiв неможливо. Проаналгзовано соцiально-економiчний стан Херсонськог областi на предмет тенденцИ зростання основних макроекономiчних показниюв. До^джено б1знесовий клшат мiсцевостi, що змтюеться пiд впливом багатофакторних чинниюв. Запропоновано практичний iнструментарiй щодо моделювання б1знесового ^мату областi. Адаптовано багатофакторнi лiнiйнi та виробничi регресИ для моделювання б1знесового клшату областi.
Ключовi слова: бгзнес-^мат, економiчний розвиток, б1знес, пiдтримка, регiон, стимулювання.
В статье обобщено системное видение экономического развития региона, систематизировано его сущностные характеристики и определены особенности его проявления с позиции влияния бизнес -климата. Определена сущность поддержки бизнеса и сформированы ее приоритетные составляющие. Систематизированы наиболее важные характеристики бизнес-климата (акцент не на количестве, а на эффективности международных инвестиций для экономики региона и для инвестора; направление на всех участников экономического процесса, а не на какой-то его ограниченный круг; поощрение создания и расширения бизнеса независимо от размера и вида экономического субъекта, сферы его деятельности, привлечение как внешних, так и внутренних инвестиционных ресурсов, содействие реинвестиции и долгосрочной экономической деятельности, стимулирование видение перспективы международного бизнеса). На основе теоретических обобщений, выполненных в исследовании, доказано, что формирование бизнес-климата — это, прежде всего, прерогатива государства. Для этого оно использует все свойственные ему рычаги и возможности, которые считает необходимым привлекать для достижения определенной цели. Его роль - создание необходимых условий для развития отраслей, предприятий, регионов, сборе налогов, развития проблемных районов и т. п., поскольку возродить экономику за счет исключительно государственных средств невозможно. Проанализировано социально-экономическое положение Херсонской области на предмет тенденции роста основных макроэкономических показателей. Исследован деловой климат местности, изменяющийся под влиянием многочисленных факторов. Предложено практический инструментарий по моделированию бизнес-климата области. Адаптированы многофакторные линейные и производственные регрессии для моделирования бизнес-климата области.
Ключевые слова: бизнес-климат, экономическое развитие, бизнес, поддержка, регион, стимулирование.
РЕГ1ОНУ
О.Г. МОРОЗОВА
Херсонский государственный аграрно-экономический университет
ОЯСГО: 0000-0002-6501-3561
РОЛЬ БИЗНЕС-КЛИМАТА В УПРАВЛЕНИИ ЭКОНОМИЧЕСКОМ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ РЕГИОНА
O.G. MOROZOVA
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-0002-6501-3561
THE ROLE OF BUSINESS CLIMATE IN MANAGING THE ECONOMIC ACTIVITY OF THE REGION
The article summarizes the system vision of the economic development of the region, systematizes its essential characteristics and identifies the features of its manifestation from the standpoint of the impact of the business climate. The essence of business support is determined, and its priority components are formed. The most important characteristics of the business climate are systematized (emphasis not on the number but on the efficiency of international investments for the region's economy and for the investor; focus on all participants in the economic process, not on any of its defined circle; encouragement to create and expand business regardless economic entity, the scope of its activities, attracting both external and internal investment resources, promoting reinvestment and long-term economic activity, stimulating the vision of international business.) Based on theoretical generalizations made in the study, it is proved that the formation of business climate - is the prerogative, first of all, of the state. To do this, it uses all its inherent levers and opportunities that it deems necessary to engage to achieve a certain goal. Its role is to create the necessary conditions for the development of industries, enterprises, regions, tax collection, development of problem areas, etc., as it is impossible to revive the economy at the expense ofpublic funds alone. The socio-economic condition of Kherson region is analyzed for the tendency of growth of the main macroeconomic indicators. The business climate of the area that changes under the influence of multifactorial factors is studied. Practical tools for modeling the business climate of the region are offered. Multifactor linear and production regressions were adapted to model the business climate of the region.
Key words: business climate, economic development, business, support, region, stimulation.
Постановка проблеми
Концепщя 6i3Hec-KiiMaTy стала популярною на Заходi в 70-i рр. ХХ ст. i, як правило, використовуеться для рангування конкурентних позицш та порiвняльних переваг репошв за критерieм привабливосп середовища, в якому здшснюеться мiжнародний 6i3^a Вивчення бiзнес-клiматy змушуе провести детальний аналiз економши, переглянувши податкову i регулятивну политику, та розробити новi програми регюнального розвитку.
AH^i3 останшх дослщжень i публжацш
Ця проблематика активно розглядаеться у працях вичизняних учених, таких як A. Айсан, M. Набл^ M. Варудаюс, M. Буссе, T. Кшда, К. Ващенко, З. Варналш, В. Геець, О. Лiбанова, Я. Жалiло, Г. Колюник, та iн. Водночас, незважаючи на вагомiсть дано! проблематики й посилену увагу до не! багатьох проввдних дослiдникiв, окремi !! аспекти залишаються недостатньо вивченими. Актyальнiсть теми зумовлена необхвдшстю розроблення теоретико-методологiчних засад оцшки виробничого потенцiалy i ефективносп пiдприемств в умовах сьогодення.
Формулювання мети дослiдження
Метою дослiдження е розроблення теоретико-методолопчних засад оцiнки бiзнесового клiматy що впливае на економшу регiонy.
Виклад основного матерiалу дослвдження
Часто для оцiнки бiзнесового ктмату використовуються чотири види iндексiв, як ознаки державного «економiчного здоров'я»: 1) шдекс економiчних показник1в (в тому чи^ м1жнародних); 2) iндекс життездатносп бiзнесy (стабiльностi бiзнесy) в державц 3) iндекс потенцiалy (робоча сила, шфраструктура, система освiти в держат); 4) iндекс державно! полiтики (актившсть державних слyжбовцiв у сферi розвитку, створення робочих мiсць, стимулювання зростання).
Iнвестицiйний клiмат е частиною бiзнесового клiматy, i цi поняття мають вiдповiднi стyпенi узагальнення. Наприклад, сприятливий бiзнесовий клiмат не буде юнувати, якщо вiдсyтнi умови для каштальних вкладень, а короткостроковi швестици носять спекулятивний характер. Беручи до уваги те, що будь-який мiжнародний швестор працюе для отримання належно! вiддачi вiд вкладення капiтальних ресyрсiв, головною характеристикою ^естицшного клiматy е саме спроможнiсть економiко-правового середовища до забезпечення ще! вiддачi. В цьому параметрi поняття iнвестицiйного клiматy збiгаеться з поняттям бiзнесового клiматy. Проте вони не е тотожними. При несприятливих економiко-правових умовах для отримання високого прибутку закордонний iнвестор може розглядати швестици як такi, що принесуть значну вiддачy у майбутньому за рахунок оволодiння ринками збуту, ресурсами, зайняття вигiдного геостратегiчного положення. Навпаки, умови можуть сприяти швидкому збагаченню внаслiдок спекулятивно! (чи напiвзаконно!) дiяльностi, користування пiльговими умовами, але при цьому швестор не буде розглядати сво! вкладення як довгостроковi i буде прагнути скорiше репатрiювати максимальну
частку при6утку. В подiбниx вiдмiнностяx y пpичинаx i наслiдкаx поведiнки бiзнесy при rax чи rnmax yмоваx ro^rae принципова вiдмiннiсть мiж поняттями швестицшного та бiзнесового клiматy. Вони також можуть часто один одному суперечити. В такш ситyацiï piшення необидно приймати не на користь якнайширшого залучення iноземниx iнвестицiй, а на користь ïx ефективностi, яка досягаeться за pаxyнок бiзнесy, пiдпpиeмництва. Законодавчi piшення залежатимуть ввд того, на що оpieнтyватимyться
законодавцi - на створення бiзнесового чи iнвестицiйного ктмату [1].
Формування бiзнесового клiматy - це прерогатива, насамперед, держави. Для цього вона викоpистовye всi притаманш ш важелi i можливостi, яш вважаe за необидне залучати для досягнення визначено1' мети. Ïï роль - у створенш необxiдниx умов для розвитку галузей, пiдпpиeмств, репошв, збиранш податк1в, розвитку пpоблемниx райошв тощо, оск1льки вiдpодити економiкy за pаxyнок виключно деpжавниx коштiв неможливо.
В yмоваx ринково1' економiки мiсцевi органи влади також виконують функцп, пов'язанi зi створенням сприятливого бiзнесового клiматy в pегiонi. При цьому позитивш зусилля центрально!' влади можуть швелюватися на мiсцевомy piвнi через невщповщну виконавчу дисциплiнy та гpомiздкy бюpокpатiю. Або навпаки, зусилля мюцевт оpганiв можуть компенсувати чи зменшити вплив недолiкiв загальнодержавного piвня [2].
При сприятливому бiзнесовомy кл1мал сyб'eкти зовнiшньоекономiчноï дiяльностi мають змогу реал1зувати сво1' потенцiйнi можливостi в pамкаx чiткого i прозорого законодавчого простору. У статтi обгрунтовано, що найбшьш важливими xаpактеpистиками бiзнесового кл1мату e:
1. Акцент не на шлькосп, а на ефективностi мiжнаpодниx швестицш для економiки pегiонy та для швестора.
2.Спрямування на всix учаснишв економiчного процесу, а не на якесь його окреслене коло.
3.Заоxочення до створення та розширення бiзнесy незалежно ввд pозмipy та виду економiчного
сyб'eктy, сфери його дiяльностi.
4.Залучення як зовнiшнix, так i внyтpiшнix iнвестицiйниx pесypсiв.
5.Сприяння решвестищям та довгостpоковiй економiчнiй дiяльностi.
6.Стимулювання бачення перспективи м1жнародного бiзнесy.
Аналiз соцiально-економiчного стану Херсонсько1' областi протягом 2015-2020 рок1в сввдчить про нашчену тенденцш зростання основниx макpоекономiчниx показнишв. На початок 2020 року вона складаe для пpодyкцiï пpомисловостi лише 87%, для товаpiв народного споживання - 72,1%, для пpодyкцiï сшьського господарства - 87,7%.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть областi xаpактеpизyeться позитивним сальдо експорту Импорту товаpiв i послуг з 2017 року iз темпами зростання бшьше 100%, в тому числi - експорт товаpiв перевищував ïx iмпоpт з 2018 року, а сальдо зовшшньоторговельного обороту послуг було додатшм протягом всього дослiджyваного пеpiодy. Сеpедньоpiчнi темпи приросту зовнiшньоï тоpгiвлi Херсонсько1' областi за 3 роки склали 15,9%. Частка областi у зовшшньоторговельному обоpотi Укpаïни збiльшилася в1д 0,6% у 2017 до 1,4% у 2020 рощ.
Темп зростання швестицш в основний каттал перевищив 100% у 2017 рощ, але протягом 2020 року досяг лише 28,1. Частка швестицш обласп в загальноукрашському обсязi складаe 1,6%, займаючи 16 мюце по краш. Щодо прямт iноземниx iнвестицiй (П11), то питома вага Херсонсько1' обл. складаe 2,4% i 5 мюце серед репошв Украши, а частка П11 на душу населення в Херсонськ1й обласп по вiдношенню до загальноукрашського значення на початок 2020 року доpiвнюe 91,8%. Рiчнi темпи зростання П11 перевищували 110% протягом всього аналiзованого пеpiодy. Таким чином, можна стверджувати про позитивнi тенденцiï iнвестицiйного процесу в регюш [3].
В економщ Херсонсько1' областi iснye диспpопоpцiя мiж високими темпами економiчного зростання i низьким piвнем доxодiв громадян. По обласп заpобiтна плата сягаe 75-76% ввд середнього ïï piвня по Укрш'ш. Реально тенденцiï' до зростання заpобiтноï' плати в pегiонi намиилися лише у 2016 pоцi. Рiвень безpобiття склав на початок 2017 року 5,5% (за ощнками МОП - 12,0%).
Питома вага малт шдпржмств у загальнiй кiлькостi суб^кпв пiдпpиeмництва протягом анал1зованого пеpiодy зросла з 58,9 до 85,1%. Частка суб^кпв малого бiзнесy в загальному обсязi виробництва за 2017-2020 pp. збшьшилася з 15,3 до 20%, а частка пpибyтковиx малиx п^дпр^мс^ зросла на 11,8%.
Важливiсть вpаxyвання соцiально-економiчного стану pегiонy при аналiзi бiзнесового клiматy обгpyнтовyeться тим, що перший e як наслщком, так i причиною другого [4].
Юлькють пропозицш по створенню rieï' чи iншоï' форми спецiального режиму господарювання в piзниx кpаïнаx щоpiчно зpостаe, xоча спецiальнi економiчнi зони (як форма реал1зацп спецiального режиму господарювання) в свгговш пpактицi не e провщною формою залучення шоземнт iнвестицiй в нацiональнy економiкy (до 1% загального обсягу мiжнаpодного pyxy капiталy). Загалом, темпи приросту швестицш у стратепчш пiдпpиeмства Укpаï'ни у 2017-2020 pp. становили близько 250%. Станом на
1.04.2017 на теpитopiï обласп фактично залучено швестицш на загальну суму 979,4 млн. дол. США, з нт у 2019 po^ - 250,2 млн. дол. (або 25,5%)., шоземнт швестицш за весь пеpioд дiяльнoстi -вщповвдно на суму 371 млн. дол. (37,9%), в тому чи^ у 2019 po^ - 72,5 млн. дол. (19,5% вщ загально1' суми iнoземниx iнвестицiй). У 2019 po^ питома вага стpaтегiчниx шд^иемств Хеpсoнщини у зaгaльнoyкpaïнськoмy oбсязi pеaлiзaцiï пpoдyкцiï збiльшилaся пopiвиянo з початком впpoвaдження спецiaльнoгo pежимy iнвестyвaння з 0,2 до 4,1%, а ТПР - до 7,7% (для Хеpсoнщини цей показник сягнув близько 50%). Частка експopтy в загальному oбсязi виpoбленoï пpoдyкцiï за 2017-2020 pp. становила
31,6% [5].
Динaмiкa yзaгaльнюючиx пoкaзникiв впливу СЕЗ та ТПР на poзвитoк Хеpсoнськoï oблaстi ^отягом чoтиpьox poкiв дозволяе xapaктеpизyвaти дiяльнiсть циx гoспoдapськиx yтвopень як позитивну.
Якщо частка стpaтегiчниx пiдпpиeмств сукупнт pезyльтaтax poзвиткy oблaстi на початок свого функцюнування складала лише 0,45%, то за pезyльтaтaми дiяльнoстi 2016 po^ - 20,11%, або на 19,66 ^o^Kinm пункти бiльше. Щодо ТПР, то pезyльтaти вiдпoвiднo складають 5,81% i 27,3%.
Дaиi констатують, що iгнopyвaти pезyльтaти дiяльнoстi спещально1' екoнoмiчнoï зони та теpитopiï пpiopитетнoгo poзвиткy в Хеpсoнськoï oблaстi навггь за pезyльтaтaми дiяльнoстi пoчaткoвиx чoтиpьox poкiв недoцiльнo. Це пiдтвеpджye те, що стpaтегiчнi пiдпpиeмствa у даному pегioнi е одними з найва^^^^ фaктopiв ствopения спpиятливoгo бiзнесoвoгo ктмату.
Опитувания сyб'eктiв пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi та opгaнiв сaмoвpядyвaиня у Хеpсoнськiй обласп показало, що пpи вiдкpиттi с^ави нaйчaстiшими пpoблемaми для пiдпpиeмств були: нестача влaсниx кoштiв, вiдсyтнiсть пoтpiбниx пpaцiвникiв, низька кyпiвельнa спpoмoжнiсть населения, недосконала законодавча база та система оподаткування, бюpoкpaтизм, вiдсyтнiсть мaтеpiaльниx pесypсiв, нестача дoсвiдy. На сучасному етат пpoблеми у веденнi бiзнесy для оптант сyб'eктiв гoспoдapювaния суттевим чином не змшилися, а деяк1 з нт стали гoстpiшими та актуальшшими.
Пеpепoнaми для бiльшoстi пiдпpиeмств у ïx poзшиpеннi е податковий ктмат, piвень знань та навичок poбoчoï сили, нестача poбoчoï сили та фшансового кaпiтaлy, кoнкypенцiя iншиx п^д^^мив та склaднoщi збуту, низька кутвельна спpoмoжнiсть населения. Склaднoщi у нaдxoдженнi iнвестицiй вони вбачають, в основному, в нестаб№нш пoдaткoвiй пoлiтицi та високт пoдaткax, склaднiй бюpoкpaтичнiй
^o^^pi pеeстpaцiï iнвестицiй, сoцiaльнoмy стaнi населения та нес^^тливт пoлiтичнiй ситyaцiï [6].
У цшому, нaйбiльш ^облемними фaктopaми бiзнес-клiмaтy Хеpсoнськoï oблaстi визнано 1рупу зaкoнoдaвчo-пpaвoвиx чинник1в (76% ввдповвдей вiд yсieï вибipки), пoтiм пoлiтичниx i сoцiaльниx (по 28%) та мaкpoекoнoмiчниx (24%) чинник1в. Miкpoекoнoмiчнi та еколопчш фaктopи вважають важливими менше 15% pеспoндентiв. Демoгpaфiчнi та сoцioкyльтypнi чинники не спpиймaються пiдпpиeмствaми як таш, що можуть впливати на pезyльтaтивнiсть ïx гoспoдapськoï дiяльнoстi чи на ^таблеим iнвестицiй.
Пpoведене опитувания сввдчить, що погляди мiсцевиx opгaнiв влади та пiдпpиeмцiв на найбшьш пpoблемнi фaктopи бiзнесoвoгo клiмaтy pегioнy, на iснyючi бap'epи для бiзнесy, для нaдxoджения iнвестицiй на пiдпpиeмствa спiвпaдaють. Позитивним е те, що opгaни мiсцевoгo сaмoвpядyвaния висловились за необадшсть пpидiления ïx уваги ^облемам бiзнесoвoï' пpивaбливoстi мiсцевoстi i po6o™ над ïï пoкpaщениям. До ^о^ази^й, як1 пpи цьому були вiдмiченi, належать: зменшення aдмiнiстpaтивнoгo тиску на суб'екти гoспoдapювaння; забезпечения стимyлюючoï функцп мiсцевиx податк1в i збopiв; сшв^аця i взaeмoпopoзyмiния з пiдпpиeмцями; пвдвищення сaмoстiйнoстi мiсцевoï' влади; пpoведения мoнiтopингy пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi для пошуку новт пpoпoзицiй; зменшения пpoцентниx ставок по ^едитам.
Дoслiджения показали, що бiзнесoвий клiмaт мiсцевoстi змiнюeться пвд впливом бaгaтьox чинник1в, тому для моделювання бiзнесoвoгo клiмaтy oблaстi було oбpaнo бaгaтoфaктopнi лiнiйнi та виpoбничi pегpесiï'. Комплексним показником бiзнес-клiмaтy вибpaнo валову додану вapтiсть (Y), яка е
узагальнюючою величиною екoнoмiчнoгo i сощального poзвиткy pегioнy [7].
Блоки дант для побудови мoделi були згруповаш таким чином, що до пеpшиx двox ввiйшли екoнoмiчнi показники, а до тpетьoгo - сощальш. Пеpший блок дaниx мiстить: 1) величину пoдaткoвиx нaдxoджень i збopiв у зведений бюджет на 1 ^н. виpoбленoï' ^o^^n, гpн.; 2) облжову ставку Нaцioнaльнoгo банку Укpaïни, %; 3) величину нaдaниx ^едипв на 1 гpн. випyщенoï' ^o^^u, гpн.; 4) величину витpaт на оплату npaui на 1 ^н. випyщенoï' пpoдyкцiï, гpн.
Oцiнювaния впливу oбpaниx пapaметpiв ввдбувалося на oснoвi нaстyпнoï aиaлiтичнoï мoделi:
y = a * xA1 * xa2 * xa3 * xa4 (1)
де Х1, Х2, Х3, Х4 - вищенaзвaнi фaктopи; А0,.. .,А4 - oцiнки вiдпoвiдниx пapaметpiв модели
Реалiзацiя моделi передбачала пвдтвердження чи спростування гшотези про позитивний вплив на бiзнесовий клiмат обсягу кредитування та негативний - податкового навантаження, облшэво! ставки та витрат на оплату пращ.
Чотирьохфакторна регресiйна модель бiзнесового ммату з вищезазначеними незалежними змiнними набувае вигляду:
Y - 37,29*X"1'71 *X-0'18 *Xз0•66 *X;1'72 (2)
З надiйнiстю Р=0,95 можна вважати, що побудована економетрична модель е адекватною експериментальним даним та И можна застосовувати для аналiзу бiзнесового клiмату. Розрахованi коефщенти для Х1, Х2 та Х4 е вiд'емними та вказують на обернену залежнiсть м1ж ввдповвдними факторами та залежною змiнною. Це положення щдтверджуеться i економiчною теорiею. Так, зростання податкового навантаження, облшово! ставки та щни трудових ресурсiв негативно вщбиваеться на сприятливостi бiзнесового ктмату. Але для регiону зростання вартосп такого ресурсу, як праця, е позитивним моментом i сприяе покращенню соцiального стану населення. Це породжуе суперечливiсть мiж мiсцевими iнтересами та штересами iнвестора. Оцiнка параметру А3 мае додатне значення i сввдчить про змiну в одному напрямку величини кредитування суб'ектiв господарювання та бiзнес -клiмату територп.
Параметри А1, А2,, А3 i А4 е також частинними коефщентами еластичностi i показують, на скiльки процентiв змшюеться iнтегральний показник при змiнi ввдповщного фактору на 1%. Тобто, змша величини податк1в на 1 грн. вироблено! продукцп (фактор Х1) на 1% при незмшних факторах Х2 - Х4 викликае змiну обсягу валово! додано! вартостi на -1,71%. Змша величини облшово! ставки НБУ (фактор Х2) на 1% при незмшних шших факторах викликае зм^ обсягу ВДВ на -0,18%. Аналопчно змiна обсягу наданих кредитiв на 1 грн. вироблено! продукцп (фактор Х3) на 1% при шших сталих факторах призведе до змши величини ВДВ на +0,66%, а збшьшення величини витрат на оплату пращ на 1 грн. вироблено! продукцп на 1% (фактор Х4) при незмшносп шших факторiв матиме сво!м наслвдком зменшення ВДВ на 1,72%.
Отже, протягом розглянутого перюду для Херсонсько! областi серед видшених факторiв найбiльший вплив на змшу бiзнесового клiмату мають вiдповiдно в порядку зменшення величина витрат на оплату пращ, податкове навантаження, обсяги кредитування суб'екпв тдприемницько! дiяльностi та облжова ставка, про що сввдчать розрахованi значення частинних коефiцiентiв еластичносп.
Другий блок вiдiбраних показник1в складають так1 змiннi: 1) валовi швестищ! (П11 та iнвестицi! в основний каттал), тис. дол.; 2) обсяг експорту товарiв та послуг, тис. дол.; 3) обсяг iмпорту товарiв та послуг, тис. дол.; 4) кшьшсть дiючих пiдприемств, од.
Адекватшсть дано! моделi експериментальним даним складае 99%. При побудовi багатофакторно! лшшно! регресi! значимiсть знайдених параметрiв розраховують за допомогою t - статистики Ст'юдента. 1 - статистика для параметрiв лшшно! регреси мае вигляд:
t - А., (1)
~ 2
2
де а! - ощнка i-го параметра; а 2 - середньоквадратичне вiдхилення оцiнки i-го параметра.
Якщо t -значення перевищуе критичне значення, яке знаходиться за таблицею t -критерш, то вважаеться, що ввдповвдний параметр статистично значимий i мае суттевий вплив на узагальнюючий показник. Розрахованi показники t -статистики мають так1 значення: ta1=8,62; 1а2=8,06; 1а3=-3,17; 1а4=8,28.
Осшльки на основ! коефiцiентiв л!н!йно! регреси не можна робити висновшв про суттевють залежностей факторiв, то з метою виявлення пор!вняльно! сили впливу окремих чинник!в розраховуються частковi коефщенти еластичностi, значення яких у розр!з! здiйсненого дослiдження таке:
Таблиця 1
Порiвняльна ощнка впливу факторних ознак лшшноТ регресшноТ моделi на бiзнесовий клiмат
Факторна ознака Коефiцiент еластичностi, % Рангова оцiнка впливу ознак на результат
Обсяг !мпорту 4,93 4
Обсяг експорту 9,49 3
Валовi iнвестицi! 12,10 2
К!льк1сть д!ючих шдприемств 20,51 1
Анатз коефщенпв еластичносп доводить, що за абсолютним приростом найбшьший вплив на валову додану вартiсть областi (що прийнята як iнтегральний показник бiзнесового ктмату) мае к1льк1сть дшчих пвдприемств, зi збiльшенням яких на 1% валова додана варпсть збiльшиться на 20,51%. Високий ступiнь впливу на результуючий показник i валових iнвестицiй - 12,10% при 1%-нш змiнi вщповвдно! факторно! ознаки. Найменше значения впливу на результативну ознаку розглянутих факторiв мають обсяги iмпортуваиия. 1х змша на 1% приводить до змши ВДВ на 4,93%. Це положения щдтверджуе i рiвень статистично! значимосп даного фактору у моделi (-3,17), яка е меншою порiвияно з шшими розглядуваними чинниками.
Остання модель з врахуванням впливу такого яшсного чинника, як дiя спецiального законодавства про пiльговi режими оподаткування в Херсонськш областi, набуде вигляду:
Y=-2335575,23+14,19Хl+2,33Х2+0,75Хз+434,64Х4+165633,64Dl (2)
де Dl - (dummy-змiнна), дiя спецiального законодавства щодо пшьгового режиму оподаткування: "0" для 2016-2017 рр. i "1" для 2016-2017 рр.
Адекватнiсть експериментальним даним подано! моделi складае 95%. Найбiльший вплив на результативну змшну моделi мае шльшсть дiючих щдприемств - 13,72% при !! змiнi на 1%. Частковий коефщент еластичностi валових швестицш склав 13,39%. Розрахунок впливу яшсного фактору показав величину його впливу на бiзнесовий кл1мат у 0,7%. Значения обчисленого результату можна, насамперед, пояснити тим, що 43% розглядуваного розрахункового перiоду дана як1сна ознака була вщсутня.
Складовими третього блоку чиннишв модел1 бiзнесового кл1мату Херсонсько! областi, як1 були розглянутi, е показники, що характеризують соцiальний стан населення областi (тодi як першi двi групи факторiв ввдображають економiчну ситуацiю в регiонi). Сюди входять наступнi змiннi: 1) природнiй прирют населення, тис. чол. (Х1); 2) середня заробiтна плата, грн. (Х2); 3) житловий фонд в середньому на одного жителя, кв. м (Х3); 4) к1льк1сть щдготовлених вузами спещалтстш, тис. чол. (Х4); 5) шльшсть щдприемств ресторанного господарства, од. (Х5); 6) к1льк1сть обслужених туриспв, тис. чол. (Х6).
Першi три показники безпосередньо ввдображають як1сну зм^ рiвия життя населення, а три останшх - мають опосередкований вплив на нього i е одними з показнишв, як1 беруться до уваги при визначенш якостi життя людини. Оскiльки дана модель характеризуе соцiальний стан населення в обласп, то залежною змiнною було обрано не загальний показник валово! додано! вартосп, а валову додану варпсть на одну особу (У).
Модель бiзнесового клiмату Херсонсько! областi, враховуючи блок сощальних факторiв, являе собою:
У=29,65Х1+2,91Х2+31,55Х3+340,48Х4 -0,71X5 -2,89Х6, (3)
З надiйнiстю 95% побудовану економетричну модель можна вважати адекватною експериментальним даним та на !! основi робити економiчнi висновки. Значимiсть розглядуваних факторiв складае ввд 0,8 до 0,95.
Ввд'емне значення параметрiв А5 i А6 пояснюеться, насамперед, тенденцiею спаду вщповвдних факторiв протягом розглядуваного перiоду, що i викликае обернену залежиiсть мiж цими факторами та залежною змшною модел1. При врахуваинi бiльшого часового перюду чи застосуваннi iнших майбутшх часових пром1жшв (протягом яких даш показники мали б темпи зростання бiльшi за 100%, враховуючи зростаючу тенденцiю 2018 року), вiдповiднi значення параметрiв багатофакторно! регресi! показували б прямий зв'язок з узагальнюючим регресшним показником. Тобто, утворена математична залежшсть повнiстю вiдповiдала б теоретичним положенням та досв;ду практично! дiяльностi розвинених кра!н.
Представленим моделям властивий високий рiвень варiативностi залежно в^д змш у МАжнародному бiзнесовому середовищi.
Висновки
У процеа досл1дження суб'ектiв тдприемницько! дiяльностi та органiв самоврядування у Херсонськш обласл доведено, що основними проблемами для тдприемств були: нестача власних кошпв, вiдсутнiсть потрiбних пращвнишв, низька купiвельна спроможиiсть населення, недосконала законодавча база та система оподаткування, бюрократизм, ввдсутшсть матерiальних ресурсiв, нестача досввду. На сучасному етапi проблеми у веденнi бiзнесу для опитаних суб'екпв господарювання суттевим чином не змшилися, а деяш з них стали гостршими та актуальнiшими.
Перепонами для б№шосп пiдприемств у !х розширеннi е податковий кл1мат, рiвень знань та навичок робочо! сили, нестача робочо! сили та фшансового капiталу, конкуренцiя iнших п1дприемств та складнощi збуту, низька купiвельна спроможшсть населення. Складнощi у надходженнi швестицш вони вбачають, в основному, в нестаб№нш податковiй полiтицi та високих податках, складнiй бюрократичнiй
npo^^pi реестрацп швестицш, сощальному CTaHi населения та несприятливш полiтичнiй ситуаци.
Список використанот лiтератури
1. Слава С.С. Формувания швестицшно! привабливостi та швестицшно! програми perioHy // Науковий вiсник Ужгородського yнiверситетy. Серiя "Економжа". - 2001. - №8. - С.20-25.
2. Танклевська Н.С., Ярмоленко В.В., Синенко О.О. Модершзащя фiнаисового механiзмy у сферi регiонального агробiзнесy. Агросвiт. 2020 №15 С. 11-17. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.15.11
3. Пан Л. В. Законодавчi чинники формування швестицшно! полiтики як складово! бiзнесового клiматy // Репональна економiка. - 2003. - №3. - С.71-81.
4. Новицька Н.С., Бiзнес-клiмат та економiчний розвиток: емшричш та економетричнi моделi // Економст. - 2014. - №9. - С.58-62.
5.Боровiк Л.В. Оцiнка впливу швестицшно! полiтики на формування та використання швестицшного потенцiалy галyзi. Науковий погляд: економiка та yправлiния. 2018. № 1 (59). С. 72 - 78. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2018-1-59-10
б.Осовська Г. В. Економiчний словник / Осовська Г. В., Юшкевич О. О., Завадський Й. С. К. : Кондор, 2007. 358 с.
7. Шершньова З. £. Стратепчне управлшня - К. : КНЕУ, 2004. 699 с.
References
1. Slava S.S. Formuvannya investytsiynoyi pryvablyvosti ta investytsiynoyi prohramy rehionu // Scientific Bulletin of Uzhhorod University / Economics series, 2001, (no.8) pp. 20-25. (in Ukrainian)
2. Tanklevskaya N., Yarmolenko V. and Sinenko O. (2020), "Modernization of the financial mechanism in the field of regional agrobusiness" / Agrosvit, (no.15), pp.11-17. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.15.11 (in Ukrainian)
3. Pan L.V. Zakonodavchi chynnyky formuvannya investytsiynoyi polityky yak skladovoyi biznesovoho klimatu // Regional Economy / 2003, (no.3), pp. 71-81. (in Ukrainian)
4. Novytska N.S. Biznes-klimat ta ekonomichnyy rozvytok: empirychni ta ekonometrychni modeli // Economist / 2014, (no.9), pp. 58-62. (in Ukrainian)
5. Borovik L.V. Otsinka vplyvu investytsiynoyi polityky na formuvannya ta vykorystannya investytsiynoho potentsialu haluzi [Assessment of the impact of investment policy on the formation and use of investment potential of the industry]. Naukovyy pohlyad: ekonomika ta upravlinnya [Scientific view: economics and management] / 2018, no.1(59)., pp. 72-78. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2018-1-59-10 (in Ukrainian)
6. Osovskaya G.V. Ekonomichnyy slovnyk / Osovskaya G.V., Yushkevich O.O., Zavadsky J.K. / Condor, 2007, p. 358 (in Ukrainian)
7. Shershneva Z.E. Stratehichne upravlinnya: [Textbook 2nd ed] / Shershneva Z.E. / Kyiv, KNEU, 2004, p. 699 (in Ukrainian)
