CC BY
15тpaнсфоpмaцiйниx процеав нaцiонaльноï економiки. Eкономiчний aнaлiз : зб. нayк. пpaць. Тернотльський нaцiонaльний економiчний yнiвеpситет; редкол. : В. А. Дерш (голов. ред. ) тa iн. Теpнопiль: Видaвничо-полiгpaфiчний центр Теpнопiльського нaцiонaльного економiчного yнiвеpситетy "Eкономiчнa думет". 2014. Том 16. № 1. С. 113-119.
7. Пyжaй-Чеpедa А.В. Проблеми тa перспективи pефоpмyвaння гaлyзi АПК в y^arni. Теоpетичнi i пpaктичнi aспекти економши тa iнтелектyaльноï влaсностi. Збipник туковт пpaць
y 1-x вип. ПДТУ. Мapiyполь, 1016. Вип. 1. Т. 1. С. 41-48.
8. Стpaтегiчнi нaпpями розвитку сiльського господapствa Укрш'ни нa пеpiод до 2020 року I зa ред. Ю.О. Лупенга, В.Я. Месель-Веселякa. Кшв : ННЦ 1АБ. 2011. 118 с.
9. Чеpкaсовa Т.1., Моторнюк 1.В., Митpошaк Ю.М. Проблеми розвитку aгpapного сектору. Eкономiкa тa yпpaвлiння нaцiонaльним господapством. Випуск 40. 2019. URL: http://bses.in.ua/journals/1019/40_1019/11.pdf
УДК: 658:332.:339.9
Кубай О.Г.
кандидат економiчних наук, доцент кафедри аграрного менеджменту, Вiнницький нацюнальний аграрний yнiверситет
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОÏ ДШЛЬНОСТ! ПЩПРИСМСТВ В РЕГ1ОН1
Кубай О.Г.
кандидат экономических наук, доцент кафедры аграрного менеджмента, Винницкий национальный аграрный утверситет
ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В РЕГИОНЕ
Kubai O.G.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department Agrarian Management, Vinnytsia National Agrarian University
PROBLEMS AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITIES OF ENTERPRISES IN THE REGION
Анотащя. В сучасних умовах трансформацшних змш в економщ питання активГзаци та перспектив розвитку зовшшньоекономГчно! дiяльностi репону е досить актуальною. У статп дослгджено стан та тенденци розвитку зовшшньоекономГчно! дiяльностi Вшницько! области Визначено обсяги спiвробiтництва регiону у сферi мГжнародно! торгiвлi з рiзними крашами свiту, проаналiзовано географiчну структуру експортно-Гмпортних операцiй Вiнниччини. Встановлено, що напрями дiяльностi мюцево! влади спрямоваш також на розвиток соцiально-економiчного ствробггництва з регiонами кран-членiв Свросоюзу, близького зарубгжжя та iнших кра!н свiту. Проведено SWOT- аналiз формування експортного потенцiалу Вшницько! областi. Визначено, що максимальне використання сильних сторш сектору мiжнародного i мiжрегiонального ствробггництва, а також забезпечення зниження впливу слабких сторш, стане шдгрунтям до зниження потенцшних загроз i сприятиме росту та реалГзаци наявних можливостей. Запропоновано заходи щодо розширення та удосконалення зовшшньоекономГчно! дгяльносп Вшницько! области
Аннотация. В современных условиях трансформационных изменений в экономике вопросы активизации и перспектив развития внешнеэкономической деятельности региона являются достаточно актуальными. В статье исследовано состояние и тенденции развития внешнеэкономической деятельности Винницкой области. Определены объемы сотрудничества региона в сфере международной торговли с разными странами мира, проанализирована географическая структура экспортно-импортных операций Вшниччини. Установлено, что направления деятельности местной власти направлены также на развитие социально-экономического сотрудничества с регионами стран-членов Евросоюза, близкого зарубежья и других стран мира. Проведен SWOT - анализ формирования экспортного потенциала Винницкой области. Определено, что максимальное использование сильных сторон сектора международного и межрегионального сотрудничества, а также обеспечение снижения влияния слабых сторон, станет почвой к снижению потенциальных угроз и будет способствовать росту и реализации имеющихся возможностей.
22 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #4(56), 2020 Предложены мероприятия относительно расширения и усовершенствования внешнеэкономической деятельности Винницкой области.
Abstarct. In the current conditions of transformational changes in the economy, the issue of activation and prospects of development of foreign economic activity of the region is quite relevant. The article investigates the state and tendencies of development of foreign economic activity of Vinnitsa region. The volume of cooperation of the region in the sphere of international trade with different countries of the world is determined, the geographical structure of export-import operations of Vinnytsia region is analyzed. It is established that the directions of activity of local authorities are also directed to the development of socio-economic cooperation with the regions of the EU Member States, near abroad and other countries of the world. The SWOT analysis of formation of export potential of Vinnitsa region is carried out. It is determined that maximizing the strengths of the international and interregional cooperation sector, as well as ensuring that the weaknesses are mitigated, will serve as a basis for reducing potential threats and will facilitate the growth and realization of opportunities. Measures to expand and improve the foreign economic activity of Vinnytsia region are proposed.
Ключовi слова: регюн, 30eH^Hb0eK0H0MiHHa дiяльнiсть, стратегiя, експорт, iMnopm, SWOT-аналз спiвробiтництво
Ключевые слова: регион, внешнеэкономическая деятельность, стратегия, экспорт, импорт, SWOT аналiз, сотрудничество
Keywords: region, foreign economic activity, strategy, export, import, foreign economic activity, SWOT analysis, employment
Постановка проблеми. Розвинута система зовнiшньоекономiчних зв'язшв е тдгрунтям для повноцшного функцюнування економши будь-яко! краши. Входження нацюнально! економiки в систему свггових господарських процеав забезпечуе здшснення позитивного впливу на розвиток економши краши, сприяе рацюнальному використанню природно-сировинних ресурав, зумовлюе тдвищення техтчного рiвня виробництва, забезпечуе задоволення попиту на певт товари, а вщтак - i тдвищення рiвня життя населення.
На будь-якому етат розвитку держави зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть е ключовим шструментом забезпечення виршення
економiчних проблем на рiзних рiвнях: нацюнального господарства в цшому, окремих репотв, тдприемств. В сучасних умовах практика здшснення зовшшньоекономiчноi дiяльностi вщтворюеться через зовнiшньоекономiчнi зв'язки суб'екпв господарювання, яш здшснюються за рiзноманiтними напрямками. При цьому зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть пiдприемств ототожнюють, насамперед, зi здiйсненням експортних та iмпортних торговельних операцiй. Така ситуащя е цiлком обгрунтованою, так як у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi такi операци становлять бiля 80%.
В цих умовах зростае роль регiону як суб'екта зовнiшньоекономiчноi' дiяльностi у площит перетину iнтересiв систем вiдповiдних рiвнiв у пiдвищеннi ефективностi та соцiально-економiчноi результативностi зовнiшньоекономiчноi полiтики держави [2].
У розрiзi органiзацiйних, економiчних, управлшських та адаптацiйних аспектiв зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприемств Вiнницького регiону на сьогодт перебувае на складному iсторичному етат становления, що характеризуеться жорсткими деформованими умовами. Адже ця важлива сфера економiки знаходиться тд впливом неоднозначних умов:
процесiв глобалiзацii, що динамiчно розвиваються i несприятливо впливають на Украшу, i, у той же час, недосконалого репонального середовища.
Тому проблема активiзацii та перспектив розвитку зовнiшньоекономiчноi дiяльностi вггчизняних пiдприемств, як основи розвитку репону i краши в цiлому, е досить актуальною.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Дослвдженню проблем зовнiшньоекономiчноi дiяльностi суб'ектiв регiональноi економiки та напрямшв !х вирiшення придiлена значна увага у наукових працях впчизняних та зарубiжних дослiдникiв.
Зокрема, вичизняна наука в цьому напрямку представлена такими науковцями, як: О. I. Амоша, М. П. Бутко, В. М. Геець, Б. М. Данилишин, М. I. Двдшвський, М. I. Долшнш, В. I. Захарченко, В. В. Козик, Т. В. Пепа, Л. Г. Чернюк. Зарубiжна наукова думка у сферi дослiдження зовнiшньоекономiчноi дiяльностi мае сво!х яскравих представнишв: Н.Ф. Гофмана, М. Портера, Е.Ф. Прокушева, Д. Рiкардо, А. Смгга та iн.
У той же час окремi питання органiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi регiону розглянутi недостатньо.
Метою проведення дослiдження було встановлення особливостей зовнiшньоекономiчноi дiяльностi сучасних пiдприемств репонально1' економiки, що е ключовим фактором тдвищення ефективносп виробництва, а також визначення напрямiв вирiшення проблем репону при здшснент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
При проведент дослiдження застосовано структурно-функцiональний метод - для аналiзу основних тенденцш соцiально-економiчного розвитку Вiнницькоi областi; статистичних порiвнянь - для виявлення впливу зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на соцiально-економiчний розвиток регiону.
Виклад основного матерiалу. Поглиблення економiчних зв'язкiв та ттеграцшних процесiв з рiзними кра1'нами свпу е важливим фактором
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientiflc Joumal) #4(56), 2020
ефективного зростання будь-яко! кра!ни. Так процеси мають здшснюватися як на р1вн1 конкретного пвдприемства, так 1 на загальнодержавному р1вн1. На сьогодш для Укра!ни ключовим напрямком посилення штеграцп у свггову сшльноту е здшснення експортно-1мпортних операцш, адже !х обсяг 1 розвиток напряму здшснюють вплив на надходження в кра!ну шоземно! валюти та насичешсть ринку товарами.
Необхвдно зазначити, що внаслвдок низьких темшв економ1чних перетворень експортний потенщал Укра!ни використовуеться не досить ефективно, що зумовило позицюнування кра!ни на м1жнародних ринках в основному як постачальника сировини 1 продукци з низькою доданою вартютю. В цих умовах зростае роль регюшв держави у забезпеченш И ефективно! штеграцп у свггогосподарський проспр та
конкурентоспроможносп, формування !х як самостшних учасник1в зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 [3].
Таким чином, розвиток зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 кожного регюну Укра!ни е головним напрямом державно! економ1чно! полiтики, який ор1ентований на змщнення та розвиток взаемовипдних ввдносин з шшими кра!нами та стаб1льне входження нацюнально! економ1ки до свгтового економ1чного простору.
Вшницька область мае потужш конкурентш переваги у вигляд1 випдного економшо-географ1чного положення, природно-ресурсного потенщалу, розвинено! експортоор1ентовано! аграрно! галуз1 та переробно! промисловосп, а також транспортно! шфраструктури.
Таблиця 1
Динамика зовмшньоТ торгiвлi ^ пiдприcмств ВшницькоТ областi з краТиами СС, 2016-2019 р.р
, _23
Вс ц фактори сприяють розвитку штеграцшних процеав 1 розширення масштаб1в зовн1шньоеконом1чно! д1яльност1 регюну.
За останш роки шдприемства Вшниччини ютотно розвинули сшвпрацю 1з господарюючими суб'ектами з шших кра!н. Так, в 2010 роц було оргашзовано сшвпрацю 1з шдприемствами 1з 100 кра!н свпу, у 2011 рощ - 1з 108, у 2012 рощ - 1з 110, у 2013 рощ - 1з 113, у 2014 рощ - 1з 129, у 2015 роц - 121, у 2016 рощ - 1з 135, у 2017 роц - 142, у 2018 рощ - у 2019 рощ зовшшньоторговельш операци з товарами здшснювалися з партнерами 1з 148 кра!н свиу.
Серед партнер1в Вшницько! обласп чшьне мюце поадають кра!ни £С, розширення сшвпраш з якими е особливо актуальним за умов попршення зв'язк1в 1з Роаею. В останш роки торговельно-економ1чн1 ввдносини м1ж Вшниччиною та кра!нами £С суттево поглибилися.
Обсяги експорту товар1в у 2019 роц становили 542,9 млн. дол США, а обсяги 1мпорту - 309,0 млн. дол США. До кра!н £С було експортовано 37,3% ввд загального експорту товар1в (у 2018 роц - 34,9 %), з кра!н £С у 2019 роц 1мпортовано 48,9% в1д загального обсягу 1мпорту товар1в (у 2018 роц -48,0%). Зовшшньоторговельш операци з товарами суб'екти господарювання обласп здшснювали з партнерами 1з 27 кра!н £С [4].
За шформащею Головного управлiння статистики у Вшницькш обласп, динамша зовшшньо! торг1вл1 шдприемств Вшниччини з кра!нами £С демонструе тенденщю до зростання (таблиця1).
2016 р1к
млн.дол США
у % до 2015р.
2017 рш
млн.дол США
у % до 2016р.
2018 рк
млн.дол США
у % до 2017р.
2019 рк
млн.дол США
у % до 2018р.
Експорт
323,87
118,0
445,38
137,5
499,1
112,1
542,9
108,8
1мпорт
152,13
104,0
211,44
139,0
270,5
127,9
309,0
114,2
Джерело: даш Головного управлшня статистики у Вшницькш обласп
Проввдне мюце в зовтшнш торгiвлi товарами серед кра!н £С займають такi кра!ни, як Польща (136,0 млн.дол), Румунiя (71,1 млн.дол), Нвдерланди (63,8 млн. дол), Шмеччина (61,8 млн.дол.), Iспанiя (42,0 млн.дол.), Iталiя (37,2 млн.дол), Австрш (24,8 млн. дол), Литва (23,5 млн.дол), Бельпя (17,6 млн.дол), Велика Бриташя (12,4 млн. дол), Франщя (11,8 млн. дол).
Найбiльшу тенденщю до зростання демонструють обсяги експортних поставок найбiльше до Велико! Британи, Вiрменi!, Джибутi, £гипту, £мену, 1зра!лю, Iндонезi!, Казахстану, Китаю, Лiвану, Лiвi!, Литви, Об'еднаних Арабських Емiратiв, Оману, Румунi!, Саудiвсько! Аравп, Та!ланду, Тунiсу, Узбекистану, Фiлiппiн та Японп. У той же час ввдчутно знизились обсяги експорту до Албанп, Алжиру, Бангладешу, Грецi!, Естонi!,
1раку, Латви, Малайзi!, М'янми, Пакистану, Сомал1, Судану, Чехi!' та Шри-Ланки.)
Вагома частка в експорп товарiв належить Iндi!' (15,4% загальних обсягiв експорту), Польщi -9,7%, Китаю - 8,1%, Бшоруа - 5,0%, Туреччиш -3,9%, Iспанi!' - 3,7%, Ггалп - 3,5%, £гипту та Румуни - по 3,4%, Шмеччиш - 3,1%, Росiйськiй Федерацi! - 2,9%, Саудiвськiй Аравi!' - 2,6%, Молдовi - 2,3%, Нiдерландам - 2,2% та Австрп -2,0% [5].
Експорт укра!нських товарiв до £С, в тому числ1 i вiнницьких, на даний час характеризуемся наявнiстю значно! частки сировини й нашвфабрикапв, що мае низьку додану вартiсть внаслвдок iснуючо! структури економши й експорту Укра!ни в цшому(таблиця 2).
24 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #4(56), 2020 -----
Таблиця 2
Обсяги експорту та темпи змши обсягiв експорту по найбiльших торговельних партнерах
Найбiльшi експортери Обсяги експорту, млн. дол Темп зростання (зменшення), у %
2016р. 2017р. 2018р. 2016р. 2017р. 2018р.
Усього 847,9 1114,5 1268,4 109,7 131,5 113,8
Iндiя 81,5 178,2 194,9 90,5 218,7 109,4
Польща 68,6 98,3 122,7 126,0 143,3 124,8
Китай 74,6 65,6 102,4 126,5 87,9 156,2
Бiлорусь 51,1 54,2 63,9 80,7 106,0 118,1
Туреччина 33,1 42,6 49,5 95,1 129,0 116,0
Iталiя 28,9 39,3 45,0 176,8 135,9 114,6
Румушя 22,3 18,7 43,7 107,5 83,5 234,0
Сгипет 31,8 30,0 43,5 83,1 94,4 145,1
Нiмеччина 32,0 32,1 39,0 121,5 100,4 121,3
РФ 36,8 35,8 36,6 65,4 97,4 102,3
Саудiвська Ара^ 8,9 6,8 33,0 86,8 77,0 482,8
Австрiя 11,9 24,6 25,8 57,4 206,8 105,1
Джерело: данi Головного управлшня статистики у Вiнницькiй областi
Аналiз структури iмпортних надходжень засввдчуе, що найб№шу питому вагу займае Китай - 20,5% вщ загальних обсяпв iмпорту, Нiмеччина -13,2%, Польщу - 9,2%, США - 6,7%, Румунш -
Ввдчутно збiльшилися iмпортнi поставки i3 Австрп, Бiлорусi, Бразили, Сгипту, Канади, Китаю, Коре!, Мексики, Молдови, Нiдерландiв, Румунп, Саудiвськоl Аравп, Сербп, Туреччини, Угорщини
5,8%, Бшорусь - 5,1%, Туреччину - 4,7%, Ггалш - та Чехи. У той же час спостерйаеться суттево 4,2%, Росiйську Федерацiю - 3,8%, Чехш - 3,0%, зменшення обсяпв iмпорту з 1зра!лю, 1ндп, Латвп, Нвдерланди - 2,8%, Сербш - 2,7% та Корею - 2,0% Об'еднаних Арабських Емiратiв, Та1ланду, (таблиця 3)[5]. Фшляндп та Францп.
Таблиця 3
Обсяги iMnopTy та темпи змши його обсяпв по найбшьших торговельних партнерах
Найбiльшi iмпортери Обсяги iмпорту, млн. дол Темп зростання, %
2016р. 2017р. 2018р. 2016р. 2017р. 2018р.
Усього 270,3 371,5 519,9 112,4 137,4 140,5
Китай 47,6 57,0 106,8 157,1 119,8 187,3
Шмеччина 29,0 58,3 68,6 101,3 201,3 117,7
Польща 26,9 41,5 48,0 94,9 154,0 115,9
США 11,7 39,6 34,6 130,1 338,7 87,4
Румушя 15,6 16,1 30,3 153,6 103,3 188,7
Бшорусь 11,0 15,5 26,5 185,0 141,5 182,9
Туреччина 11,6 13,0 24,2 113.2 111,6 186,2
1таля 16,0 21,4 22,0 102,5 133,8 102,5
РФ 23,8 18,1 19,9 84,4 76,3 109,7
Чех1я 2,9 2,8 15,4 39,0 96,4 580,2
Нвдерланди 7,9 9,1 14,8 129,1 116,1 162,1
Сербiя 0,4 2,0 13,9 95,8 462,0 685,4
Корея 2,7 7,7 10,6 763,0 284,7 138,3
Джерело: дат Головного управлшня статистики у Вшницькш обласп
Як сввдчать даш Головного управлшня статистики у Вiнницькiй обласп, обсяги експорту товарiв у счш-листопащ 2019 року становили 1572,5 млн дол. США, а iмпорту - 588,5 млн дол. Порiвняно з ачнем-листопадом 2018р. експорт зб№шився на 22,3% (на 286,9 млн дол.), а iмпорт збiльшився на 13,0% (на 67,9 млн дол.). Баланс зовшшньо1' торгiвлi стабiльно продовжуе залишатись позитивним i становить 983,9 млн дол.
Коефщент покриття експортом iмпорту склав 2,67 (у ачш-листопащ 2018р. - 2,47) [4].
Оцiнка товарно1' структури експорту з крашами Свросоюзу дае змогу зробити висновок, що найвищий попит iснуе на продукта рослинного походження, деревину та вироби з деревини, олii тваринного або рослинного походження, готовi харчовi продукти, машини, обладнання та мехашзми, електротехнiчне обладнання, текстильнi матерiали та текстильш вироби, продукти тваринного походження, живi тварини, продукцiя хiмiчноi та пов'язаних з нею галузей промисловосп мiнеральнi продукти, рiзнi промисловi товари i недорогоцiннi метали та вироби з них (таблиця 4).
Таблиця 4
Динамика обсяпв експо
)ту Вшницько'1 областi, 2016-2018 р.р.
Назва товарiв Обсяги експорту, млн. дол Темп зростання (зменшення), у %
2016р. 2017р. 2018р. 2016р. 2017р. 2018р.
Усього 847,9 1114,5 1268,4 109,7 131,5 113,8
Жири та олп тваринного або рослинного походження 316,4 416,3 429,7 128,3 131,6 103,2
Продукти рослинного походження 148,5 221,3 323,5 85,9 149,0 146,3
Готовi харчовi продукти 161,3 193,3 182,6 112,8 119,9 94,4
Деревина i вироби з деревини 77,9 86,1 105,6 124,5 110,5 122,6
Живi тварини; продукти тваринного походження 42,5 76,6 63,8 101,0 180,1 83,3
Машини, обладнання та мехашзми; електротехшчне обладнання 18,7 16,9 47,9 127,2 90,6 283,0
Текстильш матерiали та текстильш вироби 26,6 28,1 31,3 104,2 105,6 111,2
Мшеральш продукти 22,0 26,2 28,5 98,7 119,0 108,5
Продукщя хiмiчноí' та пов'язаних з нею галузей промисловосп 14,3 15,2 18,7 67,6 96,3 122,9
Джерело: даш Головного управлшня статистики у Вшницькш обласп
Шформацш щодо найважливших товарних груп у структурi iмпорту Вiнниччини за перiод трьох останшх рок1в наведено у таблицi 5.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть суттево впливае на темпи соцiально-економiчного розвитку Вiнниччини, адже регiон е досить активно бере участь у м1жнародному спiвробiтництвi.
Протягом 2019 року обласна державна адмшютращя спрямовувала свою дiяльнiсть на розвиток сшвробгтаицтва з регiонами краíн-членiв Свросоюзу, близького заруб1жжя та iнших краш свiту.
Таблиця 5
Динамика обсяпв iMnopTy за 2016-2018 р. ^ р._
Обсяги iмпорту, млн. Темп зростання (зменшення),
Назва товарiв дол у %
2016р. 2017р. 2018р. 2016р. 2017р. 2018р.
Усього 270,3 371,5 519,9 112,4 137,4 140,5
Машини, обладнання та механiзми; електротехшчне обладнання 44,1 85,1 149,9 173,6 192,9 176,1
Продукцiя хiмiчноi та пов'язаних з нею галузей промисловостi 42,8 41,2 64,8 89,6 96,3 156,5
Недорогоцшш метали та вироби з них 24,9 39,1 56,0 124,3 157,2 143,5
Засоби наземного транспорту, лтгальш апарати, плавучi засоби 27,9 59,5 54,8 151,0 212,8 92,2
Полiмернi матерiали, пластмаси 25,4 28,4 32,6 124,4 111,8 114,7
Деревина i вироби з деревини 17,4 20,1 32,6 147,7 115,3 162,2
Текстильш матерiали та текстильнi вироби 23,8 25,3 27,6 108,5 106,2 109,2
Мшеральш продукти 6,2 11,6 25,9 130,8 186,3 224,0
Готовi харчовi продукти 12,0 15,3 21,4 122,8 127,5 149,2
Продукти рослинного походження 12,2 11,1 15,3 60,2 90,6 138,3
Жири та олл тваринного або рослинного походження 10,4 9,9 8,9 85,5 96,0 89,6
Джерело: даш Головного управлшня статистики у Вшницькш обласп
Прюритетними напрямками роботи були:
- налагодження м1жнародного спiвробiтництва регiонiв та територiальних громад обласп з заруб1жними кра!нами в рамках мiжрегiонального i транскордонного сшвробггаицтва у сферi зовнiшньо! торгiвлi, гумаштарних питань, соцiально! полiтики;
- здшснення заходiв з поглиблення дiяльностi оргашв виконавчо! влади та мiсцевого самоврядування областi щодо практично! реалiзацi! Угоди про асощацш Укра!ни з £вропейським Союзом;
- сприяння залученню в економшу областi iноземних iнвестицiй шляхом проведення активно! iнформацiйно!' пол1тики щодо ^естицшного потенцiалу областi, постiйного монiторингу пропозицш з боку iнвесторiв, налагодження контакпв з м1жнародними фiнансовими iнституцiями та м1жнародними органiзацiями;
- сприяння активiзацi! зовнiшньоекономiчних зв'язк1в пiдприемств, установ i органiзацiй, розташованих на територi!' обласп, та !х виходу на зовшшнш ринок;
- органiзацiя економiчних мюш пiдприемцiв Вiнниччини до Румунi! з метою перейняття досвiду у формуванш активно! iнвестицiйно! позицп, налагодження дшових контактiв для подальшого виходу на зовшшш ринки та створення стльних падприемств;
- формування позитивного швестицшного iмiджу Вiнниччини закордоном [6].
На сьогодшшнш день Вiнницькою областю реалiзуеться 10 Угод про торговельно-економiчне, науково-технчне та культурне спiвробiтництво iз регюнами Республ1ки Польща, Чесько! Республ1ки, Румуни, Республши Бiлорусь, Республiки Молдова.
Досить динамiчно розвиваеться
спiвробiтництво з регюнами Республ1ки Польща. В даний час обласною державною адмшютращею реалiзуються партнерсьш угоди про торговельно-економiчне, науково-техтчне та культурне спiвробiтництво iз Сьвентокшиським,
Лодзинським та Мазовецьким воеводствами Республ1ки Польща.
Спiвробiтництво у галузi економiки, екологi!, охорони здоров'я, культури, освiти, спорту та туризму реал1зуеться на рiвнi районiв, мiст та мюцевих громад.
Важливим сьогоднi для Вшницько! обласп е перейняття досввду Польщi з питань децентралiзацi! та передачi владних повноважень, реформи мюцевого самоврядування, европейсько! штеграцп, а також молод1жна спiвпраця та залучення грантових коштiв £С [6].
Аналiз внутрiшнiх та зовнiшнiх факторiв, що формують середовище функцiонування регiонально! економши, дае можливiсть визначити стратегiчнi орiентири формування експортного потенцiалу Вiнницько!' обласп (таблиця 6).
Таблиця 6
Матриця SWOT- aH^iîy формування експортного потенцiалу _Вмницько'1 облает_
Сильнi сторони Слабкi сторони
вигiдне геoгpaфiчне розташування, вiднoснa близьк1сть до стратепчних ринк1в збуту продукци; непiдгoтoвленiсть тдприемств до коливань попиту внаслвдок появи на ринку високотехнолопчно1' та яшсно1' конкурентно1' продукцй';
вiдчутний рют стaбiльнoгo попиту на продовольство з боку свггового ринку утруднений пошук зовшшшх можливостей шляхом передбачення проблем;
високий piвень конкуренцп м1ж виробниками, посередниками та експортерами агропродукцп; ввдсутшсть чiткoï стратегй', стpaтегiчнi дй' реал1зо-вуються по мipi неoбxiднoстi;
розвинена транспортна шфраструктура з пoтенцiaлoм ïï пол1пшення; ввдпк та зниження квaлiфiкaцiï персоналу, моральний i фiзичний знос основних фoндiв i теxнoлoгiй;
послвдовшсть мiсцевиx opгaнiв влади у реал1зацп нaпpямкiв стратегй' pегioнaльнoгo розвитку нестaбiльнiсть державно1' полгшки щодо стимулювання експорту
наявшсть потужного наукового пoтенцiaлу для обгрунтування напрямк1в розвитку теxнoлoгiчнoï, теxнiчнoï, екoнoмiчнoï та стpaтегiчнoï сфер розвитку тдприемств недостатня диверсифшовашсть харчово1' пpoмислoвoстi, що характеризуеться низькою iннoвaцiйнiстю;
Можливостi Загрози
використання транзитного та шфраструктурного пoтенцiaлу pегioну зростання виробничих витрат i та pеaлiзaцiйниx цiн на продукцш;
високий piвень еколопчносл продовольчих тoвapiв здiйснення iнoземними кoнкуpентi вами контролю за ресурсами;
пopiвнянo стaбiльний курс нацюнально1' валюти коливання курсу нацюнально1' валюти;
формування позитивного iмiджу вiтчизнянoï продукцй' за межами репону та Украши пoтенцiйнa мoжливiсть заборони експорту окремих видiв продовольчих тoвapiв, запровадження необгрунтованих квот та мит;
захоплення нових сегменпв ринку за межами pегioну та створення нових видiв продукцй' тд вiдoмими брендами переважання застосування митно-тарифних ме-тoдiв регулювання експортно1' дiяльнoстi над екoнoмiчними;
зростання частки експорту продукци з високим piвнем промислово!' переробки збереження сировинно1' спpямoвaнoстi експорту в регюш
Таким чином, максимальне використання сильних сторiн сектору мiжнародного i мiжрегiонального спiвробiтництва, а також забезпечення зниження впливу слабких сторш стане пiдгрунтям до зниження потенцшних загроз i сприятиме росту та реалiзацií' наявних можливостей. У той же час необхщно зазначити, що мюцева влада недостатньо придiляе увагу можливостям мiсцевих виробникiв
експортоорiентованоi продукци на регiональному ринку i до перспектив !х штеграцп у м1жнародш ринки.
Як свiдчать результати дослвдження, Вшниччина не е найвизначнiшим експортним репоном Украíни, однак, область характеризуеться потужним потенцiалом щодо розширення зовнiшньоторговельних операцш (зокрема, продукцiею аграрноi галузi та и переробки). Досить потужний розвиток отримала iнвестицiйна дiяльнiсть у перспективних сферах сустльного життя: iнфраструктури, вiдновлювальноi енергетики, освiти i науки. Доцшьно акцентувати увагу на тому, що потужний поштовх у розробцi напрямiв розвитку мiжнародноi спiвпрацi здшснюють науковi установи регiону.
Грунтуючись на даних проведеного SWOT-аналiзу, можна зробити висновок про те, що одним
з основних стримуючих факторiв для розвитку 30BHrnHb0eK0H0MÎ4H0ro потенцiалу пiдприeмств Вшницько1 областi е слабка увага мюцевих оргашв влади до пoзицiй та можливостей мюцевих виробнишв на регюнальному ринку i до перспектив ïx виходу на мiжнapoднi ринки.
Тому ключовим прюритетом pегioнaльниx opгaнiв влади в рамках Програми дiй Уряду на 2020-2024 року у сфеpi зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнoстi мае стати створення сприятливих умов для залучення швестицшних pесуpсiв в екoнoмiку oблaстi, а також розвиток та поглиблення м1жнародного та мiжpегioнaльнoгo
спiвpoбiтництвa у напрямку розширення бiзнесoвиx кoнтaктiв, створення клaстеpiв та спiльниx пiдпpиемств; використання меxaнiзмiв торговельного захисту, в тому чи^ меxaнiзмiв СОТ та м1жнародних дoгoвopiв Украши для цiлей збереження доступу украшських тoвapiв на зoвнiшнi ринки та захисту внутршнього ринку; забезпечення проведення единoï пoлiтики щодо промоци укpaïнськиx пвдприемств, тoвapiв i послуг на зoвнiшнix ринках та шдтримка учaстi украшських експopтеpiв у виставково-ярмаркових заходах з метою розвитку експортного потенщалу Украши, стимулювання iнвестицiй та шновацш, дивеpсифiкaцiï експорту i включення вiтчизняниx
тдприемств до глобальних ланцюпв додано! вартосп тощо [7].
Вищевикладене дае можливють визначити ключовi стратегiчнi цш розвитку зовнiшньоекономiчно! дiяльностi Вiнницько! обласп, вiдповiдно до яких доцiльно:
• провести диверсифжацш зовнiшнiх ринк1в;
• розробити агентство регiонального розвитку, агентство трансферу технологш для залучення кошпв мiжнародних фiнансових органiзацiй у територiальний розвиток, тобто слад розробити мереж недержавних спецiалiзованих сервiсних iнституцiй
• розширити географiю залучення iнвестицiй, включення пвдприемств регiону до мiжнародних технолопчних ланцюгiв i кооперацiйних мереж шляхом налагодження маркетингово! дiяльностi за кордоном з використанням можливостей дипломатичних представництв Укра!ни, бiзнес-асоцiацiй, дiаспори, а також полiтико-економiчних к1л, защкавлених у спiвпрацi з Укра!ною. Прюритети: кра!ни £С, США, Канада, Китай та iншi кра!ни Азi!, кра!ни Африки, Близького Сходу, Латинсько! Америки [3].
Таким чином европейський напрямок розвитку Укра!ни обов'язково повинен мати за основу довгострокову стратегш розвитку кожного репону вiдповiдно до стратегi!' розвитку кра!н £вропейського союзу.
Висновки i мромозицм. В умовах стрiмкого поширення свiтових iнтеграцiйних процесiв прiоритетним напрямом економiчно! полiтики Укра!ни е забезпечення розвитку зовнiшньоекономiчно!' дiяльностi кожного репону Укра!ни. Даний напрям мае базуватися на змщненш та розвитку взаемовипдних ввдносин з iншими кра!нами з метою входження та закршлення стiйких позицiй вiтчизняно!' економiки у свгтовому економiчному просторi. В таких умовах потужш конкурентнi переваги Вшницького регiону, а також сучаснi ризики та виклики зумовлюють вибiр таких прюритепв у забезпеченнi розвитку зовнiшньоекономiчно!' дiяльностi:
- активiзацiя iнвестицiйно!' дiяльностi та створення сприятливого iнвестицiйного кл1мату для забезпечення зростання конкурентоспроможностi економiки регiону як ключового фактора розвитку зовнiшньоекономiчно!' дiяльностi;
- запровадження функцiонування регюнальних iнституцiй, дiяльнiсть яких буде спрямована на залучення коштiв м1жнародних оргашзацш для розвитку регiону;
- падтримання добросусiдських вiдносин з кра!нами свиу i розширення кола партнерiв по зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi;
- вгдновлення практики створення на територи Укра!ни вГльних економГчних зон для зовнГшньоекономГчно! дгяльносп;
- брати участь у мгжнародних заходах щодо позицюнування продукцп товаровиробнишв обласп тощо.
При цьому слад зазначити, що здшснення цих заходГв може бути забезпечене лише стльними зусиллями державно! та мюцево! влади, яке, в свою чергу, стане основою для розвитку репону i тдвищення рГвня життя населения.
Список л^ератури:
1. Гришаева Ю.Г. Методичний iнструментарiй до визначення факторiв впливу на формування iнвестицiйно! привабливостi [Hryshaieva YuH Metodychnyi instrumentarii do vyznachennia faktoriv vplyvu na formuvannia investytsiinoi pryvablyvosti (in Ukrainian]. URL : http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpchdtu/2009_24 /articles/45_grushaeva.pdf.
2.Ермакова О.А., Козак Ю.Г. Зовнiшньоекономiчна д1яльнгсть регiону: навчальний посГ6ник. Одеса, 2013. 332 с. [Yermakova OA, Kozak YuH Zovnishnoekonomichna diialnist rehionu: navchalnyi posibnyk. Odesa, 2013. 332 s. (in Ukrainian)].
3. Литвиненко Н. П. ОсновнГ тенденци та динамiка розвитку торговельно-економiчних зв'язшв Укра!ни з Свропейським Союзом, США та Япошею. Актуальнi проблеми мГжшродних вГдносин. 2015. Вип. 126. С. 68-73. [Lytvynenko NP Osnovni tendentsii ta dynamika rozvytku torhovelno-ekonomichnykh zviazkiv Ukrainy z Yevropeiskym Soiuzom, SShA ta Yaponiieiu. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. 2015. Vyp. 126. S. 68-73. (in Ukrainian)].
4.Офщшний сайт Вшницько! обласно! державно! адшшстрацп. URL:
http://www.vin.gov.ua/
5. ОфГцГйний сайт Головного управлшня статистики у Вшницькш областi. URL: http://www.vn.ukrstat. gov.ua/
6. Офщшний сайт Департаменту мiжнародного сшвробггаицтва та регiонального розвитку ВГнницько! обласно! державно! адмiнiстрацi!. URL: http://www. dmsrr.gov.ua/programi-ta-plani-
ekonom%d 1 %96chnogo- %d1%96-
socz%d 1 %96alnogo -
rozvitkuv%d1%96nniczko%d1%97-oblast%d 1 %96
7. Програма дГй Уряду на 2020-2024 роки у сферi зовнiшньоекономiчно! ДГЯЛЬНОСТГ. URL: http://www.dmsrr.gov.ua/zovn%d1%96shnoekonom% d 1 %96chna-d%d 1 %96yaln%d 1 %96st/
