CC BY
9
УДК 330.5+339.564(477.63+5) Э01: https://doLorg/10.37405/m9-7206.2020Л(38).36-45
Наталя Вiкторiвна Осадча
д-р екон. наук ОКСО 0000-0001-5066-2174, 1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Днтро,
Сергш Володимирович Дзюба
кандидат техтчних наук ОКСЮ 0000-0002-3139-2989, Приднтровський науковий центр НАН Украти i МОН Украти, м. Днтро,
Петро Михайлович Лашин
ОКСЮ 0000-0003-4149-3990 директор департаменту економiчного розвитку Днтропетровськог державног адмшстраци, м. Днтро
ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ДШПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1: ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАД1 КРА1Н АЗП)
Вступ. Украша вiдноситься до краш, яким необ-хiдно розвивати прискореними темпами виробництво, що орieнтовано на експорт, та акгивiзувати м1жнацю-нальну дiяльнiсть у напрямi пошуку нових ринюв збуту та товарних позицiй експорту. Дншропетровська область, займаючи 5,3% територп Украши з часткою населення 7,6%, е одним з провiдних регюшв Украши. Слiд зазначити, що п внесок у валовий регiонапьний продукт держави становить майже 11% i значною мь рою визначае загальну ситуацiю в державi. Дшпро-петровщина самодостатнiй регiон з потужним про-мисловим та науковим потенцiалом, розвинутим сшь-ськогосподарським виробництвом, високим рiвнем розвитку транспорту i зв'язку, вигщним географiчним положенням та багатими природними ресурсами. Область володie близько 50% загальнодержавних запасiв корисних копалин: 100% марганцево! руди, 70% залiз-но! руди, 45% розвiданих запаетв вугшля.
Але найближчими роками збер^атиметься нега-тивний тренд сировинного характеру експорту Днш-ропетровсько! областi, що спричиняе високу залеж-нiсть зовншньо! торгiвлi вiд шоюв на свггових ринках, залежнiсть вiд росiйських ринюв збуту та загальний спад експорту внаслщок пандемп.
Метою статтi е створення мехашзму диверсифь кацп експортного потенщалу Днiпропетровськоi об-ластi в умовах економiчноi та политично! кризи Украши.
О. Головачова у сво!й пращ [1] дослщжуе стан ш-фраструктури украшського аграрного ринку та його вплив на загальний розвиток АПК. А. Задоя дослщжу-вав питання зовншньо! торпкт Украши, зокрема ви-сокотехнологiчними товарами [2]. С. Кулицький при-дшяв увагу питанням трансформацп економiки [3]. I. Гужва аналiзував iнструменти торговельного захисту та торговельш вiйни [4]. В. Ляшенко проводив аналiз можливостi використання пшьгових режимiв розвитку прiоритетних галузей [5]. Н. Осадча придшяла увагу створенню балансу стимулiв та обмежень у митнш
сферi [6]. Р. Прокопенко аналiзував перспективи вгт-чизняних галузей при виходi з кризи [7].
Результати дослщження. Украша е залежною вщ торгiвлi iз РФ. Хоча активно йде переорieнтацiя на ринки 6С, Ази, Африки. Велика залежшсть вiд росш-ського ринку (понад 40% усього експорту) збертеться ще принаймнi за трьома десятками видiв укра!нсько1 продукцп, вартiсть поставок кожно! з яких до РФ становить близько 1 млрд грн на рж i бшьше. В Украш вiдсутнiй державний мехатзм диверсифжацп ринюв збуту, едино1 концепцп диверсифжацп ринк1в та ско-рочення лопстичних витрат також не розроблено [14] (табл. 1).
Слщ зазначити, що у березш 2020 р. в Укра1ш спостерiгаeться зростання курсу долару на 15%, що може стати поштовхом до активiзацii експорту. Необ-хщно розробити програму щодо пщвищення вщсотка ви-сокотохнолопчно! продукци в загальному обсязi в Укра-iнi (за пронозами попит на цю групу товарiв значно зросте). Частка продукци високого рiвня наукоeмкостi в Украш складае — 1,6%.
Вiд часу поширення пандемii коронавiрусу збшь-шуеться юльюсть краiн, яю запроваджують торговельш обмеження. Так, якщо не враховувати обсяги експорту енергоноспв, то iмпорт товарiв до Украiни зменшився у березнi на 1,8%, а експорт украшських товарiв — на 3,8% (у порiвняннi з аналопчним мюя-цем попереднього року) [16].
Шд час карантину е тенденщя утрати сфери об-слуговування всередиш краiни. При цьому украiнськi експортери промислових та сшьськогосподарських то-варiв перебувають у значно кращих умовах. I втрат вони почнуть зазнавати вже тсля того, як масовий карантин та зниження доходiв у багатьох крашах свiту спровокуе якщо не зменшення фiзичних обсяпв спо-живання, то принаймнi зниження цш [16].
Проблеми вiтчизняного виробничого сектору все ще зумовлеш не обмеженнями через пандемда, а, на-самперед, наслiдками накопичених у попереднш час
36
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
Таблиця 1
Загрози щодо ефективносп 30BHmHb0eK0H0Mi4H0i д1яльносп Укра'ни_
Назва Змiст
1. Вщтж кадрiв i ризик ре-цесГ! Найбгльшим (i зростаючим) ризиком для зовнiшньоекономiчно! дiяльностi у 2020 роцi e скорочення трудових резервiв (зокрема, внаслщок зовнiшнiх факторiв)
2. Залежнiсть Укра!ни вiд мГжнародних кредитiв Низька довiра з боку кредиторГв може вiдiграти ключову роль у зниженi можли-востей кра!ни щодо залучення потрiбних фшансових ресурсiв iз-за кордону. Нинi тривають значнi надходження валюти в результата придбання нерезидентами ук-ра!нських урядових боргових зобов'язань (ОВДП)
3. Дефiцит фiнансових коштГв Дефщит торговельного балансу (зростання якого у 2020 рощ може продовжитися з темпами на рiвнi 15—20%), волатильшсть terms of trade (стввщношення експортних та iмпортних щн), а також невизначешсть у вщносинах iз МВФ (загроза того, що за новою програмою «розширеного фшансування» буде отриманий лише перший транш коштГв, оскГльки iншi залежатимуть вiд реалiзацi! реформ, передбачених меморандумом, що здаеться досить проблематичним)
4. Вiдсутнiсть дieвих кро-к1в щодо реалiзацi! дер-жавних експортних про-грам. Змiна уряду на початку свггово! фiнансово! кризи та пандемiя Зовнiшньоекономiчнi позицГ! Укра!ни значною мiрою визначатимуться диджи-талiзацieю промислових технологш, 3D-виробництвом, iнтернетом речей, ште-грацieю процесiв накопичення енергГ! (Energy Storage Integration), штучним ште-лектом тощо. А в цьому напрямГ помГтних зрушень не спостерiгаeться. Пооди-нокг украшсью стартапи реалiзуються поза межами кра!ни через брак венчурного фшансування в нГй
5. Гiбридна вшна i3 РФ У кштш 2019 року РФ оголосила про розширення санкдiй проти Укра!ни, реа-гуючи на попереднe запровадження укра!нською стороною санкдiй проти росш-ського бiзнесу. 1з 1 червня 2019 року РФ ввела обмеження на постачання нафти й нафтопродукпв до Укра!ни (через заборони та о6ов'язковГ дозволи). Укра!на e залежною вГд ринкгв РФ
6. Вплив клiматичних 3MiH ПрогнознГ щновГ тренди у 2020 роцГ матимуть рiзноспрямовану дГю покращання для сгльськогосподарського сектору, погiршення для металургiйного комплексу. У зв'язку Гз пандемieю, яка розпочалась на тлГ свГтово! фшансово! кризи, спо-стерiгаeться падГння щн на сировинну продукцГю. За ощнками МВФ Гндекс цГн на сГльськогосподарську та сировинну продукцГю (Commodity Industrial Inputs Price Index) знизиться на 6%
7. Вiдсутнiсть державного мехашзму диверсифiкацi! ринкгв збуту бдино! концепцГ! диверсифГкацГ! ринкгв та скорочення логГстичних витрат не розроблено
негативних факторiв. Вщсутня Грунтовна економiчна та торговельна полгтака, заснована на захистi нащо-нальних iнтересiв. Наслiдком чого е втрата конкурен-тоспроможностi укра!нсько! продукщ! як на зовнш-ньому, так i на внутрiшньому ринку.
До груп товарiв, за якими зрiс експорт у 2019 ро-цi, вщносяться зерно, борошно, крупи, готовi продукта iз зерна, корми для худоби, а також затзна руда, тютюновi вироби, напо!, скловироби, добрива та мийш засоби. Окрiм невелико! кшькоси таких товар-них груп та обмеженого потенщалу для подальшого зростання, проблема полягае також у низькому рiвнi обробки бiльшостi тако! продукци [16].
У галузях iз большою доданою вартiстю спостерь гаеться зменшення експорту: меблi, продукцiя дерево-обробки, хiмiчна продукцiя, вироби легко! промисло-востi, продовольчi товари (наприклад, вироби харчово! промисловостi, м'ясо, плоди, овоч^ яйця). Значно погiршилася структура експорту в прничо-металургш-ному комплекс (зменшення експорту чорних металiв, але вщбуваеться зростання експорту руди). Проте експорт до Китаю в березш 2020 року бшьш як у тв-тора раза перевищив торшнш показник i сягнув 493,4 млн дол. (проти 326,6 млн дол. у березш 2019 року). Частка поставок до Китаю в укра!нському експорт збшьшилась до 10,4% проти 7,6% рж тому. Ки-тайський iмпорт до Укра!ни зменшився на 17,2%.
Змiна обсягiв укра!нсько! торгiвлi з Японiею та Швденною Кореею, сусiднiми з Китаем кра!нами, яю
уникли масштабних обмежень економiчно1 дiяльностi через ситуацiю з COVID-19, також шюструе, що на динамiку укра!нсько! зовнiшньо! торгiвлi значно больший вплив справляли чинники, не пов'язат з панде-мiею. Зокрема, укра!нський експорт до Японп знизи-вся iз 17,4 млн дол. у березш 2019 року до 14,2 млн дол. у березш 2020 року, а до Швденно! Коре! — зрю iз 29,1 до 49,9 млн дол. за той самий перюд.
У географп укра!нсько! зовншньо! торпкт наба-гато бшьшу роль i далi вдагравали тi самi тренди, яю проявили себе задовго до появи першо! шформащ! про COVID-19 та пов'язаних iз ним обмежень.
Днiпропетровська область мае потужний про-мисловий потенщал, який характеризуеться високим рiвнем розвитку важко! iндустрi!. У регiонi ддать близько 500 великих та середшх промислових тдпри-емств майже вск основних видiв економiчно! дiяльно-сть
На Днiпропетровщинi вироблялося у 2018 рощ 16,3% (7722880 тис. дол.) уете! реалiзовано1 промисло-во! продукщ! Укра!ни. За цим показником область по-сiдала перше мiсце в Укра!ш.
Слiд зазначити, що сальдо торговельного балансу Дншропетровсько! областi зросло та мае позитивну величину, у 2018 рощ склало 2548,1 млн дол. США. За структурою тшьки 13,2% експорту вщправляеться до кра!н колишнього СНД, та 32,8% — до бвропи, 33,8% — кра!н Ази, 14,6% — кра!н Африки та 4,3% кра!н Америки (табл. 2).
Таблиця 2
Зовнiшньоекономiчна д1яльшсть Дншропетровського регiону у 2017-2018 рр.
(за даними Держстатистики Укра!ни)
| 2017 р. | 2018 р.
Суб'екти зовнiшньоекономiчно! дiяльностi обласп:
експортери товарiв, 1233 1203
iмпортери товарiв 2248 2464
Географiя експорту, %:
кра!ни колишнього СНД 13,2 12,7
кра!ни 6С 32,8 35,6
кра!ни АзГ! 33,8 I 28,8
кра!ни Африки 14,6 15,2
кра!ни Америки 4,3 5,5
Висока енергоемнiсть пiдприемств обласп ство-рюе додатковий ризик в умовах зростання свггових цiн на енергоносп та велико! залежностi вщ зовнiшнiх поставок газу.
Коефiцiент покриття експортом iмпорту дорiв-нював 1,46. Зовншньоторговельш операщ! проводились з партнерами зi 159 кра!н свiту. Експорт послуг у 2018 рощ порiвняно з 2017 роком збшьшився на 4231 тис. дол.
Основу товарно! структури експорту областi скла-дали чорнi метали (45,1% вщ загального обсягу) та руди, шлак i зола (23,6%).
Слiд зазначити, що створення експортно! страте-гП, якою пишаеться Мiнiстерство економрозвитку i торпкт, — це лише перший крок. Адже наявнiсть самого документа бiзнесу не допомагае, i без розробки регiональних i галузевих стратегiй !"! взагалi не можна
1ндекс промислового виробництва обласп за 2017 рж склав 99,7%.
Серед товаровиробниюв-переробниюв зростання рiвня випуску продукщ! зафiксовано у металургшному виробництвi, виробництвi готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування; гумових i пластмасових виробiв, шшо! неметалево! мiнерально! продукцi!; харчових продукив, напо!в та тютюнових виробiв; коксу та продукпв нафтопереробки; виготовлення ви-робiв з деревини, паперу та полiграфiчнiй дiяльностi; у машинобудуваннi, крiм ремонту i монтажу машин i устаткування (iндекси 101,7—138%).
Обсяги експорту товарiв у 2018 роцi стан овили 7822 млн дол. США, експорт послуг — 134 млн дол., i порiвняно з 2017 роком експорт товарiв збшьшився на 9,5%, iмпорт — на 14,2%. Позитивне сальдо зов-нiшньоторговельного балансу товарами дорiвнювало 2458,4 млн дол. США (рис. 1).
буде застосувати на практищ. Пiдприемцi вiд Мш-стерства економрозвитку чекають не стратегiй, а цш-ком конкретних поправок до чинних закошв, усу-нення бюрократичних та адмшстративних бар'ерiв, зниження корупцшних ризиюв. Днiпропетровська область залежить вiд росiйського ринку. Тому й виникае необхщшсть шукати альтернативнi напрями просу-вання товару.
Динамжа зовнiшньоторговельного обороту Днш-ропетровсько! областi iз Росiею зросла у 2018 рощ по-рiвняно iз 2017 роком на 139,1 млн доларiв США. Експорт до РФ зменшився у 2018 рощ на 50,2 млн дол. (табл. 3, рис. 2).
Таблиця 3
Динамка показнишв зовншньог mоргiвлi Дншропетровськог областi з РоЫею у 2014-2018роках, млн дол. США _(за даними Держстатистики Укра!ни)___
2014 2015 2016 2017 2018
Зовншньоторговельний оборот 2929,8 1613,1 1422,1 1893,7 2032,8
Експорт 1926,0 858,0 613,2 678,5 628,3
1мпорт 1003,8 755,1 808,9 1215,2 1404,5
Сальдо 922,2 102,9 -195,7 -536,7 -776,2
8709,9
9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
6398,8
2014
2015
2016
2017
2018
Рис. 1. Експорт товарiв Днтропетровськог област^ млн дол. (за даними Держстатистики Укра!ни)
38
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
2929,8
2014 2015 2016 2017 2018
ЕЗЗЭ експорт Е^ЯЭ ¡мпорт 0 зовтшньоторговельний оборот
Рис. 2. Зовншня торггвля ДнтропетровськоЧ област1 з РоЫею, млн дол. США (за даними Держстатистики Украши)
Серед головних тенденцш експортноi дiяльностi областi — збгльшення ролi краiн бвропи як торговель-ного партнера, що серед шших причин вщбулося за-вдяки Угодi про Асощащю з 6С та диверсифГкацГ! джерел постачання енергii. Водночас кра!ни АзГ! в останнi три роки стали найбгльшими споживачами ук-ра!нських товарiв, зокрема продовольчих. Експорт олГ! до краiн АзГ! за 2006-2018 роки збiльшився в 10 разiв, iстотнi змiни також вiдбулися в експорт зернових культур за рахунок нарощування поставок кукурудзи. У розрiзi кра!н найбгльший обсяг товарiв експорту-еться до Туреччини (металургшна продукцiя та на-сiння олiйних). Больше половини iмпорту з АзГ! при-падае на Китай, обсяги поставок iз якого за останне десятирГччя збгльшилися вдвiчi за рахунок нарощу-вання iмпорту продукцГ! машинобудування (побутова техшка, запчастини) та промислових виробiв (одяг та взуття) [14].
Найбгльш перспективним напрямом експорту для Украши до краш АзГ! е експорт агропромисловоi про-дукцГ! та металургiйноi.
«Азiйськi тигри» за порiвняно нетривалий вГдрГ-зок часу здшснили економiчне диво, перетворившись iз вiдсталих краiн на свiтових лiдерiв. Тепер з !х допо-могою успiху можуть досягти украiнськi виробники молочних продуктiв.
Перспективним шляхом порятунку галузi е пере-орieнтацiя на ринок Пiвденно-Схiдноi АзГ!. 6 кГлька вагомих причин обрати саме цей напрямок збуту:
— зростання кшькосп населення регюну та тд-вищення споживчого попиту завдяки збгльшенню до-ходiв;
— краiни Пiвденно-Схiдноi Азп посщають клю-човi позицГ! в рейтингу держав iз найсприятливiшими умовами для ведення мiжнародноi торгiвлi. У цьому списку свггове лiдерство належить Сiнгапуру, а Гонконг — на третьому мiсцi.
Цей ринок демонструе стабгльний попит на мо-лочну продукцiю за вiдсутностi або за дуже малоi на-явносп внутрiшнiх виробниюв.
У 2017 рощ Укра!на експортувала 109,2 тис. тонн молочних продукпв, у тому чист Днiпропетровська область. Найб1льшу частку в структурi експорту займае
сухе молоко — 36,6 тис. тонн. Далi йде молочна сиро-ватка — 23,9 тис. тонн, молоко i вершки згущеш — 15,2 тис. тонн, вершкове масло та молочш жири — 12,1 тис. тонн. Частка не згущених молока та вершив становить 10,5 тис. тонн, а твердих сирiв — 8,1 тис. тонн. Зростання спостер^алося лише у двох групах то-варiв: молоко та вершки згущеш, а також масло вершкове та молочш жири. Ключовим партнером iз торгiвлi сирами може стати Сшгапур. У краш збертаеться ви-сокий попит на цей продукт i збшьшуються обсяги його споживання. Рiвень доходiв населення Сiнгапуру достатньо високий, тому й цiни тут вищi за середньо-свiтовi показники. Що стосуеться сирiв, то вартiсть бюджетних сортiв стартуе вiд $20-25 за 1 кг. Зайшовши на сшгапурський ринок молочних продукпв, Украша може не лише наростити обсяги експорту, а й тдви-щити вартють продукцп та отримати високу репутащю серед iнших краiн регiону. А покращення iмiджу, своею чергою, створить тдГрунтя для подальшоi екс-пансп на торговi майданчики Пiвденно-Схiдноi Азп. Крiм Сiнгапуру, Украiна може експортувати молоко-продукти до Китаю.
Украша мае мало спшьного з далекими крашами АзГ1. Однак нинi постшно зростае iнтерес, зумовлений глобалiзацieю, до штеграцшних процесГв в Гнших ре-гГонах свГту. ПричетнГ урядовГ установи, численш при-ватнГ компанП вивчають полГгако-економГчш процеси та ГнвестицГйно-торговельнГ можливоси АзГйського регГону. Як вГдомо, вщносини Украiни з краiнами ПГв-денно-Сх^но'^ АзГ1 регулюються такими законодав-чими актами, як «Основт напрями зовшшньо! полГ-тики Украiни», що введет в дГю Постановою Верховно! Ради Укр^'ни 1993 року, а також вщповГцними концепцГями укра!нсько-азГйського ствробГгаицтва, розробленими МЗС за участю його закордонних уста-нов.
Зовншньоторговельний оборот Дшпропетров-сько! областГ з кра!нами АзГ! збГльшився у 2018 роцГ порГвняно з 2017 роком на 3,5%, при цьому експорт зменшився на 6,3%, Гмпорт збГльшився на 25,4% (табл., рис. 3). Стад зазначити, що експорт товарГв мае стабГльну тенденщю коливань в межах 2300 млн дол. США, Гмпорт Гз кра!н АзГ! значно збГльшився [11].
Таблиця 4
Динамка показникв зовшшньо'1 торгiвлi Дшпропетровсько!' областi з крашами Азп
у 2014-2018 роках, млн дол. США (за даними Держстатистики Украши)__
2014 2015 2016 2017 2018
Зовншньоторговельний оборот 4479,7 3249,5 2918,9 3480,4 3602,3
Експорт 3379,3 2508,8 2083,4 2401,9 2249,7
1мпорт 1100,4 740,7 835,5 1078,5 1352,6
Сальдо 2278,9 1768,1 1247,9 1323,4 897,1
4479,7
2014 2015 2016 2017 2018
I-експорт taaa ¡мпорт 0 зовтшньоторговельний оборот
Рис. 3. Зовншня торгiвля ДнтропетровськоЧ областi з крагнами Азй', млн дол. США (за даними Держстатистики Украши)
Найбшьш1 обсяги експортно-1мпортних товарних операцш Дншропетровсько1 обласи у 2018 рощ при-падають на наступш краши A3iï: Китай (експорт — 595 млн дол. США, 1мпорт — 821 млн дол. США), Туреччина (експорт — 532,4 млн дол. США, 1мпорт — 155,7 млн дол. США), 1рак (експорт — 222,5 млн дол. США), Л1ван (експорт — 138,9 млн дол. США, 1м-порт — 0,7 млн дол. США), 1нд1я (експорт — 138,4 млн дол. США, 1мпорт — 52,1 млн дол. США), Ьзрашь
(експорт — 115,0 млн дол. США, 1мпорт — 28,1 млн дол. США), 1ндонез1я (експорт — 88,3 млн дол. США, 1мпорт — 30,6 млн дол. США), Об'еднаш Арабсью Ем1рати (експорт — 78,1 млн дол. США, 1мпорт — 17,4 млн дол. США), Груз1я (експорт — 72,8 млн дол. США, 1мпорт — 14,9 млн дол. США), Саущвська Ара-в1я (експорт — 65,2 млн дол. США, 1мпорт — 39,6 млн дол. США) (табл. 5) [11].
Експортноммпортш товарш операцп Дшпропетровсько'1 обласп з кражами Азй' у 2018 рощ
Таблиця 5
№ з/п Назва краши Експорт 1мпорт
2018 рж млн дол. США у % до поперед-нього року 2018 рж млн дол. США у % до поперед-нього року
Крати Азй', у тому hu^î: 2224,8 93,4 1315,4 128,2
1 Китай 595,0 88,5 821,2 134,0
2 Туреччина 532,4 89,7 155,7 127,3
3 1рак 222,5 94,9 — —
4 Л1ван 138,9 82,4 0,7 44,7
5 1нд1я 138,4 84,7 52,1 82,1
6 1зрашь 115,0 120,7 28,1 704,9
7 1ндонез1я 88,3 183,4 30,6 77,2
8 Об'еднаш Арабсью Ем1рати 78,1 136,4 17,4 165,2
9 Груз1я 72,8 102,6 14,9 181,0
10 Саущвська Арав1я 65,2 63,6 39,6 108,6
З Дншропетровсько1 обласп до краш Азп експор-тувалися: чорш метали (прокат, проф1л1, феросплави тощо) — половина експорту (понад 51% у загальнш структур1 експорту товар1в до африканських кра'1н);
руди, шлаки i зола (залiзорудний концентрат) — чет-верта частина експорту (близько 25%); продукщя АПК (агропромислового комплексу) та сшьськогосподарська (продовольчi товари, зерно, жири (олГ!), молоко, мед
40
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ
тощо) — понад 10%; вироби з чорних металГв — 3%; продукщя хГмГчних галузей (добрива, полГмерш матерГ-али,
Слд зазначити, що вГд успГху наших експортерГв у свою чергу залежать робочГ мГсця та добробут населення Дншропетровського регГону. Ризики й переваги, що випливають з експортно! орГентованосп на-щонально! економГки, змушений брати до уваги кожен укра!нський уряд, а в часи економГчних труднощГв цю тему полюбляють згадувати всГ полГтики.
Покращання експортного клГмату у Дшпропет-ровсьюй обласп мае стати системним на основГ по-стшно! комушкацп бГзнесу Г влади, спрощення склад-них та зарегульованих процедур, запровадження доступу до актуально! шформацп щодо провадження експортно! дГяльность
Проблемним аспектом просування експорту е вщсутшсть у пГдприемцГв знання правил та умов СОТ. Членство в СОТ призвело до зниження рГвня тарифного захисту, особливо для розвинених кра!н. Обме-жеш тарифними зобов'язаннями кра!ни в пошуку захисту сво!х економГк почали активно використовувати шструменти торговельного захисту у виглядГ антидем-пГнгових Г компенсацшних мит [11].
В Укра!ш вГдсутнГй законодавчо обГрунтований механГзм взаемодГ! держави та галузевих громадських оргашзацш. ПевнГ намагання держави побудувати механГзм дГалогу влади та бГзнесу не е послГдовними. Так, процеси роздержавлення, приватизацГ!, реструктури-зацГ! економГки, перерозподглу власностГ — ще один фактор формування внутршшх умов для консолщацп нового бГзнесу в громадсью об'еднання. Для просу-вання цих процесГв потрГбнГ були структури, як могли б чГтко сформулювати органам влади сво! актуальнГ вимоги Г вщстоювати Гнтереси сво!х галузей усГма кон-ституцГйно можливими засобами, тобто могли позищ-онувати себе й захищати сво! Гнтереси в державних органах виконавчо! влади. У лютому 1992 року на основГ Асощащ! тдприемств промисловостГ, будГвництва, транспорту, зв'язку «Укра!на» було утворено Укра!н-ський союз промисловцГв Г пщприемщв (УСПП), який своею головною метою визначив захист економГчних, сощальних та шших загальних ГнтересГв вГтчизняних виробникгв товарГв та послуг, сприяння формуванню
до 1%; машинобудГвна продукцш (устаткування, облад-нання, частини до залГзничного транспорту, с/г ма-
в Укра!ш соцГально орГентовано! економГки, вирГ-шення питань соцГального партнерства на тристорон-нГх засадах (держава, бГзнес та роботодавцГ). НовГ форми громадських бГзнес-об'еднань утворювалися здебгльшого за галузевим принципом, рГдше — за те-риторГальним. Формувалися також Г професшш гро-мадськ! об'еднання. Для прикладу, в 1988-1989 роках були засноваш першГ комерцГйнГ банки в Украшь
У рГзнГ часи урядом Укра!ни то скасовувалася, то вГдновлювалася дГяльшсть громадського органу бГз-нес-спгльноти — Ради пщприемщв при КабшетГ Мш-стрГв Укра!ни, яка на цей момент часу функщонуе. Але в Укра!ш дГе ще один консультативно-дорадчий орган — Рада нащональних асощацш товаровиробни-к1в. В Укра!нГ дГе ще кглька галузевих громадських оргашзацш, яю позицГонують себе як саморегульоваш. Громадськг органГзацГ! останнГм часом самГ виступа-ють Гз законодавчими шГщативами щодо саморегулю-вання галузей, зокрема Укра!нська будГвельна асоцГа-щя (УБА). Проте чГткий механГзм ствробГгаицтва та взаемодГ! держави та бГзнесу вщсутнш. СлГд зазначити, що за такими недолГками у спГвробГтництвГ держави та уряду вщбувався завершальний етап приеднання Украши до СОТ. Участь бГзнес-громадськосп не була пщготовлена до переговорного процесу та регламенто-вана жодним нормативним актом.
Представниками уряду не здшснювалося консу-льтацш з питань формування умов вступу кра!ни до СОТ з громадськими органГзацГями, в тому числГ у сферГ митно! полГтики. Роль громадських оргашзацш обмежувалася в засщаннях робочих груп вГдповГдних вГдомств, але за вГдсутностГ налагоджено! системи збору та обробки ГнформацГ! не завжди !х висновки та пропозицГ! ураховувалися при розробцГ плану пропо-зицш щодо вступу Укра!ни до СОТ. Це стало одшею з головних причин того, що Укра!на не змогла краще використати сво! потенцшт переваги членства у СОТ.
ГлобалГзацшш процеси в мгжнароднш торгГвлГ стимулюють уряд до спГвробГтництва з дгловою спгль-нотою у пошуку шляхГв виходу Гз ситуацГ!. Уряд мае збалансувати Гнтереси пГдприемцГв Г держави та допо-
екстракти, хГмГчнГ сполуки, паперова продукцГя) — шини, судна) — 0,8% [11] (рис. 4).
9,2
3,0
10,0
1,0
25,0
51,0
0 8
ВЧорш метали ' !Я МашинобудГвна продукцГя
Н ЗалГзорудний концентрат □ ПродукцГя хГмГчних галузей
□ ПродукцГя АПК та сгльськогосподарська а Вироби з чорних металГв
□ 1ншГ товари
Рис. 4. Основна товарна структура експорту Днтропетровськог областг до крагн Ази у 2018 рощ
могти бiзнесу у пошуку нових ринюв збуту i захисту нацiональних iнтересiв (тому що уряд мае функщ! вести переговори процеси щодо м1жнародного ств-робiтництва i захисту iнтересiв нащональних товаро-виробниюв). При цьому неурядовi органiзацii мають надати необхiдну шформащю, яка б сприяла перего-ворним процесам. Для цього асощащ! повинш мати спецiапiстiв iз м1жнародно! торпкт iз знанням угод i процедур СОТ. Крiм того, при тдготовщ та шщ-юваннi законопроектiв також аналiзувати угоди СОТ та не пропонувати заходiв, що не вщповщають домов-леностям. Хоча спочатку вони були розроблеш для бо-ротьби з недобросовюною конкуренцiею — але згодом переросли в широко використовуваний шструмент торговельного захисту.
Введення антидемтнгових i компенсацiйних мит вважаеться цшком законним, якщо вони застосованi без грубих порушень Антидемтнгово! угоди СОТ i Ан-тисубсидицiйно! угоди СОТ.
Попереднш уряд успiшно провалив експортну стратепю, наостанок у 2019 рощ схвалив нову («Стра-тегiю розвитку експорту продукщ! сшьського госпо-дарства, харчово! та переробно! промисловостi Украши до 2026 року»). У пояснювальнш записщ до документу вказана мета проекту: «Визначення довгостро-ково! державно! полiтики, спрямовано! на забезпе-чення стабильного нарощування обсягiв експорту продукщ! (товарiв, послуг, технологш) вiтчизняного сшь-ського господарства, харчово! та переробно! промис-ловоси». 1снують окремi iнструменти-пiдказки для орiентацii в експортних правилах та потоках окремих торговельних ринюв. Зокрема, у 2019 рощ було створено шформацшну веб-сторшку «Хелпдеск», яка мае допомогти розiбратись в загальнiй логiцi вимог до то-варiв на ринку 6С та знайти вимоги до конкретних товарiв. Загалом експерти Офiсу шдготували 16 огля-дiв кра!н та секторальних оглядiв по Канадi, Швшчнш Америцi, Китаю, 1ндп, Норвегi!, Велиюй Британп, Ш-меччиш тощо [14].
Свггова практика мае певний досвщ щодо вирi-шення вказаних проблем, врахування якого, на нашу думку, е доцшьним i може сприяти пiдвищенню як економiчного, так i експортного потенщалу Укра!ни.
Украшсью експортери мають труднощi в просу-ваннi товарiв на ринки 6С. Це пов'язано iз вщсут-нiстю досвiду у пщприемщв, незнанням правил СОТ та вщсутшстю обiзнаностi щодо торговельних вiйн, антидемтнгових дослщжень. Угода iз 6С мютить об-меження щодо експорту товарiв. Тому крiм ринюв 6С доцшьно опановувати новi ринки, а саме: Азп та Аф-риканського континенту. Кра!ни Азп мають велику потребу в харчовш продукщ!. Слiд зазначити що на перших етапах пщприемству необхщна допомога в пошуку власно! нiшi та розробки стратепчних та тактич-них планiв щодо просуванш товарiв на ринки Азп.
Одним з напрямiв стимулювання експорту е й по-датковi пшьги: звшьнення постачальниюв експортних товарiв (послуг) на визначений перюд вiд сплати по-датюв на частину поточно! виручки й експортних опе-рацш; надання пшьгових умов за амортизацшними вщрахуваннями; переведення коштiв вiд експорту на спещальш рахунки, як неоподатковуються; створення резерву для заохочення виробництва експортно! про-дукцп пiдприемствами малого та середнього бiзнесу. В Укра!нi операщ! з вивезення товарiв у митному режимi експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою
(пп. "а" п. 195.1.1, п. 206.4 ПКУ). При цьому датою виникнення податкових зобов'язань e дата оформ-лення митно! декларацГ!, що засвiдчуe факт перети-нання митного кордону Укра!ни, оформлено! вщпо-вГдно до вимог митного законодавства (пп. "б" п. 187.1 ПКУ). Податювщ зазначають, що на дату виникнення податкового зобов'язання платник ПДВ — експортер складаe податкову накладну з урахуванням офГцГйного курсу гривш до Гноземних валют, який установлено Нацбанком у попереднГй робочий день. В Укра!ш створено офю з просування експорту (Export Promotion Office) — консультативно-дорадчий орган Mi-нГстерства економГчного розвитку i торгГвлГ Укра!ни (МЕРТ), який було започатковано Наказом МЕРТ №1861 вщ 03 листопада 2016 року в якосп «единого вГкна» допомоги укра!нським експортерам в отри-маннГ доступу до зовншшх ринк1в. В рамках фшансо-вано! 6С Програми «EU4Business» у груднГ 2017 року ГС «Фонд пГдтримки реформ в Укра!ш» пГдписав з 6в-ропейським банком реконструкцГ! та розвитку договГр про запуск проeкту «КонсолГдацГя експортного потенщалу та сприяння доступу на зовншнш ринок малого та середнього бГзнесу Укра!ни» у ствпращ з експер-тами, що входять до складу робочо! групи Офюу з про-сування експорту.
ВГдомо, що для того, аби кра!на мала значний експортний потенщал, необхГдно всгляко стимулювати експортне виробництво. У таких кра!нах, як США, Ве-ликобританГя, ШвейцарГя, де e досить широк! внут-рГшнГ ринки грошей i катталу, багато комерцГйних банк1в охоче кредитують зовшшньоторговельш опера-цГ! на тривалГ строки, якщо !х пiдтримуe емГсшний Гн-ститут через переоблГк !х зобов'язань (у разГ виникнення у банив проблем з лГквщшстю). В шших державах (АвстрГя, ФранцГя, ФРН, 1талГя) державнГ шсти-тути не вГдГграють вагомо! ролГ в експортному фГнан-суваннГ, а e приватнГ структури, як1 надають середньо-i короткотермГновГ кредити. У бгльшоси Гнших захГд-ноeвропейських кра!н, а також в ЯпонГ! й КанадГ, ко-мерцГйнГ та шшГ приватнГ банки неохоче йдуть на ви-дглення бгльш-менш значних ресурсГв на цГлГ фГнансу-вання зовшшньо! торгГвлГ. Тому там Гснують достатньо велик! державнГ шститути. Серед останшх активну роль вГдГграють страхов! компанГ! [15, с. 52-53]. В Ук-ра!нГ тако! системи поки що практично немаe, тодГ як без не! вихщ на зовнГшнГ ринки вельми ускладнений. Вона потрГбна всГм експортерам, а тим бгльше малим пiдприeмствам. Враховуючи брак коштГв у державному бюджета Укра!ни для стимулювання експорту, слщ ширше залучати кошти комерцГйних банк1в, надаючи !м при цьому певш пгльги з боку НБУ. Важливою осо-бливГстю стимулювання експорту e його страхування, пов'язане не тгльки з довгим термшом поставки про-дукцГ! (послуг), а i з комерцГйними та полГгачними ри-зиками, якГ стали чинними в мгжнароднш бГзнесовГй практищ. Роль страхування зросла за останш роки, особливо у зв'язку з важким валютно-фГнансовим станом багатьох держав, непогашенням кредитГв, вГд-строчкою платеж1в вГйськовими дГями в окремих реп-онах свГту, полГтичною нестабшьшстю держав. Сут-нГсть державного страхування експортних та кредит-них ризиюв визначаeться в зобов'язаннях уряду (в особГ спецГальних органГв) взяти на себе витрати з ви-конання контракпв, якщо покупець не може виконати прийнята умови. КрГм того, у багатьох кра!нах широкий розвиток отримала система страхування так зва-
42
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
них фшансових ризиюв, яке здшснюють pi3Hi фшан-coBi установи i насамперед банки. Це — фiнансовi ф'ю-черси, форвардш oпцioни та багато шших. В Украш такого роду фiнанcoвi iннoвацiï не застосовуються, що також стримуе розвиток зoвнiшньoï тoргiвлi. Як свщ-чить cвiтoвий дocвiд, значним напрямом стимулю-вання експорту е й податаога пшьги: звiльнення по-стачальниюв експортних тoварiв (послуг) на визначе-ний перioд вiд сплати податюв на частину поточно'1 виручки вiд експортних oперацiй; надання пшьгових умов за амoртизацiйними вiдрахуваннями; переве-дення кoштiв вiд експорту на спещальш рахунки, яю не оподатковуються; створення резерву для заохо-чення виробництва експортно'1 продукцп пщприем-ствами малого та середнього бiзнеcу; заснування фонду для погашення втрат вщ iнвеcтування за кордоном.
Достатньо широко в експортнш мiжнарoднiй практицi стимулювання застосовуеться метод фшан-сових пшьг, який Грунтуеться на пoверненнi митних податюв, сплачених при iмпoртуваннi сировини для потреб експортного виробництва, та звшьненш вщ не-прямих податюв на дефщитш в цiй державi матерiали, технiчна допомога, страхування ризиюв.
У мiжнарoднiй практицi важливу роль вдаграють тoргoвельнi дома, що виконують мoнiтoринг конку-ренцп. До переваг присутносп торговельних дoмiв вщ-носяться: можливють одержання вигоди за рахунок еко-номп на масштабах виробництва (транспорт, складсью операцп тощо), розширення доступу до фiнанcування експорту за тльговими вiдcoтками, покращення мож-ливосп використання виcoкoквалiфiкoваних i профе-сшних кадрiв при вирiшеннi проблем на митнищ, тд-гoтoвцi дoкументiв, ефективне використання реклам-них й медшних кoмпанiй, участь у м1жнародних ви-ставках та ярмарках. Створення торговельних дoмiв в крашах Азп дозволить бшьш ефективно просувати ук-рашську прoдукцiю [15].
Драматичний спад активносп Украши на тради-цiйних ринках збуту змушуе до пошуку експортних нш, нових можливостей у глобальнш екoнoмiцi, де центри зростання розташоваш в крашах, що розвива-ються. Регioн Азп, Персько1 затоки, Швшчна, Захiдна, Центральна, Пiвденна Африка — нoвi пoтенцiйнi дже-рела попиту та iнвеcтицiй в Украшу. Так, партнерство з крашами Персько1 затоки здатне принести страте-гiчнi швестицИ в транспортну iнфраcтруктуру i ланцю-жок створення додано'1 вартocтi в харчовш промисло-вocтi, перетворивши Украшу на харчовий центр для краш, що розвиваються на Близькому Схoдi та в Аф-рицi. «Незавершена урбанiзацiя i гiгантcька юльюсть людей, яю ще не е «забезпеченими споживачами», — вiдмiнна стартова позищя для переoрiентацiï товаро-потоюв та розвитку агропромислового сектору еконо-мiки, для якого Украша та схщш регioни мають значнi прирoднi ресурси» [17, с. 24-25]. Автори роботи [17] обГрунтували неoбхiднicть створення Торгового Дому Украша—Африка як пшотного проекту змши експортно'1 структури. Так, «передумовою iдеï створення Торгового Дому саме з крашами Африки е чинники, яю випливають на пiдcтавi аналiзу еволюцп GVCs (глобальних ланцюжк1в вартocтi), а саме: 1) вщносно низький стартовий рiвень середньодушових дoхoдiв в Африканських кра'1нах в умовах урбашзацИ i диверси-фжацп екoнoмiк веде до швидкого зростання попиту на продукти харчування для населення i промисло-вi товари, необхщш для розвитку iнфраcтруктури;
2) низький piBeHb доходiв у крашах Африки визначае попит на вщносно дешевi недиференцiйованi товари, як1 Украша може експортувати негайно; 3) товари/ продукщя, яю поставляються на ринки краш Африки, вщповщають нижчим стандартам продукпв i процесiв, н1ж товари/продукщя, що експортуються на ринки 6С, i це надасть змогу украшським товаровиробникам отримати певний перехiдний перюд для гармонiзацil продукц11 за свгговими стандартами; 4) укра!нська еко-ном^, яка продукуе товар, мае структуру господар-ства i траектор11 розвитку промисловосп, аналогiчнi товароспоживачам у крашах Африки» [17, с. 24-25]. Як результат, розвиток економiки Украши та розвиток економж краш Африки будуть стимулювати один одного. Таким чином, природний потенщал створюе передумови для отримання ключовою продукцiею схщних регiонiв конкурентних переваг на европей-ському, азiатському, африканському ринках за умови залучення значних iнвестицiй у розвиток виробництва. У 2018 рощ запрацював проект Украшського торпвельного дому в Африцi Global Ukrainian Distribution, Investment & Trading (GUDIT).
Тому створення торгового дому Украlна-Азiя е доцшьним. Це дозволить залучити швестицп, змен-шити експортнi бар'ери. Буде сприятиме стимулю-ванню розвитку економiки Укра!ни та кра!н Азп.
У грудш 2019 року у свт розпочалась пандемiя коронавiрусу Covid 2019. Пандемiя почалась з Китаю та розповсюдилась по свiту, зокрема крашами бвро-пейського Союзу. Найбшьше постраждала Iталiя. Кра-!ни закривають кордони та торгiвля зупиняеться. В свт розпочалися деглобалiзацiйнi процеси i, як наслi-док, зупинення торпвль Слiд зазначити, що найб1ль-шими торговими партнерами краш бвропейського Союзу були Сполучеш Штати Америки (674 млрд евро або 17,1% вщ експорту^мпорту товарiв поза GC) i Китай (605 млрд евро або 15,4%).
Украша мае юлька конкурентних позицш, якi да-ють украlнськiй промисловостi деяк! конкурентнi переваги в умовах ствпращ з Китаем у ходi реалiзацil глобального проекту «Один пояс — один шлях» шляхом виробництва додано! вартосп на пщприемствах Украши, щоб вона вважалась в GC кра!ною поход-ження товару:
перша конкурентна перевага — дешева робоча сила. Низью заробики китайцiв залишилися в минулому. З початку 2000-х зарплати у Китаю зросли бшьш нiж у 4 рази, а в Укра!ш вартють робочо! сили значно змен-шилась iз 2014 року. Середня мюячна заробiтна плата у китайських мiстах вже близько 1 тис. доларiв, а в Укра!ш 10 000 грн (табл. 1);
друга конкурентна перевага — потреба Китаю в сшь-ськогосподарськш продукци. Населення Китаю продовжуе зростати, за останш 7 рок1в воно збшьшилося майже на 50 млн. Воно потребуе, як мiнiмум, продуктiв харчування. Тут в Укра!ни вщкриваються можливостi з li аг-рарним сектором, що швидко розвиваеться. Китай защ-кавлений в укра1нських продуктах. Украшсью компанИ, що пройшли сертифжащю GC, здатнi надати продукти необхщно1 якостi;
третя конкурентна перевага — Украша входить до стратепчних плашв Китаю. Китай не живе короткостро-ковими перспективами. У них традицшно присутне стратегiчне мислення в державному плануванш. 10-30 рокiв Вiдродження Шовкового шляху — це iдея краши, що чiтко артикулюеться. Укра1на знаходиться на цш
дорозь Китайське кер1вництво справедливо вважае, що навггь тшьки через це ми можемо становити для них штерес;
четверта перевага — наявтсть в Укра!т ЗВТ з СС. Осюльки Китай вважаеться найважлившим постачаль-ником товар1в в СС, тому ïx тдприемства мають план перенести частку виробництв, наприклад, до Украши та тим самим диверсифжувати ризики i знизити 1мпортт мита завдяки ЗВТ з Свропою;
п'ята перевага — стшка позищя Украши щодо ствпращ 1з СС. Якщо шш1 ЗВТ Украши теж почнуть нормально працювати, то шанс1в у Китаю на просу-вання свое! продукщ! в шш1 точки св1ту також збшь-шуються.
В ситуацп частково! 1золяцп Китаю у лютому 2020 (осередок пандемп) Украша може зайняти ншу Китаю як експортера до кра!н СС. Так, наприклад, у крашах Свропи виникла проблема щодо вщсутносп фарма-цевтично! продукщ!, тому що складов! вироблялися у Кита!. Китай у березш розпочав виробництво, але його експорт не досяг р1вня 2019 року [10, 12].
Понад половини негативного сальдо у торпвл1 Дншропетровсько! обласп товарами формуеться за ра-хунок Китаю (55% у 2018 рощ). У сташ фшансово! кризи виникае необхщшсть налагоджувати власне виробництво та зменшувати залежшсть вщ експорту з Китаю.
Висновки. Створення ефективного мехашзму ди-версиф1кацп експортного потенщалу Дншропетровсько! обласп передбачае як використання вже створе-ного шституцшного мехашзму в Укра!ш, так й м1жна-родного досвщу.
Нагромаджений свгшвий досвщ податкового стимулювання експорту може бути досить корисним i повинен використовуватися при вдосконаленш системи регулювання i фшансування експорту Украши в про-цес1 подальших ринкових перетворень в економщь Це може бути пшьгове оподаткування прибутку; звшьнення вщ податку на доход; знижки з цього вщраху-вання з суми доходу, що тдлягае оподаткуванню.
Для стимулювання експорту харчово! промисло-восп, агропромислового комплексу в краши Азп до-цшьно кредитувати експорт, створювати торговельш дома. При цьому використовувати юнуючий вже в Украши шституцшний мехашзм: експортно-кредитне агентство, Export Promotion Office. Слщ актив1зувати д1яльшсть громадських оргашзацш щодо покращення використання експортного потенщалу Украши в краши Азп. Накопичення первинного досвщу спшку-вання з одшею з кра!н для пщприемства допоможе в подальшому просуванню товар1в до кра!н Азп. Шд-приемствам-експортерам необхщно створювати на тдстав1 регюнальних експортних стратегш власну стратепю опанування ринюв.
Список використаних джерел
1. Головачова О. С. Проблеми та перспективи ро-звитку шфраструктури аграрного ринку Украши. Бiз-нес 1нформ. 2013. №5. С. 178—183.
2. Задоя А.О. Зовншня торпвля Украши: сучасш масштаби, структура i тенденцп. АкадемНний огляд. 2016. № 2(45). С. 110—117.
3. Кулицький С. Питания трансформацп украш-сько! зовншньо! торпвл1 на сучасному. URL: http: / /www.economy.nayka .com.ua/?op=1&z=7198.
4. Гужва I. Слабка ланка: як Укра!ш вмонтуватися в глобальш ланцюги додано! вартостГ. URL: t.ua/ macrolevel/slabka-lanka-yak-ukrayini-vmontuvatisya-v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti-_.html.
5. Ляшенко В.1. Регулювання розвитку економГч-них систем: теорГя, режими, Гнститути. Донецьк: ДонНТУ, 2006. 668 с.
6. Осадча Н.В., Сазонець 1.Л. Формальш та не-формальнГ глобальнГ Гнститути регулювання митно! справи. 36ipHUK наукових праць Черкаського державного технологiчного утверситету. Серiя: Економiчнi науки. — Черкаси, 2012. Вип. 30, ч. III. С. 140—149.
7. Прокопенко Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской экономики при выходе из кризиса. Управ-лтня економкою: теорЯ та практика. Четвертi Чу-мачен^вськ читання: зб. наук. праць. Ки!в, 2015. С. 156-165.
8. Експортна стратепя Укра!ни: Дорожня карта стратепчного розвитку торгГвлГ на перюд 2017-2021 роюв. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail? lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64 &title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrate gichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021.
9. Червова Л.Г., Кузьменко Л.М., Дубинина М.В., Кацура С.Н., Ляшенко В.И. Потенциал конкурентоспособности промышленности регионов Украины. Общество и экономика. 2006. №2. С. 113-135.
10. Котов Е.В., Ляшенко В.И. Оценка процессов модернизации Украины и ее экономических районов. Вкник економiчноi науки Украши. 2013. № 1. С. 55-69.
11. Сайт Державно! служби статистики Укра!ни. (2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
12. Global economic prospects (January, 2017). URL: http://www.worldbank.org/en/publication/global-economic-prospects.
13. International Monetary Fund. (2018). URL: http://www.theglobaleconomy.com.
14. China. Trade Policy Review, WT/TPR/G/375, 6 June 2018 / WTO. 23 р. URL: https://www. wto.org/ english/tratop_e/tpr_e/g375_e.pdf.
15. Гужва !Ю. Торгов! доми та експортно-креди-тт агентства в систем! державно! политики просування експорту. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ torgo vi-domi-ta-eksportno-kreditni-agentstva-v-sistemi-derzha vnoyi-politiki-prosuvannya-eksportu.
16. Крамар О. Експорт-Гмпорт-карантин. URL: https://tyzhden.ua/Economics/242714.
17. Антонюк В.П., Ляшенко В.!, НовГкова О.Ф., Котов С.В., Чумаченко М.М. Програма створення та збереження робочих мюць у Донецьюй та Лугансьюй областях на перюд до 2017 року i наукова експертиза !! проекту. Управлтня економжою: теорЯ та практика: зб. наук. пр. Ки!в: ШП НАНУ, 2014. С. 3-26.
References
1. Holovachova O. S. (2013). Problemy ta perspekty-vy rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku Ukrainy [Problems and prospects of development of infrastructure of the agrarian market of Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, 5, рр. 178—183 [in Ukrainian].
2. Zadoia A.O. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: suchasni masshtaby, struktura i tendentsii [Ukraine's foreign trade: current scale, structure and trends]. Akade-michnyi ohliad — Academic review, 2(45), рр. 110—117 [in Ukrainian].
44
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
3. Kulytskyi S. Pytannia transformatsii ukrainskoi zovnishnoi torhivli na suchasnomu [The question of transformation of Ukrainian foreign trade in modern times]. (n.d.). Retrieved from http: //www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=7198 [in Ukrainian].
4. Huzhva I. Slabka lanka: yak Ukraini vmontuvatysia v hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti [Weak link: how to embed Ukraine in global value chains]. (n.d.). Retrieved from t.ua/ macrolevel/slabka-lanka-yak-ukrayini-vmontu vatisya-v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti-_.html [in Ukrainian].
5. Liashenko V.I. (2006). Rehuliuvannia rozvytku ekonomichnykh system: teoriia, rezhymy, instytuty [Regulation of economic systems development: theory, regimes, institutions]. Donetsk, DonNTU [in Ukrainian].
6. Osadcha N.V., Sazonets I.L. (2012). Formalni ta neformalni hlobalni instytuty rehuliuvannia mytnoi spravy [Formal and informal global institutions of customs regulation]. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhav-noho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky — Collection of scientific works of Cherkasy State Technological University. Series: Economic Sciences, Issue 30, part III, pp. 140-149 [in Ukrainian].
7. Prokopenko R.V. (2015). Analiz perspektiv otrasley ukrainskoy ekonomiki pri vykhode iz krizisa. [Analysis of the prospects for the sectors of the Ukrainian economy in overcoming the crisis]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chetverti Chumachenkivski chytannia — Economic management: theory and practice. Fourth Chumachenko readings, (pp. 156-165). Kyiv [in Russian].
8. Eksportna stratehiia Ukrainy: Dorozhnia karta stratehichnoho rozvytku torhivli na period 2017-2021 rokiv [Export strategy of Ukraine: Roadmap for strategic trade development for the period 2017-2021]. (n.d.). Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/Detail? lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64 &title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrate gichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021 [in Ukrainian].
9. Chervova L.G., Kuz'menko L.M., Dubinina M.V., Katsura S.N., Lyashenko V.I. (2006). Potentsial konku-
rentosposobnosti promyshlennosti regionov Ukrainy [The potential of industry competitiveness in the regions of Ukraine]. Obshchestvo i ekonomika — Society and Economics, 2, pp. 113-135 [in Russian].
10. Kotov Ye.V., Lyashenko V.I. (2013). Otsenka protsessov modernizatsii Ukrainy i yeye ekonomicheskikh rayonov [Assessment of the processes of modernization of Ukraine and its economic regions]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, pp. 55-69 [in Russian].
11. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (2019). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
12. Global economic prospects (January, 2017). Retrieved from http://www.worldbank.org/en/publica-tion/global-economic-prospects.
13. International Monetary Fund. (2018). Retrieved from http://www.theglobaleconomy.com.
14. China. Trade Policy Review, WT/TPR/G/375, 6 June 2018 / WTO. 23 p. Retrieved from https://www. wto.org/ english/tratop_e/tpr_e /g375_e.pdf.
15. Huzhva I.Yu. Torhovi domy ta eksportno-kredytni ahentstva v systemi derzhavnoi polityky prosu-vannia eksportu [Trading houses and export credit agencies in the system of state policy of export promotion]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/ torgo vi-domi-ta-eksportno-kreditni-agentstva-v-sistemi-derzha vnoyi-politiki-prosuvannya-eksportu [in Ukrainian].
16. Kramar O. Eksport-import-karantyn [Export-import-quarantine]. (n.d.). Retrieved from https://tyzhden. ua/Economics/242714 [in Ukrainian].
17. Antoniuk V.P., Liashenko V.I., Novikova O.F., Kotov Ye.V., Chumachenko M.M. (2014). Prohrama stvorennia ta zberezhennia robochykh mists u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh na period do 2017 roku i naukova ekspertyza yii proektu [The program of creation and preservation of jobs in Donetsk and Luhansk regions for the period up to 2017 and scientific expertise of its project]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka — Economic management: theory and practice, pp. 3-26. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Grarra Hagiftmna go pegaK^i 03.04.2020
npHHHATo go gpyKy 14.04.2020
Формат цитування:
Осадча Н. В., Дзюба С. В., Лашин П. М. Експортний потенщал Дншропетровско1 обласи: прюритети розвитку (на прикладi кра'ш Азп). Вкник eKOHOMirnoi науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).36-45
Osadcha N.V., Dziuba S.V., Lashin P.M. (2020). Expor Potential of Dnepropetrovsk Region: Development Priorities (on the Example of Asian Countries). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).36-45
