Научная статья на тему 'Роль бактеріальної транслокації у патогенезі хронічного пієлонефриту'

Роль бактеріальної транслокації у патогенезі хронічного пієлонефриту Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
62
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БАКТЕРіАЛЬНА ТРАНСЛОКАЦіЯ іЗ КИШЕЧНИКА / ХРОНіЧНИЙ ПієЛОНЕФРИТ / ПАТОГЕНЕЗ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Пустовойт Г. Л., Кострікова Ю. А., Ярмола Т. І., Циганенко І. В., Овчаренко Л. К.

Проведене бактеріологічне дослідження аутопсійного матеріалу, взятого у 10 осіб молодого і зрілого віку (середній вік 36,3±3,3 років), 10 осіб середнього віку (середній вік 52,3±1,8 років) та 10 осіб похилого і старечого віку (середній вік 69,4±3,7 років), які за життя не мали нефрологічної патології. За результатами дослідження, бактеріальна мікрофлора, котра може виступати у ролі уропатогенів, із нирки виділена у 20 об'єктів дослідження (66,7%), із тонкої кишки у 16 об'єктів дослідження (53,3%) та із товстої кишки у 16 об'єктів дослідження (53,3%). Із них, у 9 випадках (45,0%) із нирки та кишечника виділена ідентична мікрофлора. Виділення бактеріальної мікрофлори із ниркової тканини людей, які за життя не мали будь-яких даних за захворювання нирок, дає підставу припустити існування бактеріальної транслокації із кишечника як фізиологічного явища, що спостерігається впродовж усього життя.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Роль бактеріальної транслокації у патогенезі хронічного пієлонефриту»

ОРГАНИЗАЦИЯ ЛЕЧЕБНОГО ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ, ИМЕЮЩИХ ВЫСОКИЙ РИСК РАЗВИТИЯ АТОПИИ Мызгина Т.И.

Приведены данные исследования об использовании смесей на основе частино гидролизованого белка при искусственном вскармливании детей 1-го года жизни с риском развития атопии.

Ключевые слова: дети 1 года жизни, атопия, искусственное вскармливание, частично гидролизованный белок.

Стаття надшшла 24.03.10

IMPLICATION THE MILK FORMULA MEDICAL NUTRITION OF FIST-YEAR INFANTS WITH THE RISK OF ATOPY Myzgina T.I.

The author studied the effect of the using the milk formula with abstemious hydrolyzed protein in the nutrition of fist-year infants with the risk of atopy.

Key words: fist-year infant, abstemious hydrolyzed protein, atopy, nutrition.

УДК 616. 61 - 002.3 - 092 : 616.98

РОЛЬ БАКТЕРIАЛЬНОÏ ТРАНСЛОКАЦП У ПАТОГЕНЕЗ1 ХРОН1ЧНОГО теЛОНЕФРИТУ

Проведене бактерюлопчне досл1дження аутопсшного матерiалу, взятого у 10 оаб молодого i зршого в1ку (середнш в1к 36,3±3,3 рошв), 10 оаб середнього в1ку (середнш вiк 52,3±1,8 рокiв) та 10 оаб похилого i старечого в1ку (середнiй вiк 69,4±3,7 рокiв), яш за життя не мали нефролопчно! патологii. За результатами дослiдження, бактерiальна мiкрофлора, котра може виступати у ролi уропатогенiв, iз нирки видшена у 20 об'eктiв дослiдження (66,7%), iз тонкоi' кишки - у 16 об'екпв дослiдження (53,3%) та iз товстоi' кишки - у 16 об'екпв дослiдження (53,3%). 1з них, у 9 випадках (45,0%) iз нирки та кишечника видшена шентична мiкрофлора. Видiлення бактерiальноi мжрофлори iз нирково! тканини людей, яш за життя не мали будь-яких даних за захворювання нирок, дае пiдставу припустити iснування бактерiальноi транслокацп iз кишечника як фiзиологiчного явища, що спостерiгаеться впродовж усього життя.

Ключовi слова: бактерiальна транслокацiя iз кишечника, хронiчний пiелонефрит, патогенез

Досл1дження виконано у рамках теми "Досл1дження молекулярно-генетичних аспектов патогенезу артер1альног гтертензИ для розробки нових метод1в д1агностики та диференщйованого лжування" (№ державногреестрацИ'0103У004857).

Впродовж минулого стол1ття неодноразово робились спроби з'ясувати механГзми розвитку пГелонефриту (ПН). При цьому, видГляють три Гсторичних етапи в еволюцп поглядГв на патогенез ПН. На першому етап1 (кГнець Х1Х - перша половина ХХ столггтя) уриногенне розповсюдження Гнфекци 1з сечового мГхура у нирки нар1вн1 з гематогенним надходженням 1з екстрауринарних запальних вогнищ вважались основними шляхами 1нф1кування нирок. На другому етат (50 -60-1 роки ХХ столпгя) гематогенний шлях 1нф1кування нирок протиставлявся уриногенному. Ставилась п1д сумнГв сама можливГсть розповсюдження Гнфекцп по сечовому руслу проти току сеч1. На третьому етат (70-80-1 роки ХХ столпгя) була доведена можливють уриногенного 1нф1кування нирок нар1вн1 з гематогенним 1 робились спроби поеднати ц1 два механГзми розвитку пГелонефриту [10].

Як вГдомо, абсцес нирки частГше розвиваеться внаслГдок метастатичного заносу м1кроорган1зм1в 1з вГддалених гнГйних вогнищ. Гематогенний шлях 1нф1кування нирок може реалГзуватися також у ход1 системних 1нфекц1йних запальних процесГв, як1 характеризуються вираженою бактер1ем1ею. МГкроби чи м1кробн1 емболи осГдають переважно у капГлярах навколо звивистих канальцГв у корковГй речовинГ нирки, 1н1ц1юючи початок гострого 1нфекц1йного запального процесу у нирках [14]. Кр1м того, 1нфекц1йн1 збудники здатнГ затримуватись у капГлярах клубочкГв, пошкоджувати у процесГ життед1яльност1 клубочкову мембрану, капсулу Шумлянського-Боумена та проникати у звивистГ канальцГ. В останнГх починаеться !х бурхливе розмноження та агресГя проти еп1тел1ю. Дал1 через порушену ц1л1сн1сть стГнки канальцГв 1нфекц1йн1 збудники потрапляють до перетубулярно розташованих структур нирки [1].

Ряд досл1дник1в е прихильниками погляду, згГдно якого бактери частГше потрапляють до нирок рефлюксогенним шляхом 1з нижче розташованих в1дд1л1в сечово1' системи. У першу чергу це стосуеться механГзму розвитку хронГчного ПН [17]. При цьому, резервуаром уропатогенних бактерГй

вважають пряму кишку, промежину та уретру. У чоловтв джерелом уропатогешв може бути передмiхурова залоза [8], а у жшок - тхва [16].

Проте, у публшащях останнiх рокiв все часпше висловлюються погляди вiдносно важливо! ролi бактерiально! транслокацп iз кишечника у патогенезi ПН [3, 4]. На генетичному рiвнi було доведено зв'язок рецидивного характеру хрошчного ПН з уропатогенними штамами Е.сoli, що колошзують пряму кишку, промежину та уретру [8]. При обстеженн хворих з неускладненим ПН було встановлено однакову частоту нефрогенних штамiв Е.соН у ректальному мазку та урокультурi [9]. Адгезiя бактерiй кишково! групи до уротелда на фонi зниження мюцевого iмунiтету може стати причиною розвитку та хрошзацп iнфекцiйного запального процесу в нирках [17].

На сьогодшшнш день достеменно вщомо, що товста кишка е iстотним резервуаром грам -негативно! анаеробно! мiкрофлори [13]. У нормi до кров'яного русла може надходити вщносно невелика кшьюсть бактерiй. Як правило, у системi воротньо! вени бактерiальнi агенти зв'язуються клiтинами Купфера, макрофагами та шшими структурами. Висловлюеться думка про те, що бактерiальна транслокацiя iз кишечника на вщносно низькому рiвнi може спостерпатися у практично здорових людей [2]. Означений процес вщбуваеться впродовж всього кишкового тракту, але з бшьшою iнтенсивнiстю у тонкому кишечнику [7]. На фон кишкового дисбюзу iнтестинальна проникливiсть здатна значно пщвищуватись [6, 11, 12]. Пiсля прориву мшрофлори до лiмфатичного, потiм кров'яного русла, вщбуваеться гематогенна дисемiнацiя, котра може шщдавати iнфекцiйний запальний процес у нирках [4]. Певну роль в означеному механiзмi розвитку ПН може вщправати загальна резистентнiсть оргашзму, бiологiчнi властивостi бактерiй, порушення уродинамши та нирково! гемодинамiки [9]. Обтяжуючим фактором виступае iнволютивне порушення мшробюценозу кишечника[15].

Метою роботи було вивчення ймовiрно! ролi бактерiально! транслокацп iз кишечника у патогенезi хрошчного телонефриту.

Матерiал i методи дослщження. Для вирiшення поставлених завдань було проведене бактерiологiчне дослiдження аутопсiйного матерiалу взятого вiд 10 померлих молодого i зрiлого вiку (2044 роки) - перша група спостереження, 10 померлих середнього вiку (45-59 роюв) - друга група спостереження та 10 померлих похилого i старечого вiку (>60 рокiв) - третя група спостереження. Середнiй вш об'ектiв дослiдження, у яких за життя не було будь-яких даних за захворювання нирок, вщповщно складав 36,3±3,3 рокiв, 52,3±1,8 рокiв та 69,4±3,7 рокiв. Аутопсiйний матерiал (шматочки нирки, товстого та тонкого кишечника) набирали не шзшше, чим через 12 годин шсля смертi людини та доставляли у лабораторiю не шзшше, шж через годину шсля забору. Зi шматочкiв тканин готували мазки-вщбитки, якi фарбували по Граму. При мшроскошчному дослiдженнi визначали кiлькiсть бактерiй, морфологiю та тiнкторiальнi властивостi мiкроорганiзмiв. Залежно вiд результата бактерюскопп, дослщжуваний матерiал висiвали на „подвшне середовище", „середовище для контролю стерильносп" збагачене, 5% кров'яний агар та додатковi середовища (жовтково-сольовий агар, середовище Ендо, ЦПХ-агар). Перед м^обюлопчним дослiдженням зi шматочкiв оргашв i тканин стерильними iнструментами видаляли поверхневий шар та св1жими зрiзами робили вщбитки (площею 2см2) на щшьних поживних середовищах. П!сля шкубацп проводили досл1дження мiкрофлори.

Результати дослщження та 1х обговорення. За результатами дослщження, бактерiальна мiкрофлора, котра може виступати у ролi уропатогенiв, iз нирки видiлена у 20 об'екпв дослiдження (66,7%), iз тонко! кишки - у 16 об'екпв дослiдження (53,3%) та iз товсто! кишки - у 16 об'екпв дослiдження (53,3%). 1з них, у 9 випадках (45,0%) iз нирки та кишечника була видшена iдентична мiкрофлора. При цьому, iз нирково! тканини у 8 спостереженнях (40,0%) було видшено три уропатогена, у 7 спостереженнях (35,0%) - два уропатогена та у 5 спостереженнях (25,0%) - один уропатоген. Характерно, що у вшовш категорп 20-44 роки частота позитивних результаив бактерiального дослiдження зразк1в нирки дорiвнювала 40,0%, у вiковiй категорп 45-59 роюв -60,0%, а шсля 60 роюв 100,0%. Вищевикладене дозволяе припустити не лише юнування бактерiально! транслокацi! iз кишечника як фiзiологiчного явища, що вiдбуваеться впродовж усього життя у "практично здорових людей", а й посилення означеного процесу з вшом. Результати дослщження пщтверджують спостереження О.Б.Кутового та спiвавторiв (2003), згщно яких з вшом знижуеться бар'ерна функщя кишечника i спостерiгаеться бiльш виражена транслокацiя бактерш у кров'яне русло та внутршш органи, у т.ч. - у нирки [5]. На наш погляд, видшення патогенно! мшрофлори iз кишечника вказуе на порушення мшробюценозу. Спектр мшрофлори, яка висiвалась iз нирково! тканини та кишечника, свщчить про !! уропатогеннiсть. У бiльшостi випадюв мало мiсце поеднання грам-позитивних та грам-негативних культур.

Видшення щентично! бактерiально! мiкрофлори, котра може виступати у ролi уропатогенiв, iз нирково! тканини та кишечника у людей, яю за життя не мали будь -яких даних за захворювання нирок, дае тдставу припустити юнування бактерiально! транслокацi! iз кишечника як фiзiологiчного явища, що спостерiгаеться впродовж усього життя, та його ймовiрну роль у патогенезi пiелонефриту. Означений процес посилюються з вшом, створюючи умови для шфшування нирок та хрошзаци iнфекцiйного запального процесу.

Перспективи подальших до^джень у даному напрямку. Дам, отримат нами в результат7 досл1дження, будуть використам для удосконалення метод1в л1кування пиелонефриту.

1. Айвазян А.В. Острые заболевания почек и мочевыводящих путей / А.В. Айвазян, А.М. Войно-Ясенецкий. -М.: Наука, 1999.- 264 с.

2. Бессимптомная бактериурия как проявление симптома активации и персистенции эндогенной микрофлоры в динамике адаптации человека к стрессу / Б.А. Бердичевский, В.Е. Цветцих, Г.Я. Лернер [и др.] // Урол. и нефрол. - 2003. - №2. - С.12-16.

3. Биоценоз кишечник и коррекция его нарушений / Н.В. Харченко, С.В. Бойко, Д.В. Токарь [та in] // Новости медицины и фармации: Гастроентерология.-2005.- №20-22 (180-182).- С.5.

4. Використання Aerococcus viridans для профшактики мрурпчних та уролопчних ускладнень, обумовлених мшробною транслокащею / О.Б. Кутовий, С.А. Риженко, Р.М. Молчанов [та in] //Уролопя.- 2003.- Т.7, №1(24). С.23-25.

5. Гриценко В.А. Патогенетическое обоснование клинико-микробиологической классификации бактериурии / В.А. Гриценко, А.А. Вялкова, О.В. Бухарин // Рос. вестн. перинатол. и педиатр.- 1999.- Т.2, №5.- С.54-59.

6. Капшитар Ю.Г. Роль бактериальной транслокации в патогенезе острого пиелонефрита / Ю.Г. Капшитар, И.И. Сидоренко, И.Н. Звягольская // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вкн. Укр. мед. стомат. акад. Т.5, вип. 2(10).- 2005.- С. 15-18.

7. Митрохин С.Д. Факторы персистенции условно-патогенных микроорганизмов при дисбактериозе желудочно-кишечного тракта / С.Д. Митрохин, В.Н. Минаев, Н.А. Зайцева // Микробиология, эпидемиология и иммунология.- №7.- 1997.- С.87-89.

8. Пытель Ю.А. Терапия хронического необструктивного пиелонефрита / Ю.А. Пытель, И.И. Золотарев // Урол. и нефрол. - 1999. - №1. - С.20-22.

9. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции / В.И. Никитенко, В.В. Захаров, А.В. Бородин [и др.] //Хирургия.- 2001.- №4.- С.63-66.

10. Сенцова Т.Б. Иммунобиологические критерии хронизации пиелонефрита / Т.Б. Сенцова // Педиатрия. -1999.- №2.- С.64-66.

11. Удовицький Ю.1. Уриногенш джерела шфшування нирок / Ю.1. Удовицький // Уролопя.— 1999.—Т.2, №2.— С.27-34.

12. Урсова Н. Дисбактериозы у детей / Н. Урсова // Новости медицины и фармации: Педиатрия. -2004.- №6 (146).- С.13-15.

13. Ухаль М.1. Роль баш^ально! транслокаци кишково! мiкрофлори у розвитку гострого пiелонефриту в умовах первинного кишкового дисбактерiозу / М.1. Ухаль, Ф.1. Костев, О.М. Ухаль // Урололя.-2000.- №3.- С.19-21.

14. Шабад А.Л. Особенности этиологии и патогенеза клинического течения и лечения разных форм острых инфекционных заболеваний почек / А.Л. Шабад, Ю.Ф. Шарапов, Г.С. Константинов //Урол. и нефрол.- 2000.- №6.- С. 15-22.

15. Childs S.J. Bacteriuria and urinary infections in the elderly / S.J. Childs, R.J. Egan // Urol. Clin. N. Amer.- 1999.-Vol.23.- P.43-53.

16. Darouiche R.O. Recurrence of bacteriuria and progress to symptomatic urinary tract infections in spinal cord -injured patients / R.O. Darouiche, R. Cadle // J. Rehabil. Res. Develop.- 1999.- Vol.33.- P.264-269.

17. Goluszko P. Development of experimental model of chronic pyelonephritis with E.Colli 075: k5:H / P. Goluszko, S.L. Moseley, L.D. Truong // J. Clin. Invest.- 1997.- Vol. 99.- №7.- P.1662-1672.

РОЛЬ бактериальной транслокации из

КИШЕЧНИКА В ПАТОГЕНЕЗЕ ХРОНИЧЕСКОГО ПИЕЛОНЕФРИТА Пустовойт А.Л., Кострикова Ю.А., Ярмола Т.И., Циганенко И.В., Овчаренко Л.К.

Проведено бактериологическое исследование аутопсийного материала, взятого у 10 человек молодого и зрелого возраста (средний возраст 36,3±3,3 лет), 10 человек среднего возраста (средний возраст 52,3±1,8 лет) и 10 человек пожилого и старческого возраста (средний возраст 69,4±3,7 лет), которые при

ROLE OF BACTERIAL TRANSLOCATION FROM INTESTINE IN CHRONIC PYELONEPHRITIS PATHOGENESIS Pustovoit A.L., Kostrikova I.A., Yarmola T.I., Ciganenko I.V., Ovcharenko L.K. There were done a bacteriologic tests of postmortem material taken from 10 persons of young and middle age (mean age 36,3±3,3 years), 10 persons of middle age (mean age 52,3±1,8 years) and 10 persons of elder and senile age (mean age

жизни не имели нефрологической патологии. По результатам исследования, бактериальная микрофлора, которая может выступать в роли уропатогенов, из почки выделена у 20 объектов исследования (66,7%), из тонкой кишки - у 16 объектов исследования (53,3%) и из толстой кишки - у 16 объектов исследования (53,3%). Из них, в 9 случаях (45,0%) из почки и кишечника выделена идентичная микрофлора. Выделение бактериальной микрофлоры из почечной ткани людей, которые при жизни не имели каких-либо данных про заболевания почек, дает основания допустить существование бактериальной транслокации из кишечника как физиологического явления, которое наблюдается на протяжении всей жизни.

Ключевые слова: бактериальная транслокация из кишечника, хронический пиелонефрит, патогенез.

Стаття надшшла 11.04.10

69,4±3,7 years) that didn't have any renal pathology. Probably uropathogenic bacteria were obtained from kidneys in 20 persons (66,7%), from small intestine in 16 persons (53,3%) and from large intestine in 16 persons (53,3%). From the above mentioned in 9 cases (45,0%) bacteria obtained from kidney and intestine were the same. Obtaining of bacteria from the renal tissue in persons that didn't have any renal pathology affords ground for suppose of intestinal bacteria translocation as physiologic process that continues during all life.

Key words: bacterial translocation from intestine, chronic pyelonephritis, pathogenesis.

УДК 616.24 - 002.5:[616.98:578.828В1Л]

ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ПРИ ПОСДНАНШ З В1Л/СШД-1НФЕКЩеЮ

Вивчалася яшсть життя хворих на туберкульоз в поеднанш з В1Л/СН1Д на баз1 Полтавського протитуберкульозного диспансеру та Полтавського обласного центру профшактики ВШ-шфекцп та боротьби з1 СН1Дом. Сорок п'ять пашенпв добровшьно приймали участь у досл1дженш, в1дпов1вши на анкетш запитання якосп життя. Було проанал1зовано медичш карти амбулаторних хворих та юторп хвороби, анамнез захворювання та життя, в1к, стать, м1сце проживания, супутш захворювання, час з моменту встановлення д1агнозу. Результати досл1дження продемонстрували наявн1сть розлад1в в нервово-псих1чн1й сфери пац1ент1в. Серед 33 чоловшв та 12 жшок, як1 приймали участь у обстеженш, т1льки 13,4% чолов1к1в спокойно сприйняли д1агноз, а серед ж1нок цей показник становив 2,2%. В зв'язку з тим, що поеднаш дв1 iнфекцii ТБ/ВИЧ серед ус1х захворювань займають особливе м1сце, пов1домлення про них хворому являеться потужним психотравмуючим фактором з р1зними розладами психоемоцшно1 сфери. Отриман1 результати дозволяють нам використовувати та розвивати допом1жн1 методи психокорекцп та психо-соц1олог1чн1 втручання, що сприятимуть п1двищенню ефективност1 л1кування та покращенню якост1 життя таких пашенпв.

Ключовi слова: туберкульоз, В1Л, СН1Д, як1сть життя, психокорекц1я.

Робота виконана у рамках НДР ВДНЗУ «УМСА» та е фрагментом НДР кафедри фтиз1атрИ з дитячою х1рург1ею «Вивчити ефективтсть оргамзацИ' лтування хворих на туберкульоз легень i вдосконалити заходи щодо ггполтшення». № ДержавногреестрацИ' 0108U000216

На сьогодш туберкульоз у поеднанш з В1Л-шфекщею (ТБ/ЫЛ-шфекщя) становить загрозливу проблему. ТБ/ЫЛ-шфекщя е складною медико-сощальною i економiчною проблемою охорони здоров'я, оскшьки особи працездатного вiку становлять 86% iз загального числа вперше виявлених на туберкульоз[12]. Однiею iз актуальних проблем сучасно! медицини е вивчення зв'язкiв соматичних захворювань i псих1чного стану хворого. Про вплив психолопчних факторiв на виникнення i перебiг хронiчних захворювань ще вказував в1домий росiйський клшщист С.П. Боткiн, який особливу увагу звертав на стан нервово! системи та псих1ки, п1дкреслював значимiсть фуикцюнальних зв'язкiв органiв i систем в цшсному органiзмi. Вiкторов 1.Т. вiдмiчав що «вряд ли можно найти ещё такое заболевание, в котором бы психический фактор играл столь большую роль и значение, как в туберкулезе легких, и с другой стороны, пожалуй, ни одно из соматических заболеваний не влияет столь многосторонне на психическое сосотояние, как туберкулез легких». В подальшому рядом росшських вчених (Мудровим М.Я., Захар'!ним Г.А., Сеченовим 1.М., Павловим 1.П., Введенським М.С., Биковим К.М.) була розроблена щея цiлiсного пiдходу до пацiента, при якому враховуеться стан морфофiзiологiчних систем оргашзму та специфiка особистостi хворого[1,2,4]. Особливо гостро сто!ть проблема, коли дiагностуеться одночасно двi iнфекцii, як викликають у пацiентiв крiм фiзичного дискомфорту ще й складну сукупнють переживань, нав'язливих роздумiв, розладiв нервово! системи. Встановлення специфiчного ураження легень або шших органiв нерiдко виникае у хворого страх i депресда, що пов'язанi в основному зi

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.