CC BY
12
Abstract. Objective: analyse the immunocompentent cell composition of terminal bronchioles in patients with chronic obstructive pulmonary diseases (COPD).
Methods and materials. Histological samples originated from 10 patients who had been operated on in Kiev municipal hospital №17 on account of bullous emphysema. The research included ten patients with COPD, whereas the control group consisted of 6 patients who did not have COPD. Lung tissue samples were taken from both groups and submitted for sector-based cross section analysis.
Lung tissue was placed into 10% neutral-buffered formalin for 18-24 hours. After that, tissue pieces were extracted. 3 slices 3-5 mm long were obtained by cross section of the lung tissue. The samples were dehydrated using ethanol solutions of different concentrations and dipped in paraffin wax. Serial cross-section samples 4 mkm in width were produced using a rotatary microtome (Leica RM 2125 RT, Germany). The samples were placed on slides and colored using hematoxylin and eosinum (Merck, Germany) and on the SuperFrost Plus adhesive slides for further immunohistological research. Immunohistochemical (IHC) studies were performed by using primary monoclonal antibodies of mouse to Ki-67 (proliferation index), CD3, CD4, CD8, CD20, CD45, CD45R0 and CD68 (DAKO, Denmark) and EnVision + System-HRP imaging systems (DAB). The data obtained in the experiment was statistically processed using "Minitab 16" statistical software.
Results and their discussion. The results of the study have shown that in COPD there was a significant increased (p <0.001) of infiltration of the terminal bronchioles compared to control by common T-lymphocytes (CD3 +), T-helpers (CD4 +) and cytotoxic T-lymphocytes (CD8 +) content. At the local level the immune response during COPD does not depend on migration of macrophages (CD68 +), B-lymphocytes (CD20 +), CD45 + cells, CD45RO + cells and Ki67 + cells into the inflammation area. This was found to be true for both the COPD and the control groups.
At the systemic level, peripheral blood of COPD patients during exacerbation contained increased levels of T-lymphocytes (CD8+). At the same time, the level of cytotoxic T-lymphocytes (CD8+) type I increased, whereas level of cytotoxic T-lymphocytes (CD8+) type II decreased during the stable stage of the disease. A different author has noted that CD4+ и CD8+ levels in the peripheral blood decreased, which was justified by their migration into the areas of inflammation in the bronchi.
Another research conducted by Eapen M.S. et al. (2017) has shown results somewhat similar to ours. Notably, the levels of T-lymphocytes (CD8+) in COPD patients were statistically higher than in the control group (P < 0.01). However, concentrations of macrophages and CD4+ T-lymphocytes did not differ statistically.
Significance of the research. The importance of the application of this data based both on quantitative and qualitative characteristics of the local response of CD4+ and CD8+ T - lymphocyte subpopulations is undeniable. These subpopulations determine the course that the disease will take in COPD patients and aid in developing the most efficient and specific immune therapy. The author is convinced that individual approach to treatment of COPD patients is vital.
Key words: COPD, cellular infiltration of bronchioles, immunohistochemistry, local immunity.
Рецензент — проф. брошенко Г. А.
Стаття наджшла 28.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-311-316 УДК 616.61-089.87: 616.61-007.61:611.061.1 Монастирський В. М.
ЗМ1НИ МАКРОМОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТР1В НИРКИ П1СЛЯ НЕФРЕКТОМП
КОНТРАЛАТЕРАЛЬНОТ У ХВОРИХ Р1ЗНИХ СОМАТОТИП1В Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М.1. Пирогова (м. Вшниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри клЫчно! анатомп та оперативно! хiрурrN Ви нницького нацюнального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова «Структуры змши в органах трав-но! та сечостатево! систем тсля проведення оператив-них втручань». № державно! реестрацп: 0114и003688.
Вступ. В единш нирц тсля нефректомп розви-ваеться компенсаторно-пристосувальна реакщя, яка завершуеться riпертрофiею нирки. Незважаючи на досить велику кшьмсть робп', як висвплюють морфо-лопчш змши у нирщ, що залишилася, едино! думки про закономiрностi морфогенезу компенсаторно! п-
пертрофп до тепершнього часу немае. Нефректс^я призводить до структурних та функцюнальних змш у нирщ, що залишилася [1]. Активiзуються, так зваш, «HiMi» нефрони, в результат чого кшьшсть дшчих збшьшуеться.
В ранн термши тсля нефректомп вщбуваються пристосувально-компенсаторш змши [2]. Це обумов-лено компенсаторною riпертрофiею структурних компонент нефрошв та реоргашзащею судинного русла. У ходi компенсаторно! реакцп нирки, що залишилася тсля нефректомп, експериментально встановлено досгс^рне зростання показнишв уах структурних компонент нефрона шрково! речовини [3]. Також
доведено, що у П13Н1 термши досл1ду при тривалому функцюнальному навантаженш на едину нирку, у час-тини нефрон1в розвиваються морфо-функцюнальш змши деструктивного характеру [4]. Ряд дослщжень показуе, що процеси компенсаторно!' адаптацп в нирц1 ведуть до прогресуючого гломерулосклерозу, насл1дком чого е протешур1я, артер1альна г1пертенз1я, зниження швидкост1 клубочково''' фшьтрацп та прогре-суюча азотем1я [5].
Мета дослiдження - на основ1 магштно-резонанс-но' томографп визначити параметри едино!' нирки, п1сля нефректомп контралатерально''', та пор1вняти 'х параметрами нирок хворих, що не мали пошкоджень сечово''' системи.
Об'ект i методи дослiдження. Проведено комп-лексне обстеження 189 хворих першого та другого зртого в1ку на баз1 Хмельницько''' обласно''' та мюько! л1карень, медичного центру «Ультрад1агностика», як1 дали добровтьну письмову 1нформац1йну згоду на планування клЫчного обстеження та л1кування. Серед них було 83 (43,9%) чолов^в та 106 (56,1%) жшок в1ком в1д 21 до 60 рок1в, а середн1й в1к склав 43,5±4,7 рок1в. Хворих розпод1лили на основну та по-р1вняльну групи. До основно' групи в1днесли 124 хворих з 6Н з р1зним строком п1сляоперац1йного пер1оду п1сля видалення нирки, до пор1вняльно''' групи - 65 хворих з двома нирками, як1 не мали захворювань нирок та сечових шлях1в або шших хрон1чних захворювань, що могли би викликати ускладнення з боку оргашв сечово''' системи. Розподт хворих за в1ковими групами зроблений згщно з1 схемою в1ково''' перю-дизацп онтогенезу людини, яка була прийнята на VII Всесоюзна конференцп з проблем в1ково''' морфологи, ф1зюлоги та б1ох1м1У АПН СРСР [цит. за Чтецов, 1990].
Анал1з обстежених пац1ент1в з 6Н за в1ковою характеристикою показав, що пац1енти з двома нирками за в1ковими параметрами були репрезентативн1 хворим основно' групи.
Ус1 хвор1 основно' групи з 6Н були п1сля видалення нирки, причому у 68 хворих видалена л1ва нирка, а у 56 - права. У пац1ент1в причинами нефректомп були злояюсш новоутворення нирки, нирковокам'яна хвороба, пюнефроз, гщронефроз, туберкульоз нирки, травми нирки, зморщена нирка, абсцес нирки та на-вколонирково' кл1тковини, 1нш1 хвороби.
Основну групу формували суцтьним методом, в1-д1бравши ус1х хворих з 6Н, яким проводили амбула-торне чи стацюнарне л1кування. Виб1рку пор1вняльно''' групи сформували рандом1зовано, в1дбираючи ви-падково хворих без ураження сечово''' системи, яким проводилося комп'ютерно-томограф1чне дослщжен-ня попереково' д1лянки. Обидв1 групи були схожими за основними пор1внювальними параметрами.
Серед обстежених хворих з 6Н у нашому до-сл1дженн1 найб1льше представлен! хвор! з тсля-операц1йним пер1одом в1д двох до п'яти рок1в (124 хворих). Це пояснюеться тим, що порушень функцп нирки у цей пер1од найбтьше. Спостер1гаеться пере-важання к1лькост1 жшок у вс1х терм1нах тсляопера-цмного пер1оду.
У хворих з 6Н дiагностовано HacTynHi захворюван-ня: хрошчний телонефрит, нирковокам'яна хвороба, юсти нирки, доброякiсна пухлина, злоякiсна пух-лина, зморщена нирка. Характерно, що найчастше (49,1%) нирковокам'яна хвороба супроводжувалася телонефритом.
На час формування дослщжуваних груп у хворих з 6Н виявили супутнi захворювання, серед яких най-бiльш часто зустрiчались: остеохондроз, серцево-су-диннi хвороби, геморой, хрошчний холецистит, дис-кiнезi!' жовчного мiхура та жовчних шляхiв.
У хворих порiвняльно!' групи дiагностували не-алкогольну жирову хворобу печшки, хронiчний панкреатит, пухлини шлунка, хвороби серцево-судинно!' системи.
Безпосередньо перед дослiдженням усiм патентам вимiрювали артерiальний тиск, пульс, уточняли, чи приймалися напередодш досшдження лiкарськi препарати, що впливають на нирковий кровооб^ (спазмолiтики, гiпотензивнi, седативш i т. д.).
Дослiдження проводили на магштно-резонанс-ному-томографi Philips Intera-1,5T (стандартний протокол магнiтного резонансу включав в себе ска-нування в саптальнш, фронтальнiй та аксiальнiй про-екцiях з отриманням Т1 зважених зображень). У Т2-зваженому зображенш контури нирки та ниркового синусу були недостатньо ч^кими.
У фронтальна проекцií на середньому зрiзi нирки вимiрювали довжину нирки, ширину верхнього полюса нирки, ширину нижнього полюса нирки, ширину нирки на рiвнi ворп- нирки, довжину вор^ нирки (рис. 1).
Довжину нирки вимiрювали мiж найбiльш вщда-леними точками верхнього i нижнього полюав нирки, ширина верхнього полюса - вщстань мiж найбiльш вщдаленими один вiд одного точками верхнього полюса, перпендикулярна довжнику нирки, ширина нижнього полюса - вщстань мiж найбтьш вщдале-
Рис. 1. Параметри правоУ £Н пацieнта К. (51 piK) у фронтальнiй проекцп нирки: довжина нирки (131 мм), ширина верхнього полюса нирки (66 мм), ширина нижнього полюса нирки (71 мм), ширина нирки на piвнi воргг (39 мм), довжина воргг нирки (29 мм).
Рис. 2. Параметри лiвоl' €Н пацieнта Г. (37 рокiв) у саптальнш проекцп нирки: товщина верхнього полюса нирки (56 мм), товщина нижнього полюса нирки (55 мм) та товщина на рiвнi воргг нирки (57 мм).
ними один вщ одного точками нижнього полюса, перпендикулярна довжнику нирки, ширина нирки на рiвнi вор^ - вщстань перпендикулярна довжнику нирки вщ середини вор^ до латерального и краю, довжина ворiт нирки - найкоротша вщ-стань мiж верхньою i нижньою межами ворiт нирки.
У саптальшй проекцп на середньому зрiзi
жирових складок пiд лопаткою на спин (мм), ззаду на плечi (мм), на боцi (мм), на гомтки (мм).
Статистична обробка отриманих результат проведена з застосуванням програми "STATISTICA 5.5" фiрми Statsoft лiцензiйний № AXXR910A374605FA) з використанням параметричних i непараметричних методiв оцiнки отриманих результатiв.
Результати дослщжень та 1'х обговорення. Аналiз результат вимiрювань параметрiв 6Н у людей рiз-них соматотипiв пiсля нефректомп у тсляоперацм-ному перiодi тривалiстю 2-5 рокiв показав, що довжина лiвоl' та право''' нирки як у чолов^в, так i у жiнок, була найбiльшою у хворих ектоморфного соматотипу,
Таблиця 1.
Параметри едино'! нирки шсля нефректомп хворих ендоморфного соматотипу за даними МРТ
Параметри нирки
Довжина (см)
Ширина (см)
Товщина (см)
Об'ем (см2)
Права нирка
Чол. (n-4)
11,23±0,10*#Д
7,11±0,14*Д
6,39±0,10*
267,3±8,1*
Жш. (n-5)
11,02±0,10*#Д
6,94±0,10*Д
6,41±0,13*
256,4±5,1*
Лiва нирка
Чол. (n-5)
11,60±0Д9*#Д
7,22±0,23*#Д
6,03±0,32*
263,6±11,3*
Жiн. (n-12)
11,06±0,33*#Д
7,21±0,21*#Д
6,12±0,31*
254,4±10,7*
Примггки:
* - статистично значущ1 вщмшност (р<0,05) за критер1ем Мана-У1тн1 м1ж в1дпов1дними нирки Бим1- показниками у пор1внянн1 з показниками хворих ендоморфного соматотипу, як1 не мали рювали товщину верхнього по- захворювань нирок та сечових шлях1в.
ЛЮса нирки товщину нижнього # - статистично значущ1 в1дм1нност1 (р<0,05) за критер1ем Мана-У1тн1 м1ж в1дпов1дними
' показниками у пор1внянн1 з показниками хворих з 6Н мезоморфного соматотипу.
полюса нирки та товщину на д - статистично значущ1 в1дм1нност1 (р<0,05) за критер1ем Мана-У1тн1 м1ж в1дпов1дними
показниками у пор1внянн1 з показниками хворих з 6Н ектоморфного соматотипу.
Параметри нирки
Довжина (мм)
Ширина (мм)
Товщина (мм)
Об'ем (см2)
рiвнi вор^ нирки (рис. 2).
Товщину верхнього полюса нирки вимiрювали мiж най-бiльш найбiльшою вщстан-ню мiж передньою i задньою поверхнею на рiвнi основи верхнього полюса. Товщина нижнього полюса - найбтьша вщстань мiж передньою i задньою поверхнею нирки на рiвнi основи нижнього полюса, а товщина на рiвнi вор^ нирки -найбтьша вщстань мiж передньою i задньою поверхнею нирки на рiвнi ворiт нирки.
Визначення об'ему нирки проводили на основi ма-тематично'' моделi елтсоща обертання, що дае най-бiльшу точнiсть [6].
Об'ем був розрахований як об'ем модифтованого елтсоща для кожно'' нирки, використовуючи наступ-ну формулу:
тс
об'ем = — х довжина х ширина х товщина 6
Довжина, ширина та товщина вимiрювалися в ми лiметрах.
Визначення соматотипу проводили за методом B. Heath i J. Carter [7], з визначенням ендоморфного, мезоморфного й ектоморфного компонетчв соматотипу, для чого вимiрювали зрiст (см), масу тта (кг), обхват плеча у напруженому стаж (см), обхват гомтки (см), ^аметр дистального епiфiза плеча (см), дiаметр дистального епiфiза стегна (см) та товщину шшрно-
Таблиця 2.
Параметри нирок пащенлв ендоморфного соматотипу, як не мали захворювань нирок та сечових шляхiв, за даними МРТ
Права нирка
Чол. (n-4)
10,01±0,42
5,62±0,32
4,94±0,32
145,43±9,14
Жiн.(n-7)
9,25±0,25
5,57±0,26
4,98±0,22
134,27±8,95
ЛiБа нирка
Чол. (n-4)
10,12±0,37
5,65±0,32
5,11±0,32
152,90±9,45
Жiн.(n-7)
9,32±0,25
5,63±0,24
5,08±0,31
139,49±9,58
а найменшою у хворих ендоморфного соматотипу (табл. 1). Показник довжини нирки хворих мезоморфного соматотипу був меншим (р<0,05) порiвняно з аналопчним показником у хворих ектоморфного соматотипу та бтьшим (р<0,05) порiвняно з показником у хворих ендоморфного соматотипу.
Морфометричш параметри 6Н (довжина, ширина, товщина та об'ем) па^етчв першого та другого зри лого вiку ендоморфного соматотипу статистично до-стовiрно вiдрiзнялися вiд аналопчних показникiв па-цiентiв з наявними двома нирками без захворювань нирок та сечових шляхiв (табл. 2). Статистично значу-що'' рiзницi мiж показниками право'' та л1воУ 6Н хворих ендоморфного соматотипу не вiдмiчено.
Показник ширини право'' нирки хворих мезоморфного соматотипу був статистично значуще бтьшим порiвняно з аналопчним показником у хворих ектоморфного соматотипу, а показник ширини лiвоl' нирки меншим (р<0,05) порiвняно з показником у хворих ендоморфного соматотипу (табл. 3).
Параметри едино! нирки шсля нефректомп хворих мезоморфного соматотипу за даними МРТ
Параметри нирки Права нирка Л1ва нирка
Чол. (n-10) Ж1н.(n-7) Чол. (n-11) Ж1н. (n-9)
Довжина (см) 11,77±0,17*#Д 11,51±0,14*#Д 12,06±0,26*#Д 11,95±0,26*#Д
Ширина (см) 6,96±0,24*# 7,04±0,25*# 6,48±0,22*Д 6,59±0,36*Д
Товшина (см) 6,04±0,29* 6,14±0,26* 6,31±0,29* 6,42±0,27*
Об^м (см2) 258,4±11,2* 260,3±12,2* 257,3±11,7* 264,3±12,1*
Примгтки:
* - статистично значуш^ вщмшносп (р<0,05) за i^Tepieivi Мана-yiTHi мiж вщповщними показниками у поpiвняннi з показниками хворих мезоморфного соматотипу, ям не мали захворювань нирок та сечових шляхiв.
# - статистично значуш^ вiдмiнностi (р<0,05) за кpитepieм Мана-Уiтнi мiж вщповщними показниками у поpiвняннi з показниками хворих з £Н ектоморфного соматотипу.
Д - статистично значушi вщмшносп (р<0,05) за кpитepieм Мана-Уiтнi мiж вiдповiдними показниками у поpiвняннi з показниками хворих з £Н ендоморфного соматотипу.
Таблиця 4.
Параметри нирок пащенлв мезоморфного соматотипу, як не мали захворювань нирок та сечових шляхiв, за даними МРТ
Параметри нирки Права нирка Л1ва нирка
Чол. (n-9) Ж1н. (n-11) Чол. (n-9) Ж1н. (n-11)
Довжина (мм) 10,55±0,52 9,65±0,26 10,62±0,27 10,02±0,24
Ширина (мм) 5,44±0,32 5,42±0,25 5,45±0,34 5,43±0,23
Товшина (мм) 4,91±0,22 4,93±0,21 5,01±0,22 4,98±0,21
Об^м (см2) 147,47±8,56 134,94±7,16 151,75±8,34 141,79±7,68
Таблиця 5.
Параметри едино! нирки шсля нефректомп хворих ектоморфного соматотипу за даними МРТ (M±m)
Параметри нирки Права нирка Л1ва нирка
Чол. (n-18) Ж1н. (n-24 Чол. (n-8) Ж1н. (n-11)
Довжина (см) 12,77±0,45*#Д 12,45±0,16*#Д 12,83±0,25*#Д 12,47±0,19*#Д
Ширина (см) 6,32±0,21*#Д 6,44±0,16*#Д 6,52±0,26*Д 6,33±0,26*Д
Товшина (см) 6,13±0,18* 6,06±0,19* 5,82±0,50* 6,19±0,50*
Об^м (см2) 258,6±11,3* 254,7±12,1* 254,5±14,6* 262,4±8,9*
Примггки:
* - статистично значуш^ вщмшносп (р<0,05) за кpитepieм Мана-Уiтнi мiж вщповщними показниками у поpiвняннi з показниками хворих ектоморфного соматотипу, ям не мали захворювань нирок та сечових шляхiв.
# - статистично значуш^ вщмшносп (р<0,05) за кpитepieм Мана-yirni мiж вiдповiдними показниками у поpiвняннi з показниками хворих з £Н мезоморфного соматотипу.
Д - статистично значуш^ вiдмiнностi (р<0,05) за кpитepieм Мана-Уiтнi мiж вiдповiдними показниками у поpiвняннi з показниками хворих з £Н ентоморфного соматотипу.
Таблиця 6.
Параметри нирок пащенлв ектоморфного соматотипу, як не мали захворювань нирок та сечових шляхiв, за даними МРТ
Параметри нирки Права нирка Л1ва нирка
Чол. (n-14) Ж1н. (n-20) Чол. (n-14) Ж1н. (n-20)
Довжина (см) 10,72±0,22 9,92±0,21 10,95±0,25 10,22±0,17
Ширина (мм) 5,32±0,25 5,22±0,23 5,35±0,24 5,32±0,22
Товшина (мм) 4.82±0,21 4.83±0,21 4.91±0,22 4.90±0,21
Об^м (см2) 141,85±9,41 130,84±10,12 149,53±11,31 139,42±10,22
Таблиця 3. хворих мезоморфного соматотипу не вiдмiчeно.
Показник ширини лiвоT та право! £Н як у чолов^в, так i у жшок, був найбiльшим у хворих ендоморфного соматотипу (p<0,05), а найменшим у хворих ектоморфного соматотипу (табл. 5).
Морфометричш параметри £Н (довжина, ширина, товшина та об'eм) хворих ектоморфного соматотипу також статистично достс^рно вiдpiзнялися вщ па-цieнтiв аналогiчного вiку з на-явними двома без захворювань нирок та сечових шляхiв (табл. 6). Статистично значушот piзницi мiж показниками право! та лiвоT £Н хворих ектоморфного соматотипу не вiдмiчeно.
Показники товшини та об^му eдиноT лiвоT та правот нирок у хворих залежно вщ соматотипу статистично значуше не вiдpiз-нялись.
Проведет дослщження pозмipiв £Н з допомогою магнiтно-peзонансноT томо-графй" виявляють пeвнi зако-номipностi в розвитку eдиноT нирки, знання яких необхщно з урахуванням того, шо eдина нирка e фактором ризику ран-нього розвитку хpонiчноT нир-ково'| нeдостатностi [8]. Висновки
1. Морфометричш параметри eдиноT нирки (довжина, ширина, товшина та об^м) хворих першого та другого зри лого вту усiх соматотипiв статистично значуше вiдpiзняли-ся вiд аналопчних показникiв у пацieнтiв, якi не мали захворювань нирок та сечових шляхiв.
2. Довжина лiвоT та право'| нирки як у чолов^в, так i у жшок, була найбiльшою у хворих ектоморфного соматотипу, а наймен-шою у хворих ендоморфного сома-тотипу (p<0,05).
3. Показник
Морфометричш параметри £Н (довжина, ширина, товшина та об^м) хворих мезоморфного соматотипу статистично досгс^рно вiдpiзнялися вiд пацieнтiв ана-логiчного вiку з наявними двома нирками без захворювань нирок та сечових шляхiв (табл. 4). Статистично значущоT piзницi мiж показниками право'| та лiвоT £Н
довжини eдиноl нирки хворих мезоморфного соматотипу був меншим (p<0,05) по-piвняно з аналогiчним показником у хворих ектоморфного соматотипу та бшьшим (p<0,05) поpiвняно з показником у хворих ендоморфного соматотипу.
Перспективи подальших дослщжень. В подаль-шому перспективно дослiдити змiну положення нирки шсля видалення контралатеральнок
Лгтература
1. Gluhovschi GH, Gadalean F, Gluhovschi C, Petrica L, Velciov S, Gluhovschi A, et al. The solitary kidney - a nephrological perspective. Rom. J. Intern. Med. 2013 Apr-Jun;51(2):80-8.
2. Pivtorak VI, Monastyrskyi VM. Ultrastrukturni zminy podotsytiv yedynoi nyrky pislia vydalennia kontr lateralnoi. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2015;14(2):33-7. [in Ukrainian].
3. Pivtorak VI, Monastyrskyi VM. Osoblyvosti strukturnykh komponentiv nefrona kirkovoi rechovyny yedynoi nyrky u nestatevozrilykh shchuriv. Halytskyi likarskyi visnyk. 2015;22(3) chastyna 2:43-6. [in Ukrainian].
4. Pivtorak VI, Monastyrskyi VM. Morfometrychni pokaznyky strukturnykh komponentiv nefrona yedynoi nyrky pislia nefrektomii kontr lateralnoi. Aktualni pytannia medychnoi nauky ta praktyky. 2015;2(82):457-65. [in Ukrainian].
5. Abou Jaoude P, Dubourg L, Bacchetta J, Berthiller J, Ranchin B, Cochat P. Congenital versus acquired solitary kidney: is the difference relevant? Nephrol. Dial. Transplant. 2011 Jul;26(7):2188-94. DOI: 10.1093/ndt/gfq659
6. Novichikhin OV, Kviatkovska TO. Mahnitno-rezonansna tomohrafiia i morfometriia nyrok u liudei riznykh vikovykh hrup. Urolohiia. 2005;1:16-20. [in Ukrainian].
7. Carter JL, Heath BH. Somatotyping - development and applications. Cambridge University Press. 1990. 504 p.
8. Averyanova NI, Mironenkova EG, Lanskih AV, Eremeeva IV. Vozrastnyie osobennosti anatomii i pokazateley dopplerogrammyi edinstvennoy pochki (po dannyim ultrazvukovogo issledovaniya). Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2006;23(6):32-41. [in Russian].
ЗМ1НИ МАКРОМОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТР1В НИРКИ П1СЛЯ НЕФРЕКТОМП КОНТРАЛАТЕРАЛЬ-НО1 У ХВОРИХ Р1ЗНИХ СОМАТОТИП1В Монастирський В. М.
Резюме. Проведено комплексне обстеження 124 хворих з единою ниркою та 65 хворих з двома нирками, як не мали захворювань нирок та сечових шляхiв. Встановлено, що морфометричнi параметри едино!' нирки (довжина, ширина, товщина та об'ем) хворих уах сомaтотипiв статистично значуще вiдрiзнялися вiд аналопч-них покaзникiв у пащенлв, якi не мали захворювань нирок та сечових шляхiв. Довжина лiвоí та право'! нирки як у чолов^в, так i у жшок, була нaйбiльшою у хворих ектоморфного соматотипу, а найменшою у хворих ендоморфного соматотипу. Показник довжини едино'! нирки хворих мезоморфного соматотипу був меншим (p<0,05) порiвняно з аналопчним показником у хворих ектоморфного соматотипу та бтьшим (p<0,05) порiв-няно з показником у хворих ендоморфного соматотипу.
Ключовг слова: едина нирка, соматотипи, розмiри нирки, мaгнiтно-резонaнснa-томогрaфiя.
ИЗМЕНЕНИЯ МАКРОМОРФОМЕТРИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ПОЧКИ ПОСЛЕ НЕФРЭКТОМИИ КОНТР-АЛАТЕРАЛЬНОЙ У БОЛЬНЫХ РАЗНЫХ СОМАТОТИПОВ Монастырский В. Н.
Резюме. Проведено комплексное обследование 124 больных с единственной почкой и 65 больных с двумя почками, которые не имели заболеваний почек и мочевых путей. Установлено, что морфометричес-кие параметры единственной почки (длина, ширина, толщина и объем) больных всех соматотипов статистически значимо отличались от аналогичных показателей у пациентов, не имевших заболеваний почек и мочевых путей. Длина левой и правой почки как у мужчин, так и у женщин, была наибольшей у больных эктоморфного соматотипа, а наименьшей у больных эндоморфного соматотипа. Показатель длины единственной почки больных мезоморфного соматотипа был меньше (p <0,05) по сравнению с аналогичным показателем у больных эктоморфного соматотипа и больше (p <0,05) по сравнению с показателем у больных эндоморфного соматотипа.
Ключевые слова: единственная почка, соматотипы, размеры почки, магнитно-резонансная-томография.
CHANGES OF MACROMORFOMETRIC PARAMETERS OF THE KIDNEY AFTER CONTRALATERAL NEPHRECTOMY IN PATIENTS WITH DIFFERENT SOMATOTYPES Monastyrsky V. М.
Abstract. A compensatory-adaptive reaction develops in a single kidney after a nephrectomy which ends with kidney hypertrophy.
The purpose of the study. To determine the parameters of a single kidney, after the nephrectomy of the contralateral, and compare them with parameters of the kidneys of patients who had no damage to the urinary system based on magnetic resonance imaging.
Object and methods. Complex examination of 124 patients with a single kidney and 65 patients with two kidneys who had no kidney and urinary tract diseases were conducted. The research was carried out on a magnetic resonance tomography Philips Intera-1,5T (standard magnetic resonance protocol included scanning in sagittal, frontal and axial projections to obtain T1 weighted images). The determination of the somatotype was carried out using the B. Heath and J. Carter method with the definition of the endomorphic, mesomorphic and ectomorphic components of the somatotype.
Results and discussion. The kidney length varies considerably in patients with a single kidney, depending on the somatotype, and compared with those in patients with two kidneys. The width of the right kidney of the patients with mesomorphic somatotype was statistically significantly higher compared to the same indicator in patients with ectomorphic somatotype, and the width of the left kidney was smaller (p <0.05) compared with the index in
patients with endomorphic somatotype. Indicators of the thickness and volume of the single left and right kidneys in patients, depending on the somatotype, were not statistically significantly different.
Conclusions. It was established that morphometric parameters of a single kidney (length, width, thickness and volume) of patients of all somatotypes were statistically significantly different from those in patients without kidney and urinary tract diseases. The length of the left and right kidneys in both men and women was greatest in patients with ectomorphic somatotype, and the smallest in patients with endomorphic somatotype. The measure of the length of a single kidney of patients with mesomorphic somatotype was less (p <0.05) compared to the same indicator in patients with ectomorphic somatotype and greater (p <0.05) compared to those in patients with endomorphic somatotype.
Key words: single kidney, somatotypes, kidney size, magnetic resonance imaging (MRI).
Рецензент - проф. Пронна О. М. Стаття надшшла 27.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-316-319 УДК 617.55-007.43-089.168.1-089.844
Фелештинський Я. П., Борн €. €., Дядик О. О., Григоровська А. В., Козлова К. С.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ КОЛАГЕНОВОГО
1МПЛАНТАТУ ПРИ Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1 ПАРАРЕКТАЛЬНИХ НОРИЦЬ Нацюнальна медична академ1я шслядипломноТ освгги 1меш П. Л. Шупика (м. КиТв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР: «Роз-робка нових вщкритих та лапароскотчних методiв хiрургiчного лтування захворювань передньо''' че-ревно'' стшки та оргашв черевно''' порожнини» (дер-жавний реестрацшний номер 0115и002170).
Вступ. Параректальш норицi становлять 0,5-4% серед iз загально-хiрургiчних та 15-40% в структурi проктологiчних захворювань [1,2,3,4,5]. Не дивля-чись на досягнення, за останш роки в хiрургiчному лiкуваннi хрошчного парапроктиту залишаеться до-статньо висока частота незадовтьних результатiв лiкування. Рецидиви нориць прямо''' кишки спосте-р^аються у 5,2-40,2% хворих, у 13-20% вiдмiчаються гнiйно-запальнi ускладнення в раш, у 17-36% хворих вiдмiчаеться дискомфорт в дмянц заднього проходу [4,5,6,7].
Серед причин виникнення рецидиву нориць прямо' кишки основним е нелтвщований внутршнш отвiр норицi, залишення и стiнки та розгалужень в параректальнiй клiтковинi при виконаннi хiрургiчно-го втручання. Незважаючи на значну кшьмсть рiзних способiв хiрургiчного лiкування хрошчного пара-проктиту, до тепершнього часу немае «ушверсаль-ного» який гарантуе повну лшвщащю норицевого ходу та виключае виникнення рецидиву захворюван-ня при використанш радикальних методик хiрургiч-ного лiкування [1,4,8,9].
Крiм цього найбтьш гострим i актуальним за-вданням на сьогоднiшнiй день залишаеться рання дiагностика складних форм хрошчного парапроктиту та вибору адекватно' методики хiрургiчного лтуван-ня iшеоректального, пельвюректального, ретрорек-тального i пiдковоподiбного 3-4-го ступеню склад-ностi. Використання сучасних методик хiрургiчного лiкування хронiчного парапроктиту з використанням iнтрасфiнктерного лiгування норицевого ходу, пере-
мiщення слизового клаптя та метод пломбування норицевого ходу колагеновою пробкою значно змен-шуе частоту рецидивiв.
Водночас при використанш методики л^ування норицевого ходу у мiжсфiнктерному проах^ залишаеться високий вщсоток рецидиву захворювання в зв'язку з тим, що норицевий хщ не видаляеться, а ттьки перев'язуеться. При використаннi методики Analfistulaplug-шляхом обтураци норицевого ходу колагеновим iмплантатом, залишаеться висока частота рецидивiв та вiдторгнення iмплантату, врахову-ючи вщсутшсть видалення норицевого ходу та ii вну-трiшнього отвору [9,10,11,12,13,14].
Мета дослiдження - експериментально об^рун-тувати доцiльнiсть закриття дефекту кишково' стiнки колагеновим iмплантатом.
Об'ект i методи дослiдження. Експерименталь-но-морфологiчне дослщження було проведено на 80 статевозрших щурах лши Wistar, масою 226±4,6 г. В залежностi вiд варiанту закриття дефекту кишково' стiнки тварини були розподшеш на 2 групи. У I грут - основнш (40 тварин) використовували закриття дефекту кишково'' стiнки лiофiлiзованим колагеновим iмплантатом. Бiологiчний iмплантат з листово''' свино' шкiри, позбавлений антигенно' структури и спаяний хiмiчно (cross-linking). У II грут - порiвняння (40 тварин) - ушивання дефекту кишково'' стшки вузловими швами.
Вах тварин утримували на стандартному повно-цшному харчуваннi. Температура повiтря в прими щеннi пiдтримувалася на рiвнi 20-24 0С, режим осв^-лення: з 800 до 2000 - свггло, з 2000 до 800 - сутшкове освiтлення. В пiсляоперацiйному перiодi кожну групу тварин утримували в окремш клiтцi при однакових умовах.
Анестез^ проводили iнтраперитонеальним вве-денням 5% розчину кетамшу iз розрахунку 0,3 мл на
