CC BY
122
УДК 37.017.4: 316. 614.5
РОДИТЕЛЬСКОЕ ОТНОШЕНИЕ И РОДИТЕЛЬСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ КАК ОСНОВНЫЕ СОСТАВЛЯЮЩИЕ РОДИТЕЛЬСТВА
© 2015
О. В. Смалько, аспирант
Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Луцк (Украина)
Аннотация. В статье определяются и характеризуются структурные компоненты родительства. Обосновывается, что составляющими родительства являются: ориентации супругов (семейные ценности); родительские установки и ожидания; родительское отношение; родительские чувства; родительские позиции; родительская ответственность; стиль семейного воспитания. Ответственное отношение к родительству определено как интегральное свойство личности, основанное на самоуважении, осознании собственного жизненного выбора и готовности брать на себя ответственность за выполнение родительских функций. Основу ответственного отношения к родительству составляют: осознанность выбора быть родителями, эмоционально-ценностное отношение к родительству, сформированность ценностно-смысловой сферы, эмоционально-положительное самоотношение, устойчивая жизненная позиция и готовность брать на себя ответственность за выполнение родительских функций. Основной акцент делается на раскрытии таких составляющих отцовства, как ответственность родителей и родительское отношение. Отмечено, что родительская ответственность, имеет дуальную природу и включает как ответственность перед социумом, так и ответственность перед собственной совестью за жизнь и воспитание детей. Родительское отношение рассматривается как особый феномен, который сочетает эмоциональные переживания и чувства, связанные с ребенком, поведенческие стереотипы, проявляющиеся в общении и обращении с ней, особенности ее восприятия и понимания. Резюмируется, что качество родительства зависит от отношения родителей к детям и стиля воспитания в семье.
Ключевые слова: родительство, ответственность, ответственность родителей, родительское отношение, ответственное родительство, ответственное отношение к родительству.
Постановка науково'1 проблеми та и значення. Майбутне сустльства - це стан батьшвства сьогодш, адже забезпечення сприятливих умов розвитку дити-ни раннього в^ на порозi життя сприяе формуванню гармоншно! особистосл у прийдешньому. Батьшвство е базовою життевою мгаею, важливим станом та знач-ною сошально-психолопчною функщею кожно! лю-дини. Тому важливою умовою устшно! реалiзацil здшснюваних в Укршт полггичних i економiчних реформ, виршення демографiчноl проблеми й оптимiзацil процесу виховання здорового поколшня молодi е фор-мування в студентства орiентацiй та установок на цшносп ам'1 й амейного способу життя, тдготовка до майбутнього батькiвства, виховання ввдповщальносп у ставленнi до планування ам'1 та народженнi дiтей. На сьогодш в Укра!ш помiтна сумна тенденщя щодо ви-конання батьками свое! ролг не зберiгаеться едшсть цих елементiв - або батьки не володшть необхiдними якостями, або вони не обiзнанi з питаннями виховання дiтей, або не прищеплюють дитинi культурнi iдеали та цшносп через те, що у самих батьшв так1 цiнностi знiвельованi.
Аналгз остантх дослгджень з ц1ег проблеми. Проблема визначення структурних компонентiв батьшвства та усвщомленого батьк1вства розкриваеться у наукових дослщженнях О. Бартшв [1], Р. Овчарово! [2], Г. Лактюново! [3], Л. Буншо! [4] та ш. Ставлення батьк1в до дитини розглядаеться такими вченими, як: В. Кравець [5], О. Лещенко [6], Н. Островська [7], Н. Шевченко [8] та ш. Проте, детальшшого аналiзу потребують питання визначення структурних компоненпв вiдповiдального ставлення до батьшвства.
Формулювання мети та завдань статт1. Полягае в розкритп компоненпв батьшвства та аналiзi таких скла-дових батьшвства, як батькiвська ввдповщальшсть та батькiвське ставлення.
Виклад основного матергалу й обтрунтування отри-маних результат1в дослгдження. Батьшвство аналiзу-еться як штегральне психолопчне утворення особис-тостi батька 1/або матерi, система взаемодш цiннiсних орiентацiй, батьк1вських настанов, вiдчуттiв, ставлення, позицiй, вiдповiдальностi, як сприяють формуванню певного стилю амейного виховання [9, с. 8]. В. Кравець пвд батьшвством розумiе сукупшсть бiологiчних, пра-вових i виховних функцш, як1 виконуються людиною стосовно сво!х дiтей [5, с. 35]. Батьшвство неможливе без батьшвсько! ввдповщальносп, яка в сво!й основi мае дуальну природу, оскiльки це ввдповщальшсть перед со-
цiумом та вщповщальшсть перед собою за виховання власних дней у майбутньому.
Аналiз науково-педагопчних дослiджень дозволяе констатувати, що цшсне уявлення про батьк1вство складаеться iз сукупностi трьох взаемопов'язаних елементiв: 1) особистосп батька/матерi, 2) умов, методiв виховання дитини в сiм'l; 3) виховних iдеалiв та цiнностей укра!нського народу.
Варто вiдзначити, що поняття «вiдповiдальнiсть» трактуеться як покладений на когось або взятий на себе обов'язок ввдповщати за певну дмнку роботи; здатнiсть людини свiдомо виконувати певнi вимоги i здiйснювати встановлеш перед нею завдання [10, с. 41]. У контексп нашого дослщження ми розглядаемо вiдповiдальнiсть як базову, фундаментальну особистiсну характеристику, яка пов'язана iз внутрiшнiми передумовами, а саме внутршшм дiалогом, переживанням, моральним вибо-ром, мотивацiйним обгрунтуванням життедiяльностi. Така вiдповiдальнiсть е результатом внутршньо! роботи, особистiсного розвитку та е незалежною в1д зовнiшнiх спонукань, тиску й впливiв, якщо вони не вщповвдають внутрiшнiм переконанням особистосп. Вiдповiдальнiсть можлива лише в умовах розгортан-ня суб'ектностi, самоусв1домлення, прийняття власних переконань та цiнностей. Тодi вiдповiдальне батьк1вство - це готовшсть батьк1в брати на себе вщповщальшсть за виконання батьк1вських функцiй та виховання власних дггей.
У Великому тлумачному словнику сучасно! украгнсько! мови термш «ставлення» трактуеться як той або шший характер поводження з чим-небудь (ким-небудь) [10, с.1186]. 1нтегруючи поняття «вiдповiдальнiсть» i «ставлення», вщповвдальне ставлення визначаеться як покладений на когось або взятий на себе обов'язок вщповвдати за щось (когось) у своему житп чи у д1яльносп. Вщповщальне ставлення е переду-мовою усвiдомленого вибору людиною життево важли-вих рiшень. Тому батьшвство може бути усвщомленим i вiдповiдальним. Усвiдомлене батьк1вство мiстить у собi сiмейнi цiнностi, ролi, особливi знання, життевi i батьк1вськ1 вмшня. А вiдповiдальне батьк1вство передбачае вщповщальшсть батькiв за свою репро-дуктивну, батьк1вську поведiнку, за життя i виховання дитини тощо. Вiдповiдальне батьшвство у поеднанш з умiнням любити дитину стае усв1домленим. Але воно е першоосновою для формування усвщомленого батькiвства - засвоення нових знань, цiнностей, вмiнь тощо [11].
Ми розглядаемо вщповвдальне ставлення до батьшвства як iнтегральну психологiчну властивють особистостi, що базуеться на самоповаз^ усвiдомленнi власного життевого вибору та готовносп брати на себе ввдповщальшсть за виконання батькiвських функцiй. Ввдповщальне ставлення до майбутнього батькiвства зумовлюе готовнiсть майбутнiх батьшв самостiйно виршувати завдання, пов'язанi з сiмейним життям, пла-нування сш'1 i народженням дiтей, оцiнювати результа-ти власно! дiяльностi згiдно з вимогами суспшьства.
Основу вiдповiдального ставлення до батьшвства складають: усвiдомленiсть вибору бути батьками, емоцшно-цшшсне ставлення до батьшвства. сформованють цшшсно-смисловоГ сфери, емоцшно-позитивне самоставлення, стiйка життева позиц1я та готовшсть брати на себе вщповвдальшсть за виконання батьк1вських функцiй.
Розумшня сутностi батьк1вства стае можливим через дослщження пiдходiв до його структури. Системний пiдхiд до вивчення феномену батьк1вства через видiлення компонента у його структурi реалiзуеться в дослвдженш Р. ОвчаровоГ [2]. Узагальнюючи основнi 1де! науковця можна визначити наступш компоненти батькiвства( рисунок 1):
Рисунок 1 - Компоненти батьшвства ( за Р. Овчаровою)
Учена окреслеш компоненти доповнюе наступними складовими батьшвства: цшшсш орiентацii подружжя (сiмейнi цшносп); батьк1вськ1 установки та очiкування; батьшвське ставлення; батьк1вськ1 почуття; батьшвсьш позицп; батьк1вську вiдповiдальнiсть; стиль сiмейного виховання [2].
Слiд вiдзначити, що уа складовi батьк1вства е взаемопов'язаними та взаемозалежними. Так, сiмейнi цiнностi лежать в основi формування сiмейних установок, почутпв, а всi разом складовi реалiзуються у стилi амейного виховання. У свою чергу, батьшвсьш установки та очiкування виражаються в батьшвському ставленнi та стилi виховання, батьшвсьш почуття - в батьшвському ставленш та батьшвських позицiях. А вже у стилi сiмейного виховання вплюються всi складов1 батьк1вства. Таким чином, лише при наявносп вах скла-дових можна говорити про цшсшсть батьк1вства [2].
Варто ввдзначити, що на формування батькiвства впливають наступнi фактори: ( рисунок 2):
Рис. 2 - Фактори, як впливають на розвиток батьшвства (за О. Лещенко)
З окресленого вище можемо резюмувати, що батьшвство е соцiальним (оскiльки сiм'я - це складова ланка суспiльства, батьки виконують певнi соцiальнi ролi), психолопчним ( батьки мають бути психолопчно готовими до виконання ролей батька/матерi). педагогiчним ( батьки мають мати знання основ вихо-
вання дитини, взаемин iз протилежною статтю, з диъми тощо) феноменом.
Як уже зазначалося вище, одним iз структурних компонентiв батьк1вства вченi [1; 2; 3; 4;6; 7; 8 ] нази-вають вiдповiдальнiсть, змiст яко! розкриваеться та-кож через когнггивний (уявлення про вiдповiдальну та безввдповщальну поведiнку, розподiл вiдповiдальностi мiж подружжям в ам'Г) емоцiйний (емоцiйнi пере-живання та ставлення, пов'язанi iз розподiлом вiдповiдальностi) та поведiнковий (контроль власно! поведшки, вiдповiдальну поведiнку при виконанш батьшвсько! ролi) компоненти.
П. Каптерев визначае три види ввдповщальносп батьшв:
1) вiдповiдальнiсть органiчна або фiзична (майбутш батьки повиннi готувати себе фiзично до народжен-ня дитини, тому цей процес повинен бути сввдомим, планомiрним та тривалим);
2) розвиток батьками в дитиш духовно! енергп та самодiяльностi;
3) укоршення батьками в дiтях основ сучасно! куль-тури [12, с. 74].
У свою чергу, Н. Островська батьшвську вщповь дальнiсть приписуе особистш соцiальнiй вщповщаль-ностi. Кожен член ам'Г повинен нести вiдповiдальнiсть за iнших Г! членiв (дружину, чоловжа, дiтей) i за родину в цшому [7]. Тобто, народження дiтей вимагае вiд бать-шв прийняття батьк1вськох ролi - прийняття на себе вiд-повiдальностi за долю дитини перед своею совютю та суспшьством. А формування вщповвдальносп мае спи-ратися на орiентацiю батькiв саме на внутрiшню вщпо-вiдальнiсть перед власною совiстю за долю народжено! дитини, а не стшьки перед суспiльством.
Ще одшею з складових батькiвства е батьшвське ставлення. Аналiз психолого-педагогiчноi лiтератури дозволив резюмувати, що батьшвське ставлення розглядаеться як окремий феномен i визначаеться вче-ними як:
1) особливий феномен, який поеднуе емоцiйнi пере-живання та почуття, пов'язаш з дитиною, поведiнковi стереотипи, що проявляються у спшкуванш та пово-дженнi з нею, особливосп Гг сприймання та розумшня [13, с. 70];
2) ввдношення, яке характеризуеться штегральним прийняттям або нехтуванням дитини, мiжособистiсною дистанцiею, формами та напрямами контролю, соцiаль-но бажаною поведшкою [2].
У психологи шд батьк1вськнм ставленням розумiеться цшсна система рiзноманiтних почуттiв до дитини, поведшкових стереотипiв, що практику-ються в поводженш з нею, особливостей сприйняття та розумiння характеру дитини, ГГ вчиншв. Батьк1вське ставлення е складним утворенням, яке пiдпадае тд вплив багатьох змiнних, як1 необхвдно враховувати в процесi формування ввдповщального ставлення до батьк1вства: риси та якосп особистостi батьк1в; фiзичнi. психолопчш та статевi особливостi дитини; особливосп подружнiх взаемин; соцiокультурнi фактори; амейш традицii; етологiчний фактор [14]. Варто ввдзначити, що як1сть батьк1вства залежить в1д ставлення батькiв до дней та стилю виховання в ам'Г.
Ю. Акименко на основi аналiзу лiтератури визначив три види батьшвського ставлення (в залежностi того, на яких компонентах взаемин мiж людьми вони базують-ся):
- в основi першого виду лежить поведшковий компонент;
- в основi другого - емоцiйний компонент;
- третш вид мае системний характер i грунтуеться на поеднаннi поведшкового, емоцiйного та когнiтивного компонентiв [14].
У виршенш питання щодо визначення складових батьк1вського ставлення, на думку вченого, найбшьш перспективним е пвдхвд, що грунтуеться на поеднаннi
О. В. Смалько психолого-педагогическое
РОДИТЕЛЬСКОЕ ОТНОШЕНИЕ И РОДИТЕЛЬСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ... направление
трьох найбшьш вщомих компонентiв будь-якого став-лення людини до людини, а саме: емоцiйного, когш-тивного та поведшкового. Цi компоненти е складовими i типологiй батьк1вського ставлення, як1 розроблеш ш-шими фах1вцями. Учений визначае наступш структурш складовi батьк1вського ставлення:
- штегральне емоцiйне ставлення до дитини (складо-ва «нехтування»);
- мiжособистiсна дистанщя у спiлкуваннi з дитиною (складова «симбюз»);
- сприймання дитини на когнпивному рiвнi (складова «iнфантилiзацiя»);
- форма та спрямованiсть контролю за поведшкою дитини (складова «авторитарна гiперсоцiалiзацiя») [14].
У свою чергу, Г. Варга в структурi батьшвського ставлення видiлила елемент соцiально бажано! поведш-ки («соцiальна бажанiсть») [6].
Батьшвське ставлення мае прямий вплив на форму-вання дитячо! особистосп, який, в свою чергу, може но-сити як позитивний, так i негативний (амбiвалентний) характер. Типи батьшвських ставлень представлено нами у таблиц 1.
Таблиця 1. - Типи батьшвських ставлень
Учет Тип 6атьк1вського Характеристики типу батъкюсъкого
ставлення ставлення
приймально-авторитарне батьки принмають дигину 1 схвалюють ВС, але
ставлення вимагають сотальнихусптв:
а вщкидальне ставлення з батьки емощйно в1дкидають дигину, низько
явищами гафантишзаци шнують "й" особистлсш якостт щжписують поташ
схильносп, сприймають "имолодшою за в1ком;
симоютичне ставлення наявшсть снм51опгших тенденшй у сшлкуванш з дитиною. гшерошка:
симбютично-авторитарне характеристика попереднього ставлення з
ставлення наявшстю гшерконтролю) [15. с. 15].
вщторгуюче ставлення або надэлрна вимоглишсть: жорстока регламент агпя I контроль, або недостатшй контроль, що грунтуеться
на самовпевненосп, самозаспокоенк й
1 безтуроотносп;
гшерсощашзуюче стурбовагасть, тривожна уявисть батыав стосовно
< ставлення здоров я дитини. 11 сощального статусу, престижн осп.
усгшив у навчанн1;
егоиентричне ставлення в ам ях 13 низьким р1внем в1дпов1дальносп, дитинх нав'язуеться уявлення «я великий» як самонав'язувальноТцшносп для оточуючих [11]:
ставлення з позшл! батьк1вська переконан.сть у тому, шо в с! права
«командир-гшфал» належать батькам, засобами впливу висгупають накази. команда 1 погрози, спрямован! навсео1чний1 повсякчасний контроль;
ставлення з познш! батьки наматаються аназЁзувати проблему, шо
«батько-психолог» виникла. газнатива детаж. що повшспо позбавляе
дитииу оажання вщкривати сво1 внугрпшв почуття;
ставлення з позида дитина вважаеться вннною ще до винесення
«суддя» р1шення: мета - довести право^рн1сгь власноТпозицп;
ставлення з позгад!" повчання зводяться до морал1зування з приводу
«священик» того, що вщбуваегься, використання фраз «Ти повинет. .»або «Ти не повинен»:
ставлення з позшл1 сарказм, демонстрант батьками свойпер^аги.
«ЦИН1К» прояв в1дчуження1В1дразидо поди, принижедня дитини) [15, с. 23].
Як правило, батьшвське ставлення реалiзуеться через «тдтримку контактiв iз дитиною, форми Г! контролю, виховання взаеминами» [2, с. 21].
Використання термiну «батьк1вське ставлення» Н. Шевченко визначае як систему знань (уявлень, понять, суджень), емоцiйно-мотивацiйного та нормативно-проективного сприйняття прав дитини, що зовшшньо виявляеться у певнiй моделi поведiнки (д1яльносп вчинк1в та дай) батькiв по вiдношенню до дитини та реалiзацii Г! прав у амТ [8, с. 8]. У цьому аспекп заслуговуе на увагу класифiкацiя стилiв батькiвського ставлення запропонована, I. Дубровiною. Дослвджуючи методи впливу батьк1в на дiтей, як1 виявляють негативш емоцii, вона виокремила так! з них: «командир-генерал», «батько-психолог», «суддя», «священик», «цишк» [11 ].
Кр!м зазначених тишв, у психолого-педагогiчнiй лiтературi зустрiчаються описи ставлення батьк1в до дней, що визначають конкретнi способи взаемодп з дпъми: прийняття - неприйняття дитини, взаемодiя -уникнення контактiв, визнання свободи дш - надшрна вимогливють, повага до прав кожного в ам'1 - надшрне обмеження свободи [15].
Особливий iнтерес викликае концепц1я батьшвського ставлення запропонована В. Мясищевим, який у 72
структур! батьк1вського ставлення видiляе три основш компоненти:
- емоцшний компонент батьшвського ставлення - су-купшсть переживань, як1 пов'язаш !з дитиною;
- когттивний компонент батьшвського ставлення -уявлення батьшв про характер, потреби, штереси та цшносп свое! дитини;
- поведтковий компонент батьшвського ставлення -стиль батьшвського спшкування !з дитиною [16 ].
Кр!м того, варто наголосити, що у ставленш батьк1в до дпей акумулюеться вся система внутршньо амейних стосуншв, у них знаходять свш прояв особливосп по-дружшх взаемин, стосунки дорослих з! своГми батьками, зовшшш сошальш зв'язки та ш.
Висновки I перспективи подальших дослгджень. Таким чином, вщповвдальне ставлення до батьшвства ми розглядаемо як штегральну психолопчну властивють особистосп, яка грунтуеться на самоповаз!, усвщомлен-ш власного життевого амейного вибору та готовносп брати на себе вщповвдальшсть за виконання батьшв-ських функцш. Вагомим у формуванш ввдповщального ставлення до батьшвства в молод! е врахування осно-вних компоненпв батьк1вства, серед яких прюритетни-ми нами визначено цшшсш ор!ентацп подружжя (амей-ш цшносп), батьшвську вщповвдальшсть, батьк1вське ставлення, батьшвсьш установки та оч!кування, батьшв-ськ почуття, батьк1вськ1 позицп, стиль амейного вихо-вання.
Дослщження не вичерпуе означену проблему та пе-редбачае дослвдження ефективних штерактивних форм та метод!в формування ввдповщального ставлення до батьшвства у студенпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Бартшв О. С. Формування у студенпв вщповвдаль-ного ставлення до батьшвства як один з шляхов подо-лання амейного насилля / О. С. Бартшв, О. В. Смалько //Зб!рник статей М1жнародно! науково-практично! кон-ференцп «Дитинство без насилля: суспшьство, школа ! ам'я на захисп прав дней» 29-30 квиня 2014 року, Тернопшь, 2014 р.
2. Овчарова Р. В. Психологическое сопровождение родительства / Р. В. Овчарова. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2003. - 319 с.
3. Формування навичок усввдомленого батьшвства та раннш розвиток дитини: Метод. матер. для тренера / Щд заг. ред. Г. М. ЛактюновоГ. - К.: Наук. сви, 2002. - 105 с.
4. Бунша Л. М. Врахування потреб дитини як основа усввдомленого батьшвства / Л. М. Бунша // Дни - батьки - ам'я. - Вип. 3. - К.: Науковий свп, 2009. - С. 9-16.
5. Кравець В. П. Психоф!зюлопчш та психолого-пе-дагопчш аспекти формування усввдомленого батьшв-ства / В. П. Кравець. - К.: Видавн. центр «Академ1я». 2001. - 244 с.
6. Лещенко О. Г. Сощально-педагопчш умови формування вщповвдального ставлення до батьшвства у молодого подружжя: автореф. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 - сощальна педа-гопка / О. Г. Лещенко.- Запор1жжя, 2010.- 20 с.
7. Островська Н. О. Програма шдготовки фах!вщв сощально-педагопчно! сфери до формування усввдом-леного батьк1вства молод! в територ!альнш громад! / Н. О. Островська // Науков! записки Шжинського державного ушверситету !меш Миколи Гоголя: Психолого-педагопчш науки - Нжин, 2012. - № 6 - С. 196-199.
8. Шевченко Н. Ю. Сощально-педагопчш засади формування усввдомленого ставлення батьшв до прав дитини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: спец. 13.00.05 «Сощальна педагопка» / Н. Ю. Шевченко. - Луганськ, 2006. - 21 с.
9. Смирнова Е. Г. Психолого-педагогическое сопровождение формирования осознанного родительства в молодой семье: автореф. на соискание учен. степени канд. психолог. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая
психология» / Е. Г. Смирнова. - Екатеринбург, 2008. -24 с.
10. Великий тлумачний словник украшсько! мови / уклад. i головн. ред. В. Т. Бусел. - К.: 1ртнь: ВТФ «Перун», 2002. - 1440 с.- С. 1186.
11. Допомога батькам у вихованш дггей: [мето-дичш рекомендацп для сощальних пращвнишв] / Т. В. Кравченко, I. М. Трубавша. - К.: ДЦССМ, 2004. - 100 с
12. Каптерев П. Ф. О семейном воспитании: [учеб. пособие / сост. и авт. коммент. И. Н. Андреева]. - М.: Академiя, 2000. - 168 с.
13. Наносова О. Б. Становления дитячо! особистосп у амейних взаеминах / О. Б. Наносова // Вихователю про психолопю та педагопку сексуального розвитку дити-
ни. - К., 1996. - 156 с.
14. Акименко Ю. Ф. Психологiчна корекцiя ставлення батьшв до дггей молодшого шшльного вiку: ав-тореф. на здобуття наук. ступ. канд. психолог. наук: спец. 19.00.07— педагопчна та вшова психолопя/ Ю Ф. Акименко. - Ки!в, 2003.- 20 с.
15. Дубровина И. В. Психология: [учебник для студ. сред. пед. учеб. заведений / Дубровина И. В., Данилова Е. Е., Прихожан A. M.]; под ред. И. В. Дубровиной. - М.: Издательский центр «Академия», 1999. - 464 с.
16. Мясищев В.Н. Психология отношений / [В.Н. Мясищев]: под ред. А. А. Бодалева. - М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. - 356 с.
БАТЬК1ВСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ТА БАТЬК1ВСЬКА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЯК ОСНОВН1 СКЛАДОВ1 БАТЬК1ВСТВА
© 2015
О. В. Смалько, астрант Сх1дноевропейський нащональний утверситет 1мен1 Лес Украгнки, Луцк (Украгна)
Анотащя. У статп визначаються та характеризуются структурш компоненти батьк1вства. Обгрунтовуеться, що складовими батьк1вства е: орiентацil подружжя (сiмейнi цшносп); батьк1вськ1 установки та очшування; батьшв-ське ставлення; батьшвсьш почуття; батьшвсьш позицп; батьшвська вадповадальшсть; стиль сiмейного виховання. Вадповадальне ставлення до батьк1вства визначено як штегральну властивiсть особистосп, що базуеться на само-повазi, усвiдомленнi власного життевого вибору та готовносп брати на себе вадповадальшсть за виконання батьшвських функцш. Основу вадповадального ставлення до батьк1вства складають: усвщомлешсть вибору бути батьками, емоцiйно-цiннiсне ставлення до батьшвства, сформовашсть цшшсно-смислово! сфери, емоцшно-позитивне само-ставлення, стiйка життева позищя та готовшсть брати на себе вадповадальшсть за виконання батьшвських функцш. Основний акцент робиться на розкритл таких складових батьшвства, як вадповадальшсть батьшв та батьшвське ставлення. Вщзначено, що батьшвська вадповадальшсть, мае дуальну природу i включае як вадповадальшсть перед соцумом, так i вiдповiдальнiсть перед власною совютю за життя та виховання дггей. Батькiвське ставлення розглядаеться як особливий феномен, який поеднуе емоцiйнi переживання та почуття, пов'язанi з дитиною, пове-дшковГ стереотипи, що проявляються у спiлкуваннi та поводженнi з нею, особливосп li сприймання та розумшня Резюмуеться, що яшсть батьшвства залежить ввд ставлення батьк1в до дггей та стилю виховання в сш'1.
Ключовi слова: батьшвство, вiдповiдальнiсть, вiдповiдальнiсть батьк1в,батьк1вське ставлення, вадповадальне батьк1вство, вiдповiдальне ставлення до батьшвства.
PARENTAL ATTITUDE AND RESPONSIBILITY AS THE MAIN COMPONENTS OF PARENTHOOD
© 2015
O. V. Smalko, post-graduate student
Lesya Ukrainka East European National University, Lutsk (Ukraine)
Abstract: Structural components of parenthood are defined and analysed in the article. It is proved that orientations of the married couple (family values), parental aims and expectations, parental attitude, parental feelings, parental positions as well as parental responsibility and the style of family upbringing are the main components of parenthood. Responsible attitude to parenthood is defined as an integral peculiarity of an individual. It is based on self-respect, realization of one's own course of life and readiness to take responsibility for carrying out parental functions. Conscious choice to be parents, emotional-value attitude to parenthood, generated value-semantic sphere, emotional-positive self-attitude, firm life position and readiness to take responsibility for carrying out parental functions form the basis of responsible attitude to parenthood. The main emphasis is placed on revealing such components of parenthood as parents' responsibility and parental attitude. It is stated that parental responsibility is double-natured and includes both social responsibility and one's own responsibility for children's lives and upbringing. Parental attitude is regarded as a particular phenomenon combining emotional experience and feelings towards a child, behavioural stereotypes revealed in communicating and handling of a child, peculiarities of its perception and understanding. It is concluded that the quality of parenthood depends on parents' attitude to their children and family upbringing style.
Keywords: parenthood, responsibility, parents' responsibility, parental attitude, responsible parenthood, responsible attitude to parenthood.
