CC BY
22
зв'язку 3i швидкими змшами середовища, зумовленими технiчними, соцiальними або шституцшними вимогами, а також у зв'язку з неперервним особиспсним розвитком iндивiдуумiв i появою нових професшних вимог. З ще1 перспективи компетенщя може розглядатись як точка вiдлiку навчального й розвивального континуума, який мае калька етапiв: вiдбiр та освиа, процес професшно1 освiти та тдготовки, досягнення статусу демонстрацп компетентносп або власне демонстрацiя компетентностi на робоп.
Змiна дiяльностi вчителiв потребуе нових знань та професшно1 квалфшаци. Останнi педагогiчнi дослiдження особливо наголошують на тому, що вчителю середньо! школи необхiднi глибок знания свого предмета та розумшня й умшня застосування широкого дiапазону педагогiчних пiдходiв. У питаннi якостi освiти роль учителя е життево важливою для школи, тому педагоги-дослвдники закликають до професшно! пiдготовки й перепiдготовки вчителiв з метою вдосконалення середньо1 школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Beare, H., Caldwell, B. J., & Millikan, R. H. A model for managing an excellent school//In Creating an excellent school: some new management techniques. London: Routledge, 1989. - с. 125-150.
2. Biggs, J., Teaching For Quality Learning at University: What the Student Does (Society for Research into Higher Education). - Open University Press; 2 edition, 2003. - 272 p.
3. Creemers, B. P. M. From school effectiveness and school improvement to Effective School Improvement: background, theoretical analysis, and outline of the empirical study// Educational Research and Evaluation, 8 (4), - 2002. - Р. 343-362.
4. Highet, G. The Art of Teaching. - London: Methuen & Co., 1963. - 268 p.
5. Katz, R. (1974) SkillsofanEffectiveAdministrator//Harvard Business Review 52, 1974. Р. 90-102.
6. Makin, L., D?az, C., Mc Lachlan, C. Literacies in childhood: changing views, challenging practice. -Elsevier Australia; 2 edition, 2007. - 289 p.
7. McCormick, P. There'snosubstituteforgoodteachers//USCatholic, Jun 96, Vol. 61, Issue 6, 1996. -Р. 46-49.
8. Owens, R. G. Organizational Behavior in Education: Adaptive Leadership andSchool Reform, 8th edition. - Boston: Pearson Education, 2004. - 448 p.
9. Reiger, R. C. &Stang, J. Education productivity; Labor productivity; Motivation(psychology), Employees - Training of //Education, Vol. 121 Issue 1, - 2000. - Р. 62-64.
10. Sammons P., Hillman J. &Mortimore P. (1995). 'Key characteristics of effective schools: a review of school effectiveness research'. Paper presented at an internal seminar for Ofsted. - London: Institute of Education, March 1995. - Р. - 1-71. [Електронний ресурс] Режимдоступу: http://www.highreliability.co.uk/Files/Downloads/Schooleffectiveness/PSJHPM1995.pdf
11. Stones, E. An Introduction to Educational Psychology. - Ibadan: Spectrum Books, 1966. - 424 p.
12. Stringfield, S. The Analysis of Large Data Bases in School Effectiveness Research. -Elsevier Science Ltd. 1994. - 253 p.
13. Zajda, J. Defining Excellence and Quality in Education // New Education, 16(2). - 1994. - Р. 53-61. УДК 37.017
Н. С. ЛЕВЧИК
ЕВОЛЮЦ1Я СИСТЕМИ ОСВ1ТНЬО1 П1ДГОТОВКИ МОЛОД1 ДО БАТЬКШСТВА У США ТА ВЕЛИК1Й БРИТАНИ
Представлено еволюцЮ ставлення сустльства й держави до 6ambKiecmea та становлення системи освтньо! тдготовки молодi до бать^вства в iсторiографii британського та американського сустльств. Охарактеризовано та виокремлено основт етапи становлення бать^вства в обох кратах залежно вiд особливостей еттчних, гендерних i соцiокультурних факторiв. Крос-культурне до^дження стилiв виховання i методiв батьювського тклування у Великш Британи та США дало змогу визначити специфк сучасноЧ тдготовки молодi до виконання батьювських обов 'язюв.
Ключовi слова: батьювство, батьювський обов'язок, дитинство, модель батьювсько-дитячих вiдносин, крос-культурний аналiз, iсторiографiя.
Н. С. ЛЕВЧИК
ЭВОЛЮЦИЯ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ МОЛОДЁЖИ К РОДИТЕЛЬСТВУ В США И ВЕЛИКОБРИТАНИИ
Представлено эволюцию отношения общества и государства к родительству и становление системы образовательной подготовки молодёжи к родительству в историографии британского и американского обществ. Охарактеризовано и выделено основные этапы становления родительства в обоих государствах в зависимости от особенностей этнических, гендерных и социокультурных факторов. Кросс-культурное исследование стилей воспитания и методов родительской заботы в США и Великобритании дало возможность определить специфику современной подготовки молодёжи к выполнению родительских обязанностей.
Ключевые слова: родительство, родительская обязанность, детство, модель родительско-детских отношений, кросс-культурный анализ, историография.
N. S. LEVCHYK
THE EVOLUTION OF THESYSTEM OF YOUNG PEOPLE'S EDUCATIONAL PREPARATION FOR PARENTHOOD IN THE USA AND GREAT BRITAIN
The article deals with the evolution attitude of society and community to parenthood and development the system of young people's educational preparation for parenthood in historiography of English and American societies. The author describes and distinguishes the main stages of formation parenthood in both countries depending on peculiarities of ethnic, gender and sociocultural factors. The cross-cultural study of styles and methods of parental care in the USA and Great Britain gives an opportunity to define peculiarity of contemporary preparing young people for parental duties.
Keywords: parenthood, parental duty, childhood, model of parent-child relation, cross-cultural analysis, historiography.
На сучасному етат значна увага науковщв у б№шосп кра!н придшяеться проблемам тдготовки молода до BiOTOB^MbHoro батьювства та материнства, !х готовност виконувати сво! батьювськ обов'язки та роль Це пов'язано насамперед i3 свгговою екoнoмiчнoю кризою, низькою яюстю життя та бвдтстю бшъшосп населения, попршенням репродуктивного здоров'я молода, змшами в гендертй культур^ зниженням потреби в днях, зростанням розлучених i неповних имей, раншх ваптностей, девiантнoгo материнства та кризою батьювства загалом. Здайснення тдготовки мoлoдi до виконання батьювських обов'язюв у шкoлi допоможе уникнути численних проблем, що призводять до недостатнього догляду та насильства над датьми.
Метою дослщження е пoрiвняльний аналiз становлення явища батьк1вства в юторюграфп США та Велико! Британи, виявлення сп1льного та вiдмiннoгo в методологи пoлiдисциплiнарнoгo вивчення ще! проблеми з метою вдосконалення практики навчання i виховання датей.
Проблему пiдгoтoвки мoлoдi до виконання батьювських обов'язюв неoбхiднo розглядати в контексп становлення батькiвства як багатогранного та складного явища, що розвивалося упродовж тривалого iстoрикo-культурнoгo та екoнoмiчнoгo розвитку обох кра!н, i передбачае хронолопчний екскурс в iстoрiю розвитку британсько! та американсько! родин. 1сторичне бачення становлення батьк1вських функцiй та обов'язюв дае можливють найбiльш повно прослвдкувати !х змiни та виявити oсoбливoстi впровадження у осв^ню систему в обох державах. Пoрiвняльний аналiз явища батьк1вства та становлення системи тдготовки до батьювства в юторюграфп США i Велико! Британi! дасть змогу виявити стльне та ввдмшне у дoслiдженнi окреслено! проблеми, розкрити !! змiст, структуру та особливост!
Вiдoмo, що об'ективний погляд на будь-яке питання можливий лише за умови юторичного аналiзу розвитку проблеми загалом. З огляду на це вважаемо за необхвдне розглянути ставлення сусп1льства до батьквства та системи тдготовки до нього в юторичтй ретроспектива
В iстoрi! педагoгiки та соцюлогп сьoгoднi ведуться дискусп серед заруб1жних учених щодо рiзних науково-методолопчних пiдхoдiв до виконання батьк1вських ролей. Звернення до етнoкультурoлoгiчних дoслiджень з юторп дитинства (Ф. Арiес [4], Б. Малшовсью [1], М. Мвд [2], Л. де Моз [9] та ш.) свiдчить, що батьювська любов е продуктом тривалого i суперечливого
юторичного розвитку, впродовж якого змiнювалося i ставлення до д1тей. Зазначимо, що дитинство та батьшвство розглядаються у соцiально-полiтичному контекст поряд: категорiя «дитина» iснуe стосовно категорп «дорослий». Як справедливо зауважуе британська дослвдниця Л. Поллок, «неможливо провести просту трансляцiю вiд зображення д1тей (як в мистецтвi, так i в лiтературi) до практик виховання дiтей чи вiд газетних статей - до того, що ввдчувають батьки до д1тей i що дшсно роблять для них»[16, с. 134]. Поряд iз цим поради щодо догляду за дiтьми е тим важливим ресурсом, з якого випливае значущiсть i актуальнiсть батьшвських виховних стратегiй та практик для сьогодення.
Становлення батьк1вства як сощально-педагопчного феномена та ввдповвдно! системи щдготовки молодi на рiзних етапах юторичного розвитку США i Велико! Британи вивчали Л. Бремнер [8], М. Гудч [11], Л. Поллок [16], Л. Стоун [18], А. Харрю [12], Р. Хайнер [13], М. Хойлю [14] та iншi вчет. Збiр арх1вних матерiалiв i контент-аналiз батьк1вських щоденник1в, автобiографiй видатних людей ХУ1-ХХ ст. засвiдчили значнi трансформаци у батьк1всько-дитячих взаеминах. Так, американський психоiсторик Л. де Моз головною проблемою виховання вважав ставлення батьюв до дгтей, а провiдною силою ютори - психогеннi змiни в особистосп, що вiдбуваються внаслiдок м1жпоколшно! взаемоди. Вiн виокремив шiсть послвдовних перiодiв трансформацiйних змiн у ставлент людства до дiтей, умовними межами яких е iсторичнi поди, що суттево вплинули на статус батьюв i дiтей, закладаючи таким чином основи тдготовки молодого поколшня до майбутнього батьмвства [19, с. 245].
Беручи за основу цей подал, логично вибудуваний й цiлком прийнятний, розглянемо визначенi перюди з погляду суспшьно! еволюци батьк1всько-дитячо1 взаемоди з певною детатзащею та уточненнями тд умовною назвою «культурно-1сторичних епох батък1вства» (табл. 1).
Упродовж столiть виконання традищйних ролей батьками та 1хне ставлення до датей зазнавало значних змiн. Так, британсьи вченi Дж. Ньюсан та Е. Ньюсан зазначають, що до XVIII ст. у батьмвському вихованнi переважали суворi моральт правила та установки [15, с. 176]. Перюд iз середини XVIII ст. до юнця XIX ст. вчет називають перiодом «релшйно!» морал1, за якого основна увага придлялася тдготовщ датей до смертг, що було спричинено значним у той час зростанням дитячо! смертность Найкращим виконанням батьк1вських обов'язк1в вважалося прагнення батьк1в забезпечити дитит краще життя в потойб1чному свт. Тогочасне пуританське населення в1рило у «святють» батьмвського обов'язку.
Поряд 1з цим у XVIII ст. прюритетним стае громадянське виховання датей. Щоправда, батьки того часу не мали належних знань, умшь 1 навичок стосовно правильного виконання сво!х обов'язк1в, в1дчували брак шформацц та ш. Лише з XIX ст. просв1тницька даяльтсть шкшьно! осв1ти стала вважатись важливим об'ективним чинником, який залежить в1д розвитку осв1ти та сввдомоста населення, 1 впливае на стабшьтсть ам'1, батьк1всько-дитяч1 стосунки, яюсть п1дготовки молода до шлюбу та амейного життя.
У р1зт юторичт перюди юнували р1зт тдходи до навчання та виховання синв 1 доньок. Так, у XVI ст. рел1пя займала винятково важливе мюце у амейному виховант британщв. Моральне, духовне виховання грунтувалося на почуттях любов1 до Бога, батьквщини, родинного вогнища тощо. Загалом формування духовност британщв тюно пов'язували з релшйними традищями. Можна сказати, що британська родина того часу - це теор1я 1 практика релшйного життя. Водночас дитина повтстю залежала в1д батьк1вського догляду та захисту, що призвело до розвитку дисциплшуючо! та обериаючо! батьк1вських функцш. Лише згодом першочерговою стае проблема сощал1заци дитини -процесу, завдяки якому автономний людський щдив1д долучаеться до культури суспшьства, св1ту дорослих та ш. Батьки водгравали кер1вну роль у процес1 сощал1заци, вважаючи це сво!м основним обов'язком. 1з XVIII ст. прюритетним стае громадянське виховання датей.
Вир1шення проблеми тдготовки до батькшства у США перебувало в оргатчному зв'язку з набуттям освии давчатами, переосмисленням 1хнього становища 1 рода в сустльств1, ввдповщними зрушеннями в суспшьнш сввдомосл та боротьбою ж1нок за р1вт з чоловшами права в ус1х сферах життя. Якщо у XVIII ст. жшоча освгта в Англи розглядалася з позици орнаментальносп, то в Америщ - з позици р1вност1 штелектуальних можливостей ж1нки 1 чоловша. У Велик1й Британи у батьмвському виховант переважали сувор1 пуритансьи моральт правила та установки. С1мейне життя 1 материнство часто розглядалися британським сусп1льством як моральне вдосконалення та емоцшна зршсть ос1б жшочо! стат1 У в1ктор1анський та едвардаанський перюди ж1нки були нос1ями
суто жшочого, а не социального досвщу, представницями свое! стал (вагин ж1нки, дружини, матерь одиначки, домогосподарки).
Таблиця 1
Еволющя ставлення сустлъства й держави до батьювства та становлення системи освтнъоИ тдготовки молодi до батьювства
Етапи становлення системи тдготовки до батьювства та !х хронолопчш меж1 Характеристика перюду Суть тдготовки
Етап виникнення (XVIII - XIX ст.) 1снування двох моделей дитячо! поведшки: вразлива 1 невв1члива дитини, котра потребуе захистку, та дитина як джерело хаосу, що потребуе контролю 1 дисциплши. Дитина вважалась «власшстю батьыв» без всяких прав Еп1зодичний характер подготовки виявлявся в авторитарносп та суворому контрот дорослих над поведшкою [ внутршшм свгтом дитини. Переважання домашнього та релтйного виховання. Водкриття доступу до освгти д!вчатам та жшкам. Поява термша «усводомлений батьмвський обов'язок».
Реформуючий (початок XX ст. -1970 р.) Зародження штересу батьыв до внутршнього свгту дитини, проголошення 11 найвищою щнтстю. Радикальт змши у традицшному розподш смейних [ батьк1вських ролей: спрямовайсть батьив на сш'ю як своерщний психолопчний захист, втеча в1д соцально! дшсносп та зростання впевненосп, наполегливосп, водповщальносп у сво!й поведшщ, зменшення авторитарносп у поводженн з дтьми, вщход1 вод традицшних, догматичних приписiв, вироблення навичок толерантносп [ гнучкосп в спшкувант. Викладання курсiв з баловства було епзодичним та стихшним, методика зводилась лише до читання лекцй та роботи з подручником.
Трансформацшний (друга половина XX ст.) Захист прав дней, !х готовносп до прийняття батьмвських ценностей, залучення татiв до домашню-амейно! сфери та виховання дгтей. Перш спроби створення умов для системно* подготовки дней до самостийного життя, водкриття у навчальних закладах курсв 1з батькОвства, фрагментарний та ешзодичний характер. Зародження социально! та державно! системи пшлування про д!тей. Початок громадянського виховання. М!ждисциплшарний характер програм.
Модертстичний (юнець XX - початок XXI ст.) Встановлення емоцшно! близькосп та взаеморозумшня з дгтьми, увага до шдиввдуального розвитку. Дитиноцентризм як особиспсний подход до виховання дней. Розвиток национально! системи подготовки з проводною тенденцею штегрування в академчй шкшьй дисципл1ни, позашкшьт установи, эозширення социально! мереж! неурядових оргайзащй, медичних центр!в, психолопчних служб. Правове забезпечення подготовки. Удосконалення вертикально! та горизонтально! структур у систем! подготовки !х розширення та диференщаця. Компетенттсний подход-система штегрування курсв з батькОвства у обов'язков1 дисциплши та впровадження самостшних елективних курсв.
На методолопчМ засади тдготовки до батьквства у США суттевий вплив мала щеолопя республшанського материнства, що утвердилася в американському сустльств1 тсля визвольно! вшни (1775-1783 рр.) за незалежтсть в1д колошально! Англи та актуал1зуе потребу виховання майбутшх республжанщв. Тому перша половина XIX ст. характеризувалася спробами пол1пшити освпу ж1нок ввдповщно до юнуючих у той час культурних уявлень про полггичну м1сш жшки: виховувати син1в -майбутшх громадян республши та здшснювати вплив на чоловшв зпдно з громадянськими цнностями. 1з щею метою на початку XIX ст. починають створюватися навчальн заклади для ж1нок, що стало поворотним моментом у розвитку осв1ченост1 американських д1вчат та ж1нок. У юнщ XIX ст. започатковуеться спльне навчання чоловшв [ ж1нок. У 1970-х роках американськими жшками було кинуто виклик чолов1чш гегемони, що призвело до перегляду як змюту навчальних
курс1в, так 1 сутност1 самого знання, зумовило виникнення в ун1верситетах США ж1ночих, а п1зн1ше гендерних студай як напряму досл1дження 1 викладання.
Як зазначае Дж. Брумен, тсля проголошення незалежносп США у 1776 р. батьки почали надавати перевагу американському способу виховання датей: розвивали бшьш самостшну та незалежну дитину. З шшого боку, американська модель батьк1вства XVIII - XIX ст. вимагала швидше чуйних та люблячих батьюв, ашж «стриманих» та контролюючих.
У Великш Британи почалася стандартизащя навчальних програм 1з переважанням релшйного виховання та тдготовки хлопщв з роб1тничих родин до ремесел, а д1вчат - до рол1 домогосподарки (з урахуванням традицшних статевих ролей), що призвело до ¡зольованосп та тдконтрольност1 молодого поколшня [7, с. 84].
Першсть у створент ч1тко структурованих програм з тдготовки до батькшства на основ1 фшософи позитив1зму та прагматизму Д. Дью!, в1дкидання догматичного тдходу у навчант, прюритету предметоцентризму, спрямованосл на дитиноцентризм належить США.
Початки системи щдготовки молодого поколшня до батьк1вства у США та Великш Британи були зумовлет юторичними, сустльно-податичними та економ1чними чинниками та здобуттям освии давчатами 1 ж1нками. Британсьи вчет (Дж. Ньюсан та Е. Ньюсан) у становлент системи шкшьно! щдготовки на основ1 культурно-юторичного та сощально-екожмчного розвитку краши визначили таи «епохи батьквства»: 1) фшософсько-релшйт та моральт погляди (XVIII - XIX ст.); 2) мораль аскетичного рацюнал1зму (20 - 30-т1 рр. XX ст.); 3) розвиток психоанал1зу 1 дитячо! психологи та дитиноцентризм (визнання дитини найвищою щнтстю) (до 1930-х рр.); 4) реал1защя особистюного щдходу до навчання 1 виховання (1970-т1 рр. до сьогодення) [15, с. 112].
Погляди фшософ1в та педагопв (Платон, Аристотель, Ф. Акв1нський, Дж. Локк та ш.) на права 1 обов'язки батьк1в та датей були покладет в основу започаткування системи освиньо! тдготовки молодого покол1ння до батьк1вства. Варто в1дзначити суперечлив1сть погляд1в ф1лософ1в-просвиител1в на материнство та батьмвство. Якщо, наприклад, Ж. Руссо у свош фшософи «повернення до природи» 1деал1зував материнство як найб1льш принадну 1 чудову д1яльн1сть ж1нки, на яку б вона могла сподаватися (1762 р.), то через два столитя погляди вчених радикально змшилися до знещнювання материнства (Дж. Робертсон) [17, с. 35].
Анал1з теоретичних джерел показав, що лише у XVIII ст. введено у науковий вжиток поняття «усввдомлений батькшський обов'язок». Американсью ам'1 того часу (пор1вняно з британськими) були б1льш економ1чно стаб1льними та демократичними. До виховання д1тей обох статей застосовувався статево-диференц1йований п1дх1д. Виховання та догляд за д1тьми вважалися материнським «святим обов'язком» серед представникш середнього класу, на ввдмшу в1д нижчих верств населення (сш'1 афроамериканщв та робиникв), де ж1нки нар1вт з чоловшами брали участь у забезпечент родини, а дати виростали бшьш незалежними 1 вшьними. Це було зумовлено як розвитком сусп1льства, його економ1чним зростанням, так 1 пан1вними 1деолог1чними установками, громадською думкою, системою соц1ально-пол1тичного устрою.
Подальша щдустр1ал1заци суспшьств у XIX ст. призвела до переосмислення поглядав учених на суть батьк1вського виховання та зм1ст п1дготовки до батьк1вства. З посиленням контролю держави за ам'ями як найменшими осередками суспшьства в1дбуваються певт змни: зменшуеться батькшський нагляд за кар'ерою чи одруженням уже дорослих датей, конфлжттсть у батькшсько-дитячих стосунках, проте зростае батьк1вський контроль за дитячою повед1нкою, а виховання розглядаеться фундаментальною складовою батькшського обов'язку.
У середин XIX ст. тдготовка до батьк1вства зосереджувалась в основному на навчант ефективного ведення домашнього господарства. Спочатку створений предмет мав назву «Наука про дам» (Эоше811с8аепсе), шзтше - «Домашняеконом1ка». Цей предмет був призначений для молодих давчат, основним обов'язком яких було ведення домашнього господарства 1 догляд за датьми.
У Великш Британи почалася стандартизащя навчальних програм 1з переважанням рел1г1йного виховання та п1дготовки хлопц1в з роб1тничих родин до ремесел, а д1вчат до рол1 домогосподарки з урахуванням традиц1йних статевих ролей, що призвело до 1зольованост1 та тдконтрольносп молодого поколшня.
У XIX-XX ст. сощально-екожмчна ситуащя в обох кранах характеризувалася забороною працювати ж1нкам з вищих верств населення, ор1ентац1ею серед нижчих верств на багатод1тн1сть як продукування майбуттх роб1тник1в, дотриманням суворого дисциплщуючого виховання та
послабленням контролю 1з доросл1шанням дтгей. Стиль виховання визначав батько як домшуюча та авторитарна особа, а мати виконувала емощйно-експресивну та оп1кувальну функци.
Подальший розвиток шдустр1ал1заци в обох крашах спричинив появу нуклеарно! с1м'! з традицшним гендерним розподiлом пращ. Модель «чоловш-годувальник/жшка-домогосподарка» (Т. Парсонс) стала нормативною моделлю гендерних взаемин для захвдних суспiльств [3, с. 37]. Шд впливом економiчних та сощальних катаклiзмiв поступово змiнюеться i змют гендерно! ролi сощально! жшки у пубтчно-домаштй сферi, зростае освiченiсть шноцгва, зароджуеться фемiнiзм.
Велика депресiя та економiчна криза в 30-х роках XX ст. у США призвели до радикальних змiн у традищйному розподiлi сiмейних i батьк1вських ролей. Працювати йшов той, хто мл- отримати роботу, щоб забезпечити ам'ю. Пiсля Друго! свиово! вiйни у кра!т почався «беб1-бум» -демографiчний вибух, що супроводжувався розвитком мереж1 психолопчних i сощальних служб, медичних ценгрiв тощо. Аналопчний перiод у Великий Британи Дж. Ньюсан та Е. Ньюсан назвали перепадом «iндивiдуалiзму i мораллю забав». Характерними ознаками цього перiоду були спрямован1сть батьк1в на сiм'ю як своерiдний психолопчний захист, втеча вiд сощально! дшсносп та зростання впевненосп, наполегливосп, водповвдальносп у сво!й поведiнцi. Цi особливосп (у «вибор1» та «споживанш») вщображеш в багатьох рекомендацiях та порадах щодо батьк1вського п1клування (зменшення авторитарносп у поводженнi з дпъми, вщхода в!д традищйних, догматичних припис1в, вироблення навичок толерантност i гнучкост1 в стлкуванш та iн.). Отримання дорослими задоволення вiд виконання сво!х прямих батьк1вських обов'язкiв стало прiоритетом у дитячо-батьк1вських стосунках [15, с. 229].
У 1946 р. з'явилися книги для батьк1в в1домого американського психотерапевта i лiкаря Б. Спока з такими заголовками: «Книга догляду за дпъми з позици здорового глузду» та «Дти i догляд за ними: поради Доктора Спока», в яких надавалися практичн поради батькам з перинатально! медицини, годування дтгей, вибору в1дпов1дного одягу, догляду за хворою дитиною тощо. Поява цих книг була значним внеском у розвиток методолопчних засад, поеднанням медико-педагопчних пвдход1в до просвггаицько! роботи серед батькiв.
Пiзнiше, у 60 - 70-т1 рр. XX ст., у США з'явилися школи з тдготовки батькв до догляду та виховання дтей при церквах, костелах, монастирях, синагогах, центрах психологи здоров'я, лшарнях, школах i навиъ готелях. У зв'язку 1з значними змiнами в американському сусптьсгш, ам'! зросли потреби батькiв в отримант ново! iнформацi! та набутп умшь та навичок щодо тдготовки дтгей до майбутнього життя. Популярними стали два майже радикальн п1дходи, як1 стосувалися модиф1каци поведшки дiтей, та модель стлкування X. Джайнотта. Базу першого склали принципи експериментально! психологи, оновлен методи виховання дiтей шляхом заохочень i покарань [10, с. 56]. Виховання з позицш бiхевiорального п1дходу (А. Бандура, X. Джайнотт та ш.) передбачало обiзнанiсть батьк1в та адекватне сприймання ними дитячих почутпв, навчання методiв спшкування та виршення проблем у батьк1всько-дитячих взаеминах.
1з 80-х рр. XX ст. у США бере початок так звана ера «нового батьмвства», яка пов'язана з1 зм1ною гендерних ролей, тдвищеною сусп1льною активнiстю ж1нок. Професшна д1яльшсть як основний чинник досягнення статусу повнощнного члена сусшльства призвела до активностi жшок, зайнятих у виробнищш i менеджментi, появи «б1знесвумен» i та ш. (М. Борнштейн) [6, с. 342]. Це зумовило проблему залучення батькiв до домашньо-амейно! сфери та виховання дтгей.
Кiнець XX - початок XXI ст. у Великш БританЦ та США знаменуеться значними змiнами у сощальтй та сiмейнiй державнiй полчищ, що актуалiзуе проблему батькiвських ролей. Дослщження британськими вченими гендерно! соцiалiзацi! дiтей i молод свiдчать про юнування подвшних сгандартiв у вихованш на р1зних р1внях британського суспльства: в1д м1кро- до макрорiвня.
Сьогодт подготовка молод до батькiвства грунтуеться на принцип! «мультикультуральносп» та передбачае забезпечення гнучкост1 освiгнъо! системи, розширення приватного особистого простору обох статей, мирацшт процеси, перерозподiл гендерних ролей тощо. В обох кра!нах значного поширення набувае громадський молодгжний рух, спрямований на активiзацiю участi молодих чоловшв у виконаннi багъкiвських обов'язк1в, надання дружин ф1зично!, морально! та матерiально! тдтримки у перiод ваптносп, полопв 1 появи дитини. Звичним явищем стала декретна оплачувана в1дпустка чоловшв з догляду за датьми, надання переваги амейним цнностям пор1вняно з кар'ерними, виб1р роботи 1 розпорядку робочого дня, зручних для погреб с1м'!, зменшення службових в1дряджень тощо. Все часпше чоловжи стали вХдмовлятися в1д понаднормовано! прац з
метою проведення вшьного часу з датьми. Батьки залишаються доглядати за хворими датьми, разом з ваптними дружинами вiдвiдують лiкаря, присвячують свiй вiльний час вихованню датей, виконуючи емоцiйно-опiкувальнi функци. Поява такого типу батьювства отримала назву ери «одомашнення», що стало основоположним у побудовi навчальних курс1в iз батьювства.
Хоча сучасний етап батьювства характеризуемся ще переважаючим материнським впливом у ам% проте все бiльш поширюються демократичнi методи у батькiвсько-дитячiй взаемоди, взаемозамiннiсть гендерних ролей у амейно-побутовш сферi. У всi часи важливими обов'язками батьюв вважалися моральне i релiгiйне виховання дiтей, 1х фшансове забезпечення, залишення 1'м спадщини i тощо. Проте кризовi явища сьогодення, свiтова економiчна криза, засилля шформацшних технологш, занепад моралi, криза духовности неуспiшнiсть дiтей у школi, зростання дитячо! злочинносл i раннього материнства тощо й шше зумовлюють радикальт погляди вчених щодо нагальносл потреби у тдготовщ молодi до батьювства. Вимогою часу стали шформацшно-просвгтницька дiяльнiсть для широкого загалу дорослого населення та тдготовка учшвсько! молода до набуття батьювських компетенцш.
Таким чином, собливосп становлення батькiвства в юторюграфй Велико1 Британи i США визначаються соцiально-економiчною специфiкою та етнокультурними вiдмiнностями кожно! з кран. Науковий пiдхiд до проблеми батькiвства бере свш початок iз XVIII ст. у зв'язку iз введенням у вжиток поняття «усвщомлений батькiвський обов'язок», появою перших освiтньо-медичних курс1в з материнства, що супроводжувалося визнанням самощнносп дитинства, дитиноцентричнiстю ам'1 i гумашзащею батькiвсько-дитячих стосунюв. Першiсть у створенш чiтко структурованих програм з тдготовки до батьювства належить США на основi фшософп позитивiзму та прагматизму Д. Дью!, вiдкидання догматичного пiдходу у навчаннi, прiоритетом предметоцентризму, спрямоватстю на дитиноцентризм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Малиновский Б.Секс и вытеснение в обществе дикарей / Б. Малиновский ;пер.с англ. Н. Микшиной. - М.: Изд. дом гос. ун-та «Высшей школы экономики», 2011. - 224 с.
2. Мид М. Культура и мир детства : избранныепроизведения / М. Мид. - М. : Наука, 1988. - 429 с.
3. Парсонс Т. Общетеоретическиепроблемысоциологии/ Т. Парсонс// Социологиясегодня : проблемы и перспективы / под ред. Р. К. Мертона, Л. Брума, Л. С. Котрелла. - М., 1965. - С. 25-67.
4. Aries P. Centuriesofchildhood : a socialhistoryoffamilylife / P. Aries ; R. Baldick (trans.). - NewYork : Knopf, 1962.- 448 р.
5. Bandura A. Sociallearningtheory / A. Bandura. - EnglewoodCliffs: Prentice-Hall, 1977. - P. 120-136.
6. Bornstein M. H. HandbookofParentingVol.4 / M. H. Bornstein. -Mahwah:LawrenceEribaumAssociates, 2002. - 409 p.
7. Brooman J. EraoftheSecondWorldWar/ J. Brooman. - Essex:LongmanPublishingGroup, 2005. - 128 р.
8. ChildrenandyouthinAmerica. Vol. 1 / L. Bremner( ed.).- Cambridge : HarvardUniversityPress, 1970. - 856 p.
9. DeMause L. TheHistoryofChildhood (TheMasterWork) / L. DeMause. - [S. l.] :JasonAronson, 1995. - 462 p.
10. Ginott H. Betweenparentandchild/ H. Ginott ; Rev. ed. byA. Ginott & H. W. Goddard. -NewYork :ThreeRiversPress, 2003. - 231 р.
11. Goodich M. BartholomaeusAnglicuson child-rearing / M. Goodich //HistoryofchildhoodQuarterly: TheJournalofPsychohistory. - 1975. -Vol. 3. -P. 75-84.
12. Harris A. Therationalizationofinfancy / A. Harris //CriticalTheoriesofPsychologicalDevelopment / J. Broughton(ed.).-NewYork :PlenumPress, 1987. - 344 р.
13. Hiner R. Adolescencein eighteenth-century America / R. Hiner //HistoryofChildhoodQuarterly: TheJournalofPsychohistory, 1975. - Vol. 3. -P. 253-280.
14. Hoyles M. Childhoodinhistoricalperspective/ M. Hoyles //ChangingChildhood / MartinHoyles(ed.).-London :WritersandReadersPublishingCooperative, 1979. -P. 16-29.
15. Newson J.Culturalaspectsofchildrearinginthe English-speaking world / J. Newson, E. Newson // TheIntegrationoftheChildinto a SocialWorld / M. Richards(ed.).- London, 1974. - 328 р.
16. Pollock L. A. Forgottenchildren: Parent-child relationsfrom 1500-1900/ Linda A. Pollock. -Cambridge : CambridgeUniv. Press, 1983. - X1, 334 p.
17. Robertson J.A BabyintheFamily / J. Robertson. -London :PenguinBooks, 1982. - 127 p.
18. Stone L. TheFamily, SexandMarriageinEngland 1500-1800 / L. Stone. -London :WeidenfeldandNicolson, 1977. - P. 293.
19. Thechildasbeginningandend: fifteenth- and sixteenth-century Englishchildhood// TheHistory of -Childhood / ed. byLloyd DeMause. - London : SouvenirPress, 1962. - P. 229-258.
