CC BY
26
80.0%
70.0%
60.0%
50.0%
40.0%
30.0%
20.0%
10.0%
0.0%
Qzainteresowania
□ sugestia rodziców
□ uzdolnienia
□ chçc uczenia siç w miejscu zamieszkania
□ sugestia znajomych Dsytuacja na rynku pracy
□ mata odlegtosc do wybranej szkoty
□ sugestia innych cztonków rodziny ■ namowa kolegów
Dstan zdrowia
□ plany szybkiego podjçcia pracy Qpedagog szkolny
□ sytuacja rodzinna Dwychowawca klasy
□ nauczyciel j. polskiego Dnauczyciel historii
□ pracownik poradni psychologiczno - pedagogicznej Qopinia o szkole
□ psycholog szkolny
□ szkolny doradca zawodowy
Wykres 7. Najcz^sciej wymieniane przez absolwentów gimnazjum czynniki wplywajqce na wybór szkoiy ponadgimnazjalnej.
Najwiçcej badanych, az (73,9%) wymienilo swoje zainteresowania jako najwazniejszy czynnik wyboru zawodu, nastçpnie dose znacz^ca ilosc osób wymieniala sugestie rodziców (53,3%) oraz swoje uzdolnienia (44,6%) badanych. Badana mlodziez równiez kierowala siç chçci^. uczenia siç w miejscu zamieszkania (32,6%), sugesti^ znajomych (28,3%). Natomiast zaskakuj^cym faktem jest to, ze nikt nie podal szkolnego doradcy zawodowego, a pomoc ze strony wychowawcy klasy zaledwie (3,3%), a tylko jedna osoba skorzystala z pomocy poradni psychologiczno-pedagogicznej.
УДК 374.32 (430)
I. M. ГРЕЧИН
ПРОСВГГНИЦЬад РОБОТА ПОЗAШKIЛЬНИХ УСТАНОВ З П^ДГОТОВ^ y4HIBCbKOÏ МОЛОД1 ДО БAТЬKIВСТВA У Н1МЕЧЧИН1
Розкрито специфiкy позaшкiльноï тмецьrnï системи тдготовки учтвськт молодi до виконання батьювськт обов'язюв, показано ïï вертикально-горизонтальний xaрaктер. Оxaрaктеризовaно стрaтегiчнi напрямки держaвноï полтики, змiст i структуру тдготовки школярiв до майбутнього вiдповiдaльного батьювства у позашюльнт yстaновax Нiмеччини, впровадження вaрiaтивниx кур^в, модyлiв i тем з батьювства, методи ттерактивного навчання, особливостi використання навчальнт програм у просвтницьюйроботi з учтвською молоддю.
_
ш
____I I и ГТГГ
Ключовi слова: eidnoeidanbHe батьювство, позашюльна система тдготовки до батьювства, учтвська молодь, ттерактивт методи навчання.
И. М. ГРЕЧИН
ПРОСВЕТИТЕЛЬСКАЯ РАБОТА ВНЕШКОЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ ПО ПОДГОТОВКЕ УЧЕНИЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ К ОТЦОВСТВУ В ГЕРМАНИИ
Раскрыта специфика внешкольной немецкой системы подготовки ученической молодежи к выполнению родительских обязанностей, показан ее вертикально-горизонтальный характер. Охарактеризованы стратегические направления государственной политики, содержание и структура подготовки школьников, к будущему ответственного отцовству в внешкольных учреждениях Германии, внедрения вариативных курсов, модулей и тем из отцовству, методы интерактивной учебы, особенности использования учебных программ в просветительской работе с ученической молодежью.
Ключевые слова: ответственное отцовство, внешкольная система подготовки к отцовству, ученическая молодежь, интерактивные методы учебы.
I. M. GRECHYN
EDUCATIONAL WORK OF GERMAN NON-SCHOOL INSTITUTIONS IN PREPARING SCHOOLCHILDREN FOR PARENTHOOD
The author analyses specific features of Geman system of preparing school youth for parenthood, its vertical and horizontal character is shown. Main directions of state policy, content and structure of preparation of students for responsible parenthood, implementation of variable courses, interactive methods, specific usage of different programmes in educational work are defined.
Keywords: responsible parenthood, non-school system of preparing for parenthood, school youth, interactive teaching methods.
Крос-культурне до^дження тдготовки до батьювства як неввд'емно1' складово1 загально1 системи виховання тдростаючого поколшня дае змогу глибше проаналiзувати ïï проблеми та перспективи в Украш. В умовах евроштеграцшних процеив ХХ1 ст. сощально-економiчний розвиток нашо1 держави, свiтовi процеси глобалiзацiï та шформатизацп сустльства визначають прюритетт напрями розвитку вiтчизняноï освии. Обговорення проблеми «освта в умовах глобалiзащï» вiдбуваетъся здебшьшого у контекст формування i розвитку единого мiжнародного освiтнъого середовища, виршення таких завдань, як погiршення репродуктивного здоров'я молодого поколшня, змши в гендернш кулътурi, зниження потреби у народжент дiтей, зростання кiлъкостi рантх вагiтностей, розлучень, неповних сiмей, громадянських шлюбiв, виховання дiтей матерями-одиночками та батьками-одинаками, девiантне материнство та криза батьювства загалом. У зв'язку з iнтеграцiйними освiтнiми тенденцiями та модертзащею системи освiти проблема тдготовки до майбутнього батьювства в Укра1'т набувае особливо1' актуальност!
Розробка змюту, форм i методiв навчальних програм та планiв з пiдготовки до батьювства у контекст! ново1' розвивально1' парадигми набувае особливо1' гостроти, осюльки потребуе зусиль держави, сiм'ï, школи, позашкiлъних органiзацiй стосовно забезпечення матерiальних та соцiалъно-педагогiчних умов для освоения тдростаючим поколiнням основ батьк1вського виховання, що зумовлюе iнтерес педагогiчноï науки до вивчення кращих виховних практик зарубiжного досвiду з пiдготовки тдростаючого поколшня до виконання батьк1вських обов'язюв, зокрема Нiмеччини. Ця краша наприюнщ ХХ ст. визначила проблеми фамшецентризму та дитиноцентризму прiоритетними у державнш соцiалънiй полiтицi, що дае змогу його творчого використання на нашому нацiоналъному грунтi як важливого чинника змщнення iнституту украшсько1' сiм'ï, його виховного потенщалу, пiдвищения iнтересу сустльства до етики батьювсько1' культури, як насущно1' проблеми сьогодення в умовах евроштеграци.
Мета статп - висвилення особливостей змiсту та органiзацiï позашюльно1' пiдготовки учнiвсъкоï молодi до виконання батьювських обов'язк1в у Нiмеччинi.
Упродовж остантх десятирiч aKraBÍ3yBamcH науково-педагогiчнi дослiдження тендерного та статевого виховання учтвсько1 молодi, складовою яких е формування в школяр1в вщповщального ставлення до виконання в майбутньому 6атьк1вських ролей. Проблема розвитку культури батьювства/материнства вiдображена у працях украшських та росiйських (М. Алексеева, I. Братусь, Л. Бyнiна, Т. Говорун, Н. Гусак, Т. Демченко, I. Зверева, О. Юзь, О. КЫнежд^ I. Кон, В. Коств, В. Кравець, Д. Луцик, Р. Овчарова, В. Постовий, Т. Титаренко, Г. Фшппова, Г. Фiнчyк та ш.) i нiмецьких (Г. Вiганд (G. Wiegand), А. Гопф (A. Hopf), К. Еченберт (R. Etschenberg), Б. Калiцкi (B. Kalicki), Н. Клюте (N. Kluge), П. Мiльгоффер (P. Milhoffer), М. Р. Текстор (Martin R. Textor), В. Е. Фтенаюс (Wаssilios Е. Fthenakis) та ш.) вчених.
Теоретико-методологiчний аналiз лiтератyри дав змогу проаналiзyвати феномен батьк1вства як багатовим!рне явище у соц1окультурному простор!, окреслити основн1 концептyальнi п1дходи заруб!жно1 психолого-педагопчжл науки до становлення освiтньоï п1дготовки. Батьювство розглядаеться як особистюне утворення та соцiально-педагогiчне явище, що включае сукупн1сть ц1нн1сних орiентацiй особистосп, батьювських почутпв, батьювських позиц1й i ставлень, батьювсько1 вiдповiдальностi та ститав амейного виховання [1, с. 5].
Сьогодш модернiзацiя нiмецькоï шкшьно1 системи тдготовки вiдбyваеться в1дпов1дно до стратепчних напрямшв державно1 пол1тики з сощального захисту материнства та дитинства, орiентацiï на фамiлiецентризм, поваги до християнсько-демократичних цiнностей, дотримання основних прав i свобод людини, принцитв гендерноï р1вност1, в контекстi мyльтикyльтyралiзмy та гумашзму. Для Нiмеччини характерною е тенденщя до «приватизацп» турботи», що передбачае розширену соцiальнy iнфрастрyктyрy, а саме: д1яльшсть волонтерських органiзацiй, народних ушверситепв, благодiйних Фонд1в, релiгiйних громад та молод1жних органiзацiй, центрiв соцiальних служб для молод^ центрiв створення с1м% перинатальних, консyльтацiйних та медико-санiтарних цен^в, як1 за фiнансовоï п1дтримки забезпечують надання послуг для дiтей-iнвалiдiв, одиноких матерiв та людей похилого в1ку.
Чинна нормативно-законодавча база Нiмеччини е тдгрунтям для органiзацiï та впровадження п1дготовки до батьшвства у позашкшьних установах. Так, у прийнятому в 1991 р. «Закош про надання допомоги д1тям та молодо», ввдповвдно до § 16 Соцiального Кодексу (Sozialgesetzbuch) VIII Шмеччини, мiсцева влада та освиш заклади у вс1х федеральних землях несуть сп1льну ввдповвдальшсть за виховання молодого покол1ння, його майбутню п1дготовку до виконання батьювських о6ов'язк1в. У §16 Соцiального Кодексу VI-II подаються директиви щодо оргашзацп п1дготовки молодого покол1ння «до шлюбу, партнерства, батьшвства та сп1льного життя з д1тьми» медичними центрами, психолопчними соцiальними службами, фондами, громадськими оргашзащями [11].
Iнновацiйною тенденцiею у зв'язку з гендерною та имейною полиикою Нiмеччини е поява феномена «залученого» батьшвства, що передбачае активне залучення юнакiв i чолов1юв до виховання дтай, догляду за ними, учасп у партнерських пологах та декретнш в1дпустц1, yсвiдомлення вiдповiдальностi за ам'ю та дiтей.
Сьогодн1 у Шмеччиш проводиться комплексна д1яльн1сть шк1л та благодшних центрiв у контекстi статевого виховання та тдготовки до батьшвства та дошлюбно1 тдготовки yчнiвськоï молод^ ствираця з соцiальними службами для молода, а також надаеться консультативна та сощальна допомога молод1 1з груп ризику (наприклад, у випадку ранньоï вагiтностi) [8, с. 19]. Позакласна та позашшльна робота у громадських установах, молод1жних органiзацiях характеризуеться впровадженням варiативних кур^в («ЕФЕКТ - навчання вихованню у сiм'ï», «Д1ти в перiод статевого дозрiвання - батьки в перюд кризи?!») та штегрованих курав («Празька програма для батькв та дiтей» (PEKiP)). Також проводяться тренiнги, профiлактична робота з догляду за немовлятами, використовуеться методика «м'яко1 адаптацiï» новонароджених до нових умов iснyвання, здiйснюеться орiентацiя на грудне вигодовування, загартування дитини, формування конструктивних навичок мiжстатевого спiлкyвання.
Специфшою шшльно1 п1дготовки до батькiвства е ïï впровадження у вищ1 навчальш заклади - народнi yнiверситети («критичш» або «в1дкрит1»), що сприяють самоосвт, культурному розвитку i тдвищенню професшного р1вня стyдентськоï молод1. У Шмеччиш юнуе майже 1050 народних ушверсителв з численними ф1л1ями, як1 е позапартшними i неконфесшними органiзацiями. Серед найбшьш популярних курив (культури мовлення,
оздоровчо! ocBira, прикладного мистецтва, художнього ремесла тощо) пiдготовка до имейного життя та батьк1вства займае провiдне мiсце. Так, у 2004 р. народт унiверситети запропонували близько 28 тисяч курав учнiвськiй та студентськш молодi для освоения навичок ведения домашнього господарства (складання амейного бюджету, основи рацiонального харчування, приготування здорово! rni, навчання текстильно! роботи, шиття, в'язання тощо), 7 тисяч треншпв з проблем виховання дтай i 8558 - з основ перинатально! психологи та педагопки. У просвиницькш дiяльностi унiверситетiв взяло участь майже пiвмiльйона молодi та надано стшьки ж медичних послуг батькам щодо догляду за хворими диьми.
Необхiдно зазначити важливу роль церкви та церковних общин у тдготовщ молодi до батьк1вства. У католицькш церквi, наприклад, велика цiннiсть надаеться шлюбнш та сiмейнiй пiдготовцi, допомозi в побудовi сiмейного життя молодим им'ям, наданнi порад щодо виховання дитини та тдтримщ сiмей тд час фiнансово! кризи. Серед форм роботи - бесвди, iндивiдуальнi розмови священика про шлюб та им'ю, що охоплюе вiд одно- та багатоденних семiнарiв до дiючих постшно [3, с. 24]. Свангельська церква, наприклад, влаштовуе у сво!х 15 академiях конференци на актуальнi теми сучасного життя, у тому числ! з тдготовки до имейного життя та батьшвських обов'язк1в. У Ншеччиш створено також школи материнства при церквах, як ствпрацюють разом iз громадськими органiзацiями, сiмейними гуртками, об'еднаннями ж1нок, консультацiйними центрами стосовно тдготовки молодi до сiмейного життя та майбутнього батьшвства.
Католицьке консультативне бюро у справах шлюбу, сiм'! та батьювства у Мюнхен пропонуе навчальну програму «Конструктивний шлюб та дитячо-батьшвська взаемодiя» («Konstruktive Ehe und Eltern-Kinderkommunikation»), розроблену Й. Енглем та Ф. Турмайером з 1нституту до^дження та вивчення комунiкативно! терапi! (Institut für Forschung und Ausbildung in Kommunikationstherapie). Ця програма призначена для старшокласнишв i спрямована на навчання та отримання знань про побудову устшного шлюбу, набуття навичок конструктивного спшкування у дитячо-батькiвських взаемостосунках, досягнення консенсусу в подружтх та сiмейних стосунках.
Важливе мiсце у пiдготовцi молода до шлюбу, им'! та батьшвства належить центрам створення сiм'! (Familienbildungsstätten), медичним центрам при пологових будинках (medizinische Zentren beim Entbindungsheim), центрам сощальних служб для молодi (Jugendsozialdienstzentrum), яких у Нiмеччинi налiчуеться майже 586 [12, с. 13]. У 2004 р. щ оргатзаци провели приблизно 20 тисяч заходiв iз загальною кiлькiстю 2964249 годин (у тому числ! курси з тдготовки до батьшвства та сiмейного життя учтв).
Помiтною ланкою в оргатзаци тдготовки до батьювства е дгяльтсть центрш соцiальних служб для молодi на всiй територi! Нiмеччини, що спрямоват на навчання старшокласнишв i молодих сiмей основам перинатально! педагопки та психологи як передумови !хнього первинного педагогiчного i батьшвського досв^. Цiльовими групами консультацiйних центрiв е насамперед учт, молодь, неповнi им'!, батьки-одинаки, а також сiм'!, що розлучаються, i тi, хто повертаеться у професш у зв'язку з особливими обставинами. Активну участь у курсах беруть дiвчата, молодi матерi (93%) i тшьки 7% хлопщв та молодих татiв [9, с. 146]. Особливютю таких курсiв е надання переваги iнтерактивному навчанню у малих групах з метою обговорення злободенних життевих проблем, отримання певного обсягу умiнь та навичок щодо належного догляду за дiтьми.
Третнгова програма «Подолання стресу у батьшвсько-дитячих стосунках» («Stressbewältigung für Eltern-Kinder-Beziehungen») центру сощально! служби для молодi у Швтчному Рейнi-Вестфалi! спрямована на розкриття змюту конфлiктних ситуацiй у майбутньому батькiвствi, пов'язаних з виконанням батьшвських обов'язшв, основнi шляхи !х подолання у повсякденному життi молодо! подружньо! пари. Основний курс мiстить чотири заняття тривалiстю три години та вмiщуе так! роздiли: особистiсть, побудова партнерських взаемин з дитиною, конструктивне спiлкувания та батькiвсько-дитячi стосунки. Основну увагу школяр1в зосереджено на вивчент базових стил!в спiлкувания та набутт навичок асертивно! поведiнки, безконфлiктного виршення проблем. На практичних заняттях учт набувають навичок уважного слухача та стврозмовника, невербальних форм спiлкувания i вчаться чпко висловлювати власну думку.
Упродовж| багатьох рошв у Шмеччин pi3Hi неурядов1 оргашзацп надають допомогу неповним, молодим i багатодиним сiм'ям найрiзноманiтнiшими формами: допомога у веденн домашнього господарства i доглядi за дiтьми, постачання гарячою 1жею, органiзацiя дозвiлля (груп 3i спшьними iнтересами), проведения культурних заходiв тощо.
Фамiлieцентричнi комплекснi освiтнi програми пропонуе чимало консультацiйних центрiв (консультацiйнi центри з питань вагiтностi, консультацiйнi центри з питань виховання й дией, «Консультацшний центр на Кобергерштрассе», консультаций центри «Жшка та профеая»), а також федеральна оргашзащя «ПроФамшя» («ProFamilia»), федеральний центр саштарно1 освiти (Die Bundeszentrale für gesundheitliche Aufklärung (BZgA)), Шмецький дитячий фонд та благодшш| дитячi оргашзаци.
Аналiз соцiальних програм у сферi репродуктивного здоров'я i соцiального захисту батьк1вства/материнства у Шмеччиш («Планування ам'1», «Безпечне материнство») дав можливють окреслити перспективи дiевих програм з ще1 проблеми. Громадська оргашзащя «Планування ам'1» («Familienplanung») е спшкою федерального центру саштарно1 гiгiени (BzgA) з усiх важливих питань щодо регулювання народжуваностi. З 1982 р. на базi вказано1 оргашзацп дiе федеральна програма «Планування им'1», в межах яко! здiйснюеться розвиток системи цеш^в планування им'1| i медико-консультацшних центрiв для молодi i шдлишв, неповнолiтнiх матерiв, передбачаеться розробка медично1 технологи планування им'1, зниження материнсько1 та дитячо1 захворюваносп й смертности вiдмови вiд аборлв [7, с. 35].
Пропедевтика як форма протидп раннш вагiтностi дiвчат у Шмеччиш передбачае комплекс заходiв, спрямованих на попередження негативних проявш девiантноl поведшки. Iнформацiйно-профiлактичне забезпечення охоплюе рекламнi ролики ^зномаштна соцiальна реклама та лиспвки, якi iнформують про наявнiсть цеш^в довiри та можливiсть анонiмного звернення), документальнi та художнi фiльми на сощальну тематику, зустрiчi з людьми, що були у подiбних ситуащях, та лекцп [7, с. 41].
Шмеччина характеризуеться розгалуженою iнфраструктурою оргашзацп пiдготовки молодi до майбутнього батьшвства. Так, питання формування навичок у майбутшх батьк1в включен у плани мюьких та молодiжних органiзацiй як продовження шк1льних курсiв для випускнишв шк1л i студентiв [5, с. 157]. Серед форм роботи - оргашзащя вечорiв, сшльних «круглих столiв» чи щотижневих семiнарiв на злободенш теми: «Як допомогти самотнiм батькам», «Прийомш дiти» та iн. У мшрорайонах мiста чи сiльськiй та етшчнш громадi практикуються рiзнi шформацшш форми проведення занять у групах, випуск буклелв, бюлетнiв, зустрiчi з молодими матерями на теми: «Чинники забезпечення успiшного дитячого розвитку», «Щнносп батьк1вства», «Грудне вигодовування» [2, с. 138]. Щ заняття спрямованi на задоволення щоденних сiмейних потреб, сприяють само- та взаемопiзнанню молодим подружжям одне одного, розвивають критичне мислення стосовно становища та ставлення обох статей до домашнього розпод^ обов'язшв.
Iнновацiйною формою у пiдготовцi молодi до майбутнього батьк1вства е дiяльнiсть груп самодопомоги (Selbsthilfegruppe), що охоплюе рiзноманiтнi форми роботи: батьк1вськ1 вечори, треншги, консультаций групи взаемодопомоги, материнськ та сiмейнi центри, групи для батьшв-одинаков, групи самодопомоги для батьшв дiтей з обмеженими фiзичними чи розумовими можливостями, групи самодопомоги для людей з ВLЛ/СШД-захворюваниями [6, с. 80]. Курси будуються на принцип добровiльностi, органiзовуються вiдповiдно до життевих потреб, режиму дня та мютять наступш змiстовi тематичнi блоки: амейне життя та виховання дией, батькiвсько-дитячi взаемостосунки, вирiшения життевих, амейних ситуацiй, проблеми молодо1 ам'1, поглиблення компетенцiй у вихованнi. Дiвчаток навчають рукодшлю, майструванню, створенню домашнього дизайну, залучають до творчо-мистецьких проекпв, догляду за кштами, садом, шклуванню за диьми у групах та ш. Хлопцi навчаються основам садiвництва, бджшьництва, турботi про кроликов, розведення бджш, риби [4, с. 238].
Групи самодопомоги дшть як самостiйнi осередки у складi певного об'еднания (наприклад, Федерального союзу надання допомоги неповнол^шм матерям (Bundesvereinigung Lebenshilfe), Союзу батьшв-одинашв (Verband allein stehender Mütter und Väter), Федерального союзу прийомних батьшв (Bundesverband der Pflege- und Adoptiveltern) та ш.). 1хш члени згуртовуються для виршення спiльних проблем, обмiнюються досвiдом 1'х подолання,
набувають навичок стлкувания, отримують тдтримку та рiзноманiтнi поради. Батьк1вськ1 групи самодопомоги також планують спiльне проведения дозвшля (стльш по!здки, позакласнi та позашюльш розваги, у!к-енди та ш.).
У контекст! тдготовки молод! до виконання батьк1вських обов'язюв важливою е д!яльшсть волонтерських органiзацiй. Цiкавою формою !х роботи е вiдправления «батьк1вських лиспвок» («Elternbriefen») в ус! молод! им'!, як1 закiичили курси при центрах акушерства чи школах материнства впродовж шести роюв тсля народжения першо! дитини. Щ заохочувальнi листи адаптоваш для учшвсько! молод! та широко використовуються у школ! тд час викладання навчального курсу. Як зазначають шмецью науковщ Б. Гоффманн i Г. Кеипр, лиспвки спрямовано на усввдомления цшностей батьк1вства, сприяють покращенню дитячо-батьк1вських взаемостосунк1в, мютять поради щодо виршения нагальних проблем безконфлштного стлкувания. Ключовими темами е: знания мехашзм!в псих!чного розвитку дитини, задоволення !! сощально-емоцшних потреб, ведения здорового способу життя, рацюнальне харчувания та саштарно-ппешчш умшия догляду за дитиною. 1шщаторами ввдправления таких лиспв е центри сощальних служб для молод!. Листи-порадники розробляються командою фах!вщв-педагопв та психолопв спшьно з лшарями, священиками, журналютами. Змют лисив ввдображае певш проблеми з имейного життя та дитячо-батьк1вського стлкувания, мютить ведомостт про дитину до шести роюв та ввдповвд на запитания батьюв. Опитувания 508 молодих батьк1в з м. Гоф (Баваргя) засв!дчило д!евють лиспв-буклепв, як1 допомогли у побудов! позитивних стосунюв з д!тьми, посилент любов!, емоцш та емпати у виршент життевих конфлштних ситуацш.
У тдготовщ учншсько! молод! до батьювства особливе мюце належить установам у справах неповнолптх (die Jugendämter), що зобов'язат надавати матер!альну та моральну допомоги зпдно з чинними нормативними документами таким цшьовим групам, як молодь, батьки, шоземщ, им'! з бвдних репотв, безробггт та багатодпт им'!, а також проводити психолого-педагопчт заходи для батьк1в-одинаков, прийомних батьюв, имей з особливими труднощами (безроб!ття, !нвалвдтсть, хвороба, залежтсть, алкогол!зм та ш.). Проте, наприклад, у Гамбурз!, Саксони, Саксони-Ангальт, Тюршги лише 0,2% установ забезпечено необхвдними засобами [10, с. 238]. Остання статистика засввдчуе про покращения дгяльносп установ у справах неповнолитх у Бавари, Гессет, Рейнланд-Пфальщ, Саарланд! з 1993 по 2003 р. (зросла на 13%).
В уих федеральних землях Шмеччини у навчальт програми та плани введено питания батьювства, яю висв!тлюють його основт проблеми: значения ствучасп батьк1в у житп д!тей; причини деструктивно! поведшки датей i способи подолания дитячого блокувания; виршення конфлшттв м!ж батьками i д!тьми; покращення уявления дитини про «образ Я»; допомога д!тям у розвитку впевненосп у соб! i вмшия керувати власними проблемами; встановления розумних меж у поведшщ д!тей тощо.
Отже, система тдготовки молод! до майбутнього батьювства у Шмеччит охоплюе дгяльтсть загальноосвптх навчальних заклад!в (дитсадки, школи) та р!зноматтних оргашзацш (народи! утверситети, церковт громади, центри сощальних служб для молод!, центри створения им'!, благодшш фонди, консультацшт центри при пологових будинках й ш.), в яких проводиться третнгове навчания школяр!в та молодих имей.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Говорун Т. В. Гендерш аспекти усввдомленого батьювства: навчальний поибник / Говорун Т. В., Кравець В. П., Ктнежд! О. М., Юзь О. Б. - Тернопшь: Навчальна книга-Богдан, 2004. - 142 с.
2. Buchner A. Was Kinder glücklich macht / Anton Buchner. - München: Heinrich Hugendubel Verlag, 2008. - 256 s.
3. Fischer-Köhler G. Bildungsarbeit in Kath. Familienbildungsstätten: eine Standortbestimmung / G. Fischer-Köhler. - Düsseldorf: Bundesarbeitsgemeinschaft Katholischer Familienbildungsstätten, 1997.
4. Gaschke S. Die Erziehungskatastrophe. Kinder brauchen starke Eltern / Susanne Gaschke. - München: Wilchelm Heyne Verlag, 2003. - 301 s.
5. Gerster P. Stark für das Leben: Wege aus der Erziehungsnotstand / Petra Gerster, Christian Nürberger. -Reinbeck: Rowohlt Taschenbuch Verlag, 2003. - 271 s.
6. Krenz A. Was Kinder brauchen / Armin Krenz. - Mannheim: Cornelsen Verlag Scriptor, 2005. - 176 s.
7. Lipinski H. Didaktische Gesamteinführung. Familiale Lebenswelten und Bildungsarbeit: Didaktische Erfahrungen und Materialien. Ehe und Familie im sozialen Wandel, Band 3 / H. Lipinski. - Opladen: Leske + Budrich, 1998. - S. 21-59.
8. Richtlinien und Lehrpläne zur Sexualerziehung // Eine Analyse der Inhalte,Normen, Werte und Methoden zur Sexualaufklärung in den sechzehn Ländern der Bundesrepublik Deutschland // Eine Expertise im Auftrag der BzgA von Andrea Hilgers unter Mitarbeit von Susanne Krenzer und Nadja Mundhenke // Stand: August 2003 Bundeszentrale für gesundheitliche Aufklärung. - Köln, 2004. - S. 250.
9. Schiersmann C. Pfizenmaier E. Innovationen in Einrichtungen der Familienbildung. Eine bundesweite empirische Institutionenanalyse / C. Schiersmann, H.-U. Thiel, K. Fuchs. - Opladen: Leske + Budrich, 1998.
10. Schuliche Gesundheitserziehung und Gesundheitsförderung. Grundsätze und Anregungen für die Schulpraxis. - Magdeburg, 1998. - 390 s.
11. Sozialgesetzbuch [Електронний ресурс] Режим доступу: www.Sozialgesetzbuch.de.
12. Vaskovics L. A. Lebenswelten und familienbezogene Bildungsarbeit - eine Einführung. Familiale Lebenswelten und Bildungsarbeit: Interdisziplirwre Bestandsaufnahme 1. Ehe und Familie im sozialen Wandel, Band 1. / L. A. Vaskovics, H. Lipinski. - Opladen: Leske + Budrich, 1996. - 13 s.
УДК 371.13:504 (008)
Н. В. СУЛИМ
ОРГАШЗАЦ1ЙШ АСПЕКТИ ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ В УН1ВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКО1 БРИТАНП
np0aHani30eaH0 домiнуючi Moöeni профестног тдготовки майбуттх yuumenie англтськоi мови в утверситетах Великог Британп. Обгрунтовано використання традицтних та нетрадицтних форм оргатзацп навчання, методiв активного навчання з точки зору ix ефективностi та доцiльностi застосування в процеЫ формування профестног компетенцп майбуттх фaxiвцiв. Розглянуто домiнуючi моделi оргатзацИрiзниx видiв практики.
Ключовi слова: модель профестног тдготовки майбуттх учителiв aнглiйськоi мови, утверситети Великог Британп, форма оргатзацп навчання, метод навчання, модель оргатзацп практики.
Н. В. СУЛИМ
ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА В УНИВЕРСИТЕТАХ
ВЕЛИКОБРИТАНИИ
Проанализированы доминирующие модели профессиональной подготовки будущих учителей английского языка в университетах Великобритании. Обосновано использование традиционных и нетрадиционных форм организации учебы, методов активной учебы с точки зрения их эффективности и целесообразности применения в процессе формирования профессиональной компетенции будущих специалистов. Рассмотрены доминирующие модели организации разных видов практики.
Ключевые слова: модель профессиональной подготовки будущих учителей английского языка, университеты Великобритании, форма организации учебы, метод учебы, модель организации практики.
N. V. SULYM
ORGANIZATIONAL ASPECTS OF PROFESSIONAL TRAINING OF UTURE ORGANIZATIONAL ASPECTS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF ENGLISH IN THE UNIVERSITIES OF GREAT BRITAIN
Dominating models of professional training of future teachers of English in the universities of Great Britain have been analysed in the article. The use of traditional and innovative forms and methods of studying have been examined from the point of view of their efficiency and expediency in the process offuture specialists'
