Різноманіття та вікова структура деревних рослин у вуличних насадженнях міста Покровськ Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

нлты

ы КРАЖИ

»mutet'

Науковий bIch и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270418

Article received 26.04.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 581.52:634.942(477.60)

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

El Correspondence author Ye. P. Suslova [email protected]

О. П. Суслова

Донецький боташчний сад НАН Украши, м. Кривий Украша

Р1ЗНОМАН1ТТЯ ТА В1КОВА СТРУКТУРА ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У ВУЛИЧНИХ

НАСАДЖЕННЯХ М1СТА ПОКРОВСЬК

Наведено результата обстеження деревних рослин у вуличних насадженнях Покровська. Встановлено, що в насаджен-нях росте 51 вцц i культивар 33 родiв 20 родин. Найчисленнiшими родинами е Rosaceae Juss. - 8 видiв, Salicaceae Mirb., Ace-raceae Juss., Cupressaceae Bartling. - по 5 видiв. Найчастiше трапляються Aesculus hippocastanum L. (11 % ввд загально'1 юль-костi дерев), Populus bolleana Lauche (10 %), Tilia cordata Mill. (9 %), Populus pyramidalis Rozier (8 %), Acer platanoides L. (8 %). У складi насаджень переважають швиIдкорослi види (48 %), види з помiрним темпом росту становлять 30 %, повшь-норослi - 22 %. Трапляються дерева у вщ вiд 10 до 60 роюв. У вжовш структурi найчисельнiшою е група ввд 31 до 40 рокiв (30 % ввд загально'1 кiлькостi дерев). Серед них Picea pungens Engelm., Aesculus hippocastanum L., Betula pendula Roth, Acer platanoides L., Juglans regia L., Populus pyramidalis Rozier, Sorbus aucuparia L., Robinia pseudoacacia L. У вжову категорш 21-30 рошв входить 21 % дерев (Acer negundo L., A. platanoides L. f. globosum, A. saccharinum L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L.). Зроблено висновок, що деревш насадження вздовж автодор^ представлеш рiзновiковими деревами та кущами. У структурi вуличних насаджень переважають швидкоро^ середньовiковi дерева (21-30 i 31-40 роюв), що становлять 51 % ввд загально'1 кiлькостi дерев.

Kni040ei слова: вуличш насадження, репрезентативнють, темпи росту, вiкова структура.

Вступ. У зв'язку з високими темпами урбашзацл од-нieю з найбиьш актуальних i гострих проблем сьогоден-ня е оздоровлення мкького середовища, оскшьки його

забруднення промисловими та автотранспортники вики-дами набувае глобально небезпечного характеру та дося-гае критично допустимих обсягiв (Kucheriavyi, 1999; Le-von, 2008). Ц обставини зумовлюють потребу реагуван-ня на ситуацию, а саме припинення подальшого зростан-ня забрудненостi, поступового ïï зменшення та заходiв з оздоровлення навколишнього середовища. Найпрость ший спосiб збереження якостi навколишнього середовища у мктах - тдтримка певноï кiлькостi зелених наса-джень в них. Рослини значною мiрою забезпечують ком-фортнiсть середовища, але одночасно потрапляють пiд антропогенне навантаження, наслiдком якого е попр-шення ïх стану (Bjalobok, 1988; Gensiruk & Savchenko, 1979; Grodzinskij, 1976; Ilkun, 1978; Kulagin, 1985; Lapin, 1985; Laptev, 1985; Laptev, 2001; Levon & Kuznietsov, 2006). У справi оздоровлення мкького середовища особ-ливу роль вiдiграють вуличнi насадження вздовж авто-моб1льних дорiг, як виконують екологiчну та санiтарну функци. Так1 насадження в мiстах промислового швден-ного сходу Украши створювали в 60-тi роки ХХ ст., та нараи виникла нагальна необхщшсть у 1'х реконструкцiï. Це пов'язано з тим, що в специфiчних клiматичних та техногенних умовах твденного сходу Украши жигтездатнiсть деревних рослин значно зменшуеться, а довговiчнiсть скорочуеться. З досягненням деревами 40-50^чного вiку бiльшiсть з них втрачають життездат-нiсть, а 1'х життевий стан ощнюють як незадовiльний. Тому в урбашзованому середовищi дощльно створювати

зелен1 насадження т1льки за участю витривалих та адап-тованих вид1в. Не дивлячись на значний доробок вчених у дослщжент деревних порщ в умовах п1вденного сходу Украши, основу насаджень на урбашзованих територ1ях створюють 30-40 вид1в, а 1нш1 види представлено нез-начною кшьюстю дерев або, взагал1, трапляються пооди-ноко, тому не виконують провщно! рол1 (Ро1]акоу, 2009; РоУакоу & Suslova, 2004; Rubtsov & Наугу1епко, 2002; ш-1оуа, et а1., 2012; ТагаЬпп, 1980; Sus1ova & Kharkhota, 2016). Незважаючи на те, що озеленення мало масовий характер триваш роки, фактичний цшсний анал1з адап-тащйних потенций 1 життевосп вид1в деревних рослин у промислових мктах п1вденного сходу Украши шхто не виконував. Для формування стшких насаджень в умовах мкта потр1бно детально дослвдити структуру урбаноден-дрофлори, проанал1зувати бюеколопчт особливоси росту та розвитку деревних рослин, !х життевкть, ощнити фггосаштарний стан та д1брати найвигривалш1 види до умов техногенного забруднення. Тому вивчення цих пи-тань е актуальним та нагальним завданням. Це забезпе-чить збереження бюр1зноманггност1 деревних рослин у степовш зон Украши та дасть змогу пвдвищити ефектив-шсть використання дендроресурс1в для оптишзаци техногенного середовища.

Мета дослвдження - визначити видовий склад та вь кову структуру дерев у вуличних насадженнях промис-лового м1ста швденного сходу Украши для надання ш-формацп про перспективи !х росту 1 розвитку в мкько-му середовища

Об'екти та методика дослвдження. Об'ект досль джень - дерева вуличних насаджень Покровська. 1нвен-

Цитування за ДСТУ: Суслова О. П. Pi3HOMarn™ та втова структура деревних рослин у вуличних насадженнях мкта Покровськ.

Науковий вюник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(4). С. 83-86. Citation APA: Suslova, Ye. P. (2017). Variety and Age Structure of Woody Plants in the Street Plantations of the City of Pokrovsk. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 83-86. https://doi.org/10.15421/40270418

таризащю дерев проводили впродовж 2016 р. Загалом обстежено 4829 дерев i кущiв. П1д час обстеження дерев визначали видову належнiсть, юльюсть особин, !хне мiсцезростання та вш, дiаметр стовбура, висоту. Для вимiрювання дiаметра стовбура (з точнiстю до 0,5 см) використовували мiрну вилку. Висоту стовбура визначали за допомогою маятникового висотомiра Макарова (ВМ) (з точшстю 0,5 м). Для цього вишрювали рулеткою базис (вщстань вiд дерева до мiсця спостере-ження): за висоти дерева 5-15 м вибирали десятиметро-вий базис, а за висоти 15-25 м - двадцятиметровий. До показниюв висотомiра додавали зрiст спостерiгача. За висоти дерева менше 5 м вишрювання проводили мiр-ною рейкою. Вш рослин встановлювали згiдно з архгв-ними документам служби комунального господарства дослiджуваного мiста, а також вiзуально на основi !х таксономiчниx параметрiв, враховуючи умови зростан-ня. Статистичне оброблення отриманих результатiв проводили за допомогою програми Excell.

Результата дослвдження. Мiсто Покровськ розта-шоване на швденному сxодi Укра!ни в межах Донець-ко! обл. Площа мкта - 29,7 км2, населения - 64251 о«б. Серед промислових шдприемств мiста - двi вугiльнi шахти "Краснолиманська" та "Заxiдна-1", шаxтнi ввдва-ли яких е джерелом забруднення навколишнього сере-довища. Але шахти та !х вiдвали розмiщенi за межами мкта, тому рiвень забруднення середовища в мiстi е за-гальним (39,9 тис. тонн за рш). Мiсто розташоване в зо-нi континентального клiмату з рiзкими перепадами тем-ператури i низькою вiдносною вологiстю повiтря, з ви-раженими посушливими явищами та нерiвномiрним розпод1лом опадiв упродовж року, що зумовлюе специ-фiку формування зелених насаджень.

Деревнi насадження Покровська створювали зде-бiльшого в 70-80-тi роки XX ст. Уже в ri роки було зак-ладено алейш насадження вздовж основних вулиць мк-та, i на сьогоднi !х вiк становить в бiльшостi 40-50 ро-к1в. З огляду на це, важливо оцiнити стан дерев i кущгв у мiськиx насадженнях для того, щоб виявити види дерев, найбшьш пристосованi до мкцевих умов та розро-бити заходи з догляду та утримання зелених насаджень у мкькому середовищi.

За тдсумками проведено! швентаризаци виявлено 51 вид i культивар деревних рослин (10 видгв i культи-варiв хвойних порвд, 41 - листяних), як1 належать до 33 родiв 20 родин двох ввддщгв. Сиiввiдношения мiж вщдшами Pinophyta i Magnoliophyta становить 15 % та 85 % вщповщно. Найчисельшшими родинами за юль-к1стю видiв та культивар1в е Rosaceae Juss. - 8 видiв, Sa-licaceae Mirb., Aceraceae Juss., Cupressaceae Bartling. -по 5 видiв. Iншi родини представлено видами, юльюсть яких не перевищуе три. За видовим складом найбагат-шими родами е Acer L. - 4 види i одна форма: A. negun-do L., A. platanoides L., A. platanoides L. f. globosum (Nichols.) Schwerin, A. pseudoplatanus L., A. sacchari-num L.; Populus L. - 4 види: P. balsamifera L., P. bolleana Lauche, P. nigra L., P. piramidalis Rozier.

У вуличних насадженнях найчастше трапляються Aesculus hippocastanum L. (11 % вщ загально! юлькосп дерев), Populus bolleana (10 %), Tilia cordata Mill. (9 %), Populus pyramidalis (8 %), та Acer platanoides (8 %) (рис. 1). Iншi деревнi породи трапляються значно рвд-ше, !х участь у вуличних насадженнях не перевищуе 1 %. До таких видгв належать: Sambucus nigra L. 'Au-

rea', Rhus typhina L., Thuja occidentalis L. 'Smaragd', Thuja occidentalis L., Salix pentandra L., Picea abies (L.) Karst., Platycladus orientalis (L.) Franco, Robinia pseudoacacia L. 'Umbraculifera'. Серед кущiв у вуличних насадженнях найбшьш представлен Syringa vulgaris L. (2,5 %), Spiraea *vanhouttei (Briot) Zab (2 %), Phila-delphus coronarius L. (1 %). Частка учасп шших видiв купцв не перевищуе 1 %.

Acer sacchaimimi L

Malus niedzwetzkyana Dieck.

Sorbus intermedia (Ehrh.) Pars. Platanusx acerifolia Willd.

Armeniaca vulgaris Lam.

Moms alba L.

Prunus - domestica L.

Prcea piuigens Engelm.

Acer platanoides L. f.. Sorbus aucuparia L. Padus avium Mill.

Acer pseudoplatanus L Fraxinus excelsior L. Betula pendula Roth Juglans regia L. Acer negimdo L.

Populus balsamifera L. Populus nigra L Acer platanoides L. Populus pyramidalis Spacli Tilia cordata Mill.

Populus bolleana Lauche Aesculus hippocastanum L

0 2 4 6 8 10 12 14 Репрезентативнють Рис. 1. Репрезентативнють ввдв дерев вуличних насаджень Покровська

У складi вуличних насаджень переважають швидко-porai види (48 % ввд загально! юлькосп виявлених ви-д1в). До них належать види poдiв Populus, Acer, Salix i Fraxinus, а також Juglans regia L., Betula pendula Roth, Robinia pseudoacacia L. Види з пoмipним темпом росту складають 30 %. Серед них вщзначено Aesculus hippocastanum, Padus avium Mill, Tilia cordata, а також види роду Sorbus L. Серед видiв повшьного темпу росту, як становлять 22 % ввд загально! кiлькoстi вид1в, трапляються Armeniaca vulgaris Lam., Acer platanoides L. f. globosum.

Серед дерев вуличних насаджень виявлено рослини вшом вщ 10 до 60 рокв (табл.). Особини, вгк яких перевищуе 60 роюв, становлять тiльки 3 %. Серед них бшь-ша юльюсть дерев Populus nigra i P. piramidalis. Пооди-ноко в mcri трапляються стаpi дерева вiкoм 65-70 роюв видiв Acer platanoides, Ulmus laevis Pall., Gleditsia tri-acanthos L., Fraxinus excelsior L.

Табл. BÍK-ова структура деревних рослин у вуличних _насадженнях Покровська_

Вк, роюв Дерева, % Вк, роюв Кущ^ %

< 10 9 < 5 10

11-20 18 6-10 33

21-30 21 11-15 27

31-40 30 16-20 18

41-50 16 21-25 8

51-60 3 26-30 4

>60 3 - -

У вшовш стpyктypi деревних нaсaджень шйчисель-нiшою e вiковa груш вiд 31 до 40 роюв (30 % вщ 3a-гaльноï кiлькостi дерев) (рис. 2). До njeï групи входить знaчнa юльюсть дерев Picea pungens Engelm., Aesculus

hippocastanum, Betula pendula, Acer platanoides, Juglans regia, Padus avium, Populus pyramidalis, Sorbus aucupa-ria L., Robinia pseudoacacia. Досить значна частка дерев (21 %) входить до вшово'1 групи 21-30 роюв. Серед дерев ще'1 вшово'1 категорй трапляються дерева Acer ne-gundo, A.platanoides f. globosum, A. pseudoplatanus, A. saccharinum, Aesculus hippocastanum, Fraxinus excelsior. Молодi дерева вшом до 10 роюв становлять тшьки 9 % вщ загально'1 кiлькостi дерев. Серед сaджaнцiв вщзначе-но види Aesculus hippocastanum, Armeniaca vulgaris, Be-tula pendula, Catalpa bignonioides Walt., Prunus domestica L., Sorbus intermedia (Ehrh.) Fers., Tilia cordata. 35

30 25

S?

«Г 20

«

8-15 10 50 0

250

<10

>60

11-20 21-30 31-40 41-50 51-60 Bíkobí категорй', роки Рис. 2. Bíkobí категорп деревних рослин вуличних насаджень Покровська

За результатами ан^зу вшовоТ структури кущiв у вуличних насадженнях встановлено, що найбiльше рослин мають bík 6-10 роив (33 %) (див. табл.). Значна юльмсть рослин входить до вшовоТ' групи 11-15 рокiв (27 %). До цих двох вiкових груп входить бiльшiсть ку-щiв Syringa vulgaris L. та Spiraea xvanhouttei (Briot) Zab. У насадженнях присутш також старi кущi вiком понад 20 роив. Вiкова група 21-25 роив становить 8 % вщ загальноТ кiлькостi кущiв. До складу ще'Т групи вхо-дять Juniperus sabina L. та Syringa vulgaris. Серед кущiв вшом 26-30 роив вiдзначено Syringa vulgaris (4 %). Встановлено, що молодих кущiв вшом до 10 рокiв у структурi вуличних насаджень тшьки 10 %, тобто масо-вого висаджування молодих рослин декоративних ку-щiв у мшт не вiдбуваеться. Останнiм часом у мшт ви-саджують Spiraea xvanhouttei, Ligustrum vulgare L., Phi-ladelphus coronaries. 3i сучасного асортименту видiв, рекомендованих для зеленого будiвництва, вiдзначено тiльки Juniperus sabina L. 'Tamariscifolia', Juniperus squamata Lamb. 'Blue Carpet' та Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.

О^м вшовоТ структури, проаналiзовано основш де-ревнi породи за вшовими категор1ями. До таких видiв вiднесено рослини, якi у вуличних насадженнях трапляються найчастше i частка Тх участi становить вщ 8 до 11 % вщ загальноТ кiлькостi дерев: Aesculus hippocastanum (11 %), Populus bolleana (10 %), P. piramidalis (8 %), Tilia cordata (9 %), Acer platanoides (8 %).

Встановлено, що всi вiковi категорй (вщ 10 до 60 та >60 роив) мають Aesculus hippocastanum, Acer platanoides та Populus piramidalis (рис. 3). Серед дерев Populus bolleana вщсутш дерева вшом вщ 10 до 30 роив, а серед рослин Tilia cordata - вшом понад 60 роив. Aesculus hippocastanum та Populus piramidalis здебшьшого представлен деревами вшом 31-40 роив (вщ 35 % у Aesculus hippocastanum до 43 % у Populus piramidalis), Acer platanoides та Populus bolleana - рослинами вшом 41-50 ромв (37 % та 91 % вщповщно). 42 % дерев Tilia cordata в лшшних насадженнях мкта вщповщають вь

200

ковш категорй 21-30 pokíb, а 35 % - 31-40 pokíb. Дерева

Populus bolleana на 91 % мають 41-50 роюв.

— Aesculus

hippocastanum L.

---Acer

platanoides L.

.......Populus

bolleana Lauche

--Populus

pyramidalis Rozier

-Tilia

cordata Mili.

150

r§ 100

50

-50

<10 11-2021-3031-4041-5051-60 >60 Bíkobí категорп, роки

Рис. 3. Bíkobí категорй' основних видiв деревних рослин вуличних насаджень Покровська

Висновки. Отже, у вуличних насадженнях Покровська зростае 51 вид i культивар деревних рослин 33 родiв 20 родин. Найчастше трапляються Aesculus hippocastanum L. (11 % вщ загально'1 кшькост дерев), Populus bolleana Lauche (10 %), Tilia cordata Mill. (9 %), Populus pyramidalis Rozier (8 %) та Acer platanoides L. (8 %). Деревш насадження вздовж автомобшьних дор^ представлеш рiзновiковими деревами вiд 10 до 60 роюв та кущами - вщ 5 до 30 роюв, що пов'язано з рiзною тривалштю життя рiзних видiв, особливостями та принципами розмщення 1'х в насадженнях. За результатами аналiзу отриманих даних встановлено, що у вуличних насадженнях переважають швидкорослi середньовiковi дерева (21-30 та 31-40 роюв), ям становлять 51 % вщ загально'1 кiлькостi дерев.

Перелiк використаних джерел

Bjalobok, S. (1988). Regulirovanie zagrjaznenija atmosfery. Zagrjaz-

nenie vozduha i zhizn rastenij, 3, 500-531. [in Russian]. Gensiruk, S. A., & Savchenko, M. V. (1979). Rol zelenyh nasazhdenij v uluchshenii gorodskoj sredy. Jekologicheskie aspekty razvitija proizvoditelnyh sil, 5, 120-150. [in Russian]. Grodzinskij, A. M. (1976). Sanitarnoe sostojanie biosfery i allelopatic-heskie javlenija. Problemy allelopatii: sbornik nauchnyh trudov, 4, 124-126. [in Russian]. Ilkun, G. M. (1978). Zagrjaznenie atmosfery i rastenija. Kiev: Nauk.

dumka, 248 p. [in Russian]. Kucheriavyi, V. P. (1999). Urboekolohiia. Lviv: Svit, 360 p. [in Ukrainian].

Kulagin, Yu. Z. (1985). Industrialnaja dendrojekologija i prognoziro-

vanie. Moscow: Nauka, 117 p. [in Russian]. Lapin, P. I. (1985). Optimizacija okruzhajushhej sredy sredstvami ozelenenija: Promyshlennye centry Belorussii. Minsk: Nauka i teh-nika, 375 p. [in Russian]. Laptev, A. A. (1985). Rol zelenyh nasazhdenij v ozdorovlenii okruz-hajushhej sredy. Ohrana, izuchenie i obogashhenie rastitelnogo mira, 12, 43-53. [in Russian]. Laptev, O. O. (2001). Ekolohiia roslyn z osnovamy bioheotsenolo-

hii. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 144 p. [in Ukrainian]. Levon, F. M. (2008). Zeleni nasadzhennia v antropohenno transfor-movanomu seredovyshchi: monohrafiia. Kyiv: NNTslAE, 364 p. [in Ukrainian].

Levon, F. M., & Kuznietsov, S. I. (2006). Kontseptualni aspekty for-muvannia miskykh zelenykh nasadzhen u suchasnykh umovakh. Introduktsiiaroslyn, 4, 53-57. [in Ukrainian]. Poljakov, A. K. (2009). Introdukcija drevesnyh rastenij v uslovijah

tehnogennoj sredy. Doneck: Noulidzh, 268 p. [in Russian]. Poljakov, A. K., & Suslova, E. P. (2004). Khvojnye na jugo-vostoke Ukrainy. Doneck: "Nord-Press", 196 p. [in Russian].

Rubtsov, A. F., & Havrylenko, N. O. (2002). Asortyment derev ta stands in the South-East of Ukraine. Industrial Botany, 12, 12-18. chaharnykiv dlia ozelenennia pivdennoho stepu Ukrainy. Visti Bios- Retrieved from:

fernoho zapovidnyka "Askaniia-Nova", 4, 63-81. [in Ukrainian]. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67422

Suslova, E., & Kharkhota, L. (2016). Monitoring of Roadside Stands Tarabrin, V. P. (1980). Fiziologicheskaja ustojchivost drevesnyh ras-of Industrial Cities and Towns (South-East of Ukraine). Scientific tenij v uslovijah zagrjaznenija okruzhajushhej sredy tjazhelymi me-Journal of Klaipeda State College "Formation of urban green are- tallami. Mikrojelementy v okruzhajushhej srede (pp. 17-19). Kiev: as", 1(13), 373-380. Nauk. dumka, 260 p. [in Russian].

Suslova, O. P., Poliakov, O. K., Netsvietov, M. V., Datsko, O. M., & Lykhatska, O. M. (2012). Viability of woody plants in urban street

О. П. Суслова

Донецкий ботанический сад НАН Украины, г. Кривой Рог, Украина

РАЗНООБРАЗИЕ И ВОЗРАСТНАЯ СТРУКТУРА ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ В УЛИЧНЫХ

НАСАЖДЕНИЯХ ГОРОДА ПОКРОВСК

Приведены результаты обследования древесных растений в уличных насаждениях Покровска. Установлено, что в насаждениях растет 51 вид и культивар 33 родов 20 семейств. Самыми многочисленными семействами являются Rosaceae Juss. - 8 видов, Salicaceae Mirb., Aceraceae Juss., Cupressaceae Bartling. - по 5 видов. Наиболее часто встречаются Aesculus hippocastanum L. (11 % от общего количества деревьев), Populus bolleana Lauche (10 %), Tilia cordata Mill. (9 %), Populus pyramidalis Rozier (8 %), Acer platanoides L. (8 %). В составе насаждений преобладают быстрорастущие виды (48 %), виды с умеренным темпом роста составляют 30 %, медленнорастущие - 22 %. Встречаются деревья в возрасте от 10 до 60 лет. В возрастной структуре наиболее многочисленной является группа от 31 до 40 лет (30 % от общего количества деревьев). Среди них Picea pungens Engelm., Aesculus hippocastanum L., Betula pendula Roth, Acer platanoides L., Juglans regia L., Populus pyramidalis Rozier, Sorbus aucuparia L., Robinia pseudoacacia L. В возрастную категорию 21-30 лет входит 21 % деревьев (Acer negundo L., A. platanoides L. f. globosum, A. saccharinum L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L.). Сделан вывод, что древесные насаждения вдоль автодорог представлены разновозрастными деревьями и кустарниками. В структуре уличных насаждений преобладают быстрорастущие средневозрастные деревья (21-30 и 31-40 лет), составляющие 51 % от общего количества деревьев.

Ключевые слова: уличные насаждения; репрезентативность; темпы роста; возрастная структура.

Ye. P. Suslova

Donetsk Botanical Garden, NAS Ukraine, Kryvyi Rih, Ukraine

VARIETY AND AGE STRUCTURE OF WOODY PLANTS IN THE STREET PLANTATIONS OF

THE CITY OF POKROVSK

Improvement of urban environment is an urgent and acute problem as pollution caused by industrial and vehicle emissions has become of globally dangerous character nowadays. The paper presents some results of research of woody plants in the street plantations of the city of Pokrovsk. The purpose of the work is to determine species composition, representativeness of species and the age structure of the street plantings in an industrial city in the south-easten part of Ukraine to provide information about the prospects of their growth and evolution in the urban environment. Trees were the objects of research of street plantings of the city of Pokrovsk, Donetsk region. At inventory of the trees we consider their quantity, age, height, and trunk diameter. We have estimated that 51 species and cultivar of woody plants of 33 genus and 20 families grow in street plantations. The most numerous families by the amount of species and cultivars are Rosaceae Juss. - 8 species, Salicaceae Mirb., Aceraceae Juss., Cupressaceae Bartling. - 5 species. Other families are represented by species which amount doesn't exceed three species. By species composition the most numerous are generic complexes Acer L. - 4 species, one form and Populus L. - 4 species. In the street plantations, among the bushes, are represented Syringa vulgaris L. (2.4 %), Spiraea vanhouttei (Briot) Zab (2 %), Philadelphus coronaries L. (1 %). The fast growing species predominate in the composition of the street plantations (48 % of the total amount of identified species). Species with a moderate growth rate are about 30 %. Slowly growing species amount 22 % (Armeniaca vulgaris Lam., Acer platanoides L. f. globosum). In street plantations there are trees at age from 10 to 60 years, bushes - from 5 to 30 years. Trees that are more than 60 year old form just 3 %. The most numerous age group in the age structure of the woody plantations is a group from 31 to 40 years (30 % from the total amount of the trees). A significant number of the trees (21 %) enter into the age group of 21-30 years. The analysis of the age structure of the bushes allowed to estimate that the largest number of plants is the age of 6-10 years (33 %); the considerable amount of the plants -11-15 years (27 %). We have come to conclusion, that woody plantations along the roads are represented by different age trees and bushes. Rapidly growing middle aged trees dominate in the structure of the street plantations (21-30 and 31-40 years), which form 51 % of the total amount of trees.

Keywords: street plantations; representativity; growth rates; age structure.

1нформащя про автора:

Суслова Олена neTpiBHa, канд. бюл. наук, Донецький боташчний сад НАН Укра'ши, м. Кривий Pir, Украша.

Email: [email protected]