CC BY
17
2. Правила полшшення якiсного складу лiсiв / Постанова Кабшету MiHiCTpiB Укра1ни вщ 12 травня 2007 р., № 724. - К., 2007. - 7 с.
3. Правила охорони пращ для пращвнигав люового господарства та люово! промисло-востi: НПАОП 02.0-1.04-05. - К. : Вид-во "Вщлуння", 2005. - 457 с.
4. Методичш рекомендаци з мошторингу лiсiв Укра1ни I рiвня / тдгот. 1.Ф. Букша. - Х. : Вид-во УкрНДШГА, 2001. - 32 с.
5. Мешкова В.Л. Методичш рекомендаци щодо обстеження осередгав стовбурових шкiдникiв лiсу / В.Л. Мешкова, С.Г. Гамаюнова, Л.В. Новак та ш. - Х. : Вид-во УкрНДШГА, 2010. - 27 с.
6. Sierota Z. Choroby lasu / Zbigniew Sierota. - Warszawa : Centrum Informacyjne Lasow Panstwowych, 2001. - 156 s.
7. Перелж пестицидiв i агроимжапв, дозволених до використання в Укра1ш / пiдгот.
B.У. Ящук (заг. ред.), Д.В. 1ванов, О.Л. Каплша та iн. - К. : Вид-во "Юшвест Медiа", 2010. -
C. 365-367.
Слободян П.Я. Локализация очагов стволовых вредителей и корневых гнилей в ельниках Украинских Карпат
Наведена характеристика современного состояния очагов стволовых вредителей и корневых гнилей в еловых насаждениях Украинских Карпат. На основании анализа результатов проведённых исследований, отечественного и зарубежного опыта, а также мировых тенденций развития средств лесозащиты освещены: основные факторы усыхания ели европейской - главной и наиболее распространённой лесооб-разовательной породы региона; перспективные методы локализации очагов усыха-ния, которые учитывают результаты мониторинга и биологические особенности возбудителей корневых гнилей и стволовых вредителей.
Ключевые слова: защита леса, еловые насаждения, обследование, очаги усыхания, рубки, повреждения, феромон, корневые гнили, стволовые вредители, мониторинг.
Slobodiyan P. Yu. Localisation of dead plots of trunks vermins and root rots in spruce stands of Ukrainian Carpathians
The characteristic of a modern condition of the centers stem pests and root rots in spruce stands of the Ukrainian Carpathian mountains is induced. On the basis of the analysis of results of the carried spent researches, domestic and foreign experience, and also world tendencies of development of means forest protection, it is clarified: major factors decline spruce - main and the most widespread forest breed of region; perspective methods of localization of the dead plots which take into account results of monitoring and biological features of activators root rots and stem pests.
Keywords: forest protection, spruce stands, inspection, dead plots, cabins, damages, pheromone, root rots, stem pests, monitoring.
УДК 630*2:595.4(477.42) Астр. Н.В. Калиновський; проф. А.1. Гузш,
д-р с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроекологiчний унтерситет
Р1ЗНОМАН1ТТЯ ТА ЧИСЕЛЬН1СТЬ ГРУНТОВИХ БЕЗХРЕБЕТНИХ Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ Р1ЗНИХ ТИП1В Л1СУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено рiзноманiття i чисельшсть Грунтових безхребетних люово! шдстил-ки свiжих березових борiв i вологих дубово-соснових сугрудiв Левгавського люниц-тва. За таксономiчною приналежшстю i щшьшстю населення Грунтових безхребетних переважають безхребетш свiжих березових борiв.
Постановка проблеми. На частку безхребетних у люовш екосистем1 припадае до 95 % видового складу 1 до 98 % бюмаси вшх тварин [1]. Грунтов! безхребетш тварини - найчисленшша 1 водночас найменш вивчена група ор-
raHÍ3MÍB. Роль безхребетних тварин у тдтримщ функцюнування люово1 еко-системи е особливою. Вони беруть участь в розкладанш мертвих оргашчних речовин та 1х перетвореннi в неорганiчнi сполуки, у процесах Грунтоутворен-ня, у регуляцп продуктивностi першого трофiчного рiвня, слугують кормом для хребетних тварин i паразитують на них. Це далеко неповний перелж, що визначае 1х величезну роль у природi.
Безхребетш можуть виступати як iндикатор складу рослинносп та мiкроклiмату [2-4]. На них значною мiрою впливають хребетш тварини та ан-тропогенний фактор, зокрема вирубка лiсiв [5].
Анал1з останн1х досл1джень. Вивчення безхребетних в умовах цього регюну обмежуються розглядом особливостей бюлогп деяких шкiдникiв люу у фазi личинки. Численнi дослщження щодо вивчення бiорiзноманiття люово1 тдстилки виконано у кра1нах близького i далекого зарубiжжя [6, 7]. Тому вивченню безхребетних тварин, як одному з найважливших компонентiв екосистеми, варто придшяти бiльше уваги.
Метою нашо1 роботи е вивчення впливу типу люорослинних умов на формування рiзноманiття та чисельнiсть безхребетних тварин люово! пiдстилки.
Об'екти та методика досл1джень. Дослiдження проводили восени (перша декада листопада) у люах Левкiвського люництва державного шд-приемства "Житомирське люове господарство". Територiю проведення досль джень вщносять до зони Центрального Полюся. Матерiал (лiсова пiдстилка) було вдабрано в лiсах таких типiв: 1) вологий дубово-сосновий сугруд (8 виды, 28 квартал); 2) свiжий березовий бiр (9 видiл, 16 квартал).
Дшянка Бологого дубово-соснового сугруду (С3ДС) займае площу 1,7 га. Склад насадження: 8Сз2Дз. Вiк - 85 роюв, бонiтет - 1 б i повнота -0,6. Висота сосни становить 32 м, а дуба - 28 м. Середнш дiаметр насадження - 36 см. Грунти у люовш зош - типовi опiдзоленi. Коршш лiсостани за складом i формою аналопчш свiжому сугруду, але продуктивнють дуба - ви-ща. У тдлюку е лiщина (Corylus avellana L.), жимолость (Lonicera), горобина (Sorbus), калина (Viburnum) тощо. Живий надГрунтовий покрив залежно вiд зiмкненостi намету рщкий або вiдсутнiй, а розростаеться лише у "вжнах", на зрщжених дiлянках i галявинах. Трапляються: яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), квасениця звичайна (Oxalis acetosella), хвощ люовий (Equise-tum sylvaticum L.), грушанки (Pyrova), чорниця (Vaccinium myrtillus L.), копи-тень (Asarum europaeum L.), куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), герань лiсова (Geranium silvaticum), орляк (Pteridium aquilinum). У цьому насадженш також добре розвинений моховий покрив iз гiльокомiю (Hylocomium B.S.G.), плеврощю (Pleurozium), рiтiдiадельфусу (Rhytidi-adelphus Warnst.), дикранума (Dicranum), зозулиного льону звичайного (Polytrichum commune Hedw.). Товщина люово1 пiдстилки - 4 см.
Дшянка свiжого березового бору (А2С) розташована на площi 0,7 га. Це наймолодший з дослщжених типiв лiсу. Його вш становить 26 рокiв, висота насаджень в ньому сягае 14 м, боштет II та дiаметр - 16 см. На рiвнинах вiн займае рiвнi або слабкогорбисп мiсця зростання з оптимальними умовами зволоження. Грунти - тщаш, дерново-, слабо- або невиразно тдзолесл; Грун-
TOBi - води на глибиш 2,5-3,5 м. Ярус тдлюку вiдсутнiй. Живий надгрунтовий покрив зеленомохово-брусницевий: брусниця (Rhodococcum vitis-idaea L. Av-ror.), чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.), золотушник (Solidago), верес звичайний (Calluna vulgaris fL.fffiW) тощо. Серед мохiв переважають плевро-цш Шребера (Pleurozium Schreberi (Brid).Mitt.) з домшкою дикранума (Dicra-num) та зозулиного льону (Polytrichum). Для цього типу умов мюцезростання березняки е похiдними лiсостанами. Товщина люово1 тдстилки - 3 см.
У кожному тип лiсу вiдбирали проби площею 100 см2. Для цього за допомогою ножа вирiзали монолiт розмiрами 10х10 см. Товщина монолiту дорiвнювала товщинi пiдстилки. Видiлення дрiбних членистоногих здшсню-вали за допомогою еклектора. Кожен монолiт обережно викладали на сито дь аметром 15 см з розмiром комiрок 2x2 мм, вставлене в конусоподiбну лiйку. Шд лiйку розмiщували емкiсть, наповнену 70 %% етиловим спиртом. Проби тдсушували електричною лампою нагрiвання.
Результати дослвджень. Серед безхребетних люово1 пiдстилки у рiз-них типах лiсорослинних умов домывали клiщi та ногохвiстки. Траплялися також нематоди, мурашки, сонечка, псевдоскортони, личинки жукiв, крово-сиси. За таксономiчною приналежнiстю i щiльнiстю населення безхребетних дещо переважають безхребетнi тстилки свiжих березових борiв. У середньо-му 1х щiльнiсть становила 145 особин (мшмум 132, максимум 157) на дм2. Майже аналопчно - 122 особини безхребетних було в тдстилщ вологого дубово-соснового сугруду (мiнiмум 63, максимум 161).
Табл. 1. Спiввiдношення основних Knacie i рядiв безхребетних
лгсово1' тдстилки, %
Безхребетнi Лiсорослиннi умови
А2С С,ДС
Клiщi 72,1 37,7
Ногохвiстки 21,2 58,2
1нш 6,7 4,1
У дослщжених нами типах люу на частку клiщiв припадало вщ 37,7 до 72,1 %, а ногохвосток - вщ 21,2 до 58,2 % (табл. 1). Найбшьша частка клвдв i найменша частка ногохвосток була у пробах свiжого березового бору. Найменше клiщiв i найбiльше ногохвосток реестрували у вологих дубово-соснових сугрудах.
Клiщi, видшет в рiзних типах лiсорослинних умов, належали до трьох шдр_вдв: ТготЫё11Ъгтез, Sarcoptiformes та Parasitiformes (табл. 2). 1х стввщ-ношення було рiзним. У зразках А2С найбiльш численним i рiзноманiтним був пiдряд Trombidiformes. Кiлькiсть особин у зразку становила в середньому близько 60. Серед клвдв цього тдряду були представники родин Eupodidae, Tydeidae, Ereynetidae, Rhagidiidae, Pseudocheylidae та Paratydeidae, якi належать до групи Prostigmata, а також Tarsonemidae та Scutacaridae iз групи Heterostigmata. Близько 37 % клiщiв (40 особин на дм2) належали до тдряду Sar-coptiformes, який був представлений двома групами: Acaridiae та Oribatei. Найменше було клвдв групи Gamasides тдряду Parasitiformes - в середньому 8 особин на дм2 тдстилки, що становить 7,4 % вщ ушх клiщiв.
Табл. 2. Кл1щ1 лй:ово1 тдстилки А2С та СДС
Таксон^чш групи А2С С3ДС
шд/дм2 % шд/дм2 %
1 Пд ряд Trombidiformes
Група Prostigmata 58 53,8 24 50,0
Eupodidae 7 6,5 15 31,3
Tydeidae 5 4,7 - -
Ereynetidae 3 2,7 1 2,1
Rhagidiidae 5 4,6 1 2,1
Pseudocheylidae 1 1.0 - -
Cunaxidae - - 1 2,0
Paratydeidae 27 25,0 - -
1нт 10 9,3 6 12,5
Група Heterostigmata 2 1,8 - -
Scutacaridae 1 0,9 - -
Tarsonemidae 1 0,9 - -
Разом 60 55,6 24 50,0
2 Шдряд Parasitiformes
Група Gamasides
Rhodacaridae 4 3,7 - -
Inmi Gamasides 4 3,7 - -
Разом 8 7,4 - -
3 Шдряд Sarcoptiformes
Група Acaridiae 10 9,2 3 6,3
Anoetidae 5 4,6 2 4,2
Inmi Acaridiae 5 4,6 1 2,1
Група Oribatei 30 27,8 21 43,7
Разом 40 37,0 24 50,0
Всього 108 100 48 100
У зразках С3ДС особини тдряду Parasitiformes були вщсутт. Нато-мють середня кiлькiсть клiщiв тдряду Trombidiformes та Sarcoptiformes була однаковою - 24 особини на дм2. Група Prostigmata тдряду Trombidiformes представлена родинами Eupodidae, Ereynetidae, Rhagidiidae та Cunaxidae, а група Heterostigmata в пробах була вщсутня. До тдряду Sarcoptiformes належали клвд груп Acaridiae та Oribatei, середня кшьюсть особин у пробах яких становила 6,3 % та 43,7 % вщповщно.
Люова пiдстилка е ушкальним середовищем для розмноження та про-живання безхребетних. Для деяких представниюв люово! фауни вона е схо-ванкою, мiсцем вiдкладання яець. За нашими дослщженнями наприкiнцi жов-тня та на початку листопада безхребетт тдстилки А2С та С3ДС на 93 % i бiльше були представлен ногохвiстками та клiщами (табл. 1).
Ряд клвдв (Acarina) був представлений родинами, що належать до трьох пiдрядiв: Parasitiformes, Trombidiformes та Sarcoptiformes. У нашш ви-бiрцi найрiзноманiтнiшою була група Prostigmata тдряду Trombidiformes. До ще! групи належать ra^i родин Eupodidae, Tydeidae, Ereynetidae, Rhagidiidae, Cunaxidae, Paratydeidae та Pseudocheylidae, бшьшють i3 яких е паразитами та хижаками. Деяю з них харчуються дрiбними комахами, клщами та !х
яйцями, iншi - висмоктують рослиннi соки. До тдряду Trombidiformes вщно-сять також групу Heterostigmata, представлену родинами Scutacaridae та Tar-sonemidae. Клiщi цих родин паразитують на рослинах i комахах. Серед них е також хижi та сапрофiтнi форми.
Група Gamasides тдряду Parasitiformes представлена родиною Rhoda-caridae. Цю родину ще слабо вивчено, тому ïï господарське та лжувальне значення не встановлено. Пщряд Sarcoptiformes представлений двома група-ми: Acaridiae та Oribatei. Клвд першоï групи харчуються рiзноманiтними ор-ганiчними субстратами: тр'ям, шерстю господарiв, грибами, насiнням, мер-твими комахами тощо. Серед Acaridiae немае m хижакiв, нi паразитiв, за ви-нятком кшькох видiв. Група Oribatei, або панцирт клiщi, становлять значну частину rрунтовоï фауни. Вони розкладають органiчнi речовини в процесi травлення, сприяючи пiдвищенню родючостi Грунту. Тому вони вщграють таку ж роль, як i дощовi черв'яки.
Вщмтносп у щiльностi безхребетних лiсовоï тдстилки у рiзних типах люорослинних умов можна пояснити рiзницею у структурi пiдстилки та рiзним мехатчним складом Грунту та його вологютю. З огляду на те, що проби вiдбирали у першш декадi листопада за температури +4, ra^i та iншi без-хребетт почали мiгрувати в глибшi шари Грунту, де менша вологiсть i вища температура. У вологiших умовах початок мирацп спостерiгають ранiше, а у сухших - пiзнiше. Висновки:
1. У дослщжених типах л^в зони Центрального Полiсся безхребетнi люо-во1 пiдстилки представленi клiщами, ногохвютками, мурашками, пооди-нокими павуками, псевдоскортонами, нематодами, личинками жукiв i кровососи.
2. За щшьшстю населення безхребетних, видшених iз лiсовоï пiдстилки, ти-пи л^в розмiщуються у такому порядку : свiжий березовий бiр -145 шд/дм , вологий дубово-сосновий сугруд - 122 шд/дм2 Перспективи подальших досл1джень. Надалi важливо спрямувати
дослщження на вивчення безхребетних лiсовоï пiдстилки у рiзнi пори року та в шших типах люорослинних умов Житомирського Полюся.
Л1тература
1. Козулько Г. А. Итоги и перспективы изучения беспозвоночных животних в ГНП "Беловежская пуща" / Г.А. Козулько. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.bp21.org.by/ru/books/celeb014.html.
2. Кривошеина Р.П. Диагностика состояния лесных массивов по составу насекомых кси-лобионтов / Н.П. Кривошеина, А.В. Компанцев // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. -1995. - № 1. - С. 39-45.
3. Paquin P. Changes in soil macroarthropod communities in relation to forest maturation through three successional stages in the Canadian boreal forest / P. Paquin, D. Coderre // Oecologia. -1997. - Vol. 112. - P. 104-111.
4. Paoletti M.G. Invertebrate biodiversity as bioindicators of sustainable landscapes / M.G. Pa-oletti // Agric. Ecosys. Environ. - 2001. - Vol. 74. - 450 pp.
5. Козулько Г.А. Влияние различных способов рубки леса на почвенных беспозвоночных в Беловежской пуще / Г.А. Козулько // Лес, наука, молодежь : матер. научн. конф. молодых ученых. - Гомель, 1999 а. - Т. 11. - С. 82-84.
6. Криволуцкая Г.О. Энтомофауна Курильских островов / Г.О. Криволуцкая. - Л. : Изд-во "Наука", 1973. - 315 с.
7. Koch L.E. A phenological investigation of invertebrates in forest and woodland areas in the south-west of Western Australia / L.E. Koch, J.D. Majer // Journal of the Royal Society of Western Australia. - 1980. - Vol. 63, Part 1. - P. 21-28.
Калиновский Н.В., Гузий А.И. Разнообразие и численность почвенных беспозвоночных лесной подстилки разных типов леса Центрального Полесья
Исследовано разнообразие и численность почвенных беспозвоночных лесной подстилки свежих березовых боров и влажных дубово-соснових сугрудов Левков-ского лесничества. По таксономической принадлежности и плотности населения беспозвоночных превалировали беспозвоночные свежих березовых боров.
Kalynovskyi N.V., Gusiy A.I. The diversity and density of litter invertebrates in different forest types in Central Polissya
The diversity and density of ground invertebrates in forest litter of subdry birch wood and damp oak-piny in Levkiv forestry were investigated. The litter of subdry birch wood was found to be the most populated and diverse taxonomically.
УДК 332.36 Ст. викл. Л.В. Ткачук, канд. екон. наук -
Львiвський нащональний аграрний утверситет
ПРОСТОРОВИЙ ФАКТОР РАЦЮНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Дослщжено вплив просторового фактора на оргащзащю ращонального земле-користування. Важливу роль вщведено просторовому фактору у впорядкуванн територп землекористування. ОбГрунтовано значення понять фрагментащя та роздрiбне-щсть земель.
Ключовг слова: просторовий фактор, землекористування, фрагментащя земель, роздрiбненiсть земель.
Постановка проблеми. Фундаментальним елементом поняття земля е проспр, що поеднуе "юнуючий каркас територ1альних виробничих сил з еко-лопчним територ1альним каркасом" [6, с. 195] для розмщення вше! сукуп-носп форм 1 вид1в сусшльно-економ1чно! д1яльносп. Будучи частиною простору, землекористування е не лише економ1чною, а й просторовою катего-р1ею. Йому властив1 просторов! ознаки: розм1р територп, форма, в1ддал1, ко-ординати розмщення в просторь Землекористування охоплюе, кр1м земельно! площ1, елементи шфраструктури: господарсью двори, дороги та шш1 еле-менти облаштування територп [1, с. 27]. Усвщомлення того, що просторовий фактор мае ютотний вплив на економ1чний результат господарювання, зумо-вило зростання його рол1 в оргашзацп економ1чно ефективного та еколопчно ращонального землекористування.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. З економ1чного погляду, землю розглядають [4, с. 38] 1 як дефщитний проспр, що визначае мюце роз-ташування р1зних вид1в виробничо! д1яльносп, шфраструктури, мюць прожи-вання, 1 як родючий Грунт, що забезпечуе оргашчними й неоргашчними речо-винами сшьське господарство, а також 1 як те, що мае ушкальну юторичну
