CC BY
16
the city, where number of anthropogenic factors and the intensity of their negative influence grow. The integrity of the forest belts system, connecting elements of the ecological network is violated.
Keywords: agricultural landscapes, forest shelter belts, ecological corridors, anthropogenic factors, structure of forest stand, degradation of forest stand.
УДК 630*2-636.99(477.41/42)
МЕЗОФАУНА Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ СВ1ЖИХ СОСНОВИХ БОР1В ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ ЖИТОМИРСЬКОГО П0Л1ССЯ
Н.В. Калиновський1
Дослщжено щiльнiсть i склад сшльноти безхребетних люово'! пiдстилки у свiжих соснових борах центрально'! частини Житомирського Полiсся в умовах Державного шд-приемства "Радомишльське люомисливське господарство" (ДП "Радомишльське ЛМГ"). Серед мшроартропод усiх дослiджених дiлянок лiсу домшували клiщi орибати-ди, простигмати та ногохвiстки. З вiком лiсу в шдстилщ спостережено так тенденцЦ; загальна абсолютна щiльнiсть безхребетних та сшввщношення клщш до ногохвiсток зростали; вщносна щiльнiсть клiщiв мезостигмат та астигмат зростала, а ногохвiсток зменшувалася. Статистично достовiрними цi змши були у середньовшових та стиглих лiсах вщносно зрубiв. За видовим багатством, шдексами бiорiзноманiття Шенона та Омпсона, а також iндексом подiбностi Марчевського i Стейнхауса, пiдстилки молодня-кiв, середнъовшових i стиглих лiсiв були схожими, шдстилка зрубiв вiдрiзнялася вiд та-ко'! молоднякiв i старших лiсiв, а незiмкнутих лiсових культур - займала промiжне становище.
Ключов1 слова: свiжий сосновий бiр, безхребетнi люово'! пiдстилки, клiщi, ногох-вiстки, щшьшсть, подiбнiсть.
Вступ. Лiсова пiдстилка е особливим компонентом лiсових ценозш [7]. Вона е перехвдним шаром, який знаходиться на межi наземного та Грунтового тотчних блокiв ценозiв суш! Разом з кшькома верхшми шарами Грунту шдстилка е основним мкцем взаемодii безхребетних тварин, мешканщв рiзних ярусш лiсу [6]. Д1яльнкть Грунтових безхребетних вiдiграе значну роль у цир-кулюваннi органiчних речовин, структуруванш Грунту та ростi рослин [10]. Проте чисельнкть популяцiй безхребетних тварин змшюеться залежно вiд при-родних умов: пори року, температури, кшькосп опадш, висоти н.р.м. та шших чинниюв природного середовища [9].
Незважаючи на активну роботу щодо вивчення Грунтових та шдстилко-вих безхребетних лiсових екосистем на територц Украiни [1-5, 8, 11], питания структури ентомофауни загалом, ц щiльностi та динамiки чисельностi в умовах Житомирського Полiсся залишаються недостатньо вивченими.
Мета роботи - вивчити щiльнiсть i склад спiльноти безхребетних лко-воi пiдстилки у свiжих соснових борах центрально! частини Житомирського Полкся.
Матерiали та методи. Матерiал для дослiджень вiдiбрано у Красно-бiрському лiсництвi ДП "Радомишльське ЛМГ". Дослщжено пiдстилку зрубiв незшкнутих лкових культур, молодиякiв, середньовiкових i стиглих деревоста-нiв. Характеристика дiлянок дослвдження (скороченi назви подано в дужках).
1 асист. Н.В. Калиновський - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ун1верситет
1. Зруб (Зр) - товщина шдстилки 1,0 см.
2. He3iMKHyTi лiсовi культури (далi - НЛК): квартал 8, видш 15; площа насадження - 5,2 га; середня товщина пiдстилки - 0,5 см; склад - 8Сз2Бп; вж -4 роки; боштет - 2; повнота - 0,85.
3. Молодняки (Мл): квартал 6, видш 6; площа 3,6 га; середня товщина шдстилки - 3 см; склад - 7Сз3Бп; вш - 23, 23; висота - 10, 12 м; дiаметр - 10, 12 см; група вшу - 3; боштет - 1; повнота - 0,8; запас - 120 м3/га.
4. Середньовiковi (СВ): квартал 3, видш 5; площа - 4,2 га; середня товщина шдстилки - 3 см; склад - 10Сз; вж - 51 рш; висота - 17 м; дiаметр - 18 см; група вжу - 4; боштет - 1; повнота - 0,9; запас - 290 м3/га.
5. Crarai (Ст): квартал 10, видш 14; площа - 1,7 га; середня товщина шдстилки - 5 см; склад - 10Сз; вгк - 93 роки; висота - 25 м; дiаметр - 36 см; група вжу - 7; боштет - 2; повнота - 0,6; запас - 326 м3/га.
Зразки вдабрано на початку квггая, серпня та листопада 2012 р. Зразок -монол^ лково! шдстилки квадратно!' форми розмiром 10x10 см кожен (100 см2), товщина якого доршнювала товщиш шдстилки. 1з кожно!' дшянки вь дiбрано по 5 зразюв. Всього дослщжено 75 зразюв. Екстракцю безхребетних тварин здшснено за допомогою модифiкованих Tullgren лiйок дiаметром 15 см зi вставленою откою з розмiром комiрок 2x2 мм. Джерелом свта слугувала електрична лампа. Безхребетш тварини випадали через отвiр лiйки у збiрнi пля-шечки, наповненi 70 %-м спиртом. Екстракщя тривала 2 доби.
За допомогою дисекцшного мiкроскопа при загальному збшьшенш 40 пiдраховано загальну кiлькiсть безхребетних тварин основних груп: клiщiв (Prostigmata, Mesostigmata, Oribatida, Astigmata), ногохвкток та ш. Клiщiв кла-сифiковано до шдзагошв i родин за допомогою складного мжроскопа Axiolab (Carl Zeiss) при збшьшенш 100x. Для характеристики складу мезофауни та !'!' рiзноманiтностi використано такi екологiчнi показники: абсолютна та вщносна щiльнiсть, спiввiдношення клiщiв до ногохвiсток (А/С iндекс), кшьккть таксо-нiв, iцдекс бiорiзноманiття Шенона, обернений iндекс Омпсона та шдекс по-дiбностi Марчевського i Стейнхауса.
Абсолютну щiльнiсть безхребетних лково!' шдстилки визначено як кшь-кiсть особин (iндивiдyyмiв) на площi один квадратний метр (iнд.м"2). Товщина пiдстилки в зразках була рiзною. Для того щоб цей показник не впливав на абсолютну щiльнiсть видшених тварин при порiвцяннi зразкiв з рiзною товщиною пiдстилки, кiлькiсть тварин, отримана у кожному зразку, була подшена на тов-щину шдстилки.
Оскшьки розподiл отриманих цифрових даних не вiдповiдав вимогам " нормальностГ, статистичний аналiз проведено за допомогою непараметричних методiв Mann-Whitney (для порiвняння двох зразкiв) та Kruskal-Wallis (для ана-лiзy варiант) з наступним множинним попарним порiвцянцям та корекцкю Bonferroni. Всi розрахунки проведено в программ XLSTAT-Pro 2013.4.
Результата дослщження та ix обговорення. У зразках лково! шдстилки свiжих соснових борiв клiщi та ногохвктки становили вiд 96 до 99 % уах видшених тварин (табл. 1, рис. 1). Серед шших видшених безхребетних були: павуки, псевдоскоршони, дощовi черв'яки, багатонiжки, жуки, мурашки, iншi комахи та личинки комах, проте не виявлено нематод.
Табл. 1. Склад ipi4Ha середня щтьтсть безхребетних тварину свiжих сосновых борах рiзного eiKy (скореговаш дат, *100 тд. м-2)
TaKCOHOMi4Ha група Зр НЛК Мл СВ Ст
Клiщi
Prostigmata (total) 4,93 45,33 87,04 95,33 65,98
Eupodidae 0,60 2,27 10,51 10,44 7,28
Tydeidae - 3,60 4,78 7,80 4,70
Bdellidae 0,80 0,80 7,62 8,91 5,47
Rhagidiidae — — 3,84 3,51 2,12
Cunaxidae — — 0,78 1,29 0,12
Pseudocheylidae — — 1,44 1,27 1,90
Paratydeidae — — — — 0,20
Scutacaridae — — 0,93 1,40 0,58
iншi Prostigmata 3,53 38,67 57,13 60,71 43,93
Mesostigmata (total) 0,27 6,00 9,27 9,56 6,73
Phytoseiidae — 1,60 3,38 2,91 1,07
Rhodacaridae — — 0,80 0,56 1,15
1нш1 Gamasides 0,27 4,40 5,87 6,09 4,52
Oribatida 6,87 66,80 81,96 106,13 73,53
Astigmata — 0,80 7,36 7,84 4,50
Всього клвдв 12,07 118,93 185,62 218,87 150,75
Ногохвютки
Collembola 7,27 32,40 79,47 37,04 22,88
Всього мкроартропод 19,33 151,33 265,09 255,91 173,63
Iншi безхребетш (макроартроподи)
Личинки комах 0,73 2,53 1,62 1,24 0,85
Coleoptera — 0,13 0,16 — 0,03
Hymenoptera — 0,13 — 0,02 0,03
Centipedes — 0,27 — 0,12 0,03
Areneae — — 0,18 0,16 0,05
Pseudoscorpionida — — 0,29 — 0,15
Annelida — — 0,09 0,13 0,03
[ншi комахи — 0,93 0,22 0,24 0,20
Всього шших 0,73 4,00 2,56 1,91 1,38
Разом безхребетних 20,07 155,33 267,64 257,82 175,02
Зр ' НЛК' Мл ' СВ ' Ст " Зр
Рис. 1. Ыдносний вм^т макро- та мтроартропод у тдстилках свiжих сосновых бор1врЬного в1ку: Зр) зруб, НЛК) He3iMKHymi лiсовi культуры, Мл) молоднякы, СВ) cepedHboeiKoei, Ст) cmuzni
Загальна абсолютна юлькютъ тварин у люовш шдстилщ з вшом люу 3Mi-нювалася HepiBHOMipHO (див. табл. 1). Найменшу щiльнiсть тварин спостереже-но у тдстилках зрубу - 2007 щд.м-2. У шдстилщ НЛК кiлькiсть безхребетних
рiзко збшьшилася у 7,7 раза i становила 15533 iнд.м"2 (Kruskal-Wallis тест, Р<0,002). У молодняках щiльнiсть безхребетних лково! пiдстилки зросла ще майже в 1,7 раза i досягла максимального значення - 26764 iнд.м-2 (Kruskal-Wallis тест, поркняння НЛК i молодняки, Р=0,026, зруб i молодняки Р<0,0001). У пiдстилках наступних вiкових груп вiдзначено поступове зменшення щшь-носп безхребетних тварин (див. табл. 1), однак статистична рiзниця мiж сусвд-нiми за вiком парами лгав була недостовiрною.
Абсолютний вмiст шших безхребетних (макроартропод) у пiдстилках збшьшився бiльше нiж у 4 рази у НЛК порiвняно зi зрубом (Кгшка!^а!^ тест, Р=0,006) (див. табл. 1). У лках старшого вшу вмкт iнших безхребетних тварин поступово зменшувався. Достовiрно статистичну рiзницю встановлено тшьки мiж зрубом i молодняками (Kruskal-Wallis тест, Р=0,001). Вiдносний вмкт ш-ших безхребетних тварин був максимальним у пiдстилцi зрубу i зменшувався з вiком лiсiв (див. рис. 1). У цш категорп пiдстилкових тварин найбiльше видше-но личинок комах (див. табл. 1).
Абсолютний вмкт мкроартропод був найменшим у шдстилщ зрубу, 1933 шд.м-2 У старших вiкових групах лгав вш змiнювався за такою ж тенден-цieю, як i загальна кшьккть безхребетних тварин (див. табл. 1). У функцюналь-нiй " ieрархiчнiй" моделi грунтово! бiоти мкроартроподам вiдводиться роль трансформаторiв пiдстилки. Вони подрiбнюють та зволожують спожитi часточ-ки рослин, створюючи якiсний субстрат для мкрооргашзмк i Отже, допомага-ють росту та поширенню мкробних популяцiй. Лiтературнi джерела свiдчать, що щiльнiсть мiкроартропод (i клiщiв, i ногохвiсток) позитивно корелюе з мк-робною та дрiбнокореневою бiомасою [9, 10]. Максимальну кiлькiсть м^оар-тропод (26509 iнд.м"2) спостережено в лковш пiдстилцi молоднякiв. Статистична рiзниця була достовiрною тiльки мiж щшьнктю мiкроартропод у лiсових пiдстилках зрубу та будь-яко! iншоí вiковоí групи (Kruskal-Wallis тест, Р<0,002). Вiдносний вмкт мкроартропод поступово збiльшувався вiд 96 % i бiльше у зрубi до 99 % i бкьше у молодняках i лiсах старшого вку (див. рис. 1).
На частку клщк припадало вiд 63,45±4,12 до 85,58±1,42 % видiлених мкро-артропод (табл. 2). 1х абсолютна щшьнкть зростала вiд 1207 шд.м"2 у шдстилщ зрубу до 21887 шд.м-2у шдстилш середньовкового лку (див. табл. 1). У стиглих лiсах щiльнiсть клiщiв зменшилася ^зниця недостовiрна). Статистично досто-вiрну рiзницю встановлено мiж щiльнiстю клiщiв у шдстилках зрубу та будь-яко! iншоl вково! групи лiсу, а також НЛК та середньовкових насаджень (див. табл. 2). Подiбна тенденция абсолютно! щiльностi характерна i для основних так-сонк клiщiв - орибатид, простигмат, мезостигмат та астигмат (див. табл. 1).
Серед клiщiв орибатиди були найчисленшшими у лкових пiдстилках всiх вiкових груп насаджень, за винятком молоднякiв. На !х частку припадало вiд 44 % (молодняки) до 57 % (на зрубах) клiщiв, видшених з дослщжуваних зразкiв (рис. 2). Вони також домшували серед мiкроартропод, де !х частка становила вiд 33,68±0,39 (у молодняках) до 41,92±4,90 % (на зрубах) (табл. 3). У досль дженнях iнших авторiв найчисленшшою групою грунтово! мезофауни були також орибатиди [9, 10]. Фекальш часточки, ям е продуктом !х трофiчно! актив-ностi, значно збшьшують площу поверхнi, на якiй ввдбуваеться первинне роз-
Таксон Зр НЛК Мл СВ Ст Р
Prostigmata А В ВС С ВС <0,003
Mesostigmata А АВ ВС С ВС <0,005
Oribatida А В B В В <0,001
Astigmata А А B В В <0,002
Кл1щ1 разом А В ВС С ВС <0,003
Collembola А ВС С ВС AB <0,004
Мкроартроподи разом А В В В В <0,002
[нш1 безхребетш тварини А АВ В АВ АВ <0,001
Ус1 безхребетш тварини А В В В В <0,002
НЛК
Мл
СВ
Ст
Р
Prostigmata
А
ВС
С
ВС
<0,003
Mesostigmata
А
АВ
ВС
ВС
<0,005
Oribatida
А
<0,001
Astigmata
А
А
<0,002
Кл1щ1 разом
А
ВС
С
ВС
<0,003
Collembola
А
ВС
ВС
AB
<0,004
Мкроартроподи разом
А
<0,002
1нш1 безхребетш тварини
А
АВ
АВ
АВ
<0,001
Ус1 безхребетш тварини
А
<0,002
Рис. 2. Ыдносний вiдсотковий вмкт тдзаготв кл^в до загального вмкту клщ1в у свiжих соснових борах рiзного в^
У тдстилт молодняюв переважали простигмати, де 1х нараховувалось близько 47 % вщ уах видтених клiщiв (див. рис. 2). В шших вiкових групах !х частка становила вiд 38 % до 44 %. Серед мкроартропод вони були другою тс-ля орибатид домшуючою групою в тдстилках усiх вiкових груп лiсiв, за винят-ком молоднякiв, де були найчислентшими i становили 35,74±5'02 % уах мкро-артропод (див. табл. 3). Вщсотковий вмiст простигмат серед мкроартропод ль сово'1 пiдстилки з вком лiсу зростав (див. табл. 3).
Серед простигмат у тдстилках стиглих насаджень щентифковано пред-ставниюв восьми родин, а саме: Eupodidae, Tydeidae, Bdellidae, Rhagidiidae, Си-naxidae, Pseudocheylidae, Paratydeidae та Scutacaridae. У тдстилках середньовь кових лЫв та молодняюв не виявляли клiщiв родини Paratydeidae. У тдстилт НЛК iз зазначених вище 8 родин виявлено тльки три: Eupodidae, Tydeidae, BdeШdae; а у пiдстилцi зрубу - двг Eupodidae та Bdellidae (див. табл. 1).
Табл. 3. Ыдносна щтьтсть основных таксотв тдстилкових мтроартропод (до загальног ктькост1 мкроартропод) у свiжих соснових борах рiзного вту
Таксон
Зр
НЛК
Мл
СВ
Ст
Prostigmata
20,28 (4,90)
32,90 (5,03)a
35,74
(5,02)a
38
;,04 (3,i6)a
38,72
(4,23b
Mesostigmata
1,25 (0,87)a
2,13 (0,73)a
3,94 (0,57)
3,61 (0,37)
3,94 (0,38)
Oribatida
41,92 (4,90)a
35,30 (3,47)a
33,68 (3,i
40,96
(4,07)a
39,44 (5,14)a
Astigmata
0 00a
0,29 (0,21)a
3,11 (0,39)
2,96 (0,44)
2,80 (0,34)
Клщг разом
63,45 (4,12)
70,62 (4,86)a
76,46 (4,11)a
85,58 (1,42)
84,91 (2,07)'
Collembola
36,55 (4,12)
29,38 (4,86)
23,54 (4,11)a
14,42 (1,42)a
15,09 (2,07)
В
С
В
B
В
В
B
В
В
В
С
В
В
В
В
В
В
В
В
В
Примiтка: середне (стандартна похибка, SE). Значення в рядках, що супроводжу-ються рiзними буквами, достовiрно вiдмiннi (Kruskal-Wallis тест, множинне попарне порiвняння, скорегований рiвень достовiрностi Bonferroni: 0,005).
Частка клiщiв тдзагону мезостигмата становили вiд 2 % (на зрубах) до 5 % (НЛК та молодняки) ycix видшених клiщiв та вiд 1,25±0'87 % (на зрубах) до 3,94±0'38 % (у стиглих та молодняках) вщ yсiх видшених мiкроартропод (див. рис. 2, табл. 3). У зразках люових тдстилок зрyбiв та НЛК мезостигмати вияв-лялися не постшно (13 % та 40 % вщповщно). Представникiв родини Phyto-seiidae цього пiдзагонy спостережено у тдстилках зрyбiв, а родини Rhodacari-dae - зрyбiв та НЛК (див. табл. 1). Кшшд когорти Astigmata у зразках люових пiдстилок також виявляли не завжди. Так, вони були вщсутт у пiдстилках зру-бiв, а у пiдстилках НЛК виявлено у 13 % проб. У середньому 1х частка серед клшДв становила 1-4 % (див. рис. 2), а серед мкроартропод - вщ 0,29±0'21 % (на зрубах) до 3,11±0'39 % (у молодняках) (див. табл. 3).
Вщносний вмют ногохвiсток у лiсовiй тдстилщ з вiком насаджень змен-шувався (див. табл. 3). ïх частка серед мкроартропод становила 36,55±4'12 % на зрубах i поступово зменшувалася до 14,42±142 % у середньовкових лiсах. Близькою до тако'1 вона була й у стиглих люах. Абсолютна шдльшстъ ногохвю-ток виявлена найменшою у пiдстилках зрyбiв i складала 727 шд.м"2. У тдстилках НЛК вона зросла бтьш тж у 4 рази (до 3240 шд.м"2), у молодняках - ще майже у 2,5 раза (до 7947 шд.м-2), а в люах старшого вку вона поступово зменшувалася (див. табл. 1). Достовiрнy рiзницю встановлено мiж щтьтстю колем-бол на зрубах та люах старшого вiкy (Kruskal-Wallis тест, Р<0,005), а також у молодняках i середньовкових насадженнях (Kruskal-Wallis тест, Р=0,004) (див. табл. 2).
Стввщношення клiщiв до ногохвiсток з вком лiсy поступово зростало (рис. 3). Статистично достовiрна рiзниця була мш зрубом та середньовiковим чи стиглим (Kruskal-Wallis тест, Р<0,0001) деревостаном, а також мiж НЛК та середньовковим деревостаном (Kruskal-Wallis тест, Р=0,005).
Рис. 3. CnieeiÔHomeHHM rniiwis до ногохвкток (А/С коефщент) у тдстилках ceimux соснових бoрiв рiзнoгo вгку
Таксономiчне багатство безхребетних люово'1 тдстилки, як показали на-шi дослiдження, з вком люу зростало (табл. 4). 1ндекс Шенона був найменшим на дшянках зрyбiв, а найбтьшим - у молодняках; у тдстилках лЫв старшого вку вш залишався майже таким як i в молодняках (див. табл. 4). Обернений ш-декс Смпсона був також максимальним у молодняках, а мМмальним - у НЛК. За цими двома шдексами люи можна розташувати у такш послiдовностi (в1д бiльшого значення до меншого): Мл - СВ - Ст - НЛК - Зр (див. табл. 4).
Табл. 4. Таксономiчне багатство та тдекси бiорiзноманiття Шенона (Н') та Стпсона (1/Б) у свiжих соснових борах рЬного в^
Показник Група лку за вiком
Зр НЛК Мл СВ Ст
Кшью сть таксошв 7 14 20 20 23
H' iндекс 1,45 1,51 1,79 1,78 1,75
1/0 iндекс 3,53 3,42 4,31 3,98 3,82
Результати ан^зу проведених дослщжень засвдаили, що шдекс подiб-ностi Марчевського-Стейнхауса (МС iндекс) шдстилки молоднякiв i борiв старших вкових груп дуже близькi мiж собою як за загальним складом шдстилко-вих безхребетних (табл. 5, а), так i за складом популяцц пiдстилкових клiщiв (табл. 5, б). 1ндекс подiбностi для цих груп i популяцш був у межах вщ 0,74 до 1,00. Вщповщно до МС iндексу, популящя пiдстилкових безхребетних i шд-стилкових клiщiв зрубу вiдрiзняeться вiд тако! молоднякiв i старших лiсiв (МС = 0,30-0,38).
Табл. 5. 1ндекс подiбностi за Марчевським i Стейнхаусом _(а - для вах безхребетних, Ь - для клiщiв)_
Група лку за вшом З р НЛК Мл СВ
а ь а ь а ь а ь
НЛК 0,50 0,63
Мл 0,35 0,38 0,75 0,62
СВ 0,35 0,38 0,62 0,62 0,74 1,00
Ст 0,30 0,36 0,65 0,57 0,87 0,93 0,87 0,93
Шдстилка незшкнутих лкових культур займае промiжне положення мiж зрубом та групою старших лiсiв. 1ндекс подiбностi для всiх безхребетних мiж НЛК та середньовiковим i стиглим лiсом становив 0,62 та 0,65, i був високим (0,75) мiж НЛК та молодняками (див. табл. 5, а). МС шдекс для клщк мiж шд-стилками НЛК та будь-яко! iншоi вiковоí групи лiсу змiнювався вiд 0,57 до 0,63 (див. табл. 5, б).
Висновки:
1. У вах зразках шдстилки свiжих соснових борiв спiльноти безхребетних складалися переважно iз клiщiв та ногохвiсток (колембол) - представникк мiкроартропод, що становили вiд 96 до 99 % вщ усiх видiлених тварин.
2. Загальна абсолютна щiльнiсть пiдстилкових безхребетних з вком лiсу зростала. Статистично достовiрною була рiзниця мiж зрубами та середньовко-вими чи стиглими деревостанами.
3. Сшввщношения клiщiв до ногохвiсток з вком лiсу поступово зроста-ло. Статистична достовiрна рiзниця була мiж зрубом та середньовковими чи стиглими деревостанами, а також мiж незiмкнутими лковими культурами та се-редньовiковим бором.
4. Серед м^оартопод лiсових шдстилок усiх дослiджених дiлянок лiсу домшували клiщi орибатиди, простигмати та ногохвктки. Структура спiльноти мiкроартропод з вком деревостанiв змiнювалася. Вiдносна щiльнiсть клiщiв
мезостигмат та астигмат зростала, а ногохвкток зменшувалася. Статистично достовiрними щ змiни були у середньовжових i стиглих лках вiдносно 3py6iB. Змiни вмiстy орибатид i простигмат були недостовiрними.
6. За видовим багатством, iндексами бiорiзноманiття Шенона та Омпсо-на, а також шдексом подiбностi Марчевського i Стейнхауса пiдстилки молодня-юв, середньовжових та стиглих лiсiв були схожими. Шдстилка зрyбiв вiдрiзня-лася ввд тако! молоднякiв i старших лкш, а НЛК - займала промiжне становище.
Перспективи подальших дослщжень. Надалi важливо спрямувати дос-лiдження на вивчення безхребетних лiсовоi пiдстилки в шших районах i типах лку Житомирського Полiсся.
Лiтература
1. Бригадиренко В.В. Р1зномашття угрупувань пiдстилкових безхребетних долинних л1ив piKH Псел (Полтавська область) / В.В. Бригадиренко, О.С. Комаров // Вюник Бшоцерк. держ. аг-рар. ун-ту : зб. наук. праць. - Бiла Церква, 2007. - Вип. 47. - С. 43-49.
2. Ковалевський С.Б. .Шивничо-еколопчна роль трав'яного покриву в культурах сосни зви-чайно! Схщного Полiсся : дис. ... д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 / Кабшет Мшстрш Украши; С.Б. Ковалевський. - К., 2003. - 478 с.
3. Комаров О.С. Особливосп формування фауни пiдстнлкових безхребетних аренних л1ив р. Дншро в умовах Полтавсько! областi / О.С. Комаров, В.В. Бригадиренко // Еколопя та ноосфера : зб. наук. праць. - 2008. - Т. 19, № 1-2. - С. 68-77.
4. Кульбачко Ю.Л. Стан структурно! оргашзаци безхребетних тварин шдстилки степових люгв в умовах промислового забруднення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / Ю.Л. Кульбачко. - Дншропетровськ, 1999. - 21 с.
5. Меламуд В.В. Р1зномашття грунтових мжроартропод природних зон Захщного Полюся / В.В. Меламуд, Е.В. Рукавець // Бюр1зномашття та роль тварин в екосистемах : матер. VI М1жнар. наук. конф. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2011. - С. 193-195.
6. Захаров А.А. Почвенные беспозвоночные рекреационных ельников Подмосковья / А.А. Захаров, Ю.Б. Бызова, А.В. Уваров и др. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - 233 с.
7. Сукачев В.Н. Динамика лесных биогеоценозов / В.Н. Сукачев // Основы лесной биоге-оценологии. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - С. 1-574.
8. ЯворницькийВ.1. Р1зномашття i функциональна оргашзацш угруповань грунтових безхребетних ялицево-букових д1бров крайового низькопр'я Верхньодшстровських Бескндiв / В.1. Яворницький, О.В.В. Яворницька // Науков1 основи збереження бютично! р1зноматтноет1 : зб. наук. праць. - 2012. - Т. 3(10), № 1. - С. 169-180.
9. Blair J.M. Responses of grassland soil invertebrates to natural and anthropogenic disturbances / J.M. Blair, T.C. Todd, M.A. Callaham, 2013. - Pp. 43-71.
10. In D.C. Coleman. Invertebrates as Webmasters in Ecosystems / In D.C. Coleman and P.F. Hendrix (eds.), 2000. CABI Publishing, New York, NY, USA. - Pp. 123-127.
12. Curry J.P. The arthropods associated with the decomposition of some common grass and weed species in the soil / J.P. Curry // Soil Biology and Biochemistry. Elmsford. - 1973. - Vol. 5. - Pp. 645-657.
13. Kalynovskyi N. The effects of forest site conditions and stands' age on litter microarthropod density and community structure in Zhytomyr Polissya, Northern Ukraine / N. Kalynovskyi // FORESTRY IDEAS, Bulgaria. - 2014. - Vol. 20, No. 1 (47). - Pp. 57-66.
Надклано до редакцп 24.02.2016 р.
Калиновский Н.В. Мезофауна лесной подстилки свежих сосновых боров Житомирского Полесья
Исследованы плотность и состав сообщества беспозвоночных лесной подстилки в свежих сосновых борах центральной части Житомирского Полесья (ГП "Радо-мишльское ЛОХ"). Среди микроартропод всех исследованных участков леса доминировали клещи орибатиды, простигматы и ногохвостки. С возрастом леса в подстилке наб-
людались следующие тенденции: общая абсолютная плотность беспозвоночных и соотношение клещей к ногохвосткам возрастали; относительная плотность клещей мезос-тигмат и астигмат увеличивалась, а ногохвосток уменьшалась. Статистически достоверными эти изменения были в средневековых и спелых лесах относительно срубов. По видовому богатству, индексам биоразнообразия Шеннона и Симпсона, а также индексу Марчевского и Стейнхауса, подстилки молодняков, средневековых и спелых лесов были похожими, подстилка срубов отличалась от такой молодняков и старших лесов, а подстилка несомкнутых лесных культур занимала промежуточное положение.
Ключевые слова: свежий сосновый бор, беспозвоночные лесной подстилки, клещи, ногохвостки, плотность, подобие.
KalynovskyyN.V. Litter Mezofauna in Fresh Pine Forests of Zhytomyr Polissya
The density and structure of the litter invertebrate communities in fresh pine forests of the central part of Zhytomyr Polissya (Radomyshl Forest state enterprise) were investigated. Among microartropods in all studied forest areas springtails, oribatida and prostigmata mites dominated. Depending on the forests age the total invertebrate density and ratio between the amount of springtails and mites was growing; the relative density of mesostigmata and astigmata mites increased, and springtails decreased. Statistically significant changes were in middle-aged and mature forests according to cut forests. For species richness, Shannon and Simpson's biodiversity indexes, as well as an index of similarity after Marczewski and Steinhaus litter of young, middle-aged and mature forests were similar, litter of cut forests differed from young and older forests and non-closed forests occupies an intermediate position.
Keywords: fresh pine forest, litter invertebrates, mites, springtails, density, similarity.
УДК 630*[5+17]:582.475.4
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА ДАНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОСЛИННО1 Б10МАСИ ШТУЧНИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВ0СТАН1В П1ВДЕНН0Г0 ПРИДНШРОВСЬКОГО П0Л1ССЯ
С. С. Ковальська1'2
Опрацьовано таксацшш описи люових господарств дослщжуваного регюну 1 ш-д1брано найбшьш репрезентативш дщянки для закладання тимчасових пробних площ. За результатами польових 1 лабораторних дослщжень, що оброблялися на ПК за допо-могою спещально розроблених прикладних програм, з1брано потр1бний матер1ал для оцшювання бютично! продуктивной! штучних соснових деревостанш Поденного Придншровського Пол1сся. Наведено лгавничо-таксацшну характеристику дослщних даних, яка дасть змогу розробити адекватш математичш модел1 ф1томаси 1 мортмаси деревосташв за 1х окремими компонентами (деревина стовбура у кор1, кора стовбура, гики крони та хвоя, сухостш, деревна ламань, пш) у штучних сосняках, побудувати систему нормативно-шформацшного забезпечення дослщження основних таксацшних 1 бютичних параметр1в деревосташв, оцшити 1х вплив на еколопчний стан довкшля.
Ключовi слова: Пшденне Придншровське Полкся, фггомаса, мортмаса, тимчасов1 пробш площ1, репрезентатившсть, вш, боштет, повнота, тип люорослинних умов.
Вступ. В умовах глобально! змши клшату, антропогенно!' деградацп довкiлля та глибоко! енергетично! кризи кра!н i регiонiв бютичну продуктив-нiсть лiсiв розглядають як основну характеристику. За!! допомогою визначають
1 acnip. С. С. Ковальська - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в
2 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
