CC BY
21
дослщжено 450 зразюв - по 150 зразюв i3 кожного району (2 типи лшу (А2 i В2) х 5 вшових груп х 3 сезони х 5 зразюв). Видтення безхребетних здiйснювали за допомогою модифжованих Tullgren лiйок дiaметpом 15 см зi вставленою дротяною сiткою з pозмipом комipок 2х2 мм. Джерелом свггла слугувала елек-трична лампа. Дpiбнi безхpебетнi випадали через отвip лiйки у збipнi пляшечки, наповнеш 70 % спиртом. Екстpaкцiя тривала 2 доби.
Пiдpaхунок загально' шлькосп iндивiдуумiв у тaксономiчних групах здшснювали за допомогою дисекцiйного мiкpоскопу за загального збiльшення 40х. Клiщiв класифшували до пiдзaгону та родини за допомогою складного мж-роскопа за збшьшення 100х. Абсолютну щiльнiсть визначали як кiлькiсть осо-бин (iндивiдуумiв) на площi один квадратний метр (шд. м-2). Товщина тдстил-ки в зразках була piзною. Для того щоб цей показник не впливав на абсолютну щтьшсть тварин при поpiвняннi зpaзкiв з piзною товщиною пiдстилки, кть-кiсть тварин, отриману у кожному зразку, було подтено на товщину пiдстилки.
Результати дослщження та ix обговорення. Сеpедньоpiчнa абсолютна щiльнiсть безхребетних лiсовоí тдстилки у стиглих лiсaх в умовах А2 була практично однаковою у вах трьох районах дослiдження (рис. 1). У тдстилках св1жих соснових боpiв вiдповiдних iнших вiкових груп у твденних та швшч-них районах значення абсолютно'' щiльностi безхребетних також були близьки-ми. У центральному район абсолютна щiльнiсть безхребетних люово'* тдстил-ки у вах вiкових групах боpiв, за винятком зрубу, була бтьшою за таку у двох iнших районах дослщження (див. рис. 1). При цьому статистично достовipну pi-зницю встановлено лише мiж центральними та твденними районами у тдстил-ках молодняюв (Kruskal-Wallis тест, Р=0,004) та мiж пiдстилкою середньовжо-вих лiсiв центральних i пiвнiчних paйонiв (Kruskal-Wallis тест, Р=0,003).
Зруб HJ1K Молодняки Середньовксш Cinrjii
Рис. 1. Середньорiчна абсолютна щтьшсть усЫ безхребетних л^овог тдстилки у свiжих соснових борах трьох райошв досл1дження: Бр - Барашвське ЛГ; Кб -Радомишльське ЛМГ; Лг - Лугинське ЛГ
В умовах свiжих дубово-соснових суборiв середньорiчна абсолютна щтьшсть безхребетних у тдстилках середньовжових та стиглих лшв була найменшою у твденних, а найбтьшою - у твтчних районах (рис. 2). Рiзниця щiльностi мiж цими двома районами була статистично достовiрною (Кгыяка1-Ша1Ш тест, Р=0,002 для середньовжового та Р=0,009 для стиглого люу). Серед молодняюв максимальну середньорiчну абсолютну щiльнiсть безхребетних ль сових пiдстилок спостережено у центральних районах, а найменшу - у твденних (Кгшка1-ШаШ8 тест, Р=0,001 - для центральних i твденних, Р=0,027 - для центральних i пiвнiчних). На зрубах найбтьшу абсолютну щiльнiсть безхребетних люово! пiдстилки встановлено у пiвнiчному райош, а найменшу - у цен-
тральному (Кгшка1^а1Ш тест, Р<0,0001 - для центрального i пiвнiчного, Р=0,05 - для центрального i пiвденного) (див. рис. 2). Шдстилки незiмкнених лiсових культур трьох райошв дослiдження за абсолютною щшьшстю безхре-бетних тварин статистично не вiдрiзнялися мiж собою.
Зруб НЛК Молодняки Середньсдаксда Стипп
Рис. 2. Середньор1чна абсолютна щ1лън1стъус1х безхребетних Д1сово'1 тдстилки у св1жих дубово-соснових суборах трьох райошв досл1дження: Бр - Барашвське ЛГ;
Кб - Радомишльське ЛМГ; Лг - Лугинське ЛГ
Стввщношення клвдв до ногохвюток у тдстилках свiжих соснових бо-рiв рiзних райошв з вжом лiсу змiнювалося по^зному (рис. 3,а), проте в межах вщповдао! вжово' групи статистично'1 вiдмiнностi м1ж трьома районами досль дження не виявлено.
Рис. 3.1ндекс ствв1дношення кл1щ1в до ногохв1стоку св1жих соснових борах (а) I свЬжих дубово-соснових суборах (б) трьох райотв дослЬдження: Бр - Барашвське ЛГ; Кб - Радомишльське ЛМГ; Лг - Лугинське ЛГ
У тдстилках свiжих дубово-соснових суборiв А/С вдекс у незiмкнених люових культурах твденних районiв iстотно вiдрiзнявся вщ такого у централь-них (КгшШ^а!^ тест, Р=0,004) та пiвнiчних (Ктшка1^аШ8 тест, Р=0,005) (рис. 3,б). Вш також був статистично вiдмiнним у тдстилках стиглих суборiв пiвденних та центральних районiв (КтшШ-ШаШз тест, Р=0,013). Висновки:
1. В умовах А2-С середньорiчна абсолютна щiльнiсть безхребетних люово'1 пiдстилки у вiдповiдних вшових групах лiсiв дослiджених районiв мало вiдрiзнялася, за винятком молоднякiв та середньовшових деревостанiв. У них шдстилка, вiдiбрана у центральних районах, була значно бшьше заселена безхребетними тваринами, шж така у швшчних та пiвденних районах.
2. В умовах В2-дС лiсова пiдстилка на зрубах та деревосташв рiзного вшу, за винятком незiмкнених лiсових культур, вiдрiзнялася залежно вiд району дослщження. У молодняках найбiльш заселеною була шдстилка центральних райошв, у середньовшових та стиглих - швшчного.
3. Сшввщношення Кл1Щ1В до HOrOXBiCTOK у лковш пiдстилцi св1жих соснових 6opiB р1зних районк з bikom лку змшювалося по-р1зному, проте в межах в1дпов1дного в1ку статистично1 вщмшносп м1ж трьома районами досл1-дження не виявлено. У щдстилщ св1жих дубово-соснових субор1в А/С индекс у нез1мкнених л1сових культурах та стиглих деревостанах у трьох районах досл1дження 1стотно в1др1знявся.
Лггература
1. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд-во АН Украинской ССР, 1955. - 456 с.
2. Захаров А.А. Почвенные беспозвоночные рекреационных ельников Подмосковья / А.А. Захаров, Ю.Б. Бызова, А.В. Уваров и др. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - 233 с.
3. Симонов Ю.И. Экология - экономика природы / Ю.И. Симонов // Вестник Самарского государственного экономического университета : сб. науч. тр. - 2013. - Т. 7(105). - С. 99-113.
4. Сукачев В.Н. Динамика лесных биогеоценозов / В.Н. Сукачев // Основы лесной биоге-оценологии : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - С. 1-574.
5. Blair J.M. Responses of grassland soil invertebrates to natural and anthropogenic disturbances / J.M. Blair, T.C. Todd, M.A. Callaham // In D.C. Coleman and P.F. Hendrix (eds.) Invertebrates as Webmasters in Ecosystems, 2000. CABI Publishing, New York, NY, USA. - Pp. 43-71.
6. Erdman G. Regional factors rather than forest type drive the community structure of soil living oribatid mites (Acari, Oribatida) / G. Erdman, S. Scheu, M. Maraun // Experimental and Applied Acaro-logy. - 2012. - Vol. 57. - Pp. 157-169.
7. ^lynovskyi N. Litter invertebrate communities in pine forests of different age (Baranivka area, Ukraine) / N. ^lynovskyi // Materials of Annual 18th International Scientific Conference. Proceedings "Research for rural development 2012", Jelgava, 2012. - Pp. 14-20.
8. Kalynovskyi N. The effects of forest site conditions and stands' age on litter microarthropod density and community structure in Zhytomyr Polissya, Northern Ukraine / N. ^lynovskyi // Forestry Ideas, Bulgaria. - 2014. - Vol. 20, No. 1(47). - Pp. 57-66.
Надтшла до редакцп 24.05.2016р.
Калиновский Н.В. Сравнение сообществ беспозвоночных лесной подстилки в разных районах Житомирского Полесья
Проведено сравнение сообществ беспозвоночных лесной подстилки свежих сосновых боров и свежих дубово-сосновых суборов разного возраста в северном, центральном и южном районах Житомирского Полесья. Установлено, что в условиях А2 среднегодовая абсолютная плотность беспозвоночных животных молодняков и средневозрастных лесов в Радомышльском ЛОХ (центральный район) была более заселенная беспозвоночными, чем такая в Лугинском (северный район) и Барановском ЛХ (южный район). В условиях В2 подстилки на срубах и насаждениях разного возраста, за исключением несомкнутых лесных культур, отличались в зависимости от района исследования. В молодняках наиболее заселенной была подстилка центральных районов, в средневозрастных и спелых - северных. Соотношение клещей к ногохвосткам отличалось только в подстилках несомкнутых лесных культур и спелых древостоев свежих дубово-сосновых суборов.
Ключевые слова: лесная подстилка, беспозвоночные, плотность, подобие, клещи, ногохвостки, свежий сосновый бор, свежий дубово-сосновый субор.
Kalynovskiy N. V. The Comparative Characteristics of Litter Invertebrates Community in Various Regions of Zhytomyr Polissya
The comparison of litter invertebrates' community in fresh pine forests and fresh piny-oak forests of different ages, located in the northern, central and southern regions of Zhyto-myr Polissya were conducted. In А2 average density of invertebrates of young and middle-aged forests in Radomyshl state enterprice (central area) was much more higher than in Lu-gyny (north area) and Baranivka (south) state enterprises. In В2 the litter in cutting forest and all another group of age, except non-closed forest was differ depending on the area of rese-
arch. In young stands the most populated was litter in central area. In middle-aged and mature forests the most abundant litter was in northern area. The ratio between mites and springtails was significantly different only in non-closed and mature stands.
Keywords: forest litter, invertebrates, density, similarity, mites, springtails, pine forests.
УДК 632*177.952:71
Ф1ТОПАТОГЕНИ ТА ШК1ДНИКИ ВИД1В РОДУ TILIA L.
В УМОВАХ М1СТА ЛЬВОВА
Н.1. Карпин12
Наведено результати вивчення ентомофауни та фтопатогенш зелених насаджень з участю представниюв роду Tilia L. у Львова Визначено стушнь пошкодження та ви-довi особливостi ураження хворобами i шюдниками залежно вiд умов мiсцезростання та урбогенного навантаження. Виявлено, що найпоширешшими захворюваннями лип е: темно-бура плямиспсть (збудник - Cercospora microsora Sacc.), гелiоспорiз (збудник -Discula umbrinella), тиростромоз (збудник - Thyrostroma compactum) та шизофш зви-чайний (Schizophyllum commune Fr.). Найнебезпечшшими представниками ентомофлори виявились щитiвки, мшуюча мiль, пильщики, клщики та гусенищ. Найменш стшким видом до хвороб та пошкоджень шкiдниками у Львовi е липа дабнолиста. Загалом, фь тосаштарний стан лип вулиць, паркiв i скверiв мiста виявився задовiльним.
Ключов1 слова: рщ Tilia L., фiтопатогени, шюдники, фiтосанiтарний стан, Львiв.
Вступ. Зелеш насадження в урбогенному середовищi е одним з най-бiльш ефективних компонентов покращення умов життя людини. Головним еле-ментом у мережi мiських насаджень е дерева, що виконують екологiчну, шумо-захисну, мiстобудiвну та естетичну функцп, якiсть яких прямо пропорцiйна до ix фггосаштарного стану. Фiтопатологiчний стан зелених насаджень у Львовi вивчено слабо. Дослвдження, проведенi на початку 90-х роюв [8, 9], показали, що видовий склад фггопатогешв у лiсовиx чи лкопаркових насадженнях е вуж-чим, нiж у дерев паркiв чи вулиць. Збудники хвороб - гриби, бактерц, вiруси. Збiльшення рiвня забруднення в урбогенному середовищi призводить до вiдми-рання гiлок та суховершинност [8]. Найпоширенiшими хворобами мкько! ден-рофлори е некрози [8].
Таксономiчний склад дендрофлори Львова е достатньо багатим. Одним iз найчисельшших родк деревних рослин, що ростуть у Львов^ е липа (Tilia L.) [2]. У складi вуличних зелених насаджень мiста провiдна частка належить пред-ставникам цього роду. Загалом, його характеризують як стшкий до урбогенних умов, однак е вразливим до хвороб та шкщниюв [14].
Матерiали та методика. Дослщження фiтосанiтарного стану рiзниx ви-дiв лип проведено протягом 2013-2015 рр. у вах категоркх зелених насаджень. Контролем слугували липи в арборетуш села Страдч, що розташоване на ввд-станi 25 км ввд Львова. Аналiз стану деревних рослин здшснено шляхом реког-носцирувальних обстежень. У парках вщбирали по 50 дерев, у скверах та на ву-лицях обстежували всi дерева видiв липи. Для вивчення ступеня заселения шкь
1 здобувач Н.1. Карпин - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2
наук. кер1вник: проф. В.К. Зажа, д-р с-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
дниками та пошкодження фiтопатогенами використано шкали Í3 методик, зап-ропонованих вщдтом прогнозування та фiтосандiагностики Головдержзахисту, зпдно з якими ураження рослини хворобою: 0,1-10 % - 1 бал, 11-25 % - 2 бали, 26-50 % - 3 бали, 51 % i бшьше - 4 бали. Заселення шюдниками: 0,1-25 % -1 бал, 26-50 % - 2 бали, 51 % i бшьше - 3 бали.
Результати i обговорення. Найпоширетшими фггопатогенами видiв роду Tilia виявились: омела бта (Viscum album L.), що вражае як штродуковат, так i автохтоннi види, нектрюз (Nectria cinnabarina Henn.), справжнш трутовик (Fomes fomentarius (L.) Gill), шизофш звичайний (Schizophyllum commune Fr.) (рис. 1), церкоспороз (Cercospora microsora Sacc.), (Mycosphaerella microsora), глеоспорюз (Gloeosporium tiliae), тиростромоз (збудник - Thyrostroma compac-tum Sacc.) [4, 7, 10], який особливо активно вражав дерева мюта у 2015 р. О^м грибкових, липи вражаються також i бактерiальними хворобами (рис. 2), моро-зобiйними трiщинами, крайовими отками та хлорозом. Ступiнь ураження дерев Cercospora microsora Sacc. становить 2-3 бали у складi насаджень закритих просторiв (арборетум села Страдч, парк "Стрийський", ботанiчний сад ушвер-ситету iм. 1вана Франка). Передчасна дефолiацiя спостерiгаеться найчастiше у дерев, що ростуть у лунках, особливо на вулицях центрально!* частини мюта.
Згiдно з нашим спостереженням, липа американська (Tilia americana L.) виявилась найменш стiйкою до заселення Viscum album, що особливо проявилось на вул. Ряшiвськiй i Липовш аде!. Проте ця рослина-паразит також значно вражае iншi види лип. Зокрема, íí виявлено на деревах липи широколисто'' (Tilia platyphyllos Scop.) у ботатчному саду утверситету iм. 1вана Франка i на вул. Науковш та на лит дрiбнолистiй на вул. Науковш i парках ("Снопювський", мСкнилiвськийм, iм. 1вана Франка). Насадження закритих просторiв з участю лип частiше пiддаються пошкодженням збудниками Nectria cinnabarina Henn.
Рис. 1. Враження Schizophyllum commune Fr.
Рис. 2. Утворення на emoeöypi липи
