CC BY
33
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
УДК630 Наук. сшвроб. Н.О. Самойлова; тж. Т.А. Панасюк-
Втницька лкова науково-доШдна станщя
Р1ЗНИЙ СТУШНЬ ЗР1ДЖУВАННЯ I СОРТИМЕНТНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАНУ
Наведено результати взаемозв'язку мiж рiзними ступенями зрщжування i сор-тиментною структурою деревостану.
Ключов1 слова: деревостан, пробна площа, ступiнь зрiджування, сортиментна структура.
N.A. Samoylova; T.A. Panasyk - Vinnitsa Forest Research
Station of UkrNDILHA
The different level of the cutting-bak and sorting structure of the arborescent condition
There are some results, as indicated below, of some interrelations between different levels of the cutting-bak and sorting structure of the arborescent condition.
На характер люовирощування значно впливають штенсившсть догля-дових рубань за створюваними насадженнями i застосування технологш. Стушнь штенсивност доглядових рубань мае важливе лшвниче значення. При недостатнш 1хнш штенсивност л1Ывнич1 та економ1чш цш догляду не досягаються, а при надм1рнш - знижуеться продуктившсть деревосташв. Тому при плануванш штенсивносл доглядових рубань необхщно дотримувати встановлеш правила та шструктивш вказ1вки.
Необхщною умовою планування штенсивност доглядових рубань е забезпечення максимального запасу деревини вщповщно1 сортиментно1 структури у вщ головно1 рубки. У зв'язку з цим, проектування розм1ру виб1р-ки деревини шд час таких рубань виправдовуеться, але з урахуванням стану насаджень, 1хнього складу, вжу чи повноти природного вщбору, вщображе-ного в мюцевих таблицях ходу росту. У визначених умовах, що вщповщш ль Ывничим вимогам, змшам характеру вирощування насаджень, технологи проведення рубок та штенсифжаци виробництва цей показник може коректу-ватися. Показники доглядових рубань визначаються за видами догляду, породному складу насаджень i типами люу. Повторювашсть 1хнього проведен-ня встановлюеться за природними зонами, видами догляду, породами, техно-логiчним варiантам.
Науково обгрунтоване встановлення товарно-сортиментно1 структури запасу деревини дае змогу шдвищити рiвень ефективностi вiдтворення лiсових ресурЫв i пов'язати цi процеси з обсягами споживання деревини в перспектив^
Даемо ощнку товарно1 та сортиментно1 структури очiкуваного експлу-атацiйного запасу люових насаджень. Для сортиментацiï його використо-вуемо рiзнi нормативно-довiдковi матерiали (таблицi розрядiв висот, розподь лу стовбурiв за ступенями товщини, сортиментш таблицi), а також данi про сортшсть деревини, обсяги виходу сучюв, зеленоï маси та iншi показники не передбачеш дiючими таксацiйними таблицями.
Сортиментащя експлуатацiйного запасу насаджень проводиться за породами на боштетнш i типолопчнш основах. При цьому можливi обсяги сор-
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
тиментт встановлюються на р1вн1 досягнутих показниюв з урахуванням тен-денцп змши характеру споживання деревини в перспектив!. Визначаемо та-кож обсяги виробництва деревини спещального призначення (спецсортимен-ти), що користуються шдвищеним попитом, даемо ощнку деревини, що заго-товлюеться вщ доглядових рубань та шших люогосподарських рубань.
Доглядов1 рубання у лш е одним 1з необхщних заход1в, спрямованих на вирощування високопродуктивних люових насаджень.
Результати, як викладеш у стати, були отримаш на стащонар1 - пос-тшнш пробнш плошд по рубкам догляду за люом 1В-1960. Дослщження проведет у дубових насадженнях Якушинецького люництва Вшницького ДЛМГ, створених у 1947 рощ на Ырих люових грунтах в умовах св1жо! грабо-во! д1брови.
Постшну пробну площу за доглядовими рубаннями у лш закладено в 1960 рощ за принципом вщмшноси м1ж секщями у ступенях зрщжування: "Б" - слабка; "В" - середня; "Г" - сильна;"Д" - дуже сильна; "А" - контроль (протягом уЫх спостережень вирубувались тшьки сух1 дерева дуба). Площа секци - 0,55 га.
1з вивченням товарно! та сортиментно! структури у вЫх секщях вста-новлено (табл. 1-2), що найбшьший вихщ крупно! деревини в вщсотковому вщношенш до запасу спостер1гаеться у секщях з середньою та сильною ш-тенсившстю зрщжування ("В" - 20,1 %, "Г" - 17,4 %). Процент середньо! деревини до запасу найбшьший у секци "Д" (69,9 %), а найменший у секци "В" (60,4 %). Др1бно! деревини найбшьше у секци "Б" (10,4 %).
Табл. 1. Розподт запаыв деревини дуба звичайного ((иегеив гоЬиг Ь.) за категорiями крупностiу секщях з рiзною штенсившстю зрiджування
Категор1я крупноси Секщя "А" Секщя "Б" Секщя "В" Секщя "Г" Секщя "Д"
запас, 3 м % запас, 3 м % запас, 3 м % запас, 3 м % запас, 3 м %
Крупна 1,0 3,6 34,0 12,0 48,3 20,1 35,2 17,4 30,6 14,9
Середня 17,3 63,3 190,5 67,4 144,8 60,4 131,7 65,4 143,1 69,9
Др1бна 5,9 21,4 29,4 10,4 21,5 8,9 14,1 7,0 9,5 4,6
Всього 24,2 88,5 253,9 89,8 214,6 89,4 181,0 89,9 183,2 89,4
Дрова 3,1 11,5 28,5 10,2 25,0 10,6 20,3 10,2 21,3 10,6
Разом 27,3 100,0 282,4 100,0 239,6 100,0 201,3 100,0 204,5 100,0
Табл. 2. Максимальний вихiд сортиментiв з дтових стовбурiв дуба звичайного _((иегеив гоЬиг Ь.) у секцях з рiзною штенсившстю зрiджування_
Назва сортименпв Секщя "А" Секщя "Б" Секщя "В" Секщя "Г" Секщя "Г"
3 м % 3 м % 3 м % 3 м % 3 м %
Пиловник 13,4 54,3 170,2 65,7 134,1 60,8 122,5 66,3 135,6 72,2
Фанерний кряж - - 13,5 5,2 23,6 10,7 16,9 9,1 9,5 5,1
Клепковий кряж 0,1 0,4 1,4 0,5 1,5 0,7 1,2 0,6 1,5 0,8
Буд1вельний л1с 5,1 20,6 19,7 7,6 16,2 7,3 7,6 4,1 4,7 2,5
Сировина технолопчна 5,3 21,5 46,5 18,0 38,9 17,6 31,5 17,0 31,5 16,8
Дрова 0,8 3,2 7,7 3,0 6,3 3,0 5,1 2,9 4,9 2,6
Разом 24,7 100,0 259,0 100,0 220,6 100,0 184,8 100,0 187,7 100,0
1. Лкове та садово-паркове господарство
65
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Вивчення розподшу дшово! деревини за найцiннiшими промисловими сортиментами показало, що пиловник в вщсотковому вiдношеннi до запасу найбшьший у секци "Д" (72,2 %). Фанерний кряж найбшьший у секщях "В", "Г" (середня i сильна штенсившсть зрщження). Сортимент - будiвельний лiс становить у секци "Б" - 7,6 %, "В" - 7,3 %, "Д" - 4,1 %. Частка дров на вЫх секцiях майже однаковий i дорiвнюе 3 %.
Висновки
1. Для отримання найкращого результату у сортиментному вщношенш доцiльно проводити рубання середньо! iнтенсивностi дубово! частини насадження. Науково-обгрунтоване визначення товарно-сортиментно! структури запасу деревини дае змогу пiдвишувати рiвень ефективнос-тi вiдтворення лiсових ресурсiв.
2. При слабкш iнтенсивностi зрiджування народне господарство отримуе в основному дров'яну деревину, а перiод повторюваностi рубань буде найменшим.
Лiтература
1. Атрохин В.Г. Совершенствование способов рубок// Лесное хоз-во. - 1977, № 2.
2. Брежнев В.М. Пщвищення штенсифшацп люовирощування// Лю. гос-во, лю, папе-рова та деревообробна пром. - 1987, № 2.
3. Изюмский П.П. Рубки ухода в дубовых молодняках// Лесное хоз-во. - 1980, № 4.
4. Попов В.В. Формирование широколиственных насаждений и рубки ухода: Тула, 1948.
УДК 630*232.322.44 Acnip. С.В. Яценко1 - УкрНДШГА, м. Харме
Р1СТ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, СТВОРЕНИХ 13 С1ЯНЦ1В, ЯК1 БУЛИ ВИРОЩЕН1 31 ЗАСТОСУВАННЯМ ДЕФЕКАТУ ТА
ПЕРЕГНОЮ
Вирощування аянщв дуба звичайного 3i застосуванням мелiорантiв, дефекату та перегною, сприяло бiльш високш ix приживлюваностi i росту в культурах.
Aspir. S.V. Jatsenko- URIFFM
Growth of cultures of pedunculated oak crated from seedlings brought up
with application defecate and humus
Cultivation seedlings of an pedunculated oak with application melioration, defecate and humus promoted higher adaptation and growth in cultures.
У розсадниках, призначених для вирощування садивного матерiалу дуба та ш. листяних порщ у межах лiвобережного Люостепу, грунтовий пок-рив представлений найчастше чорноземами, Ырими грунтами рiзних шдти-пiв i видiв. Дослiдженнями, проведеними В.Ф. 1вановим [1] на темно-Ырих лiсових грунтах Харювсь^' i Сумськоi областей, встановлено, що основною причиною незадовшьних агрономiчних властивостей i вiдповiдно невисокого рiвня ефективноi родючостi цих грунтiв при вирощуванш сшьськогосподарсь-
1 Наук. кер1вник: канд. с.-г. наук М.М. Ведмвдь - УкрНДШГА, м. Харшв
