CC BY
15
As shown in Plot 1, the number of stems for Taraxacum officinale Wigg. on all types of soil amounts approximately to the same quantity (13 to 15 pieces per 1 m ). The number of stems for Stenactis annua L. varies quite greatly and amounts in the average to the smallest quantity of 25 pieces per 1m on meadow and bog soils while 59 pieces for light grey soils. This index is much the same for soddy low podzolic and technogenic soils - 37 and 40, accordingly.
70 -|-
60----
a
VI
s
5
50
40
30
я с
20
10
n Stenactis annua
—L.
■ Taraxacum -sffirinaleWigg.
hill
meadow and bog
light grey
soddy low podzolic
technogenic (artificial)
Plot 1. The number of stems according to the type of soil for Stenactis annua L.
and Taraxacum officinale Wigg
As to the number of seeds for Stenactis annua L. and Taraxacum officinale Wigg. there was observed a regularity that light grey soils has the greatest number of seeds. For both species: 1811018 pieces per 1 m2 and 6912 pieces for Stenactis annuaL. and Taraxacum officinale Wigg., accordingly. Meadow and bog soils have the smallest number of seeds: 760811 and 6010 for Stenactis annua L. and Taraxacum officinale Wigg., accordingly. On soddy low podzolic and technogenic soils, Stenactis annua L. and Taraxacum officinale Wigg. produce approximately the same number of seeds.
Лггература
1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.Н., Проку-дин Ю Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
2. Протопопова В.В. Адвентивш рослини люостепу i степу Украши. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 191 с. _
УДК630*243 Наук. ствроб. Н.О. Самойлова;
мол. наук. ствроб. Л.В. Смашнюк - ДП "Втницька лкова
науково-доШдна станцш "
Р1СТ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗА РВНО1 ШТЕНСИВНОСТ1 ПРОХ1ДНИХ РУБАНЬ У ГРАБОВИХ Д1БРОВАХ ПОД1ЛЛЯ
Викладено результати спостережень за зростанням i станом дубового наса-дження тсля здшснення прохщного рубання. Встановлено, що 3i збшьшенням штен-
сивностi зрщжування деревостану збiльшуeться прирiст за об'емом середнього дерева, частини насадження, що залишаеться. Це вiдбуваeться тому, що в частинi деревостану, який залишаеться, збшьшуеться кiлькiсть дерев вищих класiв Крафта i збшьшуеться середня частка площi проекцп крони. У середньовшових дубових наса-дженнях шсля iнтенсивних прохiдних рубань спостережено тдвищення енергп росту за дiаметром, що сприяе штенсифшацп вирощуванню технiчно стигло'' деревини.
Ключов1 слова: насадження, пробна площа, iнтенсивнiсть прорщжування, запас.
Research officer N.O. Samoylova; junior research officer L.V. Smashnyuk -
DP the "Winnitca forest research station "
Growth of oak ordinary is at different intensity of communicating cuts in
hornbeam tree of Podillya
The results of looking are expounded after growth and state of the oak planting after the leadthrough of communicating deck-house. It is set that with the increase of intensity of liquation of state of wood an increase is increased on volume middle tree, part of planting which remains. It takes place because in part of state of wood, which remains, the amount of trees of higher classes of Krafta is increased and increased middle part of area of projection of crown. In the middling age-old oak planting after intensive communicating deck-houses the increase of energy of growth is noticed after a diameter which is instrumental in intensification growing technically of ripewood.
Keywords: planting, trial area, intensity of cutting , stocked.
Пщвищення приросту деревостану здшснюеться прохщними рубання-ми. Щ рубання здшснюють шсля прорщжування, коли забезпечений бажаний склад деревостану i коли вш складаеться з кращих дерев на певному еташ ви-рощування. Головна мета прохщних рубань - створення умов щодо збшь-шення простору кращих дерев, тдвищення товарносл насаджень та скоро-чення термшв вирощування техшчно стигло'' деревини (продовжуеться по-лшшення складу, структури та тдвищення стшкосп деревостану). Прирют деревостану досягаеться штенсивними доглядовими рубаннями шсля яких дерева, що залишаються, отримують бшьший просир над землею i в земл1, краще використовують запаси мшеральних речовин i вологи, свгглов1 можли-вост i тепло для утворення бшьшо'' маси деревини i шдсилюють прирют.
Характерною особливютю дуба е постшне прагнення розростатися в сторони, утворюючи колшчастий, розсохуватий, невисокий i сучкуватий стовбур. Це спостер^аеться тим сильнiше, чим бшьше у дуба вiльного простору. 1накше кажучи, здатнiсть дуба розростатися в гшки та давати водят па-гони зумовлюе вибiр методу здшснення прохiдних рубань.
Визначення штенсивност доглядових рубань за часткою або вщсот-ком вирубуваного запасу деревини заслуговуе особливо'' уваги, оскшьки величина вирубувано'' маси у сшввщношенш зi всiею наявною масою характе-ризуе "виховну" сторону доглядових рубань i експлуатацiйне 'х значення.
В основу ще'' публiкацii покладенi багаторiчнi спостереження на пос-тiйнiй багатосекцшнш пробнiй площi за доглядовими рубаннями за люом у грабових дiбровах Подiлля. Насадження було закладене по свiжому зрубi, де частковi культури дуба створювалися з шириною мiжрядь 4 метри. Рельеф мiсцевостi рiвний. Грунт - свiтло-сiрий, лiсовий, середньо суглинистий. Тип умов мюцезростання - Д2. Тип лiсу - свiжа грабова дiброва.
36
Збiрник науково-техшчних праць
Пробну площу за доглядовими рубаннями за люом закладено в кв. 44 Турбовського люництва ДП "Вшницько! люово! науково-дослщно! стан-ци". Вона складаеться з 5 секцш по 0,55 га кожна.
• секщя "А" - контрольна, на нш здшснювали прибирання сухостою;
• секция "Б" - слабка штенсивтсть зрщжування;
• секщя "В" - середня штенсивтсть зрщжування;
• секция "Г" - сильна штенсивтсть зр1джування;
• секция "Д" - дуже сильна штенсивтсть зр1джування.
Табл. 1. Розподт дерев у насаджент з рьзною штенсившстю зр1дження _за якьстю та класами Крафта (на 1га вирубування)_
Показники Секцп, штенсившсть зрщжування
А-контроль Б-слабка В-середня Г-сильна Д-дуже сильна
к-сть, шт. % к-сть, шт. % к-сть, шт. % к-сть, шт. % к-сть шт. %
Кшьюсть стовбур1в дуба, всього 209 100 451 100 392 100 377 100 351 100
зокрема, I клас Крафта 73 34,9 153 33,9 190 48,5 213 56,5 76 21,7
II 52 24,8 117 25,9 108 27,6 77 20,4 140 39,9
III 36 17,2 90 20,0 40 10,2 32 8,5 109 31,1
IV 6 2,9 19 4,2 6 1,5 10 2,7 11 ЗД
V 42 20,2 72 16,0 48 12,2 45 11,9 15 4,2
зокрема дшових 98 46,9 208 46,1 258 65,8 281 74,5 253 72,1
п/дшов1х 61 29,2 166 36,8 89 22,7 50 13,3 83 23,6
дров'яних 50 23,9 77 17,1 45 11 ,5 46 12,2 15 4,3
Кшьюсть ясена 150 51 71 69 34
Кшькють шших супут. дуба 1071 681 825 887 582
Всього на секщях (дуб + ясний + супутники) 1430 1183 1288 1333 967
Анашз таблиц показуе, що зi збшьшенням iнтенсивностi зрiджування в минулому кшьюсть дерев поступово знижуеться з 451 на секци слабко! ш-тенсивностi зрiджування до 351 на секци дуже сильного зрщжування. Якщо кiлькiсть дерев на секци слабко! iнтенсивностi зрiджування прийняти за 100 %, то зi збiльшенням штенсивност зрiджування кiлькiсть дерев дуба бу-де становити на секци середньо! iнтенсивностi - 89,9 %; сильно! - 83,5 %; дуже сильно! - 77,8 %. Зауважимо, що на контрольнш секци через вщсутшсть доглядових рубань вщбулася змша порщ. Порiвняно з кiлькiстю дерев на секци iз слабкою iнтенсивнiстю тут збереглося тiльки 46,3 % дуба. Тому в по-дальшому аналiзi матерiалу за 100 % будуть братися показники на секци iз слабкою штенсившстю зрщжування.
Розподш дерев за класами Крафта свщчить про те, що зi збiльшенням iнтенсивностi зрiджування частка дерев I класу зростае з 33,9 % (секщя "Б") до 56,5 % (секщя "Г"). На секци дуже сильно! штенсивност зрщжування цей показник понизився до 21,7 %. Пояснити це можна так: внаслщок дуже сильного зрщжування рядiв дуба крони грабових дерев швидко розростаються, пригшчуючи рiст дуба у висоту.
Дерева II класу Крафта на секщях слабко! та середньо! iнтенсивностi становлять майже чверть, а внаслщок дуже сильного зрiдження близько 40 %. Частка дерев III класу Крафта зростае з 20 % на секци зi слабкою штен-
сивнiстю зрщжування до 31-32 % на бшьш зрiджених. 1нша картина спостерь гаеться з кiлькiстю дерев IV та V клашв Крафта. Зi збшьшенням штенсивнос-тi зрiджування !хня кшьюсть зменшуеться, тому що пiд час доглядових ру-бань за тако! iнтенсивностi порiд вирубують насамперед (як i сухi).
Найбiльша кiлькiсть дерев I та II клашв Крафта спостер^аеться на секщ-ях середнього та сильного зрщжування вiдповiдно 76,1 та 76,9 %. За слабко! та дуже сильно! iнтенсивностi зрщження цей показник спадае та становить вщпо-вiдно 59,8 та 61,6 %. Розглянемо яюсш показники дерев на секщях з рiзною ш-тенсивнiстю зрiджування. Кiлькiсть дiлових дерев зi збiльшенням штенсивнос-тi зрщжування збiльшуеться. Якщо на секци зi слабкою iнтенсивнiстю зрщжен-ня дiловi дерева становлять 46,1 %, з середньою iнтенсивнiстю 65,8 %, то на секщях сильно! та дуже сильно! тдвишуеться, вщповщно, до 74,5 i 72,1 %.
У табл. 2 наведено таксацшну характеристику дубово! частини наса-дження.
Табл. 2. Таксацшна характеристика дубовоХ частини та Iярусу до рубання
Таксацшт показники на 1 га Секци штенсивтсть зр1дження
А контроль Б слабка В середня Г сильна Д дуже сильна
Кшьшсть стовбур1в, шт. 209 451 392 377 351
Середня висота, м. 23,8 21,5 24,2 22,5 19,5
Середнш д1аметр, см. 25,7 25,3 26,5 28,0 26,7
Боттет 1а I 1а 1а I
Повнота 0,3 0,7 0,7 0,7 0,6
Запас дуба, м3. 122,1 231,0 239,4 239,8 191,4
Запас ясена, м. 93,2 72,2 54,1 62,3 24,9
Склад I ярусу ЗД ЗЯс ЗБ 1Ос 7Д3Яс 6Д4Яс 6Д4Яс 8Д2Яс
Наведеш дат свщчать про те, що кшьюсть дерев на секщях зi збшьшенням штенсивност зрiджування зменшуеться, середнш дiаметр вiд слаб-кого ступеня зрщжування до сильного збшьшуеться. На контролi дуб збер^-ся бшя просiк, де краще осв^лення, тому його середнiй дiаметр дещо вищий. Основш показники змiни прирос^в дуба за перiод спостережень (15 роюв) на секцiях з рiзною iнтенсивнiстю зрiджування наведенi в табл. 3.
Анашз табл. 3 свщчить про те, що зi збшьшенням ступеня зрщжуван-ня насадження шд час прохiдного рубання збiльшуеться середнш рiчний пе-рiодичний прирiст за дiаметром i об'емом одного дерева. Цей же показник за висотою i запасом зменшуеться. Таким чином, внаслiдок вибору чвертi запасу нормального насадження через 7-10 роюв повнота вщновлюеться до 1,0, а середнш дiаметр деревостану частини, що залишаеться, збiльшуеться на 2025 %, що дуже важливо для отримання щнних сортиментiв.
Зi збшьшенням штенсивносп зрiджування збiльшуеться прирiст за об'емом середнього дерева, частини насадження, що залишаеться. Це вщбу-ваеться тому, що зi збшьшенням ступеня зрiджування деревостану в частит, що залишаеться збшьшуеться кшьюсть дерев вищих клашв Крафта i збiльшуеться середня частка площi проекцi! крони. У середньовшових дубових насадженнях
38
Збiрник науково-технiчних праць
тсля штенсивних прохiдних рубань спостережено пiдвищення енерги росту за диаметром, що сприяе iнтенсифiкацi! вирощуванню технiчно стигло! деревини.
Табл. 3. Ркт дуба в насаджент рiзного ступеня зрiджування тд час _прохiдних рубань_
Основт показники Контроль Стутнь зр1джування
слабкий середнш сильний дуже сильний
Кшьшсть дерев в 41 р1к, шт. 400 780 650 510 450
Кшькшть дерев через 15 рошв 90 630 490 370 360
Вирубано за 15 рошв, шт. 310 150 160 140 90
Середнш перюдичний приршт за д1аметром за 15 рошв, м 0,36 0,36 0,37 0,39 0,40
Середнш р1чний перюдичний при-р1ст за висотою за 15 рошв, м3 0,53 0,54 0,61 0,43 0,38
Середнш р1чний перюдичний приршт за запасом, м3 - 10,5 8,9 8,7 8,6
Середнш р1чний перюдичний при-р1ст за об'емом одного дерева, м3 - 0,0166 0,0182 0,0235 0,0239
Висиовки. За слабко! штенсивносл зрщжування можна отримати лише дров'яну деревину. За дуже сильно! штенсивност зрщження майже ус таксацiйнi показники порiвняно з iншими iнтенсивностями знижуються. Найкращi результати отриманi за середньо! та сильно! iнтенсивностi зрiджен-ня дубово! частини насадження.
Лггература
1. Акуиии Н.П. Теоретические основы организации лесного хозяйства. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - С. 259.
2. Атрохии В.Г. Совершенствование способов рубок // Лесное хозяйство. - 1977. - № 2. - С. 27-34.
3. Воропаиов П. Лекции по лесной таксации. - М. : Изд-во МЛТИ. - 1962. - Ч. 2. -С. 75-76.
4. Геис1рук С.А. Люов1 ресурси Укра!ни, !х охорона, та використання / С. А. Генарук, В С. Бондар. - К. : Вид-вои"Наук. думка". - 1973. - 526 с.
5. Комариицький Й. До вщновлення дубово-грабових лю1в Подшля // Укра!нський ль совод. - 1927. - № 2. - С. 6-8.
6. Лосицкий К.Б. Научные основы определения оптимального состава насаждений и лесов // Лесное хозяйство. - 1968. - № 11. - С. 14-18.
7. Орлов А.Н. Система лесоводственных мероприятий по выращиванию высокопродуктивных, биологически устойчивых и хозяйственно ценных дубрав Подолии / А.Н. Орлов, Г.К. Орлова, В.С. Наконечний // Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР. - К., 1986. - С. 43-52.
УДК630*5:581.14.003.13 (477.53) ЗдобувачР.В. Сендзюк;
проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав Ь природокористування УкраХни, м. КиХв
ДИНАМ1КА Ф1ТОМАСИ ТА ВУГЛЕЦЮ В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПОЛТАВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено динам1ку загально! ф1томаси та депонованого у нш вуглецю у люо-вих насадженнях Полтавсько! обласп та !! розподш за групами люотв1рних порщ та
