CC BY
19
УДК 630*23 Ст. наук. ствроб. О.Г. Василевський, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Н.О. Самойлова; наук. ствроб. Л.В. Смашнюк; мол. наук. ствроб. Ю.А. €лкавенко -ДП "Втницька лкова науково-дослiдна станцш УкрНДШ'ГА "
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПОРОДНОГО СКЛАДУ ТА
ТОВАРНО1 СТРУКТУРИ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ В УМОВАХ В1ННИЧЧИНИ
Наведено результати дослщження впливу ступеня зрщжування дубових деревос-ташв на !х склад та продуктившсть. Встановлено, що за вщсутност проведення догля-дових рубань формуються похiднi деревостани. Оптимальний склад дубових деревоста-нiв забезпечуеться внаслiдок проведення доглядових рубань слабкого, середнього та ш-тенсивного зрщження. Максимальний вихiд дшово! деревини можливий у разi застосу-вання доглядових рубань високо! iнтенсивностi зрiдження.
Ключовi слова: деревостан, породний склад, стушнь зрiджування, доглядовi ру-бання.
Вступ. Дослщження особливостей здiйснення лiсогосподарських заходiв на дшянках суцiльних зрубш е важливим аспектом оцiнювання можливостей за-безпечення вiдтворення основних лiсотвiрних порiд без втручання, а також iз використанням методов та способов доглядових рубань рiзноí iнтенсивностi ви-бiрки. У цьому контекста важливим е ан^з динамжи формування складу та продуктивной деревостанiв [1-4].
Правильне визначення штенсивносп доглядових рубань мае важливе як лкшниче, так i технiко-економiчне значения. Воно значною мiрою зумовлюе подальший рiст i розвиток насадження, його продуктившсть породну та товар-ну структуру [5, 7].
Мета роботи - дослщити вплив iнтенсивностi проведення доглядових рубань на склад, продуктивнкть та товарну структур дубових деревосташв в умовах Вiнниччини.
Об'екти дослвджень. Об'ект дослiджень - дубовi деревостани рiзного ступеня зрiджения.
Методика дослщжень. У 2013 р. на пробних площах було проведено роботи щодо суцiльного облiку дерев iз подальшим визначенням таксацiйних характеристик i товарно! структури деревосташв. Зокрема, у поточному рощ здшснено: загальний перелiк уах дерев дуба на кожнiй секцп iз визначенням дiаметра, класу Крафта та товарносп дуба; замiри дiаметрiв стовбур1в усiх су-путнiх дерев на секцях; замiряно висоти 20-25 дерев кожно! породи на секцях.
Результати дослiджень. Дослiди iз вивчення iнтенсивностi проведення доглядових рубань проводили на постшнш пробнiй площi у кв. 40 Турбiвського лiсництва Вшницько! обл. Рельеф мiсцевостi - ршнинний. Грунт - свiтло-сiрий середньо суглинковий. Тип умов мiсця зростання - Б2. Тип лiсу - В2_гД (свiжа грабова даброва). Пробну площу закладено на мiсцi створення культур, яю були закладенi на не розкорчованш свiжiй лiсосiцi 1947 року. Схема садшня лiсових культур 0,5x4,0 м. Пкля переходу насадження вiк прорiджувания прохвдних рубок на пробнш площi проводили вибiрку дерев дуба та супутнiх порщ з метою визначення оптимально! тенсивносп зрiджувания.
Постiйна пробна площа складаеться з 5-ти секцш, кожна з яких займае площу 0,50-0,60 га. Секцiя "А" - контроль, на шй вирубували сухостш; Секция "Б" - слабко!' штенсивносп зрщжування; Секция "В" - середньо!' iнтенсивностi зрщжування; Секцiя "Г" - сильно!' штенсивносп зрщжування; Секцiя "Д" - ду-же сильно!' штенсивносп зрiджування [6]. У табл. 1 наведено середш таксацiйнi показники насаджень.
Табл. 1. Таксацшт показники дубових насаджень на стацюнарних пробних площах iзрiзною ттенсивтстю зрiдження деревостатв (ость, 2013р.; на пробнш площ '1 - чисельник, на 1 га - знаменник)
Секцiя Ступень зрщжування / площа проби Склад Середнi Кшьюсть дерев дуба, шт. Запас дуба, м Загальний запас, м3
висота, м дiамет, см
А (контроль) вiдсутнe / 0,66 2Дз2Яз2Бп2Гз 1 Кл 1 Ос 26,0 30,9 82 72 302
124 109 458
Б слабке / 0,60 6Дз2Яз1Гз1Кл 25,4 28,7 170 127 195
283 212 330
В середне / 0,62 6Дз3Гз1Кл 26,1 28,8 177 155 239
285 250 385
Г сильне / 0,62 6Дз2Яз1Гз1Кл 26,4 34,4 174 165 286
281 266 461
Д дуже сильне / 0,55 7Дз2Гз1Яз 26,0 32,4 150 146 213
273 265 387
За даними табл. 1, склад насадження на пробних площах змшюеться ввд 2 до 7 одиниць дуба. Варто зазначити, що на контролi (без проведения госпо-дарських заходш) частка дуба знизилася до 2 одиниць. На плошд дерева дуба зростають здебшьшого на межах дшянки, де був забезпечений певний рiвень освиленосп у молодому вiцi. На шших дiлянках, де хоч якоюсь мiрою проводили рубки догляду, частка дуба була значно вищою. Зокрема, на уах секцiях частка дуба становила близько 6-7 одиниць. Це свщчить про те, що навиъ слаб-ка iнтенсивнiсть вибiрки дерев дуба та супутшх порiд сприяла формуванню оптимального складу насаджень. З огляду на це, на дшянках, де наявна певна частка природного поновлення дуба звичайного, потрiбно вжити господарських за-ходiв. Iитенсивнiсть здiйснения господарських заходiв буде визначати найбшьш оптимальний результат щодо отримання вiдповiдноí кiлькостi та якосп деревини.
Найвищий загальний запас встановлено на секцц iз сильним зрщженням (секция Г) - 461 м3/га та коитролi (секция А) - 458 м3/га. Це зумовлено тим, що цi дшянки у молодому вщ перебували пiд природним вщновленням ясена та супутнiх порiд, ят характеризувалися бшьш iнтенсивним ростом та розвитком. Поряд iз цим, контроль характеризуеться найнижчою часткою дуба у складi та вiдповiдно найнижчим його запасом - лише 72 м3/га. Треба зазначити, що найвищу частку дуба та його запас встановлено на секцц iз сильним та дуже сильним ступенем зрiдження. Запас деревини дуба тут становить 266 м3/га та 265 м3/га. Дещо нижчi запаси дуба на площах iз середшм ступенем зрiджения -250 м3/га. Низький запас деревини дуба на площах iз слабким та вiдсутнiм зрь дженням - 212 м3/га та 72 м3/га вiдповiдно.
Важливим показником е особливостi росту та розвитку дуба в умовах рiзних режишв вирощування та проведения доraядiв, а також особливостей формування якiсиоí структури деревосташв. У табл. 2 наведено результати роз-подшу дерев дуба за класами Крафта, а також за яккною структурою.
Табл. 2. Розподгл дерев дуба у насадженнях з р1зною ттенсивтстю зргджування за як/стю та класами Крафта
Показник Секцп, штенсившсть зр1джування
А -контроль Б - слабка В - середня Г - сильна Д - дуже сильна
К, шт. % К, шт. % К, шт. % К, шт. % К, шт. %
Кшьюсть стовбур1в дуба, всього 82 100 170 100 177 100 174 100 150 100
В т.ч. I клас Крафта 10 12 32 19 30 17 29 17 31 21
II 41 51 73 43 97 55 111 64 73 49
III 29 35 53 31 42 24 21 12 40 27
IV 0 0 3 2 1 1 2 1 3 2
V 2 2 9 5 7 4 11 6 3 2
В т.ч. дшових, пробах / на 1 га 41 50 97 57 95 54 109 63 99 66
62 50 162 57 153 54 176 63 180 66
П /дшових, на пробах / на 1 га 41 50 73 43 82 46 65 37 51 34
62 50 122 43 132 46 105 37 93 34
Дров'яних 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Середнш об'ем хлиста дуба, м3 0,37 - 0,36 - 0,34 - 0,43 - 0,45 -
Кшьюсть ясена на пробах / на 1 га 69 - 20 - 0 - 32 - 15 -
104 - 33 - 0 - 52 - 94 -
Всього на секцшх дерев (дуб+ ясен+супутш) на пробах / на га 720 - 469 - 608 - 586 - 410 -
1091 - 782 - 981 - 945 - 745 -
За даними табл. 2, найбшьша частка дерев дуба першого класу Крафта на далянщ iз дуже сильним ступенем зрiджения - 21 %. Найнижча частка - на контролi - 12 %. Дерева 4-5 класш Крафта присутнi на усх секцiях. Найбiльша частка цих дерев - 7 % - зосереджена на далянках iз слабким та сильним ступенями зрiдження. Найбшьша частка дшових дерев сконцентрована на дшянках iз сильним та дуже сильним зрщженням - 63-67 %. Вiдповiдно на цих дiлянках найнижча частка нашвдшових дерев. Середнiй об'ем хлиста е також найбшь-шим на секщях iз сильним та дуже сильним зрщженням. Розподiл запаав дуба за категорiями крупностi наведено у табл. 3.
Табл. 3. Ыдомгсть розподглу запаав дуба звичайного за категоргями крупност1 на постшнш площг за рубками догляду за .¡¡сом 1В - 1960
Категори крупной! Секця А Секця Б Секця В Секця Г Секцш Д
запас, м3 % запас, м3 % запас, м3 % запас, м3 % запас, м3 %
Крупна 25 40,3 34 31,2 52 38,5 63 44,4 54 42,9
Середня 17 27,4 41 37,6 42 31,1 40 28,2 37 29,4
Др1бна 1 1,61 1 0,9 2 1,5 1 0,7 0 0,0
Разом 43 69,4 76 69,7 96 71,1 104 73,2 91 72,2
Дрова 19 30,6 33 30,3 39 28,9 38 26,8 35 27,8
Всього 62 100,0 109 100,0 135 100,0 142 100,0 126 100,0
За даними табл. 3, найвищий вихвд крупно1 деревини зосереджений на секцц iз сильним частка крупно1 деревини зосереджена на далянках iз сильним
та дуже сильним зрiдженням - 44,4 % та 42,9 %. Незважаючи на значну частку д1лово1 деревини на контроле загальний ïï запас е найменшим. Порiвняно низь-ким виходом дiловоï деревини характеризуеться дшянка iз слабким зрiдженням. Висновки:
1. Дшянки i3 лiсовiдновленням дуба звичайного природного та штучного по-ходження потребують здiйснення лiсогосподарських заходiв з метою фор-мування оптимального складу насаджень та ввдповщного виходу дшово'1 деревини. Якщо не проводити доглядiв, частка дуба може знизитися до 12 одиниць у складi насаджень.
2. Формування оптимального складу та продуктивност дубових деревостанiв залежить вiд iнтенсивностi проведення господарських заходiв та ступеня ïx зрiдження. Для формування оптимального складу насаджень та забезпечен-ня 6-7 одиниць дуба у складi можуть застосовуватися як слабы, так i серед-ш, сильнi та дуже сильнi режими штенсивност зрiджень.
3. Найбiльший запас дуба та вихщ дшово!' деревини забезпечуеться при про-веденням сильних та дуже сильних за штенсившстю зрiдження доглядових рубань. Це дае змогу отримати максимально можливi запаси деревини дуба - понад 265 м3 та забезпечити найвищий вихщ дiловоï деревини.
Лiтература
1. Георгиевский Н.П. Рубки ухода за лесом / Н.П. Георгиевский. - М. : Гослесбумиздат, 1957. - 234 с.
2. Лосицкий К.Б. Научные основы определения оптимального состава насаждений и лесов / К.Б. Лосицкий // Лесное хозяйство : межвуз. сб. научн. тр. - 1968. - № 11. - С. 14-18.
3. Наконечный В.С. Влияние состава насаждений на продуктивность и биологическую устойчивость дубрав Подолии / В.С. Наконечный, А.Н. Орлов // Украинская сельскохозяйственная академия. - К. : Вид-во УСХА, 1992. - С. 13-24.
4. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во с.-х. лит., 1963. -
399 с.
5. Рубки ухода в лесах УССР // Научные труды УкрНИИЛХА. - Харьков : Изд-во УкрНИ-ИЛХА. - 1963. - Вып. XXIV. - С. 9-12.
6. Самойлова Н.О. Вплив ступеня зрщжування на таксацшш показники деревостану / Н.О. Самойлова, Ю.А. Слюавенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 20.14. - С. 39-43.
7. Солдатов А.Г. Эффективность восстановления дубрав на Украине / А.Г. Солдатов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1976. - 171 с.
Василевкий О.Г., Нейко И.С., Самойлова Н.О, СмашнюкЛ.В., Елиса-венко Ю.А. Оптимизация формирования породного состава и товарной структуры дубовых древостоев путем проведения рубок ухода в условиях Винничины
Приведены результаты исследования влияния степени сжижения дубовых древос-тоев на их состав и производительность. Установлено, что при отсутствии проведения рубок ухода формируются производные древостои. Оптимальный состав дубовых дре-востоев обеспечивается при проведении рубок ухода слабого, среднего и интенсивного сжижения. Максимальный выход деловой древесины возможен при применении рубок ухода высокой интенсивности сжижения.
Ключевые слова: древостой, породный состав, степень сжижения, рубки ухода.
Vasilevskiy O.G., Neyko I.S., Samoylova N.O., Smashnyuk L.V., Yelisaven-ko Yu.A. Optimization of species composition formation and presentation of oak stand structure by means of inspection logging carried in the Vinnitsya region
The results of the study of the influence degree of oak stands liquefaction upon their composition and performance are stated. It was established that in the absence of inspection logging conducting derivatives stands are formed. The optimum composition of oak stands is provided during the thinning of weak, moderate, and intense liquefaction. The maximum yield of commercial timber is possible to be obtained with the use of high intensity thinning liquefaction.
Keywords: tree stand, species composition, degree of liquefaction, inspection logging.
УДК582.929:581.5 Доц. Н.О. Гнатюк, канд. бюл. наук -
Уманський ДПУ ¡м. Павла Тичини
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВШСТЬ MONАRDA DlDYMA Ъ.
ВПРОДОВЖ ОНТОГЕНЕЗУ
Дослщжено динамшу алелопатично! активност рiзних тишв видшень (водороз-чинних, спирторозчинних та летких) з вегетативних та генеративних оргашв рослин МотагСа ЛСута Ь. шд час вирощування у Грунтово-клшатичних умовах швшчного i центрального Люостепу Украши. Найбшьша юльюсть речовин гальмiвноl дн локаль зуеться в листках i суцвiттях. Колши бшьш интенсивно синтезуються на початку роз-витку монарди. У перюд формування генеративних органов алелопатична актившсть мае мшливий характер, зокрема, у фазi бутошзацн спостерiгаеться зниження й актив-ностi, а у фазi цвiтiння вiдбуваеться наростання фiтотоксичностi.
Ключовi слова: алелопатична актившсть, колши, тест-культури, прирют корешв та колеоптилiв, стимулювальна дiя, гальмувальна дiя, МотагсСа ЛСута Ь.
Монарда двiйчаста (МотагСа ССута Ь.) походить з Центрально!' i Пв-денно!' Америки, культивуеться у багатьох кра'нах бвропи, зокрема i Сх1дно!' бвропи, трапляеться на Кавказi i в Криму як багаторiчна трав'яна рослина. Мае довге горизонтальне кореневище i чотирьохграннi прямостоячД стебла (80-150 см), вкрип тонкими ворсинками. Листки злегка ворсисп овально-загос-треш, зубчастi, мають короткi черешки з червонуватими прилистниками. Дрiбнi квiтки забарвлеш в бiлий, рожевий, червоний, бузковий кольори, зiбранi в густi головчасп суцвiття (до 6 см в дiаметрi), iнколи розвиваеться ще одне суцвiття, розташоване над першим. Велит листоподiбнi приквiтники часто мають одне забарвлення з квiтками. Плiд ^бний горiшок. Ефiрна ол1я нагромаджуеться у надземнш частинi рослини, досягаючи максимуму у фазi цвiтiння (1,0-1,2 %) [6]. Основними компонентами олií е тимол i карвакрол. I!' застосовують як антисептик пiд час ароматизацп безалкогольних напо'в, а також у виноробшй про-мисловостi [3]. У листках рослини мктиться каротин, вггамши С, В, а також мь неральнi, дубильнi, фенольнi сполуки. Рослини роду монарда надiленi ароматом прких зелено-жовтих цитрусових илод1в тропiчних дерев iз родини руто-вих. Для МотагСа С1Сута Ь. притаманний iмуномоделюючий ефект, а також бактерицидна, антигельмштна, аитибiотична д1я. Монарда холодостшка рослина. У культурi не вибаглива до грунту, проте краще росте на легких вапнякових Грунтах. Полюбляе вiдкритi соиячнi мкця, витримуе незначне затемнення план-тацц [4]. Дослiджения цього виду ведуть лише в iнтродукцiйному напрямку, тому цiкавим було вивчення цих рослин з алелопатично!' точки зору.
У зв'язку з цим мета ще!' роботи - здайснити аналiз алелопатичних власти-востей рДзних тишв видшень (водорозчинних, спирторозчинних та летких) з веге-
