CC BY
34
Науковий вкник, 2003, вип. 13.3
УДК 630*241 Ст наук. ствроб. В.Д. Ваколюк - Втницька ЛНДС
ОСОБЛИВОСТ1 ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ Р1ЗНО1 1НТЕНСИВНОСТ1 ЗР1ДЖЕННЯ У СЕРЕДНЬОВ1КОВИХ ТА ПРИСТИГАЮЧИХ ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ СВ1ЖИХ ГРАБОВИХ Д1БРОВ ПОД1ЛЛЯ
Наведенi результати застосування доглядових рубань р1зно'1 iнтенсивностi у свiжих грабових дiбровах Подiлля.
Ключов1 слова: рубки догляду, штенсившсть, зрiдження
V.D. Vakolyuk - Vinnytsya FRS
Peculiarities of different intensity thinning in medium and maturating age fresh hornbeam oakeries of Podillya region
The outcomes of application of improvement cutting leaving of different intensity thinning are representedi in fresh hornbeam oakery Podillya Region.
Key words improvement cutting, intensity, thinning
Прорщження у грабових д1бровах - один i3 найбшьш вщповщальних люогосподарських заходiв для формування складних за формою та змшаних за складом люових насаджень. Питання штенсивност проведення зрiджень, за яких створюються оптимальнi умови для продукування деревно! маси, до сьогодшшнього часу залишаеться дискусiйним. На наш погляд, вш складний через велике розмаггтя природноiсторичних умов та тишв лiсових насаджень, що зростають в цих умовах.
У 1960 рощ у квартал №46 Вшницького люництва була закладена постiйна пробна площа для доглядових рубань за люом. Мета закладання -визначення оптимальних режимiв вирощування подiльських дiбров, почи-наючи з перших прочищень. У подальшому, коли насадження ставали бшьш старшими, тут вивчалося питання штенсивносл зрiджування пiд час прорщ-жувань. Постшна пробна площа мае 5 секцш по 0,55 га кожна. Посередиш секци розташована лiчильна дшянка площею 0,1 га, де проводився облж дерев. Навколо лiчильноl дiлянки розташована так звана охоронна зона, на якш проводився догляд такий самий, як i на лiчильнiй дiлянцi. 1з пiдвищенням вь ку насадження проводилися необхiднi дослщт рубання.
У 2002 роцi на постшнш пробнiй площi були виконаш такi роботи: проведено загальний перелш усiх дерев першого ярусу з визначенням дшо-вих якостей кожного стовбура та його положення в насадженш за класами Крафта; замiрянi висоти дерев за ступенями товщини, за середнiм дiаметром на кожнш секци; зроблено вiдбiр модельних дерев дуба для визначення ходу росту. На модельних деревах визначалися: довжина дшово! частини; висота кршлення першого сухого та живого сучюв; довжина крони та ii ширина; площа проекцп; умовна площа живлення; площа поверхш та об'ем крони. Проведет облжи дерев другого ярусу.
Розподш дерев за якiстю стовбура на дшов^ пiвдiловi, дров,янi та сух^ а також за класами Крафта наведений у табл. 1.
3. Лковпорядкування, лкокористування та економша лкового господарства
279
Показники Секцп, штенсивтсть зрщжуваиия: в чисельиику - до рубання, знаменнику - теля рубання
А - контроль Б - слабка В - середня Г - сильна Д - дуже сильна
N5 шт. % N5 шт. % N5 шт. % N5 шт. % N5 шт. %
К-сть стовбурт дуба 209/165 100/100 451/376 100/100 392/337 100/100 377/319 100/100 351/302 100/100
у т.ч. I клас Крафта 73/73 34,9/44,2 153/153 33,9/40,7 190/190 48,5/56,4 213/213 56,5/66,8 76/76 21,7/25,2
II 52/52 24,8/31,5 117/117 25,9/31,1 108/108 27,6/32,0 77/77 20,4/24,1 140/117 39,9/38,7
III 36/36 17,2/21,8 90/90 20,0/23,9 40/39 10,2/11,6 32/29 8,5/9,1 109/109 31,1/36,1
IV 6/0 2,9/2,5 19/16 4,2/4,3 6/0 1,5/0 10/0 2,7/0 11/0 3,1/0
V 42/0 20,2/0 72/0 16,0/0 48/0 12,2/0 45/0 11,9/0 15/0 4,2/0
у т.ч. дшових 98/98 46,9/59,4 208/208 46,1/55,3 258/258 65,8/76,6 281/281 74,5/88,1 253/253 72,1/83,8
п/дшових 61/61 29,2/37,0 166/166 36,8/44,1 89/79 22,7/23,4 50/38 13,3/11,9 83/49 23,6/16,2
дров'яних 50/6 23,9/3,6 77/2 17,1/0,6 45/0 11,5/0 46/0 12,2/0 15/0 4,3/0
Табл. 2. Показники 'штенеивноат зргдження на секщях
Показники на 1га [птепсившсть зрщження
А Б В Г д
контроль слабка середня сильна дуже сильна
Кшьюсть стовбурш, що вирубуються, шт. 44 75 55 58 49
у т.ч. сух1 42 73 47 45 15
сух1, у % 95,5 97,3 85,5 77,6 30,8
Табл. 3. Такеацшна характеристика дубовоЧ чаетини та Iярусу до рубання (е чиеельнику), та теля рубання (у знаменнику)
Таксацшт показники на 1 га Секцп, ¡птепсившсть зрщження
А контроль Б слабка В середня Г сильна Д дуже сильна
Кшыасгъ стовбурш, шт. 209/165 451/376 392/337 377/319 351/302
Середня висота, м 23,8/24,5 21,5/21,8 24,2/24,7 22,5/22,7 19,5/19,8
Середнш дтметр, см 25,7/27,0 25,3/26,1 26,5/27,4 28,0/28,9 26,7/27,5
Боттет 1а I 1а 1а I
Повнота 0,31 0,66 0,66 0,69 0,62
Запас дуба, м3 122,1/106,7 231,0/204,1 239,4/223,6 239,8/216,4 191,4/177,8
^укрвий iticiiiiK, 2GG3, вип. 13.3
Анашз даних тaблицi вказуе на те, що зi збiльшенням iнтенсивнoстi зpiджyвaння в минулому кiлькiсть деpев поступово знижуеться вщ 4S1 на секци слабко'' iнтенсивнoстi зpiджyвaння до 3S1 на секци дуже сильного зpiд-жування. Якщо кiлькiсть деpев на секци слабко'' iнтенсивнoстi пpийняти за 100 %, то зi збшьшенням iнтенсивнoстi зpiджyвaння кiлькiсть деpев дуба ста-новитиме на секцiï сеpедньoï iнтенсивнoстi - 89,9 %; сильно'' - 83,5 %; дуже сильно'' - 77,8. У подальшому aнaлiзi дослщного мaтеpiaлy за 100 % будуть ^ийматися показники на секци зi слабкою iнтенсивнiстю зpiджyвaння.
Розподш деpев за класами Kpaфтa свщчить пpo те, що зi збшьшенням штенсивност зpiджyвaння вiдсoтoк деpев I класу зpoстaе з 33,9 % (секщя "Б") до S6,S % (секщя "Г"). На секци дуже сильно'' штенсивносл зpiдження цей показник знизився до 21,7 %. Пояснити це можна тим, що ^и дуже сильному зpiдженнi pядiв дуба ^они деpев гpaбa iнтенсивнo poзвивaються, пpигнiчyючи дуб. Деpевa II класу ^афта на секцiях слабко'' та сеpедньoï ш-тенсивнoстi становлять майже чвеpть, а пpи дуже сильному зpiдженнi коло 40 %. Найбшьша кiлькiсть деpев I та II клаЫв Kpaфтa спoстеpiгaеться на сек-цiях сеpедньoгo та сильного зpiджyвaння вiдпoвiднo 76,1 та 76,9 %. ^и слаб-кiй та дуже сильнш iнтенсивнoстi зpiдження цей показник падае та становить вщповщно 59,8 та 61,6 %. Вiдсoтoк деpев III класу Kpaфтa зpoстaе з 20 % на секци зi слабкою штенсившстю зpiджyвaння до 31-32 %. Ь збiльшенням ш-тенсивност кiлькiсть деpев III-IV класу ^афта зменшуеться. Розглянемо якiснi показники деpев на секцiях iз piзнoю штенсившстю зpiджyвaння. Kiлькiсть дiлoвих деpев зi збiльшенням iнтенсивнoстi зpiджyвaння збшь-шуеться. Якщо на секцiï зi слабкою штенсившстю зpiдження частка дiлoвих деpев становить 46,1 %, з сеpедньoю iнтенсивнiстю 65,8 %, то на секщях сильно'' та дуже сильно'' шдвишуеться вiдпoвiднo до 74,5-72,1 %. Юльюсть дpoв,яних деpев, навпаки, зi збiльшенням iнтенсивнoстi зpiджyвaння знижуеться з 23,9 % на кoнтpoлi до 4,3 % ^и дуже сильному зpiджyвaннi.
У табл. 2 наведет дат по в^убуванш дубовш чaстинi насаджень.
Дaнi таблиць показують, що в насадженнях yсiх секцш повшстю ви-pyбaнi деpевa V класу ^афта, а на секщях сеpедньoï, сильно'' та дуже сильно'' штенсивност зpiдження всi дpoв,янi деpевa та деpевa IV класу ^афта. Всi iншi показники ^акт^но не змiнилися. Збеpеглaся тенденцiя збшьшення кiлькoстi деpев зi зниженням штенсивност зpiдження та шдви-щився вщсоток деpев вищих клaсiв Kpaфтa. Наведет дат свщчать, що на секщях кшьюсть деpев зi збiльшенням штенсивност зpiдження зменшуеться, сеpеднiй дiaметp вщ слабкого ступеня зpiдження до сильного збшьшуеться. На кoнтpoлi дуб збеpiгся бiля пpoсiк, де кpaще освгглення, тому його сеpед-нiй дiaметp дещо вищий. У табл. 3 наведеш дaнi по тaксaцiйнiй хapaктеpис-тицi насадження до та шсля pyбaння. Анaлiз тaблицi свiдчить ^о те, що зi збiльшенням штенсивност зpiдження насадження у минулому кшьюсть сухих деpев зpoстaе зi зменшенням iнтенсивнoстi зpiдження. Так, на секци зi слабкою iнтенсивнiстю зpiдження частка сухих деpев становить 97 %, вони нaмiченi до pyбaння, в той час, коли на секци дуже сильного зpiдження 'х частка становить тiльки 15 %. Вщсоток вибipки деpев вiд загально'' кiлькoстi
3. Лiсoвпoрядкування, лiсoкoристування та eKoHoMiKa лiсoвoгo гoспoдарства
281
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
дерев на секщях з рiзною iнтенсивнiстю зрщження майже однаковий, з коли-ванням у межах 3-4 %, за винятком насадження на контрол^ де вш становить 21 %. У зв'язку з тим, що вирубувався незначний запас дубово! частини (сух^ дерева V класу Крафта та дуже мало дерев IV класу) склад насадження зали-шився таким, який i був до рубання насадження.
Умовна площа живлення середтх модельних дерев дуба показана в табл. 4.
Табл. 4. Умовна площа живлення середнж модельних дерев дуба
Показники Секци, штенсивтсть зр1дження
А Б В Г Д
Умовна площа живлення дерев дуба, як1 вирощуються за ввдстанню м1ж су-свдтми деревами, м2. 3,7 7,3 8,5 10,5 11,2
Площа, яка припадае на одне дерево дуба в насаджент, м2. 59,5 26,5 29,5 30,1 30,7
З табл. 4 видно, що зi збшьшенням штенсивносл зрщження збшьшу-еться умовна площа живлення залишених дерев дуба та площа, яка припадае на одне його дерево.
Табл. 5. Змьна запаЫв, приросту та продуктивность насадження при _проведенш зр1дження рушен интенсивности_
Показники Секци, штенсивтсть зрвдження
А контроль Б слаб-ка В се-редня Г сильна Д дуже сильна
Вирубано при осв1тленнях, м3 8 8 8 8 8
Вирубано при прочищеннях, м3 3,1 8,8 10,5 17,6 22,3
Вирубано при прор1дженнях, м3 52,9 89,4 90,0 75,9 63,6
Вирубано при прохвдних рубаннях, м3 30,3 99,8 88,6 89,2 112,3
Всього вирубано, м3 94,3 206,1 197,1 190,7 206,2
Запас дуба тсля рубання у 2002 рощ, м3 106,7 204,1 223,6 216,4 177,8
Загальна продуктивтсть для дуба 201,0 410,2 420,7 407,1 384,0
Середнш р1чний приршт дуба, м3 3,65 7,45 7,65 7,40 6,98
Середнш р1чний прирют дуба за висотою, м 0,44 0,40 0,45 0,41 0,36
Середн1й р1чний приргст дуба за диаметром, см 0,49 0,47 0,50 0,52 0,50
Загальний запас супутнишв дуба у 2002 рощ, м3 327,5 154,6 178,0 206,0 116,4
Середн1й р1чний прирют супутниюв дуба, м3 5,95 2,81 3,23 3,75 2,1
Кшьтстъ стовбурш дуба тсля рубання у 2002 р., шт. 165 376 337 319 302
Об'ем одного стовбура, м3 0,646 0,543 0,663 0,678 0,588
Всебiчне обстеження насаджень на секщях з рiзною штенсившстю зрщження показало, що на секци дуже сильно! штенсивност зрщження граб, клен та липа зростають майже в одному ярус з дубом та характеризуются iнтенсивним розвитком крон. 1з зменшенням iнтенсивностi зрiдження супут-ш породи зростають у другому яруЫ. У насадженнi зi слабкою штенсившстю зрщження граб та iншi супутники дуба пригшчеш, ростуть у другому яруЫ, тонкi грабки пiд вагою свое! крони зшнуп, але живь На контрольнiй секцi!, де догляд за насадженням був припинений шсля останнього прочищення, спостерiгалася поява значно! кiлькостi берези та осики.
282
Лшвницьш дослiдження в УкраТш
Науковий вкник, 2003, вип. 13.3
Тепер розглянемо найважливше питання - змшу запашв та приросту насад-ження при проведеннi зрiдження рiзно! штенсивносп. Цi дaнi нaведенi в табл. 5.
Наведена таблиця свщчить, що iнтенсивнiсть зрiдження зростала тiльки при прочищеннях. При прорiджувaннях на секщях "Б" та "В" вона бу-ла майже однаковою, а на секщях "Г" та "Д" знижувалася. При проведеннi прохiдних рубань штенсивтсть рубки зростала вщ середньо! до дуже сильно!. Анaлiзуючи весь вирубаний запас за вс роки спостереження, бачи-мо, що як за слабко!, так i за дуже сильно! штенсивност зрiдження вирубана однакова кшьюсть деревини. Запас дуба шсля прохiдного рубання 2002 року найбшьший на секцп середньо! iнтенсивностi зрщження, високий вш i на секцп сильно! штенсивност зрiдження. Така сама зaкономiрнiсть за загальною продуктившстю дубово! частини та за середшм рiчним приростом. Загальний запас дуба зростае вiд контролю до секцп з сильною штенсившстю зрщжен-ня. Середнш рiчний прирiст супутникiв дуба зростае з штенсившстю зрщження i падае на секцп з дуже сильною штенсившстю. Середнш рiчний при-рют за перiод спостереження як за висотою, так i за дiaметром у дуба найви-щий на секцiях середньо! та сильно! штенсивност зрiдження.
Л1тература
1. Атрохин В.Г. Совершенствование способов рубок// Лесное хозяйство. - 1977, № 2. - С. 27-34.
2. Баранов М. Реконструкция грабовых насаждений// Лесное хозяйство. - М.:1953, № 5. - С. 5-6.
3. Бульба С.С. Щодо ширини м1жрядь культур дуба// Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють. - К.: 1988, № 1. - С. 137.
4. Гордиенко М.И. Биологическая особенность деревьев в чистых и смешанных насаждениях дубрав// Всесоюзная научно-производственная конференция по вопросам совершенствования лесного хозяйства. - Укр. с.-х. акад. - 1973. - С. 101-102.
5. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
6. Лосицкий К.Б. Научные основы определения оптимального состава насаждений и лесов// Лесное хозяйство. - 1968, № 11. - С. 14-18.
7. Орлов А.Н., Орлова Г.К., Наконечный В.С. Система лесоводственных мероприятий по выращиванию высокопродуктивных, биологически устойчивых и хозяйственно ценных дубрав Подолии// Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР. - К.: 1986. - С. 43-52.
8. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство.: Гослесбумиздат. - 1952. - 600 с.
УДК 630*9 Доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук; О.М. Колосок,
канд. с.-г. наук; доц. П.К. Ганжа, канд. с.-г. наук -НАУ
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРПВ ТА 1НДИКАТОР1В СТАЛОГО УПРАВЛ1ННЯ
Л1САМИ В УКРА1Н1
Розглянуто методичш тдходи до розроблення системи критерпв та iндикаторiв сталого управлшня люами. Проведене експертне ощнювання дозволило встановити рейтинг запропонованих iндикаторiв та виявити 1хш сильш й слабК позицп.
Ключов1 слова: критери та вдикатори, стале управлшня люами, експертна оцшка.
3. Лковпорядкування, лкокористування та економша лкового господарства
283
