CC BY
85
стання стратепчних компетенц1й коксох1м1чних пщприемств УкраУни е актуальною, представляв певний науковий ¡нтерес, може бути застосована в практичшй д1яльност1, а також спонукае до подальших науко-вих дослщжень у напрямку стратепчних компетенц1й пщприемства.
Цкавими та недостатньо розкритими залишаються питання визначення, шьюсного та яюсного оцтю-вання компетенц1й стратепчного управлтня пщприемством, структури компетенц1й пщприемства, значен-ня стратепчних компетенц1й у досягненн ст1йких конкурентних переваг тощо.
Л1тература
1. Стратегическая гибкость / Г. Хэмел, К. Прахалад, Г. Томас, Д. О'Нил / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2005. - 384 с.
2. Грант Р. М. Современный стратегический анализ. 5-е изд. / Р. М. Грант; Пер. с англ. под ред. В.Н. Фунтова. - СПб.: Питер, 2008. - 560 с.: ил. - (Серия "Классика МВА").
3. Отенко И. П. Стратегическое управление потенциалом предприятия. Научное издание /И.П. Отенко. -Харьков: Изд. ХНЭУ, 2006. - 256 с. (Русск. яз.)
4. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление. 7-е изд. / Д. Аакер; Пер. с англ. под. ред. С.Г. Бо-жук. - СПб.: Питер, 2007. - 496 с.: ил. - (Серия "Теория менеджмента")
5. Каплан Р. Стратегическое единство: создание синергии организации с помощью сбалансированной системы показателей /Р. Каплан, Д. Нортон. - Вильямс, 2006. - 384 с.
6. Экономический словарь / Под ред. А. Н. Азрилияна. - М.: Институт новой экономики, 2007. - 1152 с;
7. Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии / С.Г. Воркачев // Теоретическая и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. науч. тр. - Воронеж, 2002. - Вып. 3. Аспекты метакоммуникативной деятельности. - С. 79-95.
8. Наливайко А. П. Теор1я стратегif пщприемства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монограф1я /А.П. Наливайко. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с.
УДК 330.131.7:338.28
PÍ3HMK В.В.,
викладач кафедри економки пщприемства та ¡нновацмного розвитку ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛ1НН1 ПРОЕКТАМИ
У статт! з'ясовано сутн'ють понять "ризик", "проектний ризик", "управл!ння ризиками". Розглянуто проблему орган!зацИ' ризик-менеджменту в управл!ннi проектами та основнi етапи його реал!зацИ\ Розкрито процедури в управл!ннi ризиками проекту, наведено алгоритм реал!зацп ризик-менеджменту та зд!йснено анал!з метод!в зниження ризику в управл!ннi проектами.
Ключов1 слова: ризик, проектний ризик, ризик-менеджмент, процедури в управл!ннi ризиками, методи зниження ризику, управлiння проектами.
В статье выяснена сущность понятий "риск", "проектный риск", "управление рисками". Рассмотрена проблема организации риск-менеджмента в управлении проектами и основные этапы его реализации. Раскрыты процедуры в управлении рисками проекта, приведен алгоритм реализации рискового менеджмента и осуществлен анализ методов снижения риска в управлении проектами.
Ключевые слова: риск, проектный риск, риск-менеджмент, процедуры в управлении рисками, методы снижения риска, управления проектами.
Essence of concepts "risk", "project risk", "management risks", are found out in the article. The problem of organization of risk management in a management projects and his basic implementation phases are considered. Procedures are exposed in a management the risks of project, an algorithm over of realization of risk management is brought and analysis of methods of decline of risk is carried out in a management projects.
Keywords: risk, project risk, risk-management, procedures in a management risks, methods of decline of risk, management projects.
Актуальшсть дослщження. У динам1чних ринкових умовах проблема мЫм1зацп ризиюв у процеа ре-ал1зацп р1зних титв проеклв стае особливо актуальною. Вщсутнють повноУ ¡нформаци, ¡снування протидь ючих тенден^й, елементи випадковост та rnrni економiчнi умови господарювання обумовлюють важко-прогнозованють процесу управлтня. Бтьшють проектних ршень приймаеться в умовах невизначеност та економiчного ризику. Саме тому ризик-менеджмент е одшею з найважливших складових ефективноУ про-ектноУ дiяльностi. Недарма Том Демарко пише про те, що для управлтня проектом досить управляти йо-го ризиками.
© Piзник B.B., 2011
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Випу^ № 17/1 103
Стушнь дocлiджeння проблеми. Teopeтичнi тa мeтoдичнi acпeкти пpoeктнoгo pизикy вiдoбpaжeнi в poбoтax пpoвiдниx вiтчизняниx тa зapyбiжниx вчeниx: H. Aдaмoвoï, Л. Бaтeнкa, С. Бyшyeвa, B. Bacилeнкa, M. Гpaшинa, O. Зaгopoднix, Л Koбиляцькoгo, B. Лiщинcькoï, I. Maзyp, M. Hьюэллa тa iн.
Пpoтe, пpoблeмa фopмyвaння кoмплeкcнoгo пiдxoдy до pизик-мeнeджмeнтy в yпpaвлiннi пpoeктaми зa-лишaeтьcя нeдocтaтньo poзpoблeнoю тa пoтpeбye пoдaльшиx дocлiджeнь y нaпpямкy пошуку мexaнiзмiв yпpaвлiння пpoeктними pизикaми.
Meтoю нaпиcaння cтaттi е дocлiджeння мexaнiзмy yпpaвлiння пpoeктними pизикaми тa фopмyвaння кoмплeкcнoгo пiдxoдy до pизик-мeнeджмeнтy в yпpaвлiннi пpoeктaми.
Bиклaд основного мaтepiaлy. Зpocтaючa кoнкypeнцiя змушуе кoмпaнiï шyкaти нoвi, бiльш eфeктивнi сто-coби пiдвищeння ycпiшнocтi викoнyвaниx пpoeктiв. Bce чacтiшe yвaгa пpoeктниx мeнeджepiв звepтaeтьcя до мeтoдiв, що дозволяють нe лишe ycпiшнo cплaнyвaти i пpoвecти пpoeкт y paмкax нaявнoгo бюджeтy i poзклa-ду, aлe й yмiлo oбiйти yci "пiдвoднi pифи", що нa пepший погляд, пoxoдять вiд нeкoнтpoльoвaниx пpичин [3].
Peaлiзaцiя cклaдниx пpoeктiв пoтpeбye зycиль, пoв'язaниx iз зaлyчeнням вeликoгo oбcягy фiнaнcoвиx pecypciв iз виэдким piвнeм iнвecтицiйниx pизикiв. Iнвecтopи тa зaмoвники, що бepyть yчacть y пpoeктax чeкaють вiд пpoeктниx мeнeджepiв знижeння piвня мoжливиx pизикiв до нeoбxiдниx мeж. Öe cпpияe зa-cтocyвaнню пpoeктнo-opieнтoвaними opгaнiзaцiями cyчacниx тexнoлoгiй yпpaвлiння пpoeктaми тa пpoвe-дeнню пpeвeнтивниx зaxoдiв щодо знижeння впливу пpoeктниx pизикiв.
Пpичинoю виникнeння pизикiв е нeвизнaчeнicть, що пpитaмaннa для кожного пpoeктy. Pизики можуть бути "вщомГ (визнaчeнi тa oцiнeнi, для якиx мoжливe плaнyвaння) тa "нeвiдoмi" (нeiдeнтифiкoвaнi i нec-пpoгнoзoвaнi). Xoчa бiльшicть pизикiв i умови ïx виникнeння нeвизнaчeнi, мeнeджepи пpoeктy, виxoдячи з минулого дocвiдy, можуть пepeдбaчaти знaчнy чacтинy pизикiв пpoeктy [9].
Пpийняттям piшeнь тa вiдпoвiдними дiями, можливо змeншити pизик, aлe пoзбyтиcя його нeмoжливo. B eкoнoмiцi пpaктичнo нe icнye cитyaцiй, в якиx вiдcyтнiй pизик. Oднoчacнo pизик е нeвiд'eмним eлeмeнтoм ic-нyвaння opгaнiзaцiï нa pинкy, aджe пpибyтoк opгaнiзaцiï е винaгopoдoю зa вдaлo взятий нa ceбe pизик.
У нayкoвiй лiтepaтypi вчeнi нaвoдять piзнi визнaчeння поняття "pизик". Упepшe нaйбiльш зaгaльнe виз-нaчeння pизикy дaв Ф. Haйт, який poзглядaв pизик як oбpaз дiй зa нeчiткиx тa нeвизнaчeниx oбcтaвин.
Pизик - цe нeвизнaчeнa пoдiя aбo yмoвa, яга y paзi виникнeння мae позитивну aбo нeгaтивнy дiю нa pe-пyтaцiю кoмпaнiï, пpизвoдить до пpидбaнь aбo втpaт в гpoшoвoмy виpaжeннi. Haйчacтiшe pизик poзглядa-eтьcя як вipoгiднicть зaзнaти збиткiв aбo втpaтити вигоду [б].
Ha думку A. Пepecaди pизик визнaчaeтьcя як вiдxилeння cпoдiвaниx peзyльтaтiв вiд cepeдньoï aбo сто-дiвaнoï вeличини. Його тaкoж мoжнa poзглядaти як шaнc мaти збитки aбo oдepжaти дoxiд вщ iнвecтyвaн-ня y пeвний пpoeкт [б].
H. Aдaмoвa pизик визнaчae, як мipy нeбeзпeки пiддaтиcя дм нeгaтивниx пoдiй i ïx мoжливиx нacлiдкiв [1].
Дiяльнicть пpoeктнo-opieнтoвaнoï кoмпaнiï пoв'язaнa з нaявнicтю шиpoкoгo ^e^py pизикiв, що нocять виpoбничий, ф^н^вий, юpидичний, coцiaльний i пoлiтичний xapaктep. Пpoтe нaявнicть чи мoжливicть виникнeння циx pизикiв нe пoвиннi впливaти нa дocягнeння cтpaтeгiчниx цiлeй кoмпaнiï.
Cиcтeмa eфeктивнoгo yпpaвлiння пpoeктними pизикaми пoтpiбнa для зaбeзпeчeння cтiйкoгo бeзпepep-вного фyнкцioнyвaння i poзвиткy кoмпaнiï шляxoм cвoeчacнoï iдeнтифiкaцiï, зaпoбiгaння aбo мiнiмiзaцiï p^ зикiв, що е зaгpoзoю для бiзнecy i peпyтaцiï кoмпaнiï, здopoв'я пepcoнaлy, a тaкoж мaйнoвиx iнтepeciв a^ цioнepiв тa iнвecтopiв пpи peaлiзaцiï пpoeктiв [б].
Упpaвлiння pизикaми - цe пpoцecи, пoв'язaнi з iдeнтифiкaцieю, aнaлiзoм pизикiв i yxвaлeнням piшeнь, якi включaють мaкcимiзaцiю пoзитивниx i мiнiмiзaцiю нeгaтивниx нacлiдкiв нacтaння pизикoвиx пoдiй [9].
Bпpoвaджeння cиcтeми yпpaвлiння pизикaми - цe кoмплeкcний пiдxiд до виpiшeння пpoблeми кoнтpo-лю нaд pизикaми, що виникaють в xoдi дiяльнocтi кoмпaнiï. Cиcтeмa yпpaвлiння pизикaми е нaбopoм eлe-мeнтiв зa допомогою якиx кoмпaнiя мoжe кoнтpoлювaти pизики нa ycix piвняx. Oднa з ïï cклaдoвиx - pea-гyвaння нa pизики peaлiзaцiï пpoeктiв [б].
Упpaвлiння pизикaми пpoeктy е вaжливим acпeктoм yпpaвлiння пpoeктoм в цтому. Пpи цьому yпpaвлiн-ня pизикaми е oднieю з дeв'яти гaлyзeй знaнь, якi визнaчeнi y cтaндapтax PMBOK, пpoeктний pизик виз-нaчeний як нeпepeдбaчeнa пoдiя aбo випaдoк, якi можуть вплинути нa xiq пpoeктy з позитивним aбo нeгa-тивним peзyльтaтoм [10].
M. Гpaшинa yпpaвлiння pизикaми в пpoeктнoмy мeнeджмeнтi визнaчae як кoмплeкc знaнь i нaвичoк, що дозволяють зa умови викoнaння бюджeтy i poзклaдy пpoeктy плaнyвaти i peaлiзoвyвaти дiï з peaгyвaння нa нeгaтивнi aбo позитивн пoдiï, якi з пeвнoю ймoвipнicтю можуть виникнути в xoдi викoнaння пpoeктy. У вcьoмy cвiтi yпpaвлiння pизикaми icнye як oкpeмa диcциплiнa, тaк i в iнтeгpoвaнoмy виглядi з бaгaтьмa iншиx гaлyзями знaнь, зoкpeмa i в oб'eднaннi з зaгaльнoю мeтoдoлoгieю yпpaвлiння пpoeктaми. Тому i yпpaвлiння pизикaми M. Гpaшинa тa M. Hьюэлл poзглядaють в нepoзpивнoмy зв'язку з iншими о^овними чacтинaми yпpaвлiння пpoeктaми [3].
Oтжe, yпpaвлiння pизикaми е фyндaмeнтoм yпpaвлiння пpoeктaми, який пpeдcтaвлeний як oднa з
104 Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
дев'яти галузей знань описаних PMI (Американським ¡нститутом управлтня проектами).
У довщнику з управлтня проектами PMBOK управлЫня ризиками розглядаеться як систематичн процеси, пов'язан з щентифкацею, анал1зом ризиюв i ухваленням ршень, як забезпечують м1н1м1зац1ю негативних наслщюв настання ризикових подiй та максимiзацiю вiрогiдностi й наслiдкiв настання позитивних под^ [1].
Пiд проектним ризиком розумють, як правило, мтливють у величинi очiкуваних грошових потош про-ектiв. Взагалi, чим бшьшою е невизначенiсть стосовно вiдповiдних ринш, технологiй та вартiсних факто-рiв, тим вищим е рiвень проектного ризику. Усю роботу з управлтня проектними ризиками можна звести до боротьби з ризиками, як можуть перешкодити проекту завершитися у визначений термт, в рамках бюджету i з необхщним рiвнем якост [7].
При цьому управляти ризиками необхщно безперервно, постiйно вiдстежуючи ¿х динамiку. Kерiвники верхньоУ ланки повинн сортувати виявленi ризики по прюритетах, розподiляти ресурси i контролювати хщ боротьби з ризиками. На основi цих стратегiчних рiшень визначаються метрики, за якими виявлятимуться i вимiрюватимуться ризикии, складаеться i вiдстежуeться план боротьби з ними, розробляеться стратепя цieï боротьби. Kерiвники середньоï ланки управлтня проектами детально аналiзують ризики, виршують як дiя-ти у кожному конкретному випадку, регулярно зв^ують перед керiвництвом, надаючи йому Ыформацю для прийняття нових рiшень [8]. УправлЫня ризиками е замкнутою системою ¡з зворотнiм зв'язком, тому коли кожному учаснику процесу чiтко визначена певна роль, керiвництву не потрiбно буде працювати за принципом просто)' роздачi вказiвок пiдлеглим i збору з них тформаци, осшьки верхня та середня ланка буде за-цiкавленою у допомозi сво'м пiдлеглим i звiтуватиме керiвництву про основн результати.
Одним ¡з найважливших аспектiв управлiння ризиками е повна вщкритють iнформацiï. Корисним буде графк ризикiв, що висить на видному мюц з визначенням можливих д^ та ймовiрностi виникнення ризику, зазначенням тенден^й розвитку кожного ризику в час та персональнiй вщповщальност за лiквiдацiю кожного ризику [8].
У процес управлiння ризиками, менеджер проекту аналiзуe рiзну iнформацiю, i оцтюе ситуацiю з урах-уванням особистого досвщу. Проте, часто така оцтка суб'ективна i не враховуе мiру невизначеностi чин-ника ризику. У результат створюеться неповна картина розумтня наявно) ситуацiï [1].
Провщш науковцi в галузi управлiння проектами рекомендують управляти ризиками в чотири етапи:
- щентифка^я (виявити ризики, як можуть завадити цтям проекту);
- аналiз (визначити, якi з виявлених ризиш найбiльш небезпечнi);
- планування (спланувати найбшьш небезпечнi ризики);
- мошторинг i контроль (пщтримувати план проекту i список ризиюв в актуальному стаж) [7].
Ризик-менеджмент за економiчним змiстом являе собою систему управлтня ризиком i фтансовими
вiдносинами, що виникають у процеа цього управлiння. Метою ризик-менеджменту е забезпечення максимально) ефективностi управлтня з урахуванням факторiв невизначеностi, яю можуть як негативно так i позитивно вплинути на досягнення цтей проекту [4].
Як система управлтня, ризик-менеджмент включае в себе процес вироблення мети ризику i ризикових вкладень капралу, визначення ймовiрностi настання подiï, виявлення ступеня i величини ризику, ана-лiз навколишнього оточення, вибiр стратегiï управлiння ризиком, п^^р необхiдних для даноï стратеги при-йомiв управлiння ризиком i способiв його зниження (тобто прийомiв ризику-менеджменту), здiйснення цi-леспрямованого впливу на ризик. Зазначеш процеси в сукупност складають етапи органiзацiï ризик-менеджменту (рис.1).
Ризик-менеджмент дуже динамiчний, ефективнiсть його функцiонування багато в чому залежить вiд швидкостi реакцп на змiни умов ринку, економiчноï ситуацiï, фiнансового стану об'екта управлтня. Тому ризик-менеджмент мае базуватися на знанш стандартних прийомiв управлiння ризиком, на вмтш швид-ко i правильно оцтювати конкретну економiчну ситуацш, на здатностi швидко знайти гщний, якщо не еди-ний вихщ з конкретноï ситуацiï.
У ризик-менеджмен^ готових рецептiв немае i бути не може. Вiн учить тому, як, знаючи методи, при-йоми, способи ршення тих чи ¡нших господарських завдань, домогтися вiдчутного устху в конкретнiй си-туацiï, зробивши ïï для себе бiльш-менш визначеною [4].
Американський 1нститут управлiння проектами (PMI), який розробляе i публ^е стандарти в галузi управлiння проектами, переробив роздши, що регламентують управлтня ризиками. У новiй версiï PMBOK описаш шiсть процедур управлiння ризиками проекту:
1. Планування управлтня ризиками - визначення пiдходiв i планування дiяльностi з управлiння ризиками проекту.
2. 1дентифка^я ризикiв - визначення ризиш, здатних вплинути на проект, i документування ]х характеристик.
3. Яюсна оцiнка ризиш - яюсний аналiз ризикiв i умов ]х виникнення з метою визначення ]х впливу на устх проекту.
Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1 105
Рисунок 1. Основы етапи процесу управлшня ризиками [4]
4. Кшькюна оцтка - кшькюний анал1з в1ропдност виникнення \ впливу наслщюв ризиюв на проект.
5. Планування реагування на ризики - визначення процедур \ метод1в з послаблення негативних нас-л1дк1в ризикових под1й \ використання можливих переваг.
6. Мошторинг \ контроль ризиюв - мошторинг ризиюв, визначення ризиюв, як залишаються, виконан-ня плану управлтня ризиками проекту \ оцтка ефективност д1й з м1н1м1зац1Т ризиюв [9].
Використання вищеперел1чених процедур та ¡нструменлв, за допомогою яких зд1йснюють оцтку чин-ниюв ризику, допомагае менеджеров! проекту розробляти заходи реагування на ризик, грунтуючись на достов1ршй ¡нформацп. Детальна ¡нформац1я дозволяе приймати ефективн р1шення, як у свою чергу зни-жують можливють виникнення ризику [1].
0ргашзац1я ризик-менеджменту являе собою систему заход1в, спрямованих на рацюнальне поеднання вах його елеменш у едину технолопю процесу управлтня ризиком. Алгоритм реал1зацп ризик-менеджменту можна забразити за допомогою рис.2.
Рисунок 2. Алгоритм реал1зацП' ризик-менеджменту в управлшш проектами
Першим етапом оргашзаци ризик-менеджменту мае бути визначення мети ризику та ризикових вкла-день. Мета ризикових вкладень катталу - отримання максимального прибутку. ЦЫ ризику \ ризикових вкладень повинн бути ч1ткими, конкретизованими \ вщповщними ризику \ катталу.
Наступним важливим моментом в оргашзаци ризик-менеджменту е отримання ¡нформацп про навко-
106 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/1
лишне оточення, що необхщна для ухвалення ршення на користь т!еУ чи Ышо'У дм. Анал!з тформаци та урахування оцток ризику дозволяе правильно визначити ймов!рнють настання под1Т, виявити стутнь ризику й оцтити його вартють.
На основ! наявноУ тформаци про навколишне середовище, ймов!рност!, ступеня ! величини ризику роз-робляються р!зн! вар!анти д1й та проводиться оцтка II оптимальност! шляхом зютавлення очкуваного при-бутку ! величини ризику [4].
Все вищезазначене дозволяе правильно вибрати стратепю ! прийоми управлтня.
НайбУпьш розповсюдженими методами зниження ризику вчен! вважають:
1) РозподУп ризику м!ж учасниками проекту. Базуеться на передач! частини ризику сп!ввиконавцям, що зд!йснюеться в процес! подготовки плану проекту та контрактних документ!в. Для юльюсного розподУпу ризику в проектах можна використовувати модель, засновану на "дерев! р!шень". При цьому, кожен учасник виконуе запланований проектом обсяг роб!т та вщповщае за конкретну частину ризику у випадку невико-нання проекту. Осюльки найбшьше ризикуе ¡нвестор, потр!бно враховувати, що труднощ! в його пошуку, як правило, збшьшуються ¡з збУпьшенням ступеня ризику.
2) Страхування. Являе собою систему вщшкодування втрат страхувальниками при виникненн! страхо-вих випадюв ¡з спец!альних страхових фонд!в, як! формуються за рахунок страхових внесюв, що виплачу-ються страхувальниками. Страхування ризику зд!йснюють у тому випадку, коли учасники проекту не спро-можн! забезпечити реал!зац!ю проекту за настання т!еУ чи Ышо'У ризиковоУ поди власними силами. Страхування ризику е, по сут!, передачею певних ризиюв страхов!й компани. Як правило, це зд!йснюеться за до-помогою майнового страхування та страхування в!д нещасних випадюв;
3) Зниження ризику в план! фтансування. Полягае у створенн! достатнього запасу мщност!, який урах-ував би так! види ризиюв:
- ризик незавершеного буд!вництва (додатков! витрати ! вщсутнють запланованих на цей перюд доход!в);
- ризик тимчасового зниження обсягу продаж!в продукци проекту;
- податковий ризик (неможливють використання податкових пУпьг та переваг, змтення податкового за-конодавства);
ризик несвоечасно'У виплати заборгованост! з боку замовника.
4) Резервування кошт!в на покриття непередбачених витрат. Дозволяе компенсувати ризик, який ви-никае в процес! реал!заци проекту, !, тим самим, компенсувати збоУ у його виконанн!. Резервування кош-т!в е способом боротьби з ризиком, який передбачае встановлення сп!ввщношення м!ж потенц!йними ризиками, що впливають на вартють проекту, та розм!ром витрат, необхщних для подолання збоУв у його ви-конанн!. При цьому частина резерву завжди повинна знаходитися у руках менеджера, а !ншою частиною повинн! розпоряджатися !нш! учасники вщповщно до контракту [2].
Висновки. Ризик-менеджмент покликаний забезпечити максимальну ефектившть управлтня проектами з урахуванням фактор!в невизначеност!. В!н являе собою систему управлтня ризиками за допомогою якоУ проектний менеджер може контролювати ризики на вс!х р!внях. У широкому розумтш ризик-менеджмент зводиться до боротьби з ризиками, як! можуть перешкодити проекту завершитися вчасно, в рамках бюджету та необхщно'У якост!. Система ризик-менеджменту включае щентифкацю ризиюв, планування заход!в щодо зменшення ризиюв, мошторинг ризиюв ! контроль виконання заход!в з Ух зменшення, ана-л!з ефективност! реал!зованих заход!в та накопичення досвщу.
УправлЫня ризиками мае зд!йснюеться на вс!х стад!ях життевого циклу проекту у тюшй взаемоди проект-менеджера з ус!ма учасниками проекту. Управляти ризиками необхщно безперервно, пост!йно в!д-слщковуючи Ух динам!ку. При цьому сл!д пом'ятати, що найважлив!шим аспектом ефективного ризик-менеджменту е повна вщкритють та доступнють тформаци для вс!х члешв проектноУ команди.
Л1тература
1. Адамова Н. Принятие проектных решений через управление рисками / Наталья Адамова [Электрон-ний ресурс]. - Режим доступа: http://www.iteam.ru/publications/project/section_38/article_1430
2. Управл!ння проектами: навч. поабник / Батенко Л. П., Загороднх О. А., Л'щинська В.В. - К.: КНЕУ, 2003. - 231 с.
3. Грашина М. Управление рисками как интегральная часть методологии проектного менеджмента / Марина Грашина, Майкл Ньюэлл [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.iteam.ru/publications/proj-ect/section_36/article_2522
4. Орган!зац!я ризик-менеджменту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/lspace/upr_fin_rizik_udec_demo/schedule.ns f/d8 62e82ea 1Ь758 368525663c004f385c/5084dd4c99ad262ac2256e2f0056b3f3?OpenDocument
5. Пересада А. А. 1нвестиц!йне кредитування: [навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц.] / Пересада А. А., Майорова Т. В. - К. : КНЕУ, 2002. - 272 c.
Економ!чний вюник ушверситету | Випуск № 17/1 107
6. Система управления рисками [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.pmpractice.ru/stan-darts/risks/
7. Управление рисками [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://habrahabr.ru/blogs/pm/73571
8. Управление рисками [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://projectm.narod.ru/publico3.html
9. Управление рисками проекта [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.iteam.ru/publica-tions/project/section_36/article_382
10. Управл!ння ризиками проекту: матер!ал з В1к1педИ, в!льно1' енциклопедИ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Project_Risk_Management
УДК 330.131.7:338.28
Семенченко Н.В.,
к.е.н., доцент кафедри теоретично! та прикладноУ економки Национального техшчного уыверситету УкраУни "КП1"
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я П1ДПРИеМСТВА ЯК СПОС1Б 0ПТИМ13АЦ11
Ф1НАНСОВИХ В1ДН0СИН
Анал1зуеться холдингова модель, як модель що ор!ентована на оптим!зац!ю ф!нансових вщносин. Наво-дяться ii переваги та недолки. Проводиться пор!вняльна д!агностика холдинговой моделi з моделями ре-гуляризацП та розукрупнення. Пропонуеться застосування комплексного управлiння разом i3 обфунтуван-ням такого вибору.
Ключов1 слова: холдинг, регуляризашя, розукрупнення, реструктуриза^я, модернiзацiя.
Анализируется холдинговая модель, как модель, которая ориентирована на оптимизацию финансовых отношений. Приводятся ее преимущества и недостатки. Проводится сравнительная диагностика холдинговой модели с моделями регуляризации и разукрупнения. Предлагается использование комплексного управления вместе с обоснованием такого выбора.
Ключевые слова: холдинг, регуляризация, разукрупнение, реструктуризация, модернизация.
The article examines the holding company model as a model for the optimization of financial relations. It gives the advantages and disadvantages as well as conducts a comparative diagnostic of holding model with regulari-zation and unbundling model. It is proposed an integrated control with justification of this choice.
Key words: holding, regularization, unbundling, restructuring, modernization.
Вступ. Останшм часом в УкраУн з'являються випадки проведення реоргашзацп новим власником пщ-приемства з метою пщвищення прибутковост та ринковоУ вартост б1знесу. Щоб визначити яюсь об'ектив-н засади доцУпьност застосування процесу розукрупнення або злиття пщприемств розглядаеться та ана-л1зуеться ряд чинниюв, таких як розм1р пщприемства; ступть свободи, який потр1бно надати пщроздшу пщприемства, що видтяеться з нього; оптимальний стутнь самост1йност1 пщроздшу, щоб не зашкодити виробництву материнськоУ компанп та створити умови для його ефективного розвитку. Як довго потр1бно откуватися та надавати допомогу новому пщприемству, щоб пщвищити ефективнють його роботи; як оць нити варт1сть власност1, що передаеться новому п1дприемству, за в1дсутност1 ринкових цт i спотвореноУ вартост1 в офМйному облiку; де знайти кошти на реструктуризацiю?
Холдингова модель. 3 приводу цього, розглянемо модели яю перш за все орieнтованi на оптимiзацiю фiнансових вiдносин.
• Холдинг.
Назва моделi холдинг пояснюе оргашзац^ну структуру та функцiю - диверсифкацю власного та залу-ченого зовшшнього капiталу.
В роботi [1] автор намагаеться роздiлити холдингову модель на двк холдинг-iнкубатор [2] i власне холдинг, хоча вся Ух вщмтнють лише в тому, що в процеа реструктуризаци в першому випадку вiд головного пiдприeмства вщокремлюються його пiдроздiли в ДФ (дочiрнi фiрми), спiльнi з вiтчизняним або Ыоземним iнвестором, а в другому - у власш ДФ без зовшшшх iнвесторiв.
Але, як нам здаеться, цей подiл аж занадто штучний. I якщо його деяку зручнiсть ще можна пояснити з теоретичних i методологiчних мiркувань, то практично вт не мае жодного сенсу. Адже його крайнi випадки зустрiчаються дуже рiдко - набагато частше мають мiсце змшаний варiант, коли холдинг склада-еться як iз власних ДФ, так i змiшаних.
Основнi принципи ^еУ моделi:
• роздiлення пiдприeмства на групу ДФ;
• кожний напрямок дiяльностi економiчно вiдокремлений i шяк не зв'язаний з iншим;
• МФ (материнська фiрма) передае своУ основнi засоби як внески до статутних фондiв дочiрнiх струк-
108 Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
© Семенченко Н.В., 2011
