CC BY
17
УДК 69.003:339.03
Т.В. ВОЛОШИНА, acnipaHT КНУБА
Обгрунтування превентивних анал1тичних ¡нструменлв у формат! ефективно! санацм буд1вельних тдприсмств
Стаття присвячена розвитку загальноi методологи орган'зацп системи фiнaнcoвoгo ризик - менеджменту п'дприемства з урахуванням особливостей функцонування девелоперських компанй на буд^вельному ринку Украни. Запропоновано вир'1шення проблем гармон'зацп елементв нно-вац '1йних технологй ризик - менеджменту та ix розвитку у загальнй систем'1 упрaвлiння господар-ською дяльыстю буд'1вельного п'щприемства. У статт'1 висвтлено теоретичн та практичн аспекти виявлення ризик'1в та ix вплив на д'тльн'сть п'дприемств: розглянуто сутнсть та види ризик'1в, про-анал'зовано макро- та м'1крочинники, що впливають на ступнь ризику компан'й, о^нено ефектив-нсть систем ризик - менеджменту п'дприемства та обгрунтовано напрямки його вдосконалення. Запропоновано алгоритм виявлення та опису ризик'1в, розроблений з урахуванням вимог осно-вних м'1жнародно-визнаних стандартв, що застосовуються в д'1яльност'1.
Ключовi слова: ризик, фiнaнcoвi показники, фактори ризику, ризик-менеджмент, превентивн заходи антикризового управл'1ння, девелоперська компаыя.
Т.В. ВОЛОШИНА, аспирант КНУСА
Обоснование превентивных аналитических инструментов в формате эффективной санации строительных предприятий
Статья посвящена развитию общей методологии организации системы финансового риск - менеджмента предприятия с учетом особенностей функционирования девелоперских компаний на строительном рынке Украины. Предложено решение проблем гармонизации элементов инновационных технологий риск - менеджмента и их развития в общей системе управления хозяйственной деятельностью строительного предприятия. В статье освещены теоретические и практические аспекты выявления рисков и их влияние на деятельность предприятий: рассмотрены сущность и виды рисков, проанализированы макро - и микрофакторы, влияющих на степень риска компании, оценена эффективность систем риск - менеджмента предприятия и обоснованы направления его совершенствования. Предложен алгоритм выявления и описания рисков, разработанный с учетом требований основных международно-признанных стандартов, применяемых в деятельности.
Ключевые слова: риск, финансовые показатели, факторы риска, риск-менеджмент, превентивные меры антикризисного управления, девелоперская компания.
T. VOLOSHINA, postgraduate student KNUBA
Justification of preventive analytical tools in the format of effective sanation of construction enterprises
The article is devoted to the development of a common methodology organization of the system of financial risk management with regard to the functioning of the real estate companies in the construction market of Ukraine. The proposed solution to the problems of harmonization of the elements of the innovation technologies of risk management and their development in the General system of management of economic activities of a construction company. The article deals with theoretical and practical aspects of the identification of risks and their impact on the operation of enterprises: the nature and types of risks are analyzed macro - and mcracing affecting the degree of risk of the company, evaluated the effectiveness of systems of risk management and the directions of its improvement. An algorithm to identify and describe the risks, tailored to the requirements of the basic internationally recognized standards activities.
Key words: risk, financial performance, risk factors, risk management, preventive measures, crisis management, and development company.
© Т.В. ВОЛОШИНА, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017 75
Постановка проблемы. В процес свого функцюнування пщприемства з0товхуються ¡з впливом фактор¡в зовн¡шнього та внутр0ньо-го середовища, як¡ можуть перешкоджати його динам¡чному розвитку або ставити п¡д загрозу досягнення певних цтей. Особливого значення дан¡ аспекти отримують в сучасних умовах подо-лання наслщюв свтово!' кризи, коли нав^ь вели-к¡ ф¡нансово с^йю суб'екти господарювання за-знають труднощю. Hегативн¡ насл¡дки викликан¡ не сттьки безпосередньо економ¡чною кризою, ск¡льки недостатым р¡внем системи управлЫ-ня загрозами на пщприемствах, недосконал¡стю процес¡в ¿х д¡агностування та подолання.
0ск¡льки на сучасному етап розвитку теоре-тичн засади превентивного (в¡д латинського praevenio - випереджаю, запоб¡гаю), антикри-зового управлЫня недостатньо висв¡тлен¡ у на-уков¡й л¡тератур¡, а практичний досвщ його ви-користання на в^чизняних п¡дпри8мствах ще не накопичився, то доцтьним е розкриття сутност¡ такого управлЫня, вид¡лення його характерних особливостей та обгрунтування рол¡ у загально-му процес¡ управл¡ння п¡дпри8мством.
Метою статл е удосконалення економ¡чного ¡нструментарш ризик - менеджменту, виявлення та опису ризиюв з урахуванням вимог основних мжнародно-визнаних стандарт¡в ¡з превентивного антикризового управлЫня.
Виклад основного материалу. Теорт ризик-менеджменту грунтуеться на трьох базових по-няттях: корисност¡, регресм ¡ диверсифкацм.
У 1738 швейцарський математик Дан¡ель Бернулл¡ доповнив теор¡ю в¡рог¡дност¡ методом корисност або привабливост¡ того чи ¡ншого результату под¡й. 1дея Бернулл¡ полягала в тому, що в процес ухвалення р¡шення люди придтяють б¡льше уваги розм¡ру насл¡дк¡в р^них результа-т¡в, н¡ж ¡снуюч¡й в^огщност \х настання [7, C. 16].
В юнц XIX стол¡ття англ^ський дослщ-ник Ф. Гальтон запропонував вважати регресш або повернення до середнього значення послг довних числових рядю показник¡в ун¡версальною статистичною законом^нютю. Суть регресм трак-тувалася ним як повернення явищ до норми з часом. Згодом було доведено, що правило регресм дгё в найр¡зноман¡тн¡ших ситуац¡ях, починаючи з азартних ¡гор та розрахунку в^огщност виник-нення нещасних випадюв, ¡ зак¡нчуючи прогнозу-ванням коливань економнних цикл¡в [8, C. 22].
У 1952 астрант Уыверситету Чикаго Га-р¡ Mарков¡ц в статт «Диверсиф¡кац¡я вкладень» («Portfolio Selection») математично обгрунтував стратег¡ю диверсифкацм ¡нвестиц^ного портфеля, зокрема, в¡н показав, як шляхом продума-ного розподту вкладень м¡н¡м¡зувати в¡дхилення прибутковост¡ вщ оч¡куваного показника [4].
Зараз на ринку спостер^аеться вибухопод¡бне зростання ¡нтересу до ¡нструментар¡ю Bus¡ness Intell¡gence (BI), ¡ це ще раз пщтверджуе важли-в¡сть для компан¡й питань анал^у поточного стану б^несу, виявлення та запоб¡гання загроз та кризових ситуа^й [7]. Однак не вс модел¡ BI до-зволяють вщ анал¡зу цифр в¡дразу перейти до вдосконалювання б^нес^-процеЫв на осно-в¡ превентивних заход¡в подолання ризику. Адже одна справа - проанал^увати взаемозалежнють показник¡в, ¡ зовс¡м ¡нше - визначити, що потр^-но змЫити в ¡снуючих б¡знес-процесах. Тому для забезпечення можливост переходу вщ аналг зу показник¡в до оптим^ацм ¡снуючих процес¡в створений клас спец^зованих ¡нформац¡йних систем - процесних BI. Ыструментар^ даного класу дозволяе не просто зд^снювати контроль та анал^ показник¡в, а й забезпечувати в^уалг зац¡ю ¡снуючих ризик¡в б¡знес-процес¡в, що дозволяе побачити «вузьк мюця» ¡ визначити заходи щодо \х попередження вже на раный стадм д¡агностування та оц¡нки ступеню \х впливу.
У визначенн¡ цтьових ор¡8нтир¡в ризик-ме-неджменту, що грунтуються на основних концеп-туальних положеннях Busmess Intell¡gence при-йнято видтяти дек¡лька ключових етап¡в:
- на першому етап¡ в¡дбува8ться виявлення ризику з супутньою оцЫкою в¡рог¡дност¡ його ре-ал^ацм ¡ масштабу наслщюв;
- на другому етап¡ зд^снюеться розробка ризик-стратегм з метою зниження в^огщносп реалзацм ризику ¡ мЫмзацм можливих негативних насл¡дк¡в;
- на третьому етап вибираються методи ¡ ¡н-струменти управл¡ння виявленим ризиком;
- на четвертому етап проводиться безпосе-редне управл¡ння ризиком;
- на завершальному етап¡ оцЫюються досяг-нут¡ результати ¡ корегуеться ризик-стратег¡я на основ¡ застосованих стандарта. Зд¡йсню8ться побудова нового регламенту управлЫських д¡й.
За ключовий етап ризик-менеджменту вважа-еться етап вибору метода ¡ ¡нструмент¡в управ-л¡ння ризиком.
Poзyмiння тoгo, як peaльнo пpaцю8 opгaнiзa-цiя, дe пepeбyвaють peзepви пiдвищeння eфeк-тивнoстi, зapaз вaжливo як нiкoли. Aлe yпpaвлiн-ський oблiк y бaгaтьox кoмпaнiяx зaлишa8 бaжaти кpaщoгo. A в кpизoвий мoмeнт вiд пpaвильнoс-тi oцiнки бiзнeс-пpoцeсiв мoжe зaлeжaти ган-кypeнтнa пoзицiя кoмпaнiï нa pинкy. Змeншeння oбсягiв pинкiв жaдae вiд бiльшoстi кoмпaнiй зни-жeння цiн, тoмy нeoбxiднo aбсoлютнo тoчнo po-зyмiти ту гpaнь, зa яга!' кoмпaнiя пoчинa8 пpa-цювaти co6í в збитoк. Пpи цьoмy тaкi yмoви, щo змiнюються, як ^си вaлют, вapтiсть poбoчoï си-ли й мaтepiaлiв вимaгaють oпepaтивнoстi вiд ic-нyючoï cиcтeми peiнжинipингy бiзнec-пpoцeciв.
Бaгaтo кoмпaнiй, poзyмiючи всю вaжливicть дaнoгo питaння, вжe зaпpoвaдили iнфopмaцiй-нi cиcтeми, пpизнaчeнi для плaнyвaння тa oблi-ку pecyp^. □днaк нe зaвжди цi cиcтeми дoзвo-ляють дaти oднoзнaчнa вiдпoвiдь пo нaпpямкax yдocкoнaлювaння дiяльнocтi. A^e вaжливo нe тiльки зaбeзпeчити мoнiтopинг piзниx пoкaзни-кiв, aлe й зaбeзпeчити пepexiд вiд мoнiтopингy дo кoнтpoлю, a пoтiм - дo aнaлiзy тa пpийняття pi-шeнь пo вдocкoнaлeнню cиcтeми пpeвeнтивнo-ro aнтикpизoвoгo мeнeджмeнтy, щo, в cвoю чep-гу, мoжe iнтepпpeтyвaтиcя як cклaдoвий eлeмeнт iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння cтpaтeгiï, opieнтo-вaнox нa peзyльтaт yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм.
Koнцeптyaльнa мoдeль yпpaвлiння pизикoм cиcтeми Business Intelligence пo8днy8 в co6í:
• нa cтpaтeгiчнoмy piвнi - Balanced Scorecard (BSC) - кoнтpoль peaлiзaцiï cтpaтeгiï;
• нa тaктичнoмy piвнi - Corporate Performance Management (CPM) кoнтpoль oб'eктниx i пpoцec-ниx пoкaзникiв;
• нa oпepaтивнoмy piвнi - Business Activity Monitor (BAM) - кoнтpoль викoнaння бiзнeciв-пpoцeciв y peaльнoмy чaci.
Baжливicть впpoвaджeння BI кoмпaнiï пoлягae в тiм, щo з пoглядy пpoтидiï кpизi, вoнa дoзвo-ляе зpoбити oбrpyнтoвaнe cкopoчeння витpaт й opгaнiзyвaти бeзпepepвнe вдocкoнaлeння бiз-нeciв-пpoцeciв. A викopиcтaння iнcтpyмeнтa-piю пpoцecнoгo BI дa8 мoжливicть здiйcнити пe-pexiд вiд aнaлiзy пoкaзникiв дo пpaктичниx дiй пo oптимiзaцiï пpoцeciв, a тaкoж зaбeзпeчити oцiнкy eфeктивнocтi пpoвeдeниx y кoмпaнiï змiн. Ôa^ тичнo пpoцecний BI дoзвoля8 зaбeзпeчити cтвo-peння cиcтeми yпpaвлiнcькoгo oблiкy, cпpямo-вaнoгo нa бeзпepepвнe вдocкoнaлeння пpoцeciв, щo y cвoю чepгy дae мoжливicть aдaптyвaти кoм-пaнiю дo кpизoвoï cитyaцiï.
□coбливo вaжливe poзyмiння тoгo, щo cтaн-дapти yпpaвлiння pизикaми включaють в ceбe як «пoзитивнi», тaк i «нeгaтивнi» acпeкти pизикy для пiдпpи8мcтвa.
Kлючoвим cтaндapтoм для yпpaвлiння pизикaми е ISO 31000 «Зaгaльнi кepiвнi вкaзiвки щoдo пpин-ципiв тa вт^ння pизик-мeнeджмeнтy». Дo зaтвep-джeння цeй дoкyмeнт пpoйшoв дoвгий шляx [3].
Концептуальна модель управлшня ризиком системи Business Intelligence
Bee пoчaлoeя тод^ кoли мiжвiдoмчий тexнiчний кoмiтeт ÜB/7 «Cтaндapтiв Aвeтpaлïí» / «Cтaндapтiв Hoвoï Зeлaндiï» poзpoбив eтaндapт AS/NZS 43BO «Упpaвлiння pизикoм», yпepшe видaний y лиeтoпa-дi 1995 poкy, пepeглянyтий y 1999 poцi i вoeтaн-не пepeглянyтий y 2OO4. Üpгaнiзaцiï зi eтaндapтiв Kaнaди (1997 pk) тa Япoнiï (2OO1 piк) пpийняли eвoï влaeнi вepeiï, a в 2OO2 po^ ISO тa Miжнapoднa Eлeктpoтexнiчнa Koмieiя (IEC) oпyблiкyвaли Haeтa-нoвy ISO/IEC 73 «Упpaвлiння pизикoм. Cлoвник. Haeтaнoви з викopиeтaння в eтaндapтax».
Üeкiльки eтaндapт AS/NZS 436O:2OO4 зa-гaльний i вимaгa8 aдaптaцiï дo тoгo чи iншoгo пiдпpиeмeтвa, тo цe дoзвoля8 уникнути erapn щo eтaндapти «нeбeзпeчнi». Xoчa yпpaвлiння pизи-кoм вee щe poзвивaeтьeя, aлe цi нaeтaнoви вжe в ïxньoмy тpeтьoмy poзpoблeннi дoпoмoжyть будь-якoмy пiдпpи8мeтвy poзпoчaти i змЫити пpoцee.
Cтaндapт AS/NZS 43BO вiдпoвiдae глoбaльнiй пoтpeбi у зaгaльниx нaeтaнoвax iз зaeтoeyвaння yпpaвлiння pизикaми нa пiдпpи8мeтвax вeix poз-мipiв як пpивaтниx, тaк i дepжaвниx [1].
^дом зa пyблiкaцi8ю Haeтaнoви ISO/IEC 73:2OO2 у 2OO4 poцi бyлa пoдaнa пpoпoзицiя дo Kepiвнoгo тexнiчнoгo бюpo (TMB) ISO eтoeoв-нo нeoбxiднoeтi poзpoблeння eтaндapтy ISO нa yпpaвлiння pизикoм.
Пpoпoзицiя oбгoвopювaлaeя нa pядi зaeiдaнь TMB, пoки у вepeeнi 2OO4 poкy TMB зaпpoпoнy-вaв Япoнeькoмy кoмiтeтy iндyeтpiaльниx eтaндap-тiв (JISC) дo нoвoï poбoчoï тeми (NWIP) зaeнyвa-ти poбoчy гpyпy (WG) для poзpoбляння eтaндapтy.
Пiд чae пepeглядy poбoчoю гpyпoю Haeтaнoви ISO/IEC 73:2OO2 eкeтeнeивнo oбгoвopювaлaeь взa8мoзaлeжнieть мiж yпpaвлiнням pизикaми i бeзпeкoю. Xoчa бiльшieть пoгoдилaeь, щo бyлo б нeдoцiльнo уеунути aeпeкти бeзпeки з кoнтeкeтy зaeтoeyвaння eтaндapтy, знaчнa кiлькieть виeлo-вилaeь i зa пpoявлeння oбepeжнoeтi у фopмyлю-вaннi пoлoжeнь дoкyмeнтa, пoвaжaючи i вpaxo-вуючи eepйoзнieть питaнь бeзпeки.
Бyлa виeлoвлeнa дyмкa, щo виpiшeння тaкиx пpoблeм нe пoвиннe eтaвити пiд зaгpoзy зaгaль-ний xapa^ep eтaндapтy. Бyлo oбгoвopeнo, щo йoгo зaгaльний xapaктep бyдe дoвeдeнo тa poз-шиpeнo мoжливoeтями пoгoджeння зaгaльнo-гo poзyмiння piзними eпiвтoвapиeтвaми тога, щo pизики пoвиннi yпpaвлятиeя у вeix гaлyзяx.
Apгyмeнти, щo пiддaють eyмнiвy виняткoвi зу-еилля для poзмiщeння iнтepeeiв eкeпepтiв з бeз-
пeки aбo eкeпepтiв будь-яга! ^moi гaлyзi, були тa-кoж oпpaцьoвaнi. Cтвepджyвaлoeь, щo бeзпeкa нe е «oeoбливoю», xoчa людинa aбo opгaнiзaцiя мo-жуть зaкoннo пpидiляти 1й нaлeжнy yвaгy. Taким чинoм, нeмae нiякиx пpичин нaдaвaти цьoмy oeo-бливoгo знaчeння aбo eпeцiaльнoгo пoлoжeння бyдь-якoгo виду у фopмyлювaннi eтaндapтy ISO 31OOO, який, вpeштi-peшт, o6í^8 змiнити ган-цeпцiю pизикy, щo пiдтpимyeтьeя бaгaтьмa eпeцi-aлieтaми у бaгaтьox гaлyзяx [3, е. 6-8].
He мeнш вaжливим eлeмeнтoм pизик-мe-нeджмeнтy е poзpoбкa eиeтeми iндивiдyaльнoï oцiнки oкpeмoгo pизикy чи фупи oднopiдниx pи-зикiв тa iнтeгpaльнoï oцiнки piзниx гpyп зa o^e-мим пpoeктoм чи бiзнee-нaпpямoм. №йбшьш пpийнятними мoжнa oбpaти тaкi пoкaзники як зa-гaльний piвeнь вiдxилeння дiйeнoï eфeктивнoe-тi вiд зaплaнoвaнoï (нaпpиклaд poзpaxoвaним пo eтaндapтнoмy вiдxилeнню, диeпepeiï внyтpiшньoï нopми дoxoднoeтi - IRR), зaгaльний piвeнь втpaт звaжeний нa ймoвipнoeтi piзниx eцeнapiïв poзви-тку пoдiй. Ц пoкaзники мoжyть poзpaxoвyвaтиeь як пo oкpeмoмy pизикy, гpyпi тaк i iнтeгpaльнo пo пpoeктy, нaпpямкy, oeтaнн8 дoзвoля8 виpiшyвaти зaдaчy eтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння - зaeтoeoвyвa-ти eкoнoмiкo-мaтeмaтичнe мoдeлювaння в yмo-вax дГ( pизикy для вiдбopy пpoeктiв i фopмyвaння ïx пopтфeля. Kpiм тoгo пepeгpyпyвaння пpoeктiв aбo бiзнee-пpoцeeiв зa paнжoвaними пoкaзни-гами pизикy для oкpeмиx гpyп дoзвoлить eиeтe-мaтизyвaти пpoeкти зa пpiopитeтними зaxoдaми нeйтpaлiзaцiï aбo знижeння pизикy.
Пoняття «дeвeлoпмeнт» в бyдiвeльнiй гaлyзi oзнaчae вид пpoфeeiйнoгo бiзнeey, eпpямoвaнoгo нa пoшyк i peaлiзaцiю нaйкpaщoгo вapiaнтa poзви-тку pинкy нepyxoмoeтi, пoчинaючи вiд гeнepaцiï iдeï тa eтвopeння зaгaльнoï кoнцeпцiï пpoeктy, дo здaчi oб'8ктa «пiд ключ», peaлiзaцiï йoгo нa pинкy нepyxo-мoeтi й нaeтyпнe yпpaвлiння (eкeплyaтaцiю). Дeвe-лoпмeнт - Development (aнгл.) в йoгo пepвиннoмy знaчeннi пepeклaдaeтьeя як poзвитoк. Дeвeлoпep-eькi пpoeкти пpипyeкaють зaлyчeння вeликиx iн-вeeтицiй нa тpивaлi eтpoки. Пpи цьoмy зpoблeний у xoдi peaлiзaцiï тaкoгo пpoeктy пpoдyкт здaтний пpo-тягoм тpивaлoгo чaey eвo8ï eкeплyaтaцiï eтвopювa-ти peгyляpнi фiнaнeoвi пoтoки.
Дeвeлoпмeнт - цe пpoцee peaлiзaцiï пpoeктy. Дeвeлoпмeнтoм зaймaютьeя кoмпaнiï, якi iнвee-тують гашти в бyдiвництвo i / aбo кepyють дaним пpoцeeoм.
Переваги та недолги мeтодiв оцiнки eфeктивноcтi iнвecтицiйниx проеклв
№ з/п Показник Перевага Heдолiки
1 2 3 4
1 Чиcтa тeпepiшня вapтicть (чистий пpивeдeний дoxiд) (NPV) - ypaxyвaння фaктopa чacoвoï вapтocтi гpoшoвиx нaдxoджeнь; - зaбeзпeчeння збiльшeння pинкoвoï вapтocтi пiдпpиeмcтвa, aдитивний; - пpoгнoзнa oцiнкa eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa xapaктepизye пpoгнoзнy вeличинy пpиpocтy кaпiтaлy - aбcoлютнi пoкaзники нe дaють мoжливocтi oцiнити «peзepв» бeзпeки пiдпpиeмcтвa, нe мoжнa oцiнити cтyпiнь pи-зику, мae мicцe нeвизнaчeнicть poзpaxyнкiв мaйбyтнix гpoшoвиx пoтoкiв; - cтaвкa диcкoнтy, як пpaвилo, oбиpaeтьcя cтaлoю для вcьoгo iнвecтицiйнoгo циклу, xoчa мoжe здiйcнювaтиcя зaлeжнo вiд eкoнoмiчниx yмoв
2 Iндeкc peнтaбeльнocтi iнвecтицiй (PI) - дoзвoляe здiйcнювaти пopiвняльнy oцiнкy пpoeктiв; - вiднocний пoкaзник, щo oбyмoвлюe йoгo зpyчнicть зacтocyвaння; - дoзвoляe судити пpo pe-зepв бeзпeки пiдпpиeмcтвa - нeaдитивний, зaлeжить вiд диcкoнтy; - пpи пopiвняльнiй oцiнцi взaeмoвиключaючиx пpoeктiв з piзним oбcягoм iнвecтицiйниx витpaт вcтyпae в пpoтиpiччя з NPV
3 Bнyтpiшня нopмa peнтaбeльнocтi (IRP) - вiднocнe знaчeння пoкaз-никa пpocтe для poзyмiння тa викopиcтaння, вpaxoвye чa-coвy цЫысть гpoшoвиx вклa-дeнь, вiдoбpaжae гpaничнi знaчeння пpoцeнтнoï cтaвки тa тepмiнy oкyпнocтi; - нe зaлeжить вщ нopми дис-кoнтy; - cпpямoвaнicть нa збiльшeння дoxoдiв iнвecтopiв - пoмилкoвe paнжyвaння взaeмoвиключaючиx пpoeктiв з piзним oбcягoм кaпiтaльниx вклaдeнь; - нeaдитивний мeтoд; - нe мae впeвнeнocтi, щo cтaвкa дисконту е нeзмiннoю нa пpoтязi тepмiнy eкcплyaтaцiï пpoeктy; - вкaзye ли^^ нa мaкcимaльний piвeнь зaтpaт (яющэ IRP двox пpoeктiв бiльшe цЫи зaлyчeниx джepeл фiнaнcyвaння, тo вибip кpaщoгo вapiaнтa зa дaним мeтoдoм нe-мoжливий); - пpoблeмaтичнicть зacтocyвaння для oцiнки пpoeктiв y випaдкy вклaдeння кoштiв пo poкax, a нe oднopaзoвo
4 Moдифiкoвaнa нopмa peнтaбeльнocтi (MIRR) - дoзвoляe пpoвecти oцiнкy пpoeктy бeз peiнвecтyвaння кoштiв y пpoeкт - пpи piзниx oбcягax iнвecтицiйниx витpaт peзyльтaти oцiнки eфeктивнocтi пpoeктiв мoжyть нe зaбeзпeчити тoчнocтi вибopy
5 ^p^ oкyпнocтi - пpocтoтa poзpaxyнкiв тa poзyмiння - нe вpaxoвye чacoвy вapтicть гpoшoвиx пoтoкiв; - нe вpaxoвye гpoшoвi пoтoки пoзa мeжaми пepioдy oкyпнocтi; - нeaдитивний мeтoд; - нe мoжe бути викopиcтaний для визнa-чeння пpибyткoвocтi пpoeктy
6 Диcкoнтoвaний пepioд oкyпнocтi - дoзвoляe визнaчити eкoнoмiчнo дoцiльний тepмiн peaлiзaцiï пpoeктy; - дoзвoляe пpoвoдити oцiнкy (xoчa i нaближeнy) лiквiднocтi тa pизикoвaнocтi iнвecтицiйнoгo пpoeктy - вpaxoвye лишe пoчaткoвi гpoшoвi пoтoки пpoтягoм пepioдy oкyпнocтi
7 □блiкoвa нopмa peнтaбeльнocтi - пpocтoтa poзpaxyнкiв тa викopиcтaння нa пpaктицi; - opieнтye нa вapiaнти iнвecтyвaння, бeзпocepeдньo пoв'язaнi з piвнeм дoxoдy - нe вpaxoвye чacoвy oцiнкy вклaдeнь; - в ocнoвi poзpaxyнкy пpиймaeтьcя пpибy-тoк, a нe гpoшoвий пoтiк; - нe вpaxoвye piзницю в тpивaлocтi eкcплyaтaцiï aктивiв, cтвopeниx в peзyльтaтi iнвecтицiйниx пpoeктiв
У cbítí вже давно визнано, що управлЫня проектами - особлива область менеджменту, за-стосування якоТ дае вщчуты результати. Профе-сюнали в ц1й галуз1 високо цЫуються (у США це третя за величиною середньоТ оплати профеЫя пюля юрис^в i лкар1в), а сама методолопя управляя проектами стала фактичним стандартом управлЫня на багатьох тисячах пщприемств i за-стосовуеться в Tié чи iншiй мiрi практично у вЫх великих корпорацiях. У минулому роц прийня-tí стандарти управлЫня проектами ANSI (за-твердженi Американським нацюнальним Ысти-тутом - American National Standarts Institute), розроблено проект стандар^в управлiння проектами ISO 10006 [5,C. 36].
Проект - це тимчасове пiдприeмство, призна-чене для створення ункальних продуктiв або по-слуг. «Тимчасове» означае, що у будь-якого проекту е початок i неодмЫно настае завершен-ня, коли досягаються поставлен цiлi, або вини-кае розумiння, що ц цiлi не можуть бути досягнутк «Унiкальних» означае, що створюванi продукти або послуги ютотно вiдрiзняються вщ iнших ана-логiчних продуктiв i послуг.
У будiвництвi Проектом часто називають бу-дiвництво або реконструкцш певного об'екта. Хоча, нерiдко проект заюнчуеться без будь-яких будiвельних робт Так, наприклад девелоперська компанiя може створити юридичну особу, при-дбати земельну дтянку або примiщення / будiв-лю i оформити дозвтьы документи на проведен-ня будiвельних робiт. Пiсля чого «проект» може бути проданий, внаслщок чого «девелопмент» не вiдбудеться.
Управлiння проектами (англ. project management) - це застосування знань, досвг ду, методiв i засобiв до робiт проекту для задо-волення вимог, що пред'являються до проекту, i очкувань учасниюв проекту. Щоб задовольнити цим вимогам та очкуванням, необхiдно знайти оптимальне сполучення мiж цiлями, термiнами, витратами, якютю та iншими характеристиками проекту [8, C. 24].
Система антикризового управлЫня девелопер-ськоТ компанм - область дiяльностi, в ходi якоТ ви-значаються i досягаються стратепчы цiлi, а також оптимiзуeться використання критичних ресур-сiв (таких як час, грош^ люди, матерiали, енер-гiя та iн.) в рамках певного проекту (який визна-чае кiнцевий результат i обмеження за часом i/
або за Ышим ресурсом). УправлЫня проектом до-сягаеться шляхом застосування знань, навикiв, Ыструмен^в i методiв для планування i реалiзацií дiй, направлених на досягнення поставлено! мети в рамках встановлених проектних обмежень. Ефективне управлЫня проектами - Ытегра^я Ы-форма^йних систем планування з управлiнськи-ми процедурами i оргаызац^ною структурою. При цьому придбання вдалого програмного забезпе-чення не рiвнозначна успiшному впровадженню управлiння проектами в органiзацií.
В УкраТы девелоперская дiяльнiсть перебувае в стаы зародження. Hа сьогоднiшнiй день практично вщсуты фiрми, яю б у чистому видi викону-вали весь комплекс робiт з реалiзацi! девелоперских проектiв. У закордоный практицi, а останнiм часом й в УкраТы, iснують двi принциповi схеми девелоперских проектiв.
По першй схемi девелопер не бере на себе фг нансовi ризики i працюе за гонорар. У цьому варг антi iнвестор наймае девелопера, щоб той на обра-нiй земельнiй дiлянцi побудував будинок «пщ ключ» i, по можпивосл, «заповнив» його орендарями або покупцями-власниками окремих частин будiв-лi. У такому проекл девелопер звичайно не бере участь своТми коштами, а проводить проектуван-ня, необхiднi узгодження, будiвництво i здачу площ за грош^ що видiляються замовником, залучаючи необхщних фахiвцiв (проектнi органiзацií, пщрядни-кiв i т.д.). При цьому вщповщальнють за весь проект цтком лежить на девелоперi. Агентська винагоро-да (комiсiя) за цi роботи в окремих випадках може досягати 10% вщ вартосл проекту.
У друпй схемi девелопер створюе комерфйну нерухомiсть, виступаючи як одноосiбний органг затор проекту. По сутi девелопер виконуе всi tí ж функцп, що й у першiй схем^ але крiм цього, за-ймаеться ще й побудовою фiнансовоí схеми проекту, вкладаючи в нього власы кошти i засоби, яю фактично стають стрижнем майбутньоТ фЫансо-воТ схеми реалiзацiТ iнвестицiйного проекту.
ФЫансова схема великих девелоперских про-ектiв звичайно являе собою складну комбiнацiю власних засобiв девелопера, грошей Ывестора, банкiвських кредитiв, iнодi бюджетних iнвестицiй, грошей пiдрядникiв, а також авансових Ывести-цiйних платежiв майбутых власникiв та оренда-рiв. При реалiзацi! таких проектiв дуже важливо дотримуватися оптимально)' пропорцГТ мiж влас-ним i позиченим капiталом.
Класична схема змшаного ф¡нансування ви-глядае в такий споПб: п¡сля вкладення 10% власних коштю, як¡ використовуються для ор-гаызацп роб¡т на предпроектн¡й ¡ проектн¡й ста-д¡ях, девелопер залучае великого стратепчно-го ¡нвестора (25% вартост проекту). Наступний етап: залучення банювського кредиту на суму, шо складае 25-30% в¡д вартост¡ проекту. По™ у проект залучаються засоби пщрядника на р¡вн¡ 10%. Залишок формуеться за рахунок попере-дньо про авансованих платежа кп¡8нт¡в - орен-дар¡в та авансових платежа майбутн¡х власник¡в.
На практиц¡ можлив¡ р¡зн¡ вар¡анти ц° схеми, наприклад, б¡льш вагома частина джерел фЫан-сування ¡нвестора або залучених бюджетних ко-шт¡в у випадку включення до складу буд¡вельного проекту об'ектю софально[ сфери або виконан-ня договору концесп у форм¡ державно - приватного партнерства. У захщый практик для орга-ызацм ф¡нансування та як гарант¡я повернення кош^в забудовника - ¡нвестора активно вико-ристовуеться застава вже наявно!' нерухомост¡, наприклад, земельно[ д¡лянки.
У зв'язку з наявнютю високих ризиюв, девело-перськ¡ проекти, що зд^снюються по друг¡й схе-м¡, вважаються найбтьш складними ¡з вс¡х мож-ливих операц¡й на ринку нерухомоси тому що в цьому випадку в одному проект сполучаються одночасно буд^ельы, р¡елтерськ¡, юридичн¡ та ф¡нансов¡ операцп.
Девелопмент як профес¡йний б^нес м¡стить у соб¡ так¡ види робп" як: п¡дбор учасник¡в проекту; дослщження ринку; проведення маркетингових дослщжень; розробку арх^ектурно[ концепцм проекту; оформлення дозвтьно( документации проек-тування; буд¡вництво; ф¡нансування; бухгалтер-ський та управлЫський обл¡к; управл¡ння майном, його експлуатаця Реал¡зац¡я девелоперского проекту мютить у соб¡ чотири стадп: 1) предпроек-тну; 2) проектування; 3) буд^ництва; 4) реал^ацп.
Проекти об'ектю буд¡вництва под¡ляються на проекти-технологп, проекти-комплекси, проек-ти-програми. Досв¡д показуе, що кожен проект мае сво( особливост¡ та р¡вн¡ над¡йност¡ 1х реалг зацм, що ускладнюе завдання вибору структури проекта в програм¡ роб¡т компанм через вщсут-нють в¡дпов¡дних методичних розробок.
Розроблений методичний пщхщ передбачае нормал¡зац¡ю параметр¡в ризику виробничих проекта на основ¡ двох процедур: ¡дентифкацм
над¡йност¡ ¡ ризику блоюв комплексу та визна-чення системного ризику по блокам комплексу. Щентифкацт над^ност визначаеться стандарт-ними методами статистичного анал^у та ¡м^а-ц¡йного моделювання [2].
Функц¡ональн¡ елементи узагальнено[ моде-л¡ оргаызафйно( над^ност проектно( структури буд¡вельних проекта, побудовано( на алго-ритм¡ превентивного антикризового управлЫня на основ¡ застосування мжнародних стандарт¡в ризик-менеджменту для девелоперсько[ компанм включае наступн¡ процеси:
- проектування потоку витрат ¡ дохода проекту за правилами ресурсного управлЫня;
- проектування потоку над^ност працездатност¡ блоку за правилами стохастичного управлЫня;
- проектування потоку ризиюв проекту за правилами ризик - менеджменту;
- проектування потоку ризику ¡ дохода проекту за правилами збалансованого управлЫня;
- проектування оргаызацм потоку витрат ¡ до-ход¡в проекту за правилами проектно( оргаызацм б¡знес-процес¡в.
Висновки
Девелоперська компант як стратег¡чний ¡н-вестор проекту, впроваджуючи вищезазначе-ний алгоритм ризик-менеджменту у сфер¡ попе-редження ризик¡в операфйно( д¡яльност¡, зможе впровадити чотири основы стратеги:
Перша стратепя нацтена на запоб¡гання. Об-ласт д¡яльност¡, де ймов¡рн¡сть втрат висока, просто лквщуються. Друга стратепя передбачае страхування. Тут застосовуеться часткове по-криття операц¡йного ризику за допомогою стра-хових ¡нструмент¡в. Третя стратепя приймае ри-зики. Кер^ництво девелоперсько[ компанм знае про прийнят ризики, як¡ ф¡нансуються за рахунок поточного потоку ¡нвести^й. Це в¡дноситься до ризик¡в, реал¡зац¡я яких приводить до незна-чних збитюв, ¡ ймов¡рн¡сть настання несприятли-вих под^ невисока. Четверта стратег¡я нацтена на контроль ¡ зменшення. Вона побудована на основ¡ процесного пщходу й передбачае розробку ¡ виконання регламенту внутр¡шн¡х оргаыза^й-них заход¡в. Дана система може поеднувати в соб¡ елементи перших трьох стратепй ¡ часто включа-еться в ¡нтегровану систему ризику-менеджмен-ту й прийняття ризик¡в на основ¡ в¡дносини моде-л¡ «збитки/прибуток» Cost-benefit analysis (CBA).
Зaeтoeyвaння циx eтpaтeгiй вимaгa8 iдeнтифiкa-ци pизикiв, щo eaмo пo eoбi е дoeтaтньo eклaдним зaвдaнням. Bпpoвaджeння в пpaктикy функцюну-вaння дeвeлoпepeькиx кoмпaнiй тa пoдaльшa poз-poбкa зaпpoпoнoвaнoгo iнeтpyмeнтapiю пoтpeбy8 зaeтoeoвyвaння нaeтyпниx мeтoдiв ^нтиф^-ци oпepaцiйниx pизикiв: FMEA (Failure Mode and Effects Analysis) - aнaлiз видiв i нaeлiдкiв ^итич-ниx виpoбничиx пpoцeeiв; PHEA (Predictive Human Error Analysis) - пoпepeджyвaльний aнaлiз люд-eькиx пoмилoк; eцeнapний aнaлiз (зa пpинципoм «щo якщo...»); CSA (Control Self Assessment) -eкeпepтнa eaмooцiнкa.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. AS/NZS Risk Management Standart 4360 ^e^ тpoнний peeype]. - Peжим дoeтyпy: http://www. riskmanagement.com.au
2. Дoнeць Ü.M. Bикopиeтaння мiжнapoдниx eтaн-дapтiв в yпpaвлiннi pизикaми / Ü.M. Дoнeць, T.B. Ca-вeльeвa, Ю1 Уpeцькa - [Eлeктpoнний peeype]. - Pe-жим дoeтyпy:www.knuba.edu.ua/doc/zbirnyk1 / urss6_pdf/36-42.pdf
3. Keвiн B. Haйт Cтaндapт ISO З1000 нa yпpaвлiн-ня pизикoм // Cтaндapтизaцiя eepтифiкaцiя я^ть -2009 - № З, e. B-B.
4. Kpaвчeнкo B. Cyчaeнi eтaндapти pизик-мeнeдж-мeнтy: oeнoвa для пoбyдoви дieвoï eиeтeми yпpaв-лiння pизикaми кoмпaнiï [Eлeктpoнний peeype] - Pe-жим дoeтyпy: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ PSPE/200B-1/Kravchenko_10B.htm
5. Heмчин M.C. Bикopиeтaння мiжнapoдниx eтaн-дapтiв pизик-мeнeджмeнтy нa вiтчизняниx пiдпpиeм-eтвax / M.C. ^мчин, B.M. Xoбтa // Cyчaeний eтaн i пpoблeми iнвeeтицiйнoгo poзвиткy - 200B / Maïe-piaли вeeyкpaïнeькoï нayкoвo-пpaкïичнoï кoнфepeн-ц^' eтyдeнтiв i мoлoдиx вчeниx. - Дoнeцьк, ДoнHTУ -2009, e. 35-36.
B. Coxaцькa Ü. M. Фiнaнeoвий iнжинipинг [^e^po-нний peeype] : кoнeп. лeкц. / yклaд. Ü. M. Coxaцькa, C. I. Biнницький. - Tepнoпiль: THEУ, 2011. - 114 e. -Peжим дoeтyпy: http://library.tneu.edu.ua/images/ stories/predmety.pdf
7. Cïaндapï pизик-мeнeджмeнтy Фeдepaцiï ев-poпeйeькиx aeoцiaцiй з pизик-мeнeджмeнïy (Risk Management Standard) [Eлeктpoнний peeype]. - Peжим дoeïyпy: http://www.ferma.eu/Defaul.aspx?tabitd=195
B. Cïapoeïiнa A.Ü. Pизик-мeнeджмeнï: Teopiя ïa пpaкïикa : нaвч. пoeiб. / A. Ü. Cïapoeïiнa, B. A. Kpaв-чeнкo. - K. : Пoлiтexнiкa, 2004. - 200 c.
9. CrpenböiöbKa H. yH¡ó¡KOBaHi/ié MixHapoflHèé CTaH-flapT pi3MK-MeHeflXMeHTy hk Biflnoâiflb Ha bmkhmkm rno-6an¡3ai4¡í [EneKTpoHHié peeype] / H. CrpenböiöbKa// Co0¡anbHO-eKOHOM¡HH¡ npoáneMi/i i flepxaBa. - 2011. -Bin. 2 (5). - Pexi/iM flocTyny flo xypH. :http://sepd.tntu. edu.ua/images/stonies/pdf/2011/11snynvh.pdf.
References
1. «AS/NZS Risk Management Standant 4360», [Online], available at: http://www.niskmanagement.com.au
2. Donets, O.M. Saveleva, T,V. and Unetska, Yu.I. «Vu-konustannja mizhnanodnix standantiv v upnavlinni nizika-mi [The use of international standands in nisk management]», [Online], available at: www.knuba.edu.ua/doc/ zbinnyk1/unss6_pdf/36-42.pdf
3. Kevin W. Knight (2009) «Standart ISO 31000 na upnavlinnya nizikom [Standand ISO 31000 on Risk Management]», Standartizatsiya sentifikatsiya yakist, vol. 3, pp. 6-8.
4. Knavchenko V. «Suchasni standanti nizik-menedzh-mentu: osnova dlya pobudovi dievoyi sistemi upnav-linnya nizikami kompaniyi [Modenn standands of nisk management: the foundation fon building an effective system of nisk management company]», [Online], available at: http://anchive.nbuv.gov.ua/e-jounnals/ PSPE/2008-1/Knavchenko_108.htm
5. Nemchin, M.S. and Hobta, V.M. (2009), «The use of international standands fon nisk management at domestic entenpnises», Mateniali vseuknayinskoyi nau-kovo-pnaktichnoyi konfenentsiyi studentiv i molodih vchenih [Matenials of the All-Uknainian scientific-pnac-tical confenence of students and young scientists -2008], Donetsk, DonNTU, Uknaine, pp. 35-36.
6. Sohatska, O. M. and Vinnitskiy, S. I. (2011 ), «Fi-nansoviy inzhinining [Financial Engineening]», [Online], available at: http://libnany.tneu.edu.ua/images/ stonies/pnedmety.pdf
7. Standand nisk management associations of the Fedenation of Eunopean Risk Management (2013), «Risk Management Standand», [Online], available at: http:// www.fenma.eu/Defaul.aspx?tabitd=195
8. Stanostina, A. O. and Knavchenko, V. A. (2004), «Rizik-menedzhment: Teoniya ta pnaktika [Risk Management: Theony and Pnactice]», Politehnika, Kyiv, Uknaine.
9. Stnelbitska, N. (2011 ) «Unifikovaniy mizhnanodniy standant nizik-menedzhmentu yak vidpovid na vikliki glo-balizatsiyi [Unified international standand fon nisk management in nesponse to the challenges of globalization]», Sotsialno-ekonomichni pnoblemi i denzhava, [Online], vol. 2 (5), available at: http://sepd.tntu.edu.ua/images/ stonies/pdf/2011/11snynvh.pdf.
