CC BY
44
рынков. Выделены недостатки действующей учетной политики рынков. Исследованы особенности составления графика документооборота на рынках. Отражена организация учета результатов деятельности рынков в виде экономической модели, составляющими которой является первичная и итоговая информация, которая формируется в системе бухгалтерского учета рынков.
Ключевые слова: результаты деятельности, рынки, главный бухгалтер, учетная политика, план счетов, модель.
Koryagin M.V., Makaruk F.F. Organizing of Accounting of Marketing Activities Outcomes Formation
The features and the basic tasks of organizing of accounting of marketing activities formation are researched. The main duties of the chief accountant of markets are identified. The process formation of accounting policy is set to display expenses, income and financial results of markets. The shortcomings of the current accounting policy of markets are determined. The features of scheduling workflow of markets are studied. The organizing of accounting financial results of markets in the form of an economic model, which consists of the primary and final information of the accounting system of market, is displayed.
Keywords: performance, markets, chief accountant, accounting policy, chart of accounts, model.
УДК336.71.078.3:005 Доц. 1.П. Андруштв, канд. екон. наук
acnip. Б.М. Мушинський - Львiвська КА
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У БАНКУ ЗА РЕКОМЕНДАЦ1ЯМИ БАЗЕЛЬСЬКОГО КОМ1ТЕТУ З ПИТАНЬ БАНКШСЬКОГО НАГЛЯДУ
Розглянуто принципи побудови системи ризик-менеджменту в банку, вимоги що-до нормативного регулювання та показнигав адекватности Висв^лено основш принципи бангавського регулювання зпдно з рекомендацшми Базельського комтету з бангавського нагляду. Проаналiзовано потребу побудови ятасного напрямку управлшня ри-зиками в банку.
Дослщжено методи оцшювання ризигав та елементи управлшня, як дають змогу юльгасно оцшити схильшсть до ризику (профшь ризику) конкретного банку. Визначено основш типи ризигав, з якими працюе кожен банк та яю потрiбно визначити та оцшити. 1дентифшовано елементи управлшня ризиками в оргашзацн та i'xm шляхи вдосконален-ня. Зроблено висновок про те, що в перюд посилення економiчних проблем, спаду еко-номжи загалом - питання якiсного ризику менеджменту постае особливо гостро. У тага перюди активи банку переважно втрачають якiсть, i це показуе ефективна система ри-зик-менеджменту чи навпаки.
Ключовi слова: ризик-менеджмент, Базеле, ринковий ризик, кредитний ризик, ре-гуляторна дiяльнiсть, операцшний ризик, комплаенс, LCR, NSFR.
Постановка проблеми. Бантвська справа, як i будь-яка iнша дiяльнiсть, мае певш ризики. Якщо на виробничих шдприемствах чи компанiях, якi нада-ють споживчi послуги, ризик-менеджменту надають не надто велику роль, то для бантв i кредитних органiзацiй - це е одним з ключових едеменпв управлш-ня. Одночасно 3i здiйсненням господарсько1 дiяльностi кредитнi установи бе-руть на себе масу ризитв, реалiзацiя яких може призвести до фiнансових втрат, репутацiйних втрат або й зовс1м до лжвдаци установи. Вiдповiдно, керiвниц-тво банку мае запровадити правильну полiтику щодо оцiнювання цих ризикiв i системи прийняття, передачi чи управлiння такими ризиками.
Основним принципом звичайно залишаеться пор1вняння отриманого доходу (вигоди) ввд здайснення riei чи 1ншо1 д1яльност1 до суми збиттв, ят також можуть бути. На основ1 такого принципу обирають подальш1 ртення: в1дмови-тись ввд ризикового виду д1яльност1 (послуги), застрахувати ризики (за змогу), прийняти ризики.
Одшею з основних оргашзацш, яка регулюе дыльнкть бантв у свт, е Базельський комггет з питань бантвського нагляду. Комггет створено у 1974 р. центральними банками та органами нагляду держав G10. Основною д1яльнктю оргашзацц е розроблення нормативних актав, ят надають рекомендаци щодо адекватносп кашталу, системи розрахунку та управлшня ризиками, в1дносин м1ж наглядовими органами та банками, системи розкриття шформацп, ризитв держав-контрагенпв, метод1в нагляду, звггаосп, функцш оргашв управлшня, кредитування спорщнених ос1б та ризику концентрацп й ш. Найважливтими документами, якими сьогодш регулюються практично вс банки у свт, е "М1ж-народна конвергенщя щодо вишрювання та вимог до кашталу" або Базель I (1988 р.), Базель II (2004 р.), Базель III (2010-2011 рр.).
Аналiз останшх публiкацiй i дослщжень. Питания управлшня ризиками в банку досл1джували проввдш економкти та фшансисти як шоземного р1в-ня, так i державного, зокрема: Джон Гр1нл1 [2], Хью Келл1 [2], Марк Фогарп [2], Сунанда Дутта [2], Хосе A. Барайбар [2], ОС. Дмитрова [3], КГ. Гончарова [3], О.В. Меренкова [3], П.П. Ковалев [4], О.В. Геець [5], В.М. Домрачев [5], СЛ. Лондор [5] та ш.
Мета нашого дослiдження - аналiз та виявлення основних принцишв пiд час побудови яшсно'' системи ризик-менеджменту в банку.
Виклад основного матерiалу. Основними принципами управлiния ризиками е вдентифжащя ризикiв, чике структурування ризикiв та визначення вщповвдальних пiдроздiлiв управлiния, визначення системи ощнювання кожного конкретного виду ризитв, визначення порогових нормативних показникiв, розроблення системи мiнiмiзацií або врегулювання конкретного ризику, запро-вадження регулярного розрахунку та звиносп, впровадження заходав впливу збоку регулюючих оргашв. У Базелi I основну увагу придшяли кредитним ризи-кам, пiд них i було видiлено показник адекватностi кашталу (8 %), введено таке поняття як RWA - активи, зважеш на ризик, решта капiталу покривав ринковий ризик [1].
Достатнiсть кашталу (за нацюнальними стандартами - норматив Н1) оцiнюють як вiдношения кашталу, розрахованого вiдповiдно до вимог Базеля, до активiв, зважених на ризик. Активи, зважеш на ризик, розраховують так:
RWA = 12,5-ULo ■ EAD = 12,5 ■ UL, де: 12,5 - множник, що дор1внюе оберненiй величинi мЫмально'' величини адекватностi капiталу (8 % = 1/12,5); ULo - неочшуваш (на одиницю EAD - exposure at default - вимоги шд ризиком дефолту) втрати [1].
Проте з розвитком фшансово'' системи та змшами в економiчному житп свiту (а особливо фiнансова криза) змусили розглянути iншi види ризитв де-тальнiше та змiстовнiше, а також ввести принципи регулювання.
Загальний шдхвд до адекватностi регулятивного капiталу став корене-вою проблемою кредитних оргашзащй, оскiльки вш не брав до уваги ризик конкретного контрагента, фактично через це деят банки, маючи нормальний показник адекватностi, були де-факто недокапиатзоваш або ж навпаки. Тому нагально постало питания у розробленн нових пiдходiв до оцiнювання кредитного ризику, ринковий ризик також повинен мати чита методи ощнювання, i як окрему категорiю потрiбно видiлити операцiйний ризик та iншi ризики.
3i створенням Базеля II у 2004 р., було значно розширено та деталiзова-но види ризитв, з якими стикаються кредитш iнституцií, також було запропо-новано рiзнi пiдходи до ix розрахунку, враховано недолки Базеля I, вибудувано три основнi постулати, на яких грунтуеться ризик-менеджмент сьогоднi.
Опора 1: вимоги щодо мiнiмального розмiру капiталу. Головними ризи-ками вважають кредитнi, якi можуть охоплювати ризик неплатоспроможносп контрагента, ризик його тквщноеп, ризик краши тощо. Розроблено шдхвд до оцiиювания, який грунтувався на зовшшшх рейтингах (Standardised approach), шзшше - IRB (Internal Rating-Based approach), який широко використовують як шоземш банки, так i украíнськi. IRB шдхвд оснований на внутрiшнix ощнках вь рогiдностi дефолту (PD), очжуваних (EL) та неочiкуваниx втрат (UL). Отже, ре-зерви пiд кредитний ризик стали менш^ залежно ввд досконалостi виутрiшнього рейтингового оцiиювания. Додано шструменти пом'якшення кредитного ризику, наприклад кредитно-дефолтнi свопи. У зв'язку з вившьненням частини каш-талу з-пiд кредитного ризику, важливо було закрити ринковий та операцшний ризики. Видшено окремою категорiею операцiйижй ризик (зокрема юридич-ний), розроблено три шдходи до оцiиювания достатностi кашталу пiд опера-цiйний ризик (Basic, Standardised, Advanced) [6].
За базового шдходу до розрахунку базового шдикатора (валового доходу) беруть чисп процентш доходи i чистi непроцентн доходи, в яш входять чисп комiсiйнi доходи, чистi доходи ввд операщй з цiнними паперами, з шозем-ною валютою, вiд учасп в капiталi iишиx органiзацiй, а також iншi операцiйнi доходи, за винятком таких доход1в як: штрафи, пенi, неустойки за iншими опе-рацiями, надлишки грошей та шших цiнностей, страxовi вiдшкодувания, доходи ввд безоплатно отриманого майна, ввдшкодування збиткiв i т. iн.
Формула розрахунку кашталу пвд операцiйний ризик мае такий вигляд:
OR =a^"t-1GIt, п
де: GIt - значення валового доходу за рж t; n - кiлькiсть ротв (не менше трьох); а = 15 % - коефщент, встановлений базельським комiтетом.
Якщо в певному рощ валовий доxiд був негативним, то цей рш не беруть до уваги пвд час розрахунку (i в чисельнику, i в знаменнику) [3]. Пвд ринковий ризик видшено два методи розрахунку: Standardised, Internal models approach (де переважно використовують прогнозування за моделлю VaR) [6].
Опора 2: перевiрка з боку оргашв банкшського нагляду. Сюди ввдносять рекомендацií щодо додаткового регулювання з боку оргашв державного контролю (переважно центральш банки). Вводять поняття Risk profile, згiдно з
яким можуть бути висунутi додатковi умови i до якостi активiв, i до суми резервов або величини регулятивного капiталу. В УкраЫ таке регулювання здайсню-ють на основi норматив1в НБУ та регулюючих акпв. Центральнi банки тепер вь д^ають роль постiйного наглядача, який мае втручатися у дiяльнiсть банку, але впливати на банк може лише 3i сторони нормативних вимог, рекомендацш, зауважень та санкцiй.
Опора 3: прозоркть i ринкова дисциплiна. Третя опора вимагае розкрит-тя бантвсько1 фiнансовоí звiтностi для широкого загалу. Такий iнструмент зас-тосовують з метою створення основи саморегуляцií бантв. Таким чином банк регулярно висвилюе показники фiнансовоí дiяльностi, склад оргашв правлiння банком, полiтику банку, результати та цш на певний звггний перiод. Ця вимога запобiгае зловживанню довiрою клiентiв, а також може сигналiзувати про тен-денцда до спаду або навпаки - росту ефективносп даяльносп фшансово-кре-дитно!' установи [1]. Y 2011 р. було прийнято Базель III, який було розроблено у вщповвдь на недолжи у фшансовому регулюваннi, виявлення фшансовою кри-зою кiнця 2000-х рокш.
Базель III пiдсилюе вимоги до кашталу банку i вводить новi нормативнi вимоги до лiквiдностi. Головною метою документа е шдвищення якосп управ-лiння ризиками в бантвськш справi, що, водночас, мае змщнити стабiльнiсть фiнансовоí системи загалом. Новi шдходи до ризик1в i регулювання, ят пропо-нуе Базель III, потрiбно також розглядати з погляду глобального повернення до фiнансовоí стабшьносп загалом. Тут наявний необхiдний набiр рекомендацiй, що пiдтримують стабiльнiсть податково1 стiйкостi економiк, в яких працюють фiнансовi iнститути.
Базель III вводить змшений стандарт управлiння капiталом i лiквiднiстю, який був розроблено та узгоджено у рекордно коротт термши. Однак багато його елемент1в залишаються незавершеними, i очевидно, що остаточне впрова-дження Базеля III затягнеться надовго. Компанп мають бути впевнеш, що змо-жуть перейти на Базель III максимально швидко для забезпечення конкурентно1 переваги в новш посткризовiй системi управлiння ризиками i посилюеться наг-ляд з боку регулюючих оргашв. Загалом перехщ до повних вимог Базеля III мае вщбутися до кiнця 2019 р.
Основними показниками, якi мають бути приведет у ввдповщшсть, е ш-нiмальний показник капiталу 1 -го р1вня (не менше 6 % RWA), мЫмальний по-казник загального капiталу та буфер збереження кашталу (не менше 10,5 % RWA), мЫмальний коефЫент покриття л^вдносп LCR (не менше 100 % COF30), запровадження звiтностi для коефiцiента стабшьного фiнансування NSFR (мiнiмальне значення буде розроблено до 2017 р.) [2].
Шдсумувавши, сьогодш наявна така структура ризитв:
1. Кредитний ризик - власне кредитний ризик, ризик концентраций ризик змь ни процентной ставки кредитування, ризик розрахунк1в, ризик забезпечення, ризик дефолту, кредитний ризик посередника.
2. Операцгйний ризик - власне операцшний ризик, юридичний ризик, ризик комплаенс, 1Т ризик, ризик аутсорсингу.
3. Ринковийризик - ризик курсу валют, власне ринковий ризик, ризик процентной ставки, ризик кредитного спреду, ризик ринковоТ лiквiдностi, ризик миттевот лiквiдностi, ризик довготермшовот лiквiдностi.
4. Iншi ризики - репутацшний ризик, стратепчний ризик, макроекономiчний ризик, бiзнес-ризик, податковий ризик, модельний ризик, сощальний або екологiчний ризик [5].
У банку n0Tpi6H0 4ítko органiзувати структуру менеджменту з питань управлшня ризиками. Для кожному виду ризиюв потрiбно здiйснювати безпе-рервний процес мониторингу та звiтування як до державних органiв регулюван-ня, так i до шоземних (залежно вiд специфжи банку).
Отже, на сучасному еташ багато банкiв в Украíнi було л^щовано або вони перебувають на стадп лiквiдацií саме через нехтування вимогами НБУ та рекомендацiями мiжнародних органiзацiй. Якщо процес ризик-менеджменту оргашзовано правильно, то вiн не потребуе значних ресурсов для свое! шдтрим-ки. Сучаснi програмнi рiшення дають змогу формувати звiтнiсть, проводити аналiз, навiть збирати необхiдну iнформацiю автоматично [4]. Тому в перюд посилення економiчних проблем, спаду економiки загалом - питания якiсного ризику менеджменту постае особливо гостро. У таю перюди активи банку пере-важно втрачають якiсть, i це показуе ефективна система ризик-менеджменту чи навпаки.
Висновки. Кожен банк мае звернути особливу увагу на свою полiтику управлшня ризиками, переглянути ii (за потреби, з квалiфiкованими аудиторами) та вжити усiх необхiдних заходав для приведення íi до норми, таким чином захистивши iитереси клiеитiв i сво1х акцiонерiв.
Лiтература
1. Basel Committee on Banking Supervision (2011), Consultation paper "Review of the Principles for the Sound Management of Operational Risk". [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bis.org/publ/bcbs195.pdf (Accessed 01 September 2015).
2. Джон Гринли (2011), Базель III: вопросы внедрения / Джон Гринли, Хью Келли, Марк Фогарти, Сунанда Дутта, Хосе A. Барайбар, Хосе A. Барайбар // Конференция KPMG Europe LLP, Vienna. - 2011. - № 12. - С. 123-129.
3. Дмитрова О.С. Моделювання оцнки операцшного ризику комерцшного банку / О.С. Дмитрова, К Г. Гончарова, О.В. Меренкова. - Суми : Вид-во "УАБС НБУ", 2010. - 264 с.
4. Ковалев П.П. Банковский риск-менеджмент / П.П. Ковалев. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2012. - 304 с.
5. Геець О.В. Основи банкшсько! справи та управлшня кредитными ризиками : навч. по-абн. / О.В. Геець, В.М. Домрачев, С.Л. Лондор. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2010. - 237 с.
6. Базель II. Вшшедш. - 2010 / II. Базель. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wi-kipedia.org/wiki/Основи_банкiвськоl_справи_C_II.
Андрушкив И.П., Мушинський Б.М. Риск-менеджмент в банке согласно рекомендациям Базельского комитета по вопросам банковского надзора
Рассмотрены принципы построения системы риск-менеджмента, требования к нормативному регулированию и показателям адекватности. Отражены основные принципы банковского регулирования согласно рекомендаций Базельского комитета по вопросах банковского надзора. Проанализирована необходимость построения качественного направления - управления рисками в банке.
Исследованы методы оценки рисков и элементы управления, которые дают возможность количественно оценить склонность к риску (профиль риска) конкретного банка. Выделены основные типы рисков, с которыми работает каждый банк и которые
должны быть определены и оценены. Идентифицированы элементы управления рисками в организации и пути их улучшения.
Сделан вывод о том, что в период усиления экономических проблем, спада экономики в целом - вопрос качественного риска менеджмента появляется особенно остро. В такие периоды активы банка преимущественно падают в качестве, и это показывает эффективная система рискового менеджмента или наоборот.
Ключевые слова: риск-менеджмент, Базель, рыночный риск, кредитный риск, ре-гуляторная деятельность, операционный риск, комплаенс, LCR, NSFR.
Andrushkiv I.P., Mushynskyi B.M. Risk Management in a Bank Based on the recommendations of Basel Committee on Banking Supervision
The principles of risk management system creation, requirements on normative regulation and adequacy ratios are described. The main principles of banking regulation according to Basel Committee on Banking Supervision are highlighted. The necessity to develop a qualified way of risk management in a bank is analysed. Some methods of risk evaluation and management elements, which allow calculating a quantitative risk exposure (risk profile) of a specific bank, are examined. The main risk types, which every bank works with and which should be allocated and evaluated, are specified. Some elements of risk management in organization and ways of their improving are identified. We may conclude that in the period of sharpening of economic problems, to the slump economies on the whole - the problem of high-quality risk management appears especially sharply. In such periods bank assets mainly loos quality and it shows effective system of risk management or vice versa.
Keywords: risk management, Basel, market risk, credit risk, regulatory activity, operational risk, compliance, LCR, NSFR.
УДК 657.05:351.863(048.83) Доц. О.В. Бондаренко, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА ФУНКЦЮНУВАННЯ ОБЛ1КОВО-АНАЛ1ТИЧНИХ СИСТЕМ ПЩПРИ6МСТВ П1Д ЧАС ПОДАННЯ ЕЛЕКТРОННО1 ЗВ1ТНОСТ1
Виявлено чинники, як загрожують екож^чнш безпещ шдприемства, зокрема шд час подання електронно! звгтност щ чинники впливають на ютотш прорахунки у тактичному та стратепчному плануванш, пов'язаш з неправильним оцшюванням можли-востей шдприемства, помилками у прогнозуванш зовншнього середовища. Визначено фактори, яю сприяють змщненню економiчно! безпеки облшово-анал^ичних систем функцюнування шдприемств, що дало змогу провести !х систематизацию. Обгрунтова-но сутшсть i змiст поняття електронно! зв^ност шдприемства, що дало змогу з'ясува-ти, що для впровадження електронно! зв^ност необхщш, як мшмум, наявшсть на-дшного технiчного оснащення й перевiреного програмного забезпечення, а також умш-ня та бажання всiм цим користуватися. Украша запроваджуе безпаперове подання званой! до всiх органiв державно! влади. Задля цього уряд схвалив Концепцiю створення та функцiонування автоматизовано! системи "Сдине вжно подання електронно! зв^нос-тi". Визначено переваги та перспективи подальшого впровадження електронно! зв^нос-тi в Укра!ш. Зазначено, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу Укра!ни для де-яких категорiй платникiв податкiв подання податково! звiтностi в електронному виглядi е обов'язковим. Перевагою тако! форми для держави е збшьшення прозорост шформа-цГ! щодо руху грошових коштiв платникiв податкiв, збшьшення швидкост оброблення звiтiв й отримання оперативно! шформаци. Це пiдвищить ефективнiсть роботи подат-кових органов щодо виявлення ухилень вiд сплати податкiв та наповнення бюджету.
Охарактеризовано проблеми запровадження електронно! звiтностi в реалiях сього-дення, зокрема вiдсутнiсть правового статусу первинного документу в електронному
