УДК 324:342.843
БучинМ. ®
НУ „ Льегеська полтехшка "
РШШСТЬ ВИБОРЧОГО ПРАВА ЯК АТРИБУТ ДЕМОКРАТИЧНОГО
1НСТИТУТУ ВИБОР1В
У статт1 розглядаеться суть та особлиеост1 демократичного принципу ргених еиборге як необхгдного елементу демократичного тституту еиборге.
Ключо^^ слова: демократичт принципи еиборге, еиборчий процес, еиборщ, принцип ргених еиборге.
На сучасному етат вибори як основний мехашзм формування влади виступають одним з невщ'емних елеменив демократичного поличного режиму. Однак вибори будуть атрибутом демократа лише у тому випадку, якщо вони будуть вiдбуватися з дотриманням певних правових засад -демократичних принципiв виборiв.
Одним з основних демократичних принцитв виборчого права е принцип рiвних виборiв. Вивчення дано! проблематики е актуальним, оскiльки дасть змогу забезпечити рiвнi умови участ у виборчому процесi як виборщв, так i кандидатiв та пол^ичних партiй (блокiв), сприятиме демократизаци пол^ичного режиму в кра!ш загалом i виборчого процесу зокрема.
Метою статт е дослiдження сутi та особливостей демократичного принципу рiвних виборiв як необхщно! умови функцiонування демократичного шституту виборiв.
Принцип рiвних виборiв полягае в тому, що виборцi повинш мати рiвнi можливостi впливу на результати виборiв. Для реалiзацil даного принципу необхщне дотримання ряду умов. Так, принцип рiвних виборiв передбачае, що „... кожен громадянин, що бере участь у виборах, незалежно вщ вiку, статi, раси, нацюнальноси, майнового стану, соцiального походження i т.д., мае однакову з шшими виборцями кiлькiсть голосiв на виборах, а також у всьому шшому бере участь у виборах на рiвних засадах" [2].
Порушенням згадано! умови рiвностi е так званий плюральний вотум, що передбачае надання певнiй частинi виборцiв бiльше голоав, нiж рештi виборчого корпусу.
Для функцiонування принципу рiвних виборiв необхiдно, щоб вс виборцi кра!ни були об'еднанi в один виборчий корпус. Порушуе цю умову наявнiсть курiальноl системи, згщно яко! виборцi кра!ни дiляться на декшька груп (курiй, общин) за рiзноманiтними ознаками (нацiональною, релiгiйною, станово-кастовою та iн.). Для кожно! з цих груп вже наперед встановлено число мандаив, що мають бути ними обранi.
® Бучин М., 2008
140
Варто зазначити, що в деяких випадках таке порушення принципу рiвних виборiв мае на мет гарантування представництва у владi певних суспiльних груп, якi в шшому випадку не змогли б ре^зувати сво! iнтереси через структури влади.
Також обов'язковою умовою дотримання принципу рiвних виборiв е обрання депутатiв одного органу однаковою кшьюстю виборцiв. Це пов'язано з тим, що у випадку нерiвностi виборчих окрупв за кiлькiстю виборцiв „вага" голосу виборця у менш чисельному виборчому окрузi буде бiльшою за „вагу" голосу виборця у окруз^ де чисельшсть виборцiв е бшьшою.
Для дотримання ще! умови одномандатш виборчi округи повиннi створюватися з приблизно однаковою кiлькiстю виборцiв (чи з приблизно однаковою кшьюстю жителiв). Звичайно, абсолютно! рiвностi виборчих окрупв у юльюсному вiдношеннi виборцiв (громадян) добитись нереально. Це, зокрема, можна пояснити i тим, що „... виборчi округи намагаються бiльш-менш точно узгодити з юнуючим в тш чи iншiй кра!ш адмiнiстративно-територiальним подшом. Вiдповiднi одиницi за кiлькiстю населення можуть помiтно рiзнитися" [9, с.124]. Саме тому законодавство бiльшостi кра!н передбачае певнi рамки вiдхилення чисельност населення (виборцiв) рiзних округiв.
Що ж стосуеться багатомандатних округiв, то тут повинна збер^атися пропорцiя мандаив i виборцiв. А у единому загальнодержавному (нацiональному) багатомандатному виборчому окрузi повинна дiяти одна i та ж виборча квота (виборчий метр).
Часто на практищ принцип рiвних виборiв у планi рiвностi виборчих округiв порушуеться завдяки застосуванню виборчо! геометрп - формування владою виборчих округiв таким чином, щоб забезпечити сво!й полiтичнiй силi краще представництво у парламентi. Виборчу геометрш часто називають „джерiмендерiнг" - вщ iменi губернатора американського штату Массачусетс Джер^ який вперше застосував цю технологiю в iнтересах свое! парти.
Виборча геометрiя проявляеться у тому, що влада „... нарiзае виборчi округи таким чином, щоб перемогти хоча б з мшмальною перевагою в бшьшост округiв, а електорат (прихильниюв) шшо! чи iнших партш зосередити з найбiльш суттевою перевагою в меншост окрупв" [8, с. 199].
Але варто зазначити, що ефективне використання виборчо! геометри передбачае проведення конкретних сощолопчних дослiджень, що мають на мет з'ясування уподобань виборщв рiзних населених пунктiв чи регюшв.
При використаннi виборчо! геометрп можуть застосовуватись одразу два прийоми, що порушують принцип рiвних виборiв:
1) створення виборчих округiв, що е нерiвними за кiлькiстю населення (виборщв);
2) формування кордошв виборчих окрупв таким чином, щоб бшьшють прихильниюв опонуючи сил були зосереджеш у якнайменшiй кiлькостi виборчих окрупв.
В результат цього „... створюваш округи iнколи набувають чудернацьких форм серпа, коромисла i т.д., оскшьки !х нарiзають по^зному" [8, с. 199].
141
Варто зазначити, що законодавство бшьшосп кра'н встановлюе певш npaBOBi норми, спрямоваш на лшвщащю виборчо'' геометрп. Зокрема, передбачено перюдичний перегляд кордонiв виборчих округiв незалежно вiд того, яка полiтична сила в цей час знаходиться при владг ^îm того, забороняеться, як правило, розривати територш виборчого округу - вона повинна бути суцшьною та ш. Проте досягнути абсолютное' рiвностi виборчих прав громадян у вах згаданих аспектах доволi важко.
Принцип рiвностi повинен стосуватися також участ у виборах полiтичних партш (блокiв) та кандидатiв. Вiн передбачае рiвноправнiсть однопорядкових суб'ектiв виборчого процесу. Даний принцип включае, в першу чергу, рiвноправнiсть висунення кандидатiв - вс суб'екти виборчого процесу мають право на рiвних умовах бути висунут кандидатами на виборнi посади. Висунення кандидаив може вiдбуватися рiзними способами: безпосередньо виборцями, полiтичними париями (блоками), самовисуненням, трудовими колективами, шшими об'еднаннями громадян та iн.
Принцип рiвностi виборiв також включае в себе рiвноправнiсть кандидатiв, полiтичних партш (блоюв) у проведеннi виборчо'' кампани. Зокрема, всi суб'екти виборчого процесу мають рiвнi можливостi щодо матерiально-технiчного та фiнансового забезпечення 'х участ у виборчiй кампанп з боку держави. ^îm того, важливою е рiвнiсть суб'ектiв виборчого процесу у вщносинах з виборчими комiсiями, яю повиннi об'ективно i однаково ставитись до вах кандидатiв, партiй та блоюв.
Отже, принцип рiвниx виборiв е одним з основних атрибуив демократичного виборчого процесу. I хоч забезпечення рiвниx умов участi виборщв i кандидаив у виборчому процес не е вичерпною умовою юнування демократичних виборiв, все ж без 'х реалiзацiï результати виборiв не вщображатимуть реального волевиявлення громадян, не виступатимуть формою реалiзацiï народного суверештету.
Л1тература
1. Виборче право Укра'ни. Навчальний посiбник / За ред. В.Погоршко, М.Ставнiйчук. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 383 с.
2. Ильинская И. Избирательное право и избирательный процесс. URL: http://www.slon-party.ru/persons/pers_pages/ilyinsk/Philosophy/electoral_ right.html
3. Кравченко В.В. Конституцшне право Укра'ни. Навчальний поабник. - 2-е вид., доповнене. - К.: Атша, 2002. - 480 с.
4. Шча В.М., Хома Н.М. Пол^олопя: Пщручник для студентiв вищих закладiв освiти. - 4-те вид., виправ. i доповнене. - Львiв: «Магнолiя Плюс», 2005. -304 с.
5. Скрипкина Ж. Избирательные системы и технологии: Учеб. пособие. - М.: Вузовский учебник, 2006. - 174 с.
6. Словник-довщник пол^олопчних термшв / За ред. М.Гетьманчука, П.Ткачука. - Львiв: Вшськовий iнститут Нацiонального унiверситету «Львiвська полтехшка», 2006. - 228 с.
142
7. Сучасний виборчий PR: Навчальний поабник / В.Лшничий, В.Грищенко, В.1ванов та - 2-е вид., перероблене i доповнене. - К.: ВД «Професюнал», 2004. - 384 с.
8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. - М.: Юристь, 1997. - 568 с.
9. Шаповал В.М. Конституцшне право зарубiжних краш: Пщручник. - 3-е стереотипне видання. - К.: АртЕк, 2000. - 264 с.
Summary Mykola Buchyn
EQUALITY OF UNIVERSAL SUFFRAGE AS ATTRIBUTE OF DEMOCRATIC INSTITUTION OF ELECTIONS
The essence and specialities of democratic maxim of equal election as necessary element of democratic institution of elections.
Key words: democratic maxims of election, electoral process, voters, maxim of equal election.
Стаття надшшла до редакци 20.02.2008
143