CC BY
9
Т.О. Жолтжова,
м. Феодоая
РИНКОВ1 УМОВИ ВСЕРЕДИН1 ПЕРВИННИХ ВИРОБНИЧИХ ШДРОЗДЫШ КОЛЕКТИВНИХ С1ЛЬСЬКОГОСШОДАРСЬКИХ Ш1ДШРИеМСТВ ЯК ШРОТИВИТРАТНИЙ МЕХАН1ЗМ У С1ЛЬСЬКОМУ ГОСШОДАРСТВ1 УКРА1НИ
1. Постановка проблеми.
Сшьське господарство Укра!ни зараз знаходить-ся в перехвдному перюд1 й зор1ентоване на три секто-ри: тдприемницький — представлений великими оргашзацшними структурами (господарсьш товари-ства, виробнич1 кооперативи, приватн тдприемства), другий — особист! тдсобш господарства населення, третей — селянськ (фермерсьш) господарства.
Як показав анал1з ефективност д1яльност1 сшьського господарства, незважаючи на перш1 кроки в розвитку тдприемництва в сшьському господарств1 Укра!ни, простежуеться подальший розвиток кризи сшьськогосподарського виробництва.
2. Анал1з останшх досл1джень публ1кац1й.
На сьогодш проблема впровадження ринкових
в1дносин всередеш первинних виробничих тдроздтв, противитратного мехашзму, який дае можливють подолати збитковють,тдвищити доходи колективних сшьскогосподарських тдприемств мае займати прюритетне положення у сощально-еко-ном1чнш полгтищ Укра!ни. Вивченням цього питання займались вчеш — П. Саблук, Ю. Коваленко, В. Ме-сель-Веселяк, З. Румянцева, Н. Саломатш, П. Сте-цюк, В. Гальчинська та шш1.
Анал1з показав, що подальший розвиток кризи у сшьськогосподарському виробнищга кра!ни продов-жуеться. Причиною цього стали зовшшш фактори, що криються в сфер1 макроеконом1ки 1 полягають у неек-в1валентност1 обм1ну продукщею м1ж галузевими комплексами, а також переросподш значно! частини при-бутку у цикл1 «виробництво — заготгвля — перероб-ка — торпвля» не на користь товаровиробнишв сшьскогосподарсько! продукцп [1].
Але найбшьш значною впутршньою причиною збитковост сшьскогосподарських тдприемств яв-ляеться часткове реформування системи управл1ння господарств, вщсутнють побудови економ1чних внут-ршньогосподарських в1дносин. Вгтчизняна та свгтова наука 1 практика св1дчать, що найважлившою умо-вою перетворення оргашзацш у ефективн тдприем-ницьк структури — е участь працюючих у власност 1 управл1нш та введення противитратних систем [ 6 ].
3. Постановка завдання.
З метою перетворення у тдприемницьш струк-
тури сшьскогосподарсьш тдприемства мають розро-бити 1 ввести економ1чний мехашзм управл1ння пер-винними виробничими тдроздшами на основ1 по-еднання власност й управл1ння, внутршньогоспо-дарськш реоргатзаци тдприемства. Вщсуттсть адекватного сшьськогосподарському виробництву тдприемницького середовища зумовлюе поглиблен-ня кризи в цш галуз1, а неможлив1сть реал1зацн тдприемницького штересу стае гальмом на шляху подальшого розвитку аграрного п1дприемництва. Тому без радикальних змш у вигляд1 введення економ1чно-го мехашзму управл1ння, створення тдприемницько-го середовища, а тому й виходу отрасл1 ¡з кризи, е неможливим.
Для створення тдприемницького середовища у сшьському господарств1 потр1бно в першу чергу здшснити ряд оргашзащйних заход1в:
— прийняти закони Укра!ни про отишзащю м1жгалузевого обм1ну м1ж сшьським господарством та шшими галузями економ1ки, про равноправний статус галузц
— про доступтсть кредитних ресурав;
— про введення управл1ння сшьским господарством через економ1чний мехашзм.
Для забезпечення устху такого ршенпя в Украшу необидно прийняти ршення про створення системи державного регулювання та контролю за введен-ням економ1чного мехашзму управл1ння сшьским господарством, що стане основним противитратным фактором у виробнищга та забезпеченш конкурентоспро-можност сшьскогосподарських тдприемств.
4. Виклад основного матер1алу.
Ведомо, що саморегулююча конкуренщя, як еко-ном1чна свобода, юнуе лише на рантх стад1ях розвитку товарного виробництва \ формування ринково-го середовища, в ус 1нш1 часи конкуренщя частково регулюеться. Впровадивши економ1чний мехашзм уп-равл1ння тдприемствами та контроль за його введениям в вигляд1 державного регулювання економ1ки, можливо доповнити ринкове саморегулювання, що в сукупност складе единий мехашзм макроеконом1ч-ного регулювання всього сшьского господарства.
Зараз держава виконуе числент функцп з контролю економ1чно! д1яльност1 \ контролюе реал1зац1ю
закрнрдавчими актами про мшмум заробгтно1 плати, виконання законiв про рiвне право на працю i соц-iальне забезпечення, встановлення щн, оподаткову-вання та iнше. Впровадив введення економiчного ме-ханiзму управлшня сiльгоспвиробництвом, практично, всi дат функцп будуть регулюватися в автоматичному режима
Ринкова економiка змшаного типу являе собою складний i майже досконалий механiзм свiдомого i цiлеспрямованого макроекономiчного регулювання, що здшснюеться на основi з'еднання ринкових ме-ханiзмiв саморегулювання та державних важелiв втру-чання у процес економiчного розвитку. В даний час у сшьскому господарствi Украши функцiонуе багато майже однакових по розмiру, дрiбних та середънiх тдприемств. В умовах конкуренци за допомогою попита i пропозицп стихiйно, через мехашзм свободного щноутворення визначаются найбшьш оптималънi пропорцИ виробництва, розподiлення ресурав, ефек-тивнiстъ економiки сiлъскогосподарсъкого виробництва Украши. В щй ситуацп та при iнших рiвних умовах, на ринку залишаться т тдприемства, котрi першими введуть всi механiзми антикризового менеджменту створення високоефективного виробництва в сво!х первинних виробничих пiдроздiлах. Тобто, жит-тездатнiстъ кожного тдприемства залежить ввд внут-рiшнъого менеджменту, вiд створення конкурентнос-проможно! продукцИ, де основними функщями е:
1. Стратегичне управлшня i тактичне планування виробництва та реалiзацil продукци, тдвищення 11 кон-курентноспроможносп, вивчення кон'юктури ринку та повсякденне керiвництво господарською дiялънiстю тдприемницьких структур;
2. Розробка, оргашзащя i координацiя виконання планiв (договорiв), рiшенъ спрямованих на найбiлъш ефективне виробництво продукци;
3. Мотивацiя пращ. Розробка ушверсальних, еди-них, мотивуючих факторiв, стимулiв до ефективно! пращ, як збережуть ресурси, у тому чи^ енерго-носп, забезпечать одержання найвищого концевого результату — прибутку;
4. Контроль ефективност виробництва, якост продукци та мiнiмiзацil витрат.
Оргашзащя роботи сшьскогосподарського тдприемства потребуе формування його оптимальних структур — структуризаци та застосування в них внут-рiшнъогосподарсъкого механiзму. Структуризацiя тдприемства представляе собою видiлення суб'екпв внутрiшнъогосподарсъких економiчних вiдносин у таких розтрах, яю б забезпечили максимальний ефект ввд !х роботи. У пiдроздiлах, де поеднання грунтуеть-ся на технолопчних зв 'язках мiж ними, в процеа удос-коналення економiчних ввдносин можливе !х под-
р1бнення на економ1чно обргунтоваш ввдособлеш гру-пи пращвнишв, зайнятих виробництвом (наданням послуг).
Стутнь подр1бнення повинен грунтуватися на чгткому визначенн циклу виробництва, перел1ку вид1в продукци або послуг з ввдкриттям особового рахунку на кожний структурний тдроздш, та ввдображенш в облшових документах розм1ру вироблено! продукци, витратах. Видшення певних структурних одиниць за сво!м змютом е одночасно i формуванням первинних трудових колективiв. ,Щя економiчного механiзму внут-ршньогосподарських вiдносин зумовлюе необхвдшсть введення ринкових ввдносин всередин господарства, мiж виробничими первинними пiдроздiлами. Функщ-онування такого ринку в середин господарства за-безпечуе наявнiсть внутрiшньогосподарських «тдприемств» в тдприемств по типу вiдомих в еко -номщ як «завод в заводЬ). Внутрiшньогосподарськi товарно-грошовi ввдносини в пiдприемствi повинн грунтуватися на приватнш власност на засоби виробництва та колективнш формi оргашзацп виробництва, через функцiонування первинних внутршньогоспо -дарських пiдроздiлiв .Такi внутршньогосподарсьш пiдроздiли не потрiбно створювати знову, вони юну-ють в сучасний перiод i це не порушуе органiзацiйно -технологiчну цiлiснiсть господарства.
Внутршньогосподарська органiзацiйна структура на основi економiчного мехашзму передбачае роз-виток самостiйних виробничих пiдроздiлiв та !х взае-мовiдносини на договiрнiй основi, з повною економь чною вiдповiдальнiстю за результати свое! дальность Самостiйнiсть структурних пiдроздiлiв повинно забез-печуватися на договiрних вiдносинах з передчею !м всiх необхiдних засобiв виробництва. Всi види продукци, послуг та робiт, що виконують первинн ви-робничi пiдроздiли на внутршньогосподарському рiвнi повиннi стати товаром. Внутршньогосподарсьы пiдроздiли необхiдно створити за технолопчними та теригорiальними ознаками, спецiалiзуючись на вироб-ниuгвi основних видiв продукци або наданн послуг. Так первиннi виробничi пiдроздiли необхiдно зали-шати в складi господарства, збер^аючи з ними тру-довi та економiчнi зв'язки, якi регламентуються договорами. При цьому вони повинн мати повну ступiнь виробничо! i фшансово! самостiйностi.
Розширення самоспйност1 первинних тдроздшв рiзко тдвищуе значення самоврядування. Це зв'яза-но iз тим, що в нових економiчних умовах багатора-зово збiльшуеться коло питань, розв'язуваних на рiвнi первинно! ланки керування, оскiльки прямих указь вок районого та обласного управл^ського апарату вже немае.
Таким чином, самоврядування на будь-якому
Т.О. Жoлтiкoвa
piвнi кеpyвaния yoсoблюe сoбoю пpoцес пеpетвopен-ня poбiтникa, y^oro тpyдoвoгo кoлективy з oб'eктa yпpaвлiнськoï дiяльнoстi в ïï суб'ект. Це oсoбливий вapiaит opгaнiзaцiï yпpaвлiния, юли юлектив сам ви-piшye питання кoмплектyвaння пеpвиннoгo виpoбни-чoгo mдpoздiлy, poзпoдiлy тpyдoвиx фyнкцiй i сшльда-ro при6утку. Йдеться npo m^po^^™ вид юлектив-нoстi — а^^ацл пpaцiвникiв, щo регулюе реальне з'еднання пеpсoнaлy iз зaсoбaми виpoбництвa i poз-пoдiл no пpaцi, тобто яка здiйснюe ключoвi opгaнiзaц-iйнo-екoнoмiчнi пpoцеси. Сaмoвpядyвaния в цьoмy змют noeдиye у сoбi працю i керування, складаеться нoвий тип сoцiaльнo-екoнoмiчниx ввддасин мiж piвнon-равними суб'ектами в npoцесi ïxиьoï сniльнoï ip^o-вoï дiяльнoстi з пpивoдy yпpaвлiння виpoбництвoм. Пpиклaдoм noдiбниx nеpетвopень являються гoспpoз-paxyнкoвi пiдpoздiли, пiдpяднi й opенднi кoлективи. Саме на цюму — нижчoмy, але oснoвнoмy piвнi са-мoвpядyвaння виpoбляються т напрямки i зaсoби йoгo noдaльшoгo poзвиткy i noглиблення, щo noвиннi бути даширеш i на вищi piвнi ynpaвлiння.
Ринкoвa екoнoмiкa передбачае витокий стyпiнь децеиIpaлiзaцiï керування, вoнa е гарантом стaнoвлення i poзвиткy сaмoвpядyвaння тpyдoвиx кoлективiв. Пе-pеpoстaння бригаддаго (низoвoгo) сaмoвpядyвaния в бiльш витою фopми сaмo-yпpaвлiнськoï дiяльнoстi зв'язaнo насамперед зi змiнoю планування i керування в oснoвнiй (nеpвиннiй) ланщ пiдпpиeмствa. При цьoмy сaмoвpядyвaння давинда poзглядaтися як ре-альний засб залучення дo nлaнoвoï та управлшсью1' дiяльнoстi не тальки членiв вж nеpвинниx кoлективiв, a i фаивщв yсix piвней керування сшьсюгосдадарсь-юго пiдпpиeмствa.
Характер сaмoвpядyвaння у ринювж структу-pax незaлежнo вiд того npoявy oб'eктивнo сприяе poзвиткy й yдoскoнaленню сaмoвpядyвaння, тому щo oсoбистий екoнoмiчний i сoцiaльний iитеpес юждаго учасника виpoбничoгo пpoцесy ставиться у залежнють вiд ефективнoстi ynpaвлiння mдпpиeмствoм в адтому. Кoлективнa мaтеpiaльнa i мopaльнa зaцiкaвлеиiсть сда-нуккуе вж членiв тpyдoвoгo кoлективy брати участь в oбгoвopеннi всix аспектов гостдарсью1' дiяльнoстi, пpийияттi та pеaлiзaцiï управл^^к^ piшень тiльки на кoлективнiй oснoвi. Oбoв'язкoвим стае й участь у rnpo-веденнi oблiкy i кoитpoлю за мipoю пpaцi i сдаживан-ням, збереженням тoвapнo-мaтеpiaльниx цiннoстей. Функщя кoитpoлю тpaнсфopмyeться у сaмoкoитpoль. Сaмoвpядyвaння передбачае не тiльки вибip i сaмo-стiйне прийняття кoлективoм rax чи iншиx piшень, але й 1хне oбoв'язкoве викoнaння йoгo членами. Кpiм tofo, кoжен член юлективу несе oсoбистy вiдпoвiдaльнiсть за виюнання piшень. З oднoгo бoкy, сaмoвpядyвaння припускае визначену сaмoстiйнiсть opгaнiзaцiйнo-гoс-
тодарськж лaнoк niдnpиeмствa стoсoвнo вищиx opгaнiв керування, тобто нaдiлення ïx правами прий-мати сaмoстiйнi piшеиия з ряду питань, а з iншoгo бoкy — noвиy сaмoстiйнiсть (на бaзi злиття oб'eктa та суб-екта yпpaвлiння) забезпечуючи oб'eктy управлшня noвнoтy влади приймати piшення i в мipy мoжливoстi викoиyвaти даго. Усе залежить вiд вибpaннoгo piвня i фopми виpoбничoï демoкpaтiï:
— ствучасть у кеpyвaннi — пpaвo пpaцiвникiв на oдеpжaиня iнфopмaцiï rnpo фyикцioнyБaння тдприе-мства i плани aдмiнiстpaцiï, на вислoвлювaння свoeï думки, на залучення сaмиx себе дo керування тдприе-мствoм з пpaвoм дopaдчoгo гoлoсy i на представниц-твo в opгaнax керування;
— спльне кеpiвнищБO — пpaвo на участь у прий-няттi ршень;
— накладення вето на oкpемi noстaнoви, прий-нятi адмшютращею;
— пpaвo сaмoстiйнoгo piшения питань виpoбни-чoгo i сoцiaльнoгo xapaктеpy;
— пpaвo на piвне представни^^ в oprarnx керування пiдпpиeмствoм;
— внутршнш (poбiтничий) кoитpoль — пpaвo кoитpoлю за вopoбничим пpoцесoм, дiями 1ТР, адмш-iстpaцiï з пpaвoм вето, без npямoгo залучення пращв-нишв дo керування справами тдприемства;
— сaмoвpядyвaння — npaвo на пряме сaмoвpя-дування niдpoздiлoм да гoлoвниx нaпpямкax на o^ нoвi принципу шдна людина — oдин гoлoс» i на не-пряме (через oбpaниx представнишв).
Сaмoвpядyвaння мoжливе тiльки при тaкиx ею-нoмiчниx yмoвax, у якиx кoжен пращвник i тpyдoвi кoлективи pеaлiзyють себе як суб'екти влaснoстi. В yмoвax сaмoвpядyвaния праця з'еднуеться з управль нням через вiднoсини влaснoстi. %му щo екoнoмiч-нoю фopмoю ïx^oï pеaлiзaцiï е noвний гoспpoзpaxy-дак, то бiльш спpиятливi yмoви для poзвиткy сaмo-врядування складаються на нижньoмy piвнi, де гос-пpoзpaxyнкoвi вiднoсини виявляються нaйбiльш зна-чида. Рoзвитoк i впpoвaджения noвнoгo гoспpoзpa-xyнкy i сaмoфiнaнсyвaння mдвoдить мщний еюж^ч-ний фундамент пiд rnpo^OT сaмoвpядyвaння i демoк-paтизaцiï вае1' дiяльнoстi юлективу.
Кoжний з нж в такш системi сaмoвpядyвaння та кoonеpaцiï виpoбнищвa пpoдyкцiï мaтеpiaльнo вiдпoв-iдae за викoнaния дoгoвopy з партнерами rnpo виpoб-иицтБO пpoдyкцiï i надання noслyг перед iншими пiдpoз-дiлaми та niдпpиeмствoм в цiлoмy
Викopистaння i poзвиток mo^pa^' в тдприем-ствax сiльскoгo госдадарства мoжливo poзглядaти у opгaнiзaцiйниx аспеют як oб'eднaння кoonеpaтивниx nеpвинниx mдpoздiлiв у aсoцiaцiю.
Кoonеpaцiя на первиндаму piвнi мoже мати фop-
му найпростшого об'еднання у кооперативи для стльного вирощування рослинницько1 продукцп, у тому числi i вирощування кормiв (механiзованi бри-гади), вирощування худоби, ветеринарне обслугову-вання худоби, послуги 1ТР, де лшйш функцп повиннi змiнитися на функцюнальш з налагодженням економ-iчного мехашзму саморозвитку.
Визначаючи параметри еффективно1 оргашзащй-но! функщ! антикризового менеджменту в сшьсько -господарському виробництвi, у процес складання договiрних ввдносин, кожен кооператив — первинний пiдроздiл повинен керуватися виконанням оргашзац-iйних функцш:
— деталiзацiя щлей;
—визначення видв дальносп для досягнення мети;
—розподш пращ;
— координащя уах вид!в д!яльносп шдроздшу пращ за допомогою чгткого визначення хто здiйснюе керiвництво сшвшдпорядкованостц
— еднють щлей уах пращвнишв шдроздшу.
Така взаемодiя-кооперацiя по виробництву про-
дукщ! повинна, в протир!ч сьогоденню, обов'язково регламентуватися укладанням письмових договор!в.
З економ!чно! точки зору для набуття статусу виробничого сiлъсъкогосподарсъкого кооперативу виробнич! шдроздши юнуючих тепер господарств по-винш мати так ознаки:
— виробнич! тдроздши-кооперативи повинш мати у оренд! розпайоваш земельш упддя ! займатися стьськогосподарською даяльнютю;
— кожний член шдроздщу-кооперативу одночас-но повинен бути його власником. Приватна !ндив!ду-альна або корпоративна власнють мае розглядатись як базю первинно1 виробничо1 структури для гарантуван-ня свободи особистого економ!чного вибору;
— член шдроздш-кооперативу повинен робити внесок у виробництво своею працею, майном та шве-стищями, а також брати на себе ввдповвдальнють за збитки, мати право на отримання частини прибутку;
— члени первинних виробничих сшьськогоспо-дарських кооператив!в повинш обирати свою раду (правл!ння). Ус! обраш члени правл!ння повинш бути членами-власниками шдприемства. Рада наймае за контрактом директора (керуючего), головних та се-реднього р!вня фах1вщв;
— виробнич! тдроздти-кооперативи повинш роз-рахуватися за ринковими щнами з! сво1ми партнерами. Це забезпечить гарантах свободи вибору канал!в постачання-реал!защ!;
— виробничий шдроздщ-кооператив повинен, го-ловним чином, ор!ентуватися на використання фшан-сових кошт!в (власних або позичених) ! стимулювати капталовкладення.
Реструктуризац!я колишшх колгосшв !з створен-ням самостшних первинних виробничих сшьскогос-подарських первинних шдроздшв-кооператив!в може забезпечити збереження крупномасштабного сшьско -господарського виробництва в Укра!ш.
Створен! первинш виробнич! шдроздти-коопера-тиви на р!вш орашзащ! виробничого процесу в про-цеа оргашзащйно! роботи виробничо! д!яльносп, при формуванш майнових ! земельних комплекав, повинш також укласти договори оренди земельних ! майнових па!в з людьми, що не працють у шдроздш (пенс-юнери, непрацездатш, тт, хто покинув господарство та живе у !ншш мюцевосп), передбачити фшсовану орендну плату в натуральнш або грошовш форм!. Така внутршньогосподарська кооперащя по виробництву продукщ!, як форма ведення господарств !з приватною власнютю, формуе ринкову вдеолопю товарови-робнишв через формування ринково! психолог!! ! ос-воення ринкового мехашзму господарювання.
Система внутршньогосподарських в!дносин обу-мовлюеться даею штереив трудового колективу в щло-му ! кожного члена окремо, а також !нтереав шдроздшу. При товарно-грошових ввдносинах у результа-тивност роботи кожного тдроздшу-кооперативу ве-лике значення мають внутршш розрахунков! щни м!ж структурними одиницями. В основ! формування щни на вироблену продукщю — може бути закладена по-вна фактична соб1вартють вироблено! продукщ!, по-слуг, робгт та нормативний р!вень рентабельности, а може бути ! фактична ринкова щна. Практичний досввд впровадження внутр^осподарського економ!чного мехашзму на виробнищга в сшьгосптдприемстга Лу-гансько! област показав, що при використанш фак-тично! соб!вартосп в якост розрахунково! щни немож-ливо в первинному шдроздшу-кооператив! повнютю ввдзеркалити юнуючу дшснють вартост товар!в, ви-користаних у виробнищга продукщ! ! розрахунок по таких щнах е нереальним. При використанш соб!вар-тост! продукцИ як внутр^осподарско! ц!ни, при тепе-решн!х темпах зм!ни ц1н на складов!, приходиться 1нода розпод!ляти не!снуючий прибуток, а частше втратити час у розв'язанш кризово! ситуац!!, створено! п1дви-щенням ц1н на матер!ально-техн!чн! засоби. Що сто-суеться до розрахунково! щни на послуги, то в цих випадках б!льш реально використовувати договорш ц1ни, що зазвичай дуже в!др!зняються в!д планових, однак це приблизить шдроздши до ц1н на реальному ринку. При цьому противитратному мехашзмов1 ко -жен п1дрозд!л-кооператив повинен мати окрему стра-тег1чну ор!ентац1ю. Стратег1чна ор!ентац1я менеджменту для розвитку с!льськогосподарських п1дприемств повинна передбачати основн! напрями по забезпеченню земельними уг!ддями— як одну з найважлив!ших стра-
тегш, оскшьки тдприемства з бшьшими площами земель досягають вищих результатов забезпечення кат-талом, стратепчна ор!ентащя на формування необхщ-но! матер!ально-техшчно! бази; стратепчна ор1ентащя по формуванню прибуткових вид1в дальностт, бо саме прибуток забезпечуе стабшьшсть тдприемства, стратепчна спрямовашсть на внутршньогосподарське ре-формування, забезпечення ефекту синергп, формування команди тдприемщв як по горизонтал^ так [ по вертикалц стратепчне спрямовашсть з ¿нноващйнш дальшст — постшшсть впровадження новацш, пошу-ку кращих ршень щодо виробничо! д^яльносп, вихо-дячи з наявних фактор1в виробництва та можливостей для !х використання, форм оргашзаци даяльносп, пра-вових форм господарювання, стратепчна ор!ентащя на зниження витрат виробництва для забезпечення конкурентноспроможносп продукци; по стабшзаци та рацюнал1заци витрат на маркетингов! полшшення якосп продукци, по збереженню професшних кадр1в, тдви-щення !х квал1ф1кацИ; по введению економ1чного ме-хашзму до вах операщйних систем.
Структура операцшно! стратеги тдприемства не може бути реал1зована без операцшних систем, де враховуються в першу чергу як приоритета (цша, яюсть продукци), так [ можливосп тдприемства. Ефек-тившсть операщйних систем залежить ввд в1рного визначення конкретних вимог операщям внутр! систем, вдало розроблених стратепчних та оперативних плашв виробництва продукци, гарантуючих, що операщйш можливост будуть достатньо ефективними для вико -нання вимог.
Ефектившсть внутршього менеджменту визна-чае наявшсть в агровиробництв! високоефективно! роботи вах операщйних систем — системи плануван-ня, оргашзаци I управлшня виробничими процесами, системи управл1ння персоналом, системи стимулю-вання, системи збуту та закутвель, системи оперативного контролю. Виконуючи завдання виробництва сшьскогосподарсько! продукци, операщйш системи повинш забезпечити первинним виробничим тдрозд-шам [ тдприемству в цшому, досягнення вираженно! компетентности [ конкурентноспроможност! на ринку, котр здатш створити кращ1 показники продукци шж у його конкурентов.
Конкурентноспроможтсть сшьскогосподарсько-го продукта можливо забезпечити за рахунок:
1. Л1дерства з низько! щни виробництва.
2. Першост з яшсних характеристик продукта.
3. Гарантованих обсяпв та часу поставки в мюця сбуту.
4. Урахування побажань споживажа;
Типовою основою будь-яко! операщйно! системи та !! функци являються два критери — щна та яшсть
продукту. Ц критери повинш визначати [ операцшну стратепю тдприемства в цшому [ первинних вироб-ничих тдроздшв, як його складових. Операцшна стратегия первинних виробничих тдроздшв повинна стати часткою сукупно! стратеги сшьскогосподарського тдприемства. В не! повинна входити сукупна полгти-ка ведення виробництва, плани використання ресурав, спрямоваш на максимально ефективну тдтримку !! довгостроково! конкурентно! стратег!!. Операц1йна стратегия первинних виробничих п!дрозд!л!в — це наявнють системи планування, системи оргашзаци, ефек-тивно! орган!з!ц1йно! структури управл!ння виробниц-твом продукц!!, внутршнш економ!чний механ!зм уп-равл!ння, системи мотиваци, контролю.
З огляду на те, що виробнича д!яльн!сть зв'язана ¿з використанням та удосконаленням виробничих (опе-рац1йних) систем: система матер!ал!в, система виробничих процес!в, управлшня персоналом, система планування, а це е не що ¿нше як системи операцшного менеджменту, то можна вважати, що саме операцш-ний менеджмент е основою загально! системи менеджменту тдприемства. Зг!дно ¿з ведомою у свгтовш економ!ц1 концепц!! «завод у завод! « (запропонована одним ¿з дослвднишв ц!е! проблеми У. Сканером) ви-робництво необх!дно розбити на окрем! виробничо -технолог!чн! лши ! для кожно! з них розробити (спла-нувати) окрему операцшну стратепю. В даний час, з огляду на перехвдний пер!од економ!ки в Укра!н!, ак-туальним стае розробка комплексу взаемопов'язаних стратег!й як комплексу плашв, як орган!зац!! пращ у виробничих процесах, що дозволяють первинним виробничим п!дрозд!лам ефективно працювати в ус!х напрямках ! цей п!дх!д зараз е головним при визна-ченн! пр!оритет!в.
Усшшнють операц!йно! стратег!! первинних виробничих тдроздшв буде залежати в!д:
1. яшсно проведеного анал!зу — д!агностики стану економ!ки первинних виробничих тдроздшв;
2. максимально точного визначення вех мож-ливих вар!ант!в прюритетгв;
3. яюсного проектування плануючо-оргашзацш-но! операц!йно! стратег!! первинних виробничих тдроздшв;
4. визначення можливих компром!с!в з партнерами по виробництву продукц!!.
Плануючо-оргашзацшна операц!йна стратег!я одного первинного виробничого п!дрозд!лу не може бути реал!зована ¿зольовано в!д шших структурних одиниць п!дприемства. Вона повинна виглядати як единий, об-еднаний (комплексний) план-догов!р, де в!дбит! ре-сурси, об'емн! показники, зобов'язання партнер!в ! виробничо-економ!чн! в!дносини з пращвниками, партнерами.
З уах ввдомих стратегш для сшьськогосподарсь-кого виробництва неможливо рекомендувати лише яку-небудь одну. З огляду на те, що ситуащя на ринку, в кожному сшьськогосподарському шдприемств! по-спйно змшюетъся, внутршньогосподарським первин-ним тдроздшам, як ринковим суб'ектам, необхвдно ввдслвдковувати ц зм!ни (ввдповвдно до д!агностики), а також й стратепю ведення виробництва. В умовах реоргашзацп сшьськогосподарського виробництва необхвдно створювати загальну корпоративну страте-пю, у яку повинш вв!йти основш стратег!!: конкурен-тносдатност (куди вв!йдуть основш стратег!! — максимум прибутшв, стратепя лвдера), а якщо е мож-ливють розширення б!знесу — то стратепя Антенсив-ного зростання та обов'язково стратепя ввдповщносп оргашзащйного потенщалу оргашзащйним змшам. Нам!ри оперативних дш на виробнищга, зпдно виб-ранно! стратег!!, повинш ввдображатися в единому плановому документ!, котрий можливо назвати план-догов!р.
Планування е способом вираження стратепчних та оперативних нам!р!в первинних виробничих тдроздшв.
Планування як загальна фунщя менеджменту е одним з економ!чних методв управл!ння виробницт-вом. До недавшх чаав адм!шстративно-командна система управлшня зобов'язувала кожне сшьскогоспо-дарське тдприемство складати виробничо-фшансо-вий план, де планували об'ем, кошти на виробництво сшьскогосподарсько! продукци, споаб та канали реа-л!защ! в цшому по тдприемству. З переходом до рин-кових ввдносин, р!чний виробничо-фшансовий план зам!нили на б!знес-план шдприемства в цшому, що мютить систему заход!в на отримання прибутшв. Раз-робка плашв-договор1в окремих первинних виробничих тдроздшв, на практищ мае виглядати як плано-во-економша робота, яку повинен проводити кожен первинний тдроздш
В умовах, коли тдприемство самостийно обирае стратепю сво!х дш, планово-екожмчна робота е обо-в'язковою необхвдшстю. Обираючи напрямок д!яль-ност та стратепю дш, приймаючи певне управлшське ршення, кер!вництво шдприемства в тому числ! ! первинних тдроздшв зобов'язане максимально перед-бачати, що його може чекати внаслвдок тих чи !нших дш. Планово-економ!чна робота, як частка операцш-но! системи, первинних тдроздшв повинна склада-тися !з цшсного взаемопов'язаного комплексу:
— анал!з визначення направлення, визначення об'ем!в, ресурав, виробництва продукщ! та ефектив-ност дАяльност сшьскогосподарського шдроздшу;
— ведення системи економ!чного мехашзму сти-мулювання;
— оперативне прогнозування роботи первинних виробничих тдроздшв — передбачення впливу зовшшшх та внутршшх фактор!в на його функщону-вання;
— перспективне б!знес плануваня — стратепчш плани;
— виробничий облш — ретельна фшсащя над-ходження вироблено! продукцп та витрачанних ма-тер!ально-техшчних ресурств — шдиввдуальний облш в кожному первинному виробничому шдроздш;
— економ!чний контроль — постшне оперативне ввдслвдковування виконання планово-оргашзацшних завдань, виробничих витрат та визначення причин вщхилень ! !х коригування та повторний контроль.
Планово-економ!чна робота на р1вш первинних тдроздшв в ринкових умовах повинна ор!ентуватися насамперед на забезпечення чгткого бачення його дяль-ност у час! та простор!, створення можливостей вшьного ор!ентування у ринковому середовищ!, ефек-тивне ведення сшьскогосподарського виробництва. Для ведення планово-економ!чно! роботи, анал!зу еко-ном!чного стану первинних виробничих шдроздшах слад використовувати витратно-щновий анал!з, який грунтуеться на вивченш взаемозв'язку основних еко -ном!чних категорш: витрат, соб!вартосп, щни, прибут-ку, рентабельность
Основними завданнями цього анал!зу повинш
бути:
—внутршньогосподарське управлшня витратами:
контроль сшвввдношення розм!ру собАвартост та щни реал!заци! продукщ! через розроблену «таблицю беззбитковосп»;
— визначення вдаворювально! собАвартост оди-ниц продукщ! («таблиця беззбитковосп»), контроль та пошук шлях!в !! зниження;
— розробка етапного економ!чного ведення виробництва до отримання першо! котйки прибутку;
— прогнозування доходности продукщ! на основ! ввдтворювально! собАвартост та прогнозу щново! си-туац1!;
— в!дсл!дковування та анал!з !нформац1! про стан ринку при принятп оперативних та стратепчних уп-равл!нських р!шень;
— прогнозування можливих насл!дк1в зм!ни ц1но-вих параметр!в ринкового середовища з точки зору збуту свое! продукц!!.
В сучасний пер!од у с!льгоспп1дприемствах не-обх1дним являеться практичне (щоденне) використан-ня основ б!знес-планування, який повинно проводити кожне тдприемство — виявляти прибутковють та стаб!льн!сть прибутшв на планов! роки. Б!знес-план використовують, як ор!ентир у дАяльност^, майбутшми
партнерами, 1нвесторами, баншвськими установами, послугами яких тдприемство плануе скористатися. Але таке планування в цшому по тдприемству не дае змоги мати оперативний документ — ор1ентир пер-винним тдроздшам. Плашв для структурних тдроздшв на виробництт не розробляють. Для тдви-щення ж ефективност сшьскогосподарського вироб-ництва, для щоденного економ1чного ведення та ви-ходу його з кризово! ситуащ! — необхвдно планувати кожен крок не тшьки тдприемства, а й окремого пер-винного виробничого тдроздшу.
Реформа сшьскогосподарського виробництва вимагае об1знаносп робгтнишв, чгтко! роботи, що повинно ввдображатися в щомюячному оргашзщшно-оперативному, тактичному плануванш для первинного тдроздшу. Тактичне планування первинного виробничого тдроздшу повинно визначати пром1жш цш щодо досягнення стратепчних цшей тдприемства, ввдзеркалювати координащю I взаемодто р1зних ланок тдприемства. Оперативне планування повинно створювати систему стандартов дальносп та опис робгт (оплати пращ, послуг, вс1х взаемоввдносин) в кожному первинному тдроздшу. Взаемоввдносини м1ж тдроздшами виявляють стугань оргашзащ! виробництва, як функщ! менеджменту первинного тдроздшу. У сшьскогосподарському виробнищи так! плани-до-гов1ри, як показав практичний досввд, для структурних тдроздшв з метою мобшьност та легкост в1зу-ального сприйняття, бажано мати единий для ус1х учаснишв коопераци по виробництву, юридичний [ оперативно-оргашзащйний документ, яким може бути комплексно укладений догов1р, як система внутршшх та зовшшшх договор1в — «план-догов1р». Так1 плани-договори повинш затверджувати вс1 ке-р1вники створенно! ассощацп кооператив1в. Оперативний план-догов1р дае характеристику основних компонентов техшчного р1вня виробництва, техноло-пчного процесу, його енергомюткост1, догов1рних зв'язшв з партнерами [ вщносин з пращвниками. Оперативний план-догов1р виробництва необхвдно об'еднувати з маркетинговим планом, де необидно розробити календарно детал1зоваш обсяги виробництва з урахуванням в1дсотку виходу товарно! продукщ!, використанням продукщ! на виробнич! та шши потреби у господарствг Принципове значення тут ма-ють також обсяги запаив технолопчних матер1ал1в, як тдроздши повинш мати для виробництва продукщ!, або ж налагоджену систему поставок лопст-шо-маркетшговою групою. Обов'язковою умовою якюно! тдготовки плану-договору виробництва е ввдображення у ньому економ1чних аспекпв д!яль-ност тдроздшв. Основою тако! устшно! роботи тдроздшв е ефективний антикризовий менеджмент
I планування тдготовки професшних менеджер 1в. Тому одним !з роздшв тактичного плану-договору мае бути характеристика системи управлшня кадрами, контрактна робота 1ТР, оргашзащйно-виробнича структура управлшня тдприемством, обов'язки тдроздшв та кер1внишв, наявнють техшки, планування робгт, виробництво та реал1защя продукцп, облш та система анал1зу ефективносп виробництва. Особливу увагу слад звернути на управлшня яшстю продукщ! та витрат, р1вень та систему оплати пращ робгтнишв та кер1внишв, зазначення стандартов внут-ршних виробничих ввдносин.
Одним !з роздшв плану-догов1ру тдроздшу не-обхвдно присвятити юридично-правовому статусу, де необхвдно розкрити повну ввдповвдальшсть за виробництво та решзащю продукщ! статутним завданням господарства. Мае бути також обов'язкова частина плану-договору як характеристика ризишв та система запоб1жних заход1в. Ризиком вважаеться небез-пека виникнення втрати оч1куваного прибутку або майна та грошових кошт1в через настання випадко-вих подш, як змшюють умови економ1чно! даяльносп у несприятливий бш. Ризики, як правило, дтоть не-залежно один ввд одного. 1х анал1зують яшсними та кшьшсними методами. Яшсш пор1вняно прост [ зво-дяться до визначення фактор1в ризику, характеру !х дп та економ1чно! природи насладив настання. Кшьшсш методи потребують статистичних даних для розрахунку коефщента частоти виникнення страхо-вих подш та негативних економ1чних насладив. За-гальнодоступною кшьюсною шформащею про розм1р ризишв е тарифи майнового страхування, як наво-дяться в угод1 господарства з1 страховою оргашза-ц1ею на страхування майна та продукцп. Ризик втрати майна мае точш к1льк1сн1 вим1ри (в межах точности статистичних метод1в) [ дозволяе визначити не-обх1дн1 суми кошт1в для усунення насл1дк1в. Щодо 1нших вид1в ризик1в с1льськогосподарське п1дприе-мство змушене обмежуватись самост1йним як1сним анал1зом [ ввдповвдно визначати зм1ст запоб1жних за-ход1в. Однак, як показав досввд рок1в ринкових в1дно-син, основним ризиком втрати прибутку являеться внутр1шня неготовн1сть первинних виробничих п1дрозд1л1в конкурувати на ринку.
Висновки.
На сьогодн1, сшьське господарство Укра!ни зна-ходиться у переходному пер1од1. Соц1ально-економ1ч-на ситуащя, яка склалась в отрасл1, вимагае негайно-го провадження противитратного економ1чного меха-н1зму, ринкових в1дносин всередеш первинних виробничих п1дрозд1л1в. Таи дп нададуть можлив1сть подо-лати збитковють, п1двищити доходи колективних сшьскогосподарських п1дприемств, повн1стю забез-
печити населення Укра!ни вгтчизняною сшьскогоспо-дарською продукщею. Це питання мае займати прю-ритетне положення у сощально-економ!чнш полгтиш Укра!ни.
Лiтература
1. Коваленко Ю.С. Сшьскогосподарське тдприемство в ринковому середовищ! — К.: 1АЕ УААН, 2000. — 204 с. 2. Месель-Веселяк В.Я. Ре-формування аграрного виробництва. — К.: ННЦ 1АЕ, 1999. — 272 с. 3. Саблук П.Т. Особливост аграрно! реформи в Укра!ш. — К.: ЗАТ «Шчлава», 1997. —
304 с. 4. Саблук П.Т. Аграрна економша ! политика в Укра!ш. Шдсумки минулого та погляд у майбутне. — Т. 2: Аграрна економша в умовах демократичного дер-жавотворення. — К.: ННЦ 1АЕ, 2001. — 482 с. 5. Саблук П.Т. Розвиток земельних ввдносин в Укра!ш. — К.: ННЦ 1АЕ, 2006. — 395 с. 6.Саблук П.Т. Аграрна економша ! политика в Укра!ш. Шдсумки минулого та погляд у майбутне. — Т. 3: Формування науково! рин-ково! школи економют!в-аграрник1в. — К.: ННЦ 1АЕ, 2001. — 485 с. 7. Саблук П.Т. Цшоутворення в перь од ринкового реформування в АПК. — К.: ННЦ 1АЕ, 2006. — 438 с.
