CC BY
32
УДК 338.12.017
КОНЦЕПЦ1Я ОРГАНВАЩИНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 АГРАРНОГО
п1дприемствА
О.В. Митяй, к.е.н.
Уманський державний педагоггчний утверситет шет Павла Тичини, Умань, Украша
Митяй О.В. Концепц1я оргатзацшно-економ1ч-ного механизму пгдвищення ефективностг дгяль-Hocmi аграрного тдприемства.
В статп розкрита концепция оргашзацшно-eK0H0MÍ4H0r0 мехашзму тдвищення ефекгивносп дiяльностi аграрного пiдприeмства та представлена сукуптсть показник1в, що характеризують ефективнiсть маркетингово! дiяльностi аграрного тдприемства.
Ключовi слова: органiзацiйно-економiчний механiзм, маркетингова дiяльнiсть, агротдприем-ство, договiр
Митяй О.В. Концепция организационно-экономического механизма повышения эффективности деятельности аграрного предприятия.
В статье раскрыта концепция организационно-экономического механизма повышения эффективности деятельности аграрного предприятия и представлена совокупность показателей, характеризующих эффективность маркетинговой деятельности аграрного предприятия.
Ключевые слова: организационно-экономический механизм, маркетинговая деятельность, агропредприятие, договор
Mityay O. V. Conception organizationally economic to the mechanism of increase of efficiency of activity of agrarian enterprise.
In the article the exposed conception organizationally economic to the mechanism of increase of efficiency of activity of agrarian enterprise and the presented aggregate of indexes which characterize efficiency of marketing activity of agrarian enterprise.
Keywords: organizationally economic mechanism, marketing activity, agro-enterprises, agreement
Пошуки шляхiв вщновлення аграрно! га-лузi стають першорядним завданням економiчноi науки. На сучасному етат необхщно визначити прюритети розвит-ку аграрних шдприемств й перейти до принципово нового способу виробництва, що забезпечуе про-довольчу безпеку кра!ни. Шдвищення ефективнос-тi аграрних пiдприeмств не можна досягти без оптимального використання основних факторiв виробництва, тому що саме вщ !х стану й рацю-нально! структури залежить штенсившсть розвит-ку й випуск необхщного обсягу продуктiв харчу-вання. Звщси виникае необхiднiсть визначення напрямкiв тдвищення ефекгивносп аграрних тд-приемств шляхом оптимiзацii використання основних факторiв виробництва в сучасних умо-вах господарювання, рiзнi комбiнацii яких в остаточному тдсумку формують ресурсно-виробнич-ий потентал аграрних пiдприемств. Амалiз останшх дослiджень i публiкацiй
До^дженню теоретичних i практичних аспек-тiв оцшки i пошуку шляхiв пiдвищення ефективносп дiяльностi аграрних пiдприемств присвячеш роботи вiдомих вiтчизняних дослiдникiв, як:
B.Я. Амбросов, П.К. Бечко, 1.Ю. Гришова, М.Я. Дем'яненко, В.М. Жук, Й.С. Завадський, М.Ф. Кропивко, 1.О. Крюкова, П.М. Майданевич, М.Й. Малж, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук,
C.С. Стоянова-Коваль, М.Ф. Опйчук, 1.Б. Хома та шшг
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальмоТ проблеми
Зусиллями вказаних вчених створено науковий базис дослщження шляхiв пiдвищення ефектив-ностi дгяльносп аграрних пiдприемств. Втiм, проблему не можна вважати остаточно вирше-ною. Важливе значення у розв'язаннi проблемних питань пiдвищення ефективностi дiяльностi аграрних шдприемств мае формування дiевих оргашза-цiйно-економiчних механiзмiв, адекватних сучас-ним економiчним умовам, зданих комплексно ви-рiшити проблеми забезпечення ефективно! дгяль-ностi аграрних пiдприемств. Актуальшсть i недостатня вирiшенiсть вказаних проблем зумови-ла вибiр теми, мету, склад завдань i структуру дослщження.
Метою статтi е розробка концепцп оргашза-цiйно-економiчного механiзму пiдвищення ефек-
тивносп дiяльностi аграрного пiдприeмства та виявлення послiдовностi удосконалювання оргат-зацшно-виробничо! структуры агропiдприeмства.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Формування органiзацiйно-економiчного меха-тзму господарювання починаеться з розробки оргатзацшно-виробничо! структури. У практицi склалося чотири основних типи структур - цехова, територiальна, бригадна й комбiнована. Кожна з них мае свою специфжу й переваги.
Виходячи з того, що прибуток надходить насамперед вщ реал!зовано! продукцп, основна увага керiвника пiдприемства повинна бути спря-мована на визначення прибутковостi й збитковосп кожного з вироблених пiдприемством видiв продукцп, поеднання видiв вироблено! продукцп в одному пiдроздiлi або поглиблення його спеталь заци; виявлення регульованих i нерегульованих витрат, центр!в прибутку й витрат i концентращя уваги насамперед на розвитку виробництва, що дае максимальний прибуток.
Умовами, необхщними для формування внутрiшньогосподарських пiдроздiлiв е наступт:
— можливiсть виробничих шдроздшв «вмютити» необхiдну для них частину обслуговуючих;
— оптимальний кадровий склад, що дозволяе переважну частину робгг виконувати власними силами;
— вiдповiдний рiвень виробничо! самостiйностi, взаемозамiннiсть працiвникiв;
— закршлення за виробничим пiдроздiлом або авозмши, або набору культур, що вщповда-ють агротехнiчним i органiзацiйно-економiч-ним вимогам;
— максимальна зайнятiсть працiвникiв на польо-вих роботах i сезонне завантаження технiчних засобiв.
Основний тдхвд полягае в тому, щоб при оптимальнш чисельностi працiвники якнайменше залежали вiд послуг iнших пiдроздiлiв.
Проблеми працевлаштування працiвникiв, що вивiльняються, варто вирiшувати за рахунок диверсифiкованостi виробництва: створення й роз-витку тдсобних виробництв, переробних цехiв, оргашзаци комерцшних структур, що, окрiм вирь шення зазначено! проблеми, буде сприяти тд-вищенню ринково! стабiльностi пiдприемства.
На нашу думку, до складу тдприемства можуть входити пiдроздiли рiзних видiв, що вiдрiзняються сферою дiяльностi, спрямоватстю iнтересiв у системi економiчних вщносин, юри-дичним статусом, спецiалiзацiею, ступенем еконо-м!чно! самостiйностi, розмiрами, чисельтстю працiвникiв, виробничими параметрами.
Пропонуеться наступна послщовтсть удосконалювання оргатзацшно-виробничо! структури агротдприемства:
— уточнення або розробка складу внутр!вироб-ничих шдроздшв по галузях i (або) територiях;
— визначення видiв i обсяпв робiт по тдроз-дiлах;
— вибiр оптимальних форм i титв структурних пiдроздiлiв;
— обгрунтування форм оргатзацп працi. Важливу роль у сучасних умовах вшграе
введення в оргатзацшну структуру пiдприемства пiдроздiлiв, що сприяють адаптацп виробництва до потреб i умов зовнiшнього середовища, на-приклад, служби маркетингу, функцп яко1 можуть реалiзовуватися як самостiйним шдроздшом у складi пiдприемства, так i рiзними службами й фахiвцями.
Основними напрямками маркетингово1 д!яль-ностi аграрного тдприемства й факторами, що визначають структуру те! служби е наступш [1]:
— асортименти вироблено1 продукцп й р!зно-манiтнiсть географiчних риншв, на як1 ця продукцiя орiентована;
— використовуванi канали реал!зацп продукцп: якщо вона реалiзуеться не тшьки через посередника, але й через торговельну мережу (фiрмовi магазини, автокрамницi, молоковози, хлiбовози тощо), то суб'екти те! мереж! (про-давцi, вод!! автотранспорту та ш.) можуть входити до складу служби маркетингу, тдпоряд-ковуючись !! кер!вниковц
— економ!чний мехатзм господарювання аграрного тдприемства;
— передбачуваний обсяг ! тривалють маркетинго-вих дослщжень, стутнь учасп в них сторонтх спетал!зованих оргашзацш, обсяг виробництва, номенклатура вироблено! продукцп, ор!ен-татя на п або шш ринки, а головне - фшан-совий стан самого тдприемства.
Тому мати таку службу можуть дозволити соб! тшьки рентабельт тдприемства, ! давати сувор! рекомендацп з конкретно! структури дано! служби досить важко.
Ми пропонуемо уточнити показники ефектив-носп маркетингово! дояльносп (Ем), засновано! на безпосереднш взаемодп ефективносп системи управлшня тдприемством (Еу), дояльносп служби маркетингу по забезпеченню конкурентоспромож-носп продукцп агротдприемства (Есм) ! !! дояльносп на товарних ринках, спрямовано! на формування попиту на реал!зовану продукцш.
Кожен з перерахованих показнишв мае власт критерп оцшки, зокрема:
— ефективтсть системи управлшня тдприемст-вом характеризуеться ступенем ринково! ор!ен-тацп кер!вника й головних фах!втв тдпри-емства (Рд), пратвнишв тдприемства (Рп), р!внем взаемодп кер!вника й головних фах!втв тдприемства з тдлеглими !м пратвниками (В), ступенем вшкритосп системи господарювання зовтшньому середовищу (Вс);
— ефективтсть д!яльносп служби маркетингу по забезпеченню конкурентоспроможносп продукцп агротдприемства характеризують пла-нування товарних асортименпв (Пт), контроль над витратами при виробництв! продукцп (Кв), контроль якосп вироблено! продукцп (Кя),
стимулювання високопродуктивно! пращ (Сп), робота з розробки товару (упакування, назва й iншi елементи iмiджу продукцii пiдприемства)
(Т);
— ефектившсть формування попиту (Ефп) зале-жить вiд управлiння цiною (Уц), управлiння комунiкацiями (Ук) i управлшня просуванням товару (Упт) (рис. 1).
Важливу роль у пiдвищеннi стабшьшсть агро-пiдприемства вiдiграе вдосконалювання вщносин
власностi, основу яких ми бачимо в розвитку внутршньогосподарсько! оренди, що дозволяе власникам землi й майна в процеа господарю-вання усвщомити свiй статус.
Доводи про те, що оренда тут недоречна, тому що майно е власшстю самих пращвнишв, i не можна брати тд оренду свое ж майно, не обгрун-тованi.
пiдприемства
По-перше, законом не заборонено без згоди власника передавати земельну дiлянку в суборен-ду, якщо iнше не застережено договором оренди. Строк суборенди не може перевищувати строку оренди. Крiм того, орендар може отриманi оренднi права закласти або внести в статутний каттал. Згоди власника дiлянки при цьому не потрiбно, його необхщно тiльки повiдомити про угоду. Однак договором оренди можуть бути накладеш обмеження на так1 дii.
По-друге, вартiсть необхiдних для органiзацii виробництва основних засобiв реально може бути бшьше або менше вартостi майнових па1'в членiв даного пiдроздiлу.
По-трете, юридично розпорядником усього майна господарства е керiвник пiдприемства, вш повинен вирiшувати, кому й на яких умовах пере-дати довiренi йому землю й основнi засоби. А для нього зручно передавати щ засоби пiдроздiлам на умовах оренди, щоб орендарi повнiстю вщповща-ли за !х схороннiсть, осшльки вiн пiдзвiтний перед всiма пайовиками. Допускаеться й варiант, коли колективу шдрозд^ в оренду передаеться лише та частина основних засобiв, варпсть яких пере-вищуе вартiсть майнових па1'в працiвникiв даного колективу, наприклад, пiдроздiл по вирощуванню продукцii рослинництва повинен мати стшьки землi, сшльки йому необхiдно для органiзацii ефективного виробництва. При цьому земля умовно дшиться на двi частини: 1) варпсть влас-ного майнового паю й земельно!' дмнки пращвнишв пiдроздiлу; 2) вартiсть майнового паю й земельних дмнок, що е власшстю тдприемства
або перебувають у його розпорядженш (орендо-ванi) i !х власник1в.
У першому випадку внутрiшньогосподарський пiдроздiл самостiйно визначае структуру поавних площ, обсяги виробництва сшьгосппродукцп й канали и реалiзацii, виходячи iз власних iнтересiв. У другому - напрямок дiяльностi, структуру поавних площ i обсяги виробництва встановлюе виконавчий орган (дирекцiя, адмшстращя та iн.) виходячи з штереав пiдприемства в цiлому. Такий варiант ускладнить схему взаемин м1ж сторонами, однак, якщо постае завдання поступового роз-ширення самостiйностi даного пiдроздiлу, то роз-межування свого й чужого майна - варiант бiльш перспективний.
В остаточному тдсумку земля й ва основнi фонди повиннi бути передаш в оренду внутрiшньогосподарським пiдроздiлам або окре-мим працiвникам. Кожен шдроздш вправi за сво'м розсудом вибрати, яш саме основнi фонди !м необхiднi для органiзацii виробництва.
Ва надлишки залишаються в адмiнiстрацii (тдсумок повинен збiгатися з балансом тдприемства), що повинна вирiшувати, що робити iз цими засобами: списати, продати, здати в оренду зовнiшнiм органiзацiям, оргашзувати нове вироб-ництво й т.п. У тих випадках, коли шдрозд^ потрiбнi так1 засоби виробництва, яких немае в господарсга, на шдс:^ вiдповiдних заявок адмi-нiстрацiя купуе цi засоби й передае !х в оренду заявниковi.
Органiзацiя внутршньогосподарських еконо-мiчних вiдносин. Ринковi вщносини зобов'язують аграрнi пiдприемства розвивати комерцшну дiяль-
шсть, враховувати вимоги ринку, а отже, i усерединi пiдприeмства будувати iншi вiдносини, також заснованi на кушвльпродажу, комерцшно-му розрахунку - методi ведення господарства, заснованому на зютавленш в грошовiй формi здшснених витрат i отриманих ринкових резуль-татiв господарсько! дiяльностi. Економiчний змют подiбних вiдносин виражаеться рiвнiстю мiж доходами й видатками суб'екта господарювання за певний перюд його дiяльностi. Основна мета комерцiйного розрахунку - сприяти одержанню максимального прибутку на авансований каттал. У цих умовах товаровиробники всiх рiвнiв агротдприемства - цехи, бригади, ланки, окремi
працiвники - стають учасниками товарообмiну, а виходить, самi розплачуються за допущеш ними збитки, невиконання прийнятих зобов'язань i договорiв з контрагентами.
Основою розробки системи внутршньогоспо-дарських економiчних вiдносин е визначення еко-номiчного статусу внутрiшньогосподарського тд-розд^ та забезпечення його фiнансово-економiч-но! захищеностi [2, 3]. По ступеню економiчноï самостiйностi можуть створюватися самофшансо-ванi, самоокупнi, безприбутковi й дотируваш тд-роздiли й служби (рис. 2).
Рис. 2. Залежшсть економiчного статусу пiдроздiлу агропiдприемства вiд його призначення й профiлю
дiяльностi
Економ!чний статус шдроздшв доцшьно змь нювати поетапно. У рамках навиъ одного агротдприемства можуть сшвюнувати шдроздши р!з-ного р!вня економ!чно! самостшносп.
Найважлившою умовою створення системи внутршньогосподарських економ!чних вщносин е оргашзащя внутршньогосподарських догов!рних вщносин м!ж тдприемством ! його шдроздшами, а також самими шдроздшами. Незважаючи на вшсутшсть необхшно! нормативно-правово! бази, ми пропонуемо ввести едину систему внутршньо-
господарських договор!в на оренду земл! й майна, поставку сировини й матер!ал!в, виробництво й реал!зацш продукцп, виконання робгт, яку можна оргашзувати двома вар!антами: з наявтстю посередницьких ланок (рис. 3.а) ! без них (рис. 3.б). Варто тшьки пам'ятати, що в сучасних умовах число посереднишв, з одного боку, збшь-шуе соб!варпсть продукцп, з шшого боку - зни-жуе стутнь вшповшальносп за результати пращ.
Дирекцiя (правлшня)
m
s к
и н к <D ч
ю
о g
а
« (0
G «
о
а s
(0 X <D
о и Eï
о
п
Рис. 3. Багатор!внева (а) та двор!внева (б) система укладання внутршньогосподарських договор!в
Для того щоб кожний пiдроздiл знав про сво! зобов'язання й вщповщальшсть за !х невиконання, доцiльно мати на тдприемстш положения про контрактну систему найму, органiзацii й оплати пращ i про порядок пред'явления, розгляду й обль ку претензш i економiчних санкцiй.
Пропонована система може бути доповнена внутрiшньогосподарським кредитуванням тдроз-дiлiв.
Важливе значения у внутршньогосподарських вiдносинах також мае формування доходу тдроз-дiлiв, порядок якого повинен ставитись у залеж-шсть вiд ступеня економiчноi самостiйностi тд-роздiлiв. Вироблена ними надпланова продукщя повнiстю залишаеться в розпорядженнi колекти-вiв. При цьому за узгодженням сторiн може мати мiсце замша одше! продукцii iншою.
При формуванш системи стимулювання вироб-ництва й пращ пропонуеться використовувати або безтарифну методику, або по нормативу вщ вартостi реалiзованоi продукцii, валового доходу й чистого прибутку. Як показала практика останшх рок1в, застосування шших методик приводить до негативних наслщшв.
Залежно вiд ступеня економiчноi самостшносп пiдроздiлiв порядок матерiального стимулювання по нормативу вщ вартостi реалiзованоi продукцп можливий повнiстю на рiвнi тдприемства; повш-
Фонд нагромадження
Прирютна частина статутного фонду Соцiального розвитку
Прирiстнi па! пращвниюв
По працi
Удосконалювання системи управлшня. До основних напрямк1в формування оргашзацшно-економiчного механiзму управлiния в сучасних умовах ми вiдносимо:
— розробку й обгрунтування на вах рiвиях тд-приемства демократичних форм управлшня;
— передачу частини функцш оперативного управлiния безпосередньо трудовим колекти-вам, як1 стають суб'ектом управлшня;
— створення структури управлiния iз чiтким визначенням ступеия вiдповiдальностi керiвни-к1в будь-якого рiвия, у тому чи^ й керiвника пiдприемства, що усувае протирiччя мiж правами й вщповщальшстю трудових колективiв i
стю на рiвнi тдроздшу; з формуванням на рiвнi пiдприемства фонду нагромадження, на рiвнi тдроздшу - фонду споживання. За рахунок прибутку формуються фонди оплати пращ й вщрахо-вуеться частка на оплату вкладеного капiталу (майнового паю).
Розподш доходу може здiйснюватися по двох основних варiантах. При першому пiдроздiли реалiзують свою продукцiю (послуги) пiдпри-емству по внутрiшньогосподарських розрахунко-вих цiнах. При другому варiантi вся вироблена пiдроздiлами продукцiя й весь отриманий дохiд вiд И реалiзацil належить !м. 3i свого доходу вони вщраховують пiдприемству кошти на сплату податк1в, створення фондiв пiдприемства, утри-мання соцiальноl сфери й об'екпв загальногоспо-дарського призначення, адмiнiстративно-управ-лiнського персоналу, оплату послуг iнших пiдроз-дiлiв.
Дохiд пращвника або бригади визначаеться пiсля утримання з вартостi реалiзованоl продукцil вщрахувань до фонду нагромадження й матерiаль-них витрат на li виробництво (рис. 4).
Пiдроздiл при цьому за ршенням ради (прав-лшня) аграрного пiдприемства вiдраховуе йому частину свого виторгу. Найбiльш прийнятний варiант стимулювання працi з авансуванням протягом року.
окремих виконавщв за результати дiяльностi тдприемства i його пiдроздiлiв; — розробку мехашзму укладания договорiв найму i договорiв на виробництво продукцii (робгг, послуг).
Демократизацiя структур управлiния аграрних пiдприемств об'ективно заснована на змш статусу й ролi первинних товаровиробнишв - внутрiшньо-господарських пiдроздiлiв. Кожен з них делегуе тдприемству функцп визначення перспектив роз-витку тдприемства, оргашзаци виробництва в господарствi, формування оргашзацшно! структури пiдприемства, тдтримки балансу мiж галузя-ми, технолопчного управлiння й консультування, контролю виконання договiрних зобов'язань всiма
[о базових паях
Рис. 4. Розподiл фонду споживання внутршньогосподарського пiдроздiлу
шдроздшами господарства, виршення соцiальних питань та ш.
Щоб кожен внутршньогосподарський тдроз-дiл знав своï права й обов'язки, на пiдприемствi пропонуеться мати положения про внутршньо-господарський пiдроздiл.
При формуваннi структури управлшня тдпри-емством необхiдно уточнити розмежування повно-важень органу управлiния й внутршньогоспо-дарських пiдроздiлiв.
До компетенцп органу управлiния пропонуеться вшнести:
— затвердження документiв, що регламентують правила, положения й iншi нормативш доку-менти, що визначають дiяльнiсть тдприемс-тва;
— координацiю спiльноï дiяльностi пiдроздiлiв пiдприемства;
— контроль виконання директором обов'язк1в за договором;
— затвердження керiвникiв пiдроздiлiв;
— загальне керiвництво дiяльнiстю пiдприемства i його шдроздшв: визначення стратеги, коор-динашя внутрiшньогосподарських процесiв,
вирiшения принципових питань господарсько-економiчноï дiяльностi.
При визначенш завдань, що постають перед дирекшею, ми пропонуемо керуватися засадами поеднання фахiвцями функцiй господарського й технолопчного управлiния, оптимiзацiï шляхiв прийняття ршень i оптимальних механiзмiв контролю.
Дiяльнiсть керiвника в пiдвищеннi стабiльностi i ефективносп дiяльностi, мiстить у собi три основних аспекти: виробничо-економiчний, соць ально-психолопчний i органiзацiйно-управлiнсь-кий.
Першоосновою планування е визначення мюп пiдприемства, що у сшьському господарствi сьогоднi мати не прийнято, тому що немае орiен-тованостi економiки галузi навiть на державному рiвнi. Грунтуючись на науковш лiтературi по данiй проблемi й адаптуючи ïï змiст до практики господарювання аграрних пiдприемств, ми пропонуемо процес планування розглядати як сукупшсть дек1лькох етапiв (рис. 5).
Мю1я
Рис. 5. Етапи планування господарсько!' дiяльностi аграрного пiдприемства
Як мюш господарювання аграрного пiдпри-емства пропонуеться обрати максимальне задово-лення населення продукцiею й послугами тдприемства при затребуваному рiвнi 1х якостi, вирi-шення проблем зайнятосп населення, пiдвищения добробуту працiвникiв тдприемства, всебiчне сприяння спiвробiтництву з тдприемствами тери-торiï й iнших територш i галузей агросектору.
На цш основi можуть бути запропонованi основш довгостроковi цiлi агропiдприемства, показанi етапи планування (рис. 6).
Важливим етапом планування е вибiр опти-мальноï структури асортиментiв виробленоï про-дукцп, планування виробничих витрат, що перед-бачае визначення припливу й вщгоку коштiв i дозволяе, щоправда, з деякою часткою погршнос-тi, зробити бiзнес-прогноз розвитку пiдприемства:
ПП = (ВП/ПФ)Х РП, (1)
де ПП - платеж! шдрозд^; ВП - виторг тдприемства; ПФ - потреба тдприемства у фшансових коштах; РП - реалiзацiя п!дрозд!лом продукцiï (по виробничш програмi).
Рис. 6. Послщовшсть формування плану соцiально-економiчного розвитку аграрного тдприемства
Невiд'емною частиною загальногосподарсько-го планування е складання бiзнес-планiв окремих конкретних програм (наприклад, будiвництво переробного модуля або виробництво збиткового виду продукцп).
Складенi в такий споаб плани розвитку пiдприемства (бiзнес-план) - для всього господар-ства в цшому або по окремих питаниях - служать керiвництву в першу чергу основою для прийнят-тя ршень i обгрунтування доцiльностi швестицш або одержання кредитiв для 1х фiнансувания.
Пiсля складання плану розвитку тдприемства iз внутрiшньогосподарськими пiдроздiлами погод-жуються завдання по виробництву конкретних видiв (робiт, послуг) i розраховуеться обсяг допус-
тимих витрат на землю й матерiальнi ресурси, взяп в оренду у пiдприемства, тому що саме вони е основою виробничого процесу й саме вщ резуль-татiв !х дiяльностi залежить формувания загально-господарських фондiв - яку вони планують вироб-ляти продукщю (роботи, послуги) i сшльки, який передбачають одержати виторг iз урахуваниям пошуку ринк1в збуту продукцп (робгг, послуг), вироблено! на власнш землi й з використаниям власних фондiв, тобто понад договiр з тдпри-емством.
Далi показане планувания господарсько! д1яль-ностi виробничих пiдроздiлiв з урахуваниям рiвия "хньо! економiчноi самостшносп (табл. 1).
Таблиця 1. Основш показники, використовуванi для планування бюджетно! частини бiзнес-плану або
програми розвитку шдроздшв
Прибутковi пiдроздiли Безприбутков! п1дрозд1ли, у т.ч. тимчасово збитков! Дотацшш й фiнансованi пiдроздiли
Головш - частка загально оргашзацшних - маса чистого прибутку;
директивнi видатк1в; - норма чистого
показники - маса чистого прибутку; - норма чистого прибутку; прибутку;
Коректованi - норма валового - маса чистого прибутку; - показники виробничо!
цiльовi (маржинального) прибутку; - норма чистого дiяльностi
нормативи - обсяг продаж^в; - коефщент о6оротност1 активiв прибутку;
Основнi - р!вень накладних видатк^в i - р!вень накладних - регульованi витрати
ЛiMiTИ первiсних витрат; - р!вень дебiторськоi й видатшв ! первюних витрат; по статтях операцiйних бюджетiв;
кредиторсько!заборгованостi або - мiнiмальний рiвень - оплата пращ;
величина 1х приросту; кlнцевого сальдо; - канцелярсьш, в^ядш
- максимальний розм1р зовн1шн1х - прирют загальних видатки та iн..
позикових кошпв; активiв
- мiнiмальний рiвень кшцевого
сальдо;
- прир1ст загальних активiв
У бiзнес-планах виробничих шдроздшв повин-нi бути вiдбитi:
— докладний аналiз дiяльностi пiдроздiлу з вияв-ленням виникаючих проблем (того, що заважае нормальнiй роботi й розвитку виробництва, обслуговувания) i резервiв;
— обгрунтування шляхiв полiпшения роботи колективу;
— розробка заходiв i строив 1х реалiзацil;
— розрахунок можливих витрат на впровадження кожно! пропозицп на основi використання
малозатратних резервiв, тобто виробнича програма. Висновки
Лдмiнiстрацiя аграрного пiдприемства повинна мати право розробки виробничоï програми для вах колективiв, оск1льки вона виступае як замов-ник продукцiï й розпорядник фiнансових ресурсiв.
Зведенi воедино плани шдроздшв дозволяють сформувати бiзнес-план розвитку пiдприемства, що служить обгрунтуванням доцшьносп швести-цш або одержання кредитiв для його фшансу-вання, забезпечують фiнансову незалежиiсть та захищешсть, сприяють адаптацiï аграрних шдпри-
емств до умов шновацшного розвитку та е не-вiд'емною частиною економiчного пiднесения аграрноï економiки. Концепцiя оргашзацшно-еко-ном!чного механiзму пiдвищения ефективностi д!яльносп аграрних пiдприемств повинна розгля-датись як основа фiнансовоï архiтектури шновацшного розвитку аграрноï економiки, що потребуе подальших дослiджень в контекст ефективностi розмiщения iнвестицiйних потоков, фшансового забезпечения iнновацiйноï д!яльносп, нарощения виробничого потенцiалу сталого розвитку аграр-ноï сфери [4].
Список лiтератури:
1. Дiесперов В.С. Оцiнка д!яльносп аграрних шдприемств за статистичними формами звггносп / В.С. Дiесперов // Економiка АПК. - 2009. - № 9. - С. 68-73.
2. Гришова 1.Ю Змiцнения фiнансовоï складовоï економiчноï безпеки пiдприемства / 1.Ю. Гришова, Т.С. Шабатура // Облж i фiнанси. - 2013. - № 1 (59). - С. 99-104.
3. Гришова И.Ю. Повышение финансовой безопасности предприятий птицеводства / И.Ю. Гришова, В.В. Бутенко // Вектор науки ТГУ. Серия: Экономика и управление. - 2013. - № 1 (12). - С. 36-39.
4. андр!йчук В.Г. Стратепчш орiентири iнновацiйноï модершзацп вiтчизияноï економiки та мехашзм 1х реалiзацiï // 36!рник матерiалiв Х науково-практичноï конференцп 26 березня 2010р. Реалiï та перспективи шновацшного розвитку Украши (економiчнi, фiнансовi та правовi аспекти). - К.: УДУФМТ, 2010. - С. 9-15.
5. Гришова 1.Ю. Проблеми формування iнновацiйноï системи Украши / 1.Ю. Гришова, Т.М. Гнатьева// 1нновацшна економiка. - 2012. - № 12 (38). - С. 14-17.
6. Сучасна аграрна полiтика Украши: проблеми становления [Текст] / П.Т. Саблук [та ш.] ; ред. П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин. - К. : [б.в.], 1996. - 664 с.
7. Малж М.Й. Вплив сошального капiталу на оргашзацш д!яльносп сiльськогосподарських пiдприемств / М.Й. Малж, В.Л. Валентинов, Т.В. Мацибора // Економжа АПК. - 2005. -№ 5. - С. 105-112.
8. Дем'яненко С. До концепцп нацiональноï аграрноï политики / С. Дем'яненко // Економжа Украши. - 1998. - № 1. - С. 22-30.
Надано до редакцп 28.06.2013
Митяй Оксана Василiвна / Oksana V. Mityay
o-mityay@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Концепщя органiзацiйно-економiчного мехатзму тдвищення ефективностi дiяльностi аграрного тдприемства [Електронний ресурс] / О.В. Митяй //Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (8). — С. 39-46. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
