CC BY
289
УДК 502.3; 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1ДК1СН1 ТА ЗНИКАЮЧ1 ВИДИ РОСЛИН У Л1САХ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Сформовано базу даних назв i ареалiв поширення раритетних рослин заходу Укра!ни. Виконано географiчний i екологiчний аналiзи. Видшено регiональну сукуп-нiсть рiдкiсних видiв, якi трапляються переважно у складi лiсових угруповань i пот-ребують особливих заходiв збереження.
Senior research worker L.M. Petrova - NUFWT of Ukraine, L'viv Rare and threatened plants in forests in western region of Ukraine
The database of the names and distribution of areas for Rare and Threatened plants in western region of Ukraine is created. The geographical and ecological analysis is executed. Group of rare species the plants, which meets in forests of region and require special measures for preservation, is determined.
Проблема збереження природного бюлопчного р1зномашття лшв сьогодш набула особливо! актуальност у зв'язку з розробкою глобальних im-щатив у рамках Конвенци з бюлопчного р1зномашття (Рю-де-Жанейро, 1992). Зокрема, особливу увагу ця проблематика привернула шсля обговорення результат семшару "Люи i бюлопчне р1зноман1ття", який вщбувся в Аккр1 (Гана, Ычень 2002 р.). На 6-й Конференци Сторш Конвенци з бюлопчного р1зно-машття ршенням VI/22 "Forest Biological Diversity" було затверджено "Розши-рену програму роботи з бiологiчного рiзноманiття лiсiв" [12]. У и контекстi шдкреслено термiновiсть встановлення прiоритетiв у галузi збереження бiорiз-номанiття, особливо стосовно найбшьш вразливих i екологiчно значущих люо-вих екосистем i видiв. Доцiльно згадати, що Глобальною Стратепею збереження зникаючих i рщюсних лiсових видiв найбiльш вразливими до негатив-них зовнiшнiх впливiв визнано види, популяци яких мають територiально об-межене природне поширення [15]. Незважаючи на рiзноманiтнiсть причин об-меженостi поширення (бiологiчнi, природно-iсторичнi, антропогенш та iн.), та-кi рослини в бшьшосп кра1н свiту набувають статусу раритетних i заносяться до Червоних Списюв. Часткове вирiшення конкретних природоохоронних проблем ефективно! охорони генофонду рщюсних видiв рослин бачиться мож-ливим шляхом охорони природних бютошв !х iснування [3, 5].
Законами Украши "Про Червону книгу Украши" i "Про екологiчну мережу Украши" передбачено здшснювати охорону мiсцезростань рщюсних видiв у межах територiй нацюнально! еколопчно! мережi, яка повинна, зокрема, обер^ати регiональне природне бiорiзноманiття [5, 6]. Насамперед, це стосуеться рщюсних лiсових видiв, якi характеризуються вщносно вузькими об'емами екологiчних шш [2, 8]. Адже, деградацiя або зникнення природних мюцезростань окремих ценопопуляцш е безпосередньою загрозою зникнення цих видiв. У зв'язку з цим одним iз завдань розроблення регюнально! еколо-пчно! мережi повинна бути ощнка реального статусу i поширення рщюсних лiсових рослин. На жаль, таю узагальнення стосовно регiонального рiзнома-нiття раритетного генофонду лiсiв регюну у науковiй лiтературi ще недос-татньо висвiтленi.
58
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вк'иик, 2GG7, вип. 17.1
Мета роботи полягала у виявленнi множини регюнально рiдкiсних ль сових рослин заходу Украши, якi потребують особливих зaходiв збереження.
Методика й об'екти доcлiджeиия
Анaлiз поширення раритетних видiв рослин у межах Волинсько1', За-карпатсько1', 1вано-Франк1всько1", Львiвськоï, Рiвненськоï, Тернопшьсько1" i Чер-нiвецькоï областей виконано за лггературними даними [4, V, S, 10, 11 тощо], а також мaтерiaлaми власних дослiджень. Ощнка 1'хнього представництва у ль сових природних комплексах виконана на рiвнi фiзико-геогрaфiчних областей (ФГО) [1]. Еколого-ценотичну амплггуду раритетних тaксонiв рослин встановлено за приурочешстю до основних структурних типiв рослинних уг-руповань [9]. Назви таксотв подано за "Flora Europaea" [13].
Результати до^ладження
Виконано еколого-ценотичний aнaлiз множини раритетних таксошв рослин Украши. Попереднiй анашз мaтерiaлiв показав, що раритетний фгто-генофонд лiсiв держави загалом нашчуе понад 130 видiв i пiдвидiв, зокрема близько V0 % - поширеш на територiï заходу Украши.
Переважно у склaдi високоповнотних люових фiтоценозiв регiону трап-ляються: Allium ursinum L., Cardamine graeca L., Delphinium elatum L. subsp. elatum, Epipactis purpurata Smith, Epipogium aphyllum (F.W. Schmidt) Sw., Erythronium dens-canis L., Goodyera repens (L.) R. Br., Larix decidua Mill. subsp. polonica (Racib.) Domin, Lilium martagon L., Listera cordata (L.) R. Br., Lunaria rediviva L., Lycopodium annotinum L., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Pinus cembra L., Taxus baccata L. та ш. Тшьки зрщка окремi з них ростуть або у свгтлих люах, або на узлюсях, у густих заростях чагарниюв. Для збереження таких видiв до-цiльно запроваджувати режим абсолютного заповщання мiсцезростaнь, який передбачае вщсутшсть деструктивного впливу на середовище ix iснувaння. Його може спричинити, зокрема, розрiдження деревостану, що призводить до збшьшення освiтленостi, зменшення зволоженостi грунту тощо.
I, навпаки, раритетш види, що трапляються переважно у склaдi свгт-лих лiсовиx угруповань, втрачають своï еколого-ценотичнi позици у рaзi збiльшення проективного покриття деревостану: Daphne cneorum L., Diphasi-astrum complanatum (L.) Holub, Fraxinus ornus L., Linnaea borealis L., Quercus austriaca Willd., Syringa josikaea Jacq. fil. та ш. Зокрема, дослщження угрупо-вання за участю Syringa josikaea (боташчна пам'ятка природи мюцевого зна-чення "Бузок угорський", Львiвськa область), виконаш пiд керiвництвом доктора бюлопчних наук П.Р. Третяка, виявили негативну динамжу чисельностi i зниження життевост популяци протягом остaннix 20 роюв паралельно зi збiльшенням проективного покриття деревного ярусу. Тому охорона та збереження таких видiв рослин повинш передбачати запровадження спещальних люогосподарських зaxодiв, спрямованих на шдтримку вiдповiдного складу i структури люових угруповань.
Частина видiв рослин, занесених до Червоноï книги Укрaïни, що потен-цiйно е елементами лучних або степових ценозiв, часто реaлiзують свiй еколо-го-фiтоценотичний оптимум у склaдi екотонних угруповань галявин i узлюь, рiдше трапляються пiд наметом деревосташв (Anacamptis pyramidalis (L.)
1. Лкове та caдово-пaрковe гоcподaрcтво
59
Rich., Arnica montana L., Astrantia major L., Atropa bella-donna L., Carlina ono-pordifolia Bess. ex Shaf., Kulcz. et Pawl, Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, Chamaecytisus rochelii (Wierzb.) Rothm., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó, Gymnadenia conopsea (L.) R. Br., Orchis purpurea Huds., Schoenus ferrugineus L., Stipapennata L. s. str. тощо). Наприклад, Arnica montana у Карпатах здебшьшо-го трапляеться у складi лучних угруповань. Нашими дослщженнями вона ви-явлена у складi лiсового угруповання Picea abies (Чорногора, 1380 м н.р.м., проективне покриття деревостану 80-90 %, середня висота 25 м). Також на Полюс арнiка вiдома як компонент соснових, сосново-березових лiсiв тощо [8]. Таю види характеризуются найширшими дiапазонами еколого-ценотично!" амплiтуди. Тому збереження 1хнього генофонду тiльки частково пов'язано з охороною лiсових угруповань.
Аналiз поширення раритетних рослин на заходi Украши показав, що мiсцезростання Allium ursinum, Astrantia major, Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, Epipactis helleborine (L.) Crantz, E. purpurata, Galanthus nivalis L., Li-lium martagon, Listera ovata (L.) R. Br., Lunaria rediviva, Lycopodium annoti-num, Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia (L.) Rich. тощо вiдомi у межах вЫх, або майже вЫх ФГО регюну (вщ Полюся до Закарпатсько1 низовини). Деяк з них ростуть численними популящями i, навггь, домiнують у складi вщповщ-них ярусiв лiсових угруповань. Зрозумшо, що стосовно збереження генофонду таких видiв можна прогнозувати бшьш-менш позитивнi тенденци.
Табл. Особливостi поширення регюнально pidKicHux рослин
Bamgm Ha3BH pocnHH Еколого-цeнотичнi оcобливоcтi Фiзико-гeогpафiчнi облаcтi
Bолинcькe Пол^я Малe Полiccя Bолинcька втоочина Розто^^-Опть^^ а к ь c ь ч 'Э о с о н « 'Е З Сepeдньоподiльcька Пpyт-Днicтpовcька Пepeдкаpпаття Зовнiшньокаpпатcька Bододiльно-Bepховинcька Полонинcько-Чоpногipcька Рахiвcько-Чивчинcька Byлканiчно-Каpпатcька Закаpпатcька низовинна
1 2 3 4 5 6 7 в 9 i0 ii i2 В i4 i5 i6
Aconitum lycoctonum L. subsp. lasios-tomum (Rchb. ex Besser) K. Warncke i, 5 + + +
Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. 2-7 +
Aquilegia transsilvanica Schur i +
Cardamine graeca L. i, 7 +
Chamaespartium sagittale (L.) P.E. Gibbs. 2, 6 + +
Crocus banaticus J. Gay 2, 5 +
Crocus vernus (L.) Hill subsp. albflorus (Kit.) Asch. & Graebn. 2, 5, 6 + + +
Delphinium elatum L. subsp. elatum i + +
Epipogium aphyllum (F.W. Schmidt) Sw. i + +
Euonymus nana Bieb. 2, 5 + +
Fraxinus ornus L. 2 +
60
36Í|)iiiik нaуково-технiчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Fritillaria meleagris L. 2, 3, 5 + + +
Larix decidua Mill. subsp. polonica (Racib.) Domin 1 + +
Leucojum aestivum L. 1, 2, 5, 7 +
Linnaea borealis L. 2, 5 + + +
Neottianthe cucullata (L.) Schlechter 1, 2, 5 + + +
Pinus cembra L. 1 + + +
Pulsatilla nigricans Storck 2, 4, 6, 7 + + +
Quercus austriaca Willd. 1, 2 + +
Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. 2, 5 +
Syringa josikaea Jacq. fil. 2, 5 + + +
Примггка: + - вiдомi мiсцезростання, 1 - тшисп лiси, 2 - свiтлi лiси, 3 - галявини, 4 - узлюся, 5 - чагарники, 6 - луки, 7 - iншi типи угруповань
На жаль, цього не можна сказати про цшу низку вид1в рослин, мюцез-ростання яких вщом1 тшьки в межах 1-3 ФГО, тобто е регюнально рщюсни-ми (табл.). Треба шдкреслити, що !х популяцп переважно нечисленш, спосте-р1гаеться також зменшення !х кшькость Оскшьки обмежешсть поширення 1 нечисленшсть вважаеться ознакою загрози деградацп популяцп 1 наступного 11 зникнення [14], регюнально рщюсш види потребують особливо! уваги (поглиблених еколого-бюлопчних дослщжень, виявлення { охорони мюцез-ростань, мошторингу стану популяцш тощо). На нашу думку, мюцезростання регюнально рщюсних вид1в повинш бути охоплеш охороною в межах тери-торш та об'еклв природно-заповщного фонду, а режим утримання - забезпе-чувати еколопчш потреби конкретних вид1в. Зокрема, низка регюнально рщ-юсних вид1в рослин трапляються тшьки в тшистих л1сових угрупованнях. Тому ймов1рне розрщження деревостану може спричинити критичну змшу умов юнування { зникнення шднаметово! популяцп.
Висновки
Засади практично! охорони рщюсних { шд загрозою зникнення вид1в рослин повинш враховувати особливост !х географ1чного поширення та об'е-ми еколопчних шш.
При формувант еколопчно! мереж до територш природно-запов1дного фонду повинт бути залучеш мюцезростання регюнально рщюсних люових видав.
Мюцезростання раритетних вид1в широко! еколого-ценотично! ампль туди можуть бути охоплеш охороною в межах буферних зон { екокоридор1в.
Лггература
1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологи. - К.: Либiдь, 1993. - 224 с.
2. Дщух Я.П., Плюта П.Г. Фiтоiндикацiя еколопчних фактсрв. - К.: Основа, 1994. - 280 с.
3. Европейская стратегия сохранения растений. Совет Европы и "Планта Европа". - М.: Изд-во Представительства Всемирного Союза Охраны Природы (ШСМ) для стран СНГ, 2003. - 39 с.
4. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и её генезис. - К.: Наук. думка, 1985. - 192 с.
5. Закон Укра!ни "Про еколопчну мережу Укра!ни" вщ 24.06. 2004, № 1864-1У// Законо-давство Укра!ни про еколопю. - К.: КНТ, 2005. - С. 53-64.
6. Закон Укра!ни "Про Червону книгу Укра!ни" вiд 7.02. 2002, № 3055-Ш// Законодав-ство Укра!ни про еколопю. - К.: КНТ, 2005. - С. 235-245.
7. Зелена книга Укра!ни. Люи. - К.: Наук. думка, 2002. - 255 с.
1. Лкове та садово-паркове господарство
61
8. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. - К.: Фитосоци-оцентр, 2000. - 212 с.
9. Плотников В.В. Эволюция структуры растительных сообществ. - М.: Наука, 1979. - 276 с.
10. Ткачик В.П. Флора Прикарпаття. - Львiв: НТШ, 2000. - 254 с.
11. Червона книга Украши. Рослинний свгг/ Пщ заг. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К.: Укр. Енциклопед1я, 1996. - 607 с.
12. www.biodiv.org - Конвенция о биологическом разнообразии. UNEP/CBD/SBSTTA/ 11/1. Биоразнообразие лесов: рассмотрение вопросов, возникающих в связи с осуществлением пункта 19 решения VI/22.
13. www.rbge.org.uk - Flora Europaea.
14. www.redlist.org - The 2006 IUCN Red list of Threatened Species. - Cambridge CB3ODL, UK. 2000.
15. Rameau, J.C. & Olivier, L. La biodiversite forestiere et sa preservation. Interet patrimonial de la flore, de la vegetation et des paysages forestiers// Rev. For. Fr., 43, num. sp, 1991. - Р. 19-27.
УДК 363.3 Доц. 1.П. Тереля, канд. с-г. наук; доц. В.В. Кий,
канд. техн. наук; acnip. А.В. Кий - НЛТУ Украши, м. Лье1в
ОСОБЛИВОСТ1 ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ОСВОеННЯ
Г1РСЬКИХ Л1С1В
Розглянуто OKpeMi аспекти виконання л^озаготсвельних po6iT у прських умовах, виходячи i3 природоохоронних засад збереження життездатного тдросту та довкшля.
Assist.prof. I.P. Terelya; assist. prof. V.V. Kyy; post-graduate A.V. Kyy - NUFWT of Ukraine, L'viv
Peculiarities of mountain forests technological development
This document reviews the individual aspects of forest harvesting operations in the mountain conditions based on the nature-conservative principles for the maintenance of the viable undergrowth and of the environment.
Найважлившим структурним компонентом, що стабшзуе довкшля у протиерозшному аспекп, е люи. Багатовшовий господарський вплив людини на природу призв1в до негативних змш, пов'язаних 1з зниженням продуктивной! насаджень, попршенням 1х структури тощо.
Ведення люового господарства в прських районах базуеться на засадах, як проводяться з врахуванням пол1функщонального значення прських люових екосистем.
Поряд з виконанням цими люами важливих еколопчних функцш вони мають неабияке i сировинне значення. Але л1созагот1вл1 в прських люах повинш вестись таким чином, щоб не пошкоджувати пiдрiст i не призводити до ерозп грунту, яка при безсистемнш експлуатаци може набувати катастрофiч-них наслщкв [1].
Виконання лiсозаготiвельних робгг у гiрських умовах супрово-джуеться загостренням протирiч мiж лiсоексплуатацiйними i лiсiвничими ви-могами щодо еколопчних функцш люу. При використаннi важко! люозаготь вельно! технiки, недотриманнi лiсiвничих вимог щодо розроблення лiсосiк з кожного гектара поверхш зрубу змиваеться або перемщуеться 130... 520 м грунту [5]. Ерозшш процеси припиняються з появою молодого поколiння ль
62
Збiрник науково-технiчних праць
