CC BY
12
2. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. с нем. Н.Н. Непомнящий / Г. Крюссман / под ред. Н.Б. Гроздовой. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 256 с.
3. Мельник А.С. Природне поновлення штродуценпв у арборетумi боташчного саду На-цiонального люотехшчного унiверситету Украши / А.С. Мельник, А.1. 1вченко, Ю.А. Мельник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. -Вип. 15.3. - С. 52-56.
4. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
5. Bugala W. Drzewa i krzewy / Wladyslaw Bugala. - Warszawa : Panstwowe Wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 2000. - 614 s.
6. Seneta W. Dendrología. - Cz. 1. / W. Seneta. - Warszawa : Panstwowe Wydawnictwo Nau-kowe, 1987. - Cz. 1. - 270 s.
7. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste. - Cz. 1, 2. / W. Seneta. - Warszawa : Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. - 560 s.
Мельник Ю.А., Мельник А.С. Хвойные деревья - заповедные объекты Львова
Определен систематический состав хвойных деревьев. Проведен анализ их современного состояния. Определена перспективность видов для внедрения. Предложены меры индивидуальной охраны заповедных объектов.
Ключевые слова: хвойные деревья, заповедные объекты, современное состояние, мотивы охраны, предложения по уходу.
Melnyk Yu.A., Melnyk A.S. The preserved conifers of Lviv
The taxonomic composition of the preserved conifers has been determined. The analysis of their current state has been detected. The species implementation for the practice aspect has been determined. Some measures of the preserved objects individual protection have been offered.
Keywords: conifers, preserved objects, current state, individual protection.
УДК 581.527.7 Доц. В.В. Коротченко, канд. бюл. наук -
Укратська вйськово-медична академш, м. Кшв
ПРО СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ HELLEBORUS PURPURASCENS WALDST. ET KIT. (RANUCULACEAE) В УКРА1Н1
Представлено результати здшсненого созолопчного аналiзу природних популяцш Helleborus purpurascens Waldst. et kit. (Ranuculaceae) в Украшг Для характеристики природоохоронного статусу виду застосовано аутф^осозолопчний шдекс, який запропонували вчеш 1нституту екологи Карпат НАН Укра!ни. Розглянуто ос-новш причини, що негативно впливають на стшкють популяцш. Визначено напрями природоохоронних заходiв щодо зниження ризигав реально! загрози зникнення окре-мих локал^е^в Helleborus purpurascens в Украшг
Ключовг слова: рослинш ресурси Укра!ни, Helleborus purpurascens, природш локал^ети, созолопчна оцшка.
Постановка проблеми. Досвщ останшх десятилиь тдтвердив не-можливють виршення проблем охорони природних популяцш без впрова-дження нових метод1в та технологш. Результатом глибокого розумшня цього факту стало прийняття концепцп сталого безпечного розвитку (Рю-де-Жа-нейро, 1992). Проблему збереження й охорони рослинних ресуршв визначено юридично, проте невщкладно! уваги потребують практичш ефективш заходи вщтворення таких ресуршв, що залишаеться складним завданням для науки й господарства. Наукове i практичне значення созолопчно! оцшки стану при-
родних популяцш певних видiв рослин, KOTpi мають лiкувальнi властивосп, полягае у теоретичному обгрунтуванш й CTBopeHHi системи конкретних захо-дiв, спрямованих на збереження, рацюнальне використання i вiдновлення ре-сурсiв цих рослин.
Актуальн1сть дослвдження. Охорона лiсових фiтоценозiв у межах поширення виду, пiдтримання та вщновлення структури угруповань е однiею з основних умов збереження цього виду [2]. Особливо актуальною е ця проблема для видiв, m^i знаходяться в екстремальних умовах, умовах ризику, наприклад на межi свого ареалу, або природно обмежено поширеш на певнш територп (для яких характерна наявнють диз'юнкцiй, iзольованiсть природ-них локалiтетiв, вiдносно мала чисельшсть популяцiй та iн.). До таких видiв належить Helleborus purpurascens Waldst. et kit. (Ranuculaceae) - чемерник червонуватий - третинний релiкт, регюнально рiдкiсний вид, який в Украш знаходиться на пiвнiчно-схiднiй межi свого ареалу i територiально приуроче-ний до Захщного регiону.
Стан дослвдження. Незважаючи на важливе фiтоiсторичне, медичне значення H. purpurascens, наукових праць щодо вивчення сучасного стану популяцш виду в Украш, 1хньо1 структури i стратеги немае, тому характер i динамiку загроженостi виду не вщомо. До "Червоно1 книги Укра1ни" (2009) H. purpurascens не включено. Але вид вважаеться рщюсним для кра1н Шв-денно1 Свропи: включений до Червоно! книги Польщi [6]. За сучасною кате-горизацiею офщшно прийнятих положень МСОП [5], в основi яко! покладено хорологiчний принцип, вид належить до категорп низького рiвня загрози (LR). В Украш цей синтаксон охороняеться на заповщних дiлянках Терно-пшьсько! i Хмельницько! областей i включений до !х Червоних спискiв. Сту-пiнь загрози зникнення - III.
Мета роботи. На пiдставi аналиичного дослiдження деяких природ-них (гiрських i рiвнинних) попуяцiй Н. purpurascens в Украш оцiнити сучас-ний !хнш стан, визначити созолопчний статус та окреслити напрями збереження виду та природоохоронш заходи в Украш.
Матер1али i методи досл1дження. Аутфiтосозологiчний шдекс (АФ1) [3] вiдображае iнтегральну ощнку созологiчного статусу виду з урахуванням комплексно! характеристики його регюнальних популяцш. АФ1 запропонова-но вченими 1нституту екологп Карпат НАН Укра!ни для созолопчного ощ-нювання видiв. АФ1, який було обчислено i застосовано для характеристики природоохоронного статусу Н. purpurascens у регюш, у числовш формi пев-ною мiрою вщображае цей статус. Передумовою визначення созолопчного статусу Н. purpurascens був аналiз особливостей поширення виду в Украш (виявлення популяцш у природ^ встановлення !хшх природно-iсторичних меж), крiм того, було визначено еколого-ценотичш особливостi, штенсив-нiсть поповнення цих популяцiй новими шдивщуумами. А також необхiдно було врахувати комплекс системно-функцюнальних оцiнок, що розкривають особливостi виду через адаптивш пристосування до максимального використання умов навколишнього середовища. Числовi значення АФ1 характеризу-ють природоохоронне значення виду i залежно вiд його величини виокремле-
но п'ять клашв фггосозолопчних iндексiв: 1 - (АФ1 4,0-6,9); 2 - (АФ1 7,0-8,9); 3 - (АФ1 9,0-10,9); 4 - (АФ1 11,0-12,9); 5 - (АФ1 13,0-15,2) [4]. Збшьшення ве-личини АФ1 вiдповiдае шдвищенню созолопчно! значущостi виду в регюш (або означае зростання загрози стану його популяцш). Варто вщзначити, що цей метод не позбавлений недолтв, оскiльки певною мiрою спрощуються причини, як зумовлюють необхiднiсть охорони конкретних видiв. Проте без-перечно, порiвняно з "штуггавним" застосуванням категоризацп МСОП, метод мае ютотну перевагу, оскшьки вже на рiвнi локальних популяцiй дае змо-гу попереднього оцшювання созологiчного стану виду.
Виклад основного матерiалу дослiджень. На пiдставi опрацювання гербарних фондiв провiдних установ KW, LW, LWS, LWKS, аналiзу лггера-турних джерел, результатiв власних експедицшних дослiджень встановлено природну обмеженють поширення H. purpuracens в Украш, яке е нерiвномiр-ним. Вид поширений тiльки у Захiдному регюш: Карпатах, Закарпатп та де-яких iзольованих локалiтетах на Подiллi. Приурочений до певних висотних рослинних пояшв у межах 500-1400 м н. р.м. переважно широколистяних ль сових угруповань фагетального комплексу. Рiдкiснiсть зумовлена здебшьшо-го фiлогенетичними причинами, що е типовим явищем як релжтового еле-мента флори.
Бiльшiсть локалiтетiв H. purpurascens представлена нечисельними по-пуляцiями, розташованими дифузно, хоча трапляються осередки, чисельшсть рослин у яких становить 7-13 особин/м2 Угрупованням притаманнi розрiзне-шсть i неоднорiднiсть структури. Аналiз репрезентативносп онтогенетичного спектра дослiдженого виду упродовж 2004-2007 рр. у прських i рiвнинних популяцiях [1] свiдчить про позитивну тенденцiю динамiки чисельностi його компоненпв, хоча в окремi роки не спостер^али особин групи шдросту (юве-нiльнi-iматурнi). Разом з тим, немае шдстав стверджувати зменшення, зни-щення або деградацiю природних популяцш: докладш дослiдження цього пи-тання принаймш за останнiх 20-30 роюв найiнтенсивнiшого антропогенного впливу на природш екосистеми вiдсутнi, тому немае можливосп порiвняти новiтнi данi наших дослщжень. Але, враховуючи сучасну тенденцiю посиле-ного нерегульованого антропогенного тиску на довкшля (вирубування лiсiв, розорювання земель, створення люових культур, рекреацiйний вплив, над-мiрне випасання та пожежi й iн.), а також природш особливосп H. purpurascens: диз'юнктивний характер ареалу, iзольованiсть популяцiй i загальну природну обмеженiсть поширення, очевидно юнують вагомi пiдстави щодо необ-хiдностi охорони вiдомих мюцезростань виду. Донедавна панувала думка, що включення рiдкiсних фiтоценозiв до державного природно-заповщного фонду забезпечить !х збереження. Однак i в умовах заповщного режиму також можуть вщбуватися небажанi змiни рослинного покриву (навпъ незворотнi трансформацil). Загальний созологiчний аналiз показав, що H. purpurascens в Украш не е видом iз загально ареальною рiдкiснiстю i може бути зарахова-ний до категорп низького рiвня загрози. Ми визначили, що АФ1 Н. purpurascens у флорi Захiдних регiонiв Укра!ни за результатами розрахункiв становить 9,5, що вщповщае третьому класу аутфiтосозологiчних iндексiв i свiд-
чить про певну вразливiсть виду, зокрема у рiвниннiй частинi ареалу. Показ-ники созологiчноï оцiнки (аутфiтосозологiчноï характеристики виду) H. purpurascens (за С. Стойко, О. Кагало, О. Галай, [3]) включають таю параметри:
• боташко-географ1чне й фпшсторичне значения виду;
• характер ушкальносл для Середньо1 Свроии, Украши, геоботан1чних ировш-
цш Украши та геоботан1чних окрупв;
• таксоном1чна оригшальшсть (ол1готипн1сть у клаи, порядку, родит, род1);
• категорш рвдщшосп за МСОП;
• кшьюстъ локалгтетш;
• здатшсть до генеративного розмноження виду;
• здатшсть до вегетативного розмноження виду.
В Украш стутнь стiйкостi й життeздатиостi популяцш H. purpurascens, дослщжених як у рiвнинних, так i в прських умовах, визначаеться су-купшстю еколого-ценотичних особливостей, структуроваиiстю, особливостя-ми бюморфолопчних параметрiв особин, а також рiвнем антропогенного втручання. Важливим бюлопчним фактором H. purpurascens, як виключно лiсового виду, е пристосоваиiсть рослин до умов сильного затiиеиия, що зага-лом позитивно позначаеться на функциональному стаиi популяцiй i дае перевагу в конкуренцп з шшими видами.
Водночас, варто тдкреслити, що до загрозливих факторiв, яю можуть спричинити порушення i зникнення окремих популяцiй Н. purpurascens в Ук-раïиi, належать: обмежене поширення i порiвияио незначна кiлькiсть природних популяцш; вщносно низька чисельшсть популяцiй; диз'юнктивний тип розташування; перерви у цвтнш й, отже, перерви насшневого поповнення популяцiй; порушення обм^ генетичним матерiалом; антропогенне наван-таження (збирання лжарсь^ сировини, посилення руйнацп природних мiс-цевиростань).
Зважаючи на це, одним iз важливих фiтосозологiчних завдань е науко-вi дослiдження i тривале спостереження за популящями (особливо тих, яю розташованi на межi ареалу), бо вони мають важливе значення для визначен-ня бюлопчних механiзмiв виживання виду в конкретних еколого-ценотичних умовах. Осюльки стiйкiсть i стабшьшсть виду зумовленi генофондом його природних популяцш, то кожна його популящя потребуе iндивiдуальноï стратегiï i тактики охорони. На пiдставi популяцшних дослiджень Н. purpurascens потрiбно для кожноï областi визначити стутнь загрози, що потен-цiйно дасть змогу оцiнити зокрема i його стратепчне ресурсологiчне значення, як перспективноï лiкарськоï рослини, i науково обгрунтувати засади охорони як елемента флори. Отож, штегральний тдхщ, заснований на популя-цiйних дослщженнях, сприятиме пiзнанню динамiки розвитку виду, що дасть змогу розробити науковi основи його охорони, а також ефективш заходи що-до ïх реалiзацiï. Найкраще збереження виду можна забезпечити лише в природних умовах методом комплексноï охорони рослинних фiтоценозiв. Для цього необхщний тривалий монiторинг i постiйний контроль стану популяцш за умов збереження та вщновлення природних мюцевиростань. На тдстав1 результатiв мошторингових дослiджень можна прогнозувати перспективи розвитку популяцш Н. purpurascens в умовах заповщання.
Висновки:
1. Найрацюнальшшою i дквою формою збереження природноï гетероген-ност популяцiй Н. purpurascens с територiальна охорона екототв досль дженого виду. Обмеження господарсь^ дiяльностi в заповiдниках усу-вас частину руйнiвних негативних bramie, забезпечус пiдтримку попу-ляцiйноï гетерогенностi й загального популяцшного генофонду.
2. На сьогодш бiльшiсть подiльських (рiвнинних) популяцш Н. purpurascens у критичному сташ не перебувають, проте щ популяцiï становлять особливу цiннiсть i потребують дотримання заповiдного режиму 3i збе-реженням максимально повного складу фiтоценозiв i функцiональних параметрiв екосистем.
3. Безпосереднього руйшвного впливу на сьогодш не зазнають i бшьтстъ дослiджених гiрських популяцiй Н. purpurascens, але з огляду на нечи-сельнiсть вони потребують збереження характерних для них екотопiв. Незважаючи на задовiльний стан, необхiдно здшснювати подальший мо-нiторинг за популящями з метою з'ясування загальних тенденцш розвит-ку i стратегiй, а також планування заходiв охорони рослин виду i перспективного практичного використання.
Л1тература
1. Коротченко В.В. Особливост онтогенезу Helleborus purpurascens Waldst. et Kit. (Ra-nunculaceae Juss.) / В.В. Коротченко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць.
- Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 21-26.
2. Стойко С.М. Науков1 основи охорони раритетних фггоцежтав / С.М. Стойко // Рари-тетш фггоценози захiдних областей Украши (Регюнальна зелена книга) / за ред. С.М. Стойка.
- Льв1в : Вид-во "Полш", 1998. - С. 7-15.
3. Стойко С.М. Автоматизована система "Алюа" для кшьюсно!' оцшки штегрального аутфггосозолопчного шдекса / С.М. Стойко, О.О. Кагало, О.З. Галай // Значення та перспек-тиви стацюнарних дослщжень для збереження бюр1зномаштносп : матер. конф., присвячено!' 40-р1ччю функцюнування високопрного бюлопчного стацюнару на г. Пожижевська (Льв1в, 23 грудня 1997 р.). - Льв1в : Вид-во "Проспр-М", 1998. - С. 150-154.
4. Раритетний фггогенофонд захщних репошв Украши (Созолопчна оцшка й науков1 засади охорони) / С.М. Стойко., П.Т. Ященко, О.О. Кагало, та ш. - Льв1в : Вид-во "Л1га-Прес", 2004. - 232 с.
5. Идюсш, ендешчш, рел1ктов1 та погранично-ареальш види рослин Украшських Карпат / К.А. Малиновський, Й.В. Царик, В. Кияк, Ю. Нестерук. - Л. : Вид-во "Л1га-Прес", 2002. - 76 с.
6. Polska czerwona ksiçnga roslin. Paprotniki i rosliny kwitowe. - Krakow, 2001. - 664 s.
Коротченко В.В. O состоянии сохранения Helleborus purpurascens Waldst. et Kit. (Ranuculaceae) в Украине
Представлены результаты проведенной созологической оценки некоторых природных популяций Helleborus purpurascens Waldst. et kit. (Ranuculaceae) в Украине. Для характеристики природоохранного статуса вида использован аутфитосозологи-ческий индекс, предложенный учеными Института экологии Карпат НАН Украины. Рассмотрены основные причины, негативно влияющие на стойкость популяций. Определены направления природоохранных мероприятий снижения риска реальной угрозы исчезновения отдельных локалитетовH. purpurascens в Украине.
Ключевые слова: растительные ресурсы Украины, Helleborus purpurascens, природные локалитеты, созологическая оценка.
Korotckenko V.V. About the state of maintainance of Helleborus purpurascens Waldst. et Kit. (Ranuculaceae) in Ukraine
The results of comparative sozological assessment of some nature populations of Helleborus purpurascens Waldst. et kit. (Ranuculaceae) in Ukraine were presented. The
autphytosozological index proposed by the scientists of the institute of ecology of Carpathians of NAS of Ukraine used for characteristic of nature-conservation status of species. Basic reasons, the negatively influencing durability populations are examined. Identify directions for nature-conservation measures of reduction in the risk of the real threat of the disappearance of the separate localities of H. purpurascens in Ukraine.
Keywords: plant material of Ukraine, Helleborus purpurascens, nature populations, sozological analyze.
УДК582.916.16:631.532/535:581.143.6 Acnip. О.М. Баюра1;
ст. наук. ствроб. М.В. Небиков2, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. В.Ф. Собченко3, канд. с.-г. наук
РОЗМНОЖЕННЯ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО
(FRAXINUS EXCELSIOR L.) IN VITRO
Дослщжено метод розмноження рослин Fraxinus excelsior L. в умовах культури in vitro. Проаналiзовано залежшсть морфогенно! активност тканин i оргашв вщ гормонального складу живильних середовищ.
Ключовi слова: Fraxinus excelsior, in vitro, живильне середовище, експланти, стерилiзацiя, морфогенез.
Вступ. Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) е одшею з важливих лис-тяних деревних порщ у низщ европейських кра!н. Його широко використову-ють для виробництва деревини та озеленення. За останш роки цши на деревину збшьшилися, внаслщок чого й тдвищився попит на саджанщ цього виду [7]. Для великомасштабного виробництва в розсадниках, F. excelsior розмно-жують насшням, яке для подолання спокою повинно пройти довготривалу стратифжащю (32 тижш), а в деяких випадках - до 6 роюв [15, 17, 19]. У раз1 вегетативного розмноження живцями - укоршюються дуже погано, особливо у перюд1 генеративно! стиглосп [13], але ефективно укоршюються живщ, от-римаш з рослин, як перебувають у ювеншьному сташ [18, 20]. Щеплення пе-реважно використовують для селекцп декоративних форм [10].
Вегетативне розмноження, на в1дм1ну вщ насшного, забезпечуе збере-ження спадкових ознак у вегетативних поколшнях. З-пом1ж способ1в вегетативного розмноження на особливу увагу заслуговують технологи in vitro. Мжроклональне розмноження е одним 1з перспективних метод1в отримання садивного матер1алу, генетично щентичного вихщнш рослиш [2, 3]. Способи мжроклонального розмноження розроблено для багатьох вид1в рослин. Для культивування деревних рослин in vitro використовують р1зш живильш сере-довища, що мютять макро- i мжроелементи, амшокислоти, виамши, вугле-води та регулятори росту, як сприяють диференщацп пагошв, утворенню меристем або розвитку коренево! системи [1 ].
Методи мжроклонального розмноження рослин F. excelsior нараз1 роз-роблеш недостатньо. Публжацп, в яких описано окрем1 етапи культивуван-
1 Уманський нащональний ушверситет садовництва;
2 Вщщл ф1зюлоги, генетики, селекцп та бютехнологи рослин НДП "Софпвка" НАН Украши;
3 Вщщл дендрологи, штродукци, паркобудовництва та еколоп! рослин НДП "Софпвка" НАН Украши
