CC BY
45
УДК: 574.64:597.08
Божик В.Й., к.б.н., доцент © Грицина М.Р., к.б.н., старший викладач (hrytsynamr@gmail.com) Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого
РИБН1 ЗАПАСИ БАСЕЙН1В PIK ДН1ПРО IДН1СТЕР ТА ВПЛИВ НА НИХ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
В cmammi розглянуто факторы, ят маютъ негативный вплыв на водт екосыстемы, зокрема рыбш запасы, що е сыровыною для рыбног промысловост1. Опысано вплыв токсычных речовын на розмноження рыб, здоров'я дорослых особый, стан прыродных популяцш та ix сыровынш запасы.
Ключое1 слова: нафта i нафтопродукты, хлороргатчт пестыцыды, троф1чш ланцюгы жывлення, в1дтвореннярыб, рыбопродуктывтстъ водоым.
Вступ. Швидю темпи урбашзаци, д1яльшсть людини та бурхливий розвиток науки i техшки ввели в ¿сторично сформован! взаемовщносини м1ж живими оргашзмами в природних екосистемах значш змши, яю проявляються у порушенш i'x функцюнування та збщненш видового складу. Значне антропогенне навантаження лягае на водш екосистеми. Адже внутршш водойми забезпечують потреби енергетики, водного транспорту, промисловоси, сшьського господарства, а також використовуються для постачання населения питною водою, видобування рибно! продукцп та як зони вщпочинку. Внаслщок штенсивно! експлуатаци в водойми потрапляють зовЫм HOBi, часто токсичш, речовини або значно збшьшуеться концентрация вже юнуючих.
Усесторонне використання водних pecypciß призводить до комплексного забруднення водойм. Тому при оцшщ р1вня ix забруднення необхщно визначати не лише нaйгoлoвнiшi токсиканти, а й враховувати pieeHb фiзичнoгo та MexaHi4Horo навантаження на них. До основних токсикашгв вiднocять нафту i нафтопродукти, феноли, xлopopгaнiчнi пестициди (ДДТ, ГХЦГ) та rnmi xiMi4Hi засоби захисту рослин (ХЗЗР), а також вaжкi метали, що входять до складу сичних вод металообробно!, мeтaлypгiйнoi, eлeктpoxiмiчнoi промисловоси та поверхнево aKTHBHi речовини [3].
OKpiM того, при значному перевищенш норми шкщливих речових у водойм^ або i'x HaflMipHHx залпових викидах виникае масове отруення та загибель риби. Це веде до зменшення динамки чиceльнocтi популяцп, а школи до зникнення певного виду риби, адже стшюсть екосистеми до негативних 4HHHHKiß не е безмежною i при дocягнeннi певно! критично! бюмаси порушуеться, в peзyльтaтi чого екосистема не може повшстю вiднoвитиcя.
Загально вщомо, що TOKCH4Hi речовини пригшчують, а школи, навпаки стимулюють, тобто пришвидшують чи видозмшюють процеси життeдiяльнocтi
© Божик В.Й., Грицина М.Р., 2013
13
в оргашзм1 риби [3] внаслщок чого виникають р1зномаштш захворювання. Окр1м цього, токсиканти мають властивкть м1грувати по троф1чних ланцюгах живлення, нагромаджуватися в тЫ риби та потрапляти в оргашзм людини з 1жею. Це поглиблюе еколопчну небезпеку забруднення води як для вщтворення бюлопчних ресурЫв водойм, так I для здоров'я людини при використанш риби для 1ж1 та е актуальним питаниям сучасно! екобезпеки продукци рибництва.
Результати дослщжень. В цш стата ми проанал1зуемо фактори, яю спричинюють забруднення та виникнення кризових ситуацш у р1чковш мереж1 Дшстра та Дншра, розглянемо наслщки 1х негативного впливу на ¿хтюфауну з точки зору збереження И бюр1зномашття та використання як сировини рибогосподарсько! галузг
Найбшьш негативний вплив на вщтворення рибних запаав, а вщповщно на рибопродукцш, на думку Гриба Й.В. I Сондака В.В., 2007 [5] мае гщробуд1вництво на р1чках та режим роботи пдроелектростанцш. Добов1 та сезонш змши р1вня води негативно впливають на природне вщтворення ф1тофшьних вид1в риб: пл1тки, ляща, щуки, окуня. Зокрема, зниження р1вня води на мшководд1 призводить до висихання ¿кри, вщкладено! на зануреш рослини, а коливання р1вня попршуе умови розвитку личинок риб [4,6,8,9].
Значний збиток рибопродуктивност1 та чисельност1 риб мае р1зка змша температури води у водойм1, особливо пщ час нересту чи початку зимувально! мкраци. Так1 процеси спостер1гаються на р1чщ Дшстер при скиданш весною у буферне водоймище з Дшстровського гщровузла води з температурою близько +8° С. Внаслщок цього скоротилося природне вщтворення бшизни (жереха), рибця, ляща, сазана, сома, вирезуба, окуня, карася ср1блястого [4,8,10], тод1 як вщм1чено спалах чисельност1 колючки триголково! [7].
Внаслщок штенсивного забруднення водойм ст1чними водами зростае 1х мшерал1защя. Так, за останш роки р1вень мшерал1зацп в Дншр1 зрк у 1.5-2 рази та 2-2.5 рази у Дшстрг Ам1ак та сол1 амонш, яю утворюються у водоймах у процеЫ мшерал1заци оргашчного азоту, а також надходять у воду з1 стоками у концентраци вщ 0,2 мг/дм3 до 1,0 мг/дм3 летально впливають на бшьшшть вид1в риб. Вщ ам1ачного отруення часто страждають риби у р1чковш мереж1 басейну Дшстра (piчки Караець, 1рша, Чеховка, Сивка, Холодна) та Дунаю (С1рет, Латориця та ш.), дещо менше у р1чках басейну Дншра. Одночасно гине зоопланктон I страждають бентосш оргашзми. У басейш Дшстра особливо чутлив1 до цього виду токсикант1в пл1тка та головень [6].
Дуже велико1 шкоди екосистемам завдають залпов1 викиди токсикант1в. Так, теля авари на Стебниювському х1м1чному комбшап у води Дшстра потрапила величезна кщьюсть залишкових продукт1в технолопчного процесу. Це зумовило загибель водних рослин, безхребетних, особливо молюсюв та риб на дшянщ 500 км. Кшьюсть вид1в риби зменшилася з 46 вид1в до 31-33. Пщ1рвано запаси цшних промислових риб вирезуба I стерляд^ знизилася чисельшсть марени дншровсько!. Постраждали також популяцп др1бних непромислових вид1в риб: тчкура дшстровського довговусого, йоржа-носаря, дшстровських бичюв - кругляка, головача, гшця, цуцика [6, 9, 12].
14
Ще одним небезпечним токсикантом е нафта та продукта И переробки, яю спричиняють зменшення чисельност1 популяци, а час вщ часу I масову загибель риби в водотоках басейну Дшстра (р1чки Тисмениця, Колодниця, Верещиця). Токсичнш пщдаються пл1тка, лящ, карась, сазан, головень, бшизна (жерех), рибець, в'язь, пщуст, судак, окунь, щука, минь, шчкури. 3 мирних вид1в риб у найбшьшш кшькост1 гинуть карас1 через активний пошук бентосних оргашзм1в у донних вщкладах, забруднених важкими фракщями нафтопродукт1в, а з хижих - щука, для яко! карась е одним з об'ект1в харчування [6]. Нафтопродукти надають риб1 неприемного запаху I знижують якють рибопродукцп. Окр1м того, д1я нафтопродукт1в викликае вщхилення в ембрюнальному розвитку риб, зрушення у лшщному, бшковому та нуклеотидному обмшг
Останшм часом досить значна кшькють учених у всьому свт знову повертаеться до вивчення проблеми накопичення та розподшу (перерозподшу) пестицид1в у компонентах водних екосистем. Особливо небезпечними е хлороргашчш пестициди (ХОП) - це хлорпохщш багатоядерних вуглеводшв (ДДТ), циклопарафЫв (ГХЦГ) I бензолу (гексахлорбензолу). Вони донедавна використовувалися в сшьському господарств1 для боротьби з шкщниками та бур'янами I нагромаджуючись в грунт^ з пщземними I ст1чними водами потрапляють у водойми. Через високу токсичшсть !х використання було заборонене в Украшг В 2001 рощ була прийнята Постанова ООН щодо детального дослщження ХОП у р1зних екосистемах, яка пщтверджуе необхщшсть еколого - токсиколопчних вивчень !х поведшки у довкшлг
Хлороргашчш пестициди довгий час затримуються в поверхневих шарах грунту I повшьно м1грують вглиб, досягаючи шдземних вод. Потрапивши до водойми вони можуть перетворюватися, а також м1грувати у планктон, водорост1, риби I донш вщклади. М1груючи по ланцюгах живлення, спостер1гаеться зростання концентраци у наступних ланках троф1чного ланцюга вщ простих до бшьш складних оргашзм1в, а !х накопичення в гщробюнтах може перевищувати !х вмют у вод1 на 1-2 порядки. Накопичуючись у гщробюнтах, пестициди мають як безпосередню дш, так I викликають окрем1 вщдалеш наслщки (генетичш, тератолопчш та шш1). У шдпорогових концентращях пестициди разом з шшими факторами можуть ставати токсичними. Особливо небезпечш вони в перюд нересту, коли з жирових депо у кров виходять пестициди, яю там депонувалися [2]. Пестициди мають здатшсть накопичуватись в органах та тканинах риб, особливо в жировш, вражають переважно центральну нервову систему та паренх1мш органи (печшка), а також порушують функци ендокринно! та серцево-судинно! систем, кров1 та нирок.
За л1тературними даними [2] ще в 50-х роках XX стол1ття вмют хлороргашчних пестицид1в у водоймах перевищував максимально допустим! р1вш, встановлеш на той час. Проте, дослщження безпосереднього впливу на риб в Дшпровських водосховищах було проведено лише на початку 70-х роюв в 1нститут1 гщробюлогп АН УРСР. На першому мкщ за вмктом ХОП, зокрема ДДТ та його метаболтв, були хиж1 риби (судак, щука, окунь), менша кшьюсть вщзначалася у коропових (лящ, сазан). Було встановлено, що вони переважно
15
накопичуються в тканинах, багатих на жири (жирова тканина, гонади, мозок). Так, у жировш тканиш судака максимальна кшьюсть ДДТ та його похщних становила 39,5 мг/кг сиро! маси, у мозку - 3,27 мг/кг сиро! маси. Тод1, як у м'язах бшьшост1 дослщжуваних риб ХОП виявлеш в незначних кщькостях або зовЫм були вщсутш. Вмют ГХЦГ був значно нижчим (у судака: внутршнш жир - 0,96 мг/кг, мозок - 0,69 мг/кг, в середньому).
1з забороною використання ДДТ у народному господарств1 вже в 1974 р. вмют ДДТ та його похщних у внутршньому жир1 судака ¿з Каховського водосховища був 2,58 мг/кг, у щуки - 2,72 мг/кг сиро! маси. Однак проблема забруднення ДДТ кнуе I до сьогодш. Це пов'язано з тим, що ДДТ е стшким отрутох1м1катом I знаходиться у вс1х природних середовищах досить довгий час (перюд тврозпаду до 40 роюв. Тому до юнця XX стол1ття вони мали б повшстю розпастися. У 80-90-т1 роки в наукових колах та серед громадськост1 Украши штучно пщтримувалася думка, що проблеми хлороргашчних забруднювач1в довкшля вже не юнуе I внесен! пестициди практично розпалися.
Останш дослщження [1] проведен! в басейш Дшстра у другш половин! 90-х роюв XX стол1ття та на початку XXI стол1ття, показали, що щ твердження е помилковг Так, у вс1х дослщних (природних) зразках оргашв та тканин водних безхребетних I риб виявлеш стшю хлороргашчш пестициди та 1х метаболии. Однак у вод1 бшьшосп водойм Украши пестициди практично вщсутш. Р1вш накопичення ХОП р1зш для р1зномаштних вид1в гщробюнт1в та р1зних тишв гщроекосистем, проте вони скр1зь фжсуються I зовЫм не розпалися чи деградували, а постшно перерозподшяються по компонентах гщроекосистем, накопичуючись у пдробюнтах вищих троф1чних ланок.
Так, у Дшстровському лимаш, наприклад, вмют пестицид1в у донних вщкладах знижуеться, а в тканинах риб продовжуе зростати. Вщбуваеться це тому, що пестициди циркулюють у бют1 I виявляються у тканинах риб -бентофапв (мозок, жирова тканина) з коефщентом нагромадження 104, а в оргашзм1 хижаюв - з коефщентом нагромадження до 106 [5].
Кр1м того, наявшсть пестицид1в у риб1 як харчовому продукт! для людини може призвести до негативних наслщюв для И здоров'я. СанПШ 42-123-454087, що д1е на територп Украши дос1, регламентуе саштарш норми вмкту пестицид1в у харчових продуктах. Згщно з ними, сумарний вмют ¿зомер1в гексахлорциклогексану не повинен перевищувати для прюноводно! риби 0,03 мг/кг, а ДДТ та його метаболтв - 0,3 мг/кг.
Висновки.
Основними забруднюючими факторами екосистем басейшв р1чок Дшпра I Дшстер е пдробуд1вництво, нафта I нафтопродукти, оргашчш сполуки та хлороргашчш пестициди. В р1зних концентращях вони негативно впливають на нерест риб, розвиток личинок та здоров'я дорослих особин, а школи спонукають масову загибель риби. Це веде до збщнення генофонду пдробюшгв та попршення юлькоси1 якосп рибних запаЫв.
Особливо небезпечними токсикантами е хлороргашчш пестициди, яю з пщземними та ст1чними водами потрапляють з пол1в у водойми. Вони здатш
16
тривалий час нагромаджуватися у донних вщкладах, передаватися по ланцюгах живлення збшьшуючи при цьому на кожному троф1чному píbhí коефщент нагромадження. 3 часу заборони ix використання у сшьському господарств1 ix bmíct у вод1 зменшився, проте у bcíx дослщних (природних) зразках оргашв та тканин водних безхребетних i риб виявлеш стшю хлороргашчш пестициди та !х метаболии, що дуже noripmye яюсть сировини.
Л1тература
1. Арсан Ю.М., Ситник Ю.М. Хлороргашчш пестициди в рибах континентальних водойм Украши. В кн. : Проблеми здоров'я гщробюнив у сучасних умовах / [Абрамов А. В., Айшпур М. В., Айшпур P. М. та íh.]; пщ ред. М. С. Мандигри. - Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. - С. 174210.
2. Брагинский Л.П. Пестициды и жизнь водоемов. - К.: Наукова думка, 1972.- 224 с.
3. Брагшський Л.П. Теоретичш передумови (Загальш концепци токсиколопчно! гщроекологи). - Гщроеколопчна токсикометр1я та б1о1ндикац1я забруднень: Теор1я, методи, практика використання / За ред. I.T. Олекс1ва, Л.П. Браг1нського. - Льв1в: Cbít, 1995. - 395 с.
4. БрумаИ.Х., Усатый М.А., Шарапановская Т.Д. Изменение ихтиофауны среднего Днестра под воздействием Днестровского гидроузла // Эколого-экономические проблемыДнестра. - Одесса, 1997.-С. 28-30.
5. Вщновна ¿хт1оеколог1я (реаб1л1тац1я аборигенно! ¿хтюфауни природних водойм Укра!ни) / ПВ.Гриб, В.В.Сондак, Н.1.Гончаренко, Т.М.Куньчик i íh. / за ред. д.б.н., професора ИВ.Гриба; к.б.н., доцента В.В.Сондака. - Р1вне: "Волинськ1 обереги", 2007. -630 с.
6. Гончаренко Н.И. Проблемы сохранения биоразнообразия и некоторые аспекты массовой гибели рыб в природных водах // Сохранение биоразнообразия бассейна Днестра. Материалы Международной конференции, Кишинев, 7-9 октября 1999 г. - Кишинев: Экологическое общество "BIOTICA", 1999. - С. 48-50.
7. Гончаренко Н.И., Шевцова Л.В. Вспышка развития колюшки трехиглой в буферном водохранилище Днестровского гидроузла // "Эколого-экономические проблемы Днестра", V международная научно-практическая конференция (4-6 октября 2006 г., Одесса): 36. наук, статей (тези). - Одеса: 'Тнвац", 2006. -С. 37.
8. Ткаченко В. А, Гончаренко Н.И. Рыбохозяйственная характеристика бассейна Днестра и эффективность воспроизводства рыб в условиях работы гидроузлов // Экологическое состояние реки Днестр. - Киев, 1998. -С. 106-123.
9. Худий O.I., Евтушенко М.Ю. Ефектившсть нересту ф1тофшьних вид1в риб у Дшстровському водосховищ1 // Доповда НАН Укра!ни. - 2003. - № 12. - С. 151-154.
10. Шевцова Л.В. Гидробиологические исследования Днестра: итоги, проблемы, пути ихрешения // Гидробиол. журн., 1998. - Т. 34,№6.-С. 35-44.
17
11. Шнаревич И. Д., Чередарик М.И., Приходская Е.Г. Изменение гидрохимического режима и продукционных процессов верхнего Днестра под влиянием промышленных отходов Стебниковского химического комбината // Рыбное хоз-во. - Киев: Урожай, 1989. - Вып. 43. - С. 67-71.
Summary Bozhyk V.J., Hrytsyna M.R.
FISHERIES BASINS OF THE DNIEPER AND DNIESTER AND THE IMPACT ON THEM OF ANTHROPOGENIC LOAD
The paper considers the factors that have a negative impact on aquatic ecosystems, including fish stocks, which is the raw material for the fishing industry. We describe the effects of toxic substances on fish breeding, health, adult, state of natural populations and their feedstock.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
18
