CC BY
26
УДК 338.43.01:504:631.11
Мартинчук М.1., астрант*® Житомирсъкий нацюнальний агроеколог1чнийутеерситет, Житомир, Украгна
ЕКОЛОГ1ЧН1 НАСЛЩКИ СУЧАСНОГО АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Аграрний сектор економжи т1сно пов'язаний з використання ресурсного потенщалу навколишнъого середовища, що в быъшост1 випадкгв зумовлюе еколог1чт проблеми. Д1яльтсть стъськогосподарських зумовлюе невиправне забруднення земл1, водойм, атмосферного повтря. Кглъкгстъ сшъськогосподарських в1дход1в щор1чно зростае / вони майже неутилгзуютъся. Здтснено анал1з економ\чних показниюв, 1дентифжовано негатиет насл\дки в/д господарювання в аграрному сектор1 економжи. Визначено основт негатиет еколог1чт наслгдки сыъсъкогосподарсъког д1ялъност1 та запропоновано шляхи гх лжегдування. Проанал1зовано динамгку еколог1чних платеж1в, каттальт IнвестицИ на поточт витрати тдприемств, оргатзацш, установ на охорону тарацюнальне використання природнихресурав.
Сучасне аграрне виробництво створюе для людства безл1ч гострих еколог1чних проблем. Розв'язання даног кризи можливе лише при здатност1 рацюналъного природокористування г реоргатзацп виробничих процеав з ретелъним врахуванням загроз можливостей забруднення навколишнъого середовища. Дат фактори е елементами еколог1чного менеджменту та розглядаютъся як оптималъний шлях для переведения сшъськогосподарських тдприемств на новий р1венъ ведения агро б1знесу. Тому лог1чним кроком для вирШення даног кризовог ситуацп можна вважати введения еколог1чного менеджменту в аграрних тдприемствах в якост1 дгевого мехашзму охорони г рацюналъного використання природнихресурав.
Ключов1 слова: негатиет еколог1чт наслгдки, аграрне виробництво, еколог1чний менеджмент, використання природнихресурав.
УДК 338.43.01:504:631.11
Мартинчук М.И., аспирант Житомирсъкий национальный агротехнологическийуниверситет,
Житомир, Украина
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСВИЯ СОВРЕМЕННОГО АГРАРНОГО
ПРОИЗВОДСТВА
Аграрный сектор экономики тесно связан с использованием ресурсного потенциала окружающей среды и в большинстве случаев приводит к экологическим проблемам. Деятельность сельскохозяйственных предприятий наносит непоправимое загрязняющее действие на землю, водоемы, атмосферный воздух. Количество сельскохозяйственных отходов ежегодно возрастает и почти не утилизируется. Осуществлен анализ экономических показателей, идентифицированы негативные последствия хозяйствования в аграрном секторе экономики. Определены основные негативные экологические последствия сельскохозяйственной деятельности и предложены пути их
Науковий кер1вник — д.е.н., професор Зшовчук Н.В. ® Мартинчук М.1., 2014
125
ликвидации. Проанализирована динамика экологических платежей, капитальные инвестиции и текущие затраты предприятий, организаций, учреждений на охрану и рациональное использование природных ресурсов. Современное аграрное производство создает для человечества множество острых экологических проблем. Решение данного кризиса возможно лишь при возможности ведения рационального природопользования и переорганизации рабочих процессов с тщательным учетом угроз возможности загрязнения окружающей среды. Эти факторы являются элементами экологического менеджмента и являются оптимальным путем для выхода сельскохозяйственных предприятий на новый уровень ведения агробизнеса. Поэтому логичным шагом по выходу из данной кризисной ситуации, нужно считать введение экологического менеджмента в аграрных предприятиях, как действенного механизма охраны и рационального использования природныхресурсов.
Ключевые слова: негативные экологические последствия, аграрное производство, экологический менеджмент, использования природныхресурсов.
UDC 338.43.01:504:631.11
Martynchuk M., PhD Student
Zhytomyr National Agrotechnological University, Zhytomyr, Ukraine
ECOLOGICAL CONSEQUENCES OF TODAY'S AGRICULTURAL
PRODUCTION
Agrarian sector of economy is closely related to the use of resource potential of the environment and in most cases causes ecological environmental nuisances. Activity of agricultural enterprises has irreversible contamination impact on soil, water and atmosphere. Amount of agricultural waste is growing each year and is scarcely utilized. The analysis of economical factors is conducted, negative outcomes from the management of the agricultural sector of economics are identified. The main negative ecological consequences of agricultural activities are specified and the ways of their liquidation are suggested. The dynamics of ecological payments, the capital investments and the current expenses of businesses and organizations concerning the safety and rational utilization of natural resources were analyzed. Contemporary agrarian production creates a number of major environmental issues for the humanity. Elimination of such crisis is possible only on condition of rational nature management and reorganization of work processes involving sound consideration of danger of environment contamination. These factors are elements of ecological management and represent optimal way for agricultural enterprises to move to a new level of agrarian business operations. Thus, logical step to be taken to solve the crisis is introduction of ecological management at agrarian companies as a power mechanism ofprotection and rational use of natural resources.
Key words: negative ecological consequences, agricultural production, ecological management, utilization of natural resources.
Постановка проблеми. Одним з чинниюв попршення еколопчного стану довкшля в Укра1'ш е негативш еколопчш наслщки функцюнування аграрного сектору skohomíkh. Д1яльшсть сшьськогосподарських пщприемств наносить непоправну забруднюючу дш на земл1, водойма, атмосферне пов1тря. Кшьккть сшьськогосподарських вщход1в щор1чно зростае i майже не утил1зуеться. Тому
126
лопчним кроком щодо виходу з дано! кризово! ситуацп, потр1бно вважати запровадження еколопчного менеджменту в аграрних пщприемствах, як д1евого мехашзму охорони та рацюнального використання природних pecypciB.
Анал1з останн1х дослщжень. Вагомий внесок у вивчення сучасного аграрного виробництва здшснили таю в1тчизняш науковщ як A.M. Царенко, Н.В. Зшовчук, G.B. Мгшенш, В.В. Горлачук, П. М. Скрипчук та ш. Однак, незважаючи на велику кшьшсть наукових дослщжень, особливосп подолання еколопчних наслщюв вщ сшьськогосподарсько! д1яльност1 потребують додаткового вивчення.
Об'ект та методика дослвдження. Об'ектом дослщження виступають практичш аспекта д1яльност1 аграрних пщприемств, а також негативш еколопчш наслщки, яш формуються в процес1 !х функцюнування. При дослщженш було застосовано метод статистичного анал1зу.
Виклад основного матер1алу. Аграрний сектор економши т1сно пов'язаний з використанням ресурсного потенщалу навколишнього природного середовища i в бшьшост1 випадшв зумовлюе еколопчш негаразди. Кожна ланка сшьського господарства по р1зному впливае на довкшля. Землеробство досить пом1тно змшюе водний баланс i гщролопчний режим агроландшафт1в. Функцюнування великих вщгод1вельних комплекЫв нерщко супроводжуеться забрудненням грунт1в i водних pecypciB екскрементами тварин, нагромадженням гною. Серйозною проблемою залишаеться забруднення довкшля вщходами боень, м'ясопереробних i молочних пщприемств [1]. Тшьки в 2012 р. сшьському господарству, мисливству та пов'язаним з ними послугам було пред'явлено еколопчних платеж1в - 26273,0 тис.грн., з них 312,5 тис.грн. -штрафних санкцш за порушення природо-охоронного законодавства [5].
Анал1з табл. 1 демонструе, що найбшьше еколопчних платеж1в i еколопчного податку, сшьському господарству було пред'явлено в 2012 р., а штрафних санкцш за порушення природоохоронного законодавства було зафжсовано в 2011 р. - 459,2 тис.грн. В пор1внянш з 2009 р. сшьське господарство сплатило еколопчного податку бшьше на 153,8%.
Серед еколопчних проблем зумовлених дшльшстю аграрних пщприемств слщ видшити застосування мшеральних добрив. При внесенш ix до грунту близько 25% речовин, що мютяться в мшеральних добривах поглинаються рослинами, а решта - потрапляе в грунтов! та пщземш води i мшрують через пщземш грунтов! води до поверхневих водних pecypciB. В табл. 2 розглянута динамжа внесения сшьськогосподарськими пщприемствами мшеральних добрив на 1 га nociBHoi' площг
3 табл. 2 видно, що протягом дослщжуваного перюду, найбшьше було внесено азотних мшеральних добрив i щор1чно показник ix внесения зростав. В 2012 p. ix внесения склало 69,4% вщ загального показника Bcix мшеральних добрив. Дещо менше було внесено фосфорних та калшних добрив. Проте обсяги ix внесения теж щор1чно збшьшувалися, хоча й не такими значними темпами шж обсяги азотних добрив. Сучасш технолог!! вирощування сшьськогосподарських культур передбачають використання р1зних вид1в пестицид1в, що дае можливкть зберегти врожай та зменшити ймов1ршсть псування продукцп. При обробщ nociBiB пестицидами основна ix частина нагромаджуеться на поверхш грунт1в i рослин. Вони абсорбуються оргашчною речовиною грунту i мшеральними колощами.
127
Таблиця 1
Динамжа еколопчних платежчв, пред'явлених пщприсмствам, оргашзащям, установим за забруднення навколишнього природного
середовища, 2009-201 2рр (тис.грн.)
Роки Вид д1яльносп Пред'явлено еколопчних платеж1в -всього У тому числ1
еколопчного податку штрафних санкцш за порушення природо-охоронного законодавства
2009 Всього 1209666,7 1198718,1 10948,6
Сшьське господарство, мисливство 17081,6 16906,3 175,3
2010 Всього 1508737,5 1361199,5 147538
Сшьське господарство, мисливство 19794,3 19341,4 452,9
2011 Всього 2106560,7 1988282,5 118278,2
Сшьське господарство, мисливство 19846,9 19440,3 406,6
2012 Всього 2047864,5 2028567,8 19296,7
Сшьське господарство, мисливство 26273,0 25960,5 312,5
2012 у % до 2009 Всього 169,3 169,2 176,2
Сшьське господарство, мисливство 153,8 153,6 178,3
Джерело: розраховано автором за [2;3;4;5]
Таблиця 2
Динамжа внесения сшьськогосиодарськими пщприсмствами __мшеральних добрив, 2009-2012 рр._
Показники М1неральн1 добрива, к1лограм1в поживно! речовини
2009 % 2010 % 2011 % 2012 %
Всього внесено 48 100 58 100 68 100 72 100
У тому числг Азотних 35 72,9 43 43 48 70,6 50 69,4
Калшних 6 12,5 8 8 9 13,2 10 13,9
Фосфорних 7 14,6 7 7 11 16,2 12 16,7
Джерело: розраховано автором за [6]
Надлишкове використання пестицид1в несе небезпечну загрозу для гармоншного бюлопчного функцюнування довкшля. Bei без винятку пестициди шкщлив1 для здоров'я людини. Велика ix кшьюсть мае виражену канцерогенну та мутагенну дп. При вживанн1 людиною 1ж1 насинено!
128
пестицидами, кнуе ризик спричинення багатьох хвороб, найпоширешш1 з них: дерматичш хвороби (гранозан); алерпчш хвороби (ГХЦГ, цшеб) та нав1ть бронх1альну астму (фосфороргашчш сполуки). Важливо, що частково деяю фосфор- та хлороргашчш пестициди характеризуються ендокринною, катарактогенною й канцерогенною д1ею. Застосування шсектициду ДДТ поставило пщ загрозу життя багатьох вид1в живих оргашзм1в, оскшьки в них нагромаджуеться значна кшьшсть токсичних речовин, здатних накопичуватися в живих тканинах [7].
Надлишок пестицид1в може мшрувати з низхщними токами вологи \ потрапляти у води поверхневого та пщгрунтового стоку, донш вщклади водойм, атмосферу, а через продукта рослинного I тваринного походження - в оргашзм людини. Важливо, що в тих мкцевостях, де штенсивно застосовують пестициди, вщбуваеться змша чисельност1 та видового складу комах, птах1в. Уже ниш вщомо понад 800 вид1в комах, нечутливих до шсектицид1в. Швидко зростае I стшюсть бур'яшв до гербщид1в, грибкових захворювань - до фунгщид1в. Залишки пестицид1в потрапляють як до рослинницько! продукцп, так I в питну воду. Застосування далапону зменшуе чисельшсть дощових черв'яюв у 5-8 раз1в, а в окремих випадках призводять до зникнення окремих вид1в. Гербщиди атразин, симазин, монурон дшть як шпб1тори фотосинтезу, пригшчують рют водоростей в агроекосистемах [7]. Ще одним негативним наслщком використання пестицид1в е те, що вони уповшьнюють розчинення фосфат1в у грунтг При внесенш гербщид1в пщ попередш культури та нагромаджеш 1х у грунтах юнуе небезпека пригшчення, або нав1ть загибел1 чутливих культур, яю плануються вирощуватися в наступит Ывозмшг
1ншим вагомим чинником впливу на довкшля вщ д1яльносп сшьськогосподарських пщприемств е забруднення атмосферного повпря. В табл. 3 продемонстровано динам1ку викид1в забруднюючих речовин у атмосферу вщ стацюнарних джерел забруднення по Укра!ш.
3 табл. 3 видно, що сшьське господарство е вагомим забруднювачем атмосфери. Протягом дослщжуваного перюду найбшьше викид1в забруднюючих речовин було зафжсовано в 2012 р. - 80,0 тис.т, що в пор1внянш з 2009 р. складае 131,1%. А що стосуеться викид1в дюксину вуглецю, то прослщковуеться аналопчна тенденщя до максимального показника у 2012 р. -873,4 тис.т. 1 в пор1внянш з 2009 р. збшьшуеться на 154,2%.
Ще одним негативним наслщком д1яльност1 аграрних пщприемств е забруднення водних ресурав. За останш роки сшьським господарством було скинуто у водойми забруднюючих речовин - 151тис.т, цей показник е трет1м серед шших сектор1в нацюнально! економжи. Найбшьш вагомим е забруднення водойм пестицидами I мшеральними добривами, яю м1грують з грунту пщ час опад1в. Дослщження доводять, що шсектициди, що м1стяться у вод1 у вигляд1 суспензш, розчиняються в нафтопродуктах, якими забруднеш рши й озера. Ця взаемод1я призводить до значного ослабления окисних функцш водяних рослин. Потрапляючи у водойми, пестициди накопичуються в планктон!, бентоЫ, риб1, а по ланцюжку харчування потрапляють в оргашзм людини, дшчи негативно як на окрем1 органи, так I на оргашзм у цшому [1].
129
Таблиця 3
Викиди забруднюючих речовин у атмосферу вщ стащонарних джерел _забруднення по Укрмм, 2009-2012 рр._
Вид д1яльносп Обсяги викид1в
2009 2010 2011 2012 2012 у % до 2009
забруднюючих речовин тис.т
Сшьське господарство, мисливство 61,0 71,0 72,2 80,0 131,1
Ва види економ1чно! д1яльност1 3928,1 4131,6 4374,6 4335,3 110,4
дюксиду вуглецю тис.т
Сшьське господарство, мисливство 566,4 718,1 790,5 873,4 154,2
Ва види економ1чно! д1яльност1 152809,1 165041,8 202222,0 198175,1 129,7
Джерело: розраховано автором за [2;3;4;5]
Також до масових забруднювач1в водойм вщ аграрно! сфери можна вщнести метали, отрутох1мжати, радюактивш елементи, що м1грують с пол1в \ стоки тваринницьких ферм. Також в сшьському господарств1 практикуеться \ пряме забруднення водойм, пщ час боротьби з1 шкщниками. Поряд з отрутох1м1катами до водойм потрапляють скиди вщход1в боень, м'ясопереробних, молочних пщприемств та ш. У табл. 4 продемонстровано динамжу використання св1жо! води та вщведення зворотних вод пщприемствами галузей економжи.
3 табл. 4 видно, що сшьське господарство в 2012 р. використало води 3107 млн. м3, що становить 29,6% вщ загального вжитку вс1х галузей економши { е найбшьшим показником у розр1з1 вс1х рок1в. В пор1внянш з 2009 р. даний показник збшьшився на 120,4%. Важливо, що найбшьше сшьським господарством вщведено забруднених вод у поверхнев1 водш об'екти в 2011 р. - 1190 млн. м3.
Вагомою еколопчною проблемою д1яльност1 аграрних пщприемств е утворення та утил1защя в1дход1в. Робота великих вщгод1вельних комплекав несе загрозу заражения грунт1в { вод екскрементами тварин та нагромадженням гною. Функцюнування молочних та м'ясопереробних пщприемств та робота боень щодня забруднюе довкшля вщходами. В табл. 5 наведена динамжа утворення вщход1в в Укра!ш вщ економ1чно! д1яльност1 пщприемств та оргашзацш \ в домогосподарствах.
3 табл. 5 видно, що найбшьше вщход1в у сшьському господарств1 утворилось в 2009 р. - 1230338,3 тис.т., а в загальному, в пор1внянш з 2012 р. сшьське господарство утворило 36,6%. Важливим е те, що в аграрнш практищ
130
розвинутих кра1н, сшьськогосподарсью вщходи майже не потребують утил1заци, так як в бшьшост1 повторно експлуатуються як вторинна сировина. Вщходи рослинництва переробляють в кормовий бшок; за допомогою метанобактерш отримують цшну енергетичну сировину - бюгаз, а оргашчна речовина, яка залишаеться теля бродшня використовуеться, як оргашчне добриво. При рацюнальнш експлуатаци та використанш вщход1в в1тчизняне сшьське господарство мало б змогу заощаджувати до 40% електроенерги та природного газу, а також мати власне оргашчне добриво.
Таблиця 4
Використання свгжо!" води та ввдведення зворотних вод шдприемствами галузей економжи, 2009 - 2012 рр. (млн. м3 )
Роки Галуз1 еконо]шки Використа-но води всього 3 не! на: Вщведено зворотних вод у поверхнев1 водш об'екти
побутово -питш потреби виробнич1 потреби всього у тому чист забруднени X з них без очищенн я
2009 сшьське господарство 2580 35 254 1110 33 31
ва галуз1 економжи 9513 1956 5149 7692 1766 270
2010 сшьське господарство 2565 30 274 1093 74 72
ва галуз1 економжи 9817 1917 5511 8141 1744 312
2011 сшьське господарство 2889 39 285 1190 84 84
ва галуз1 економжи 10086 1860 5514 8044 1612 309
2012 сшьське господарство 3107 30 266 953 71 71
ва галуз1 економжи 10507 1848 5681 7788 1521 292
2012 у % до 2009 сшьське господарство 120,4 85,7 104,7 85,9 215,2 229
ва галуз1 економжи 110,4 94,5 110,3 101,2 86,1 108,1
Джерело: розраховано автором за [2;3;4;5]
Таблиця 5
Утворення вщход1в в УкраУш ввд економ1чно¥ д1яльност1 пщприсмств _та оргашзацш 1 в домогосподарствах, 2009 - 2012 рр._
Показники Утворилось
2009 2010 2011 2012 2012 до 2009
всього, тис. тонн всього, тис. тонн всього, тис. тонн всього, тис. тонн %
Всього 1230338,3 425914,2 447641,2 450726,8 36,6
Сшьське господарство, мисливство 230827,6 8357,7 12218,4 10199,6 4,4
Джерело: розраховано автором за [2;3;4;5]
На рис. 1 виокремлено основш негативш наслщки вщ сшьськогосподарсько! д1яльност1 та запропоновано шляхи 1х зменшення та лжвщування.
131
Запропоноваш заходи виршення негативних наслщюв вщ сшьськогосподарсько! д1яльност1 потребують детально! розробки по кожному пункту. При позитивнш !х реал1заци, багато вищезгаданих процеав будуть взаемодоповнювати одне-одного, як наприклад вторинна переробка оргашчних вщход1в, як результат утворення бюгазу, бюпалива, дозволить заощадити електроенергш та природний газ; вирощування оргашчно! продукци дасть змогу отримувати бшьший дохщ та шше
Забруднення грунт1в
"V
- контроль дотримання кшькосл застосування засоб1в Х1м1заци
- перехвд до оргашчного ведения с/г
- встановлення м1жнародних норматив1в [ жорсткий контроль по кшькосл штратав у продукци рослинництва
Забруднення атмосфери
Забруднення водойм
у ч_
- оновлення техтчно! бази с/г тдириемств
- зменшення х1м1заци с/г д1яльносл
- встановлення м1жнародних норматив1в по дозволенш кшькосл викидiв в атмосферу
- переход с/г техтки на бюлопчне паливо
заборона застосування засоб1в Х1м1заци на територ1ях прилеглих до водних об'жив
- контроль та збшьшення санкцш за викиди вiдxoдiв тваринницькими комплексами
- встановлення сучасних водних очисних споруд
Накопичення с/г вщход1в
- переробка с/г в1дход1в, як вторинно! сировини
- контроль [ збшьшення штрафних санкцгй за недотримання вимог поводження з в1дходами
- заключения договор1в
з тдпрпемствамп по утилзацп в1дход1в, яю вже не тдлягають вторинному обробггку
Рис.1. Негативш еколоНчш наслщки ввд сшьськогосподарсько1*д1яльност1
та шляхи IX подолання
Джерело: розробка автора
Тому стае зрозумшим, що сучасне аграрне виробництво потребуе значних фшансових швестицш на охорону довкшля та рацюнальне природокористування. Також важливим е запровадження еколопчного менеджменту в сшьськогосподарських пщприемствах, що дасть змогу систематизувати та вдосконалити роботу вщдшу менеджменту саме в сфер1 природокористування. В табл. 6 розглянуто динам1ку каштальних швестицш та
132
поточш витрати пщприемств, оргашзацш, установ на охорону та рацюнальне використання природних ресурав.
3 табл. 6 видно, що сшьським господарством, мисливством та пов'язаними з ними послугами на охорону та рацюнальне використання природних ресурав найбшьше було витрачено в 2012 р. - 200108,4 тис. грн., що становить 0,97% вщ решти галузей економжи. В пор1внянш з 2009 р. цей показник збшьшився на 159,1%. Але в пор1внянш з витратами в шших розвинутих крашах, стае зрозумшо, що ця сума е недостатньою \ ця проблема потребуе фшансово! та законотворчо! допомоги вщ держави.
Таблиця 6
Каттальш ¡нвестнцп та поточш витрати пщприсмств, оргашзацш, установ на охорону та ращональне використання природних ресурс1в, 2009-2012 рр.
(тис.грн.)
Роки Каштальш ¡нвестищ1 та поточи! витрати Фактично витрачено-всього У тому числ!
каттальш ¡нвестищ! поточи! витрати
всього з них витрати на каттальний ремонт
2009 Всього 11073467,2 3040732,7 554160,4 8032734,5
Сшьське господарство, мисливство 125780,8 80179,2 53642,2 45601,6
2010 Всього 13128037,6 2761472,1 497957,1 10366565,5
Сшьське господарство, мисливство 96167,3 49327,0 13676,8 46840,3
2011 Всього 18490474,1 6451034,6 843607,3 12039439,5
Сшьське господарство, мисливство 147150,6 83852,7 11889,3 63297,9
2012 Всього 20513990,8 6589336,5 634972,5 13924654,3
Сшьське господарство, мисливство 200108,4 48439,5 2041,7 151668,9
2012 у % до 2009 Всього 185,3 216,7 114,6 173,4
Сшьське господарство, мисливство 159,1 60,4 3,8 332,6
Джерело: розраховано автором за [2;3;4;5]
3 табл. 6 видно, що сшьським господарством, мисливством та пов'язаними з ними послугами на охорону та рацюнальне використання природних ресурав найбшьше було витрачено в 2012 р. - 200108,4 тис. грн., що становить 0,97% вщ решти галузей економжи. В пор1внянш з 2009 р. цей показник збшьшився на
133
159,1%. Але в пор!внянш з витратами в шших розвинутих кра!нах, стае зрозумшо, що ця сума е недостатньою i ця проблема потребуе фшансово! та законотворчо! допомоги вщ держави.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, сучасне аграрне виробництво створюе для людства безл1ч гострих еколопчних проблем. Виршення дано! кризи можливе лише за можливост1 ведения рацюнального природокористування та переоргашзаци робочих процеЫв з ретельним врахуванням загроз можливост1 забруднення довкшля. U,i фактори е елементами еколопчного менеджменту i являються оптимальним шляхом для виходу сшьськогосподарських пщприемств на новий р1вень ведения агроб1знесу.
Л1тература
1. Ол1йник Я.Б. Загальне землезнавство / Я.Б. Ол1йник, Р.П. Федорищак, П.Г. Шищенко. - К.: Знання-Пресс, 2003. - 247 с
2. Статистичний зб1рник "Довк1лля Украши" за 2009 piK / Державний ком1тет статистики Укра!ни: [за ред. Ю.М. Остапчука]. - К., 2010. - 201 с.
3. Статистичний зб1рник "Довкшля Украши" за 2010 piK / Державна служба статистики Украши: [за ред. Н.С. Власенко]. - К., 2011. - 205 с.
4. Статистичний зб1рник "Довкшля Украши" за 2011 piK / Державна служба статистики Украши: [за ред. Н.С. Власенко]. - К., 2012. - 195 с.
5. Статистичний зб1рник "Довкшля Украши" за 2012 piK / Державна служба статистики Укр.:за редакщею Н.С. Власенко. - К., 2013. - 234 с.
6. Статистичний зб1рник "Сшьське господарство Украши" за 2012 piK / Державна служба статистики Украши:[за ред. Н.С. Власенко].- К., 2013. - 392с.
7. Швидь С.Ф. Динамжа залишкових концентрацАй пестицид1в у с1льськогосподарськ1й продукц1! в умовах Полтавсько! област1 / Швидь С.Ф., Швидь Л.М. [та ¿н.] // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи. - 2010. -№ 2. - С.28-32.
Рецензент - к.е.н., доцент MhhIb P.M.
134
