CC BY
22
Орипнальш досл^ження Original Researches < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя печшки i жовчовив1дно1 системи / Pathology of Liver and Biliary Excretion System
УДК 616.36-003.826-007+616.12-008.331(075.8) DOI: 10.22141/2308-2097.53.2.2019.168984
Степанов Ю.М.
ДУ «1нститутгастроэнтерологи НАМН Укра/ни», м. Днпро, Укра/на
Результати обсервацмного перехресного дос^дження PRELID 2 (2015-2016). Частина 2. Фактори ризику неалкогольноТ жировоТ хвороби печiнки
W ■ ш ш
и методи л^ування хвороби в пацieнтiв, якi звертаються до терапевтiв i гастроентерологiв в УкраТн1
For cite: Gastroenterologia. 2019;53(2):106-114. doi: 10.22141/2308-2097.53.2.2019.168984
Резюме. Мета: оцнити наявнсть у хворих ¡з п'дтвердженим i нетдтвердженим дагнозом НАЖХП фак-торв ризику й фонових станв; переваги практикуючих лкарв щодо фармаколопчних i нефармаколопчних методов лкування НАЖХП в умовах реально! клЫчно! практики. Матер'али та методи. У дослдження включено 5000 па^енлв (у середньому по 50 па^енлв з': 100 дослдницьких центрв), серед них 2450 жiнок (49,00 %) i 2550 чолов'кв (51,00 %), середнй вЫ — (52,83 ± 12,33) року. Для проведения дослдження в УкраЫ було вщбрано 100 гастроентеролопчних. в1дд1лень. До списку дослдницьких центрв включалися в^лення з квал'1ф'1кованим персоналом, забезпеченi належними матер'алами й техшчним обладнанням, з обов'язковою наявн'ютю м'юцевого Комтету з питань етики. У досл'1дженн'1 застосован дан'1, отриманi п'щ час одного звичайного в'зиту пацента до включеного в дослдження центру. П'щ час в'зиту реестрували-ся основнi вих\дн1 дан'1 пацента, дан нструментальних методов обстеження (ультразвукове дослдження печ'мки), результати лабораторних анал'з'в, вдомост щодо застосування методик лкування (фармаколопчних. i нефармаколопчних). Д1агноз НАЖХП встановлювався або виключався на пдставi результатв лабораторних та iнструментальних даних, внесених у медичн картки. Результати. У цлому фактори ризику НАЖХП виявлено в 4650 (93,00 %) пац1ент'в. Найчастше виявлялися надм'рна вага (91,90 %), гi-перхолестеринем'я (61,44 %), г'1перл'1п'1дем'1я (41,23 %). Частота виявлення практично вс'х. досл':джуваних. факторiв ризику (за винятком пперхолестеринемп) в'1ропдно вища (p < 0,05) в груп па^ен^в з пдтвердже-ним дагнозом НАЖХП, нiж у групi па^ен^в з нетдтвердженим диагнозом НАЖХП. Нефармаколопчн'1 й фармаколопчн методи лкування застосовували бльшсть па^ен^в (90,44 i 93,82 % в'1дпов'1дно). Б'льш'ють як нефармаколопчних, так i фармаколопчних методов лкування в'1ропдно частше застосовувались у па-ц '1ент'1в :з п1дтвердженим диагнозом НАЖХП (p < 0,05). Висновки. За результатами дослдження визначен найвагом'1ш'1 фактори ризику НАЖХП. Частота виявлення практично вс'х. досл':джуваних. факторiв ризику (за винятком пперхолестеринемп) в'1ропдно вища (p < 0,05) в групi па^ен^в з тдтвердженим диагнозом НАЖХП, нiж у групi па^ен^в з нетдтвердженим дагнозом НАЖХП. Досл1дження також дозволило оцми-ти фармаколопчн й нефармаколопчн'1 методи, що найбльш часто застосовуються в лкуванн хворих на НАЖХП в УкраМ.
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печiнки; фактори ризику; фармаколопчн й нефармако-логiчнi методи лкування
© «Гастроентеролопя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Степанов Юрм Миронович, доктор медичних наук, професор, ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Укра'1'ни», пр. Слобожанський, 96, м. Днтро, 49074, УкраТна; e-mail: gastrodnepr@i.ua
For correspondence: Yu. Stepanov, MD, PhD, Professor, State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Slobozhanskii avenue, 96, Dnipro, 49074, Ukraine; e-mail: gastrodnepr@i.ua
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) становить серйозну загрозу для здоров'я в усьому свт через зростання захворюваност на НАЖХП i и поширеностi. Вона стае основною причиною захво-рювань печiнки на додаток до !! сильного зв'язку iз серцево-судинними й метаболiчними захворюван-нями. Тому И профiлактика й лiкування викликають великий штерес [1].
Компоненти метаболiчного синдрому тюно пов'язанi з патогенезом НАЖХП. До них належать таы фактори ризику, як ожиршня, дiабет, гшертошя та дислiпiдемiя [2]. Крiм того, патогенез НАЖХП також включае генетичш, демографiчнi, клiнiчнi й еколопч-ш фактори [3, 4]. Стать i вiк е важливими в розвитку НАЖХП, поширенють яко!, як правило, вище в чоло-вiкiв [5—7]. Проте деяи дослiдження також повтом-ляли про бiльш високу поширенють НАЖХП у жшок
[8]. У чоловшв НАЖХП «дотримуеться перевернуто! U-подiбно! криво!»: !! поширенiсть зростае вщ молод-шого до середнього вшу, а попм зменшуеться приблиз-но у вщ 50 рокiв [6, 7]. I навпаки, НАЖХП виявляеться менше в жшок у передменопауз^ значно зростае пiсля 50-рiчного вшу й досягае пiку пiсля 60 роыв [6, 7]. Yang et al. показали, що в чоловшв тдвищений ризик розвитку тяжкого фiброзу порiвняно з жшками перед менопаузою, однак подiбний до такого в жшок у постме-нопауз^ це свiдчить про те, що жiночi гормони можуть мати захисш ефекти щодо розвитку фiброзу печiнки
[9]. НАЖХП е бтьш поширеною в похилому вiцi вна-слiдок збiльшення частоти пов'язаних з нею факторiв ризику, таких як метаболiчний синдром, дiабет i гшер-тензiя. Нещодавнiй систематичний огляд показав, що похилий вiк е незалежним предиктором розвинутого фiброзу [10]. 3i збiльшенням вiку також збiльшуються позапечiнковi прояви НАЖХП i, отже, юнуе пдвище-ний ризик захворюваностi й смертност в старших по-пулящях.
Ожирiння е основним фактором ризику НАЖХП, що шдлягае модифшаци. НАЖХП е в два рази бтьш поширеною в ошб iз надмiрною вагою i в чотири рази бтьш поширеною в популящях з ожиршням [11]. Прирiст маси тюно пов'язаний з розвитком НАЖХП, причому навггь незначний прирiст ваги демонструе збтьшення ризику розвитку НАЖХП [12, 13]. Ожиршня також пдвищуе ризик розвитку стеатогепатиту, фiброзу й гепатоцелюлярно! карциноми, але поточнi даш суперечать деяким дослiдженням, у яких не ви-явлено зв'язку мiж ожирiнням i прогресуванням фь брозу [14]. Розподт жирово! тканини бтьш чгтко пов'язаний iз НАЖХП, шж кiлькiсть жирово! тканини. Вюцеральне ожирiння пов'язане з резистентнiстю до шсулшу й пiдвищеним вмiстом печшкового жиру. Вивiльнення прозапальних i профiброгенних медiа-торiв, таких як фактор некрозу пухлини й лептин, за допомогою вюцерально! жирово! тканини може вщ-гравати роль у птвищенш ризику розвитку фiброзу. На втмшу вiд цього пiдшкiрне ожирiння обернено пов'язане з умютом печiнкового жиру [15, 16]. Це по-яснюе високу поширенють НАЖХП в азiатськiй по-
пуляци при бiльш низькому шдекш маси тiла й пере-важаннi вiсцерального ожирiння [17]. Нещодавнш метааналiз показав, що ожирiння (втповтно до етшч-но-специфiчного вiдсiкання шдексу маси тiла (1МТ)) може прогнозувати прший довгостроковий прогноз у пащенпв iз НАЖХП [18].
Тому сучасш терапевтичнi пiдходи пiдкреслюють значення змши способу життя, включно з фiзичною активнiстю й здоровим харчуванням, що призначеш головним чином для контролю маси тта й кардюмета-болiчних факторiв ризику, пов'язаних iз метаболiчним синдромом.
У рандомiзованому дослiдженнi хворих на НАЖХП без дiабету показаний протизапальний ефект вгта-мiну Е для покращання гiстологiчних особливостей стеатогепатиту порiвняно з плацебо [19]. Цi висновки були шдтверджеш в недавньому метааналiзi, який також показав покращання гютолопчних особливостей стеатозу, але не фiброзу [20]. Вiтамiн Е рекомендований для пащенпв iз пiдтвердженою морфолопчно НАЖХП без дiабету або декомпенсованого цирозу печшки [21]. Однак, враховуючи збтьшення загально! смертностi при прийомi високих доз [22] i ризик розвитку раку простати [23], вггамш Е використовують тiльки пiсля встановлення особисто! або сiмейно! iсторi! раку пе-редмiхурово! залози.
Деякi дослтження вивчали вплив антидiабетичних препаратiв на переб^ НАЖХП серед осiб iз супутнiм дiабетом. Пiоглiтазон, використовуваний протягом 18 мюящв в осiб iз дiабетом у поеднаннi з гшокалоршною дiетою, показав покращення структурних змш печш-ки значно бiльше, шж плацебо [24]. Однак пiоглiтазон може викликати збiльшення маси тiла [25] i пiдвищену частоту серцево! недостатност [26].
Агонiсти GLP-1 (тобто лiраглутид) останнiм часом викликають особливий штерес, хоча даш обмежеш. А равдомзоваш контрольованi дослiдження, що включали ошб iз дiабетом i НАЖХП ^агностовану при ультразвуковому дослiдженнi (УЗД)), показали, що пащенти, якi отримували лiраглутид протягом 24 тиж-шв, мали найбiльше зниження внутрiшньопечiнкового жиру при УЗД порiвняно з тими, яы отримували мет-формiн або сульфонтсечовину [27].
Статини також були запропоноваш як терапiя, що може покращити стан печiнки при НАЖХП з огляду на те, що !х застосування пов'язане з бтьш низьким ризиком прогресування фiброзу в пащенпв з iншою етiологiею захворювання печiнки [28]. Хоча статини можуть бути показаш багатьом пацiентам iз НАЖХП через супутнi захворювання, включаючи гшерхолес-теринемiю, клiнiцисти можуть обмежувати !х при-значення з огляду на гепатотоксичнють. У 2015 рощ проведене проспективне когортне дослiдження 20 пащенпв iз пiдтвердженим бiопсiею стеатогепатитом, яы отримували розувастатин i рекомендаций щодо мо-дифiкацil' способу життя [29]. Незважаючи на втсут-нють змiн 1МТ, автори виявили завершення неалкогольного стеатогепатиту при повторнш бюпси печiнки у 19 пацiентiв, що вказуе на потенцшний корисний ефект терапи статинами. Однак у 2017 рощ дослтжен-
ня, у якому взяв участь 101 пащент i3 пщтвердженим бiопсieю стеатогепатитом, не виявило пстолопчного покращання в пацieнтiв, яи приймали статини протягом 36 мюящв [30]. У цiлому дослщження статинiв у хворих на НАЖХП були невеликими i виконувалися протягом вщносно коротких перiодiв часу. Однак, не-зважаючи на цi змшаш результати, жоднi дослщжен-ня не показали, що статини шкiдливi для пащентав i3 НАЖХП, тому статини залишаються важливою скла-довою терапй' в пацieнтiв iз гiперлiпiдемieю й серцево-судинними захворюваннями.
Фармакологiчне лшування на пiзнiх стадiях може доповнювати модифiкацiю способу життя. Незважа-ючи на епiдемiю НАЖХП, безпосереднi варiанти лшу-вання все ще вщсутш, i, отже, збiльшуeться економiчне навантаження на системи охорони здоров'я [2].
Метою даного обсервацшного ешдемюлопчного перехресного багатоцентрового дослщження було ви-вчення наявност у хворих iз пщтвердженим i непщ-твердженим дiагнозом НАЖХП факторiв ризику й фонових сташв; переваг практикуючих лiкарiв щодо фармаколопчних i нефармакологiчних методiв лшу-вання НАЖХП в умовах реально! кшшчно! практики.
Матерiали та методи
Проведено епщемюлопчне обсервацiйне перехрес-не багатоцентрове дослiдження з оцiнки поширеностi НАЖХП i визначення факторiв ризику захворювання в пацieнтiв, якi звертаються до терапевпв i гастроен-терологiв в Укршш, що тривало з вересня 2015 року по лютий 2016 року. У дослщженш було застосовано даш, отримаш п!д час одного звичайного вiзиту пацieнтiв до дослщницького центру. Пiд час вiзиту реeструвалися основнi вихiднi данi пацieнта. Дiагноз НАЖХП вста-новлювався або виключався на пiдставi результатiв лабораторних та шструментальних даних, внесених у медичш картки. Для проведення дослiдження в Украш було вiдiбрано 100 гастроентеролопчних вiддiлень. До списку дослiдницьких центрiв включалися вщдтення з квалiфiкованим персоналом, забезпечеш належними матерiалами й техшчним обладнанням, з обов'язковою наявнiстю мюцевого Комiтету з питань етики. У до-слiдження включено 5000 пацieнтiв (у середньому по 50 пацieнтiв iз кожного зi 100 дослщницьких центрiв), серед них було 2450 жшок (49,00 %) i 2550 чоловтв (51,00 %), середнш вiк — (52,83 ± 12,33) року.
Шд час вiзиту до дослщницького центру в список включали вшх послiдовних пацieнтiв, якi задовольняли критерiям включення/виключення.
Критерй' включення:
— амбулаторш пацieнти вiком вiд 18 до 80 роыв, у тому чи^ з пiдозрою на НАЖХП (пацieнти з ожи-рiнням, цукровим дiабетом 2 типу, дислiпiдемieю, гiперхолестеринемieю, метаболiчним синдромом, ri-пертензieю), якi вперше або регулярно звертаються до вщбраних для дослiдження терапевтав/гастроентеро-логiв з будь-яко! причини;
— готовнiсть взяти участь у реeстровому досль дженш й пiдписання форми iнформованоï згоди до включення в дослщження.
Критерй' виключення:
— пiдтверджена вагiтнiсть;
— алкогольне захворювання печiнки (пдтвердже-ний дiагноз або вживання алкоголю в добових дозах > 40 г для чоловтв i > 20 г для жшок у перерахунку на етанол);
— вiрусний гепатит (встановлений або документально пщтверджений);
— автоiмунний гепатит (встановлений або документально пдтверджений);
— токсичне ураження печiнки (встановлене або документально пщтверджене);
— генетична хвороба (встановлена або документально пщтверджена);
— пщтверджена вiдсутнiсть захворювань печiнки («здоровi суб^кти»);
— неможливiсть брати участь у дослщженш з будь-яко1 причини.
Усi процедури, необхiднi для дослщження, виконувалися пiд час одного вiзиту. День вiзиту вважався датою пщписання пацieнтом форми шформовано!' згоди. Пiд час вiзиту реeстрували такi данi:
1. Демографiчнi данi (вiк, стать).
2. Медичний анамнез:
— гiпертензiя;
— iншi (за винятком гiпертензiï) серцево-судиннi захворювання;
— захворювання, що супроводжуються порушен-ням метаболiзму лiпiдiв;
— дiабет 2 типу;
— перюд менопаузи (якщо так, то зазначали, чи за-стосовуeться гормонозамiсна терапiя);
— пщтверджений дiагноз НАЖХП;
— гепатит (зазначали етюлопю: вiрусний, алко-гольний, токсичний, iншi форми).
3. Скарги (загальна слабкiсть, втома, зниження/ втрата апетиту, непр^мт вiдчуття й бiль у правому пщребер'1, гiркий присмак у рота).
4. Антропометричш показники (зрют, маса тiла, ш-декс маси тла, окружнiсть талй').
5. Об^ктивш данi:
— артерiальний тиск;
— фенотиповi ознаки (печiнковi стигми).
6. Додаткова шформащя, що вносилася в онлайн-1РК (на пiдставi медично!' документацй'):
— результати лабораторних аналiзiв (рiвень глю-кози в кровi натще, рiвень iнсулiну натще, шдекс ш-сулiнорезистентностi (HOMA-IR), протромбiновий шдекс, кшьысть тромбоцитiв, рiвень альбумiну, загаль-ного холестерину, триглiцеридiв, лiпопротеïдiв високо!' щiльностi, iндекс атерогенностi, рiвень аланшамшо-трансферази (АЛТ), аспартатамiнотрансферази (АСТ), гамма-глутамштранспептидази (ГГТ), результат тимо-лово1 проби, рiвень загального бiлiрубiну, прямого й непрямого бшрубшу, результати аналiзiв «Ф1броТест» i «ФiброМакс»);
— данi шструментальних методiв обстеження (уль-тразвукове дослщження печiнки);
— данi щодо застосування методик лiкування m^e^ тiв iз НАЖХП (фармакологiчних i нефармакологiчних).
Статистичний ан^з отриманих даних прово-дився за допомогою прикладних програм Statistica for Windows 6.0. Осильки бiльшiсть даних мали нор-мальний розподiл, використовувалися показники па-раметрично! статистики — середне (М) i стандартне вiдхилення (SD). Для виявлення взаемозв'язив мiж рiзними значеннями дослiджуваних показникiв засто-совувався кореляцшний аналiз. Для визначення значу-щостi вiдмiнностей мiж показниками використовували t-критерiй Стьюдента, критерiй х2 Шрсона. Рiзниця вважалася вiрогiдною при р < 0,05. Для визначення значимост факторiв ризику використовували вщно-шення шансiв (ВШ) i 95% довiрчий iнтервал.
Результати та обговорення
Прогностична цшнють фактор'в ризику НАЖХП
У цшому фактори ризику НАЖХП виявлено в 93,00 % (4650) пащентав (табл. 1). Найчастiше виявля-лися такк
— надмiрна вага (1МТ > 25 кг/м2) — 91,90 %;
— гiперхолестеринемiя — 61,44 %;
— гiперлiпiдемiя — 41,23 %.
Частота виявлення практично вшх дослщжуваних факторiв ризику (за винятком гшерхолестеринеми) вь рогiдно вища (p < 0,05) у групi пащенпв iз шдтвердже-ним дiагнозом НАЖХП, шж у групi пацiентiв iз нешд-твердженим дiагнозом НАЖХП. Порiвняльний аналiз за частотою iдентифiкуючих факторiв ризику свiдчить, що при !х наявностi ймовiрнiсть пiдтвердження дiа-гнозу НАЖХП вища: надмiрна вага збтьшуе ймовiр-
нiсть встановлення (пiдтвердження) дiагнозу НАЖХП у 2,71 раза (ВШ = 2,71), дiабет 2 типу — в 1,27 раза (ВШ = 1,27), гiперлiпiдемiя — на 18 % (ВШ = 1,18).
Визначення основних фактор'в ризику НАЖХП i частоти Тх виникнення в piзних якових пдгрупах
Анал1з частоти основних факторiв ризику НАЖХП у рiзних вшових групах показав, що надмiрна вага (1МТ > 25 кг/м2) найчастiше виявляеться у вшових групах 60-69 роив (96,1 %) i 50-59 рокiв (95,32 %). Максимальна частота виявлення дiабету 2 типу спосте-рiгаеться у втэвш групi 70-80 роив (34,35 %) i знач-но знижуеться в групах молодшого вiку (до 4,76 % у груш 18-29 роив). Частота визначення гшерлшщеми е найвищою у вшэвих групах 50-59 роив (44,72 %) i 60-69 роив (40,58 %). А виявлення гшерхолестеринеми суттево збiльшуеться тсля 40 рокiв, досягае максимального рiвня у вiцi 50-59 роыв (64,48 %), а пiсля 60 роыв дещо знижуеться.
Прогностична цшнють клЫчно значущих вдхилень лабораторних показниюв для пдтвердження д1агнозу НАЖХП
Прогностична цшнють клМчно значущих вщхи-лень лабораторних показниыв для пiдтвердження дiа-гнозу НАЖХП наведена в табл. 2. Практично за вшма поданими параметрами частота тдтвердження дiа-гнозу НАЖХП вища за наявност суттевих вiдхилень (за оцiнкою лiкаря), шж при нормальних показниках. Цей факт дозволяе зробити висновок про залежшсть
Таблиця 1 — Наявнсть фактор'в ризику НАЖХП та оцнка ix прогностичного значення
в обстежених пац1снт1в, n (%)
Фактори ризику Група Загалом (n = 5000) р (X2)
Пiдтверджений д!агноз НАЖХП (n = 3571) Непщтверджений дiагноз НАЖХП (n = 1429)
Наявнсть фактор'в ризику
Hi 182 (5,1) 168 (11,76) 350 (7,0) р < 0,0001 (X2 = 69,53)
Так 3389 (94,9) 1261 (88,24) 4650 (93,0)
У тому числi
Надмфна вага (1МТ > 25 кг/м2) 3367 (94,29) 1228 (85,93) 4595 (91,90) р < 0,0001 (X2 = 95,66)
ВШ (95% Д1) 2,71 (2,18-3,33)
Дiабет 2 типу 865 (25,52) 268 (21,25) 1133 (24,37) р = 0,003 (X2 = 9,10)
ВШ (95% Д1) 1,27 (1,08-1,49)
Гiперлiпiдемiя 1434 (42,31) 483 (38,30) 1917 (41,23) р = 0,014 (X2 = 6,10)
ВШ (95% Д1) 1,18 (1,03-1,35)
Гiперхолестеринемiя 2087 (61,58) 770 (61,06) 2857 (61,44) р = 0,747 (X2 = 0,10)
ВШ (95% Д1) 1,02 (0,89-1,17)
Середшй BiK жiнок (45-55 poKiB) 683 (20,15) 209 (16,57) 892 (19,18) р = 0,006 (X2 = 7,59)
ВШ (95% Д1) 1,27 (1,07-1,51)
lншi фактори 194 (5,43) 45 (3,15) 239 (4,78) р = 0,0031 (X2 = 8,76)
ВШ (95% Д1) 1,64 (1,17-2,34)
Taönuw 2 — npomocTMHHa ^HHicTb KniHiHHo 3Hany^ux BigxuneHb naöopaTopHux noKa3HUKiB gna nigTBepgxeHHa giamo3y HAMXn (MeguHHa o^iHKa KniHiHHoi3Hany^ocTi BigxuneHb), n (%)
napaMeTpu rpyna P (X2)
niflTBepflweHMM giamo3 HAXXn HenigTBepAMeHMM fliamo3 HAXXn
PiBeHb rnKKo3M b KpoBi HaT^e
BiflXM^eHHA 1277 (74,68) 433 (25,32) p < 0,0001 (X2 - 18,05)
HopMa 2122 (69,46) 933 (30,54)
BW (95% fll) 1,36 (1,18-1,58)*
PiBeHb iHcyniHy HaT^e
BiflXM^eHHA 40 (90,91) 4 (9,09) p - 0,005 (X2 - 7,72)
HopMa 148 (71,15) 60 (28,85)
BW (95% fll) 4,14 (1,40-16,55)*
lHcyniHope3UCTeHTHicTb (HgeKC HOMA-IR > 1,64)
HOMA-IR > 1,64 153 (75,74) 49 (24,26) p - 0,279 (X2 - 1,17)
HOMA-IR < 1,64 32 (68,09) 15 (31,91)
BW (95% fll) 1,46 (0,67-3,05)
npoTpoMÖHoBMM iHgeKC
BiflXM^eHHA 246 (73,87) 87 (26,13) p - 0,602 (X2 - 0,273)
HopMa 1614 (72,51) 612 (27,49)
BW (95% fll) 1,07 (0,82-1,41)
KinbKiCTb TpoMÖo^TiB
BiflXM^eHHA 325 (75,58) 105 (24,42) p - 0,114 (X2 - 2,501)
HopMa 2236 (71,94) 872 (28,06)
BW (95% fll) 1,21 (0,95-1,54)
PiBeHb 3aranbHoro xonecTepuHy
BiflXM^eHHA 2225 (73,29) 811 (26,71) p - 0,062 (X2 - 3,48)
HopMa 1057 (70,66) 439 (29,34)
BW (95% fll) 1,14 (0,99-1,31)
PiBeHb Tpurn'^epugiB
BiflXM^eHHA 1152 (75,59) 372 (24,41) p - 0,050 (X2 - 3,85)
HopMa 1188 (72,53) 450 (27,47)
BW (95% fll) 1,17 (1,0-1,38)
PiBeHb AflT
BiflXM^eHHA 1 317 (74,87) 442 (25,13) p - 0,001 (X2 - 10,765)
HopMa 2 167 (70,47) 908 (29,53)
BW (95% fll) 1,25 (1,09-1,43)*
PiBeHb ACT
BiflXM^eHHA 948 (78,67) 257 (21,33) p < 0,0001 (X2 - 30,33)
HopMa 2452 (70,46) 1028 (29,54)
BW (95% fll) 1,55 (1,32-1,81)*
PiBeHb rrT
BiflXM^eHHA 618 (73,84) 219 (26,16) p - 0,210 (X2 - 1,573)
HopMa 1269 (76,12) 398 (23,88)
BW (95% fll) 0,88 (0,73-1,08)
3aranbHa o^iHKa
BiflXM^eHHA 3058 (73,02) 1130 (26,98) p < 0,0001 (X2 - 32,27)
HopMa 513 (63,18) 299 (36,82)
BW (95% fll) 1,58 (1,34-1,85)*
npuMiTKa. * — p < 0,05 — BiporigHicTb po36ixHocTeu Mix rpynaMU 3a t-KpuTepicM CTbwgeHTa.
nacTOTi nigTBepgxeHHH giarH03y HAXXn Big HaHBHocri KniHinHO 3Hanymix BigxineHb y na6opaTopHix noKa3Hi-Kax. TaK, HaHBHicTb KniHinHO 3Hanymix BigxineHb piB-hh rnroK03i b nameHTiB gocnigxyBaHoi rpyni 36inbmye HMOBipHicTb nigTBepgxeHHH giarH03y HAXXn y 1,36 pa3a (Bm = 1,36; 95% ,1 1,18-1,58; p < 0,0001). Big-xineHHH piBHH iHcyniHy 36inbmye HMOBipHicTb nigTBep-gxeHHH giarHO3y HAXXn y 4,14 pa3a (Bm = 4,14; 95% ,1 1,40-16,55; p = 0,005). BigxineHHH piBHiB AflT i ACT TaKOx MaroTb cTaTicTinHO 3Hanymy nporaocnnHy ^h-HicTb gnH nigTBepgxeHHH giarHO3y HAXXn.
3HoneHH9 yAbTpa3ByKOBoro AOCA.igK.eHH9 b nigTBepAKeHHi AiarHO3y HAXXn
AHani3 pe3ynbTaTiB ynbTpa3ByK0B0r0 gocnigxeHHH neniHKi noKa3aB 3HanHy nporaocnnHy цiннicтb 6inbmocri giaraocTinHix napaMeTpiB (naTonorinHix 3MiH) gra nig-TBepgxeHHH giarHO3y HAXXn. ^ оцiнкa rpyHTyeTbCH Ha BiporigHix BigMiHHocTHx y nacTOTi nigTBepgxeHHH gia-rHO3y HAXXn y пaцieнтiв 3i 3MiHaMi neniHKi 3a gaHi-Mi Y3, nopiBHHHO 3 nameHTaMi, y hkix 3a3HaneHi 03Ha-ki BigcyTHi.
,iaraocTinHi xapaKTepiCTiKi y3, neniHKi, ^o ko-penroroTb 3 nigBimeHHHM nacTOTi nigTBepgxeHHH gia-rHO3y HAXXn 3a ix HaHBHocri (nopiBHHHO 3 Bigcyraic-Tro), TaKi: BiHBneHHH naTonorinHix 3MiH (71,9 i 55,15 % BignoBigHO, p < 0,0001), 36inbmeHHH po3Mipy neniHKi (73,33 i 67,77 %, p < 0,0001), 3MiHi b exocTpyKTypi neniHKi (73,13 i 50,79 %, p < 0,0001), HepiBHiH KOHTyp neniHKi (79,78 i 70,78 %, p < 0,0001), gi$y3Hi 3MiHi b пeniнцi (73,37 i 45,4 %, p < 0,0001). iHmi xapaKTepicTi-
ki He MaroTb cTaTicTinHO 3Hanymoi цiнноcтi, a6o ix HaHBHicTb 3MeHmye HMOBipHicTb nigTBepgxeHHH giarHO3y
HAXXn.
«Oi6poTecT» 6yno npoBegeHO rame 33 (0,66 %) na-цieнтaм, ^o He gae MOxniBocri 3po6iTi cTaTicTinHO 3Hanymi bhchobkh Ha nigcTaBi OTpiMaHix pe3ynbTaTiB. TecT «Oi6poMaKc» 6yno npoBegeHO 63 (1,26 %) nam-eHTaM. He3HanHa KinbKicTb npoBegeHix aHani3iB He go3BonHe 3giHcHiTi 06'eKTiBHy cTaTicTinHy оцiнкy pe3ynbTaTiB.
qapmakoaorhhe h hefyapmakoaorhhe afcybahhb b na^ehtib i3 nigtbepakehum i henigtbepakehum aiarho3om haxxn
He^apMaKonorinHe niKyBaHHH 3acTocoByBani 4522 (90,44 %) nameHTaM. Boho nonHrano b 3MeHmeHHi (cTa-6ini3ami) Maci Tina (IMT < 25 Kr/M2) y 3926 (78,52 %) na-merniB, HopMani3am'i xapnyBaHHH y 4421 (88,42 %) nameHTa h nigBimeHHi $i3inHoi aKTiBHocTi b 3832 (76,64 %) naujemiB (Ta6n. 3). flime 1415 (28,3 %) пaцieнтiв npi-niHini BxiBaTi anKoronb.
BinbmicTb i3 цIx He^apMaKonorinHix MeTogiB niKy-BaHHH nacTime 3acTocoByroTbcH b rpyni пaцieнтiв i3 nig-TBepgxeHiM giarH030M HAXXn (p < 0,05).
OapMaKonorinHe niKyBaHHH 3acTocoByBaB 4691 (93,82 %) nameHT. Cepeg iHmix npenapaTiB renaTonpo-TeKTopi 3acTocoByroTb 83,7 % пaцieнтiв, npenapaTi, ^o nigBimyroTb nyTniBicTb TKaHiH go iHcyniHy, — 21,86 % naujemiB, ninigo3Hixyroni npenapaTi — 54,78 % nam-eHTiB, MeTa6oninHi npenapaTi — 65,86 % nameHTiB, aH-TiOKcigaHTHi npenapaTi — 55,06 % nameHTiB (Ta6n. 4).
Ta6nuw 3 — Hacrora 3acrocyBaHHn HetyapMaHonorinHoro niKyBaHHH b o6cre^eHux na^cHTiB, n (%)
napaMeTpu rpyna 3aranoM (n = 5000)
niflTBepfl^eHMM giarH03 HAXXn (n = 3571) HenigTBepAweHMM fliamo3 HAXXn (n = 1429)
3acTocyBaHHH He^aPMaKouorinHoro uiKyBaHHH 3261 (91,32) 1261 (88,24) 4522 (90,44)
P (X2) P < 0,001 (X2 = 11,16)
y TOMy HUCni
3MeHweHHA (cTa6iui3a^fl) Macu Tim (IMT < 25 Kr/M2) 2929 (82,02) 997 (69,77) 3926 (78,52)
P (X2) P < 0,0001 (X2 = 90,85)
HopMaui3a^fl xaPnyBaHHH 3205 (89,75) 1216 (85,09) 4421 (88,42)
P (X2) P < 0,0001 (X2 = 21,61)
niflBM^eHHH ^i3UHHOI aKTUBHoCTi 2804 (78,52) 1028 (71,94) 3832 (76,64)
P (X2) P < 0,0001 (X2 = 24,70)
BiflMOBa Big yxuBaHHH amorous 994 (27,84) 421 (29,46) 1415 (28,3)
P (X2) P < 0,249 (X2 = 1,33)
IHmi MeTogu 35 (0,98) 41 (2,87) 76 (1,52)
P (X2) P < 0,0001 (X2 = 24,33)
noegHaHHH 2 a6o 6iubme MeTogiB He^aPMaKOuorinHoro uiKyBaHHH 2992 (83,78) 1169 (81,81) 4161 (83,22)
P (X2) P < 0,090 (x2 = 2,87)
Таблиця 4 — Частота застосування фармаколопчних метод/в лкування в обстежених пащентв
Параметри Група Загалом (n = 5000)
Пщтверджений д!агноз НАЖХП (n = 3571) Непщтверджений дiагноз НАЖХП (n = 1429)
Застосування фармаколопчного лкування 3423 (95,86) 1268 (88,73) 4691 (93,82)
р (X2) р < 0,0001 (x2 = 89,28)
У тому числi
Гепатопротектори 3125 (87,51) 1060 (74,18) 4185 (83,7)
р (X2) р < 0,0001 (x2 = 132,98)
Препарати, що пщвищують чутливють тканин до ЫсулЫу 866 (24,25) 227 (15,89) 1093 (21,86)
р (X2) р < 0,0001 (x2 = 41,81)
Лтщознижую^ препарати 2045 (57,27) 694 (48,57) 2739 (54,78)
р (X2) р < 0,0001 (x2 = 31,19)
Метаболiчнi препарати 2433 (68,13) 860 (60,18) 3293 (65,86)
р (X2) р < 0,0001 (x2 = 28,68)
Антиоксидантш препарати 2003 (56,09) 750 (52,48) 2753 (55,06)
р (X2) р < 0,021 (x2 = 5,361)
Частота застосування Bcix фармаколопчних методiв л^вання була значно вищою в груш пащенпв i3 шд-твердженим дiагнозом НАЖХП (p < 0,05).
У Цлому фактори ризику НАЖХП виявлено у 4650 (93,00 %) пащентав. Найчастше виявлялися надмiрна вага (91,90 %), гiперхолестеринемiя (61,44 %), гшерль пiдемiя (41,23 %). Частота виявлення практично вшх дослiджуваних факторiв ризику (за винятком гшерхо-лестеринеми) вiрогiдно вища (p < 0,05) у груш пащенпв з пiдтвердженим дiагнозом НАЖХП, шж у групi пащ-ентав iз непiдтвердженим дiагнозом НАЖХП. Результата дослщження свiдчать, що за ix наявностi ймовiр-нiсть пщтвердження дiагнозу НАЖХП вища: надмiрна вага збтьшуе вiрогiднiсть встановлення (пттверджен-ня) дiагнозу НАЖХП у 2,71 раза, дiабет 2 типу — у 1,27 раза, гiперлiпiдемiя — на 18 %.
Також наявнють кшшчно значущих вiдxилень рiв-ня глюкози в пацiентiв дослiджуваноi групи збтьшуе ймовiрнiсть пiдтвердження дiагнозу НАЖХП в 1,36 раза, втхилення рiвня шсулшу — у 4,14 раза. Втхилен-ня рiвнiв АЛТ i АСТ також мають статистично значу-щу прогностичну цiннiсть для пiдтвердження дiагнозу НАЖХП.
Нефармакологiчнi й фармакологiчнi методи ль кування застосовували бiльшiсть пащенпв (90,44 i 93,82 % втповтно). Серед нефармакологiчниx лша-рi выдавали переваги зменшенню (стабiлiзацii) маси тта, нормалiзацii харчування й пiдвищенню фiзичноi активностi. Найпоширенiшими фармакологiчними групами препаратав виявилися гепатопротектори, пре-парати, що птвищують чутливiсть тканин до шсулшу, лштознижукш препарати, метаболiчнi й антиокси-дантнi препарати. Бiльшiсть як нефармаколопчних, так i фармакологiчниx методiв лшування вiрогiдно час-тiше застосовувались у пащенпв iз пiдтвердженим дiа-гнозом НАЖХП (p < 0,05).
Висновки
Визначеш найвагомiшi фактори ризику НАЖХП. Дослщження також дозволило оцiнити фармаколопчш й нефармакологiчнi методи, що найбтьш часто засто-совуються в лшуванш хворих на НАЖХП в Украшь
Конфлшт iHTepeciB. Не заявлений.
References
1. Perdomo CM, Fruhbeck G, Escalada J. Impact of nutritional changes on nonalcoholic fatty liver disease. Nutrients. 2019 Mar 21;11(3). pii: E677. doi: 10.3390/nu11030677.
2. Iqbal U, Perumpail BJ, Akhtar D, Kim D, Ahmed A. The epidemiology, risk profiling and diagnostic challenges of nonalcoholic fatty liver disease. Medicines (Basel). 2019 Mar 18;6(1). pii: E41. doi: 10.3390/medi-cines6010041.
3. Byrne CD, Targher G. NAFLD: a multisystem disease. J Hepatol. 2015Apr;62(1 Suppl):S47-64. doi: 10.1016/j.jhep.2014.12.012.
4. KonermanMA, Walden P, JosephM, JacksonEA, Lok AS, Ruben-fire M. Impact of a structured lifestyle programme on patients with metabolic syndrome complicated by non-alcoholic fatty liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2019Feb;49(3):296-307. doi: 10.1111/apt.15063.
5. Williams CD, Stengel J, Asike MI, al. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: A prospective study. Gastroenterology. 2011 Jan;140(1):124-31. doi: 10.1053/j.gas-tro.2010.09.038.
6. Fan JG, Zhu J, Li XJ, et al. Prevalence of and risk factors for fatty liver in a general population of Shanghai, China. J Hepatol. 2005 Sep;43(3):508-14. doi:10.1016/j.jhep.2005.02.042.
7. Hu X, Huang Y, Bao Z, et al. Prevalence and factors associated with nonalcoholic fatty liver disease in Shanghai work-units. BMC Gastroenterol. 2012 Sep 14;12:123. doi: 10.1186/1471-230X-12-123.
8. Eguchi Y, Hyogo H, Ono M, et al. Prevalence and associated metabolic factors of nonalcoholic fatty liver disease in the general population
from 2009 to 2010 in Japan: A multicenter large retrospective study. J Gastroenterol. 2012May;47(5):586-95. doi: 10.1007/s00535-012-0533-z.
9. Yang JD, AbdelmalekMF, Pang H, et al. Gender and menopause impact severity of fibrosis among patients with nonalcoholic steatohepatitis. Hepatology. 2014Apr;59(4):1406-14. doi: 10.1002/hep.26761.
10. Argo CK, Northup PG, Al-Osaimi AM, Caldwell SH. Systematic review of risk factors forfibrosis progression in non-alcoholic steatohepatitis. J Hepatol. 2009Aug;51(2):371-9. doi: 10.1016/j.jhep.2009.03.019.
11. Nguyen DM, El-Serag HB. The epidemiology of obesity. Gastroenterol Clin North Am. 2010 Mar;39(1):1-7. doi: 10.1016/j.gtc.2009.12.014.
12. Júnior WS, Nonino-Borges CB. Clinical predictors of different grades of nonalcoholic fatty liver disease. Obes Surg. 2012 Feb;22(2):248-52. doi: 10.1007/s11695-011-0438-6.
13. Zelber-Sagi S, Lotan R, Shlomai A, et al. Predictors for incidence and remission of NAFLD in the general population during a seven-year prospective follow-up. J Hepatol. 2012 May;56(5):1145-51. doi: 10.1016/j. jhep.20U.12.0U.
14. Singh S, Allen AM, Wang Z, Prokop LJ, Murad MH, Loomba R. Fibrosis progression in nonalcoholic fatty liver vs nonalcoholic steatohepatitis: A systematic review and meta-analysis of paired-biopsy studies. Clin Gastroenterol Hepatol. 2015Apr;13(4):643-54.e1-9; quiz e39-40. doi: 10.1016/j. cgh.2014.04.014.
15. Kabir M, Catalano KJ, Ananthnarayan S, et al. Molecular evidence supporting the portal theory: A causative link between visceral adiposity and hepatic insulin resistance. Am J Physiol Endocrinol Metab. 2005 Feb;288(2):E454-61.
16. Rocha PM, Barata JT, Minderico CS, Silva AM, Teixeira PJ, Sardinha LB. Visceral abdominal and subfascial femoral adipose tissue have opposite associations with liver fat in overweight and obese premenopausal caucasian women. J Lipids. 2011;2011:154672. doi: 10.1155/2011/154672.
17. Wong RJ, Ahmed A. Obesity and non-alcoholic fatty liver disease: Disparate associations among Asian populations. World J Hepatol. 2014 May 27;6(5):263-73. doi: 10.4254/wjh.v6.i5.263.
18. Lu FB, Hu ED, Xu LM, et al. The relationship between obesity and the severity of non-alcoholic fatty liver disease: Systematic review and meta-analysis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2018 May;12(5):491-502. doi: 10.1080/17474124.2018.1460202.
19. Sanyal AJ, Chalasani N, Kowdley KV, et al. Pioglitazone, vitamin E, or placebo for nonalcoholic steatohepatitis. N Engl J Med. 2010 May 6;362(18):1675-85. doi: 10.1056/NEJMoa0907929.
20. Said A, Akhter A. Meta-analysis of randomized controlled trials of pharmacologic agents in non-alcoholic steatohepatitis. Ann Hepatol. 2017
Jul-Aug;16(4):538-547. doi: 10.5604/01.3001.0010.0284.
21. Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE, et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2018 Jan;67(1):328-357. doi: 10.1002/hep.29367.
22. Miller ER 3rd, Pastor-Barriuso R, Dalal D, Riemersma RA, Appel LJ, Guallar E. Meta-analysis: high-dosage vitamin E supplementation may increase all-cause mortality. Ann Intern Med. 2005 Jan 4;142(1):37-46.
23. Klein EA, Thompson IM Jr, Tangen CM, et al. Vitamin E and the risk of prostate cancer: the Selenium and Vitamin E Cancer Prevention Trial (SELECT). JAMA. 2011 Oct 12;306(14): 1549-56. doi: 10.1001/ jama.2011.1437.
24. Cusi K, Orsak B, Bril F, et al. Long-term pioglitazone treatment for patients with nonalcoholic steatohepatitis and prediabetes or type 2 diabetes mellitus: a randomized trial. Ann Intern Med. 2016 Sep 6;165(5):305-15. doi: 10.7326/M15-1774.
25. Aghamohammadzadeh N, Niafar M, Dalir Abdolahinia E, et al. The effect of pioglitazone on weight, lipid profile and liver enzymes in type 2 diabetic patients. Ther Adv Endocrinol Metab. 2015 Apr;6(2):56-60. doi: 10.1177/2042018815574229.
26. Erdmann E, Charbonnel B, Wilcox RG, et al. Pioglitazone use and heart failure in patients with type 2 diabetes and preexisting cardiovascular disease: data from the PROactive study (PROactive 08). Diabetes Care. 2007Nov;30(11):2773-8. doi: 10.2337/dc07-0717.
27. Feng W, Gao C, Bi Y et al. Randomized trial comparing the effects of gliclazide, liraglutide, and metformin on diabetes with non-alcoholic fatty liver disease. J Diabetes. 2017 Aug;9(8):800-809. doi: 10.1111/17530407.12555.
28. Simon TG, King LY, Zheng H, Chung RT. Statin use is associated with a reduced risk of fibrosis progression in chronic hepatitis C. J Hepatol. 2015 Jan;62(1):18-23. doi: 10.1016/j.jhep.2014.08.013.
29. Kargiotis K, Athyros VG, Giouleme O, et al. Resolution of non-alcoholic steatohepatitis by rosuvastatin monotherapy in patients with metabolic syndrome. World J Gastroenterol. 2015 Jul 7;21(25):7860-8. doi: 10.3748/ wjg.v21.i25.7860.
30. BrilF, Portillo SanchezP, LomonacoR, et al. Liver safety of statins in prediabetes or T2DM and nonalcoholic steatohepatitis: post hoc analysis of a randomized trial. J Clin Endocrinol Metab. 2017 Aug 1;102(8):2950-2961. doi: 10.1210/jc.2017-00867.
OTpuMaHO 03.04.2019 ■
Степанов Ю.М.
ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
Результаты обсервационного перекрестного исследования РРЕЫй 2 (2015-2016). Часть 2. Факторы риска неалкогольной жировой болезни печени и методы лечения болезни у пациентов, обращающихся к терапевтам и гастроэнтерологам в Украине
Резюме. Цель: оценить наличие у больных с подтвержденным и неподтвержденным диагнозом НАЖБП факторов риска и фоновых состояний; преимущества практикующих врачей относительно фармакологических и нефармакологических методов лечения НАЖБП в условиях реальной клинической практики. Материалы и методы. В исследование включено 5000 пациентов (в среднем по 50 пациентов из 100 исследовательских центров), среди них 2450 женщин (49,00 %) и 2550 мужчин (51,00 %), средний возраст — (52,83 ± 12,33) года. Для проведения исследования в Укра-
ине было отобрано 100 гастроэнтерологических отделений. В список исследовательских центров включались отделения с квалифицированным персоналом, обеспеченые надлежащими материалами и техническим оборудованием, с обязательным наличием местного Комитета по вопросам этики. В исследовании применены данные, полученые во время одного обычного визита пациента в центр, включенный в исследование. Во время визита регистрировались основные исходные данные пациента, данные инструментальных методов обследования (ультразвуковое исследование печени),
результаты лабораторных анализов, данные относительно применения методик лечения (фармакологических и нефармакологических). Диагноз НАЖБП устанавливался или исключался на основании результатов лабораторных и инструментальных данных, внесенных в медицинские карты. Результаты. В целом факторы риска НАЖБП обнаружены у 4650 (93,00 %) пациентов. Чаще всего отмечались избыточный вес (91,90 %), гиперхолестеринемия (61,44 %), гипер-липидемия (41,23 %). Частота выявления практически всех исследуемых факторов риска (за исключением гиперхолесте-ринемии) достоверно выше (р < 0,05) в группе пациентов с подтвержденным диагнозом НАЖБП, чем в группе пациентов с неподтвержденным диагнозом НАЖБП. Нефармакологические и фармакологические методы лечения применяли большинство пациентов (90,44 и 93,82 % соответственно).
Большинство как нефармакологических, так и фармакологических методов лечения достоверно чаще применялись у пациентов с подтвержденным диагнозом НАЖБП (р < 0,05). Выводы. По результатам исследования определены наиболее значимые факторы риска НАЖБП. Частота выявления практически всех исследуемых факторов риска (за исключением гиперхолестеринемии) достоверно выше (р < 0,05) в группе пациентов с подтвержденным диагнозом НАЖБП, чем в группе пациентов с неподтвержденным диагнозом НАЖБП. Исследование также позволило оценить фармакологические и нефармакологические методы, наиболее часто применяющиеся в лечении больных НАЖБП в Украине. Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени; факторы риска; фармакологические и нефармакологические методы лечения
Yu.M. Stepanov
State Institution "Institute of Gastroenterology of the NAMS of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Results of the observational cross-over PRELID 2 study (2015-2016).
Part 2. Risk factors of non-alcoholic fatty liver disease and treatment options in patients seeking general practitioners' and gastroenterologists' help in Ukraine
Abstract. Background. The purpose was to evaluate the presence of risk factors and underlying disorders in patients with confirmed and unconfirmed diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD); the benefits of practicing physicians regarding pharmacological and non-pharmacological treatments of NAFLD under conditions of real clinical practice. Materials and methods. The study included 5,000 patients (an average of 50 patients from 100 research centers), 2,450 women (49.00 %) and 2,550 men (51.00 %), middle age — (52.83 ± 12.33) years. To conduct research in Ukraine, 100 gastroenterological departments were selected. The list of research centers included departments with qualified staff, provided with proper materials and technical equipment, with the obligatory presence of the local Ethics Committee. The data used in the study were obtained during one regular patient's visit to the center included in the study. During the visit, the basic data of the patient, data of instrumental examination (ultrasound of the liver), results of laboratory tests, data on the application of treatment methods (pharmacological and non-pharmacological) were recorded. Diagnosis of NAFLD was established or excluded on the basis of laboratory and instrumental data entered into medical cards. Results. Overall, the risk factors for NAFLD were detected
in 4,650 (93.00 %) patients. Most often, overweight (91.90 %), hypercholesterolemia (61.44 %), and hyperlipidemia (41.23 %) were found. The frequency of virtually all investigated risk factors (with the exception of hypercholesterolemia) is significantly higher (p < 0.05) in the group of patients with a confirmed diagnosis of NAFLD than in those with an unconfirmed diagnosis of NAFLD. Non-pharmacological and pharmacological treatment methods were used in most patients (90.44 and 93.82 %, respectively). Most non-pharmacological and pharmacological treatments were significantly more frequently used in patients with a confirmed diagnosis of NAFLD (p < 0.05). Conclusions. According to the results of the study, the most important risk factors of NAFLD were identified. The frequency of virtually all investigated risk factors (with the exception of hypercholesterolemia) is significantly higher (p < 0.05) in the group of patients with confirmed diagnosis of NAFLD than in persons with an unconfirmed diagnosis of NAFLD. The research also allowed evaluating the pharmacological and non-pharmacological methods that are most often used in the treatment of patients with NAFLD in Ukraine.
Keywords: non-alcoholic fatty liver disease; risk factors; pharmacological and non-pharmacological methods of treatment
