CC BY
13
УДК 616-089.168:616.831-006-005.005.1-036-089.168.1
РЕЗУЛЬТАТИ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ 13 СУПРАТЕНТОР1АЛЬНИМИ ПУХЛИНАМИ МОЗКУ 3 1НСУЛЬТОПОД1БНИМ
ПЕРЕБ1ГОМ У РАНН1Й П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИЙ ПЕР1ОД
О.М. ГОНЧАРУК2, А.А. ОБЛИВАЧ1, Я.Ю. ФРЕЙДМАН1, А.О. КАМШСЬКИЙ1, Т.1. МАКЕСВА2
1 Клiнiка невщкладно! нейрохiрурrii лiкарнi швидко! медично! допомоги м. Киева 2 Нащональна медична академiя тслядипломно! освiти iMeHi П.Л. Шупика, м. Ки!в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае шякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'ектiв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо роз-криття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 07.09.17 *Date of acceptance — 13.09.17
*Дата подачi рукопису — 07.09.17 *Дата ухвалення — 13.09.17 *Дата подачи рукописи — 07.09.17 *Дата одобрения к печати — 13.09.17
Мета роботи — проанал1зувати найближч1 результати х1рург1чного лтування хворих 1з супратентор1альними пухлинами головного мозку (СПГМ) з 1нсультопод1бним переб1гом.
Mamepia^u та методи. Вивчено найближч1 результати х1рург1чного лтування 176 хворих 1з СПГМз 1нсультопод1бним переб1гом, як1 перебували на стацюнарному л1куванн1 в клтщ не-в1дкладно1 нейрох1рургИ лтарш швидког медично '1 допомоги м. Киева у перюд з 2008 до 2015 р. Вт пащентгв становив в1д 20 до 70рок1в, середнш в1к — (53,7 ± 13,4) року. Ос1б чолов1чог ста-т1 було 104 (59,1 %), жшочог — 72 (40,9 %). Внутр1шньомозков1 пухлини д1агностованоу 156 (88,6 %) випадках, метастатичне ушкодження головного мозку — у 35 (19,9 %), позамозков1 пухлини — у 20 (11,4 %). Пац1ент1врозподыили на дв1 групи залежно в1д порушення мозкового кровооб1гу (ПМК): група I — 103 хворих з ПМК за гемораг1чним типом, група II — 73 хворих з ПМК за iшем1чним типом. У раннш тсляоперацшний перюд для виявлення тсляопера-цгйних ускладнень та оцтки радикальностi хiрургiчного лжування вам патентам проводили комп'ютерну та/або магнтно-резонансну томографЮ. Обов'язковим був офтальмологiчний огляд до та тсля операцИ
Результати. Тотально видалено пухлини у 68 (38,6 %) хворих, субтотально — у 82 (46,6 %), парщально — у 26 (14,8 %). У вых спостереженняхяюсть життя до операцп за тдексом Кар-
новського була менше 70 балгв, тсля операцп кглькгсть таких хворих зменшилася до 36 (20,5 %). Полтшення якостг життя хворих зумовлено регресом неврологгчного дефщиту, усуненням функцтних розлад1в, кращим ступенем сощально! адаптаци.
Висновки. Основним критер1ем устшного х1рург1чного лтування СПГМ з 1нсультопод1б-ним переб1гом е виживання хворих при високй радикальност1 х1рург1чного втручання та за-довыьних показниках якост1 життя в тсляоперацшний перюд. На обсяг видалення СПГМ впливали розм1р ураження, його локал1зац1я, патог1столог1чна характеристика пухлин. Л1ку-вальна тактика у хворих 1з СПГМ з 1нсультопод1бним переб1гом мае хрунтуватися на 1ндив1-дуальному тдходи Адекватне х1рург1чне видалення пухлин i гематоми полтшуеяюсть життя у бiльшостi хворих (79,5 %).
Ключов1 слова: супратенторiальнi пухлини головного мозку, порушення мозкового крово-oGiry, хiрургiчне лшування, найближчi результати лшування.
DOI 10.26683/2304-9359-2017-3(21)-67-75
Дослщження, проведет в екoнoмiчнo роз-винених кра!нах протягом останшх десяташть, виявили тенденщю до неухильного зростання частоти новоутворень головного мозку, а також до збшьшення кшькосп випадюв ускладнено-го судинними порушеннями переб^ захворю-вання.
Захворювашсть первинними пухлинами головного мозку (111 М) становить 10,9-16,7 випадку на 100 тис. населення на рiк [10]. На частку 11 М припадае 0,7-2,3 % вiд загаль-но! кiлькoстi oнкoлoгiчних захворювань, при цьому переважно страждають особи працез-датного в^ [6,10]. Найчастiше з первинних ПГМ у дорослих трапляються глioми — у 3541 % випадюв [2, 5, 9].
Порушення мозкового кровооб^ (ПМК) при супратентoрiальних пухлинах головного мозку (СПГМ) — проблема, яка привертае увагу клшщиспв (нейрoхiрургiв, невропато-лопв, анестезioлoгiв та iнших фахiвцiв) протягом багатьох роюв.
Актуальною проблемою е рання дiагнoс-тика СПГМ з iнсультoпoдiбним перебiгoм, що зумовлено тяжюстю стану хворого та лiмiтoм часу на проведення дiагнoстичних маншуля-цiй, складнiстю нейрoвiзуалiзащйнoi дiагнoс-тики ще! патологи. На дoгoспiтальнoму етат за вiдсутнoстi oнкoлoгiчнoгo анамнезу вiдрiз-нити гостре порушення мозкового кровооб^
Гончарук Оксана Миколтвна доктор медичних наук, професор кафедри нейрохiрургii НМАПО iменi П.Л. Шутка
Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32 Тел. роб.: (044) 483-94-07 E-mail: mrtoksana777@gmail.com
(ГПМК) вщ ПМК при СПГМ практично не можливо [1-3, 12, 15-17, 19].
У пащенпв з об'емним внутршньочереп-ним процесом за вщсутносп ефекту вщ проти-набряково!' терапи единим способом л^вання може бути зовнiшня i внутрiшня декомпресiя, спрямованi на запоб^ання транстенторiаль-ному вклиненню [13, 18, 20]. Декомпресивна хiрурriя може полшшити церебральний пер-фузiйний тиск [7, 14, 18, 20]. Устх хiрурriчно-го втручання у таких хворих значною мiрою пов'язаний з адекватними заходами штенсив-но!' терапи. Незважаючи на те, що останнiми роками вдалося полшшити результати лшуван-ня цiеi категорп хворих, летальнiсть при оперативному ткуванш залишаеться високою [1, 5-7]. Незадовiльнi результати л^вання ПМК при ПГМ зумовленi не лише тяжкютю видалення СПГМ в умовах судинно!' катастрофи, а i недосконалiстю хiрурriчноi тактики у таких хворих. Причиною цього е вщсутнють чiтких критерпв вiдбору хворих для терапевтичного/ хiрургiчного лiкування, термшв проведення, обсягу хiрургiчного втручання.
Актуальним е визначення тактики i техш-ки хiрургiчних втручань при поеднанш ГПМК iз пухлинами. Екстрене втручання можна роз-глядати як операщю, яка рятуе життя. Вiдбiр пащенпв може визначити функцiональнi результати. Загалом даш щодо ПМК при ПГМ е малошформативними, фрагментарними i нерiдко суперечливими. Це зумовлено склад-нiстю проблеми i необхiднiстю мультидисци-плiнарного пiдходу до 11 виршення.
Мета роботи — проаналiзувати найближ-чi результати хiрургiчного лiкування хворих
i3 супратенторiальними пухлинами мозку з iнсультоподiбним переб^ом.
Матер1али та методи
В основу дослщження покладено результати хiрурriчноro лiкування 176 хворих Ï3 СПГМ з iнсультоподiбним перебiгом захворювання, якi перебували на стацюнарному л^ванш в клiнiцi невщкладно'1' нейроxiрурriï лiкарнi швидко'1 медично'1' допомоги м. Киева у перюд з 2008 до 2015 р. Вш пащенпв становив вщ 20 до 70 роюв, середнiй вiк — (53,7 ± 13,4) року. Оаб чоловiчоï статi було 104 (59,1 %), жшо-4Cï — 72 (40,9 %).
Розмiри та структуру пухлин з шсультопо-дiбним переб^ом, особливостi ïx топографа, спiввiдношення iз навколишнiми судинно-не-вральними утвореннями оцшювали за даними комп'ютерно'1' (КТ) або магттно-резонансно'1' томографа (МРТ), виконано'1' як у рутинних режимах, так i з контрастним пщсиленням. Для з'ясування особливосп залучення в пух-линний рют магiстральниx судин виконували мультистральну КТ-ангiографiю. В раннiй пiсляоперацiйний перюд для виявлення тсля-операцiйниx ускладнень та ощнки радикаль-ностi xiрургiчного лiкування всiм пацiентам проводили КТ та/або МРТ. Обов'язковим був офтальмолопчний огляд до та тсля операцп.
При визначент показань до xiрургiчного втручання враховували ступiнь пригнiчення свщомосп, вияви дислокацiйного синдрому (вклинення), дат КТ i МРТ, динамiку розви-тку к.тшчно'1' картини.
Бiльшiсть хворих госпiталiзовано у тяжкому стат. Завдяки успiшно проведеним заходам штенсивно'1' терапп у 135 хворих стан вдалося стабшзувати i виконати xiрургiчне втручання в умовно плановому порядку. У решти хворих попршення стану стало причиною xiрургiчного втручання в ургентному порядку за життевими показаннями.
До показань до проведення екстрено'1' не-йроxiрургiчноï операцп при пухлинах з ш-сультоподiбним перебiгом вiдносили:
• крововилив у пухлину, перифокальний набряк з дислокацшним синдромом з при-гтченням свiдомостi за шкалою ком Глазго (ШКГ) менше нiж 10 балiв;
• вториннi iшемiчнi порушення, перифо-
кальний набряк з дислокацшним синдромом з пригтченням свщомосп за ШКГ менше тж 10 балiв;
• оклюзшну гiдроцефалiю на тлi пухлини головного мозку;
• поеднання зазначених чинникiв.
Отриманий пiд час операцш бiопсiйний
матерiал пiддавали пстолопчному досль дженню.
Результати
Раннi тсляоперацшт результати хiрур-гiчного лiкування хворих iз пухлинами з ш-сультоподiбним перебiгом оцiнювали безпо-середньо тсля оперативного втручання та при випист пащенпв зi стацiонарy Окрiм не-врологiчного статусу, оцiнювали результати хiрургiчного лiкування хворих за даними КТ або МРТ, зокрема об'ем видалено'1 пухлини, ступшь вираженостi перифокального набряку в раннiй i пiзнiй тсляоперацшний перюди. Загальний стан хворих оцшювали за шкалою Карновського.
У бшьшосп хворих (156 (88,6 %)) за результатами пстолопчного дослiдження дiа-гностовано внутрiшньомозковi пухлини. Гль оми були представлен злоякiсними формами: анапластичш атроцитоми — 23 (13,1 %) ви-падки, глiобластоми — 98 (67 %). Метастатич-не ураження головного мозку дiагностовано у 35 (19,9 %) хворих. Воно було представлено метастазами меланоми, аденокарциноми ле-гень, простати, карциномою молочно'1 залози, колоректальним раком. Позамозковi пухлини були представлеш анапластичними формами меншгюм — 20 (11,4 %) спостережень.
Пащенпв розподшили на двi групи залеж-но вiд виду ПМК: група I — 103 хворих з ПМК за геморапчним типом, група II — 73 хворих з ПМК за iшемiчним типом. У грут I чоловтв було 57, жшок — 46, у грут II — вщповщно 44 i 29. Середнш вш становив (51,7 ± 12,7) та (48,6 ± 13,5) року. За обох титв ПМК переважною пстолопчною нозолопею були глiо-бластоми.
Розмiри новоутворення та супутнього порушення мозкового кровооб^у оцiнювали за даними нейровiзуальних методiв дiагностики (КТ/МРТ як у стандартних режимах, так i з контрастним пщсиленням). Умовно вс ура-
ження за розмiрами нами були розподшеш на три групи: до 3 см у дiаметрi, вщ 3 до 5 см, понад 5 см (без урахування супутнього пери-фокального набряку).
При плануванш хiрурriчноro втручання метою було видалити пухлину та гематому, як чужорщш тша, яю спричиняють каскад пато-логiчних реакцiй, таких як компреая, руйну-вання, перифокальнi реакцп тощо, зменшити чинник внутршньочерепно'1' ппертензп, ве-рифiкувати гiстологiчний дiагноз. Саме вщ радикальностi видалення пухлини залежить кшцевий результат лiкування хворих. Крiм того, при максимально можливому видаленш пухлинних клiтин знижуеться ризик швид-кого прогресування пухлини i збшьшуються можливостi ад'ювантно'1' терапп.
На основi даних контрольно'!' КТ/МРТ та штраоперацшних знахiдок розподiл хворих за об'емом видаленого новоутворення був таким: тотальне видалення — 68 (38,6 %) випадюв, субтотальне — 82 (46,6 %), парщальне — 26 (14,8 %).
Надалi представлена динамiка невролопч-ного статусу та якостi життя у хворих, проопе-рованих з приводу супратенторiальних пухлин головного мозку з iнсультоподiбним перебiгом
Данi щодо рiвня порушення свiдомостi наведено в табл. 1.
Аналiз невролопчного статусу хворих у раннiй тсляоперацтний перiод показав, що головний бшь, як симптом гiпертензiйного синдрому, регресував у 131 хворого (табл. 2). Регрес головного болю можна було ощни-ти лише на 5-6-ту добу тсля операцп пiсля суттевого зменшення обсягу дегщратацшнох та протинабряково! терапп. Ефективнiсть ль кування шляхом ощнки регресу ппертензш-ного синдрому мала статистичну значущють (р < 0,05; z = 16,5). Зменшення головного болю було характершшим для випадюв вну-трiшньомозкових пухлин та метастазiв з ге-морагiчним типом ПМК.
У 70,5 % хворих тсля операцп виявлено регрес судомного синдрому, у решти хворих — суттеве зменшення частоти виникнення судом-них нападiв (р < 0,05; z = 11,9). У раннш тсля-операцiйний перiод судомний синдром часпше зберiгався у хворих з глюмами задньолобнох локалiзацii.
У 21 % пащенпв залишилася пiрамiдна недостаттсть рiзноi вираженостi. Як усклад-нення тсля хiрургiчного втручання вона ви-никла у 4 хворих. Позитивний вплив л^-вання на регрес трамщнох недостатностi був статистично значущим (р < 0,05). Результат терапп рухових i чутливих розладiв значною мiрою визначався локалiзацiею ураження i
Таблиця 1. Ргвень порушень свгдомостг в до- та тсляоперацтний пергод
Р1вень порушення свщомост1 До операцп (n = 176) Шсля операцп (n = 176)
Ясна свщомють 0 159 (90,3 %)
Легке оглушення 17 (9,6%) 0
Виражене оглушення 49 (27,8 %) 0
Сопор 69 (23,9 %) 6 (3,4 %)
Кома 1 41 (23,3 %) 11 (6,3 %)
Кл1шчш вияви До операцп Шсля операщ1
Гiпертензiйний синдром 131 (74,4 %) 28 (15,9 %)
Вогнищевий дефiцит 123 (69,8 %) 34 (21,0 %)
Судомний синдром 78 (44,3 %) 23 (13,1 %)
Таблиця 2. Регрес невролог1чног симптоматики у хворих 1з супратенторгальними пухлинами з 1нсультопод1бним переб1гом у раннш тсляоперацтний перюд
не залежав вщ ступеня анаплазп та пстоло-гiчного варiанта. Переважне розташування ураження в межах функцюнально важливих зон у 94 % хворих з тсляоперацшним вогни-щевим дефiцитом пiдтверджено статистично (р < 0,01; z = 10,25).
Для штегрально'1 оцiнки результатiв лшу-вання використано шкалу Карновського. Стан пацiентiв оцiнювали на момент поступлення та при виписцi зi стацюнару. В усiх спостере-женнях до операцп шдекс Карновського був менше 70 балiв. Пiсля операцп кшьюсть таких хворих зменшилася до 36 (20,5 %). Полшшен-ня якосп життя характеризувалося регресом гiпертензiйних явищ, усуненням функцiйних розладiв, кращим ступенем соцiальноï адап-тацп.
У 48 (27,3 %) хворих у раннш шсляопера-цiйний перiод виникли ускладнення. До регь онарних ускладнень вщносили ускладнення, пов'язанi з мозком, його оболонками, лшво-ропровiдними шляхами, кютками i м'якими покривами черепа, до системних — гншно-за-пальнi ускладнення, гос^ ерозп шлунково-кишкового тракту, тромбози i тромбоемболп. Найчастiше тсля видалення СПГМ iз шсуль-топодiбним перебiгом виникали регiонарнi ускладнення (у 35 (19,9 %) випадках), пере-важно тсляоперацшний набряк тканини мозку i навколо залишюв пухлини (15 (8,5 %)) та ге-морапчш ускладнення (20 (11,4 %)). Системш ускладнення розвивалися рiдше (27 (15,3 %)) i зазвичай на тл обтяженого регюнарними ускладненнями перебiгу шсляоперацшного пе-рiоду. У 4 (2,3 %) хворих мали мiсце тромбози i тромбоемболп. У 21 хворого виявлено лише регюнарш ускладнення, у 14 — регюнарш в поеднаннi iз системними або тромбозами гли-боких вен нижнiх кiнцiвок, у 13 — лише системш.
Летальних наслщюв тсля операцп було 17 (9,6 % вщ уах хворих та 35,4 % вщ хворих з ускладненнями). Найчаспше безпосередньою причиною смерп були регiонарнi ускладнення. Набряк i дислокашя мозку як причина смерп, траплялися рiдше, шж крововилив у решту пухлини (17,6 i 23,5 % вщповщно). При гншно-запальних регiонарних ускладненнях летальних випадюв не було. Великою була частка системних ускладнень (пневмонш, го-стрих виразок шлунково-кишкового тракту) i
тромбоемболп, якi були безпосередньою причиною смерп 23,5 i 11,8 % хворих вщповщно. Померли вс хворi з тромбоемболiею легене-воï артерп, а вiд гострих виразок шлунково-кишкового тракту — третина (30,8 %) при розвитку масивноï кровотечь
Обговорення
Радикальнiсть хiрургiчного втручання при СПГМ впливае не лише на полшшення не-врологiчного статусу хворих у тсляоперацшний перюд, а i на термши безрецидивного та загального виживання [4, 8, 9, 11]. Метою на-шого дослщженш було з'ясувати, яю чинни-ки впливають на радикальшсть хiрургiчного втручання при 111 М з iнсультоподiбним пере-бiгом. Аналiз попарних кореляцiй мiж клiнiч-ними чинниками, операцшними знахiдками, характеристиками пухлини та радикальшстю втручання показав, що на обсяг видалення пухлини впливав розмiр ураження (r = +0,249; р = 0,001), його локалiзацiя (r = +0,689; р = 0,001), пстолопчний дiагноз (r = -0,313; р = 0,011). Кращi показники радикальносп мали мiсце при менiнгiомах та метастатич-ному ураженнi, менших розмiрах вогнища, лобарнiй локалiзацiï глiоми, конвекситальнш i парасагiтальнiй локалiзацiï менiнгiоми. Най-бiльшоï радикальностi хiрургiчного втручання вдалося досягнути у хворих, прооперованих з приводу меншгюм та метастазiв — 80,0 та 65,7 % вщповщно (р < 0,034). Найнижчi показники тотального видалення були у груш хворих з глюмами — 23,9 % (р < 0,038). Радикальшсть хiрургiчного втручання не була кшцевою метою л^вання у наших хворих. Радикальшсть видалення мае бути обгрунтованою, тоб-то вона не повинна призвести до попршення стану хворого. Бшьшою мiрою це стосувалося внутршньомозкових пухлин, особливо глю-бластом, оскшьки збшьшення тривалостi життя у таких хворих е сумшвним, iснуе великий ризик попршення ïx функцiонального стану чи глибокоï iнвалiдизацiï' в тсляоперацшний перь од. Обрана стратегiя адекватного балансу мiж радикальнiстю видалення СПГМ з шсульто-подiбним перебiгом та високими показниками якосп життя хворих виправдала себе, оскшьки аналiз двох залежних вибiрок (xворi до та тсля операцп) продемонстрував статистичну
значущiсть полiпшення якостi життя проопе-рованих хворих (Т = 3,21 при р = 0,001). Основною «причиною» ускладнень, яю виникають у тсляоперацшний перiод у хворих i3 СПГМ з iнсультоподiбним перебiгом захворювання, е ургентнiсть ситуаци, за яко'1 в розпорядженнi нейрохiрурга е мiнiмум часу для проведення диференцшно'1 дiагностики, дооперацшно!' тд-готовки хворого, виявлення супутньо'1 патоло-rii та ii компенсаци.
Аналiз результат лiкування хворих i3 СПГМ з iнсультоподiбним перебiгом захворювання свщчить про необхiднiсть викорис-тання шдивщуального пiдходу при встанов-леннi показань до проведення операцп та при визначенн обсягу втручання. Це пов'язано з тим, що клiнiцист мае справу з поеднанням одразу двох патологш, якi загрожують життю, зумовлюють тяжкiсть стану хворого, специ-фiчнi вияви захворювання, особливостi ш-струментально'1 дiагностики.
Успiхи в лiкуваннi хворих iз СПГМ з шсуль-топодiбним перебiгом пов'язанi з полiпшенням ранньо'1 дiагностики та своечасним наданням
Список л^ератури
1. Badve C.A. Intracranial hemorrhage in cancer patients. Handbook of neuro-oncology. Neuroimaging / C.A. Badve, L.R. Rogers. — Elsevier Science Publishing Co Inc, 2016. — P. 85-88.
2. Benveniste R.J. Multifocal glioblastoma multiforme with synchronous spontaneous hemorrhage: Case report / R.J. Benveniste, G. Manzano, C.K. Petito // J. Neurooncol. — 2008. — Vol. 89. — P. 55-58.
3. Brain hemorrhage from intracranial tumor / J.R. Little, B. Dial, G. Belanger, S. Carpenter // Stroke. — 1979. — Vol. 10. — P. 283-288.
4. Byard R.W. Parasagittal meningioma: A not so benign entity / R.W. Byard // Medicine, Science and the Law. — 2017. — Vol. 96. — 002580241773226. Online publication date: 19-Sep-2017.
5. Cancer Facts & Figures 2015. American Cancer Society. Available at http://www.cancer.org/acs/groups/con-tent/@editorial/documents/document/acspc=044552. pdf. Accessed: August 19, 2015.
6. Fink K.R. Imaging of brain metastases / K.R. Fink, J.R. Fink // Surg. Neurol. Int. — 2013. — Vol. 4 (Suppl. 4). — P. S209-S219.
7. Giglio P. Neurologic complications of cancer and its treatment / P. Giglio, M.R. Gilbert // Curr. Oncol. Rep. — 2010. — N 12(1). — P. 50-59.
8. Gitto L. Sudden unexpected deaths due to intracranial meningioma: Presentation of six fatal cases, review of
таким хворим спецiалiзованоi нейрохiрурriч-но'1 допомоги, а також з вдосконаленням хiрур-пчних методик видалення ПГМ з використан-ням за потреби малошвазивних технологий для уникнення додатково'1 травми речовини мозку в умовах судинно'1 катастрофи.
Висновки
1. Основним критерiем устшного хiрур-пчного лшування СПГМ з iнсультоподiбним перебшом е виживання хворих при високш радикальности хiрургiчного втручання та задо-вшьних показниках якост життя в тсляоперацшний перюд. На обсяг видалення СПГМ з iнсультоподiбним перебшом впливали розмiр ураження, його локалiзацiя, патопстолопчна характеристика пухлин.
2. Лшувальна тактика у хворих iз СПГМ з iнсультоподiбним перебтом мае грунтувати-ся на шдивщуальному тдходь
3. Адекватне хiрургiчне видалення пухлин i гематоми полшшуе яюсть життя у бшь-шостi хворих (79,5 %).
the literature, and a discussion of the mechanisms of death / L. Gitto, G. Bolino, S. Cina // Journal of Forensic Sciences. — 2017.
9. Li, X. Glioblastoma mimicking a cerebral contusion: A case report / X. Li, K. Wang, A. Zhang [et al.] // Oncol Lett. — 2013. — N 6. — P. 1499-1501.
10. GLOBOCAN 2012: Estimated Cancer Incidence, Mortality and Prevalence Worldwide in 2012. International Agency for Research on Cancer. Available at http://globocan.iarc.fr/Pages/fact_sheets_population. aspx. Accessed: August 10, 2015.
11. Grant R. Overview: Brain tumour diagnosis and management/Royal College of Physicians guidelines / R. Grant // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2004. — Vol. 75, suppl. 2. — P. ii18-23.
12. Navi B.B. Intracerebral and subarachnoid hemorrhage in patients with cancer / B.B. Navi, J.S. Reichman, D. Berlin [et al.] // Neurol. — 2010. — Vol. 74. — P. 494-501.
13. Seki S. Intraparenchymal hemorrhage from dural metastasis of breast cancer mimicking meningioma / Syunsuke Seki, Tomoya Kamide, Akira Tamase [et al.] // Neuroradiol. J. — 2016. — Vol. 29. — P. 3, 179-182.
14. Kreisl T. Ischemic stroke in patients with primary brain tumors / T.N. Kreisl, T. Toothaker, S. Karimi, L.M. DeAngelis // Neurology. — 2008. — Vol. 70. — P. 2314-2320.
15. Kazim S.F. Glioblastoma multiforme masquerading as intracerebral haemorrhage: A diagnostic dilemma
/ S.F. Kazim, A.U. Bhatti // J. Pak. Med. Assoc. — 2011. — Vol. 61. — P. 196-197.
16. Mandybur T.I. Intracranial hemorrhage caused by metastatic tumors / T.I. Mandybur // Neurology. — 1977. — Vol. 27 (7). — P. 650-655.
17. Kim D. Meningiomas manifesting intracerebral haemorrhage: A possible mechanism of haemorrhage / Kim D.G., Park C.K., Paek S.H. [et al.] // Acta Neurochir. (Wien). — 2000. — Vol. 142. — P. 165-168.
18. Sloan A.E. Diagnosis and treatment of melanoma
References
1. Badve C, Rogers LR. Intracranial hemorrhage in cancer patients. Handbook of neuro-oncology neuroimag-ing. Elsevier Science Publishing Co Inc, 2016:85-8.
2. Benveniste RJ, Manzano G, Petito CK. Multifocal glio-blastoma multiforme with synchronous spontaneous hemorrhage: Case report. J. Neurooncol. 2008;89:55-8.
3. Little JR, Dial B, Belanger G, Carpenter S. Brain hemorrhage from intracranial tumor. Stroke. 1979;10:283-8.
4. Byard RW. Parasagittal meningioma: A not so benign entity. Medicine, Science and the Law. 2017;96, 002580241773226.
5. Cancer Facts & Figures 2015. American Cancer Society. Available at http://www.cancer.org/acs/groups/con-tent/@editorial/documents/document/acspc-044552. pdf. Accessed: August 19, 2015.
6. Fink KR, Fink JR. Imaging of brain metastases. Surg. Neurol. Int. 2013;4 (Suppl 4): S209-19.
7. Giglio P, Gilbert MR. Neurologic complications of cancer and its treatment. Curr Oncol Rep. 2010.12(1):50-9.
8. Gitto L., Bolino G., Cina S. Sudden unexpected deaths due to intracranial meningioma: presentation of six fatal cases, review of the literature, and a discussion of the mechanisms of death. Journal of Forensic Sciences. 2017.
9. Li X, Wang K, Zhang A, Song Z et al. Glioblastoma mimicking a cerebral contusion: A case report. Oncol Lett. 2013;6:1499-501.
10. GLOBOCAN 2012: Estimated Cancer Incidence, Mortality and Prevalence Worldwide in 2012. International Agency for Research on Cancer. Available at http://globocan.iarc.fr/Pages/fact_sheets_population. aspx. Accessed: August 10, 2015.
11. Grant R. Overview: Brain tumour diagnosis and man-
brain metastasis: A literature review / A.E. Sloan, C.J. Nock, D.B. Einstein // Cancer Control. — 2009. — Vol. 16. — P. 248-55.
19. Bosnjak R. Spontaneous intracranial meningioma bleeding: Clinicopathological features and outcome/ R. Bosnjak, C. Derham, M. Popovic, J. Ravnik // J. Neurosurg. — 2005. — Vol. 103. — P. 473-484.
20. Yoo H. Surgical outcomes of hemorrhagic metastatic brain tumors / H. Yoo, E. Jung, H.S. Gwak [et al.] // Cancer Res. Treat. — 2011. — Vol. 43. — P. 102-107.
agement/Royal College of Physicians guidelines. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2004;75 Suppl. 2:ii18-23.
12. Navi BB, Reichman JS, Berlin D et al. Intracerebral and subarachnoid hemorrhage in patients with cancer. Neurol. 2010;74:494-501.doi:10.1212/WNL.0b013e3 181cef837.
13. Syunsuke Seki, Tomoya Kamide, Akira Tamase, Ken-taro Mori, Kunio Yanagimoto, Motohiro Nomura. In-traparenchymal hemorrhage from dural metastasis of breast cancer mimicking meningioma. Neuroradiol. J. 2016;29:3:179-82.
14. Kreisl TN, Toothaker T, Karimi S, DeAngelis LM. Ischemic stroke in patients with primary brain tumors. Neurol. 2008;70:2314-20. doi:10.1212/01.wnl.000031 4648.82924.6f.
15. Kazim SF, Bhatti AU. Glioblastoma multiforme masquerading as intracerebral haemorrhage: A diagnostic dilemma. J. Pak. Med. Assoc. 2011;61:196-7.
16. Mandybur TI. Intracranial hemorrhage caused by metastatic tumors. Neurol. 1977;27 (7): 650-5.
17. Kim DG, Park CK, Paek SH et al. Meningiomas manifesting intracerebral haemorrhage: A possible mechanism of haemorrhage. Acta Neurochir. (Wien). 2000; 142:165-8.
18. Sloan AE, Nock CJ, Einstein DB. Diagnosis and treatment of melanoma brain metastasis: A literature review. Cancer Control. 2009;16:248-55.
19. Bosnjak R, Derham C, Popovic M, Ravnik J. Spontaneous intracranial meningioma bleeding: Clini-copathological features and outcome. J. Neurosurg. 2005;103:473-84
20. Yoo H, Jung E, Gwak HS et al. Surgical outcomes of hemorrhagic metastatic brain tumors. Cancer Res. Treat. 2011;43:102-7.
РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С СУПРАТЕНТОРИАЛЬНЫМИ ОПУХОЛЯМИ МОЗГА С ИНСУЛЬТОПОДОБНЫМ ТЕЧЕНИЕМ В РАННИЙ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
А Н. ГОНЧАРУК2, А.А. ОБЛИВАЧ1, Я.Ю. ФРЕЙДМАН1, А.А. КАМИНСКИЙ1, Т.И. МАКЕЕВА2
1 Клиника неотложной нейрохирургии больницы скорой медицинской помощи г. Киева
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
Цель работы — проанализировать ближайшие результаты хирургического лечения больных с супратенториальными опухолями головного мозга (СОГМ) с инсультоподобным течением.
Материалы и методы. Изучены ближайшие результаты хирургического лечения 176 больных с СОГМ с инсультоподобным течением, которые находились на стационарном лечении в клинике неотложной нейрохирургии больницы скорой медицинской помощи г. Киева в период с 2008 по 2015 г. Возраст пациентов составлял от 20 до 70 лет, средний возраст — (53,7 ± 13,4) года. Лиц мужского пола было 104 (59,1 %), женского — 72 (40,9 %). Внутримозговые опухоли диагностированы в 156 (88,6 %) случаях, метастатическое повреждение головного мозга — в 35 (19,9 %), внемозговые опухоли — в 20 (11,4 %). Пациентов распределили на две группы в зависимости от нарушения мозгового кровообращения (НМК) : группа I — 103 больных c НМК по геморрагическому типу, группа II — 73 больных c НМК по ишемическому типу. В ранний послеоперационный период для выявления послеоперационных осложнений и оценки радикальности хирургического лечения всем пациентам проводили компьютерную и/или магнитно-резонансную томографию. Обязательным был офтальмологический осмотр до и после операции.
Результаты. Тотально удалены опухоли у 68 (38,6 %) больных, субтотально — у 82 (46,6 %), парциально — у 26 (14,8 %). Во всех наблюдениях качество жизни до операции за индексом Карновского было менее 70 баллов, после операции количество таких больных уменьшилось до 36 (20,5 %). Улучшение качества жизни больных обусловлено регрессом неврологического дефицита, устранением функциональных расстройств, лучшей степенью социальной адаптации.
Выводы. Основным критерием успешного хирургического лечения СОГМ с инсультопо-добным течением является выживание больных при высокой радикальности хирургического вмешательства и удовлетворительных показателях качества жизни в послеоперационный период. На объем удаления СОГМ влияли размер поражения, его локализация, патогистологи-ческая характеристика опухоли. Лечебная тактика у больных с СОГМ с инсультоподобным течением должна основываться на принципе индивидуализации. Адекватное хирургическое удаление опухолей и гематомы улучшает качество жизни у большинства больных (79,5 %).
Ключевые слова: супратенториальные опухоли головного мозга, нарушение мозгового кровообращения, хирургическое лечение, ближайшие результаты лечения.
EARLY RESULTS OF STROKE-LIKE SUPRATENTORIAL TUMORS SURGICAL TREATMENT
O.M. GONCHARUK2, A.A. OBLYVACH1, Y.YU. FREIDMAN1, A O. KAMINSKIY1, T.I. MAKEEVA2
1 Clinic of Emergency Neurosurgery of Kyiv Emergency Medical Hospital
2 Department of Neurosurgery of Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv
Objective — to study early results of surgical treatment in 176 patients with supratentorial tumors (ST) with a stroke-like course.
Materials and methods. The results of surgical treatment of 176 patients with stroke-like tumors were studied. They were treated at the urgent neurosurgery clinic of the Kyiv Emergency Hospital during the period from 2008 to 2015. The age of the patients was 20-70 years, the average age was (53.7 ± 13.4) years. There were 104 (59.1 %) men, 72 (40.9 %) women. Intracerebral tumors were diagnosed in 156 (88.6 %) cases, metastasis was observed in 35 (19.9%), 20 (11.4 %) patients have extracranial tumors Patients were divided into two groups depending on cerebrovascular accident: the group I — 103 patients had hemorrhagic type of cerebrovascular accident, the group II — 73 patients had ischemic type of cerebrovascular accident. In early postoperative period, CT and/or MRI was performed in all cases to detect postoperative complications and evaluate the radicality of surgical resection. An ophthalmologic review before and after surgery was performed.
Results. Total resection was achieved in 68 (38.6 %) patients, near total — in 82 (46.6 %), subtotal — in 26 (14.8 %). All 176 patients had less than 70 points of Karnovsky scale before surgery, after treatment the number of this patients decreased to 36 (20.5 %) patients. Improvement of quality life was noted in regression of neurological deficits, restoration of functional disorders, high degree of social adaptation.
Conclusions. The main criteria of successful surgical treatment of tumors with stroke-like course. is the survival of patients with radical surgical resection and satisfactory quality of life in the postoperative period. Factors that influence the removal of the tumors with stroke-like course are size of the lesion, its localization, and the histological characteristics of the tumors. Therapeutic tactics in patients with tumors with stroke-like course should be based on an individual approach. Adequate surgical removal of the tumors and hematomas evacuation improve the quality of life in most patients (79.5 %).
Key words: supratentorial tumors, cerebrovascular accident, surgical treatment, early results of treatment.
