CC BY
17
УДК 616.133.33-007.64-001.5:616.133.3-007.271]-089
ОСОБЛИВОСТ1 Х1РУРГ11 МЕТАСТАТИЧНИХ УРАЖЕНЬ Г1ПОФ1ЗА
Д.С. ТЕСЛЕНКО, М.О. ГУК, А.О. МУМЛСВ, В.А. ЯЦИК, Д.1. ОКОНСЬКИЙ, Р.В. АКСЬОНОВ
ДУ «1нститут нейрохiрурrii iMeHi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши», м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае шякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 06.09.17
*Дата подачi рукопису — 06.09.17 *Дата подачи рукописи — 06.09.17
*Date of acceptance — 13.09.17
*Дата ухвалення — 13.09.17 *Дата одобрения к печати — 13.09.17
Мета роботи — полтшити результати хгрурггчного лгкування хворих з метастатичним ураженням гтоф1за.
Матерiали та методи. Проанал1зовано результати лтування 35 пащентгв, прооперова-них з приводу метастазгв у гтоф1з у ДУ «1нститут нейрох1рургИ ¡мет акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни» у перюд з 2005 до 2015р. Д1агноз «птугтарний метастаз» г1столог1чно тд-тверджено в ус1х хворих. На момент звернення в установу у 23 хворих мала мгсце та чи 1нша стад1яраковог хвороби. Найчастшою первинною пухлиною буврак легень (34,3 %), молочних залоз (22,9 %), нирки (8,6 %), прямог кишки, простати, кров1 (вс1 по 5,7 %). У 27 (77,2 %) хворих операцИвиконано транссфеногдальним доступом, у 8 (22,8 %) — транскрашальним.
Результати. Видалення об'емного утворення гтоф1за з р1зним ступенем радикальност1 виконано у 30 (85,8 %) пащентгв, внутршньомозковог пухлини та об'емного утворення ту-рецького с1дла — у 3 (8,6%). Дгагностичну б1опс1ю проведено у 2 (5,6 %) пацгентгв. Тотального видалення птугтарного метастазу досягнуто у 7 (20,0 %) хворих, субтотального — у 17 (48,6 %), часткового — у 9 (25,7 %). Кращ1 показникирадикальност1 оперативного втручання мали мгсце у хворих з незначною кровоточив1стю та щ1льн1стю метастатичного ураження, без поширення в кавернозний синус. Позитивна динамта якост1 життя хворих тсля х1рург1ч-ного лтування була пов'язана 1з регресом зорових порушень, локального больового синдрому, меншою м1рою — зрегресом окорухових порушень.
Висновки. Основними показаннями до оперативного втручання з приводу метастазу в г1-поф1з е симптомний переб1г захворювання, необх1дн1сть верифжацп г1столог1чного д1агнозу за в1дсутност1 онколог1чного анамнезу або первинного вогнища пухлини. Найближч1 результати х1рург1чного лтування хворих 1з метастазами в гтоф1з св1дчать про необх1дн1сть ре-
тельного вгдбору пацгентгв та полтшення стану хворих унаслгдок усунення або зменшення неврологгчног симптоматики.
Ключов1 слова: riпофiз, метастаз, оперативне втручання, радикальшсть xipypri4Horo л^-вання.
DOI 10.26683/2304-9359-2017-3(21)-34-43
Метастатичне ураження гiпофiза (надалi — ттуггарний метастаз (ПМ)) — дуже рiдкiсне ураження ЦНС. Його частота, за даними pi3-них авторiв, становить вiд 0,14 до 20,00 % вщ yсiх метастатичних уражень головного мозку [1-3, 8, 10, 16]. Дискутабельним е питання до-цiльностi проведення хiрyргiчного втручання у хворих з ПМ. Неоднозначна позищя нейрохь рyргiв щодо тактики ведення ПМ пояснюеться двома причинами. По-перше, результати низки дослiджень свщчать про неможливiсть продо-вження загального виживання таких пащенпв [5, 8, 10, 11]. По-друге, кшшчний переб^ ПМ у бiльшостi випадкiв е безсимптомним, частота симптомних ПМ становить усього 7 % [4, 7, 11].
Основна мета нейроxiрyрriчноi операцп при ПМ — ix радикальне видалення за умо-ви атравматичност операцп та мiнiмального ризику тсляоперацшно'1' швалщизацп паць ента [1, 6, 13]. Радикальшсть xiрyргiчного видалення ПМ залежить вщ взаеморозташу-вання пухлинно'1' тканини та фyнкцiонально важливих структур головного мозку [1, 10, 11]. Деяю автори у ситуащях, коли радикальне видалення ПМ неможливе, вказують на важли-вють дотримання принципу циторедукцп, тоб-то видалення проводять у межах доступно'1' для нейроxiрyргiчного втручання частини пухлини, знижуючи iнтенсивнiсть вторинних чинниюв впливу метастазу на структури головного мозку i пiдвищyючи ефективнють тсляоперацшно1 (насамперед променево") терапп [1, 11, 13, 16].
Ми намагалися з'ясувати особливосп xi-рyргiчниx втручань з приводу ПМ, виявити чинники, яю впливають на радикальнiсть операцп, та проаналiзyвати найближчi результати лшування хворих з ПМ.
Тесленко Дмитро Сергшович
ДУ «1нститут нейрох1рургп 1мет
акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ти», група
ендоскотчно! та кратофащалъног нейрох1рургИ
Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32
Тел.: (044) 483-95-73
E-mail: info@pituitary.com.ua
Мета роботи — полтшення результапв xiрyргiчного лшування хворих з ттуггарними метастазами.
Матер1али та методи
Проаналiзовано особливосп xiрyргiчно-го л^вання ПМ у 35 хворих, прооперова-них у ДУ «1нститут нейроxiрyргii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» у перюд з 2005 до 2015 р. Дiагноз ПМ гiстологiчно тд-тверджено в ytix хворих. На момент звернення в установу у 23 хворих мала мюце та чи шша стадiя раково1 хвороби. Hi пацiенти перебували на диспансерному спостереженш з приводу он-кологiчного захворювання в профiльниx онко-логiчниx закладах. Належнють пацiента до кль шчно'1 групи раку встановлювали на пiдставi резyльтатiв загальноклiнiчного, лабораторного та шструментального обстеження у зазначених установах. У динамщ захворювання клiнiчна група раку могла змшюватися. До 1-i групи зпдно iз загальноприйнятою класифiкацiею було вщнесено хворих з пiдозрою на онколо-гiчне захворювання (у нашому дослiдженнi таких пацiентiв не було), до 2-i групи — хворих iз злоякiсними пухлинами, яю можуть бути повнiстю вилiкyванi тсля застосування сучас-них методiв терапп, або хворих, у яких можна досягти тривало1 ремюи захворювання, до 3-i групи — пацiентiв, яю е практично здорови-ми, тобто пройшли радикальне лiкyвання i не мають ознак раку, до 4-i групи — хворих з по-ширеними формами пухлин, у яких радикаль-не л^вання вже неможливе. Таким хворим зазвичай показана лише палiативна допомога.
Диагноз селярного ураження встановлювали на пiдставi даних нейровiзyалiзyальниx мето-дiв дiагностики (комп'ютерна томографiя (КТ), магнiтно-резонансна томографiя (МРТ), зокре-ма з внутршньовенозним контрастуванням. Усix хворих оглянуто сyмiжними спецiалiстами (онколог, офтальмолог, ендокринолог, терапевт).
При проведенш статистичного аналiзy ма-
терiалу використовували програмне забезпе-чення «MS EXCEL 2016», «SPSS 23». Пюля пiдготовчого етапу обрахунюв (описова статистика) проведено одно- та багатофакторний аналiз взаемозв'язкiв. Як категорiальнi фак-тори аналiзували радикальшсть втручання, доступ, ураження кавернозного синуса, щшь-нiсть пухлини, кровоточивiсть, поширення вверх та вниз вiдносно турецького сiдла, роз-мiри, наявнiсть апоплексп.
Результати
Кiлькiсть осiб чоловiчоi та жшочо'1' статi була приблизно однаковою — 1,0 : 0,9 (табл. 1). Вш пацiентiв становив вщ 37 до 72 рокiв, у се-редньому — (56,4 ±1,8) року.
Показаннями до проведення оперативного втручання були: симптоматичний переб^ захворювання — 23 (65,7 %) спостережен-ня, верифiкацiя пстолопчного дiагнозу — 12
Таблиця 1. Характеристика спостережень та метастатичного ураження
Показник Абс. %
Чоловши 17 48,6
Жшки 18 51,4
Середнш вш, роки 56,4 ± 1,8 -
КлМчна група *
2-га 19 54,3
3-тя 9 25,7
4-та 7 20,0
Po3Mip штуттарного метастазу, мм
До 20 5 14,3
21-30 26 74,3
31-40 4 11,4
Висока щшьшсть 16 45,7
Пщвищена кровоточивiсть 22 62,9
Поширення в кавернозний синус 17 48,6
Наявшсть апоплексп 6 17,1
Поширення вверх, мм **
До 10 9 25,7
11-20 23 65,7
Понад 20 3 8,6
Поширення вниз, мм ***
До 5 22 62,9
Понад 5 6 17,1
Примтка: * — клгнгчна група за онкологгчним захворюванням до дгагностування ураження селярног дыянки; ** — в1дстань eid верхньог частини пухлини до лти, яка з'еднуе горбок турецького с1дла i верхiвку спинки Ыдла; *** — вiдстань eid найнижчог частини пухлини до дна
турецького Ыдла.
(34,3 %). Найчастiшою первинною пухлиною був рак легень (34,3 %), друге мюце посiдав рак молочних залоз (22,9 %), трете — рак нир-ки (8,6 %). Рак прямо! кишки, простати або кровi траплявся з частотою 5,7 %.
Х1рург1чш втручання. Шсля встановлен-ня показань до оперативного втручання у до-операцiйний перiод проведено комплекс захо-дiв, який передбачав:
1) стабшзащю стану хворого та вжиття заходiв, спрямованих на боротьбу з набряком мозку та зменшення перифокальних реакцш. З цiею метою призначали висок дози дексаме-тазону (до 24-36 мг/добу) протягом 48-72 год до операцп, фуросемщ (у максимальнш до-бовiй дозi 1500 мг), за потреби — машт (з розрахунку 1 г/кг маси тша). Це значно полш-шувало стан пащенпв, зменшувало ступiнь вираженостi ппертензшного синдрому та не-врологiчний дефщит i створювало умови для проведення операцп;
2) компенсащю наявних соматичних пору-шень (захворювання серцево-судинно! систе-ми, печiнки, нирок, цукровий дiабет);
3) дообстеження основного захворювання для проведення диференщально! дiагности-ки з шшими внутрiшньочерепними пухлина-ми, метастазами, шфекцшними ураженнями мозку; вивчення топографiчних особливостей (зв'язок з магiстральними судинами, уражен-ня функцiонально важливих дшянок) та, за можливостi, гiстобiологiчних властивостей новоутворення (ощнка ступеня злоякiсностi, пстолопя).
Видалення об'емного утворення ппофь за з рiзним ступенем радикальностi проведено у 30 (85,8 %) спостереженнях (табл. 2). Наявшсть супутнього метастатичного ура-
ження твкульово! локалiзацп зумовлювало проведення двохетапного хiрургiчного втручання: видалення внутршньомозково! пухли-ни та об'емного утворення турецького сщла (3 (8,6 %) випадки). Заплановану дiагностичну бiопсiю виконано у 2 (5,6 %) пащенпв.
У 6 (17,1 %) хворих оперативнi втручан-ня мали ургентний характер: у 4 — проведено видалення ПМ у зв'язку з крововиливом в його тканину. В 1 хворого мала мюце назальна лшворея, ще в 1 — рiзке прогресування зоро-вих порушень.
При виборi хiрургiчного доступу та методики видалення ПМ ураховували особли-восп його топографп, напрям поширення, розмiри, ступiнь ураження сумiжних не-врально-судинних структур. У 27 (77,2 %) хворих операцп виконано транссфенощаль-ним доступом, у 8 (22,8 %) — транскрань альним через протипоказання до транс-сфенощальних втручань (вщстань мiж штракавернозними дiлянками внутршньо! сонно! артерп становила менше нiж 10 мм, непневматизована пазуха основно! кiстки (конхальний тип будови), значне супрасе-лярне поширення пухлини).
Згщно з штраоперацшними даними та результатами тсляоперацшного томографiч-ного контролю тотальне видалення ПМ мало мюце у 5 (14,3 %) хворих, субтотальне — у 12 (48,6 %), парщальне — у 16 (34,3 %). Бюпаю проведено у 2 (5,7 %) хворих. Найбшьшо! радикальности оперативного втручання вдалося досягнути у 4 хворих, прооперованих транс-сфенощальним мшроскотчним доступом (рисунок). Найнижчий показник радикаль-ностi видалення — у груш хворих з ендоско-тчним видаленням (1 спостереження).
Таблиця 2. Розподш хворих з птутарними метастазами залежно вгд типу оперативного
втручання
Тип втручання Абс. %
Видалення об'емного утворення турецького сщла 30 85,8
Видалення об'емного утворення турецького сщла + видалення штракрашального метастазу 3 8,6
Дiагностична бюпая 1 2,8
Бюпая + пластика дна турецького сщла 1 2,8
Рисунок. Розподгл спостережень зарадикальтстю втручання та методикою видалення
Обговорення
При плануванш оперативного втручання у хворих iз ПМ ми ставили за мету видалити ПМ як чинник, котрий спричиняе порушення функцiонування мiсцевих судинно-невраль-них структур, створити внутршньочерепну декомпресiю, отримати матерiал для псто-лопчно'1 верифшацп дiагнозу. Завдання л^-вання: полiпшити якють життя хворих, лшвь дувати мас-ефект i зменшити пов'язанi з ним кшшчш вияви, зберегти або вщновити нор-мальнi функцп гiпофiза, запоб^и рецидиву пухлин.
Оскiльки кiнцевим результатом лшуван-ня ПМ мало бути полшшення якостi життя хворих, ми дотримувалися принцитв об-грунтованого радикалiзму, з урахуванням пстобюлопчних та клiнiчних особливостей ПМ. До чинниюв, якi визначали тактику оперативного л^вання, вщносили: операцiйний ризик виникнення неврологiчного дефщиту, iнфiльтративний рiст ПМ у бш КС, геморапч-нi порушення в тканиш пухлини, несприятли-вi прогностичш показники щодо виживання хворих iз ПМ за даними лiтератури [1, 12, 16].
У нашому дослщженш оперативне втру-чання з приводу ПМ пропонували хворим, яким ще можна було проводити радикальне
оперативне втручання з приводу основного захворювання (2-га клЫчна група), та па-цiентам, ко^ в анамнезi мали радикальне оперативне втручання з приводу основного захворювання та перебували на стадп клЫч-но'1 ремюп. Приблизно у третини хворих он-кологiчний анамнез до операцп був вiдсутнiм. Усi хворi мали специфiчнi клiнiчнi симптомо-комплекси, характеры для уражень структур селярно'1 дiлянки.
Дискутабельним е питання не лише до-цiльностi, а i обсягу оперативного втручання у разi ПМ. Безумовно, прюритетом мае бути тотальне видалення пухлини, але радикаль-шсть втручання повинна бути обгрунтованою з мiнiмалiзацiею ризикiв, оскiльки обсяг ш-тервенцп у таких хворих не збшьшуе загаль-не виживання [2, 5, 9, 14]. На матерiалi наших спостережень намагалися з'ясувати чинники, як сприяють максимальному видаленню ПМ. Проведений однофакторний аналiз впливу рiзних чинникiв на радикальнiсть оперативного втручання з приводу ПМ (табл. 3) ви-явив, що до таких чинниюв належать розмiр метастазу, його поширенiсть, кровоточивiсть пухлинно'1 тканини, ураження кавернозного синуса, належшсть до певно'1 кшшчно'1 групи (в уах випадках р < 0,05). Кращими показники радикальностi були при менших розмiрах
Таблиця 3. Оцгнка впливу чинникгв нарадикальнгсть оперативного втручання
(однофакторний анал1з)
Чинник р^а1ие Вщношення шанс1в 95 % дов1рчий штервал для вщношення шанс1в
нижний верхнш
Стать (чоловiча) 0,131 2,881 0,729 11,381
Вк 0,648 - - -
Клiнiчна група * 0,032 - - -
2-га 0,999 0,000 0,000 -
3-тя 0,999 0,000 0,000 -
Гiстологiя 1,000 - - -
Апоплексiя 0,116 0,163 0,017 1,570
Кавернозний синус 0,001 0,018 0,002 0,182
Кровоточивiсть 0,001 0,052 0,009 0,316
Щiльнiсть 0,001 19,200 3,166 116,451
Поширення вверх, мм 0,028 - - -
До 10 0,008 0,018 0,001 0,342
10-20 0,073 0,125 0,013 1,216
Поширення вниз 1,000 - - -
Розмiр 0,504 - - -
Доступ 0,739 - - -
1ндекс Карновського до операцп 0,068 3,667 0,907 14,815
Примтка: * — клгнгчна група за онкологгчним захворюванням до дгагностування ураження
селярног дглянки.
ПМ, незначному поширенш вверх та вниз вщ дiафрагми турецького сщла, незначнш крово-точивосп метастазу, вщсутносп поширення в кавернозний синус, у хворих 3-! кшшчно! групи. Отримаш результати збiгаються з да-ними I. Feiz-Erfan та спiвавт. [6] i G.P. Spinelli та ствавт. [4], якi вважають наведенi чинни-ки основними предикторами радикальностi втручання у хворих з ПМ.
При спробi створення багатофакторно! моделi впливу особливостей ПМ на ради-кальшсть оперативного втручання (табл. 4) кшькють чинникiв рiзко зменшилася. Так, до рiвняння логгстично! регреси було залучено
пщвищену кровоточивiсть метастатичного ураження, поширення в кавернозний синус та високу щшьшсть пухлини (як штраоперацш-ну знахщку). Статистична значущiсть моделi впливу зазначених чинникiв при проведеннi бiнарного лопстичного регресiйного аналiзу (тотальне-субтотальне видалення/парцiальне видалення-бюпая) становила р = 0,032.
1з 16 хворих, прооперованих з приводу ПМ, яюсть життя яких у раннш пiсляопера-цiйний перiод оцшено понад 80 % за шкалою Карновського, стан не попршився у 6, в 1 хворого мало мюце попршення стану. Позитивна динамша якостi життя була пов'язана iз регре-
Таблиця 4. Оцгнки впливу чинникгв нарадикальнгсть оперативного втручання
(багатофакторний анал1з)
Чинник p-value Вщношення шанс1в 95 % дов1рчий iнтервал для вiдношення шанс1в
нижня межа верхня межа
Проростання кавернозного синуса 0,042 0,052 0,003 0,895
Висока кровоточивГсть 0,038 0,049 0,003 0,850
Висока щшьшсть 0,038 0,049 0,003 0,850
сом зорових порушень, локального больового синдрому, меншою мiрою — з регресом око-рухових порушень. 1з 19 хворих, яюсть життя яких оцiнено менше шж 80 балами, стан не попршився у 12, полiпшився — у 7. 1з 10 па-щеппв, якiсть життя яких оцiнено менше шж 70 балами, стан не змшився у 7 пацieнтiв, по-лiпшився — у 3. Порiвняння двох залежних вибiрок (хворi до та тсля операцп) проде-монструвало статистичну значущiсть полш-шення якостГ життя прооперованих хворих (z = -3,01; р = 0,005).
Регресу чи зменшення вираженостi виявiв гормональних розладiв, таких як нецукровий дiабет та гшотту'].'таризм, пiсля оперативного втручання у наших хворих не вщбулося. На вщсутшсть позитивноï динамiки зазначених синдромiв в пiсляоперацiйний перiод указують A. Morita та спiвавт. [11], I. Ito та спiвавт. [8].
V. Gilard та спiвавт. [13] i R.J. Teears та ствавт. [15] зазначають, що динамiка кшшч-них виявiв та якостi життя у хворих iз ПМ е помiтнiшою у вiддалений пiсляоперацiйний перюд, що пов'язано як з тривалим перюдом вiдновлення функцп невральних структур се-лярноï дiлянки пiсля оперативного втручання, так i з результатами вщновно-реабштацшних заходiв.
Ми погоджуемося з авторами [10-12, 16], якГ при встановленш показань до проведення оперативного втручання з приводу ПМ наго-лошують на необхiдностi дотримання принципу шдивщуалГзацп, а основним результатом оперативних втручань вважають полiпшення якостi життя хворих. D. Fassett та ствавт. [7] i A. Morita та ствавт. [11] стверджують, що
збшьшити тривалють загального виживання хворих на ПМ тсля оперативного втручан-ня не вдаеться. Ми погоджуемося з цим. На нашу думку, загальний прогноз для пацГентГв iз ПМ поганий i визначаеться переважно стадiею розвитку первинного раку. У нашому дослщженш лише 4 пашенти у вщдалений перюд нейрохiрургiчного лiкування померли вщ прогресування ураження гiпофiза.
Висновки
1. Нейрохiрургiчна тактика при ПМ мае грунтуватися на принципi iндувiдуального тдходу. Основними показаннями до оперативного втручання з приводу ПМ е симптом-ний перебГг захворювання, необхiднiсть вери-фшацп гiстологiчного дiагнозу за вiдсутностi онколопчного анамнезу або верифiкацГï пер-винного вогнища пухлини.
2. Проведення хГрурпчного втручання з приводу ПМ часто ускладнюе пiдвищена кро-воточивГсть новоутворення, його поширення в КС, крововилив у пухлину, виражена щшь-нГсть та значнi розмГри ураження.
3. Аналiз найближчих результа^в лГ-кування хворих Гз ПМ продемонстрував до-цГльнГсть ретельного вщбору пацГентГв з ме-тастатичним ураженням та полшшення стану хворих шляхом усунення або зменшення не-врологiчноï' симптоматики.
4. Вплив хГрурпчного лГкування ПМ на виживашсть пацГентГв е контроверсшним i пов'язаний з комплексом лГкувальних заходГв та контролем за основним онколопчним за-хворюванням.
Список лггератури
1. A case of pituitary metastasis from breast cancer that presented as left visual disturbance / Y.H. Kim,
B. Lee, K.J. Lee, J.H. Cho // J. Korean Neurosurg. Soc. 2012. — Vol. 51. — P. 94-97.
2. Altay T. Sellar and parasellar metastatic tumors / T. Altay, K.M. Krisht, W.T. Couldwell // Int. J. Surg. Oncol. — 2012. — P. 1-9.
3. Branch C.L. Jr. Metastatic tumors of the sella turcica masquerading as primary pituitary tumors /
C.L. Branch Jr., E.R. Laws Jr. // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1987. — Vol. 65. — P. 469-474.
4. Breast cancer metastatic to the pituitary gland: a case report / G.P. Spinelli, G.L. Lo Russo, E. Miele [et al.] // World J. Surg. Oncol. — 2012. — Vol. 10. — P. 137.
5. Chiang M.F. Pituitary metastases / M.F. Chiang, M. Brock, S. Patt // Neurochirurgia (Stuttg). — 1990. — Vol. 33. — P. 127-131.
6. Efficacy of trans-septal trans-sphenoidal surgery in correcting visual symptoms caused by hematog-enous metastases to the sella and pituitary gland / I. Feiz-Erfan, G. Rao, W. White, I. McCutcheon // Skull Base. — 2008. — Vol. 18. — P. 77-84.
7. Fassett D.R. Metastases to the pituitary gland /
D.R. Fassett, W.T. Couldwell // Neurosurg. Focus. — 2014. — Vol. 16. — P. 1-4.
8. Hypopituitarism due to pituitary metastasis of lung cancer: case of a 21-year old man / I. Ito, T. Ishida,
References
1. Kim YH, Lee B, Lee KJ, Cho JH. A case of pituitary metastasis from breast cancer that presented as left visual disturbance. J. Korean Neurosurg Soc. 2012;51:94-97. doi: 10.3340/jkns.2012.51.2.94.
2. Altay T, Krisht KM, Couldwell WT. Sellar and parasellar metastatic tumors. Int. J. Surg. Oncol. 2012:2012 Article ID. 647256. doi: 10.1155/2012/647256.
3. Branch CL Jr, Laws ER Jr. Metastatic tumors of the sella turcica masquerading as primary pituitary tumors. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1987;65:469-74.
4. Spinelli GP, Lo Russo GL, Miele E et al. Breast cancer metastatic to the pituitary gland: a case report. World J. Surg. Oncol. 2012 ;10:137.
5. Chiang MF, Brock M, Patt S. Pituitary metastases. Neurochirurgia (Stuttg). 1990;33:127-31.
6. Feiz-Erfan I, Rao G, White W, McCutcheon I. Efficacy of trans-septal trans-sphenoidal surgery in correcting visual symptoms caused by hematogenous metastases to the sella and pituitary gland. Skull Base. 2008;18:77-84. doi:10.1055/s-2007-991105.
7. Fassett DR, Couldwell WT. Metastases to the pituitary gland. Neurosurg. Focus. 2014;16:1-4.
8. Ito I, Ishida T, Hashimoto T et al. Hypopituitarism due to pituitary metastasis of lung cancer: case of a 21-year-
T. Hashimoto [et al.] // Intern. Med. — 2001. — Vol. 40. — P. 414-417.
9. Isolated metastasis of breast cancer to the pituitary gland / M.S. Eksi, T. Hasanov, B. Yilmaz [et al.] // Neurol. India. — 2014. — Vol. 62. — P. 70-71.
10. Metastatic involvement of the pituitary gland: a systematic review with pooled individual patient data analysis / W. He, F. Chen, B. Dalm [et al.] // Pituitary. — 2015. — Vol. 18. — P. 159-168.
11. Morita A. Symptomatic pituitary metastases / A. Morita, F.B. Meyer, E.R.J. Laws // J. Neurosurg. — 1998. — Vol. 89. — P. 69-73.
12. Pituitary metastases: role of surgery / M. Zoli, D. Mazzatenta, M. Faustini-Fustini [et al.] // World Neurosurg. — 2013. — Vol. 79. — P. 327-330.
13. Pituitary metastasis: is there still a place for neurosurgical treatment? / V Gilard, C. Alexandru, F. Proust [et al.] // J. Neurooncol. — 2015. — Vol. 126(2). — P. 219-124.
14. Surgical management of pituitary metastases / T. Burkhardt, M. Henze, L.A. Kluth [et al.] // Pituitary. — 2015. — Vol. 19. — P. 11-18.
15. Teears R.J. Clinicopathologic review of 88 cases of carcinoma metastatic to the putuitary gland / R.J. Teears, E.M. Silverman // Cancer. — 1975. — Vol. 36. — P. 216-220.
16. Tumors metastatic to the pituitary gland: case report and literature review / J. Komninos, V. Vlassopoulou, D. Protopapa [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2004. — Vol. 89. - P. 574-580.
old man. Intern. Med. 2001;40:414-17. doi:10.2169/ internalmedicine.
9. Eksi MS, Hasanov T, Yilmaz B et al. Isolated metastasis of breast cancer to the pituitary gland. Neurol. India. 2014;62:70-1. doi: 10.4103/0028-3886.128322.
10. He W, Chen F, Dalm B, Kirby PA, Greenlee JDW. Met-astatic involvement of the pituitary gland: a systematic review with pooled individual patient data analysis. Pituitary. 2015;18:159-68. doi: 10.1007/s11102-014-0552-2.
11. Morita A, Meyer FB, Laws ERJ. Symptomatic pituitary metastases. J. Neurosurg. 1998;89:69-73.
12. Zoli M, Mazzatenta D, Faustini-Fustini M, Pasquini E, Frank G Pituitary metastases: role of surgery. World Neurosurg. 2013;79:327-30.
13. Gilard V, Alexandru C, Proust F et al. Pituitary metastasis: is there still a place for neurosurgical treatment? J. Neurooncol. 2015;126(2):219-24.
14. Burkhardt T, Henze M, Kluth LA et al. Surgical management of pituitary metastases. Pituitary. 2016;19:11-8.
15. Teears RJ, Silverman EM. Clinicopathologic review of 88 cases of carcinoma metastatic to the putuitary gland. Cancer. 1975;36:216-20.
16. Komninos J, Vlassopoulou V, Protopapa D et al. Tumors metastatic to the pituitary gland: case report and literature review. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2004;89:574-80.
ОСОБЕННОСТИ ХИРУРГИИ МЕТАСТАТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ ГИПОФИЗА
Д.С. ТЕСЛЕНКО, МО. ГУК, АО. МУМЛЕВ, В.А. ЯЦИК, Д.И. ОКОНСКИЙ, Р.В. АКСЕНОВ
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — улучшить результаты хирургического лечения пациентов с метастатическим поражением гипофиза.
Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 35 пациентов, прооперированных по поводу метастазов в гипофиз в ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины» в период с 2005 по 2015 гг. Диагноз «питуитарный метастаз» гистологически подтвержден у всех больных. На момент обращения в учреждение у 23 больных имела место та или иная стадия раковой болезни. Наиболее частой первичной опухолью был рак легких (34,3 %), молочной железы (22,9 %), почки (8,6 %), прямой кишки, простаты, крови (все по 5,7 %). У 27 (77,2 %) больных операции выполнены транссфеноидальным доступом, у 8 (22,8 %) — транскраниальным.
Результаты. Удаление объемного образования гипофиза с разной степенью радикальности выполнено у 30 (85,8 %) пациентов, внутримозговой опухоли и объемного образования турецкого седла — у 3 (8,6 %). Диагностическая биопсия проведена у 2 (5,6 %) пациентов. Тотального удаления питуитарного метастаза достигнуто у 7 (20,0 %) больных, субтотального — у 17 (48,6 %), частичного — у 9 (25,7 %). Лучшие показатели радикальности оперативного вмешательства имели место у больных с незначительной кровоточивостью и плотностью метастатического поражения, без распространения в кавернозный синус. Позитивная динамика качества жизни больных после хирургического лечения была связана с регрессом зрительных нарушений, локального болевого синдрома, в меньшей мере — с регрессом глазодвигательных нарушений.
Выводы. Основными показаниями к оперативному вмешательству по поводу метастаза в гипофиз являются симптоматическое течение заболевания, необходимость верификации гистологического диагноза при отсутствии онкологического анамнеза или первичного очага опухоли. Ближайшие результаты хирургического лечения больных с метастазами в гипофиз свидетельствуют о необходимости тщательного отбора пациентов и улучшении состояния больных вследствие устранения или уменьшения неврологической симптоматики.
Ключевые слова: гипофиз, метастаз, оперативное вмешательство, радикальность хирургического лечения.
FEATURES OF PITUITARY METASTASES SURGERY
D.S. TESLENKO, M.O. GUK, A O. MUMLEV, V.A. YATSYK, D.I. OKONSKIY, R.V. AKSYONOV
The SI Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine, Kyiv
Objective — to improve the results of surgical treatment of patients with metastatic lesion of the pituitary gland.
Materials and methods. The results of treatment of 35 patients operated on metastases of pituitary gland in the SI Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine at the period till 2005 to 2015 were analyzed. The diagnosis of «pituitary metastasis» is histologically confirmed in all patients. At the time of treatment in the institution in 23 patients there was one or another stage of cancer. The most frequent primary tumor was lung cancer (34.3 %), breast cancer (22.9 %), kidney (8.6 %), rectum, prostate, blood (all 5.7 %). In 27 (77.2 %) patients, transsphenoidal approach was performed, and 8 (22.8 %) were transcranial.
Results. Removing the pituitary metastasis of varying degrees of radicality was occurred in 30 (85.8 %) patients, the intracerebral tumor and the pituitary metastasis — in 3 (8.6 %). Diagnostic biopsy was performed in 2 (5.6 %) patients. Total removal of pituitary metastasis occurred in 7 (20.0 %) patients, subtotal — in 17 (48.6 %), partial — in 9 (25.7 %). The most strong predictors of total volume removal are insignificant bleeding and density of metastatic defeat, absence of spreading to the cavernous sinus. Positive dynamics of quality of life of patients after surgical treatment with metastases in the pituitary gland was associated with regression of visual disturbances, local pain syndrome, to a lesser degree with regression of oculomotor disorders.
Conclusions. The main indications for surgical intervention regarding the pituitary metastasis are the symptomatic course of the disease, the need to verify histological diagnosis in the absence of an oncological anamnesis or verification of the primary focus of the tumor. Nearest results of surgical treatment of patients with metastases in the pituitary gland demonstrated the expediency of weighted selection of patients with metastatic lesion of the pituitary gland and improvement of patients' condition by eliminating or reducing neurological symptoms.
Key words: pituitary gland, metastasis, surgical treatment, radicalness of surgical treatment.
