CC BY
10Pikovets Nataliia Victorovna THE RESULTS OF THE STUDY ..
UDC 159:372.881.1
DOI: 10.34671/SCH.BSR.2020.0402.0010
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕМОЦ1ЙНО-РЕГУЛЯТИВНОГО КОМПОНЕНТУ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я ОСОБИСТОСТ1 ПЕДАГОГА
© 2020
ORCID: 0000-0002-2459-1250
Шковець Наталiя В1к"юр1вма, астрантка кафедри психологи Уманський державний педагог1чний ун1верситет 1мет Павла Тичини (20301, Украша, Умань, вулиця Садова, 28, e-mail: [email protected])
Амотащя. В умовах кризи у полгтичнш, eKOHOMi4Hrn i, особливо, духовнш сферах нагальною постае потреба у формуваннi позитивно! стратеги освгтнього процесу у заклащ освiти. Спостерiгаеться значний iнтерес та посилена увага до вивчення психолопчних особливостей протiкання професшно1 життедiяльностi педагопв, ви-явлення критерив 1хнього психiчного здоров'я, дослiдження стрес-факторiв, специфiчних чиннишв професшно1 дiяльностi, що негативно впливають на професiйний та особистiсний розвиток педагога. Важливим фактором ефективностi професшно! дiяльностi е вплив роботи, що мае складний характер, на псих1чне здоров'я особистостi. Актуальною постае проблема пошуку чинник1в психiчного здоров'я педагопчних працiвникiв, забезпечення 1хнього професiйного довголитя шляхом проведення з ними цшеспрямовано! оргашзовано1 психолопчно1 роботи. Вирiшення завдання збереження й оптишзаци псих1чного здоров'я, профшактика i корекцiя професiйних деструкцш та розвиток потенцiалу педагога потребуе комплексного пiдходу. Саме органiзацiя психолопчного супроводу у стiнах освiтнього закладу здатна забезпечити такий пiдхiд. Завдання психолопчного супроводу - це, перш за все, актуалiзацiя саморозвитку людини, и прагнення до особистiсного та професiйного вдосконалення. Психологiчний супровiд покликаний не тiльки надавати своечасну допомогу i пiдтримку, а й навчити особистiсть самостiйно до-лати труднощi на шляху професiйного становлення, усввдомлено i вiдповiдально ставитися до професи, допомогти !м стати повноцiнними суб'ектами свого професiйного життя. Необхiдним компонентом заходiв психологiчного супроводу професшно1 дiяльностi педагогiв е психокорекцiйна програма, що реалiзуеться у формi психологiчного треншгу. Результатом проведення програми е: сформовашсть вiдповiдальностi за власнi думки, проживания емоцш; ди, що сприятимуть збереженню i оптишзаци психiчного здоров'я; пвдвищення професшно1 самооцiнки, що дала б змогу вiдчути задоволенiсть собою, своею професшною дiяльнiстю; оволодiния навичками тклування про себе у напружених та стресових ситуацiях як умови попередження/подолання психiчного вигоряння; розвиток професiйно значущих якостей педагога: емоцшно1 врiвноваженостi, позитивного погляду на життя, гнучкостi у взаеминах; сформовашсть навичок планування i самооргашзаци особистого та професiйного часу.
Ключовi слова: психiчне здоров'я, педагопчна дiяльнiсть, професiйна деформацiя, психологiчний супровщ психiчний стан, стрес, стресостiйкiсть, збереження здоров'я, психотреншг, саморегуляцiя
THE RESULTS OF THE STUDY OF THE EMOTION-REGULATORY COMPONENT OF THE TEACHER'S MENTAL HEALTH
© 2020
Pikovets Nataliia Victorovna, postgraduate student of the Psychological Department Uman State Pedagogical University named Pavlo Tychyna (20301, Ukraine, Uman, Sadova street, 28, e-mail: [email protected])
Abstract. In the conditions of the crisis in the political, economic and especially spiritual spheres, there is an urgent need to formulate a positive strategy for the educational process at the educational establishment. There is a considerable interest and increased attention to the study of the psychological features of the teachers' professional life, to the identification of criteria for their mental health, and to the study of stress factors and specific factors of the professional activities, which negatively affect the teacher's professional and personal development. An important factor of the effectiveness of the professional activities is the impact of the complicated work on the individual's mental health. The urgent problem is searching for the pedagogical workers' mental health factors, ensuring their professional longevity by means of carrying out the purposeful organized psychological work with them. Solving the problem of preserving and optimizing mental health, preventing and correcting professional destructions and developing the educator's potential requires an integrated approach. The organization of the psychological support within the educational institution can provide such an approach. First of all, the task of the psychological support is the actualization of a person's self-development, his/her strive for personal and professional perfection. Then, the psychological support is intended not only to provide timely assistance and support, but also to teach the individual to overcome difficulties in the course of the professional development, to take up the profession consciously and responsibly, to help them become real subjects of their professional life. A necessary component of the measures of the psychological support of teachers' professional activity is a psychocorrectional program, which is implemented in the form of the psychological training. The results of the program are: the formation of the responsibility for their own thoughts, experiencing emotions; actions which will help maintain and optimize mental health; the enhancement of the professional self-esteem that would allow you to feel satisfied with your professional activities; mastering the skills of taking care of oneself in tense and stressful situations as a condition for preventing/overcoming mental burnout; the development of professionally important qualities of the teacher: emotional balance, positive views on life, flexibility in relationships; the development of planning and time management skills.
Keywords: mental health, pedagogical activity, professional deformation, psychological support, mental state, stress, stress resistance, preservation of health, psychotraining, self-regulation.
РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНО-РЕГУЛЯЦИОННОГО КОМПОНЕНТА ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ЛИЧНОСТИ ПЕДАГОГОВ
© 2020
Пиковец Наталия Викторовна, аспирантка кафедры психологии
Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины (20301, Украина, Умань, улица Садовая, 28, e-mail: [email protected])
Аннотация. В условиях кризиса в политической, экономической и, особенно, духовной сферах насущной становится потребность в формировании положительной стратегии образовательного процесса в учреждении образования. Сегодня наблюдается значительный интерес и усиленное внимание к изучению психологических особенностей протекания профессиональной жизнедеятельности педагогов, выявления критериев их психического здоровья, 40 Balkan Scientific Review. 2020. Т. 4. № 2(8)
исследование стресс-факторов, специфических факторов профессиональной деятельности, которые отрицательно влияют на профессиональное и личностное развитие педагога. Важным фактором эффективности профессиональной деятельности становится влияние работы, имеющей сложный характер, на психическое здоровье личности. Актуальной становится проблема поиска факторов психического здоровья педагогических работников, обеспечение их профессионального долголетия через проведение с ними организованной психологической работы. Решение задачи сохранения и оптимизации психического здоровья, профилактика и коррекция профессиональных деструк-ций, развитие потенциала педагога требует комплексного подхода. Именно организация психологического сопровождения в стенах образовательного учреждения способна обеспечить такой подход. Задание психологического сопровождения - это, прежде всего, актуализация саморазвития человека, его стремления к личностному и профессиональному совершенствованию. Психологическое сопровождение призвано не только обеспечивать своевременную помощь и поддержку, но и научить личность самостоятельно преодолевать трудности на профессиональном пути, сознательно и ответственно относиться к своей профессии, помочь стать полноценным субъектом своей профессиональной жизни. Необходимым компонентом мер психологического сопровождения профессиональной деятельности преподавателя есть психокоррекционная программа, которая реализуется в форме психокоррекцион-ного тренинга. Как результат проведения тренинга: сформированность ответственности за свои мысли, проживание эмоций, действия, которые будут способствовать сохранению и оптимизации психического здоровья; повышение профессиональной самооценки, дающей возможность ощутить чувство удовлетворенности собой, своей профессиональной деятельностью; овладение навыками заботы о себе в напряженных и стрессовых ситуациях как условия предупреждения/преодоления психического выгорания; развитие профессионально значимых качеств педагога: эмоциональной уравновешенности, положительного взгляда на жизнь, гибкости во взаимоотношениях; сформиро-ванность навыков планирования и самоорганизации личного и профессионального времени.
Ключевые слова: психическое здоровье, педагогическая деятельность, профессиональная деформация, психологическое спровождение, психическое состояние, стресс, стрессоустойчивость, сохранение здоровья, психотренинг, саморегуляция.
ВВЕДЕННЯ
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Ниш, зазначають дослщники О. Богучарова [1], Ж. В1рна у ствавт. [2], О. Дубчак [3], I. Страцинська [4] та ш. [5-12], псих1чне здоров'я фах1вця, зокрема, педагога, е актуальною проблемою психологи 1 потребуе пошуку шлях1в 1 засоб1в його збереження, оптим1зацп та ввдновлення.
Для вивчення чиннишв псих1чного здоров'я важливо виокремити структурш компоненти, впливаючи на яш, можна забезпечити збереження й оптим1зацш псих1чно-го здоров'я особистосл педагога. Наш науковий штерес привернув пор1вняльний анал1з понять: «ставлення до здоров'я», «внутршня картина здоров'я» 1 «внутрш-ня картина хвороби», виконаний О. Богучаровою [1]. Дослщниця акцентуе увагу на тому, що «внутршня картина здоров'я», на противагу «внутршнш картиш хвороби», е тим утворенням, що найбшьш системно вь дображуе психолопчш аспекти поведшки, що вплива-ють на здоров'я, осшльки система ставлень до здоров'я виявляеться одним з головних фактор1в, що формують поведшку в уах ситуащях щодо захисту здоров'я або навпаки, - «ризикову» поведшку [1, с. 34-36].
Актуальшсть дослщження психологи устшного функцюнування фах1вця, вважають дослщники, зумов-лена реальними проблемами професшно! безпеки особи-стост1 [2]. У постановщ зазначено! проблеми дослвдники вкрай актуальним вважають вивчення питань професш-ного здоров'я фах1вця. Здоров'я вони характеризують як необхвдну передумову для повноцшного життя людини, задоволення И матер1альних 1 духовних потреб, учасп у пращ та сощальному житп, в економ1чнш, науковш, культурнш та шших видах д1яльносп.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранШе частин за-гально'1 проблеми. У нашому дослвдженш ми звернули-ся до вивчення питання псих1чного здоров'я педагога, а саме, викладача закладу вищо! освгти, осшльки про стресогеншсть ще! професшно! групи говорять сучасш науковщ. У робот педагога, що безпосередньо пов'яза-на 1з його особистюною 1ндив1дуальшстю, його власною ушкальною емоцшною будовою, внутршня емоцшна напруга може виникати навиъ там, де ситуац1я ззовш е далекою в1д емоцюгенно!.
Профес1я педагога, зазначае О. Дубчак, насичена багатьма стресогенами такими, як сощальна оцшка, по-
всякденна рутина, психолопчне 1 ф1зичне навантаження тощо [3]. Прояви стресу у робот педагога р1зномашт-т. Найпоширешш1 з них фрустровашсть, шдвищена тривожшсть, роздратовашсть, виснажешсть. Педагоги працюють в емоцшно напруженш атмосфер^ що вима-гае постшно! уваги 1 контролю. Деструкци, що виника-ють у процес виконання трудово! д1яльност1 1 негативно впливають на И продуктившсть, е професшною дефор-мащею. Вони породжують професшно небажаш якосп 1 зм1нюють професшну 1 особистюну поведшку людини.
Професшне формування фах1вця, що ввдбуваеться на основ1 гумашзаци освгга, максимально розкривае його можливосп, 1, ор1ентуючись на особистюш цш, сприяе найповшшому саморозкриттю та самореал1зацп. Тому в центр1 уваги мають бути т1, хто здшснюе цей розвиток, -педагопчш прашвники. 1хнш емоцшний стан дуже важ-ливий, бо впливае на ефектившсть 1хньо1 професшно! д1яльносп [4].
Протидш професшному вигорянню С. Арефшя [5] пов'язуе 1з системою мотивацшно-спонукальних ресурав, що сприяють професшно-особиспсному роз-витку суб'екта праш та реал1зують цшеспонукання 1 самодетермшацш. Протид1я професшному вигорянню, вважае дослщниця, зумовлена едшстю чотирьох ресурсних шдсистем: системи ресурав когшгивно-рефлексивно! регуляци, спрямовано! на забезпечен-ня ресурсами та задоволешстю яшстю життя («ресур-си рефлекси»); системи психолопчно! регуляци, що тдтримуе впевнешсть або переконанють у власних можливостях самоконтролю ситуацш у сьогоденш 1 в майбутньому, досягнення поставлених цшей («ресур-си самопвдтримки»); система мехашзм1в когн1тивного й повед1нкового подолання нин1шн1х 1 майбутн1х труднощ1в, що розширюють ресурсну базу («ресурси подолання»); система самоконтролю й задоволеносп осо-бистими досягненнями 1 професшною самореал1зац1ею («ресурси особистих досягнень»). Що вища шкала психолопчного благополуччя 1 задоволеност1 профес1йною самореал1зац1ею, то менша виражешсть профес1йного вигоряння, стверджуе досл1дниця [5, с. 3].
Розкриваючи функцЦ особист1сно! рефлексИ, I. Бех виокремлюе функц1ю душевного умиротворення, що сигнал1зуе про внутр1шн1 процеси емоцшно! р1вноваги-нер1вноваги в житт1 особистосп [6]. За емоц1йно! р1вноваги людина переживае стан злагоди, спокою, що веде до внутршньо! готовност1 д1яти в ус1х сферах життя. В раз1 невр1вноваженост1 негативн1 емоци 1 почуття не лише кардинально порушують життевий ритм люди-
Pikovets Nataliia Victorovna psychological
THE RESULTS OF THE STUDY ... science
ни, а й впливають на сенс ïï життя. Тож творения душевного спокою - важливе завдання особистосп, яке вона мае виконати самостшно або i3 зовшшньою допомогою.
М. Фрiзен розглядае як внутршнш ресурс педагога життестiйкiсть, що за достатнього рiвня вираженостi у сукупносп з осмисленiстю життя, включешстю у процес дiяльностi, прийняттям життевого досввду та iншими характеристиками особистосп дае змогу активно оволодiвати рiзноманiтними життевими ситуацiями [7].
Педагогам з високим рiвнем життестiйкостi бiльшою мiрою властивi цiлепокладання i планування, що нерщко потребуе опанування внутрiшньою напругою. Вони приймають свiй життевий досвщ i опираються на ньо-го, бачать життя як сповнене можливостей. Ïxto життя пов'язане з психолопчним благополуччям, включенiстю в процес життя i автономiею. Низька життестiйкiсть педагопв у сукупносп iз зниженою осмислешстю життя поеднуеться з фаталютичними уявленнями про життя, може ускладнювати планування i побудову життя на фош труднощiв i невдач, яш людина переживае. Осмислешсть професiйних завдань може забезпечувати емоцшну включенiсть педагога в дiяльнiсть, зростан-ня його особистiсноï вiдповiдальностi. Дефщитарна життестiйкiсть у педагогiв скорiш за все пов'язана з матерiальним, емоцшним боком життя, точка опори активносп знаходиться як би поза особиспстю.
Про важливiсть формування вмiнь регулювати власнi емоцiйнi вияви, контролювати ïx, необхвдне як для фiзичного, так i псих1чного здоров'я, зазначае Т. Кириленко [8]. Регулюючи власний емоцшний стан, стверджуе дослiдниця, особистiсть творить свш емоцiйний простiр. Особистiсть, таким чином, розширюе меж1 власного емоцшного простору, виз-начаючи важливiсть i значення для не'' тих чи шших предметiв, речей, явищ, людей, включаючи ï'x у змiст штимного життя, розкриваючи для них свш емоцшний проспр через утiлення в певну емоцiйну модальнiсть, або навпаки, замикаючи, звужуючи цей простiр [8, с. 7].
На пiдставi виконаного теоретичного аналiзу пробле-ми змюту псиxiчного здоров'я особистостi нами було виокремлено наступш його складовi: когштивно-шз-навальна, мотивацiйно-цiннiсна, емоцiйно-регулятивна, особистiсна, дiяльнiсно-поведiнкова.
У данiй роботi ми подаемо результати дослвдження емоцшно-регулятивно'' складовоï псих1чного здоров'я педагогiв до i тсля впровадження псиxокорекцiйниx заxодiв.
Обтрунтування актуальност1 досл1дження. Кожен вид занять, професш i спешальностей, у тому числ^ педагогiчноï професiйноï дiяльностi, мае свш набiр специфiчниx для дано'' дiяльностi шюдливих факторiв, а також свш «букет» професшних захворювань. Винайдення даних факторiв, як загальних, так й специ-фiчниx, необхвдно для оргашзаци програми заxодiв з профiлактики професшних деформацш особистостi.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формування ц1лей cmammi. У нашому дослiдженнi ми визначили змшш, на як1 доцшьно впливати у псиxологiчнiй роботi з особиспстю з метою попере-дження, корекцй' негативних псиxологiчниx проявiв, що надалi можуть деструктивно впливати на професшну дiяльнiсть педагога. Це таш, як: тривога, активнiсть, фрустрацiя, поведшка, орiентована на емоцiï, поведшка-уникання, агресивнiсть, сxильнiсть до самороз-вит-ку, оптишзм, та стресостiйкiсть. Метою нашого дослвдження було показати динамiку у виявленш визна-чених псиxологiчниx властивостях особистосп педагогiв внаслiдок впроваджено'' психокорекцшно'' програми.
Постановка завдання. Феномени псиxiчного здоров'я, професiйниx деформацiй активно дослвд-жуються сучасною псиxолого-педагогiчною наукою, проте сьогодш у вiтчизнянiй i зарубiжнiй псиxологiï недостатньо спецiальниx методiв для ïx дiагностування саме у психолопчному контекстi. Однак, е значна 42
кшьшсть дiагностичниx методик, що дослвджують певнi псиxологiчнi стани, що супроводжують розвиток професiйниx деформацiй (синдром вигоряння, рiвень виснаження, стресовi стани тощо), або окремi складовi професшно'' Я-концепци, що деформуються в процес виконання професiйноï дiяльностi. Ще мен-ша кiлькiсть дiагностичниx методик, спрямованих на дослвдження здатностi до саморозвитку, самореалiзацiï, самоздiйснення, ресурсностi особистостi. Це мае по-яснення, оск1льки зазначеш категорiï е динамiчними, комплексними, багатовишрними, i «вишряти» ïx доволi складно. Проте, е методики, що дають змогу дослвдити якiснi характеристики цих явищ, а надал^ через дослвдження взаемозв'язк1в, з'ясувати актуаль-ний психолопчний стан, зумовлений тими чи шшими iндивiдуально-псиxологiчними властивостями людини. Окрiм того, вважаемо, що щ ж властивосп, що за певних умов можуть спричини стрес, порушення професiйноï' дiяльностi, цiлком можуть бути використанi для розвит-ку i реалiзацiï' людини в особиспсному та професiйному контекст через розширення ïï самоусвiдомленостi, здатносп до позитивного сприймання i мислення, орiентованостi на можливостi, оволодiння конкретними вмшнями i навичками, стратегiями поведшки.
Методи, методики та технологи, що використо-вувалися. У нашому дослщженш використано психо-дiагностичнi методики для визначення особливостей емоцшно-регулятивно'1 складовоï' псиxiчного здоров'я викладача: стресостiйкостi i окремих псиxiчниx станiв.
Стресостiйкiсть, як штегральна характеристика псих1чного розвитку, формуеться в процеа онтогенезу людини на основi генетично зумовлених iндивiдуальниx характеристик в умовах конкретного сошального се-редовища. Ядром процесу становлення професiйноï стресостшкосп е розвиток особистостi в процеа професiйного навчання, освоення професiï та виконання професiйноï дiяльностi. Стресостiйкiсть виявляеться в активнiй протидiï до стресових факторiв, пристосуваннi або уxиляннi вщ стресового впливу, що в будь-якому ви-падку пов'язане з особиспсними змiнами. Показником псиxологiчноï' стiйкостi може бути не стабшьшсть як така, а власне гнучк1сть та швидшсть у пристосовуваннi до постiйно мшливих умов, а також висока мобшьшсть психики при переxодi вiд одного виду дiяльностi до iншого, що е досить актуальним для професшно'' дiяльностi викладача. Основну суперечнiсть, що де-термiнуе розвиток професiйноï стресостшкосп особистосп, на думку Г. Дубчак, становить суперечнiсть мiж сформованими властивостями, якостями особистостi та об'ективними вимогами професшно'' дiяльностi [9]. Для реального виконання професшно'' дiяльностi людина повинна володгти низкою психолопчних якостей, необхщних для дано'' професи. Становлення професшно'' стресостiйкостi особистостi е збагаченням ïï псиxiки. Л:юдина, яка володiе професiйною стресостiйкiстю, прагне протистояти негативним процесам, виробляючи у собi прийоми компенсацiï, новi творчi стратеги, опа-новуючи для цього новими псиxiчними якостями та способами дiяльностi, що знову просувае вперед псиxiчний розвиток.
Методикою, що дае можливють визначити рiвень стресостiйкостi особистосп, став опитувальник «Само-оцiнка стшкосп до стресу» [10].
Стресостiйкiсть характеризуе деяку сукупнiсть особистiсниx якостей пращвника, що дае змогу йому переборювати значш iнтелектуальнi, вольовi й емоцшш навантаження, обумовленi професiйною дiяльнiстю в умовах змш. Вона характеризуеться умшням ефективно працювати в напруженому рштш, розв'язувати одночас-но дек1лька завдань у обмежених часових промiжкаx, оперативно та розумно оргашзувати процес ïx виконання.
Опитувальник мютить 18 запитань, на як1 респонден-ти дають ввдповщ: «часто» - 3 бали, «iнодi» - 2 бали, Balkan Scientific Review. 2020. Т. 4. № 2(8)
«рщко» - 1 бал. Шдраховуеться загальна сума отрима-них бал1в та визначаеться низький, середнш або високий р1вень стшкосп до стресу.
Методика «Самооцшка псих1чних стреав» Г. Ай-зенка призначена для д1агностики таких псих1чних сташв як: тривожшсть, фрустращя, агресившсть, рипдшсть. 1х негативна забарвлешсть мае тенденцш негативно впливати на особистють та ïï д1яльн1сть, у тому числ^ професшну.
В опитувальнику пропонуються твердження-описи р1зних псих1чних сташв. У раз1, якщо цей стан прита-манний людиш часто, ставиться 2 бали, якщо цей стан бувае, але зрщка, - 1 бал, якщо зовам не бувае - 0 бал1в.
Шдраховуеться сума бал1в за кожною з чотирьох груп питань: I (№ 1-10) - тривога; II (№ 11-12) - фрустращя; III (№ 21-30) - агресившсть; IV (№ 31-40) - рипдшсть. Визначаються низький, середнш або високий р1вш про-яву власних псих1чних сташв за кшьшстю отриманих бал1в. Найбшьша сума бал1в вщображуе дом1нуючий псих1чний стан, детальна характеристика якого дал1 надаеться автором методики.
Тривога - це псих1чний стан, що спричинюеться можливими та ймов1рними неприемностями, раптови-ми змшами у звичнш ситуaцiï та д1яльносл, затримкою здшснення чогось приемного, бажаного; виражаеться у специфiчних переживаниях (хвилюванш, пopушеннi спокою, похмурому пеpедчуттi, туз1). Загалом причини виникнення тривожного стану можуть бути piзними. Вони iнoдi зумовлюються емoцiйнoю нестiйкiстю людини: одш тривожаться з будь-яких причин, iншi - лише стосовно певних об'екпв, ситуaцiй, що сприймаються як джерело загрози. Кожна сфера життедiяльнoстi людини, а також кожна ситуащя потребуе оптимального, виправданого piвня тривоги. Наприклад, високий piвень тривоги у poбoтi педагога знижуе його працездатшсть, призводить до втoмлювaиoстi, невпевненосп у сoбi, пoстiйнoгo oчiкувaння неприемностей; низький piвень тривоги у робот може свiдчити про нaдмipну самовпевнешсть людини та бaйдужiсть до оточуючо-го середовища, що зумовлюе пасившсть у пpoфесiйнiй дiяльнoстi. Фpустpaцiя - це негативний психiчний стан, що характеризуеться переживаннями з приводу розладу плашв, зaдумiв, краху нaдiй, марних оч^вань, пережи-ваннями «провалу справи», невдачг Фpустpaцiя призводить до дезоргашзацп свiдoмoстi, дiяльнoстi i спiлкувaиня внаслщок довготривалого блокування цiлеспpямoвaнoï пoведiнки людини об'ективно незадоволеними або суб'ективно умовними труднощами. Фpустpaцiя може виявлятися у реак^х oзлoбленoстi, пpигнiченoстi, пoвнoï байдужосп до оточення. Фрустрацп, що ви-никають у пpoцесi роботи, негативно впливають на пpoфесiйну pезультaтивнiсть i розвиток фaхiвцi загалом: блокують досягнення цiлей дiяльнoстi, змiнюють пози-тивне ставлення до обраного фаху та позитивну думку про себе, знижують сaмooцiнку та piвень домагань. Низький piвень прояву свiдчить про стiйкiсть до невдач та тpуднoщiв, високий - про занижену сaмooцiнку, страх перед труднощами та невдачами. Агресивний психiчний стан зумовлюеться pеaкцiею на дiю фpустpaтopiв (перешкод, негативних ситуaцiй) i виявляеться у виглядi гнiву, нестриманосп, poздpaтoвaнoстi, погрози, прояву негaтивiзму, пiдoзpи, образи, а також проявами негативних пoчуттiв у фopмi галасливих вигушв, лайки тощо. Низький piвень прояву агресивного стану сввдчить про стpимaнiсть, дoбpoзичливiсть, позитивне ставлення до оточуючого свiту; високий - про негативний психiчний стан, що характеризуеться спалахами гнiву, драпвливютю, схильнiстю до негативних aфектiв. Рипдний психiчний стан характеризуеться впеpтiстю, нездатшстю переключатися з oднiеï дiяльнoстi на шшу, iнеpтнiстю пеpебiгу психiчних процеав, труднощами у paßi змiни спoсoбiв переробки iнфopмaцiï та прийман-ня piшения. Низький показник свiдчить про вщсутшсть pигiднoгo стану, високий - про його виражетсть, що
характеризуеться шертшстю, низькою aдaптивнiстю до змшюваних умов життедiяльнoстi, труднощами перебу-дови системи мoтивiв та установок.
,Щагностування педaгoгiв здiйснювaлoся на початку i по зашнченш проходження ними психотреншгово1' програми, що була нами попередньо розроблена i впроваджена в освггньому зaклaдi. Програма орга-шзована за стpуктуpнo-функцioнaльним принципом, що передбачае три piвнi ïï pеaлiзaцiï: когнггивний -здiйснюе вiдoбpaження пoтoчнoï' шформацп; регуля-тивний - регулюе та саморегулюе aктивнiсть особи; oсoбистiсний - сприяе формуванню нових психiчних утворень. Вщповщно, завдання стpуктуpoвaиi у компонента, функцюнування яких забезпечуе pеaлiзaцiю предметно-практичних функцiй, а саме: шформацшний
- передбачае адекватне poзумiния проблемних ситуацш; шструментальний - забезпечення продуктивного ви-конання aктiв, дiй, дiяльнoстi; oцiннo-мoтивaцiйний
- здiйснення контролю piвня виконання дiяльнoстi; пoведiнкoвий - забезпечення оргашзацп конструктивних виконавчих форм дiяльнoстi у пpoблемнo-кoнфлiктних, невизначених ситуaцiях. Заняття пoбудoвaнi таким чином, щоб тд час кожного з них мали мiсце усi компо-ненти.
Важливо, щоб здiйснюючи свою професшну дiяльнiсть, розвиваючи та вдосконалюючи свш профе-сioнaлiзм, педагог навчився дбати про свое здоров'я через усвщомлення власних потреб i щнностей, вмшня poзпiзнaвaти aктуaльнi почуття, психiчнi стани, емoцiйнi проблеми, котролювати i управляти ними, вoлoдiлa навичками та умшннями сaмopeгyляцiï i пiдвищeння piвня eмoцiйнoï стiйкoстi тощо.
РЕЗУЛЬТАТИ
Виклад основного матер1алу досл1дження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результат1в. На пiдстaвi рашше виконаного теоретичного aнaлiзу нами було виокремлено та схарактеризовано структурш ком-поненти психiчнoгo здоров'я педагога, викладача, серед яких: кoгнiтивнo-пiзнaвaльнa, що передбачае знання про здоров'я/нездоров'я, його чинники, здатшсть до лoгiчнoï, кpитичнoï обробки iнфopмaцiï; кoмунiкaтивну та високу пpoфесiйну кoмпетентнiсть; адекватну сaмooцiнку; високий piвень пiзнaвaльнoгo iнтеpесу; рефлексившсть; мoтивaцiйнo-цiннiснa: бажання пiклувaтися про свое здоров'я; вщповщальшсть; зaдoвoленiсть вiд здшс-нювaнoï' пpoфесiйнoï дiяльнoстi; цiннicнe ставлення до пpoфeciйнoï' дiяльнocтi; нaявнicть пpoфeciйнoï пер-спективи; високий piвeнь мотивацп досягнення; праг-нення до oсoбистiснo-пpoфесiйнoï' сaмopеaлiзaцiï, самовдосконалення, сaмoздiйснения; емoцiйнo-pегу-лятивна: емоцшна стшшсть; позитивний емoцiйний стан; низький piвень тpивoжиoстi; висока нервово-психiчнa стiйкiсть; стpесoстiйкiсть; тoлеpaитнiсть; психолопчна гнучкiсть; oсoбистiснa: aдеквaтнiсть психoлoгiчнoгo розвитку; психолопчне благополуччя; високий piвень психoлoгiчнoï' культури; суб'ективна цiлiснiсть, кoнгpуентнiсть; психолопчна ресурсшсть; сaмoiдентичнiсть; активна життева пoзицiя; oсoбистiснa зpiлiсть; дiяльнiснo-пoведiнкoвa: aдaптивнiсть; усшшна сoцiaлiзaцiя; висока пpoдуктивнiсть дiяльнoстi; само-стiйнiсть; aктивнiсть; уважне ставлення до свого здоров'я, вмшня дбати про нього; ефективна взaемoдiя з шшими; вмшня розшзнавати емoцiйнi сигнали; орга-нiзaцiйнi вмiния; вмiння дiяти в стресових умовах, до-лати стреси; здaтнiсть застосовувати oтpимaнi знання на практищ; сaмopегуляцiя; пpaцездaтнiсть.
З одного боку, визначеш показники, вважаемо, е кpитеpiями психiчнoгo здоров'я, а з шшого, вони по-стають його чинниками, тобто, сприяють збереженню та oптимiзaцiï.
У pезультaтi впровадження формувальних зaхoдiв зокрема щодо емoцiйнo-pегулятивнoï' склaдoвoï' пси-хiчнoгo здоров'я oсoбистoстi виклaдaчiв (учaстi педaгoгiв у психoтpенiнгу) спостерц-аеться позитивна
Pikovets Nataliia Victorovna THE RESULTS OF THE STUDY .
динамжа у подоланш у них негативных псиxiчниx сташв та зростання р1вня стресостiйкостi (табл. 1).
Таблиця 1 - Показники емоц1йно-регулятивно' складово' псиxiчного здоров'я особистостi викладача
Психолопчна властишсть Шкала ощнок Екперименталыи 1})упа(ЕГ) йзгащя Контрольна rpvna (КГ) Кзннця
Нвень Бали До Шелл До Шелл
Тривога Низький 0-7 13 19 б 19 13 -6
34% 50% 16% 44% 30% -14%
С ере дни 8-14 21 15 -6 20 26 6
55% 39% -16% 47% 60% 14%
Високий 15-20 4 4 0 4 4 0
11% 11% 0% 9% 9% 0%
Фруяращя Низький 0-7 19 22 3 19 17 -2
50% 58% 8% 44% 40% -5%
С'ереднш 8-14 18 16 -2 21 22 1
47% 42% -5% 49% 51% 2%
Високий 15-20 1 0 -1 3 4 1
3% 0% -3% 7% 9% 2%
АгресиЕнктъ Нюьсш 0-7 14 23 9 20 14 -6
37% 61% 24% 47% 33% -14%
Середнш 8-14 22 14 -S 21 27 6
5S% 37% -21% 49% 63% 14%
Високий 15-20 2 1 -1 2 2 0
5% 3% -3% 5% 5% 0%
Рнпдшсть Низький 0-7 5 16 11 1 1 0
13% 42% 29% 2% 2% 0%
Середнш 8-14 24 20 -4 36 35 -1
63% 53% -11% 84% 81% -2%
Високий 15-20 9 2 -7 6 7 1
24% 5% -18% 14% 16% 2%
Стресо стшюсть Низький 43-54 12 S -4 14 16 2
32% 21% -11% 33% 37% 5%
Середнш 31-42 23 25 2 28 26 -2
61% 66% 5% 65% 60% -5%
Високий 1S-30 3 5 2 1 1 0
8% 13% 5% 2% 2% 0%
* Складено автором
Прошюструемо отриманi результата за допомогою пстограм (рис. 1-5).
Рис. 1. Динамжа рiвнiв зменшення тривоги у викладачiв до початку i тсля проведення формувально-го експерименту.
Рис. 2. Динамiка рiвнiв зменшення фрустрацiï у ви-кладач1в до початку i пiсля проведення формувального експерименту
У пiдсумку маемо ютотне зменшення в експе-риментальнiй груш: тривоги - 16 % (6 ос1б), фрустрацп
- 8 % (3 особи), агресивност! - 24 % (9 ос1б), ригiдностi
- 29 % (11 осiб). Зазначимо, що мало змiнилися показники цих властивостей на високому р1вш, а, отже, можемо стверджувати, що, досягши його, вони характеризуются бшьшою стiйкiстю, а тому, складшше пiддаються впливу i корекцiï.
Незначш змiни в динамiцi псиxiчниx статв у
викладач1в контрольно' групи можуть св1дчити про ймовiрнiсть впливу шших чинниюв, що позитивно або негативно впливають та регулюють псих1чний стан людини.
Рис. 3. Динамка р1вшв зменшення агресивност! у викладач1в до початку i п1сля проведення формувально-го експерименту
Рис. 4. Динам1ка р1вшв зменшення риг1дност1 у ви-кладачiв до початку i п1сля проведення формувального експерименту
К1льюст показники розвитку стресостшкосп в результат! застосованих формувальних дш вiдображенi на рис. 5.
Рис. 5. Динамжа р1вн1в зростання стресостiйкостi у викладач1в до початку i тсля проведення формувально-го експерименту
Под1бну ситуац1ю щодо динам1ки результат1в спостер1гаемо i за показником стресостшкосп. Зб1льшення результата вщбулися в експериментальнш грут: зростання на високому та середньому р1внях, по 5 % (по 2 особи) на кожному i, в1дпов1дно, зменшення на низькому р1вт на 11 % (-4 особи). У контрольн1й груш змши дуже неютотш.
Зд1йснивши перев1рку через парний t-критерш Стьюдента, пересв1дчилися, що результати належать до р1зних генеральних сукупностей, а, отже, проведена з педагогами робота впливае на отримаш результати (табл. 2).
Поргвняння отриманих результатгв з результатами у шших дослгдженнях. На тдсташ результата проведе-ного наукового дослщження, О. Шевчишена дшшла вис-новку, що цшеспрямована робота з педагогами стосовно тдвищення р1вня емоцшно' саморегуляцп шляхом вико-ристанням засоб1в соцiально-просвiтницького треншгу сприяе розвитку у педагог1в здатност демонструвати
виважеш емоцшш реакци у р1зномаштних професшних ситуащях у процес прийняття ними педагопчних ршень, досягати високого р1вня суб'ективного контролю у р1зномаштних професшно-педагопчних ситуащях [11].
Таблиця 2.
Експериментальна трупа Середне Середне квадратнчне ыдхилення Парний t-критерт Стьюдента
До Шелл До ГПсля
Тривожнкть 9,157895 8,236842 2,973089 3,070648 3,41Е-08
Фрусграцш 8,5 52632 7,394737 2,901047 3,217683 1,91Е-10
Агресигашмъ 8,710526 7,184211 2,567025 2,95786 1=03Е-10
Рипдшсть 10,86842 9,263158 3,04179 3,350548 635Е-10
CipecocTiiiKLCTb 39,23684 37,94737 5,739546 6,013262 2,9Е-08
Н. Ярош доводить, що результатом органiзованого цшеспрямованого впливу на особистiсть стае здатнють контролювати власнi негативнi переживания, що ви-никають у зв'язку з проблемою, мiнiмiзуючи вплив негативних емоцш на оцiнку ситуацп i вибiр стратеги поведiнки. Аналiзуючи стресову ситуацш, вiдбуваеться орiентацiя на вироблення стратегш вирiшения проблем та планування власних дш з урахуванням об'ективних умов, минулого досвiду й наявних ресурав. Особистiсть здатна конструктивно вирiшувати труднощi завдяки комплексному аналiзу власного емоцшного стану та позитивному переосмисленню. Негативш поди людина здатна розглядати як стимул для особиспсного зростан-ня. Також спостерiгаеться незалежнiсть особистостi вщ зовнiшнiх оцiнок, самостiйнiсть у регулюванш власно! поведiнки та вiдповiдальнiсть за не!, здатнють глибше оцiнювати власш ресурси в подоланнi важких ситуацш, що супроводжуеться оптимiстичним налаштуванням на майбутне [12].
ВИСНОВКИ
Висновки до^дження. Обгрунтовано актуальнiсть проблеми збереження i змiцнения психiчного здоров'я педагогiв, попередження та психолопчно1 корекци професiйних деформацш
Розкрито важливiсть формування вмiнь регулюва-ти власнi емоцiйнi вияви, контролювати гх. Цi вмiння е необхвдними для психiчного здоров'я особистостi, зо-крема педагога, у контекстi здшснення ним професшно1 дiяльностi.
Висловлено припущення, що окремi властивостi особистостi за певних умов можуть спричини стрес, порушення професшно1 дiяльностi. Цi ж властивосп цiлком можна використати для розвитку i реалiзацil людини в особиспсному та професiйному контекстi через розширення И самоусвiдомленостi, здатностi до позитивного сприймання i мислення, орiентованостi на можливостi, а не обмеження.
Шляхом впровадження цiлеспрямованих психо-корекцшних заходiв, проведених у рамках психотреншгу, було здiйснено вплив на окремi психологiчнi властивостi особистостi викладачiв. Шсля проходження педагогами психотренiнгу, основною метою якого було попередження та корекщя негативних психолопчних проявiв, професшних деструкцiй, виявлено позитивну динамiку у 1хнш емоцiйно-регулятивнiй сферi.
На пiдставi здiйсненого порiвияния результатiв, от-риманих внаслщок проведено1 роботи з педагогами шшими дослiдниками, пiдтверджено необхiднiсть i важливiсть надання систематизовано1 психолопчно1 до-помоги для збереження психiчного здоров'я педагога, його професшно-особистюного розвитку i реалiзацil та професiйного довголiття.
Перспективи подальших до^джень цього напря-му. На нашу думку, надалi дошльно буде дослщити наявнiсть взаемозв'язку зазначених психолопчних особливостей особистосп, як детермшант психiчного здоров'я, iз професiйною дiяльнiстю педагога, зокре-ма, задоволенiстю професшною дiяльнiстю, рiвнем професiйного самоздiйснення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:_
1. Богучарова О. I. Здоров'я oco6ucmocmi у nсихологiчнiй nepcneKmuBi: монографiя. Вид. 2-ге, переробл. i доповн. Луганськ: РВВ ЛДУВС iM. Е. О. ^доренка, 2012. 487 с.
2. Псuхологiя професшно! безпеки: технологи конструктивного самозбереження особuстостi: кол. моногр. /за заг. ред. Ж. Вipноi. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 588 с.
3. Дубчак О. Б. Синдром вигорання як прояв професшноi деформацП педагогiв. ВiснuкНащонального авiацiйногоутверситету. Сер. Педагогiка, Псuхологiя. 2018. № 12. С. 118—123.
4. Страцинська I. А. Про емоцшш проблеми педагогiчнuх пращвниюв i можлuвiсть депресП. Педагогта i nсuхологiя: Birnm НАПН Укра!ни. 2017. № 1 (94). С. 44-49
5. Арефтя С. В. Псuхологiчнi засоби npофiлактuкu та корекцП професшного вигорання державних службов^в законодавчого органу влади: дис. ...канд. психол. наук: 19.00.10/Класичний приватнийун-т. Ки!в, 2018. 249 с.
6. Бех I. Я як джерело духовного саморозвитку особuстостi. Педагогта i псuхологiя. 2011. № 3. С. 5-17.
7. Фризен М. А. Жизнестойкость как внутренний ресурс профессиональной деятельности педагога. Организационная психология. 2018. Т. 8. № 2. URL: https://cyberleninka.rU/article/n/zhiznestoykost-kak-vnutrenniy-resurs-professionalnoy-deyatelnosti-pedagoga/viewer (дата звернення: 25.12.2019).
8. Кириленко О. А. Псuхологiчнi детеpмiнантu професшного стресу у представниюв професП типу «людина-людина»: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03. Ки!в, 2007. 20 с.
9. Дубчак Г. М. Псuхологiя становлення професшноi стpесостiйкостi майбуттх фахiвцiв соцiономiчнuх професш: дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / 1н-т психол. iменi Г. С. Костюка НАПН Укра!ни / Ки!в, 2018. 460 с.
10. Синдром «профеайного вигорання» та професшна кар'ера пращвниюв освiтнiх оргатзацш: гендерт аспекти / за наук. ред. С. Д. Максименка та т. Ки!в: Мiленiум, 2004. 264 с.
11. Шевчишена О. В. Пiдвuщення piвня емоцшноi саморегуляцП педагога шляхом оволодiння саногенним типом мислення. Науковий часопис Нацюнального педагогiчного унiвеpсuтету iменi М. П. Драгоманова. Сер. 11. Сощальна робота. Сощальна педагогiка. Вип. 20: зб. наукових праць. Ки!в: Вид-воНПУ iменiМ. П. Драгоманова,
2015. C. 187-197.
12. ЯрошН. С. Практика саногенно! рефлекса якумова ефективноi стрес-долаючоi поведiнкu особuстостi. Вiснuк Харювського на^онального унiвеpсuтету iменi В. Н. Каразша. Сер. Псuхологiя.
2016. № 61. С. 39-44.
