CC BY
37Ф1ЗЮЛОГ1Я I ПАТОЛОГ1Я АДАПТАЦЛ ЛЮДИНИ ДО УМОВ СВ1ТОВОГО ОКЕАНУ
УДК 616.89::616.895+616.891:616-057 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3772977
М. В. Маркова1, К. А. Косенко2
АНАЛ1З СТАНУ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВЯ ТА Р1ВНЮ ПСИХОСОЦ1АЛЬНОГО СТРЕСУ У ПРЕДСТАВНИК1В КОМАНДНОГО I РЯДОВОГО СКЛАДУ МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ФЛОТУ
1Харк1вська медична академ1я шслядипломно! освгги 2КУ «Одеський обласний центр псих1чного здоровья»
Summary. Markova М. В., tosenko К. А. ANALYSIS OF PSYCHIC HEALTH AND LEVEL OF PSYCHOSOCIAL STRESS IN OFFICERS AND RATINGS OF MERCHANT NAVY. - Kharkov Medical Academy of Post-Graduate Education; Odessa Regional Centre of Psychic Health; e-mail: sun2003@ukr. net. The objective: to analyse state of psychic health and level of psychosocial stress in oficers and ratings of merchant navy and determine necessity to create specific for these contingent measures for their psychic health protection. Contigent and research methods. When obtained informative conformity, and obeying principles of bioethics and deontology 200 seafarers of merchant navy were examined during 2016 - 2019, among them there were 110 officers and 90 ratings. Clinical, psychological, psychopathological and psychodiagnostical methods were used. Results. It has been established that distribution of stress load and pathological alarm - depressive reaction in merchant navy crews is nonuniformitive and associates with professional activity features. Intensity of stress load and symptoms of alarm in persons with low, moderate and top level of psychoemotional stress were more promoted in officers, while the level of depressive reaction was the same in officers and ratings. Dynamics of stress load indexes, their synchronization and worsening of psychic health of the persons under examination till clinical manifestations of alarm - depressive reaction allow to conclude that psychosocial and psychic stress has an important role in formation of psychic health damages among seafarers of different professions. Conclusions. The results obtained should be taken into account when specific for this contingent psychotherapeutical measures are working out. This is the perspective of the further reseraches.
Key words: seafarers, officers of Merchant Navy, ratings of Merchant Navy, psychosocial
stress
Реферат. Маркова M. В., Косенко К. А. АНАЛИЗ СОСТОЯНИЯ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ И УРОВНЯ ПСИХОСОЦИАЛЬНОГО СТРЕССА У ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ КОМАНДНОГО И РЯДОВОГО СОСТАВА МОРСКОГО ТОРГОВОГО ФЛОТА. - Харьковская медицинская академия последипломного образования; КУ «Одесский областной центр психического здоровья»; e-mail: sun2003@ukr. net. Цель: провести анализ состояния психического здоровья и уровня психисоциального стресса у представителей командного и рядового состава морского торгового флота для определения необходимости создания специфической для данного контингента системных мероприятий по охране их психичеселго здоровья. Контингент и методы исследования. При получении информированного согласия и соблюдении принципов биоэтики и деонтологии на протяжении 2016 - 2019 г. г. было обследовано 200 представителей плавсостава морского торгового флота: 110 представителей командного состава и 90 представителей рядового состава. В исследовании использовали клинико -психопатологические и психодиагностические методы. Результаты. Установлено, что распределение стрессовой нагрузки, патологического и патологического тревожно -
© Маркова М. В., Косенко К. А.
депрессивного реагирования у командного и рядового состава экипажей судов торгового морского флота неоднородно и ассоциируется со спецификой профессиональной деятельности. Интенсивность стрессовой нагрузки и тревожной симптоматики у лиц с низким, умеренным и высоким уровнем психосоциального стресса были более выражены у офицеров, а уровень депрессивного реагирования не отличался у представителей командного и рядового состава. Синхронность динамики увеличения показателей уровня стрессовой нагрузки и ухудшение состояния психического здоровья обследованных вплоть до клинических проявлений тревожно - депрессивного реагирования позволяют сделать вывод о значительной роли психосоциального и психологического стрсса в формировании нарушений психического здоровья у моряков дальнего плавання. Вывод. Полученные результаты следует учитывать при разработке специфичеких мер психотерапии и психопрофилактики для данного контингента. Это также представляет дальнейшие перспективы данного исследования.
Ключевые слова: моряки дальнего плавання, командный состав торгового морского флота, рядовой состав торгового морского флота, психосоциальный стресс.
Реферат. Маркова М. В., Косенко К. А. АНАЛ1З СТАНУ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВЯ ТА Р1ВНЮ ПСИХОСОЦ1АЛЬНОГО СТРЕСУ У ПРЕДСТАВНИК1В КОМАНДНОГО I РЯДОВОГО СКЛАДУ МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ФЛОТУ.
Мета роботи - здшснити аналiз стану психiчного здоровья та рiвню психосощального стресу у представнишв командного i рядового складу морського торговельного флоту для визначення необхвдносп створення специфiчних для даного контингенту системних заходiв з охорони !х психiчного здоровья. Контингент i методи дослвдження. На засадах шформовано! згоди з дотриманням принцитв бюетики i деонтологп протягом 2016 - 2019 рошв було обстежено 200 оаб представнишв морського торговельного флоту: 110 члешв командного складу, та 90 - рядового. Дослщження включало використання ктшко-психопатолопчного i психодiагностичного методiв. Результати. Встановлено, що розподiл стресового навантаження й патолопчного тривожно-депресивного реагування у командного i рядового складу ек1паж1в торговельного морського флоту е неоднорiдним та асоцшованим зi специфiкою професшно! дiяльностi. Iнтенсивнiсть стресового навантаження та тривожно! симптоматики у осiб з низьким, помiрним i тяжким рiвнем психосощального стресу були бшьш вираженими у офiцерiв, а рiвень депресивного реагування не мав рiзницi у командирiв i матросiв. Синхроннiсть динамiки зростання показник1в рiвню стресового навантаження та попршення стану психiчного здоровья обстежених аж до клшчно виражених проявiв тривожно-депресивного реагування, дають змогу дшти до висновку про значну роль психосощального i психологiчного стресу у формуванш порушень психiчного здоровья у моряшв далекого плавання. Висновок. Отримат результати повиннi враховуватись при розробщ специфiчних заходiв психотерапп i психопрофшактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослщження.
Ключовi слова: моряки далекого плавання, командний склад торговельного морського флоту, рядовой склад торговельного морського флоту, психосощальний стрес.
Вступ. Процеси глобалiзацil, що вщбуваються в сучасному свiтi, призвели до перерозпод^ в сферi мiжнародних перевезень: на тепершнш час 75 % свггово! торгiвлi здiйснюеться за рахунок морських перевезень, а обсяги морсько! торгiвлi становлять понад 60 % свггового торгового обороту [1]. Одним з наслщком цього стала трансформащя мiжнародного ринку працi моряков, на якому украшсьш спецiалiсти займають за численшстю п'яте мiсце [2]. На тепершнш час на морських шляхах превалюють транснацiональнi судноплавнi компани, судна яких ходять пiд «зручними» прапорами, що не тшьки надае податковi переваги, але й дозволяе обходити мiжнароднi i нацiональнi вимоги в обласп охорони працi та окремих И складових [3, 4]. В таких сощально-економiчних умовах конкурентоспроможшсть моряка визначаеться його професiйною компетентшстю i потенцiалом психосоматичного здоров'я, формування, пiдтримка i вiдновлення якого тсля перенесених захворювань i травм практично повшстю покладаеться на самого пращвника [5].
Специфiка працi моряк1в далекого плавання передбачае суш^ наднормовi
навантаження за рахунок професiйно обумовленого оксидативного, дизрегуляторного, емоцiйного та психосоцiального стресу [4]. За думкою Л. М. Шафрана, В. В. Голшово1 (2018), професшна дiяльнiсть моряков далекого плавания вимагае вiд них поеднання щонайменше двох альтернативних психофiзiологiчних здатностей: з одного боку, спроможносп до штенсивних фiзичних й психоемоцiйних навантажень в складних навiгацiйних i погодних умовах, з шшого - стiйкостi до монотонп, гшодинамп, полiдепрiвaцil в океашчному плаваннi в ситуацп замкненого простору та обмежено! комушкацп [5]. Дослщники стверджують, що цi особливостi морсько! працi лежать в основi високого ступеня психоемоцiйного стресу, вiд дп якого потерпають моряки, що призводить до зниження !х працездатностi та професiйно-орiентовaноl мотиваци, а також розвитку ознак астенп i депресп [5].
Мiж тим, дослiдження наявностi й розповсюдженосп порушень психiчного здоров" я та надмiрного стресового навантаження серед моряшв далекого плавання демонструють неодностайш результати. Так, M. Oldenburg з колегами [6], вивчаючи синдроми стресу та вигорання у моряков, виявили, що «порiвняно з бiльшiстю берегових професш ризик вигорання у моряшв здаеться помiрним, хоча мореплавство вважаеться особливо небезпечною профейею». За результатами дослщження, прояви емоцiйного вигорання в тш чи iншiй мiрi були виявлеш у 11% обстежених, причому серед обслуговуючого персоналу к1льк1сть таких оаб склала 25%, офiцерiв - 11%, рядових матросiв - 4,5% [7].
Однак, в роботах шших науковщв наголошуеться на значному впливi професiйних психосоцiальних й психоемоцiйних стрес-факторiв на погiршення психiчного здоровья моряшв [8, 9].
Дослщники також вiдмiчають дисконгруентнiсть стресорiв, пов'язаних з професшною дiяльнiстю матросiв та командного складу морського флоту. A. Mellbye, T. Carter у великому огляд^ присвяченому аналiзу впливу професiйних ризик1в на стан психiчного здоровья моряков далекого плавання (2017), наводять данi про наявшсть диференщацп негативного впливу професшних стрес-факторiв в залежностi вiд рангу моряшв, осшльки офiцери, з одного боку, тддаються бiльшiй напрузi на робоп, але, з iншого боку, через коротший час перебування на борту, мають мiцнiшi сiмейнi та подружш стосунки [10]. Аналiзуючи показники сущидально1 активностi серед моряков далекого плавання за перюд к1нця 1970-х - початку 2000-х рошв, S. E. Roberts, P. B. Marlow дшшли висновку, що «осшльки майже 90% самогубств трапляються серед матроав, iнших робiтникiв та обслуговуючого персоналу судна, ризики сущидально1 поведiнки значно асоцшоваш з професiйним статусом i рангом моряка» [11].
У дослщженш D. Jegadenzi з спiвавторами (2019) [12] встановило, що середнш бал схильносп до нудьги (який визначали за однойменною шкалою Boredom Proneness Scale -BPS), серед офiцерiв становив 8,4 ± 5 з медiаною = 7, а серед рядових матроав - 10,2 ± 4,8 з медiaною = 10. В цшому, пiдвищенi значення даного показника фжсувались у 21% офiцерiв та 41% рядового складу ешпажу. Також була встановлена значна корелящя мiж показниками BPS та HADS за показниками депресп в цшому для загально1 вибiрки, причому це сшввшношення виявилось дуже значущим серед офiцерiв (r = +0,85), але лише незначно значимим серед члешв ешпажу (r = +0,54).
В результата роботи групи дослiдникiв тд керiвництвом A Carotenuto (2013) [13] встановлена чггка диференцiaцiя вирaженостi проявiв тривожностi та зaдоволеностi життям у рiзних професiйних груп, що складають ек1паж суден торговельного флоту, та зроблено висновок, що вшповшальшсть керiвництвa чaстiше пов'язана з бiльш високим рiвнем стресу, притаманним командному складу.
Дослщження, здiйсненi M. Oldenburg з колегами, довели, що офщери тддаються бшьш значним стресовим ризикам, тому що це ввдбуваеться через 1хню «.. .високу особисту вiдповiдaльнiсть за ешпаж та корабель, та постiйну зм^ вимог до роботи» [14], що в подальшому було пiдтверджено тезою,що «офiцери перебували на борту значно коротшi перiоди (4,8 проти 8,3 мюяця за рядових робiтникiв), але значно часпше мали надзвичайно велику шльшсть робочого часу. Вiдповiдно, офщери скаржилися чaстiше на бiльш високий рiвень напруги в нaслiдок тиску в чай» [6].
Так результати опосередковано тдтверджують дaнi Allen et al. (2008) [15], як1 стверджують, що серед моряков островiв Ново1 Зеландп к1льк1сть офiцерiв, що «часто або завжди страждають на втому» е значно бiльшою (61%), тж серед iнших прaцiвникiв.
Однак, M. Thomas з колегами (2003) [16] звернув увагу на те, що в родинах офiцерiв панують кращi подружнi й сiмейнi стосунки за рахунок бiльш тривалих вщпусток командирiв та змогу проводити вдома б№ше часу, шж рядовi матроси, що може грати значну превентивну роль щодо впливу професiйних стрес-факторiв.
Аналiзуючи протирiччя щодо результатiв дослщження стану психiчного здоровья моряков далекого плавання, A. Mellbye, T. Carter зазначають, що те, що в психiчному здоров^' рiзних морських професшних контингентiв iснують значнi вiдмiнностi, пов'язаш з 1х особливiстю 1х професшно1 дiяльностi, не викликае сумнiву. Для бшьш детального зясування виявлених закономiрностей, науковцi пропонують розширити сферу наукових пошушв, дослiджуючи таке явище, як психосощальний (психоемоцiйний) стрес, патогномонiчний рiзним професiйним групам [10].
Тако1 ж думки дотримуються A. Carotenutozi стваторами (2012) [8], як1 стверджують, що мореплавство пов'язане з психiчними, психосощальними та фiзичними стресорами, рiзними в залежносп вiд умов працi моряка, тому i стратегiï зменшення ризику стресу повиннi бути спрямованi на рiзнi категорiï моряков.
Мета роботи - здшснити аналiз стану психiчного здоровья та рiвню психосоцiального стресу у представнишв командного i рядового складу морського торговельного флоту та визначити необхщш специфiчнi для даного контингенту системш заходи з охорони 1'х психiчного здоровья.
Дизайн, контингент i методи дослiдження. Для досягнення поставленоï мети на засадах шформовано1' згоди з дотриманням принципiв бюетики i деонтологiï протягом 2016 - 2019 рошв було обстежено 180 оаб, представник1в морського торговельного флоту: 110 члешв командного складу (каттани далекого плавання, першi та друп помiчники капiтанiв та iн.), та 90 оаб рядового складу (матроси, мотористи, пампери, обслуговуючий персонал).
Уа респондента були обстежеш в перюд пiсля повернення з рейсу, на базi дек1лькох медичних установ (КУ «Одеський обласний центр психiчного здоровья», кафедра психiатрiï, наркологiï та психологи Одеського нацюнального медичного унiверситету, медичний центр «Академмарiн» НУ ОМА, медичш центри «Шаг до життя», «Вгга» та iн.), пiд час добровшьного звернення за консультацiею лiкаря-психiатра.
Дослщження включало використання клiнiко-психопатологiчного i психодiагностичного методiв. Пiсля первинного структурованого штерв'ю оцiнцi пiддавали рiвень психосоцiального стресу (ПС), випробовуваного респондентами (з використанням однойменно1' шкали Л. Рiдера) [17], та психолопчного стресу за шкалою PSM-25 [18]. Класичне клiнiко-психопатологiчне обстеження пацiентiв з використанням дiагностичних критерпв МКХ - 10, було доповнено психометричним дослiдженням з використанням «Методики диференцшовано дiагностики депресивних станiв» В. Зунге [19], «Методики дiагностики самооцшки Ч. Д. Спiлбергера - Ю. Л. Ханiна [19], та госттально1' шкали тривоги i депресiï HADS [20].
Основнi соцiально - демографiчнi показники обстежених наведенi в табл. 1, з яко1' виходить, що переважна к1льк1сть представник1в командного складу була у вщ 36 - 50 рошв, в той час як серед матроав питома вага оаб 25-35 та 36-50 рошв була приблизно однаковою. Уа представники командного складу мали вищу освггу, а переважна бiльшiсть рядових - середньо - спещальну. Бiльше половини чоловшв в усiх групах були одружеш, iншi - розлученi.
Таблиця 1
Базовi соцiально-демографiчнi характеристики обстежених, %_
Показник Представники торговельного флоту, n=200 осiб
Командний склад, n=110 осiб Рядовий склад, n=90 оаб
Вш 25 - 35 20,9 48,9
36 - 50 53,6 43,3
бшьше50 25,4 7,8
Освiта Середня - 14,4
середня-спецiальна - 85,6
Вища 100,0 -
Омейний стан Одруженi 62,7 55,5
Розлученi 37,3 45,5
Результати та 1х обговорення. Дослвдження наявносп 1 вираженосп стресового навантаження, яке в1дчували та ввд якого потерпали обстежет, показало наступт результати
(табл. 2).
Таблиця 2
_Розподм обстежених за рiвнем психосоцiального стресу (ПС)_
Р1вень ПС Представники торговельного флоту, п=200 ойб
командний склад, п=110 ойб матроси, п=90 ойб
абс. к. % сер. Бал абс. к. % сер. Бал
Низький 34 30,9%* 0,77±0,07** 37 41,1% 0,62±0,08
Пом1рний 58 52,7%** 1,54±0,28** 34 37,7% 1,36±0,28
Тяжкий 18 16,4%* 2,73±0,18* 19 21,1% 2,13±0,09
Примтка:р{вень статистично! значущосп розб1жностей при пор1внянш груп: р<0,01 -* , р<0,05 -**
Серед загально! шлькосп обстежених низький р1вень ПС виявився притаманним 30,9% ойб командного складу та 41,1% матройв (розб1жносп статистично значущ1, р<0,01). В той же час, не можна не вщмггати, що у офщер1в мав м1сце бшьш високий середнш показник ПС (0,77±0,07), який, хоч 1 знаходився в амплиуд1 низьких значень, був вищим, пор1вняно з рядовими (0,62±0,08) (розб1жносп були статистично значущ1, р<0,05).
Пом1рний р1вень психосощального стресового навантаження був характерним для 52,7% командир1в 1 37,7% матройв торговельних суден (значущ1сть статистичних розб1жностей склала р<0,05). Бшьша виражешсть ПС (в рамках пом1рних його значень), також була зафжсована у командир1в (1,54±0,28, пор1вняно з 1,36±0,28 у рядових, значущ1сть розб1жностей м1ж ними склала р<0,05).
Кшьшсть ойб з тяжким р1внем ПС була значуще бшьшою серед робггаишв (21,1%), пор1вняно з судновод1ями (16,4%)(значущ1сть розб1жностей м1ж ними склала р<0,01). Однак, бшьша виражешсть стресового навантаження (в рамках показнишв тяжкого стресу), була властива командному складу (2,73±0,18), пор1вняно з матросами (2,13±0,09), з1 значущими розб1жностями р<0,01.
Лопка подальшого дослщження диктувала необхвдшсть ствставлення результапв вивчення стану псих1чно! сфери та штенсивносп стресового навантаження у ойб р1зних профеййних груп з р1зним р1внем вираженосп ПС.
Отже, результати вивчення штенсивносп стресового навантаження 1 прояв1в тривожно-депресивного реагування у командир1в торговельного флоту (КТФ) з р1зним р1внем ПС, наведеш в табл. 3, робггаишв торговельного флоту (РТФ) - у табл. 4.
У КТФ з низьким р1внем ПС показники психолопчного стресу знаходились в амплиуд1 середшх значень (130,50±1,93), що свщчило про оптимальний р1вень псих1чно! напруги, необхадний для тдтримки ефективно! д1яльност1 обстежених. Для КТФ з пом1рним р1внем психосощального стресового навантаження характерним виявився високий р1вень психолопчного стресу (159,91±2,22), що було свщоцтвом наявносп стану псих1чного дискомфорта. КТФ з тяжким ПС вщр1знялись генерал1зованим переживаниям психоемоцшного дистресу та наявшстю виражено! псих1чно! дезадаптацп, про що свщчив дуже високий середнш показник шкали РSМ-25 (176,39±1,09). Треба зазначити, що уй встановлеш розб1жносп виявились статистично значущими на р1вш р <0,01.
За самооцшкою депрей! за шкалою Зунга середш показники !! вираженосп у КТФ з низьким (26,06±0,69) та пом1рним (43,84±6,17) р1внями ПС були в рамках нормативних значень, хоча не можна не ввдштити статистично значущу р1зницю м1ж ними (р<0,01) у б1к збшьшення у ойб з пом1рним стресом. Обстежеш з тяжким р1вне ПС ввдшчали наявшсть депресивних прояв1в на р1вш ситуативно! невротично! депрей! (55,44±0,51) (розб1жносп також були значущими, р<0,01).
Показники особиспсно! 1 реактивно! тривожносп у КТФ з низьким р1внем ПС були у верхньо! меж1 низьких значень (28,76±0,61 1 29,29±1,51, вщповщно), у ойб з пом1рним ПС -в амплиуд1 пом1рних значень (38,14±4,31 1 38,05±3,63, вщповщно); серед обстежених з тяжким р1внем ПС р1вень особиспсно! тривожносп виявився на меж1 пом1рних 1 високих значень (44,00±0,00), а реактивно! - значно тдвищеним (57,06±6,30) (уй розб1жносп були статистично значущими, р <0,01).
Таблиця 3
Середня виражешсть стресового навантаження й мрояшв тривожно-депресивного реагування у командного складу торговельного морського флоту з рiзним рiвнем ПС __(середнiй бал ± т)__
Показник КТФ, п=110 рiвень статистично! значущостi розбiжностей
низький, п=34 помiрний, п=58 тяжкий, п=18 р1-2 р1-3 р2-3
Показник за шкалою Рщера 0,77±0,07 1,54±0,28 2,73±0,18 <0,01 <0,01 <0,01
Шкала психологiчного стресу ^М-25) 130,50±1,93 159,91±2,22 176,39±1,09 <0,01 <0,01 <0,01
Шкала Зунга 26,06±0,69 43,84±6,17 55,44±0,51 <0,01 <0,01 <0,01
Особистiсна тривожнiсть 28,76±0,61 38,14±4,31 44,00±0,00 <0,01 <0,01 <0,01
Реактивна тривожшсть 29,29±1,51 38,05±3,63 57,06±6,30 <0,01 <0,01 <0,01
Тривога ИЛБ8 2,47±0,13 10,25±1,29 18,36±1,33 <0,01 <0,01 <0,01
Депресiя ИЛБ8 1,24±0,08 7,17±1,14 13,49±1,09 <0,01 <0,01 <0,01
Примтка. Тут i далi:
р 1-2 - рiвень статистично! значущостi розбiжностей при порiвиянш груп з низьким i помiрним рiвнем стресу
р 1-3 - рiвень статистично! значущостi розбiжностей при порiвняннi груп низьким i тяжким рiвнем стресу
р 2-3 - рiвень статистично! значущостi розбiжностей при порiвняннi груп помiрним i тяжким рiвнем стресу
Таблиця 4
Середня виражешсть стресового навантаження й мрояшв тривожно-депресивного реагування у робмникш торговельного морського флоту з рiзним рiвнем ПС (середнiй _бал ± т)_
Показник РТФ, п=90 рiвень статистично! значущостi розбiжностей
низький, п=37 Помiрний, п=34 тяжкий, п=19 р1-2 р1-3 р2-3
Показник за шкалою Рщера 0,62±0,08 1,36±0,28 2,13±0,09 <0,01 <0,01 <0,01
Шкала психолопчного стресу ^М-25) 110,68±1,74 157,53±2,06 168,42±1,95 <0,01 <0,01 <0,01
Шкала Зунга 23,54±0,65 36,97±7,35 53,53±0,51 <0,01 <0,01 <0,01
Особиспсна тривожшсть 26,30±0,46 34,68±4,75 44,00±0,00 <0,01 <0,01 <0,01
Реактивна тривожшсть 26,24±0,72 34,44±3,48 45,11±1,33 <0,01 <0,01 <0,01
Тривога ИЛБ8 2,58±1,02 8,30±1,65 16,40±1,11 <0,01 <0,01 <0,01
Депреая ИЛБ8 1,13±0,46 7,46±1,13 13,77±1,77 <0,01 <0,01 <0,01
Показовими виявились результата обстеження респондентiв з використанням шкали HADS. Так, для КТФ з низьким рiвнем ПС iнтенсивнiсть як тривожних (2,47±0,13), так i депресивних (1,24±0,08) проявiв була мiнiмальною, що свiдчило на користь !х психiчно!' адаптацi!' та психiчного здоровья. У обстежених з помiрним навантаженням ПС середш показники iнтенсивностi тривожно! симптоматики були на меж1 субклiнiчно! i клiнiчно виражено! тривоги (10,25±1,29), в той час як депресивна симптоматика трохи перевищувала нормативнi значения (7,17±1,14). Обстеженi з тяжким рiвнем ПС вiдрiзнялись дуже високою клiнiчною виражешстю симптомiв патологiчною тривоги (18,36±1,33) та дещо меншою, проте, все одно, клшчно вираженою, iнтенсивнiстю депресивних симптомiв (13,49±1,09). Треба зазначити, що уа розбiжностi мали статистично значущiсть рiвню р<0,01.
У РТФ з низьким ПС середнш показник психолопчного стресу склав 110,68±1,74 балiв, що незначно перевищувало низький його рiвень. На вiдмiну вщ них, у осiб з помiрним ПС i тяжким ПС, рiвень психiчно!' напруги внаслiдок психологiчного стресу був високим, маючи мiж собою значущу рiзницю у бiк збшьшення показника у РТФ, що мали тяжкий рiвень ПС (157,53±2,06 i 168,42±1,95, вiдповiдно, р<0,01).
Рiвень субъективно! оцiнки депресивних проявiв у оаб з низьким та помiрним рiвнями ПС був в межах низьких значень (23,54±0,65 i 36,97±7,35, вщповщно), в той час як у РТФ з тяжким ПС - сввдчив про наявшсть ознак невротично! депресi! (53,53±0,51) (встановленi розбiжностi виявились статистично значущими на рiвнi р <0,01).
Показники особистiсно! i реактивно! тривожносл у РТФ з низьким рiвнем ПС практично не вiдрiзнялися один вiд одного, i сввдчили про низький !х рiвень (26,30±0,46 i 26,24±0,72, вiдповiдно). Схожа тенденщя була притаманна як для оаб з помiрним рiвнем ПС: показники обох видiв тривожностi були дуже близькими i входили до рамок помiрного рiвню !х вираженостi (34,68±4,75 i 34,44±3,48, вiдповiдно), так i у обстежених з тяжким рiвнем ПС, показники обох видiв тривожносл у яких схожими та обидва знаходились на меж1 помiрного i високого рiвнiв (розбiжностi статистично значущ^ р <0,01).
Середнi значення штенсивносп наявних тривожно-депресивних проявiв у РТФ з низьким рiвнем ПС сввдчили про !х психiчне благополуччя (2,58±1,02 i 1,13±0,46, вiдповiдно). У РТФ з помiрним ПС iнтенсивнiсть як тривожних (8,30±1,65), так i депресивних (7,46±1,13) симптомiв була в рамках субклшчних значень, а з тяжким ПС -клшчно виражених симпшшв тривоги (16,40±1,11) i депресi!' (13,77±1,77). Усi розбiжностi мали статистично значущють рiвню р<0,01.
Пiсля вивчення штенсивносп стресового навантаження i проявiв тривожно-депресивного реагування у осiб рiзних професiйних груп з рiзним рiвнем вираженостi ПС, наступним кроком дослщження було спiвставлення даних показник1в мiж представниками рiзних професiйних контингентiв з однаковим рiвнем ПС, результати чого наведеш в табл. 5.
Таблиця 5
Середня виражешсть стресового навантаження й прояшв тривожно-демресивного реагування у представникiв командного i рядового складу екiпажiв торговельного _морського флоту з однаковим рiвнем ПС (середнш бал ± т)_
Рiвень ПС
Показник Низький помi рний Тяжкий
КТФ, п=34 РТФ, п=37 КТФ, п=58 РТФ, п=34 КТФ, п=18 РТФ, п=19
Показник за шкалою Рщера 0,77± 0,07* 0,62±0,08 1,54±0,28* 1,36±0,28 2,73±0,18* 2,13±0,09
Шкала 130,50± 1,93** 176,39± 1,09*
психологiчного стресу ^М-25) 110,68±1,74 159,91±2,22 157,53±2,06 168,42±1,95
Шкала Зунга 26,06± 0,69 23,54±0,65 43,84±6,17* 36,97±7,35 55,44±0,51 53,53±0,51
Особистiсна тривожшсть 28,76± 0,61 26,30±0,46 38,14±4,31 34,68±4,75 44,00±0,00 44,00±0,00
Реактивна тривожнiсть 29,29±1,51* 26,24±0,72 38,05±3,63 34,44±3,48 57,06±6,3* 45,11±1,33
Тривога ИЛБ8 2,47±0,13 2,58±1,02 10,25±1,29* 8,30±1,65 18,36±1,33* 16,40±1,11
Депреая ИЛБ8 1,24±0,08 1,13±0,46 7,17±1,14 7,46±1,13 13,49±1,09 13,77±1,77
Примтка: рiвень статистично! значущосп розбiжностей при порiвняннi груп КТФ i РТФ з однаковим рiвнем ПС: р<0,01 -* , р<0,05 -**
Порiвняльний аналiз вираженосп ПС в амплiтудi його низьких, помiрних i тяжких значень довiв його бiльшу iнтенсивнiсть у КТФ, порiвняно з РТФ, за уама рiвнями (розбiжностi статистично значущi, р<0,01).
Для показник1в психологiчного стресу розбiжностi в його iнтенсивностi серед оаб з низьким рiвнем ПС становили р<0,05 та р<0,01 - у обстежених з тяжким рiвнем ПС у бш бiльших значень у КТФ, порiвняно з РТФ.
Субъективна оцiнка власних депресивних реакцiй не виявила розбiжностi мiж
рiзними групами в рамках одного рiвню ПС, OKpiM oci6 з помiрним ПС, серед яких показники депресп у КТФ були значуще б№шими, нiж у РТФ (р<0,01).
Розбiжностей мiж вираженiсть особиспсно! тривожностi у рiзних професiйних контингентiв з однаковим рiвнем ПС не встановлено, на вщшну вiд реактивно! тривожностi, рiвень яко! був значуще бiльшим у КТФ з низьким та тяжким ПС (р<0,01).
Iнтенсивнiсть тривожно! симптоматики була значуще вищою у КТФ з помiрним i тяжким ПС (р<0,01), в той час як для депресивних проявiв рiзницi мiж представниками рiзних професiйних груп не виявлено.
Висновки
В результатi дослщження встановлено, що розподiл стресового навантаження й патологiчного тривожно-депресивного реагування у командного i рядового складу екшаж1в торговельного морського флоту е неоднорщним та асоцiйованим зi специфiкою професшно! дiяльностi.
Iнтенсивнiсть стресового навантаження та тривожно! симптоматики у ойб з низьким, помiрним i тяжким рiвнем ПС були бiльш вираженими у офiцерiв, а рiвень депресивного реагування не мав рiзницi у командирiв i матросiв.
Синхроннiсть динамiки зростання показник1в рiвню стресового навантаження та попршення стану психiчного здоровья обстежених до ктшчно виражених проявiв тривожно-депресивного реагування дають змогу дiйти до висновку про значну роль психосощального i психологiчного стресу у формуванш порушень психiчного здоровья у моряшв далекого плавання, що повинно враховуватись при розробщ специфiчних заходiв психотерапп i психопрофiлактики для даного контингенту.
Це становить подальшу перспективу даного дослщження.
Лiтература/References:
1. Гончаренко В. Проблематика розвитку укра!нського торговельного флоту. Traektoria Nauki - Path on Science. 2019. Vol. 5. № 4. - С. 2001-2007. [Goncharenko V. Problems of development of Ukrainian trade fleet. - Traektoria Nauki - Path on Science. - 2019. -Vol. 5. - № 4. - P. 2001-2007. ]
2. Онщенко Н. В., Побщаш А. Ю., ^мченко О. В., Христенко В. £. Психолопчш особливосп життево! стшкосп моряшв - жертв тратського полону: монографiя. - Х.: НУЦЗУ, 2012. - 294 с. [ Onishchenko NV, Pobidash AYu, Tymchenko OV, Khristenko Vye. Psychological features of life stability of seafarers-victims of pirates: Monography.: Kharkiv, NUTsZY, 2012.- 294 p.]
3. Пщпала I. В. Сьогодення торговельного флоту Укра!ни та його вплив на забезпечення прав укра!нських моряшв. Актуальш проблеми права: теорiя i практика. 2016. № 32. С. 269 - 275. [ Pidpala IV. Present state of Ukrainian trade fleet and its influence on Ukrainian seafarers right support // Urgent problems of juridicy: theory and practice. - 2016. - № 32. - P. 269 - 275]
4. Шафран Л. М., Голжова В. В. Фiзiолого - ппешчш особливосп професшно! дiяльностi моряшв спецiалiзованого флоту //Укра!нський журнал з проблем медицини пращ. - 2014. - № 3(40). - С. 29 - 39. [Shafran LM., Golikova VV. Physiological and hygienic features of seafarers' professional activity //Ukr J Pr Med Labour. - 2014.-N 3 (40). - P. 29 -39 ]
5. Shafran L. M., Golikova V. V. Seafarer's health savings competencies: goals, professional features, formation and development. Вюник морсько! медицини. - 2018. - №3(80). - С. 4-12.
6. Oldenburg M., Jensen H. J., Wegner R. Burnout syndrome in seafarers in the merchant marine service. Int Arch Occup Environ Health. 2013; 86(4): 407-416.
7. Oldenburg M., Hogan B., Jensen H. J. Systematic review of maritime field studies about stress and strain in seafaring. Int.Arch.Occup.Environ.Health. 2013; 86(1): 1-15.
8. Carotenuto A., Molino I., Fasanaro A. M., Amenta F. Psychological stress in seafarers: a review. Int.Mar.Health. 2012. 63(4): 188 - 194.
9. Leka S. Psychosocial hazards and seafarer health: priorities for research and practice. IntMarit Health. 2004; 55(1-4): 137-155.
10. Mellbye A., Carter T. Seafarers' depression and suicide. Int. Marit. Health. 2017. 68 (2): 108-114.
11. Roberts S. E, Marlow P. B. Traumatic work related mortality among seafarers
employed in British merchant shipping, 1976-2002. Occup.Environ.Med. 2005; 62(3): 172-180.
12. Jegaden D., Menaheze M., Lucas D., Lodde B., Dewitte J.D. Don't forget about seafarer's boredom. Int.Marit. Health. 2019; 70(2):82-87.
13. Carotenuto A., Fasanaro A.M., Molino I., Sibilio F., Saturnino A., Traini E., Amenta F.The Psychological General Well-Being Index (PGWBI) for assessing stress of seafarers on board merchant ships. Int. Marit. Health. 2013; 64(4) : 215 -220.
14. Oldenburg M., Jensen H.J., Latza U., et al. Seafaring stressors aboard merchant and passenger ships. Int J Public Health. 2009; 54(2): 96-105.
15. Allen P, Wadsworth E, Smith A. Seafarers' fatigue: a review of the recent literature. Int.Marit. Health. 2008; 59(1- 4): 81-92.
16. Thomas M, Sampson H, Zhao M. Finding a balance: companies, seafarers and family life. Maritime Policy & Management. 2003; 30(1): 59-76.
17. Сосш I. К., Гапонов К. Д., Гончарова О. Ю., Маркова М. В. Споаб дiaгностики ктшчно! специфiки i прогнозу nepe6iry алкогольно! залежносп у оаб з рiзним психотравматичним досвщом i piB^M психосоцiального стресу. 1нформацшний лист МОЗ Укра!ни № 249-2018. 4 с. [ Sosnin IK, Gaponov KD, Goncharova OYu, Markova MV. Diagnostics of clinical spesificity and prognosis of development of alchogolism in persons with different psychotraumatic experience and level of psychosocial stress: Inform. Letter of Ukr Ministry of Health N 249 -2018. - 4 p.]
18. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса. - СПб.: Питер, 2009. - 336 с. [ Vodopianova NE. Psychodiagnostics of stress. - Spetersburg: Piter, 2009. - 336 p.]
19. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - М.: Бахрах-М, 2012. - 672 с. [ Raygorodsky DYa. Practical phychodiagnostics. Techniques and tests. Manual. - M.: Bahrahk-M, 2012. - 672 p.]
20. Подкорытов В. С., Чайка Ю. Ю. Депрессии. Современная терапия. -Харьков: Торнадо, 2003. - 349 с. [ Podkorytov VS, Chayka YuYu. Depressions. Modern Therapy. -Kharkov: Tornado, 2003. - 349 p.]
Робота надшшла в редакщю 13.01.2020 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колегй тсля рецензування
