CC BY
19
ISSN 2409-0255. Уфа'шський стoматoлoгiчний альманаx. 2015. № 5
CTOMATOЛOГIЯ ДИTЯЧOГO BIKy
УДК 616.311-008.8:616.921.5]-053.2 Л.Ф. Каськова, О.С. Павленкова
PЕЗУЛЬTATИ BИЗHAЧЕHHЯ ПOKAЗHИKIB ШBИДKOCTI CЛИHOBИДIЛЕHHЯ,
_ ___ W __■ ■ _ W
MIHЕPAЛIЗУЮЧOГO ПOTЕHЦIAЛУ, B^3KOCTI И PH POTOBOI PIДИHИ ДГГЕИ, ЯKI ЧACTO XBOPIЮTЬ HA rPBI
ВДНЗ Украни «Укра'нська медична стоматологiчна академiя»
Вступ
Пoшиpeнiсть каpieсy сepeд дитячoгo насeлeння Укpаïни була i залишаеться висoкoю. Cyчаснi сoцiальнo-eкoнoмiчнi yмoви впливають на зpoстан-ня заxвopюванoстi дiтeй, opганiзм якиx надзвичайнo чутливий дo впливу piзнoманiтниx шкiдливиx чинникiв [9, 10, 11]. Дiя piзниx нeспpиятливиx факто-piв пpизвoдить дo oслаблeння заxисниx сил opraw-зму, пoяви iмyнoдeфiцитнoгo стану, пopyшeння мь нepальнoгo oбмiнy, змiн у piзниx opганаx i систeмаx дитячoгo opганiзмy, зoкpeма i в poтoвiй пopoжнинi, зyмoвлюючи poзвитoк каpiесy [4].
Вiдoмo, щo каpiес виникае внаслiдoк дiï бага-^ox фактopiв, нe oстанню poль у цьoмy пpoцeсi вiдiгpають загальнi та мiсцeвi чинники, сepeд якиx -част ГРВ1. Пoпepeднi oбстeжeння дiтeй виявили вeликy кiлькiсть каpioзниx ypажeнь у дп^й iз тст-pими peспipатopнo-вipyсними iнфeкцiями [7]. Дo-даткoвi oбстeжeння й визначeння пoказникiв швидкoстi слинoвидiлeння, мiнepалiзyючoгo пoтe-нцiалy, в'язкoстi й pH poтoвoï piдини вказують на взаемoзв'язoк циx пoказникiв i виникнeння ^юз-нoгo пpoцeсy [3, 5].
У зв'язку з цим мeтoю нашoгo дoслiджeння бyлo вивчeння пoказникiв швидкoстi слинoвидiлeння, мн
нepалiзyючoгo пoтeнцiалy, в'язкoстi й pH poтoвoï pi-
дини дiтeй, якi частo xвopiють на ГРВ1, та пopiвняння
ïx iз пoказниками пpактичнo здopoвиx дп^й.
Об'ект i методи дослiдження
Ми oбстeжили 200 дiтeй (89 д^й - пpактичнo здopoвиx, 111 дп^й, якi частo xвopiють на ГРВ1 ) вiкoм вiд 6 дo 7 poкiв, якi пpoживають у м.^лтавк
Kлiнiчнe oбстeжeння пpoвoдили за мeтoдикoю ВООЗ (1989). Kiлькiснi пoказники статистичнo o6-poбляли за Cт'юдeнтoм-Фiшepoм i вважали вipo-гiдними пpи p<0,01 [8]. Швидкiсть слинoвидiлeння визначали пpoтягoм 5 xвилин, збиpаючи poтoвy piдинy бeз ïï стимyляцiï. В'язкють poтoвoï piдини вивчали за дoпoмoгoю вiскoзимeтpа Освальда [6]. Miнepалiзyючий пoтeнцiал poтoвoï piдини (МПРР) визначали за ï'ï мiкpoкpисталiзацiею за мeтoдикoю А.Р. ^здеева (1994) [1]. pH poтoвoï piдини визначали за дoпoмoгoю eлeктpoннoгo pH-мeтpа [2].
Данi щoдo частoти заxвopюванoстi на ГРВ1 oтpимали з мeдичниx каpтoк i шляxoм oпитyвання батькiв за дoпoмoгoю ан^тування.
Результати дослiдження та ïx обговорення
Hашi дoслiджeння пoказали, щo в дп^й, якi ча-стo xвopiють на гoстpi peспipатopнo-вipyснi iнфeк-цп, швидкiсть салiвацiï нижча, нiж у пpактичнo здopoвиx дiтeй (табл. 1).
Таблиця 1
Показники швидкот слиновидлення в дimей в-7 poKie
Вк, poки ^упи дтей Ктькють дiтeй Швидкiсть салiвацiï, мл/жв
6 67 0,56±0,01
7 Пpактичнo здopoвi 22 0,52±0,02
p1 p>0,05
Cepeд. 89 0,54±0,02
6 79 0,49±0,01
7 Часто xßopiKnb на ГРВ1 32 0,47±0,02
p2 p>0,05
Cepeд. 111 0,48±0,02
P6 p<0,05
P7 p>0,05
PoepeA. p <0,05
npuMimKu: р12- пopiвняння мiжвiкoвиx показниюв yсеpединi групи;
р серед. - пopiвняння середнього показника piзниx гpyп дiтей; рв7- по^вняння мiжвiкoвиx показниюв y piзниx гpyпаx.
^БЫ 2409-0255. Укра'нський стоматологiчний альманах. 2015. № 5
Зниження рем1нерал1зуючих властивостей ро- ровими дггьми п1дтверджуеться показниками м1-тово' р1дини в д1тей, як1 часто хвор1ють на гостр1 нерал1зуючого потенц1алу ротово'' р1дини (МПРР) респ1раторно-в1русн1 шфекцп, в пор1внянн1 з1 здо- (табл. 2).
Таблиця 2
Показники мшератзуючоТздатнот ротовоТрдини в дimей 6-7 роюв
В1к, роки Групи д1тей К1льк1сть д1тей МПРР (бали) (М±т)
6 67 2,51±0,04
7 Практично здоров! 22 2,37±0,12
р1 р>0,05
Серед. 89 2,44±0,08
6 79 2,25±0,03
7 Часто хвор1ють на ГРВ1 32 2,17±0,12
р2 р>0,05
Серед. 111 2,21±0,08
Р6 р<0,05
Р7 р>0,05
рсеред. р <0,05
Примiтки: р12 - порiвняння мiжвiкових показниюв усерединi групи;
р серед. - порiвняння середнього показника рзних груп р67- порвняння мiжвiкових показниюв у рзних групах.
Результати дослщження показника МПРР ви-явили в1рогщну р1зницю його середшх значень у д1тей 6-7 рок1в дослщжуваних груп. Тобто в д1тей, як1 часто хворшть, знижен м1нерал1зуюч1 власти-вост1 ротово'' р1дини, що створюе кар1есогенну си-туац1ю в порожнин рота цих д1тей.
Важлива роль у процес виникнення кар1есу належить водневому показнику ротово' р1дини. Чим вш вищий, тим активн1ше вщбуваються про-
д'1тей;
цеси рем1нерал1заци в емал1 зуб1в.
Ми виявили, що в д1тей, як1 часто хворшть на ГРВ1, показник рН нижчий, н1ж у практично здоро-вих д1тей (табл. 3). У вс1х випадках в1н в1дпов1дае слабокислому значенню. Так, у груп1 здорових вш коливаеться в межах 6,64±0,03 - 6,65±0,01 од., натом1сть у груш хворшчих д1тей його значення -вщ 6,82±0,01 до 6,97±0,05 од., що вище, шж у гру-п1 практично здорових.
Таблиця 3
Водневий показник ротовоТрдини в дimей 6-7 роюв
В1к, роки Групи д1тей Ктькють д1тей рН (од.) (М±т)
6 67 6,65±0,01
7 Практично здоров! 22 6,64±0,03
р1 р>0,05
Серед. 89 6,65±0,02
6 79 6,82±0,01
7 Часто хвор1юч1 32 6,97±0,05
на ГРВ1 р2 р<0,05
Серед. 111 6,90±0,03
Р6 р<0,05
Р7 р<0,05
Рсеред. р <0,05
Примiтки: р12- порiвняння мiжвiкових показниюв усерединi групи;
р серед. - порiвняння середнього показника рзних груп дiтей; р67- порвняння мiжвiкових показниюв у рзних групах.
Показник в'язкост ротово'' рщини коливаеться в межах норми в обох групах дослщження (табл. 4). Але в1рогщно вищий цей показник у д1тей, як1 часто хворшть на ГРВ1, як шести, так I семи рок1в - 1,60±0,02 од. I 1,76±0,04 од. вщповщно, на вщм1-ну вщ практично здорових д1тей того ж в1ку
(1,31 ±0,01 од. I 1,35±0,02 од. в1дпов1дно).
Пщвищення в'язкост1 ротовоТ р1дини в часто хворшчих д1тей пояснюе вищ1 показники пошире-ност1 й 1нтенсивност1 карюзного процесу в них на вщмшу в1д практично здорових.
^БЫ 2409-0255. Укра'нський стоматолопчний альманах. 2015. № 5
Таблиця 4
Показники в'язкот ротовоТрдини в дiтей 6-7 роюв
В1к, роки Групи д1тей Ктькють д1тей В'язк1сть ротово' р1дини (од.) (М±т)
6 67 1,31±0,01
7 Практично здоров! 22 1,35±0,02
Серед. 89 1,33±0,01
р1 р>0,05
6 79 1,60±0,02
7 Часто хворють 32 1,76±0,04
Серед. на ГРВ1 111 1,68±0,03
р2 р<0,05
Р6 р<0,05
Р7 р<0,05
Рсеред. р <0,05
5.
6.
Примiтки: р122 - порiвняння мiжвiкових показниюв усередин групи;
р серед. - порiвняння середнього показника рзних груп дiтей; р6 7- порвняння мiжвiкових показниюв у рзних групах.
Висновок
Отже, в д1тей, як1 часто хворшть на гостр1 рес-шраторно-в1русш шфекцп, дослщжуваш показники були прш1, шж у практично здорових д1тей, що зу-мовлюе наявнють у них кар1есогенно' ситуацп в порожниш рота, яка призводить до виникнення карюзного процесу у твердих тканинах зуб1в. Отриман1 дан1 св1дчать про необхщнють прове-дення з цими д1тьми л1кувально-проф1лактичних заход1в, спрямованих на покращення умов для процесу мшерал1заци емал1, що дасть можлив1сть знизити показники поширеност й !нтенсивност1 кар1есу в д1тей, як1 часто хворшть на гостр1 респ1-раторно-в1русн1 шфекцп.
Лiтература
1. Пг1ен1чний стан порожнини рота та швидкють сли-новидтення в д1тей 1з хрон1чним катаральним пн-г1в1том у пер1од зммнного прикусу / Л. Ф. Каськова, С. М. Новков, С. Ч. Новкова [та 1н.] // Вюник проблем бюлогп I медицини. - 2013. - Вип. 3(2). - С. 321-323.
2. Деньга О. В. Модифицированный рн-тест смешанной слюны для экспресс-оценки кариесогенной ситуации / О. В. Деньга, Э. М. Деньга, А. П. Левицкий // Информационный листок. - Одесса, 1996. -№110-96 РГАСНТИ 76. 29. 55. - С. 1-4.
3. Каськова Л.Ф. Водневий показник ротово' рщини у д1тей з кар1есом та з штактними зубами з родин ль кв1датор1в наслщюв авари на чАеС // Медицина сегодня и завтра.- 2001. - № 2. - С.- 153-154.
4. Каськова Л.Ф. Динамка м1нерал1зуючого потенц1а-
9.
10.
11.
них заход1в // Проблеми екологп та медицини. -2001. - Т. 5, № 5 - 6. - С. 27 - 29. Каськова Л.Ф. М1нерал1зуючий потенц1ал ротово' рщини у д1тей з родин л1квщатор1в наслщюв авари на Чорнобильськш АЕС // Вюник проблем бюлогп I медицини. - 2001. - № 1. - С. 71 - 74. Леонтьев В. К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии: [метод. пособ.] / В. К. Леонтьев, Ю.А. Петрович / Ом. гос. мед. ин-т им. М. И. Калинина, Моск. мед. стоматол. ин-т им. Н. А. Семашко. -Омск, 1976. - 93 с.
Павленкова О.С. Показники поширеност1 й Ытен-сивност1 кар1есу зуб1в у д1тей 6-7 роюв, як часто хворють на гостр1 респ1раторно-в1русн1 шфекцп / О.С. Павленкова // Актуальш проблеми сучасно' медицини. - 2015. - Т.15, вип. 1 (49). - С. 35-39. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ БТАПБПСА / О.Ю. Реброва. - М.: Медиас-фера, 2002. - 312 с.
Рединова Т.Л. Определение устойчивости зубов к кариесу / Т.Л. Рединова, В.К. Леонтьев, Т.Д. Овру-цкий. - Казань, 1989. - С. 9.
Русакова Е.Ю. Стоматологический статус у детей при различных соматических заболеваниях / Е.Ю. Русакова, С.И. Бессонова, А.А. Бевз // Российский стоматологический журнал. - 2008. - №1. - С.94-98. Тарасенко Л.М. Биохимия органов полости рта:[учеб. пособ. для студ.] / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада. - Полтава, 2008. - С. 70.
Стаття надшшла 24.09.2015 р.
лу ротово' рщини д1тей пщ впливом профтактич-
Резюме
Стаття присвячена вивченню показнимв ротово' рщини д1тей 6-7 рок1в, як1 часто хворшть на гостр1 респ1раторно-в1русн1 шфекцп. Обстеження 111 д1тей 1з частими ГРВ1 та 89 практично здорових д1тей дало можливють виявити кар1есогенну ситуацш в порожниш рота часто хворшчих д1тей, яка зумовлена попр-шенням швидкосп слиновид1лення, м1нерал1зуючого потенц1алу, в'язкосп й рН ротово'' р1дини в них. В1ро-г1дн1сть в1дм1нностей показниюв пщтверджена статистичною обробкою досл1джуваного матер1алу.
Отриман1 результати спонукають до проведення з д1тьми, як1 часто хворшть на ГРВ1, л1кувально-проф1лактичних заход1в, спрямованих на покращення показник1в ротово'' р1дини, що дасть можлив1сть знизити поширенють та 1нтенсивн1сть кар1есу в цих д1тей.
Ключовi слова: ротова рщина, швидк1сть слиновид1лення, м1нерал1зуючий потенц1ал, водневий показник, в'язк1сть, гостра респ1раторно-в1русна 1нфекц1я.
ISSN 2409-0255. Укра'шський стоматолопчний альманах. 2015. № 5
Резюме
Статья посвящена изучению показателей ротовой жидкости детей 6-7 лет, которые часто болеют острыми респираторно-вирусными инфекциями. Обследование 111 детей с частыми ОРВИ и 89 практически здоровых детей позволило выявить кариесогенную ситуацию в полости рта часто болеющих детей, которая обусловлена ухудшением скорости слюноотделения, минерализующего потенциала, вязкости и рН ротовой жидкости в них. Достоверность различий показателей подтверждена статистической обработкой исследуемого материала.
Полученные результаты указывают на необходимость проведения с детьми, часто болеющими ОРВИ, лечебно-профилактических мероприятий, направленных на улучшение показателей ротовой жидкости, что позволит снизить распространенность и интенсивность кариеса у этих детей.
Ключевые слова: ротовая жидкость, скорость слюноотделения, минерализующий потенциал, водородный показатель, вязкость, острая респираторно-вирусная инфекция.
UDC 616.311-008.8:616.921.5]-053.2
RESULTS OF DETERMINING INDICATORS OF SALIVATION SPEED, MINERALIZED POTENTIAL, VISCOSITY AND PH OF ORAL FLUID IN CHILDREN WITH RECURRENT ARVI
Lyudmila Kaskova, Oksana Pavlenkova
Higher State Education Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava
Summary
The article is devoted to studies the performance of oral fluid of children of 6-7 years, which often suffer from acute respiratory viral infections. Examination of 111 children with frequent acute respiratory viral infection and 89 healthy children revealed cariogenic situation in the mouth of sickly children, which is caused by the deterioration of the speed of salivation, mineralized potential, viscosity and pH of oral fluid in them.
The results showed that the worst results of oral fluid parameters studied in children, who often suffer from ARVI. Our research has shown that children who often suffer acute respiratory viral infections, the rate of salivation is somewhat lower than in healthy children.
Results of the study index MP children 6-7 years, both groups are almost identical. So the best indicator was in healthy children 6 years old - 2,51 ± 0,04 points, and the worst in children 7 years of age who are sick of SARS - 2,17 ± 0,12 points. Probable difference was observed only in average.
We found that children who are sick of ARVI, the pH is lower than in healthy children. For example, in a group of healthy it varies from 6,64 ± 0,03 units to 6,65 ± 0.01, which corresponds to a weakly acidic value. In the group of children being ill its value - from 6,82 ± 0,01 units up to 6,97 ± 0,05 units, which is higher than in the healthy.
Oral fluid viscosity index within the normal range in both groups of the study. But this figure is significantly higher in children with frequent episodes of acute respiratory viral infections like 6 or 7 years old - 1,60 ± 0,02 units and 1,76 ± 0,04 units respectively, in contrast to healthy children of the same age (1,31 ± 0,01 and 1,35 ± 0,02 units).
Based on the results of the study can be argued that children who are sick of ARVI studied parameters worse than healthy.
Consequently, children often suffer from acute respiratory viral infections studied indicators were worse than in healthy children, hence the presence of cariogenic situation in the mouth, which leads to caries process in the hard tissue of teeth. The findings suggest the need for children in these preventive measures aimed at improving conditions for the process of mineralization of enamel that will enable to reduce prevalence and intensity of caries in children who often suffer from acute respiratory viral infections.
Keywords: oral fluid, the rate of salivation, mineralized potential, pH, viscosity, acute respiratory viral infection.
