Результати вивчення дисбактеріозу кишечника у котів Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК: 619:616.34-008.7:579:676.8

Руденко П. А., кандидат вет. наук, доцент, ([email protected]) Бордюгова С. С., астрант © Луганський нацюнальний аграрный утеерситет

РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИСБАКТЕР1ОЗУ КИШЕЧНИКА У КОТ1В

У статт1 наееден дат щодо яюсного I ктьтсного складу мжрофлори кишкоеого тракту у котге при дисбактерюз1. Показано, що кишкоеа мЫрофлора при дисбактерюз1 змтюеться у напрямку зниження молочнокислих та збыьшення умоено патогенних м1крооргашзм1е.

Ключовi слова: коти, мжрофлора, кишкоеий тракт, дисбактерюз.

Вступ. Незважаючи на те, що вже бшьше сторiччя багато вчених, починаючи з Лу! Пастера та I. I. Мечшкова, вивчають природу захворювань шлунково-кишкового тракту у людей i тварин, проблема порушень нормально! мжрофлори, динамжа И змш залишаеться актуальною i на сьогодшшнш день як з позици гуманно! медицини, так i ветеринарно! науки й практики [1, 2, 4, 7].

Розвиток дисбактерюзу обумовлений дiею багатьох факторiв екзогенно! та ендогенно! природи, а саме: радiацiйного й хiмiчного впливiв, необгрунтованим, безсистемним i безконтрольним застосуванням антибiотикiв й шших хiмiотерапевтичних засобiв, а також одномаштною годiвлею недоброякiсними штучними кормами дрiбних свiйських тварин [3, 4, 6].

Метою нашо¥ роботи е визначення видового i кiлькiсного складу мiкроорганiзмiв - мешканцiв прямо! кишки, iзольованих вiд котiв iз розладами шлунково-кишкового тракту ^арея, здуття, запор).

Матер1ал 1 методи. Мiкрофлору травного каналу вщ 17 котiв iз розладами шлунково-кишкового тракту, вивчали на базi лабораторi! вивчення факторних iнфекцiй факультету ветеринарно! медицини ЛНАУ.

Для цього в стерильш пробiрки з фiзiологiчним розчином в об'емi 9 см 3 вщбирали 1,0 г фекалш. З першо! пробiрки, яка вважалась за розведення 10 -1 , готували подальшi розведення до 10 -10 , послiдовно переносячи 1 мл суспензи в пробiрки з вихщним розведенням у наступнi пробiрки, у яких мiстилось по 9,0 см 3 стерильного фiзiологiчного розчину.

Подальшу iдентифiкацiю iзольованих мiкроорганiзмiв за бiохiмiчними властивостями проводили згiдно «Определителя бактерий Берджи» [5].

Кiлькiсть мiкроорганiзмiв у 1 мл вихiдного матерiалу (С) розраховували за формулою: С= (N/V)■К, де N - середня кшьккть колонiй в 1 бактерюлопчнш чашцi; V - об'ем суспензи, який наносять тд час виавання на поверхню агару; К - кратшсть розведення.

Результати дослщжень. При бактерюлопчному дослiдженнi 17 проб фекалш вщ котiв iз розладами шлунково-кишкового тракту, нами було

© Руденко П. А., Бордюгова С. С., 2008

198

iзольовано 113 культур сапроф^них, умовно патогенних бактерш та дрiжжоподiбних rp^iB, яю належать до 14 видiв мiкроорганiзмiв.

Так, у кишковому тpактi котiв з симптомами дисбактерюзу частiше всього (39,8 % випадюв), нами були видiленi культури E. coli. Вщ 11 тварин ми видшяли E. aerogenes. Значно рщше, в 3 (2,7 %) випадках вiд загально! кiлькостi тварин, ми iзолювали B. bifidum, B. adolescentis, L. plantarum, а таю умовно патогенш мкрооргашзми, як C. albicans та S. aureus в 6 (5,3 %) випадках.

Необхщно вщзначити появу в фекалiях тварин таких мiкpооpганiзмiв, як P. vulgaris (у 7 тварин) - 6,2 % та P. aeruginosa ( у двох коив), що доpiвнюe 1,8 % вщ загально! кшькост видiлених мiкpооpганiзмiв. Зазначенi бактери не зустpiчаються у шлунково-кишковому тpактi клшчно здорових котiв.

При подальшому дослщженш ми встановили кiлькiсний piвень мжрофлори порожнини кишкового тракту. Результати проведених бактерюлопчних дослiджень наведенi в таблиц 1.

Таблиця 1

Кшьккть мпкроорганпмпв видшених при мiкробiологiчному

дослщженш фекалш вщ кот1в i3 розладами шлунково-кишкового тракту

Види м1крооргашзм1в Клшчно здоров1 тварини (n = 14) Тварини 1з дисбактерюзом

I стушнь (компенсована) (n = 4) II стушнь (субкомпенсована) (n =- 6) III стушнь (декомпенсована) (n = 4) IV стушнь (n = 3)

B. adolescentis 108-1010 10-109 106 - -

B. bifidum 108-109 10-108 106 - -

L. plantarum 106-107 105-106 104 - -

L. acidophilus 106-107 105-106 105 102 -

E. coli, яка ферментуе лактозу 3,1-10' 4-10' 104 102 -

E. coli, яка не ферментуе лактозу - - 104 - -

E. coli, яка волод1е гемолггичною актившстю - - - 107 7-109

S. aureus 105-10' - 105 10' 108

B. subtilis 1,8-103 - 3-104 105 105

E. aerogenes 6,3-104-105 6-104- -105 105 107 107

K. pneumoniae 102 - 104 105 106

C. freundii 103 103 105 105 -

C. albicans 103 103 105 105 105

S. lactis - 106 104 102 -

P. vulgaris - - 10' 107 108

P. aeruginosa - - - 104 105

Прим1тка: n - к1льк1сть проб для бактер1олог1чни\ досл1джень; - - мжрооргашзми не 1золювали.

199

Виходячи i3 отриманих результат у тварин було встановлено чотири ступеш дисбактерюзу:

- дисбактерюз першого ступеня (латентна, компенсована фаза) дiагностували за незначним зниженням одного iз видiв анаеробно! мжрофлори (менш шж 107-108 колонiй утворюючих одиниць (КУО)/1 г фекалiй), збiльшення аеробних мiкроорганiзмiв, головним чином, кишково! палички (до 4-5*107 КУО/ 1 г фекалш);

- II (субкомпенсована) стутнь дисбактерюзу визначалась за ще бшьшим зниженням корисно! мiкрофлори, та збшьшенням кiлькостi умовно-патогенно! мiкрофлори (до 105 КУО/ 1 г фекалiй), появою кишково! палички, яка не ферментуе лактозу;

- III (декомпенсована) стутнь дисбактерюзу характеризуеться рiзким зниженням анаеробно! флори, ^м того, зникають бiфiдо- та лактобактери, з'являеться кишкова паличка зi змiненими бiохiмiчними властивостями (володiе гемолiтичною активнiстю), кiлькiсть умовно-патогенно! мжрофлори становить 105 - 107 КУО/ 1 г фекалш;

- дисбактерюз четвертого ступеню визначаеться по видшенню тшьки умовно патогенно! мiкрофлори та зникненню кишково! палички, яка ферментуе лактозу. Вщсутшсть корисно! мiкрофлори призводила до рiзкого зниження опiрностi оргатзму та тяжкого порушення функци травлення, що вщобразилось на всмоктувальнiй властивост слизово! оболонки (спостерiгався профузний пронос).

У кишковому трактi котiв iз ознаками дисбактерюзу ми спостер^али поступове зниження корисно! мжрофлори i збiльшення яюсного i кiлькiсного складу умовно патогенних мiкроорганiзмiв. Так, кишкова паличка, яка ферментуе лактозу зникае, а замкть не! з'являеться E. coli, яка володiе гемол^ичною активнiстю.

Для детальшшо! iдентифiкацi! iзольованих культур кишково! палички, нами була проведена !х серолопчна типiзацiя. За серологiчною iдентифiкацiею iзольованих культур бактерiй E. coli в 13,4 % випадках ми типували серогрупи -О9, О22, О4, в 8,8 % випадках - О18; в 20,0 % випадках О83 та 15,5% - О1, О2 серогрупи E. coli.

Слщ вщзначити, що за результатами бюлопчно! проби нами з'ясовано, що деяю мжрооргашзми, видшет з кишкового тракту тварин iз III - IV ступенем дисбактерюзу (E. coli О18, S. aureus, P. aeruginosa, P. vulgaris) викликали загибель бших мишей.

Висновки.

1. При бактерiологiчному дослщжент фекалiй вiд котiв iз розладами шлунково-кишкового тракту, нами були видшеш культури E. coli, E. aerogenes, B. bifidum, B. adolescentis, L. plantarum, C. albicans та S. aureus. Крiм цього необхщно вщзначити появу в фекалiях тварин таких мiкроорганiзмiв, як P. vulgaris та P. aeruginosa, як не зустрiчаються у шлунково-кишковому траки клмчно здорових коив.

200

2. Видовий та кшьккний склад мжрофлори кишечника при дисбактерiозi у KOTiB змшюеться у напрямку зниження молочнокислих бактерш (до 105 , або, навт, 1х зникненню i3 шлунково-кишкового тракту) та збшьшення умовно патогенних мiкрооргaнiзмiв (до 107) та характеризуеться появою таких бактерш як P. vulgaris, P. aeruginosa та E. coli з гемол^ичною актившстю, яю не зустрiчaються у шлунково-кишковому трaктi клiнiчно здорових коив.

Л1тература

1. Бабак О. Я. Синдром дисбютичних порушень мжрофлори кишечника: сучасний погляд на проблему. // ймейна медицина. - 2006 .- №2. - С. 4-6.

2. Бортшчук В А.,Сорокша Н. Г., Наконечна М. Г. До питання кторп вивчення i конструювання пробiотикiв та перспектива застосування 1х у твaринництвi. // Науковий вкник Нaцiонaльного аграрного унiверситету: Збiрник наукових праць. Вип. 89. - К.:, 2005. - 354 с.

3. Копанаев Ю. А., Алешкин В. А. Дисбактериоз кишечника и дисбиотические реакции у детей. // Педиатрия. - 2002. - №6. - С. 100-103.

4. Мишурнова Н. В., Киржаев Ф. С. Современное представление о роли нормальной микрофлоры пищеварительного тракта. // Ветеринария. - 1993. -№6. - С. 30-33.

5. Определитель бактерий Берджи. Пер. с англ. (под ред. Дж. Хоулта, И. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уильямса). - Москва, Мир. - 1997. - Т. 1,2. -432 с.

6. Руденко П. А., Садова С. С. Анaлiз поширення дисбaктерiозiв у коив (за даними клшж ветеринарно! медицини м. Луганська) // Ветеринарна медицина Укра!ни. - Ки!в. - 2007. - №8. - С. 17-18.

7. Циммерман Я. С. Дисбиоз (дисбактериоз) кишечника и/или «синдром избыточного бактериального роста». // Клиническая медицина. - 2005. - №4. -С. 14-22.

Summary

Data concerning qualitative and quantitative structure of microflora of an intestinal path during disbacteriosis in cats are cited in the article. It is shown, that the intestinal microflora during disbacteriosis variates in a direction of decrease in quantity of lactic and augmentations in conditionally pathogenic microorganisms.

Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008

201