CC BY
18
УДК 616.34-008.87:085
Кравщв Ю.Р., к.б.н., ст. наук. ствробггаик Маслянко Р.П., д.б.н., професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
1МУН1ТЕТ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК КИШЕЧНИКУ ТВАРИН
Згщно iз сучасними уявленнями основш тдходи до етюпатогенезу шлунково-кишкових захворювань засноваш на винятковiй ролi клiтин, тканин та механiзмiв, якi дозволяють розробляти високоефективш методи профiлактики та лжування тварин. Будь-яке захворювання е результатом порушення гомеостазу органiзму. Через це мкрофлора господаря е найважливiшим чинником i розглядати шлунково-кишковi шфекци поза зв'язком з мжробюценозом кишечнику неправильно. Це стае очевидним при ч^кому розумiннi того, що мiкрофлора травного каналу е первинною мiшенню ди екзогенних збудникiв та продуктiв !х агреси.
Нормальна мiкрофлора шлунково-кишкового тракту, за своею сутшстю, е вщкритим бiоценозом, високочутливою iндикаторною системою, що реагуе на змши стану здоров'я тварин. Вважаеться, що представники нормально! мжрофлори присутш в органiзмi господаря у виглядi фiксованих до визначених рецепторiв мiкроколонiй, укладених у мукополщукридну бiоплiвку. Сама площа поверхнi слизових оболонок кишечнику, що покрита мжрооргашзмами, становить 400 м2. Така бiоплiвка вiдiграе дуже важливу роль для оргашзму господаря, вона регулюе взаемозв'язок тварин з навколишшм середовищем [1,12].
Сформована бiоплiвка е продуктом спшьно! дiяльностi макроорганiзму та мiкрофлори. Володшчи численними факторами специфiчного i неспецифiчного iмунiтету, вона захищае слизову оболонку кишечнику вщ адгези та формування на його поверхш колонiй патогенних i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв (УПМ). Цей феномен, що отримав назву локально! резистентности з урахуванням численних функцш мiкрофлори? е найбiльш важливою ланкою в захисних процесах макрооргашзму при шлунково-кишкових захворюваннях (ТТТКЗ)
Встановлено, що збудники ШКЗ, якi проходять кислотний бар'ер, отримують можливють достатньо вiльного нагромадження у просвт тонкого кишечнику, спричиняють дисбактерiоз i активацiю умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, якi присутш за звичайних умов у незначних кшькостях. В результат цього, загальне число патогенних збудникiв зростае у сотш разiв порiвняно з нормою [2].
Вщповщно до сучасних уявлень дисбактерюз розумiють як клшжо-лабораторний синдром, який виникае при цшому рядi захворювань i клiнiчних ситуацш, характеризуеться змiною якiсного i (або) кшькюного складу
© Кравщв Ю.Р., Маслянко Р.П., 2009 134
мжрофлори певного бютопу а також транслокащею рiзних И представниюв у невластивi 1м бютопи, з розвитком метаболiчних та iмунних порушень, що супроводжуються у тварин клмчними симптомами.
Зараз прийнято розглядати наявшсть трьох ступенiв дисбактерiозу кишечнику: I - зниження кшькюного вмюту бiфiдобактерiй i (або) лактобактерiй, зниження або тдвищення кiлькостi ешерихiй на 1-2 порядки; II - зниження рiвня популяцш бiфiдо- та лактобактерш i пiдвищення вмiсту гемолiтичних ешерихш або iнших ЦПМ до концентраци 105-107 КУО/г; III ступiнь - наростання асощаци мiкроорганiзмiв у концентраци 106-107 i вище КУО/г [4,9,10].
Глибина дисбютичних змiн прямо корелюе з важкiстю захворювань. Вочевидь, це пов'язано з масившстю швази патогенiв, десквамацiею пошкодженого епiтелiю та збшьшенням популяцiйного рiвня ЦПМ, а також наявшстю фонових уражень шлунково-кишкового тракту.
За сучасними даними порушення цiлiсностi наявних на слизових оболонках бiоплiвок з шдигенно! флори може вщбуватися 1х замiна на бiоплiвки, що складаються з ЦПМ i патогенною мiкрофлорою. Результатом трансформаци бiоплiвки е формування локального iмунiтету, з одше! сторони, та локального шфекцшного процесу, з шшо! сторони, який у подальшому може перейти в генералiзовану форму через транслокацiю мiкроорганiзмiв крiзь стiнку кишечнику в кров з виникненням нових додаткових вогнищ шфекци рiзноманiтноl локалiзацil.
Змiни нормально! мжрофлори обумовлюють i посилюють характерш для локального iнфекцiйного процесу порушення процеЫв травлення та водно-електрол^ного обмiну, всмоктування поживних речовин, регуляци газового складу кишечнику, iмунноl реактивност та участi у репараци пошкоджено! слизово! оболонки кишечнику.
Рiвень токсичних речовин, як утворюються в кишечнику в процес мiкробного метаболiзму та розщеплення неперетравлених харчових речовин (амши, феноли, органiчнi кислоти та ш.), у цих умовах значно тдвищуеться. Переважно бiльшу частину !х складають ендотоксини факультативних анаеробних грамнегативних бактерш, якi пошкоджують клiтиннi мембрани, порушують юнний транспорт, iндукують утворення продукив вiльнорадикального окиснення, iнiцiюють апоптоз, в результат пригнiчуеться активнiсть локального iмунiтету кишечнику тварин. Тому дезiнтоксикацiйна (превентивна) тератя мае бути складовою частиною комплексного л^вання хворих на розлади шлунково-кишкового тракту, а ентеросорбцiя може стати альтернативою антибактерiальноl терапи. Пщ час ентеросорбци поглинаються та виводяться з оргашзму бактерiйнi екзо- та ендотоксини, мжробш клiтини, iмуннi комплекси, метаболии рiзноl молекулярно! маси, що надходять до травного каналу ззовш, дифундують у кишечник iз кровi та видiляються в просвiт кишечнику з травними соками. Зв'язування газiв дае можливiсть усунути або зменшити метеоризм i полiпшити кровопостачання кишечнику в процес ентеросорбци [3,6,8].
135
Дисбактерюз та iмуннi порушення ускладнюють процес одужування й елiмiнацiю збудника з оргашзму хворо! тварини. У багатьох випадках сформован в гострому перiодi хвороби мжроеколопчш порушення продовжують виявлятися впродовж тривалого часу, сприяючи розвитку хронiчно! патологи травно! системи. Не виключено, що фактори, яю сприяють цьому, пов'язаш з тактикою лiкування. Спосiб призначення антибютиюв в даному випадку особливо! ролi не вiдiграe. При прийомi всередину, крiм впливу на мжрооргашзми, вiдбуваeться мiсцева дiя антибiотика безпосередньо на слизову оболонку тонко! кишки. При парентеральному введенш антибютики впливають на мiкробiоценоз кишечнику, видiляючись зi слиною, жовчю, секретами травного каналу.
Антибiотики широкого спектру ди, особливо терамiцин, можуть змшювати нормальну флору травного каналу настшьки, що це призводить до посиленого розмноження патогенних мiкроорганiзмiв. Антибiотики можуть сповшьнювати репаративнi процеси слизово! оболонки, порушувати функцiю травного тракту та процеси всмоктування.
При використаннi хiмiотерапевтичних засобiв необхiдно враховувати можливiсть розвитку побiчно! дi!, токсичних ефектiв, алерпчних реакцiй, в тому числi зумовлених сенсибшзащею макроорганiзму штамами бактерiй, що стали стшкими до даних препараив. Доводиться також враховувати гiперчутливiсть до рiзних антимiкробних засобiв.
Виходячи з наявних даних, можна вважати, що антибютикотерашя повинна застосовуватись лише при розвитку ускладнень, загостреннi супутних хвороб, у тварин з iмунодефiцитом i при генералiзованих формах iнфекцiй.
Зростаюча загроза iнфекцiй, спричинених антибiотико резистентними штамами бактерш, наявшсть небажаних реакцш при застосуванш антимiкробних препаратiв, супершфекщя, зв'язана з ерадикацieю нормально! мжрофлори антибактерiйними препаратами i можливiсть шдукци антибiотиками деяких факторiв вiрулентностi в ентеропатогешв, змушують ретельно зважувати вс за та проти при виршенш питання превентивно! терапi! [11,14].
Важливою умовою тако! терапi! повинно бути проведення заходiв, щодо захисту слизових оболонок кишечнику вщ укорiнення УПМ та ефективне вщновлення мiкробiоценозу [5,17]. В даний час такою умовою у корекци дисбактерiозiв е застосування препараив пробiотикiв (живих/вбитих мiкроорганiзмiв чи речовин мжробного походження, якi при природному застосуванш сприятливо впливають на фiзiологiчнi та iмунологiчнi реакцi! оргашзму господаря через стабшзацш та оптимiзацiю його мiкроекологiчно! системи). Пробiотики можуть втручатися в метаболiчну активнiсть вщповщних органiв i тканин безпосередньо чи опосередковано через регуляцш функцiонування бiоплiвок на слизових оболонках.
Роль пробютиюв у захисних процесах слизових оболонок кишечнику тварин нами представлена в робой [5,6]. В цьому оглядi важливо вщм^ити, що корекцiю мжрофлори потрiбно проводити поетапно, починаючи з елiмiнацi! ЦП
136
та патогенно! мкрофлори за допомогою пробютиюв конкурентно! ди. Допустиме !х поеднання з антибактершними засобами [15,19]. У разi неповного зникнення клмчних ознак i неповно! нормалiзацi! мiкробiозу кишечнику (за даними контрольного мкробюлопчного дослiдження фекалiй) проводять другий курс корекци з використанням антагошсив, якi самоелiмiнуються зi змшою препарату [16,18].
Надалi необхiдне вщновлення нормобiоценозу кишечнику, тобто замiщення та стабшзащя зростання бiфiдо- i лактобактерш. З цiею метою застосовують полжомпонентш або комбiнованi пробiотики [6,7,12]. Вибiр препарату для корекцi! мiкрофлори визначаеться у кожному конкретному випадку шдивщуально, залежно вiд характеру та прояву дисбактерюзу. При низькому рiвнi бiфiдобактерiй корекцiю порушень мiкрофлори починають з препарату, що мктить бiфiдобактерi! з низьким вмктом лактобактерiй. Для закршлення клiнiчного ефекту та при вщсутност повно! нормалiзацi! мiкрофлори пiсля закшчення курсу лiкування призначають пiдтримуючу дозу препарату впродовж певного перюду [17].
Одним iз перспективних напрямкiв розробки препарата нового поколшня е створення рекомбiнантних пробiотикiв на основi мiкроорганiзмiв iз заданими властивостями, отриманими методами генно! iнженерi!, що несуть клоноваш гени, здатнi контролювати синтез штерферону, протективних антигенiв, мiкроцинiв та ш. Переваги цих пробiотикiв у тому, що вони мктять вiдразу два активш чинники: кориснi бактерi! у фiзiологiчно активному станi (тому починають працювати з перших хвилин попадання на слизову оболонку), а також бюлопчш речовини природного походження: амшокислоти, органiчнi кислоти, пептиди, вiтамiни С, Е, групи В та мжроелементи Fе, Zn, Мg, Си. Цей ушкальний комплекс, за рахунок створення у кишечнику слабокислого середовища та значно! кiлькостi власних антимiкробних речовин швидко пригнiчуе агресивну гнильну та газоутворюючу мiкрофлору i створюе оптимальш умови для росту власних корисних бактерш - антагонiстiв.
Таким чином, в наш час вщбуваеться розробка медикаментозних засобiв, якi б давали достатньо повний позитивний ефект в плат забезпечення захисту слизових оболонок кишечнику тварин i людини. Призначення антибактершних препаратiв продовжуеться в силу сформованих традицш та поглядiв. Мотиви !х призначення не завжди мають адекватне патогенетичне обгрунтування. Це зумовлюе необхiднiсть активно! розробки нових тактичних пiдходiв до превентивно! терапi! гострих шлунково-кишкових захворювань тварин, особливо молодняку, в найбшьш вщповщальний перiод !х розвитку. Згiдно iз сучасною концепщею превентивно! терапi! успiх лiкування хворих на дiарею рiзного походження залежить не стiльки вiд дi! етютропних препаратiв, скiльки вiд своечасного застосування засобiв, спрямованих на зниження штенсивноси системних реакцiй органiзму господаря та корекцш його локального iмунiтету, в тому чи^ кишечного мiкробiоценозу.
137
Л1тература
1. Бондаренко В.М. Дисбактериозы желудочно-кишечного тракта (диагностика, профилактика и терапия). - М., 1997. - 70 с.
2. Бондаренко А.В. Мжроеколопчш порушення кишкового тракту у хворих на гострi кишковi шфекци // Врачебная практика. - 1998. - №6. - С.39-45.
3. Бондаренко В.М., Грачева Н.М. Препараты пробиотики, пребиотики и синбиотики в терапии и профилактике кишечных дисбактериозов// Фарматека. - 2003. - №7. - С.56-63.
4. Козько В.Н. Эубиоз, дисбактериоз, пробиотики // Лжування та дiагностика. - 2001. - №2. - С.21-27.
5. Кравщв Ю.Р., Маслянко Р.П. 1мунорегулящя в шлунково-кишковому трактi тварин // Наук.вкник ЛДАВМ. - 2003. - т.5(4). - С.64-70.
6. Кравщв РЙ., Маслянко Р.П. Кравцiв Ю.Р. Сучаснi погляди на формування та застосування пробютиюв // Наук. Вкник ЛНУВМ та БТ. - 2008. - т.10. - С.42-49.
7. Maslianko R., Kravtsiv Y. Passive immunity against rotavirus diarrhea in infants // Наук. Вкник ЛНУВМ та БТ. - 2008. - т.10(37). - С.430-441.
8. Bevins C.L. Events at the host-microbial interface of the gastroenteral tract // AmJ.Physiol.Gastrointest liver physiol. - 2005. - v.289. - P.G173-176.
9. Eckmann L. Innate immunity and mucosal bacterial inter action in the intestine// Curr.Opin.Gastroenterol. - 2004. - v.20. - P.82-88.
10. Gaskins H.R. Intestinal bocteria and their influence on swine growth. In: Swine Nutrition // CRC. Press, New York. - 2008. - P.583-606.
11. Kaetzel C.S. The polymeric Ig receptor: bringing inmate and adaptive immune response at mucosal surfaces// Immunol. Rev. - 2005. - v.206. - P.83-89.
12. Mach J., Hshich T., Hshich D. et al. Development of intestinal M cells // Immunol. Rev. - 2005. - v.206. - P.177-189.
13. Mayer L. Muicosal immunity// Immunol. Rev. - 2005. - v.206. - P.5-
16.
14. O.Connor A.M.. Beed M.C. Prevalence of calves persistently infected with bovine viral diarrhea virus in beef cow-calf // IAVMA. - 2007. - v.230. -P.1691-1696.
15. O.Souza A.L., Rajkumar C. Probiotic in prevention of antibiotic-associated diarrhea // BMJ. - 2002. - v.324. - P.1361-1366.
16. Ouellette A.J. Paneth cell alpha-defensins: pentide mediators of innate immunity in the small intestine // Spring Sem. Immunopathol. - 2005. - v.27. -P.133-146.
17. Phadke S.M. Fntimicrobial peptides in mucosal secretions: the importance of local secretions in mitigating infection // J.Nutr. - 2005. - v.135. -P.1289-1295.
18. Shi H.M., Walker A. Bacterial colonization and the development of intestinal defences // Can. J. Gastroenterol. - 2004. - v.18. - P.493-500.
138
19. Smith P.D. Intestinal macrophages: unique effector cells of the innate immune system // Immunol. Rev. - 2005. - v.206. - P.149-159.
20. Woof J.M., Mesteckt J. Mucosal immunoglobalius // Immunnol. Rev. - 2005. - v.206. - P.64-82.
Summary Kravtsiv Y.R., Maslianko R.P.
IMMUNITY OF MUCOSAL SURFACES IN THE INTESTINE ANIMALS
The recent conceptions on intestinal microflora role in pathogenesis of acute intestinal infections are presented. The questions of specific correction of intestinal disbacteriosis ore reviewed.
It was proved that the success of treatment of animal with all depends not only on the effect of etiotropic medicines but on the timely application of remedies directed on the lowering of intensity of system reactions of the host organism and correction of its microbiocenosis.
Cmammx nadiumna do peda^ii 19.03.2009
139
