Научная статья на тему 'Результати випробувань базисних акрилових пластмас щодо їх схильності до заселення умовно-патогенними мікроорганізмами'

Результати випробувань базисних акрилових пластмас щодо їх схильності до заселення умовно-патогенними мікроорганізмами Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
83
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по фундаментальной медицине , автор научной работы — Нідзельський М. Я., Криничко Л. Р.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Результати випробувань базисних акрилових пластмас щодо їх схильності до заселення умовно-патогенними мікроорганізмами»

Ортопедична стоматологгя

УДК {616. 314-77:615. 462]-083 М.Я. Нщзельський, Л. Р. Криничко

РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ БАЗИСНИХ АКРИЛОВИХ ПЛАСТМАС ЩОДО IX СХИЛЬНОСТ! ДО ЗАСЕЛЕНИЯ УМОВНО-ПАТОГЕННИМИ М1КР00РГАН13МАМИ

ВДНЗУ „ УкраУнеька медична стоматопогЫна акадешя"

BiflOMO, що в ротовт порожниж м!ститься велика шьюсть р(зно-мажтних BHfliB мкрооргажзм(в, чимало з яких е потенцтно пато-генними i можуть спричинити за-хворювання порожнини рота.

Видовий склад мкрофлори порожними рота представлений аеробними i анаеробними м1-крооргажзмами. Найб!льш чисель-ною i поширеною групою мкро-оргажзм1в у ротовж порожниж е стрептококи. Максимальна за-ражежсть слини гемолничними стрептококами може досягти 105 коложетворних одиниць (КТО) на 1 мл [1]. Характерною особливктю стрептокоюв ротовоУ порожнини е ix висока адгезивна активжеть, здатжеть утворювати капсули вна-шдок синтезу в'язких полкахари-дю {2]. Imui види мкрооргажзм!в: актиномщети, альфз-стрептокаки, вейлонели — можуть бути причиною утворення мкробноУ бляшки ! зубного каменю [3].

Компонентами мкробноТ бляшки е ендотоксини, ферменти, гемо-токсини, кислоти та ¡нш) субстанцй", що та кож можуть спричинити за-хворювання пародонта [4].

В1домо та кож, що мкрооргажз-ми можуть п)ддати ткю чи ¡ншою Mipoio наражати на коложзац!ю полЫерж матерши [5].

Bifl ступеня обамежння пол]-мерних матер!ал!в, що використо-вуються в стоматологи, в1ропдно, залежатиме не лише Тх конструк-цмна цшсжсть i термши застосу-вання, але i реакцт на них оргажз-му, розвиток запалень i алерпчж реакцп.

Обфунтуванням вибору яктест-мкроорган(зм1в бактерм виду Р. aeruginosa i представниюв др1ж-

джегюд!бноТ флори С. albicans стали результат« власних дооиджень i джерела лтератури, як! евщчать про те, що ц( види, з одного боку, можуть бути причиною виникнен-ня гжйно-запальних захворювань у ротовм порожниж, а з другого боку, тривалий час збер!гати жит-тездатнкть i навЬь за наявносп поживних речовин розмножува-тися на поверхж пол!мерних мате-р!ал(в[4,5]. Бактери виду S. aureus були вобран) як типов! представ-ники потенц1йно патогенноТ флори, здатж викликати за певних обставим абсцеси i флегмони зубного походження [4], а бактери виду Е. coli — як caHirapHO-показов! Mi-крооргажзми.

У зв'язку з цим важливо зазна-чити, що мзтершли, як! викорис-товують у стоматолог!'! при про-тезуванн1, не ловшж тдлягати заселению представниками потен-цмно патогенноТ мкрофлори.

Мета досшдження полягае в поршняльному оц!нюванж ви-живаносл тест-мкрооргашзшв чотирьох клж!чно-значимих видш (Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli и Candida albicans) на поверхнях зразюв матершлт, що застосову-ються у протезуванж.

Материал« i метод и дооп-дження. У процео досл!джен-ня вивчено flßi акрилов! базисж пластмаси-Фторакс, Акрилаксид.

1з цих базисних пластмас методом пол!меризацп в п'псових формах на водяжй 6aHi, ч1тко за ¡н-струкщею заводу-виробника, були виготовлеш пластини розм1ром 40x40 мм, товщиною близько 1-2 мм. Поверхня зразк1в з одного боку була пол!рована, з другого — не

пол1рована. Пол1рування зразкш проводили за загальноприйнятою методикою, що склздаеться з двох технолопчних операцм: шл1фуван-ня 1 пол!рування. Шл!фування зд|'й-снювали на шл)ф-мотор1 наждач-ним папером, почикзючи з б(льш грубого! завершуючи найтоншим, до досягнення гладкоТ поверхн|'. Пот1м зразки пол1рузали фетрови-ми фЫьцями, змочуючи Тх сум1ш-шю води ! пемзи, доки зовн1шня поверхня не ставала абсолютно гладенькою; кЫцевого дзеркаль-ного блиску надавали протираниям м'якою щ1ткою \ кашкою з крейди. Иепол!рован1 зразки до-датково обробляли наждачним папером № 1 для надання Ум шор-сткосл. Полм зразки основно!' та досл1джуваноТ контрольно! групп промивали в 0,9 %-ному роз-чин! натрм хлору, стерил|'зували методом кип'ят!ння у вод1 протя-гом 20 хвилин. На кожен бк зразка наносили по 0,2 мл сумЫ (суспен-зГО ¡з вищезазначецих м|'кроор-гажзмт. Початкова концентрац1я м1кроорган1зм1в становила 4х105 — 5х105 КОЕ /мл, Суспензи м(кро-орган1зм!в р!вном1рно розподшя-ли по поверхж зразка стерильним шпателем.

Заражеж тест-м1кроорган(змами зразки пом1щали на 30 д1б у сте-рильж чашки Петр), як! ставили в мкрокл!матичну камеру, де п)д-тримувалися оптимальж для росту мкроорган1зм!в параметри середовища (температура 37°С, волопсть — 90-99 %). Оц1нюван-ня ктьюсного вм!сту життездатних м!кроорган!зм1в на зразках мате-р1ал!в проводили на 1-у, 3-ю, 7-у, 15-у \ 30-у добу експерименту. По завершенж зазначеного терм!на

© УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №5 2010 27

Ортопедична стоматолог ¡я

зразки збовтували в 5 мл стерильного ф)зюлопчного розчину I ро-били висши з десятикратно розве-день на щтьний живильний грунт (м'ясопептонний агар ¡з 1 %-но'( глюкози). Полм чашки Петр! з постами досл)джуваних проб лом!-щали на 24 години в термостат при г 37°С I на 48 годин при I 29-30°С. По завершены зазначеного терм1-на зд|йснювзли тдрэхунок еирос-лих коложй тест-мкрооргажзмш.

Результате випробувань

Отримаж дан1 св1дчать про те, що серед використаних тест-м1кроорган1зм1в тшьки бактерй

виду P. aeruginosa збер1галися на тестованих матер!алах до кт-ця експерименту. Так, на матер1ал1 Фторакс (пол1рований) на 7,15 i 30 -у добу досл1дження число жит-тездатних кл!тин бактерм виду Р. aeruginosa знизилося пороняно з контрольним заражениям бгльш жж у 100 раз!в i становило в!д 2х102 до 7х102 КОЕ/смг. На трьох ¡нших видах зразмв ¡нтенсивжсть вымирания бактер!альних кл!тин була меншою. На зразках Акрилаксид (пол^ований), Акрилаксид (мато-вий) i Фтораксу (матовий) бактерп виду P. aeruginosa збер!гали свою

життездатшсть аж до 30-ти ^¡6 до-слщження 2х103 — ЗхЮ3 КОЕ/см2.

Бактерм виду S. aureus i Е. coli на Bcix матер!алах були життсз-датними лише до 3-оТ доби доЫ-дження. Клпини мкрооргаьнзму С. albicans на матер!ал1 Акрилаксид (матовий) зберегли свою життез-датжсть до З-оТ доби, на матер ¡ал! Фторакс — до 7-оТ доби, а на мате-piavii Акрилаксид (полирований) — до 15-оТдоби.

Висновки:

Таким чином, можна зазначити, що на scix зразках вивчених матер1ал1Б Фторакс i Акрилаксид вщбулося швидке вадмирання клт-ш потенцшно патоген них мшрооргатзм1в вид1в S. aureus i Е. coli. Найбшьш стшким до бактергального обс1меншня виявився матер1ал Фторакс (пол1рований), а матер!ал Акрилаксид (матовий) був найстШюшим до мшрооргашзм1в С. albicans.

Отже, випробуваш матер1али (Фторакс, Акрилаксид) не шдлягають заселению умовно-патогенними мжр о организмам и — мешканцями ротово! порожнини. Швидкхсть вщмирання (або зниження чисельностх) мшрооргашзмгв на внпробуваних материалах залежала в1д xiMi4-ного складу i характеру поверхш матер1алу, а також вщ виду використаних тест-культур.

Литература

1. Gorbach S. Dartlett I., Anaerobic infectious, — «New Engl.1. Med.» 1974, v 290, № 21-23, p. 1174,1237,1289.

2. Frobischer M. «Fundamentals of microbiology», London, 1962, p. 678. Eftimiadi C. Stachenko P., Tonetti M„ Mangiante P.E. et.al.

3. Нейчев С. Клиническая микробиология. Медицина и физкультура. — София, 1977. — С. 316.

4. Лахомов Г.Н. Первичная профилактика в стоматологии «Медицина». Москва, 1982. — С. 87-90.

5. Каневская И. Г. Биологическое повреждение промышленных материалов «Наука», Ленинград, 1984. —С. 83-147.

Стаття надмшла 14.06.2010 р.

Резюме

Полученные результаты лабораторных исследований говорят о том, что на образцах изученных материалов акриловой пластмассы Фторакс и Акрилаксид происходило быстрое отмирание клеток потенциально патогенных микроорганизмов.

Наиболее стойким к бактериальному обсеменению оказался материал Фторакс (полированный). Скорость отмирания микроорганизмов на исследованных материалах зависела от химического состава и характера поверхности материала, а также от вида использованных тест-культур.

Ключевые слова: акриловые пластмассы, тест-культуры, микроорганизмы, бактерии, полость рта.

Summary

The received results of laboratory research testify fast dying of the cells of potentially pathogenic microorganisms on the samples of studied acrylic plastic materials Phtorax and Acryloxid.

Material Phtorax (polished) appeared to be the most resistant to bacterial contamination. Speed of microorganisms dying on the tested materials depended on their chemical compound and surface as well as on the used kind of test-culture.

Key words: acrylic plastic, test-culture, microorganisms, bacteria, oral cavity.

28 ©УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГННИЙ АЛЬМАНАХ №5 20Ю

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.