CC BY
38
© Логвиненко В. В.
УДК 616.727.2-001.4/.6-073.75
Логвиненко В. В.
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОМЕНЕВОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПАЦ1СНТ1В
З М'ЯКОТКАНИННИМИ ПОШКОДЖЕННЯМИ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА
П1СЛЯ ОПЕРАТИВНОГО Л1КУВАННЯ
ДЗ «Днтропетровська медична aKaAeMiq МОЗ УкраГни» (м. Днiпропетровськ)
logvin771@rambler.ru
Робота виконана згщно з планом науково-до-слщно! роботи ДЗ «Днiпропетровська медична ака-демiя МОЗ Укра1ни» та пов'язана з науковою тематикою кафедри хiрургiI 2 «Ендоскопiчнi i малоЫвазивы методи в дiагностицi та л^ваны хiрургiчних хвороб» (державний реeстрацiйний номер 011111008123).
Вступ. Незважаючи на велику ктькють оператив-них втручань, як проводяться на плечових суглобах (ПС), юнуе вiдносно невелика кiлькiсть лтературних публiкацiй щодо цього питання, як в зарубiжнiй так i у втизнянм лiтературi. В сво1х публка^ях авто-ри висвiтлюють неускладнений i ускладнений пере-бiг пiсляоперацiйного перюду [1-9]. Прооперованi структури плечового суглоба - ротацмна манжета плеча (РМП), суглобова губа мають специфiчне вщо-браження на ультрасонограмах, магытно-резонанс-них томограмах, яке вщмшне вiд норми, що може бути джерелом дiагностичних помилок [1,6].
Крiм того в пюляоперацмному перiодi не рiдко бувають ускладнення, якi потребують дiагностики i лiкування [2]. Для правильно! оцшки пюляоперацм-них змiн в ПС необхщно знати нормальну променеву анатомю застосованi методики хiрургiчного втру-чання та уявляти очкувану пiсляоперацiйну анато-мiю плечового суглоба [8].
Мета дослiдження. За допомогою променевих методiв дiагностики, вивчити змiни в ПС пюля опе-ративних втручань з приводу розриву РМП, iмпiн-джмент синдрому, нестабiльностi плечового суглоба та дослщити ускладнення, якi виникають в пюля-операцiйному перiодi. Порiвняти отриман данi з результатами Ыших дослiдникiв.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 156 хворих з ушкодженнями плечових суглобiв у вiцi 18-79 роюв, iз них 110 (70,5%) чоловки, 46 (29,5%) жiнки. На основi клiнiчних ознак i променевих ме-тодiв дослiджень хворi були розподтеы на наступ-нi групи: пошкодження ротацiйноI манжети плеча 67 (42,9%) оЫб, iмпiнджмент синдром плечового суглоба 46 (29,5%) хворих, нестабтьнють плечового суглоба 43 (27,6%) пащенти. Оперативне л^ван-ня проведено 71 (45,5%) хворому. З них втручання з приводу розриву РМП 27 (17,3%), iмпiнджмент синдрому 16 (10,2%), нестабтьност плечового суглоба 28 (18,0%). Хiрургiчне втручання проводилось вщкритим способом. Оперативний доступ обирався залежно вщ локалiзацiI пошкодження. При розривах РМП проводилась фкса^я пошкоджених сухожиль
до мюця 1х фiзiологiчного прикртлення - реiнсерцiя. Сухожилля надостного, пщостного, малого круглого м'язiв фiксували до великого горбика, сухожилля пщлопаткового м'яза до малого горбика за допомогою металiчних анкерiв (якорiв). Для усунення iм-пЫджмент синдрому проводилося розширення су-бакромiального простору шляхом акромюпластики, розсiчення корако-акромiальноI зв'язки, а при на-явностi розриву сухожилля надостного м'яза додат-ково проводилась його реЫсерщя до великого горбика. При нестабтьност ПС, викликано! розривом суглобово! губи, капсули суглоба проводилась ан-керна фiксацiя пошкоджених структур до суглобово! западини лопатки. В пюляоперацмному перiодi про-меневi дослiдження проведенi в об'eмi: рентгено-графiя - 71 (100%) особа, рентгеноскотя - 4 (5,6%), ультрасонографiя (УСГ) - 15 (21,1%), комп'ютерна томографiя (КТ) - 2 (2,8%), магытно-резонансна то-мографiя (МРТ) - 2 (2,8%) хворим.
Рентгенолопчы доотдження проводились на апаратах Sirescop-CX i РДК-ВСМ з цифровим приймачем, стральна комп'ютерна томогра-фiя - на апарат CT/e - dual, ультрасонографiчнi обстеження - на апаратi Voluson 730 Pro лiнiйним датчиком з частотою 6-12 мГц, МРТ на магытно-ре-зонансному томографi з напруженютю магнiтного поля 1,5 Тл - Vantage X. Хворим з наявнютю мета-лiчних анкерiв в проксимальному вщдл плечово! кiстки або суглобовм западинi лопатки магытно-ре-зонансна томографiя проводилась тiльки пiсля на-дання докумен^в вiд фiрми виробника, в яких була зазначена шформа^я про сумюнють анкерiв з маг-нггно-резонансною томографieю i безпечнiсть про-ведення даного виду доотдження.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Всiм пацieнтам безпосередньо пiсля закiнчення операцп з метою оцЫки спiввiдношень у ПС, лока-лiзацi! i глибини залягання анкерiв виконувалась рентгенографiя. Пiсля решсерцп сухожиль РМП ан-кери визначались в великому або малому горбиках, а пюля ушивання розриву суглобово! губи в кютковм частин глено!да лопатки (рис. 1).
У перюд вiд 2 до 9 мюя^в пiсля оперативного втручання дослiджено 17 оЫб.
У двох пацieнтiв пюля втручань на ротацмнм манжетi плеча пюляоперацмний перiод протiкав без особливостей i на момент дослiдження вони не пред'являли скарг. На рентгенограмах у дтянц
Рис. 1. Рентгенограма правого плечового суглоба в прямш проекцГГ хворого П., 44 роюв з дiагнозом: застарiлий розрив ротацшно'Гманжети правого плечового суглоба, стан пiсля реiнсерцГГ сухожилля надостного м'яза.
У великому горбику два металiчних анкера (А).
Рентгенограма лiвого плечового суглоба в прямш проекцГГ хворого Г., 20 роюв з дiагнозом: горизонтальна нестабiльнiсть плечових суглобiв, дисплазiя гленоГда, стан пiсля ушивання розриву передньоГ частини суглобово'Г губи лiвого плечового суглоба.
В переднш частинi гленоГда лопатки металiчнi анкери (Б).
великого горбика визначались тЫ металiчних анке-рiв. На ультрасонограмах пришиб сухожилля РМП виглядали дещо стовщеними в порiвняннi з незми неними сухожиллями протилежного суглоба. Ехо-геннiсть цих сухожиль була зниженою, характерна смугастiсть, яка властива незмненим сухожиллям, не простежувалась. У великому горбику визначались головки анкерiв у виглядi гiперехогенних лнм-них структур. Рщини в порожнинi суглоба i навколо-суглобових синовiальних сумках виявлено не було. При енергетичый допплерографií в областi ПС ви-значався незмiнений кровоплин. На функцюналь-них ультрасонограмах з вiдведенням плеча великий горбик безперешкодно занурювався пщ акромiон, при максимальнiй внутрiшнiй ротацп сухожилля довгоí головки бiцепса доходило або занурювалось пiд дзьобоподiбний вщросток, рухи були плавними i безболюними.
Порiвнюючи власнi данi з лтературними, було встановлено, що за даними нших дослiдникiв, при неускладненому переб^ пiсляоперацiйного пери оду, ехогеннiсть вщновлених сухожиль змiнюeться вiд гiперехогенноí до ппоехогенно)'. Нормальна волокниста структура сухожилля не визначаеться або визначаеться на невеликiй протяжностi. Цi змни вказують на розвиток грануляцiйноí тканини або ре-моделяцiю рубця [5].
Iншi 15 осiб зверталися зi скаргами на бiль у ди лянцi плеча i порушення функцп ПС. У 3 хворих на рентгенограмах виявлено нетипове розташування анкерiв. Двое з них в анамнезi мали операцiю з приводу розриву сухожилля надостного м'яза, один -розриву передньо-нижньо!' частини суглобово!' губи. У перших двох хворих на ультрасонограмах анкер розташовувався над великим горбиком i мав вигляд тонких паралельних пперехогенних лнм, що давали акустичы тiнi. При проведены функцюнально' УСГ у одного з них анкер був нерухомий i перемщувався разом з плечовою кюткою, у iншого - вiльно рухався
вщносно великого горбика, викликаю-чи больовi вiдчуття i характерний трюют. Додатково цим пацiентам проведена рентгеноскотя, за допомогою яко! по-ложення i змiщення анкера визначались бiльш наочно. У пацiента, який мав в анамнезi операцiю з приводу ушивання розриву передньо-нижньо! частини су-глобово! губи, на рентгенограмi нижнiй анкер проектувався на головку плечово! кiстки. На ультрасонограмах анкер ч^ко не виявлявся. З метою уточнення його положення виконана КТ. На КТ сканах анкер визначався в передньо-нижый частиы порожнини ПС. Оскшьки у вах 3 оаб анкери вже не виконували фксу-ючу функцiю i фактично представляли собою стороны тша, якi були причиною плече-лопаткового больового синдрому, вони були видалеы шляхом вщкритого оперативного втручання. Пiсля видален-ня анкерiв хворi почувалися задовшьно, не пред'являли скарг та не направлялися на променеве дослщження. За даними лтературних джерел, iншi дослщники також описують випадiння анкерiв в порожнину плечового суглоба [8]. Деяк ав-тори стикалися з помилковим розташуванням анкера в суглобовм впадинi лопатки, а саме в мющ про-ходження пiдпахвового або надлопаткового нервiв, що приводило до !х пошкодження та вiдповiдних кл^чних проявiв [7,8]. В групi па^ен^в, якi входили в наше дослщження, таких ускладнень не спостер^ галося.
У 12 оаб, якi скаржилися на бшь у дiлянцi плеча i порушення функцií ПС, змiн на рентгенограмах не виявлено. На УСГ у 6 па^ен^в визначалася над-лишкова рiдина у субакромiально-субдельтоподiб-нiй сумцi (рис. 2) й порожниы ПС, в одного - пщви-щена васкуляризацiя в дшянц РМП (рис. 3).
Рис. 2. Ультрасонограма лiвого плечового суглоба в переднiй поперечнiй проекцГГ хворого П., 74 роюв з дiагнозом: стан шсля реiнсерцГГ сухожиль ротацшно'Г манжети лiвого плечового суглоба, плече-лопатковий больовий синдром. В субакромiально-субдельтоподiбнiй сумцi надлишкова рiдина (головки стрiлок), у великому горбику анкер (стршка).
Рис. 3. Ультрасонограми плечових суглобiв в переднiй поперечнiй проекцГГ в дуплексному режимi сканування (Б+РР), хворого С., 22 ромв з дiагнозом: стан шсля решсерцм сухожилля надостного м'яза лiвого плечового суглоба, плече-лопатковий больовий синдром. Васкуляризащя в областi сухожилля надостного м'яза лiвого плеча пiдвищена - А. Незмшена васкуляризацiя симетричноГ дiлянки протилежного плеча - Б.
Пщ контролем УСГ проведена аспiрацiя рщини iз порожнини субакромiально-субдельтоподiбноí сумки одному хворому. Отримано 30 мл прозоро)' рi-дини. Пiсля проведеного консервативного л^вання пацieнти не пред'являли скарг.
За даними л^ературних джерел рщина в областi анкерiв, яка змщуеться пiд час компресií датчиком е ознакою повторного розриву [4,9], а пщвищена вас-куляризацiя ознакою розвитку грануляцiйноí ткани-ни [1]. В нашому дослiдженнi у хворих, у яких вияв-лялася рiдина в дшянщ розташування анкерiв i ч^ко не вiзуалiзувалося сухожилля надостного м'яза очевидно також був повторний розрив, але зважаючи на те, що не проводилося дослщження за допомо-гою референтного методу (оперативне втручання) стверджувати це не можливо. Зважаючи на устх консервативного л^вання повторний розрив, най-бiльш ймовiрно, був меншим за первинний.
У двох хворих на реаб^тацмному етат, через 2 мiсяцi пiсля операцп з приводу реiнсерцií сухожиль ротацмно'( манжети плеча виник бiль в проекцп горбиюв плечовоТ кютки. На рентгенограмах патолопчних змiн не виявлено. При проведены ультра-сонографií було встановлено, що бшь локалiзуеться в мющ розташування металiчних анкерiв, пюля компресií датчиком больовi вiдчуття посилю-валися. Окрiм цього в порожниш суглоба iсубакромiально-субдельтопо-дiбнiй сумцi виявлено велику кiлькiсть надлишково'Т рiдини. З метою дослщження положення анкерiв i стану оточуючих кiстковоí i м'яких тканин хворим виконана магштно-резонанс-на томографiя, одному з них додат-ково проведена комп'ютерна томо-графiя. На томограмах виявлено, що анкери розташовуються у великому
i маленькому горбиках плечовоТ кютки, структура кютковоТ тканини на комп'ютерних томограмах не змшена, на маг-штно-резонанснихтомограмах сигнал вiд кюток мае звичайнi характеристики, в порожниш суглоба субакромiально-субдельтоподiбнiй сумц велика кiлькiсть рiдини (рис. 4), що свщчило про наявнiсть синовп-ту. Хворим проведена протизапальна тератя, пiсля якоТ курс реабЫ-тацмних заходiв поновлено. При повторному зверненш через 3 тижнi хворi на бiль не скаржи-лися, при ультрасоно-графiчному дослiдженнi патологiчних змiн не виявлено.
За даними зарубiжних авторiв бшь област анке-рiв може бути викликаний остеолiзом навколо анкера внаслщок механiчноТ перенапруги або некрозу викликаного сверлшням [3]. Остеолiз вщповщними чином проявляеться на МРТ i КТ, що не було виявлено в нашому дослщженш.
У 3 пащен^в, якi скаржилися на бшь в област плеча i порушення функцiТ ПС, при функцюнальшй УСГ виявленi ознаки iмпiнджмент синдрому плечового суглоба - це порушення вщведення верхньоТ кiнцiвки, яке полягало у блокуванш i неповному зану-реннi сухожилля надостного м'яза пщ акромiон. Данi пацiенти були направлен на повторний курс реабЫ-тацiйних заходiв, результатом яких було вщновлен-ня фiзiологiчного об'ему рухiв у суглобi i зникнення больового синдрому. За даними колег повторне виникнення симптомiв iмпiнджменту плечового суглоба виникае внаслщок неповного усунення гор-бико-акромiального конфлiкту пiд час операцп [3].
нивр
В&. ЛЯ r^Hf f ИРаГ
Ш
Рис. 4. Комп'ютерна томограма - А, магштно-резонансна томограма Т2 зважене зображення в аксiальнiй площинi - Б, хвороГ В., 62 роюв з дiагнозом: стан шсля решсерцм сухожиль надостного i пiдостного м'язiв правого плечового суглоба, плече-лопатковий больовий синдром. В малому горбику правоГ плечовоТ мстки титановий анкер (стршки), в порожнинi суглоба велика кшьмсть рiдини.
У наших па^ен^в мало мiсце порушення режиму реабтггацмних заходiв.
У одно! хворо! незважаючи на стiйкий больовий синдром в област плеча, не виявлено змш при про-меневому дослщженнг Через 6 мiсяцiв пiсля про-веденого консервативного лiкування стан пащентки задовiльний, скарги вiдсутнi.
В нашнй практицi не зустрiчались такi ускладнен-ня пiсля хiрургiчних втручань на плечовому суглоб^ як адгезивний капсужт та гнiйний артрит, хоча вони описан лiтературних джерелах [2].
Висновки
Таким чином, променеве дослщження в пюля-операцiйному перiодi дозволяе оцшити змiни в плечовому суглобi як безпосередньо пiсля закiнчення оперативного втручання, так i на етапах реаб!тта-цi!, а також при наявност ускладнень. Рентгено-графiя дае змогу виявити розташування анкерiв, оцшити стввщношення в плечовому суглобi. На
комп'ютерних томограмах данi отриманi при рент-генографi! уточнюються i деталiзуються, встановлю-еться точне положення анкерiв в кiстках плечового суглоба, а в разi ускладнень в порожнин суглоба або м'яких тканинах. При статичнм ультрасонографi! оцiнюеться стан навколосуглобових м'яких тканин, змши кровоплину, на функцюнальних ультрасоно-грамах встановлюеться об'ем рухiв в плечовому су-глобг На магнiтно-резонансних томограмах визна-чаеться стан прооперованих сухожиль ротацмно! манжети плеча, суглобово! губи, субакромiально-субдельтоподiбно! сумки, встановлюеться розташування анкерiв i стан прилеглих кiстково! i м'яких тканин.
Перспективи подальших дослщжень поля-гають у вивченнi можливостей функцiонально! уль-трасонографi! на рiзних стадiях фiзично! реабiлiтацi! пiсля операцм на ротацiйнiй манжетi плеча i сугло-бовiй губi глено!да.
Л1тература
1. Adler R. S. Postoperative rotator cuff / R. S. Adler // Semin. Musculoskelet. Radiol. - 2013. - Vol. 17. - P. 12-19.
2. Complications of rotator cuff repair / P. Mansat, R. H. Cofield, T. E. Kersten [et al.] // Orthop. Clin. North .Am. - 1997. - V. 28. -
P. 205-213.
3. Cordasco F. A. The treatment of failed rotator cuff repairs / L. U. Bigliani, F. A. Cordasco // Instr. Course Lect. - 1998. - Vol. 47. -
P. 77-86.
4. Crass J. R. Sonography of the postoperative rotator cuff / J. R. Crass, E. V. Craig, S. B. Feinberg // Am. J. Roentgenol. - 1986. -
V. 146. - P. 561-564.
5. Glueck D. Extensive osteolysis after rotator cuff repair with a bioabsorbable suture abchor: a case report / D. Glueck, T. Wilson,
D.L. Johnson // Am. J. Sports. Med. - 2005. - V. 33. - P. 742-744.
6. Kyung A. C. Postoperative ultrasonography of the musculoskeletal system / A. C. Kyung, K. H. Cho // Ultrasonography. - 2015. -
V. 34. - P. 195-205.
7. Mohana-Borges A. V. MR imaging and MR arthrography of the postoperative shoulder: spectrum of normal and abnormal findings /
A. V. Mohana-Borges, C. B. Chung, D. Resnick // Radiographics. - 2004. - Vol. 24. - P. 69-85.
8. Ruzek K. A. Postoperative Imaging of the Shoulder / K. A. Ruzek, L. W. Bancroft, J. J. Peterson // Radiol. Clin. N. Am. - 2006. -
V. 44. - Р. 331-341.
9. Sonography of the postoperative shoulder / L. A. Mack, D. A. Nyberg, F. R. Matsen [et al.] // Am. J. Roentgenol. - 1988. - V. 150. -
P. 1089-1093.
УДК 616.727.2-001.4/.6-073.75
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОМЕНЕВОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПАЦЮНТ1В З М'ЯКОТКАНИННИМИ ПОШКОДЖЕН-НЯМИ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА П1СЛЯ ОПЕРАТИВНОГО Л1КУВАННЯ Логвиненко В. В.
Резюме. Метою роботи було вивчення змш в плечовому суглобi пюля оперативних втручань з приводу пошкоджень м'яких тканин плечового суглоба та дослщження ускладнень, як виникають в пюляоперацмно-му перюдг Для досягнення мети в пюляоперацмному перiодi проведено променеве дослщження 71 особi з ушкодженням ротацмно! манжети плеча, iмпiнджмент синдромом плечового суглоба, нестабтьнютю плечового суглоба. Хворим проведен рентгенографiя, ультрасонографiя, комп'ютерна томографiя, маг-ытно-резонансна томографiя. Встановлено, що вщображення сухожиль ротацмно! манжети плеча, на яких проводилась опера^я, на ульрасонограмах в^^зняються вщ незмшених сухожиль здорово! людини. В пю-ляоперацмному перiодi спостеркалися наступы ускладнення: випадшня анкерiв з кюткових структур в по-рожнину суглоба, синовпт, повторний розрив ротаторно! манжети плеча, импЫджмент синдром плечового суглоба.
Ключов1 слова: плечовий суглоб, променевi методи дiагностики, пюляоперацмний перюд, ускладнення. УДК 616.727.2-001.4/.6-073.75
РЕЗУЛЬТАТЫ ЛУЧЕВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ ПАЦИЕНТОВ С МЯГКОТКАННЫМИ ПОВРЕЖДЕНИЯМИ ПЛЕЧЕВОГО СУСТАВА ПОСЛЕ ОПЕРАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ Логвиненко В. В.
Резюме. Целью работы было изучение изменений в плечевом суставе после оперативных вмешательств по поводу повреждений мягких тканей плечевого сустава и исследование осложнений, возникающих в послеоперационном периоде. Для достижения цели в послеоперационном периоде проведено лучевое исследование 71 больному с повреждением ротационной манжеты плеча, импинджмент синдромом
плечевого сустава, нестабильностью плечевого сустава. Больным произведены рентгенография, ультрасо-нография, компьютерная томография, магнитно-резонансная томография. Установлено, что отображение сухожилий ротационной манжеты плеча, на которых проводилась операция, на ульрасонограммах отличаются от неизмененных сухожилий здорового человека. В послеоперационном периоде наблюдались следующие осложнения: выпадение анкеров из костных структур в полость сустава, синовиит, повторный разрыв ротаторной манжеты плеча, импинджмент синдром плечевого сустава.
Ключевые слова: плечевой сустав, лучевые методы диагностики, послеоперационный период, осложнения.
UDC 616.727.2-001.4/.6-073.75
RESULTS OF RADIAL RESEARCH OF PATIENTS WITH SOFT TISSUES DAMAGES OF A HUMERAL JOINT AFTER OPERATIVE TREATMENT
Logvinenko V. V.
Abstract. Introduction. Despite a considerable quantity of the operative interventions spent on humeral joints, there is a small amount of literary publications on this question. The operated structures of a humeral joint - the shoulder rotator cuff, an articulate labium have the specific image on ultrasonograms, magnetic resonance tomograms, which differs from norm and can be a source of diagnostic errors. Besides, in the postoperative period quite often there are complications which require diagnostics and treatment.
Research objective. By means of radial methods of diagnostics to study changes in a humeral joint after operative interventions concerning tears of a rotator cuff of a shoulder, an impingement syndrome, instability of a humeral joint and to investigate complications which arise in the postoperative period.
Object and research methods. 71 patient after operation on a humeral joint is surveyed. From them intervention concerning tears of a rotator cuff of a shoulder are executed to 27 patients, a syndrome impingement - 16, instability of a humeral joint - 28 patients. Surgical intervention was spent by open way. Operative access was selected depending on damage localisation. At tears of a rotator cuff of a shoulder, it was spent reinsertion the damaged sinews to a place of their physiological attachment by means of anchors. For elimination a syndrome impingement it was spent acromioplasticitic, a section coracoacromial ligament, and in the presence of sinew tears supraspinatus muscles it was in addition spent it reinsertion to a greater tubercle. At the instability of a humeral joint caused by tears of an articulate labium, fixing to an articulate cavity of a scapula was spent it anchors. In the postoperative period radial researches are spent in volume: roentgenography - 71 (100 %) to the patient, roentgenoscopy - 4 (5,6 %), an ultrasonography - 15 (21,1 %), a computed tomography - 2 (2,8 %), a magnetic resonance imaging - 2 (2,8 %) the patient.
Results and their discussion. On roentgenograms after reinsertion sinews of a rotator cuff of a shoulder anchors were defined in greater or small tubercle, and after sewing of tears of an articulate lip in a bone part glenoid scapula.
On ultrasonograms patients at whom after interventions on a shoulder rotator cuff, the postoperative period proceeded without the features, the sewn sinews looked a thicker in comparison with not changed sinews of an opposite joint. Echogenicity these sinews was lowered, characteristic fibrillar pattern which is inherent in not changed sinews, did not come to light.
15 persons had complaints to pains in the field of a shoulder and infringement of function of a humeral joint. At 3 patients loss of anchors, from them in two - from a greater tubercle, at one - from an articulate cavity of a scapula is revealed. In 6 patients ultrasonograms signs of repeated tears of a sinew supraspinatus muscles have been found out. At 2 patients on ultrasonograms and magnetic resonance tomograms signs synovitis are revealed. Signs are found out In two patients at functional ultrasonograms an impingement of a syndrome of a humeral joint. At one patient, despite a proof painful syndrome in the field of a shoulder, it is not revealed changes at radial research.
Conclusions. Radial research in the postoperative period allows to estimate changes in a humeral joint directly after operative intervention, at rehabilitation stages, and also to reveal complications.
Keywords: a humeral joint, radial methods of diagnostics, the postoperative period, complications.
Рецензент - доц. Пелипенко О. В.
Стаття надшшла 04.02.2016 року
