CC BY
14УДК 617.55-003.2-089.168.1-08
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1307418
М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк
РЕЗУЛЬТАТИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛ1КЛ1Н1ЧНОГО Л1КУВАННЯ Д1ТЕЙ З П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИМИ ШТРААБДОМШАЛЬНИМИ 1НФ1ЛЬТРАТАМИ
Одеський нацiональний медичний ушверситет МОЗ Украши
Summary. Melnichenko M., Antonyuk V. RESULTS OF AMBULATORY-POLYCLINIC TREATMENT OF CHILDREN WITH POST-OPERATIONAL INTRAABDOMINAL INFILTRATES. - Odessa National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine; e-mail: marina gm@i.ua. Urgency. The general principles of postoperative intraabdominal infiltrates children treatment proceed from the principles of treatment of appendicular peritonitis in this group and involve the use of medical and preformed physical factors at the conditions of the in-patient and out-of-patient units. Goal: To increase the efficiency of clinical outpatient department treatment (CODT) of intra-abdominal postoperative infiltrates in children with the use of hardware physiotherapy and medicinal substances. Material and methods. The data about the state of 109 children in 1 month after inpatient treatment has been obtained. Quasimonitoring was used. A comprehensive examination of the children was conducted according to the software program we developed. The results obtained. There was statistically significant increase in the number of the main group (MG) patients with a "good" outcome of the treatment (92.7% of the children versus 57.4% in the controal group -CG) and a decrease in the "unsatisfactory" outcomes in the MG children treatment up to 4.9 % against 11.8% in CG. Discussion. Primary laparoscopic interference in the children of both groups led to the absence of "unsatisfactory" results. This confirms the efficacy of laparoscopic intervention and positive course of the late postoperative period. Conclusions. The main indicator of the effectiveness of the clinical outpatient department treatment under discussion is the reduction of the palpated "tumor" and andomonal cavity infiltratrate ultrasound signs as well as a thrice decrease of adhesive intestinal obstruction in the main group children to 97,6% compared with the data in the CG.
Key words: clinical outpatient department treatment, children, postoperative intraabdominal infiltrates.
Реферат. Мельниченко М. Г., Антонюк В. В. РЕЗУЛЬТАТЫ АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ С ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫМИ ИНТРААБДОМИНАЛЬНЫМИ ИНФИЛЬТРАТАМИ. Актуальность. Общие принципы лечения детей с послеоперационным интраабдоминальным инфильтратом вытекают из принципов лечения детей с апендикулярним перитонитом и предусматривают использование медикаментозных и преформованых физических факторов в условиях стационара и послестационарного лечения. Цель: повысить эффективность амбулаторно-поликлинического лечения (АПЛ) детей с послеоперационными интраабдоминальными инфильтратами путем использования аппаратной физиотерапии и лекарственных средств. Материал и методы. С помощью квазимониторинга получили информацию о состоянии 109 детей через 1 мес. после стационарного лечения. Комплексное АПЛ детей проводилось по разработанной нами программе. Результаты. Итоговый анализ результатов комплексного АПЛ свидетельствовал о статистически достоверном повышении количества больных ОГ с итоговой оценкой результата лечения как "хороший" (92,7% детей против 57,4% в КГ) и снижение "неудовлетворительного" результата лечения среди детей ОГ к 4,9% против 11,8% детей КГ. Обсуждение. Первичное лапароскопическое вмешательство у детей КГ и ОГ (КП 2, ОП 2) после АПЛ приводит к отсутствию "неудовлетворительного" результата, который подтверждает щадящий подход лапароскопического вмешательства и благоприятное течение позднего послеоперационного периода. Выводы. Основной
© Мельниченко М. Г., Антонюк В. В.
показатель эффективности предложенного АПЛ - снижение наличия пальпируемой "опухоли" и ультразвуковых признаков инфильтрата брюшной полости, а также снижение в три раза случаев спаечной непроходимости кишечника у детей основной группы (до 97,6%) по сравнению с пациентами группы контроля.
Ключевые слова: амбулаторно-поликлиническое лечение, дети, послеоперационный интраабдоминальный инфильтрат.
Реферат. Мельниченко М. Г., Антонюк В. В. РЕЗУЛЬТАТИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛ1КЛ1Н1ЧНОГО Л1КУВАННЯ Д1ТЕЙ З П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИМИ ШТРААБДОМШАЛЬНИМИ 1НФ1ЛЬТРАТАМИ. Актуальшсть. Загальн принципи лГкування дiтей з шсляоперацшними iнтраабдомiнальними iнфiльтратами витiкають iз принцитв лiкування дiтей з апендикулярним перитоштом та передбачають використання медикаментозних i преформованих фiзичних чинник1в за умов стацюнару та позастацiонарного лiкування. Мета: шдвищення ефективностi амбулаторно-полiклiнiчного лiкування (АПЛ) дггей з пiсляоперацiйними iнтраабдомiнальними шфГльтратами шляхом використання апаратно! фГзютерапи та лжарських речовин. Матерiал i методи. За допомогою квазiмонiторингу отримали шформацш про стан 109 дiтей через 1 мю. пiсля стацiонарного лжування. Комплексне АПЛ дiтей проводилося за розробленою нами програмою. Отриманi результати. Пгдсумковий аналiз результатiв комплексного АПЛ свгдчив про статистично вiрогiдне тдвищення кiлькостi хворих ОГ iз тдсумковою оцiнкою результату лiкування як «добрий» (92,7% дiтей проти 57,4% у КГ) i зниження «незадовшьного» результату лГкування серед дiтей ОГ до 4,9% проти 11,8% дней КГ. Обговорення. Первинне лапароскотчне втручання у дней КГ та ОГ (КП 2, ОП 2) пiсля АПЛ приводить до вщсутносп «незадовiльного» результату, що пiдтверджуe ощадливiсть лапароскопiчного втручання та благоприемшсть перебiгу пiзнього шсляоперацшного перiоду. Висновки. Основний показник ефективносп запропонованого АПЛ - зниження наявносл пальповано! «пухлини» й ультразвукових ознак iнфiльтрату черевно! порожнини та зниження у тричi виникнення спайково! непрохвдносп кишечнику у дiтей основно! групи до 97,6% випадкiв у порiвняннi з пацieнтами групи контролю.
Ключовi слова: амбулаторно-полiклiнiчне лiкування, дiти, шсляоперацшт iнтраабдомiнальнi iнфiльтрати.
Вступ. Вирiшальне значения в лГкувант гострих запальних захворювань органiв черевно! порожнини мае адекватна хiрургiчна тактика, однак витоки таких захворювань залежать також вгд обсягу i характеру супровгдного комплексного лжування [1, 2, 3]. Формування шсляоперацшних iнтраабдомiнальних iнфiльтратiв (П11) у дней найчастiше виникае пiсля апендикулярних перитонтв внаслiдок морфо - функцiональних особливостей тканин черевно! порожнини та залучення великого сальнику до запалення [4, 5]. Тому загальш принципи лшування дней з П11 витiкають iз принцитв лГкування дiтей з апендикулярним перитоштом, яш повиннi забезпечити вiдсутнiсть шсляоперацшних ускладнень [6, 7].
Спираючись на результати власних клшчних дослгджень, була розроблена програма комплексного лiкування П11 у дiтей з апендикулярним перитоттом шляхом поеднаного використання медикаментозних Г преформованих фГзичних чинник1в за умов стацюнару та амбулаторно-полГклшГчного лГкування [8, 9].
Мета: шдвищення ефективносп амбулаторно-полГклГшчного лжування датей з шсляоперацшними штраабдомшальними шфшьтратами шляхом використання апаратно! фГзютерапп та лжарських речовин.
Матерiал i методи. Вивчалися результати амбулаторно-полГклГшчного лГкування (через 1 мю. тсля виписування зГ стацюнару) з використанням затальноклшГчних, сонографГчних, квазГмошторингових дослГджень. Для вивчення результата амбулаторно-полГклшГчного лжування була розроблена багатофакторна анкета, яка дозволяла шляхом квазГмошторингу за основними клшчними ознаками оцшювати стан пащенпв Г виявити порушення функцп оргашв.
За допомогою квазГмонГторингу отримали шформацш про стан 109 дней з П11 через 1 мю. тсля стацюнарного лжування. Основну групу (ОГ) склали 41 хвора дитина. З-пом1ж
них 25 патенпв були з основно! тдгрупи (ОП) 1 (первинно опероваш лапаротомieю) i 16 дiтей iз ОП 2 (первинно оперованi лапароскотчно), тобто у стацiонарi вони отримали курс комплексного лiкування, а амбулаторно-полiклiнiчне лiкування у цих дiтей було проведено за розробленою програмою. 68 дггей увiйшло у контрольну групу (КГ) (53 з пiдгрупи контролю (КП) 1 - оперованi первинно вшкрито, 15 з КП 2 - опероваш первинно лапароскотчно), як на стацюнарному етапi отримали традицшне лiкування, а на амбулаторно-полiклiнiчному етат у цих дiтей не було проведене рекомендоване лiкування, а тшьки електрофорез з йодидом калiю. Середнш вiк спостережуваних пацieнтiв становив (10,6±4,2) року (вiд 3 до 18 рошв). Розходжень мiж групами за вшом, статтю та первинною патолопею не вiдзначено.
Комплексне амбулаторно-полiклiнiчне лкування дiтей з П11 грунтувалося на загальних принципах медично! реабштацп та передбачало використання лiкувальних фiзичних чиннишв на позастацiонарному етапi. Лiкування проводилося за розробленою нами програмою [9] в амбулаторно-полшлшчних умовах.
Медикаментозна тканинна (алое та полiвiтамiни) терапiя була спрямована на регуляцш метаболiзму реструктуризованих тканин i стимуляцш !хтх регенераторних потенцiй. Локальна протизапальна та протизлукова терапiя передбачала застосування ректальних супозиторпв НПЗЗ та дiстрептази. Основними фiзичними чинниками, що використовувались в умовах поткшшки, були електрофорез калш йодиду або лiдази, дiадинамотерапiя, магнiтотерапiя, ультразвукове введення пдрокортизону. Послiдовнiсть прийомiв впливу фiзичними чинниками з одночасним медикаментозним лшуванням забезпечувало багаторiвневу реакцш оргашзму для досягнення iстотного позитивного результату л^вання.
Найближчi результати оцiнювали за трибальною шкалою: «добрий», «задовшьний» та «незадовшьний» результат. Щд «добрим» розумши такий, коли дiти скарг не висували або iнодi скаржилися на дискомфорт у живоп, але будь-яких порушень з боку шлунково-кишкового тракту не визначалося; УЗ-досл1дженням шфшьтрат не виявлено. До «задовiльних» були зараховаш результати, коли дiти скаржилися на дискомфорт i болючiсть у живоп, iнодi виникали порушення функцп кишечнику; УЗ-дослiдженням iнфiльтрат не знайдено. До «незадовiльних» результатiв ми зарахували виникнення тяжких ускладнень - наявшсть iнфiльтрату або абсцесу черевно! порожнини, спайково! непрохiдностi.
Стан хворих отнювався в ОГ пiсля проведення амбулаторно-полiклiнiчного лiкування (через мiсяць пiсля стацюнарного лiкування), у хворих КГ - у той же перюд. Клшчш ознаки були визначенi на пiдставi квазiмонiторингу: вiдчуття дискомфорту у живоп, самостiйний бiль у животi, провокований фiзичним навантаженням бiль у живоп, виникнення блювання, пальпована «пухлина» у живоп, порушення регулярностi функцп кишечнику, схильшсть до закрепу, спайкова непрохвдшсть кишечнику, УЗ-ознаки iнтраабдомiнального iнфiльтрату. Вщмшносп за всiма клiнiчними ознаками мiж хворими основно! та контрольно! груп статистично вiрогiднi.
Отриманi результати. Шсля завершения амбулаторно-полiклiнiчного лiкування, як свщчать данi табл. 1, на вщчуття дискомфорту у животi скаржилися дии з обох груп порiвняння, але у КП 1 ця ознака була присутня у 77,4%, а в КП 2 - у 60,0% випадшв. Серед ОП 1 i ОП 2 дискомфорт у живоп ввдчували менш дiтей, вщповщно 44,0% та 31,3% випадк1в.
Вважаемо необхвдним наголосити, що перелiченi ознаки в 1,3-1,6 разiв менш зустрiчалися у дiтей оперованих первинно лапароскотчно (КП 2, ОП 2).
На самостшний бшь у животi скаржилися 36,0% дней ОП 1 i 25,0% ОП 2, тодi як у дней КГ абдомiнальний бшь непоко!в 66,0% дiтей КП 1 i 46,7% пацiентiв КП 2 ввдповщно. Провокований фiзичним навантаженням бшь у живоп спостерiгався у 73,6% дней КП 1 i 46,7% дней КП 2 та тшьки у 32,0% дней ОП 1 i 31,3% ОП 2.
Даш табл. 1 свщчать, що статистично вiрогiдно частiше пальпована «пухлина» визначалася серед дней КГ: 35,8% випадшв дней з вiдкритою лапаротомiею (КП 1) та 13,3% випадшв тсля лапароскот! (КП 2), тодi як серед дней ОГ пальпована «пухлина» була наявна пльки у 4,0% випадшв iз ОП 1. У останшх дiтей з ОП 2 через мюяць пiсля стацiонару пальпатею живота не було знайдено жодного шфшьтрату, на що вказувала вшсутшсть пальповано! «пухлини».
Таблиця 1
Наявшсть клiнiчних ознак у дгтей з пiсляоперацiйними iнтраабдомiнальними шфшьтратами в залежносп в1д амбулаторно-полiклiнiчного лжування
Наявнють кттчно! ознаки Контрольна группа (традицшна), n=68 Основна група, n=41
Щдгрупа контролю 1 (л-томгя), n=53 Шдгрупа контролю 2 (л-скотя), n=15 Шдгрупа основна 1 (л-томгя), n=25 Щдгрупа основна 2 (л-скотя), n=16
i 2 3 4
абс. % абс. % абс. % абс. %
Дискомфорт у живоп 41 77,4 9 60,0 11 44,0** 5 31,3
Бшь у живот 35 66,0 7 46,7 9 36,0** 4 25,0
Провокований бт 39 73,6 7 46,7 8 32,0** 5 31,3
Пальпована «пухлина» 19 35,8 2 13,3 1 4 0** 0 0
Блювання 11 20,8 1 6,7 1 4,0 0 0
Порушення функцп кишечнику 12 22,6 1 6,7 3 12,0 1 6,3
Схильнють до закрепу 9 17,0 1 6,7 2 8,0 1 6,3
Спайкова непрохвднють кишечнику 6 11,3 0 0 2 8,0 0 0
УЗ-ознаки шфшьтрату 19 35,8 2 13,3 1 4 0** 0 0
Примiтка: *pi-2 < 0,05; **рЬз < 0,05; ***рм< 0,05
Як показали нашi спостереження, у хворих КГ у поргвнянш з ОГ часпше були порушення моторно! функцп травного тракту, про що сввдчило перюдичне виникнення блювання у 20,8% дней КП 1 та 6,7% випадшв у КП 2 (проти 4,0% у ОП 1) i порушення моб№носл й регулярностi функцп кишечнику у 22,6% дггей КП 1 та 6,7% КП 2 (проти 12,0% у ОП 1; 6,3% ОП 2) 3i схильнютю до закрепу у 1,5-2 разГв бшьш дней КГ (17,0% КП 1 та 6,7% КП 2 проти 8,0% у ОП 1 й 6,3% ОП 2). Ц порушення супроводжували виникнення спайково! непрохвдносп кишечнику: у 2 дггей ОП 1 8,0% випадшв проти 11,3% випадшв у 6 дггей КП 1, 2 з яких були прооперован з приводу ПСНК.
Вам дням тсля амбулаторно-пол1клгшчного лшування проведено контрольне УЗ-обстеження оргатв черевно! порожнини, при якому у 35,8% дггей КП 1 та 13,3% випадшв КП 2 визначеш залишковГ УЗ-ознаки перенесеного штраабдомшального шфшьтрату, а серед дггей ОП 1 остаточш ознаки шфгльтрату черевно! порожнини визначеш ильки у 4,0% випадшв вщповщно. У пащенпв ОП 2 через мюяць тсля амбулаторно-полгкттчного л1кування при УЗ-обстеженн ознак перенесеного П11 виявлено не було. Отриман данн шдтверджують ощадливють первинного лапароскотчного втручання та прогностично бшьш благоприемний перебж захворювання та вщсуттсть ускладнень тсля амбулаторно-пол1клшчного л1кування.
Таким чином, проведений анатз вщмшностей уах клшчних ознак у контрольнш та основнш групах тсля завершення амбулаторно-полгкл1шчного лгкування у найближчому перюдг (через мюяць тсля стацюнару), яш представлен у табл. 1 г 2, вгддзеркалював перевагу застосування розроблено! програми комплексного л1кування гз використанням посилення мюцево! медикаментозно! терапй' та лгкувальних фгзичних чиннишв на стацюнарному та позастацюнарному етат у дггей з П11.
Узагальнення отриманих даних за ввдношенням шанав (95 % Д1) щодо ефективносл амбулаторно-полiклiнiчного лiкування за розробленою методикою представлено у таблиц 2.
Як свщчать представленi данi, на дискомфорт у живоп в 1,8 разiв частше скаржилися дiти КГ, тодi як у дней ОГ ця ознака була вiдсутня в 2,3 рази. Самостшна бiль у животi в 1,8 разiв менш непоко!ла дней ОГ, нiж пацiентiв з КГ. У дней ОГ шанси виникнення самостiйного та провокованого фiзичним навантаженням болю в животi знижуються вадповвдно у 3 i 4 рази у порiвняннi з хворими КГ. Найбшьший ефект лiкування у найближчому перiодi виявився щодо наявностi пальповано! «пухлини» та ультразвукових ознак шфшьтрату черевно! порожнини. Так, ця ознака була наявна у 30,9% дней з КГ, тодi як серед дней ОГ пальпована «пухлина» визначена тшьки у 2,4% випадк1в, тобто, шанс ще! ознаки у дней ОГ знижуеться у 17 разiв (17,87; Д1 (2,30ч138,82)).
Таблиця 2
Шанси виникнення клМчних ознак у дiтей дослщжуваних груп пiсля амбулаторно-
полжлМчного лшування
Клшчш ознаки Група контролю, п=68 Група основна, п=41 Вадношення шанав (95 % Д) Оцшка вiдмiнностей
абс. % абс. % Х2 р
Дискомфорт у живоп Так 50 73,5 16 39,0 4,34 1,90ч9,92 12,3 0,0004
Немае 18 26,5 25 61,0
Бiль у живоп Так 42 61,8 13 31,7 3,48 1,53ч7,89 9,2 0,002
Немае 26 38,2 28 68,3
Провоковани й бiль Так 46 67,6 14 34,1 4,03 1,77ч9,17 11,6 0,0006
Немае 22 32,4 27 65,9
Пальпована «пухлина» Так 21 30,9 1 2,4 17,87 2,30ч138,82 12,8 0,0003
Немае 47 69,1 40 97,6
Блювання Так 12 17,6 1 2,4 8,57 1,07ч68,60 5,63 0,002
Немае 56 82,4 40 97,6
Порушення функцп кишечнику Так 13 19,1 5 12,2 1,70 0,56ч5,18 0,89 0,35
Немае 55 80,9 36 87,8
Схильшсть до закрепу Так 10 14,7 4 9,8 1,59 0,47ч5,46 0,56 0,45
Немае 58 85,3 37 90,2
Спайкова непрохiднiсть кишечнику Так 6 8,8 2 4,9 1,89 0,36ч9,82 0,59 0,44
Немае 62 91,2 39 95,1
УЗ-ознаки шфшьтрату Так 21 30,9 1 2,4 17,87 2,30ч138,82 12,9 0,0003
Немае 47 69,1 40 97,6
Так1 ж данi стосуються i ультразвукового обстеження: шанс визначення УЗ-ознак штраабдомшального iнфiльтрату у дiтей ОГ, яш отримали розроблене комплексне лшування, знижуеться у 17 разiв (17,87; Д1 (2,30ч138,82)).
Використання розробленого комплексного лшування П11 на амбулаторно-полiклiнiчному етапi знижуе ризик наявностi шфшьтрату та розвитку його абсцедування в ОГ до 97,6%. В той же час, ризик виникнення спайково! непрохвдносп у дней ОГ знижуеться у тричi у порiвняннi з пащентами КГ. Цi показники вважаемо основними
показниками ефективносп запропонованого амбулаторно-полiклiнiчного л^вання дггей з П11.
Окрiм того, як свщчать данi табл. 2, висока ефективнють лiкування привела до зниження шансу виникнення блювання у дггей ОГ в 8 разiв, порушення мобiльностi й регулярностi функцп кишечнику - у 1,5 рази, схильнюп до закрепу - в 1,8 разiв.
Шдсумковий аналiз результатiв амбулаторно-полшлшчного лiкування за трибальною системою показав таке (р<0,0001): взагалi найближчий «добрий» результат лiкування досягнутий у 92,7% ОГ i тiльки у 57,4% хворих КГ (табл. 3). У вах дiтей ОП 2 (лапароскотчне лiкування) отримано «добрий» результат тсля проведення розробленого комплексного амбулаторно-полiклiнiчного лшування ПЛ.
Таблиця 3
Найближчi результати комплексного лшування у дiтей з ПП_
Група «Добрий» «Задовшьний» «Незадов№ний» Разом
абс. % абс. % абс. %
Група контролю (п=68) 39 57,4 21 30,9 8 11,8 68
Д1 45,6 ч 68,4 Д1 21,2 ч 42,7 Д 6,1 ч 21,6
Пiдгрупа контролю 1 (л-томiя) (п=53) 26 49,1 19 35,8 8 15,1 53
Д1 36,2 ч 62,2 Д1 24,3 ч 49,3 Д1 7,9 ч 27,1
Пiдгрупа контролю 2 (л-скопя) (п=15) 13 86,7 2 13,3 0 0 15
Д1 62,2 ч 96,3 Д1 3,7 ч 37,8
Група основна (п=41) 38 92,7 1 2,4 2 4,9 41
Д1 80,6 ч 97,5 Д1 0,4 ч 12,5 Д 1,4 ч 16,2
Шдгрупа основна 1 (л-томiя) (п=25) 22 88,0 1 4,0 2 8,0 25
Д1 70,0 ч 95,8 Д1 0,7 ч 19,5 Д1 22,2 ч 25,0
Шдгрупа основна 2 (л-скопя) (п=16) 16 100,0 0 0 0 0 16
Д1 80,64 ч 100,0
Усього 77 27 10 109
Як видно з табл. 3, «задовшьний» результат було констатовано у 4,0% хворих ОП 1, тодi як у хворих КГ у 30,9% випадшв (ввдповщно 35,9% у КП 1 та 13,3% у КП 2). Що ж стосуеться «незадовiльного» результату, то в КГ вш визначався у 2,4 рази часпше, нiж у ОГ (11,8% проти 4,9% випадшв) та у 2 разiв часпше у порiвняннi м1ж групами з вадкритою лапаротомiею за первинним втручанням - 15,1% КП 1 та 8,0% ОП 1, що сввдчило про перевагу розроблено! програми амбулаторно-полiклiнiчного лiкування дiтей. У дiтей КП 2 та ОП 2 (первинне лапароскотчне втручання) «незадов№ного» результату не було, що шдтверджуе ощадливiсть лапароскотчного втручання та благоприемнiсть перебiгу шсляоперацшного перiоду. Вважаемо необх1дним вiдмiтити, що у 2 дггей КП 1 через мюяць тсля стацюнарного л^вання були присутнi основнi клiнiчнi ознаки П11 (больовий синдром, пальпована «пухлина»), а при УЗ-обстеженнi виявлено наявнють утворення бiльш 40 см2 з ознаками запалення, що потребувало проведення релапаротоми.
Iнтраоперацiйно знайдено утворення з великого сальнику - оментит, проведено його видалення. Макроскопчно на розрiзi утворення - вогнище гнiйного запалення; гютолопчно - гнiйно-фiбринозне запалення великого сальнику. Пюляоперацшний перiод без ускладнень, хворi одужали.
Проведеними власними дослщженнями встановлено, що застосування запропонованого лжування на амбулаторно-полiклiнiчному етапi сприяло повному зникненню П11, запобiгало розвитку шзньо! спайково! непрохiдностi кишечнику.
OKpiM того, основш клiнiчнi ознаки, за якими оцiнювали стан пацieнтiв i виявляли порушення функцп органiв, вщдзеркалюють перевагу застосування комплексного лiкування у дггей з П11 груп порiвняння - наявнiсть клiнiчних ознак статистично вiрогiдно частiше визначалася у хворих КГ. Доведено, що так1 кттчт ознаки, як самостiйний та провокований бiль у животi, наявнiсть пальповано! «пухлини», ультразвуковi ознаки не тшьки свiдчили про наявнiсть iнфiльтрату черевно! порожнини, а й пiдвищували шанси виникнення абсцедування iнфiльтрату черевно! порожнини.
Висновки. Щдсумовуючи вищенаведене, вважаемо за необхвдне наголосити, що використання медикаментозних та лжувальних фiзичних чинникiв у комплексному амбулаторно-полмшчному лiкуваннi дiтей з П11 за розробленою програмою сприятливо впливало на вiдновлення порушених функцш органiзму дитини з П11 взагалi та конкретно органiв черевно! порожнини, про що сввдчило таке:
1. Основний показник ефективносп запропонованого амбулаторно-полiклiнiчного лiкування - зниження наявносл пальповано! «пухлини» й ультразвукових ознак шфшьтрату черевно! порожнини у дней ОГ до 97,6% випадк1в та зниження у тричi виникнення спайково! непрохiдностi кишечнику у дiтей ОГ у порiвняннi з пацiентами КГ.
2. Шдсумковий аналiз результатiв комплексного амбулаторно-полмшчного лiкування сввдчив про статистично вiрогiдне тдвищення кiлькостi хворих ОГ iз п1дсумковою оцiнкою результату лшування як «добрий» (92,7% дiтей проти 57,4% у КГ) i зниження «незадов№ного» результату лiкування серед дней ОГ до 4,9% проти 11,8% дней КГ.
3. Первинне лапароскотчне втручання у дiтей КГ та ОГ (ПК 2, ОП 2) тсля амбулаторно-полмшчного лiкування приводить до вщсутносп «незадовiльного» результату, що тдтверджуе ощадливiсть лапароскопiчного втручання та благоприемтсть перебiгу пiсляоперацiйного перiоду.
Refernces:
1. Averin VI, Grin' AI, Sevkovskiy AI Lechenie appendikulyarnogo peritonita u detey na sovremennom etape. Khirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2015; 3: 82-6. [Rus].
2. Slusher J, Bates CA, Johnson C Standardization and improvement of care for pediatric patients with perforated appendicitis. Pediatric Surgery. 2014; 49(6): 1020-25. DOI: 10.1016/j.jpedsurg.2014.01.045
3. HolcombIII GW, St. Peter SD. 2012. Current management of complicated appendicitis in children. European Journal of Pediatric Surgery. 22(3): 207-12. doi: 10.1055/s-0032-1320016. Epub 2012 Jul 5.
4. Dan'shin TI, Pis'menniy VD, Grishin OO, Zhezhera RV, Yakovleva IP Dosvid likuvannya pislyaoperatsiynikh uskladnen' v dityachiy abdominal'niy khirurgi!. XXIII z'!zd khirurgiv Ukra!ni: zbirnik nauk robit, 21-23 zhovtnya 2015. Klinichna khirurgiya. 2015. P. 398. [Ukr].
5. Vahdad MR, Troebs RB, Nissen M Laparoscopic appendectomy for perforated appendicitis in children has complication rates comparable with those of open appendectomy. Pediatric Surgery. 2013; 48(3): 555-61. DOI: 10.1016/j.jpedsurg.2012.07.066
6. Shatobalov VK. 2013. The appendicitis: etiology, pathogenesis, classification and variants of recurrent and chronic course of the disease. Hirurgiya. Zhurnal imeni N.I. Pirogova. 4: 87-91. [ Rus].
7. Raines A, Garwe T, Wicks R, Palmer M, Wood F, Adeseye A, et al. 2013. Pediatric appendicitis: The prevalence of systemic inflammatory response syndrome upon presentation and its association with clinical outcomes. Pediatric Surgery. 48 (12): 2442-5. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2013.08.017.
8. Nikolaevа N. Use of natural and preformed physical factors in the regenerative treatment of children with peritonitis / Nikolaeva N., Melnichenko M. // Method. recommendations of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv. - 2008 - 28 p.
9. Patent No. 104554, UA IPC (2016.01) A61N 1/00, A61F 2/00. Method of restorative treatment of children with postoperative intra-abdominal infiltrate at the outpatient units / polyclinic stage / Melnichenko M, Antonyuk V. - No. u 201506738; publ. Feb 10, 2016, Bul. No. 3. - 4 p.
Робота надшшла в редакщю 25.05.2018 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
