CC BY
6
DOI: https://doi. org/10.37405/2221-1187.2020.19-31
Ю.С. Залознова
чл.-кор. НАН Украгни д.е.н., професор orcid 0000-0003-3106-1490 e-mail: zaloznova.iep@gmail.com,
1.П. Петрова, к.е.н. orcid 0000-0002-0515-5349
e-mail: msirynapetrova@gmail.com, 1нститут економши промисловостг НАН Украгни, м. Кигв
РЕЖИМ М1ЖНАРОДНО-ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В НАУКОВО-ТЕХН1ЧН1Й ТА 1ННОВАЦШНШ СФЕРАХ У КОНТЕКСТ еВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
На сучасному еташ глобалiзащl св^ово! економши та роз-витку мiжнародних eKOHOMi4H^ зв'язюв виникае нeобхiднiсть ак-тишзацл вiдносин мiж мiжнародними фiнансовими установами, державними органами влади, ушверситетами, науково-дослщними iнститутами та бiзнeсу на засадах партнерства для фшансування проектiв у науково-техшчнш та iнновацiйних сферах.
Тема публiчно-приватного партнерства (ППП) у науково-техшчнш та шновацшних сферах набувае актуальносп в Укра1ш [1-7]. Це передуем пов'язано з розгалужeнiстю шновацшно! шфраструк-тури, а ii окрeмi елементи (технопарки, науковi парки) юнують у рамках нeстабiльного правового поля; неефективними мехашзмами державно! фшансово! шдтримки через нeузгоджeнiсть видiлeння коштiв iз бюджетним та податковим законодавством; шертною дiяльнiстю приватного бiзнeсу до шновацшних процешв; суттевим розривом у взаемоди eлeмeнтiв нащонально! шновацшно! екосис-теми у трикутнику «приватний бiзнeс - наука - держава».
Метою cmammi е обгрунтування можливостей застосування публiчно-приватного партнерства в науково-техшчнш та шновацшних сферах у контекст евроштеграцшних процешв.
У документах GC шдкреслюеться соцiально-eкономiчнe зна-чення рeалiзацil проектов на засадах публiчно-приватного партнер© Ю.С. Залознова, 1.П. Петрова, 2020
ства з точки зору сприяння забезпеченню найвищо1 конкуренто-спроможностi в шновацшнш сферi. Зокрема, прийняття Люабонсь-ко! стратеги GC, яка знайшла продовження у Стратеги СС-2020, та висування на перший план iнновацiйного iмперативу штеграцш-ного розвитку надало потужного iмпульсу публiчно-приватному партнерству в шновацшнш сферi GC, зокрема через розгортання до-слiдницьких проeктiв ППП iз частковим фiнансуванням iз бюджету Рамкових програм €С [8, с. 382-383]. У Стратеги «Свропа 2020: Стратепя iнтелектуального, стiйкого i всеосяжного зростання» серед трьох взаемопов'язаних i взаемодоповнюючих прiоритетiв е ш-телектуальне зростання: розвиток економши, що спираеться на знання та шноваци.
Свропейська Комiсiя запропонувала за кожним iз прюритет-них напрямiв сiм шщатив для стимулювання прогресу [9]. Одна з цих iнiцiатив - «1нновацшний Союз», який е комплексним планом реалiзацil шновацшно1 стратеги СС, спрямованим на стимулювання повного шновацшного ланцюга вiд ще1 до ринку готово1 продукци [10, c. 17]. Новим шституцшним елементом «Iнновацiйного Союзу» е «1нновацшш партнерства», якi об'еднують ушх зацiкавлених учасникiв шновацшно1 дiяльностi для виршення ключових евро-пейських сощально-суспшьних проблем. Кожне таке «партнерство» мае бути орiентоване на науково-дослщну роботу та шнова-цiйну дiяльнiсть, а також сприяти переорiентацil поточних европей-ських науково-технiчних програм та шструмештв (структурнi фонди, реформа ушверсите^в, спiльнi технологiчнi iнiцiативи) на виршення цих проблем [11].
Спiльнi Свропейсью проекти публiчно-приватного партнерства орiентованi на досягнення цiлей сталого розвитку, еколопчно1 безпеки, добробуту суспiльства [12]. Наприклад, в Австри реалiзу-ються програми зi створення Центрiв компетенцш, де публiчно-приватне партнерство виступае основним шструментом здiйснення довгострокових вщносин мiж компанiями та дослiдними шститу-тами у сферi iнновацiй. Популярними програмами е K-ind/K-net, СОМЕТ, Асощащя з дослiджень Kрiстiана Доплера. Програма K-ind/K-net спрямована на створення промислових центрiв компе-тенци та мереж установ для здшснення дослiджень та передачi технологiй пiд управлiнням промислових компанш i консорцiумiв. Програма СОМЕТ (Центрiв компетенци з досконалих технологш), що стала найбiльш впливовою в ютори публiчно-приватного партнерства Австри, передбачае можливiсть створення ППП у формi великих, середнiх та малих спiльних пiдприемств, пiдприемств без ш-
ституцiоналiзацil (без створення юридично1 особи). Програма Асо-щаци з дослiджень Крю^ана Доплера пiдтримуе створення тимча-сових лабораторш в унiверситетах, якi працюють над орiентацiею на застосовнiсть фундаментальних дослiджень.
У Бельги прикладом реатзаци ППП у сферi iнновацiй е програма СТАРТ, яка фшансуеться на одну третину з кошлв, наявних в унiверситетiв, на одну третину - iз приватного сектору (тдпри-емств, приватних осiб, фондiв) та на одну третину — iз регiонального бюджету Валлони.
У Швеци з метою пiдвищення продуктивносп академiчних дослiджень та сприяння впровадженню iнновацiй у промисловiсть створена програма VINN Exellence для пiдтримки ствтовариства мiж приватним i державним секторами, ушверситетами, науково-дослiдними iнститутами та шшими органiзацiями, що здiйснюють дослщження [13, с. 191-193].
У Францп прикладом публiчно-приватного партнерства е Агентство з шновацш OSEO (акцiонерне товариство приватного права, яке складаеться з холдингу та дочiрнiх компанiй i 50% кат-талу якого належить державi), що дiе за трьома напрямами: OSEO шновацш, OSEO фшансування, OSEO гарантя. Агентство мае на мет безоплатну цiльову допомогу для малих i середнiх пiдприемств з шновацшними технологiями у партнерствi з бiзнес-ангелами та приватними iнвесторами, а також банку розвитку середшх та малих тдприемств. Також у Францп, Кмеччиш, Великобритании Бельги та скандинавських кра1нах на базi унiверситетiв та шших науко-вих органiзацiй створюються iнновацiйнi полiси, парки, центри, стартап-оргашзаци (бiзнес-iнкубатори, венчурнi механiзми та iншi державно-приватнi фонди) для пiдтримки ствтовариства мiж приватним i державним секторами, науково-дослщними iнститутами та шшими оргашзащями.
Kрiм програм зi створення Центрiв компетенцiй, створюються Свропейсью технологiчнi платформи на засадах ППП. У межах Стратеги СС-2020 та VII рамково1 програми СС створюються «Joint Technology Initiatives» у формi спшьних пiдприемств (Joint Undertaking) зi здiйснення науково-технiчних розробок у промисло-востi шляхом поеднання ресуршв СС, кра1н-учасниць i бiзнесу. Пе-редбачено фiнансування дослiдницьких проектiв «Joint Technology Initiatives» приватним бiзнесом в обсязi 50% [14]. Запроваджуються у сферах, що мають стратепчне значення для забезпечення конку-рентоспроможностi СС: бюфармацевтика, комп'ютернi системи,
еколопчно безпечна аеронавтика, наноелектрошка, воднева енерге-тика. Однieю з основних цшей дiяльностi Свропейських техноло-гiчних платформ е розробка економiчно обгрунтованих програм на-укових дослiджень та швидке впровадження наукових результатiв у практику [14, с. 3]. За останш роки створено бшьше 30 Свропей-ських технологiчних платформ, що охоплюють рiзноманiтнi галузi економiки [15, с. 4].
Отже, европейськш досвiд ППП в iнновацiйнiй сферi свщ-чить, що роль держави полягае у сприянш виробництву фундамен-тальних знань i комплексу технологiй стратегiчного характеру, створенш iнфраструктури та сприятливого ^мату для шновацш-но! дiяльностi бiзнесу, а роль приватного сектору — у створенш технологш на основi власних дослiджень, трансферi та ринковому освоенш iнновацiй. Рiзнi варiанти реалiзащl публiчно-приватного партнерства, залежно вiд умов соцiально-економiчного розвитку кра!н, формують нащональш особливостi взаемодп держави та приватного сектору.
У европейських крашах публiчно-приватне партнерство роз-глядаеться як прiоритетний шструмент реалiзацil шновацшно! по-лiтики за напрямами, наведеними у таблищ.
Розвиток нащонально! iнновацiйноl екосистеми доцiльно здшснювати на основi партнерсько! взаемодil мiжнародних органi-зацiй, держави, унiверситетiв, науково-дослщних iнститутiв та бiз-несу. Найважлившим завданням публiчно-приватного партнерства в шновацшному розвитку е активiзацiя iнновацiйноl дiяльностi та створення цiлiсноl системи И фшансового забезпечення, яка мае грунтуватися на широкомасштабному залученнi та максимально ефективному використанш фiнансових ресурсiв.
У рамках штеграци Укра!ни у науково-техшчш та iнновацiйнi простори Свропейського Союзу особливого значення набувае пози-тивний досвщ застосування публiчно-приватного партнерства. Адже недостатня iнновацiйна активнiсть i дефщит коштiв на iнно-вацiйну дiяльнiсть в Украlнi актуалiзують застосування ППП як альтернативного мехашзму фiнансування шновацшних проектiв для здiйснення та прискорення модершзацшних перетворень у на-щональнш економiцi.
Однак слiд ураховувати, що публiчно-приватне партнерство в науково-технiчнiй та шновацшних сферах мае сво! особливосп, пов'язанi з фiнансуванням i методами управлшня [17; 18]. Множин-шсть моделей фiнансування в рамках публiчно-приватного парт-
Таблиця
Напрями застосування публiчно-приватного партнерства в peani3a^ï шновацшно'1 полiтики у Свропейському Союзi 1
Напрям Характеристика
Стратепчне ствробгт-ництво у сферах сощ-альних iнновацiй i ви-соких технологiй Партнерства для розроблення стратеги i политики в галузi R&D, шновацш з урахуванням приватних i публiчних iнтересiв. Наприклад, французький Kерiв-ний комггет щодо нацiональних дослiджень та шно-вацiйноï стратегiï, який створено з представниюв державноï та приватноï сфер
Забезпечення взаемодп мiж наукою та бiзнесом i трансферу технологш у ринковий обiг Наукове партнерство (некомерцiйнi партнерства) у сферi доконкурентних дослiджень, освгти та тдви-щення квалiфiкацiï, створення спещальних служб для оцiнки конкурентоспроможност дослiджень (на кшталт французьких SAICs та Центрiв дослiджень, шведських Центрш компетенцiï VINNOVA); партнерство з трансферу технологш (комерцшш партнерства на б^ унiверситетiв, науково-дослвд-них установ з метою шновацшжй дiяльностi, тобто комерцiалiзацiï розробок), у якi державнi науковi установи, наприклад, входять правами штелектуальжй власностi, а приватнi ^естори - фiнансовими внес-ками й ефективним менеджментом. Такi партнерства запроваджеш австрiйськими програмами K-ind/K-net та СОМЕТ (Центри компетенцiï з досконалих технологш), бельгшською програмою СТАРТ
Смарт-тдтримка суб'екпв тдприем-ництва, приватних ^естицш у дослвд-ження та шновацп через партнерське фшан-сування та розподiл ри-зикiв мiж публiчним i приватним партнерами Венчурш та iншi фонди спiльного державно-приватного фiнансування (наприклад, французький OSEO, який створено в оргашзацшно-правовш формi акцю-нерного товариства i складаеться з холдингу та до-чiрнiх компанiй, 50% капiталу якого належить дер-жавi) та програми партнерського фшансування (австрiйськi програми спiльного фшансування Асо-цiацiï з дослiджень Крютаана Доплера, за якою про-мисловий партнер вкладае 50%, решта 50% фшансуеться державою в основному Федеральним мшстер-ством економiки, сшЧ та молодi, та аналогiчна програма Товариства Людвiга Больцмана)
Kластероорiентована полiтика Партнерство у кластерних iнiцiативах (створеннi шновацшних полiсiв, паркiв, центрiв), що активно запроваджуеться у Францп, Австрп, Ншеччит, Бельгiï, Скандинавських та багатьох шших краïнах на базi унiверситетiв та шших наукових i освгтян-ських центрш
1 Складено за даними джерела [16].
нерства обумовлена наявшстю рiзних партнерiв (державного i при-ватних), iнструментiв та джерел фшансування (власний капiтал приватного партнера, кошти банкiв й швестицшних фондiв, бюдже-тнi кошти, державш позики, гранти, державнi гаранта та iншi ш-струменти державно! шдтримки, податковi преференцi!, субсидi! та iншi рiзнi платежi з бюджету тощо), спiввiдношенням iнструментiв (боргових, пайових, пбридних), використанням проектного фiнан-сування.
Велика кшьюсть органiзацiйних моделей управлiння форму-еться рiзними способами спiвробiтництва державного i приватного партнерiв, шляхом переуступання окремих функцiй та контрактних зобов'язань, передавання об'екпв у зовнiшне управлiння, залу-чення третiх органiзацiй та ш.
На сьогоднi в Укра!нi не представлено спещальних актiв, що регламентують реалiзацiю публiчно-приватного партнерства, що стримуе його впровадження. Оцiнка динамiки та галузево! дифе-ренцiацi! iнвестування у проекти публiчно-приватного партнерства доводить наявшсть суттевого вiдставання розвитку ППП в Укра!ш вiд европейських ринкiв. Сучасний концепт публiчно-приватного партнерства, який задекларований у законодавчш дiяльностi, не реалiзувався повною мiрою та не виконуе свое! основно! мiсi! -максимальне залучення приватних iнвестицiй у проекти для змен-шення навантаження на бюджет. Стушнь iнвестицiйно! привабли-вост економiки кра!ни характеризуе готовнiсть оргашв влади брати участь у реалiзацi! проектiв публiчно-приватного партнерства; здатнiсть створити необхщш умови, надати спецiальнi пшьги та преференцi!, що сприятимуть залученню як вiтчизняних, так i зару-бiжних iнвестицiй.
Пропонуеться доповнити публiчно-приватне партнерство мiжнародною складовою з урахуванням iнвестицiй мiжнародних органiзацiй та мiжнародних донорiв i ввести в науковий та прак-тичний обiг поняття «мiжнародно-публiчно-приватне партнерство», а для стимулювання залучення швестицш запровадити «режим мiжнародно-публiчно-приватного партнерства», який поеднуе систему стимулiв i пiльг, обов'язкових умов й обмежень для дотри-мання балансу штерешв мiжнародних донорiв, держави i бiзнесу. Вiдмiтною особливютю е його стимулююча спрямованiсть, що про-являеться через гарантi!, пшьги та рiзнi форми державно! шдтримки [19]. Режим мiжнародно-публiчно-приватного партнерства дозволить налагодити участь мiж мiжнародними фiнансовими устано-вами, державними органами влади, вищими навчальними закла-
дами/науково-дослщними установами та бiзнесу в сумюному ф> нансуваннi проектiв у науково-техшчнш та iнновацiйнiй дiяльностi.
Реалiзацiя проектов мiжнародно-публiчно-приватного партнерства передбачае процес, який складаеться з декiлькох етатв, i залучення широкого кола учасниюв. Результатом цiе! взаемодi! е реалiзацiя проектiв у науково-технiчнiй та шновацшнш дiяльностi та постiйне спiвробiтництво мiжнародних органiзацiй, мiжнарод-них фондiв, держави, бiзнесу та науки.
В економiчнiй лiтературi вперше концепцiю регуляторного режиму як балансу стимулiв й обмежень представлено в роботах В. Ляшенка [20; 21]. 1нтерпретуючи основнi тези режиму з позицiй ю-бернетичного i синергетичного пiдходiв, пропонуються складовi режиму мiжнародно-публiчно-приватного партнерства.
Складовими регуляторного режиму мiжнародно-публiчно-приватного партнерства (ЯЛРРР) визначено такi [19; 22; 23]:
ЯЛРРР = (О; 8; I; Я; Р},
де О - цш введення режиму; 8 - суб'екти, на яких поширюеться дiя режиму; I - стимули, пшьги та обмеження, необхiднi для досяг-нення задекларованих цiлей; Я - ресурси, задiянi у процесi реалiза-цi! режиму; Р - алгоритм дш для реалiзацi! режиму.
Розшифруемо кожну складову:
1. Цш введення режиму полягають у створенш нових центрiв соцiально-економiчного розвитку та мережi територiально-вироб-ничих i туристичних кластерiв, що реалiзують конкурентний по-тенцiал територiй на засадах смарт-спецiалiзацi!.
2. Суб'ектами, на яких поширюеться дiя режиму, е вточизняш та зарубiжнi iнвестори, зокрема мiжнароднi органiзацi!. Для того щоб реалiзувати поставленi цiлi iз зазначеними суб'ектами, необ-хiдно створити привабливе шституцшне середовище для участi ш-вестора.
3. Умови, необхвдш для досягнення декларованих цiлей, - це використання податкових i митних пiльг для стимулювання швес-тицiй, а саме: диференщащя податкових ставок залежно вщ сощ-ально-економiчного значення галузi та !! продукцi!; податковi каш-кули або повне звшьнення вiд податюв новостворених суб'ектiв господарсько! дiяльностi на початку !хньо! дiяльностi; iнвестицiй-ний податковий кредит; звшьнення або зниження ставки податку на iмпорт обладнання, сировини i будiвельних матерiалiв, а також на експлуатащю та техшчне обслуговування проекту тощо.
Kрiм того, шструментами фшансово1 пiдтримки з боку дер-жави для iнвесторiв е субсидп, фiнансовi iнструменти (придбання урядом акцiй, облiгацiй проектно1 компани) та гаранти.
Обмеженнями ведення режиму е вимоги, яю висуваються до iнвесторiв у рамках здiйснення 1хньо1 дiяльностi. По-перше, це вщ-повщшсть iнвестицiйного проекту Державнiй стратеги регюналь-ного розвитку на 2021-2027 рр., Стратеги регiонального розвитку областi на перюд до 2020 р., концепщям i стратегiям розвитку галу-зей економши на середньо- i довгостроковий перюд. По-друге, на-явнiсть позитивного соцiально-економiчного та бюджетного ефекту вщ реалiзацil iнвестицiйного проекту.
4. Ведення режиму не може бути здшснене без вщповщно1 ре-сурсно1 бази - фшансового забезпечення. Ресурсами, яю задiянi у процесi реалiзацil режиму, е фiнансовi ресурси приватних швесто-рiв (як укра1нських, так i зарубiжних); запозиченi фiнансовi ресурси; кошти державного та мiсцевого бюджеив; кошти мiжнарод-них органiзацiй. Пщтримку проектiв публiчно-приватного партнерства зжшснюють Свропейський банк реконструкцн та розвитку i ев-ропейська група Св^ового банку. Також iснують фонди, орiенто-ванi на сприяння розвитку публiчно-приватного партнерства: Консультативна iнституцiя з шдтримки публiчно-приватного iнфра-структури (Public-Private Infrastructure Advisory Facility - PPIAF), Програма пiдготовки iнфраструктурних проектiв СБРР (IPPF), Глобальна шфраструктурна програма (GIF). Kрiм того, iснуе техшчна допомога, яка надаеться за рахунок структурних фондiв СС за такими напрямами: шструменти фiнансового iнжинiрингу; секторально сфокусованi гранти, яю просувають проекти пан-европей-ських штерешв; гранти, що пiдтримують полiтику СС або iндивiду-альних членiв СС.
5. Алгоритм введення регуляторного режиму мiжнародно-публiчно-приватного партнерства складаеться з двох еташв.
На першому етат Мiнiстерством розвитку економiки, торгiв-лi та сiльського господарства Укра1ни шщюе введення регуляторного режиму публiчно-приватного партнерства. У рамках цього етапу створюються спещальш спрощенi податковi, митш, кредитнi режими та режими валютного курсу для залучення iнвесторiв.
На другому етат залучаються мiжнароднi фiнансовi органiза-u;ii" для реалiзацil масштабних iнвестицiйних проектiв. На цьому етат регуляторний режим доповнюеться мiжнародною складовою та набувае нового статусу - мiжнародно-публiчно-приватного. Для
введення режиму необхщна концентрацiя наявних ресуршв дер-жави i реалiзацiя Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни i Верховно! Ради Ук-ра!ни зважено! полiтики через введення стимулюючого регулятор-ного режиму мiжнародно-пyблiчно-приватного партнерства. Необ-хiдне фокусування Мшютерства розвитку економiки, торгiвлi та сшьського господарства Укра!ни на мiнiмiзацi! полiтичних, еконо-мiчних, валютних i фiнансових ризикiв.
Висновки. Формування режиму мiжнародно-пyблiчно-при-ватного партнерства створить передумови для конструювання та збалансованого використання iнстрyментiв (стимyлiв, обмежень, правил тощо) з метою прискорення модернiзацi! на засадах смарт-спецiалiзацi!. Режим мiжнародно-пyблiчно-приватного партнерства актyалiзye залучення як мiжнародних, так i вiтчизняних iнвесторiв для реалiзацi! проекпв.
В умовах iнтеграцi! у Свропейський Союз актyалiзyeться зна-чимiсть мiжнародно-пyблiчно-приватного партнерства, що дозво-ляе залучити в економiкy додатковi ресурси, зокрема мiжнароднi кошти для створення шновацшно! iнфрастрyктyри та реалiзацi! iнновацiйних проекпв. Мiжнародно-пyблiчно-приватне партнерство становить оргашзацшну основу взаемодi! держави, науково-осв^шх органiзацiй i бiзнесy iз залученням мiжнародних оргашза-цiй у рамках формування нацюнально! iнновацiйно! екосистеми.
Лггература
1. Гудзь O.G., Байрамов С. 1нструменти державно-приватного партнерства щодо актив1зацп шновацшного розвитку телекомушкацшних тдприемств. Еконо-мша. Менеджмент. Бiзнес. 2016. № 4. С. 5-11.
2. Кондрашова О. Формування модел1 взаемодп осв1ти, держави та 61знесу. Ысник Луганського нащонального ушверситету iMeHi Тараса Шевченка. Педаго-гiчнi науки. 2013. № 15. С. 5-13.
3. Лебедева Л.В., Митрофанова А.С. Проблеми комерщал1зацп системи ви-що! осв1ти в Укра!ш за умов формування постшдустр1ального ладу. Б1знес 1нформ. 2017. № 2. С. 65-71.
4. Давидов I. 1нструментарш державно-приватного партнерства в систем1 вищо! осв1ти. Причорноморсьт економiчнi студи. 2020. Вип. 58(2). С. 93-98. doi: https://doi.org/10.32843/bses.58-36.
5. Шилепницький П.1., Петрова 1.П. Особливост використання державно-приватного партнерства в освт: закордонний досвщ. Ефективна економта. 2019. № 12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_12_14. doi: 10.32702/2307-21052019.12.12.
6. Мггай Н.Б. Державно-приватне партнерство у сфер1 шновацшно! д1яль-ност1: закордонний досвщ та втизняш реалп. Вчеш записки Тавршського нацюнального ушверситету iмеш В. I. Вернадського. Серiя: Економша i управлшня. 2020. Т. 31 (70), № 1. С. 52-59. doi: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-1-9.
7. Стращенко А.О., Кириченко О.В. Необхщшсть запровадження мехашз-м1в державного приватного партнерства при наданш осв^шх послуг на мюцевому р1вн1. Сучаст питання економжи i права. 2020. Вип. 1. С. 160-165.
8. Тараненко 1.В., Охшько О.В. Державно-приватне партнерство в шнова-цшнш сферг св1товий досвщ та перспективи розвитку в Укра1ш. Бюлетень Мiж-народного Нобелiвського економiчного форуму. 2011. № 1 (44). С. 376-386.
9. Арабей Е. Новая европейская стратегия «Европа 2020». URL: http://eulaw.ru/content/307.
10. Амоша О. I., Драчук Ю.З., Залознова Ю.С. та ш. Застосування публiчно-приватного партнерства у сферi шновацшногорозвитку вугшьног промисловостГ: колективна монограф1я / НАН Украши, 1н-т економжи пром-CTi. Ки1в, 2017. 196 с.
11. Шелюбская Н.В. Инновационная стратегия ЕС: развитие после кризиса. URL: http://innclub.info/wp-content/.../02/шелюбская_2368 стр_конк_кач_001. doc.
12. Тараш Л.1., Петрова 1.П. Св1тов1 та европейсью тенденцп розвитку державно-приватного партнерства у визначенш прюритетних сфер застосування. Bw-ник економiчноl науки Украши. 2015. № 1 (28). С. 133-141.
13. Аналiз законодавства Украши у сферi дослiджень, розробок та шнова-цшног дiяльностi та пропозици щодо доповнень до законодавства. Проект СС «Вдосконалення стратегш, полынки та регулювання шновацш в Укра1ш». Кшв: Фешкс, 2011. 349 с.
14. Joint Technology Initiatives. Public - Private Partnerships in EUResearch. European Comission. European Communities. 2008. URL: ftp://ftp.cordis.europa.eu/ pub/fp7/docs/jtis-brochure_en.pdf
15. Свропейсьт технологiчш платформи та тдходи до створення украш-ських технологiчних платформ. Формування мереж1 обмшу шформащею про нау-ково-осв1тш програми Свропейського Союзу. Проект № 45309. Бюлетень. 2012. № 2. 21 с. URL: http://cstei.lviv.ua/upload/pub/IRF/1340728263_69.pdf.
16. Омсон О. Державно-приватне партнерство в шновацшнш сферГ Вкник Академи правових наук Укрални. 2011. № 4. С. 222-230.
17. Залознова Ю., Петрова I., Трушина Н. Класифкащя форм державно-приватного партнерства: узагальнення зарубiжного та втизняного досвщу. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. № 3. С. 88-105.
18. Тараш Л.Т, Петрова I.П. Державно-приватне партнерство - управлш-ська технолопя модершзацп економжи. Економiчний в^ник Донбасу. 2015. № 2 (40). С. 128-134.
19. Шилепницький П.Т, Петрова ТП. Можливост публiчно-приватного партнерства для шновацшного розвитку промисловостГ !нфраструктура ринку. 2020. Випуск 47. URL: http://www.market-infr.od.ua/uk/47-2020/
20. Ляшенко В.И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты. Донецк: ДонНТУ. 2006. 668 с.
21. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторныережимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию. Донецк : ИЭП НАН Украины. 2012. 370 с.
22. Петрова ТП. Модершзащя економжи старопромислових регюшв на засадах smart-спецiалiзацii (за матерiалами наукового повщомлення на засщанш Президп НАН Украши 11 березня 2020 р.). В^ник Нащональног академи наук Украши. 2020. № 6. С. 30-37. https://doi.org/10.15407/visn2020.06.030.
23. Петрова 1.П. Режим мiжнародно-публiчно-приватного партнерства для прискорення нeoшдустpiальнoí модершзацп економки старопромислових репо-шв. Сучасш технолог^менеджменту, шформацшне, фшансове та облжове забез-печення розвитку економжи в умовах евроттеграцй: зб. тез доп. Всеукр. наук.-практ. штернет-конф., м. Черкаси, 16-17 квтя 2020 р. Черкаси: Схщноевропей-ський ушверситет економжи i менеджменту, 2020. С. 109-111.
References
1. Hudz, O.Ye., Bairamov, S. (2016). Instrumenty derzhavno-pryvatnoho part-nerstva shchodo aktyvizatsii innovatsiinoho rozvytku telekomunikatsiinykh pid-pryiemstv [Instruments of public-private partnership to intensify the innovative development of telecommunications enterprises]. Ekonomika. Menedzhment. Biznes - Economy. Management. Business, 4, рр. 5-11 [in Ukrainian].
2. Kondrashova, O. (2013). Formuvannia modeli vzaiemodii osvity, derzhavy ta biznesu [Formation of the model of interaction of education, state and business]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical sciences, 15, рр. 5-13 [in Ukrainian].
3. Lebedieva, L.V., Mytrofanova, A.S. (2017). Problemy komertsializatsii systemy vyshchoi osvity v Ukraini za umov formuvannia postindustrialnoho ladu [Problems of commercialization of the higher education system in Ukraine under the conditions of formation of the post-industrial system]. Biznes Inform - Business Inform, 2, рр. 65-71 [in Ukrainian].
4. Davydov, I. (2020). Instrumentarii derzhavno-pryvatnoho partnerstva v systemi vyshchoi osvity [Tools of public-private partnership in the system of higher education]. Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, Issue 58(2), рр. 93-98. doi: https://doi.org/10.32843/bses.58-36 [in Ukrainian].
5. Shylepnytskyi, P.I., Petrova, I.P. (2019). Osoblyvosti vykorystannia derzhavno-pryvatnoho partnerstva v osviti: zakordonnyi dosvid [Features of the use of public-private partnership in education: foreign experience]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 12. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_12_14. doi: 10.32702/2307-2105-2019.12.12 [in Ukrainian].
6. Mihai, N.B. (2020). Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi innovatsiinoi diialnosti: zakordonnyi dosvid ta vitchyzniani realii [Public-private partnership in the field of innovation: foreign experience and domestic realities]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Ekonomika i upravlinnia - Scientific notes of Tavriya National University named after VI Vernadsky. Series: Economics and Management, Vol. 31 (70), No. 1, рр. 52-59. doi: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-1-9 [in Ukrainian].
7. Strashchenko, A.O., Kyrychenko, O.V. (2020). Neobkhidnist zapro-vadzhennia mekhanizmiv derzhavnoho pryvatnoho partnerstva pry nadanni osvitnikh posluh na mistsevomu rivni [The need to introduce mechanisms of public-private partnership in the provision of educational services at the local level]. Suchasni pytannia ekonomiky i prava - Modern issues of economics and law, Issue 1, рр. 160-165.
8. Taranenko, I.V., Okhinko, O.V. (2011). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v in-novatsiinii sferi: svitovyi dosvid ta perspektyvy rozvytku v Ukraini [Public-private partnership in the field of innovation: world experience and prospects for development in Ukraine]. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonomichnoho forumu - Bulletin of the International Nobel Economic Forum, 1 (44), рр. 376-386 [in Ukrainian].
9. Arabey, E. Novaya yevropeyskaya strategiya «Yevropa 2020» [New European Strategy "Europe 2020"]. Retrieved from http://eulaw.ru/content/307 [in Russian].
10. Amosha, O. I., Drachuk, Yu.Z., Zaloznova, Yu.S. et al. (2017). Zasto-suvannia publichno-pryvatnoho partnerstva u sferi innovatsiinoho rozvytku vuhilnoi promyslovosti [Application of public-private partnership in the field of innovative development of the coal industry]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
11. Sheliubskaia, N.V. Ynnovatsyonnaia stratehyia ES: razvytye posle kryzysa [EU innovation strategy: post-crisis development]. Retrieved from http://innclub.info/ wp-content/.../02/menro5cKaa_ 2368 CTp_KOHK_Kan_001.doc [in Ukrainian].
12. Tarash, L.I., Petrova, I.P. (2015). Svitovi ta yevropeiski tendentsii rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva u vyznachenni priorytetnykh sfer zastosuvannia [Global and European trends in the development of public-private partnership in identifying priority areas of application]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 1 (28), pp. 133-141 [in Ukrainian].
13. Analiz zakonodavstva Ukrainy u sferi doslidzhen, rozrobok ta innovatsiinoi diialnosti ta propozytsii shchodo dopovnen do zakonodavstva [Analysis of the legislation of Ukraine in the field of research, development and innovation and proposals for amendments to the legislation.]. EU project "Improvement of strategies, policies and regulation of innovation in Ukraine". (2011). Kyiv, Feniks [in Ukrainian].
14. Joint Technology Initiatives. Public - Private Partnerships in EU Research. European Comission. European Communities. (2008). Retrieved from ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/fp7/docs/jtis-brochure_en.pdf.
15. Yevropeiski tekhnolohichni platformy ta pidkhody do stvorennia ukrainskykh tekhnolohichnykh platform. Formuvannia merezhi obminu informatsiieiu pro naukovo-osvitni prohramy Yevropeiskoho Soiuzu [European technology platforms and approaches to the creation of Ukrainian technology platforms. Formation of a network for the exchange of information on scientific and educational programs of the European Union.]. (2012). Project № 45309. Bulletin, 2. Retrieved from http://cstei.lviv.ua/upload/pub/IRF/1340728263_69.pdf [in Ukrainian].
16. Simson, O. (2011). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v innovatsiinii sferi [Public-private partnership in the field of innovation]. VisnykAkademiipravovykh nauk Ukrainy - Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 4, pp. 222-230 [in Ukrainian].
17. Zaloznova, Yu., Petrova, I., Trushkina, N. (2016). Klasyfikatsiia form derzhavno-pryvatnoho partnerstva: uzahalnenniazarubizhnoho ta vitchyznianoho dosvidu [Classification of forms of public-private partnership: generalization of foreign and domestic experience]. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 3, pp. 88-105 [in Ukrainian].
18. Tarash, L.I., Petrova, I.P. (2015). Derzhavno-pryvatne partnerstvo -upravlinska tekhnolohiia modernizatsii ekonomiky [Public-private partnership - management technology of modernization of the economy]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (40), pp. 128-134 [in Ukrainian].
19. Shylepnytskyi, P.I., Petrova, I.P. (2020). Mozhlyvosti publichno-pryvatnoho partnerstva dlia innovatsiinoho rozvytku promyslovosti [Possibilities of public-private partnership for innovative industry development]. Infrastruktura rynku - Market infrastructure, Issue 47. Retrieved from http://www.market-infr.od.ua/uk/47-2020/. doi: https://doi.org/10.32843/infrastruct47-10 [in Ukrainian].
20. Liashenko, V.I. (2006). Regulirovaniye razvitiya ekonomicheskikh sistem: teoriya, rezhimy, instituty [Regulation of the development of economic systems: theory, regimes, institutions]. Donetsk, DonNTU [in Russian].
21. Liashenko, V.I. (2012). Finansovo-regulyatornyye rezhimy stimulirovaniya ekonomicheskogo razvitiya: vvedeniye v ekonomicheskuyu rezhimologiyu [Financial and regulatory regimes for stimulating economic development: an introduction to economic regimeology]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
22. Petrova, I. P. (2020). Modernizatsiia ekonomiky staropromyslovykh rehioniv na zasadakh smart-spetsializatsii [Modernization of the economy of old industrial regions on the basis of smart-specialization]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 6, pp. 30-37. https://doi.org/10.15407/visn2020.06.030 [in Ukrainian].
23. Petrova. I.P. (2020). Rezhym mizhnarodno-publichno-pryvatnoho partner-stva dlia pryskorennia neoindustrialnoi modernizatsii ekonomiky staropromyslovykh rehioniv [Mode of international public-private partnership to accelerate the neo-industrial modernization of the economy of old industrial regions]. Suchasni tekhnolohii menedzhmentu, informatsiine, finansove ta oblikove zabezpechennia rozvytku ekonomiky v umovakh yevrointehratsii - Modern technologies of management, information, financial and accounting support of economic development in the conditions of European integration: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference, (pp. 109-111), Cherkasy: Eastern European University of Economics and Management [in Ukrainian].
Hadíümna do pedaKU,ïi 14.12.2020 p.
