CC BY
35
АНТРОПОЛОПЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В 1СТОРП Ф1ЛОСОФП
УДК 37.018.2
Т. I. ВЛАСОВА1*, П. П. КРИВЧИК2*
'"Дшпропетровський нацюнальний утверситет зал1зничного транспорту iMeHi академжа В. Лазаряна (Дтпро, Укра!на), ел. пошта [email protected], ORCID 0000-0001-5040-5733
2*Дтпропетровський нацiональний утверситет з^зничного транспорту iмeнi акадeмiка В. Лазаряна (Дтпро, Украша), ел. пошта [email protected], ORCID 0000-0001-7504-4575
РЕЦЕПЦ1Я Б1ОГРАФ1ЧНОГО МЕТОДУ В 1СТОРИКО-АНТРОПОЛОГ1ЧНИХ СТУД1ЯХ
Мета. Актуатзувати питання про використання бiографiчного методу i встановлення його взаемозв'язку з iншими науковими методами та методолопчними принципами в iсторико-антропологiчних дослщженнях. Теоретичний базис. Розгляд бiографiчного методу в юторико-антрополопчних студiях здiйснeний у рiчищi загального теоретичного "ренесансу" класично! гуманiтаристики, що значною мiрою викликаний нeвизначeнiстю i багатозначнiстю теоретичних дискурав i дискурсивних практик постмодeрнiзму, висувае перед дослiдником низку нових завдань, серед яких - "виявлення неявного", тобто не простого описування результапв культурно! даяльносп людини в безпосереднш даностi, а розкривання часом неусввдомлених мeханiзмiв ще! дiяльностi, глибинних "пружин" культури, що забезпечують i"i рух. Наукова новизна. Автори дано! розввдки не торкаються соцюлопчно! проблематики бiографiчних дослiджeнь, як1 широко рeпрeзeнтованi в працях сучасних захвдних дослвдниюв. Предмет нашого поввдомлення - бiографiчний метод, що е генетично висхвдним ввд Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням бiографа е здшснення аналiзу особистостi видатно! людини. Очевиднють того факту, що дослiджeння в царит гуманiтаристики загалом i в цив№нш ютори зокрема мають враховувати не ильки змiни соцiокультурних аспекпв буття, але й вiдповiдну трансформащю мeтодологiчних пiдходiв до аналiзу ешфеномешв "текучо! сучасносп", привела нас до розумшня нeобхiдностi iсторiософського дослвдження питання про рецепцш бiографiчного методу в юторико-антрополопчних працях з наступною юторичною, фiлософською, культурологiчною репрезента-цiею бiографiчного методу. Висновки. Iсторiософськi трансформацл останшх дeсятилiть з !х радикальною змшою концeпцiй, мeтодiв i прийомiв повертають дослвдника до вдосконалення бiографiчноl методологи, яка сьогодн репрезентуе антропоцентризм, що наповнюе науку гуманiстичним змiстом. Використання дано! методологи потребуе ввд науковця дотримання основних мeтодологiчних принцитв i оволодiння iншими науковими методами, насамперед дiалeктикою.
Ключовi слова: антропоцентризм; постмодерн; гуманггаристика; дiалeктика; принципи; об'ективнiсть; систeмнiсть; всeбiчнiсть; iсторизм
Вступ
Вщновлення штересу до класичних метод1в анал1зу тексту в працях сучасних до-слщниюв значною м1рою зумовлено тими зсувами "тектошчних плит" науки, культури, сощально! дшсносп, яю, трансформуючи "все i вся", повертають гумаштарш науки до вщтворення цшсного образу людини як суб'екту юторп. Слщ також вщзначити, що розгляд бюграф1чного методу в юторико-антрополопчних дослщженнях е актуальним i сучасним у р1чищ1 того загального теоретичного "ренесансу" класично! гумаштаристики, який значною м1рою викликаний невизначенютю i багатозначшстю теоретичних дис-курав i дискурсивних практик постмодершзму (Zizek, 2017; Neiman, 2016; Perry, 2015). Поза сумшвом, у постшдустр1альних суспшьствах л1тература втратила статус "пантеону" вищих естетичних досягнень людства. Такою ж аксюмою е дещо насторожене ставлення постструктуралютсько! критики до розгляду як юторп, так i л1тератури в р1чищ1 соцюкультурно! дшсносп. М. Фуко (Fuko, 2004) вщзначав, що "л1тература звшьнилася вщ обов'язково! вимоги щось виражати" (p. 71). Ототожнення л1тератури з ll практичним ви-користанням уже застаршо, стверджуе В. 1зер (Izer, 2004); усе бшьшого значення набувае
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © Т. I. Власова, П. П. Кривчик, 2018
АНТРОПОЛОПЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В 1СТОРП ФИОСОФП
герменевтика в ii прямому значенш штерпретацй. Дж. Капуто (Caputo, 2013, p. 200) загалом розглядае герменевтику як ключ до постмодершстсько! "мутацп" ще! ютини. Постае питан-ня: хто ж мае розв'язувати завдання анашзу того життевого, сталого, перев1реного часом матер1алу, що надав письменник, критик, юторик у сво!й пращ? Саме тому найважлив1ше завдання, котре висувають гумаштарш науки - 1стор1я, антропология, л1тературна критика тощо, - це "виявлення неявного", тобто не простого описування результат культурно! д1яльност1 людини в безпосереднш даносп, а розкривання часом неусвщомлених ме-хан1зм1в ще! д1яльност1, глибинних "пружин" культури, що забезпечують ii рух. I справа не тшьки в зростанш запиту сучасного суспшьства на бюграфп "потомству в приклад", а в необхщносп забезпечення антропоцентризму в юторичних науках, що неможливо без пщвищення статусу б1ограф1чного методу у вщповщних наукових студ1ях.
За радянських чаав в юторичнш наущ була парадоксальна ситуащя. З одного боку, був створений щлий пласт бюграф1чно'1 л1тератури, серед яко! таю шедеври, як "Наполеон Бонапарт" А. З. Манфреда (Manfred, 1986), "Василий Осипович Ключевский". История жизни и творчества М. В. Нечкшо! (Nechkina, 1974) , "Генерал де Голль" М. М. Молчанова (Molchanov, 1980), "Богдан Хмельницький" I. П. Крип'якевича (Krypiakevych, 1980) та ш. Бшьше того, у 1933 р. за шщ1ативою М. Горького була заснована сер1я художньо-бюграф1чних книг "Жизнь замечательных людей", що й дос1 випускаеться в Росшськш Федерацй. До початку 2018 р. у нш вийшло понад 1700 книг загальним накладом понад 200 млн. екз. (Жизнь замечательных людей, 2018). З другого боку, в1тчизняш вчеш трива-лий час були вимушеш практично вщмовитися в1д штерпретацшних п1дход1в, що грунту-валися на прюритетносп рол1 особи в юторп, адже б1ограф1чний метод вважався буржуаз-ним у науков1й царин1. 1сторична наука здеб1льшого була "знелюднена", зайнята переваж-но досл1дженням соц1ально-економ1чних i пол1тичних процес1в, а ще бшьше - юторп КПРС, де навт й вождi були схожi не на живих людей, а кам'яних ютукашв.
В Украiнi пiсля здобуття незалежностi подiбних до "ЖЗЛ" видань, на жаль, не юнуе. На державному рiвнi не придiляеться шяко! уваги цьому надважливому жанру. Натомють на-зву "Жизнь замечательних людей" запозичив лише один з ел^них ки!вських ресторанiв, що розташований на Великш Василькiвськiй, 36. Однак останшм часом в iсторичному то-варисга, схоже, поступово приходить усвiдомлення того, що вщ iсторичноi науки люди вимагають насамперед зображення не стшьки соцiальних процесiв i економiчних перетво-рень, а !х геро!в, яю завдяки сво!м органiзаторським, вольовими, моральними якостям визначали хщ iсторичного процесу. До реч^ таке розумiння завдань в^чизняно! iсторii притаманне науковiй школ^ що склалася в Днiпровському нащональному унiверситетi iм. О. Гончара, де упродовж 2007-2017 рр. захищено десять кандидатських дисертацiй, що присвяченi дiяльностi видатних укра!нських полiтичних, громадських i культурних дiячiв.
Мета
Охарактеризувати бiографiчний метод як основний, сутнiсний метод у юторико-антропологiчних студiях; показати, на яких принципах i у взаемодй з якими методами за-стосовуеться бiографiчний метод; обгрунтувати роль дiалектики в розумiннi й зображенш полiтичноi поведiнки iсторичних персонажiв.
Виклад основного матер1алу
Бiографiчний метод використовуеться як в юторичнш антропологй, так i в iнших iсто-ричних галузях: соцiальнiй, економiчнiй, полiтичнiй юторп. Вiн робить iсторичнi картини
doi: 10.15802/ampr.v0i 13.132592 © Т. I. Власова, Г. Г. Кривчик, 2018
ЛЫTPOПOЛOПЧЫЛ ПPOБЛЕMЛTИKЛ В ICTOPIÏ ФIЛOCOФIÏ
бiльш яcкpaвими, icтopичнi пpoцecи людяними, icтopичнi явищa динaмiчними. Toмy no-cтae питaння npo нaдзвичaйнy вaжливicть виявлення й дocлiджeння вкaзaниx cyб'eктивниx явищ, a вiдтaк, i нeoбxiднocтi oвoлoдiння мeтoдoлoгieю дocлiджeння, зoкpe-мa, cпeцiaльнoю мeтoдoлoгieю дocлiджeння oкpeмиx пepcoнaлiй.
Пpиpoднo, щo тдвищення poлi людcькoгo фaктopy у вiдтвopeннi дiйcнocтi пoтpeбye викopиcтoвyвaти вiдпoвiдний кoмплeкc icтopичниx джepeл.
Як вiдoмo, юнуе двa ocнoвнi типи джepeл бioгpaфiчнoгo мaтepiaлy: пepвиннi (ycнa oпoвiдь ocoбиcтocтi чи людей з ïï oтoчeння); втopиннi (oфiцiйнi apxiвнi дoкyмeнти, ^и-вaтнi лиcти, мeмyapи).
У ^a^ "Биoгpaфичecкий мeтoд в иccлeдoвaнияx" pociйcький coцioлoг I. Ф. Дeв'яткo п^^е^люе фyнкцioнaльнy вaжливicть як пepвинниx, тaк i втopинниx бioгpaфiчниx дже-peл з мeтoю мaкcимaльнo "oб'eмнoгo" вiдтвopeння життeдiяльнocтi кoнкpeтнoï ocoби у paмкax нayкoвиx дocлiджeнь. У якocтi пepвинниx бioгpaфiчниx мaтepiaлiв дocлiдниця poзглядae будь-яку уоту чи пиcьмoвy oпoвiдь cyб'eктa пpo пoдiï влacнoгo життя, a тaкoж oпитyвaння, iнтepв'ю тoщo. Дo втopинниx джepeл бioгpaфiчниx дaниx вчeнa-coцioлoг вiднocить мeмyapи iншиx ocí6, листи, oфiцiйнi дoкyмeнти, пyблiчнi тa ^rnarai apxiвнi мaтepiaли, щoдeнники, пpивaтнi зaпиcи, мeмyapи, ocoбиcтi лиcти, зaпиcи poзмoв, a тaкoж фyнкцioнaльнi ocoбиcтi дoкyмeнти - poзклaди ocoбиcтoï життeдiяльнocтi, чepнeтки тау^-виx тa твopчиx ^a^, плaни poбoти, зaпиcи фiнaнcoвиx нaдxoджeнь i витpaт тa iншi (Devyatko, 1998). У яшои вaжливиx втopинниx джepeл бioгpaфiчниx твopiв тaкoж виo-кpeмлюютьcя oфiцiйнi apxiвнi дoкyмeнти: зaпиcи aктiв гpoмaдянcькoгo cтaнy (нapoджeн-ня, cмepтi, шлюбу), cтeнoгpaми тa пpoтoкoли piзниx фopyмiв, дoкyмeнти, пoв'язaнi з пpoфeciйнoю кap'epoю: ocoбoвi лиcтки з oблiкy кaдpiв, вiдoмocтi пpo нaгopoди тa пoкa-paння, xapaктepиcтики тoщo. Певний iнтepec для бioгpaфa-дocлiдникa мoжe пpeдcтaвляти нaвiть дoкyмeнтaцiя мeдичниx ycтaнoв, opгaнiв юстици тoщo. Пpивaтнi листи poзглядa-ютьcя дocлiдникaми-coцioлoгaми як iнфopмaтивнe джepeлo бioгpaфiчниx дaниx; aджe emcrnraprn виcтyпae нocieм вiдoмocтeй пpo aвтopa i мoжe cлyгyвaти зacoбoм xapa^ep^ cтики oкpeмиx гpaнeй cтocyнкiв мiж ним i йoгo дoпиcyвaчaми. Стиль, otocí6 виклaдy, чa-cтoтa лиcтyвaння мoжyть бути нacтiльки ж iнфopмaтивними для нayкoвця-бioгpaфa, як i, влacнe, йoгo змicт. Ыaявний дocвiд icтopичнoï нayки, тaк caмo, як i cyчacнoï coцioлoгiï, лiтepaтypoзнaвcтвa, дae чимaлo зpaзкiв звepнeння дo пpивaтнoгo лиcтyвaння в poлi дiйcнo eфeктивнoгo джepeлa бioгpaфiчниx дaниx у бyдь-якиx arae^ax дocлiджeння (Devyatko, 1998, p. 46). Oтжe, якщo ocнoвoю coцiaльниx дocлiджeнь зaзвичaй е дoкyмeнти iнфop-мaцiйнoгo xapaктepy, eкoнoмiчниx - cтaтиcтичнi мaтepiaли, тo бioгpaфiчний мeтoд нacaм-пepeд пoтpeбye вивчення мeмyapiв, щoдeнникiв, eпicтoляpниx джepeл, бioгpaфiчниx мa-тepiaлiв. Як дpyкoвaниx, тaк i apxiвниx. ^и цьoмy вiд дocлiдникa вимaгaeтьcя пpoявляти бiльшe фaнтaзiï, твopчoгo пiдxoдy, пoeднaння нayкoвиx i xyдoжнix якocтeй.
Зaгaльнoвiдoмo, щo в бioгpaфiчниx нayкoвиx видaнняx yвaзi шиpoкoгo зaгaлy читaчiв дeщo пepeшкoджae гpoмiздкий бiблioгpaфiчний тa oпepaцiйний aпapaт, щo нeoбxiдний aв-TOpy для apгyмeнтaцiï cвoïx дyмoк. Oднaк, пoдiляючи тoчкy зopy бaгaтьox вченж щoдo цьoгo, зayвaжимo, щo в бioгpaфiчниx, a вiдтaк, i icтopикo-aнтpoпoлoгiчниx дocлiджeнняx, не мeншoю цiннicтю е вмшня aвтopa нaмaлювaти яcкpaвий, живий, "oб'eмний" oбpaз rid чи iншoï icтopичнoï пepcoни. Для цьoгo, та таш пoгляд, вaжливi не стшьки aвтopcькi o^^ ки й еттети щoдo чecнoт певш'!' icтopичнoï пepcoни, cкiльки зoбpaжeння ïï вчинкiв i дiянь, якi нaйкpaщe xapaктepизyють цю repco^.
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © T. I. Влacoвa, Г. Г. ^ивчик, 2018
АНTГОПOЛOПЧНА ПPOБЛЕMЛTИKЛ В ICTOPIÏ ФIЛOCOФIÏ
Як вiдoмo, викopиcтaння вcix мeтoдiв дocлiджeння здiйcнюeтьcя вiдпoвiднo дo пeвниx мeтoдoлoгiчниx пpинципiв. I бioгpaфiчний мeтoд нe e виняткoм. Oчeвиднo, щo й y icroprno-aнтpoпoлoгiчниx тa, зoкpeмa, бioгpaфiчниx дocлiджeнняx пoтpiбнi cиcтeмнicть, вceбiчнicть, oб'eктивнicть, ypaxyвaння xapa^epy ^TOp^^i' eпoxи, eвoлюцiйнoгo й peвoлюцiйнoгo po-звитку як caмoï oco6^ тaк i зoвнiшньoгo cepeдoвищa, в яшму вiдбyвaeтьcя цeй poзвитoк.
^инцип cиcтeмнocтi cтocoвнo icтopикo-aнтpoпoлoгiчниx дocлiджeнь пepeдбaчae, вив-чeння й ypaxyвaння вcix oбcтaвин poзвиткy iieï чи iншoï ocoби, яcкpaвим пpиклaдoм чoгo e фyндaмeнтaльнa пpaця M. Kocтoмapoвa (Kostomarov, 2011) мPycькa icтopiя в життeпиcax визнaчниx ïï дiячiвм, дe шжний з 70-ти пopтpeтiв, щo зoбpaзив видaтний icтopик, пoкaзa-ний та зaгaльнoicтopичнoмy тлi, пpoaнaлiзoвaнi poдoвiд icтopичнoï пepcoни, фopмyвaння cвiтoглядy, життeвий шляx, дocягнeння, внecoк у poзвитoк дepжaви, poль в icTOpiï тoщo.
Згiднo з пpинципoм вceбiчнocтi cлiд ^arayra дo зoбpaжeння пepcoнaлiй у вcix ïï яш-cтяx, пaм'ятaючи, ^и цьoмy щo кoжнa людинa - де цiлий вcecвiт, у яшму знaxoдитьcя мicцe як для шляxeтниx дyмoк, пoчyттiв, вчинкiв, тaк i для rax, пpo якi да xoчeтьcя згаду-вaти. Пpиpoднo, щo у icтopикo-aнтpoпoлoгiчниx дocлiджeнняx, дe пocтaють вeликi гaлepeï пopтpeтiв (нa вщмшу вiд cyтo бioгpaфiчниx твopiв), мaють бути видiлeнi лишe нaйбiльш cy^^i pиcи iieï чи iншoï пepcoни, aлe тaкi, щo xapaктepизyють ïï з piзниx бoкiв. У вмшш видiлити ïx пpoявляeтьcя мaйcтepнicть да тiльки xyдoжникa, aлe й дocлiдникa.
Вiдпoвiднo, з бioгpaфiï riei' чи iншoï пepcoни нe мoжнa виcмикyвaти лишe тi фaкти, щo мoжyть пiдтвepдити aвтopcькy кoнцeпцiю. Cлiд oпepyвaти нe пooдинoкими, пiдiбpaними, вигiдними фaктaми, a вcieю cyкyпнicтю piзнoмaнiтниx, cyпepeчливиx фaктiв, aджe нaвiть нaйбiльш oчeвиднi, здaвaлocя б, фaкти, щo виxoплeнi з кoнтeкcтy пoдiй, мoжyть дaти xиб-ну кapтинy. Ыeдoтpимaння aбo iгнopyвaння дaнoгo пpинципy пpизвeлo дo пpимiтивiзaцiï icтopичниx пepcoн у пoпyляpниx cepiяx бioгpaфiчниx нapиciв "100 вeликиx людeйм, "100 вeликиx пoлкoвoдцeвм, "100 вeликиx мыcлитeлeй" тa iн., щo нaдpyкoвaнi в pociйcькoмy видaвництвi "Вeчe" у 2000 p. Taкий caмий oгpix мae й книгa y^a^^^re пoлiтикa I. Ф. Шapoвa (Sharov, 1999) "100 видaтниx iмeн y^aï™", дe пopтpeти вiдoмиx ocí6 тeж дyжe cxoжi з кapтoнними фiгypaми з peквiзитy бaгaтьox вyличниx фoтoгpaфiв для пpивaб-лeння клieнтiв.
^инцип oб'eктивнocтi пepeдбaчae нeyпepeджeнe cтaвлeння дo oб'eктy дocлiджeння. Бioгpaф мae бути да пpoкypopoм i нaвiть да cyддeю. Cкopiшe вiн yпoдiбнюeтьcя пaтoлoгo-aнaтoмy, для якoгo гoлoвним e дoкoпaтиcя дo icтини шляxoм пpeпapyвaння мepтвoгo тiлa, пpи цьoмy зaлишaючиcь бeзcтopoннiм, нeyпepeджeним.
Пpинцип icтopизмy, пo-пepшe, вимaгae дивитиcя нa ту чи шшу ocoбy в кoнкpeтниx icтopичниx yмoвax i кoнкpeтнoмy cepeдoвищi, a тaкoж з тoчки зopy того, щo вoнa мoглa i да мoглa зpoбити в кoнкpeтниx icтopичниx yмoвax. Цe aнaлiз фaктiв, явищ, пoвeдiнки icтopичниx пepcoнaжiв з ypaxyвaнням кoнкpeтнoï icтopичнoï eпoxи, ïï зaкoнiв, eтичниx нopм, тpaдицiï, пpo щo влyчнo виcлoвивcя M. M. Kapaмзiн (Karamzin, 1988), oцiнюючи дiяльнicть кн. Oльги: "_мы дoлжны cyдить o Гepoяx Иcтopии пo oбычaям и нpaвaм иx вpeмeни" (p. 100). Пopyшeння цьoгo пpинципy нe тшьки пpизвoдить дo пoмилкoвиx i уда-peджeниx нayкoвиx виcнoвкiв, aлe й чacтo-гycтo викopиcтoвyeтьcя в пoлiтичниx цiляx, щo дae пiдcтaвy iмeнyвaти icropTO пoлiтикoю, щo пoвepнyтa в минyлe. Пo-дpyгe, цe вiдтвo-peння дyxy iieï чи iншoï eпoxи, пpoникнeння в aтмocфepy, в якiй вiдбyвaлacя дiяльнicть iieï чи iншoï icтopичнoï пocтaтi.
Вiдзнaчaючи знaчeння кoжнoгo мeтoдoлoгiчнoгo пpинципy в icтopикo-aнтpoпoлoгiчниx дocлiджeнняx й зacтocyвaннi бioгpaфiчнoгo мeтoдy, cлiд вщмпити, щo нaйбiльшoгo знa-
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © T. I. Влacoвa, Г. Г. Kpивчик, 2018
АНTPOПOЛOПЧНА ПPOБЛЕMЛTИKЛ В ICTOPIÏ ФIЛOCOФIÏ
чення в цiй мeтoдoлoгiï aвтopи дaнoï poзвiдки нaдaють викopиcтaнню дiaлeктичнoгo методу, який, та нaшy думку, е тaкoж oднoчacнo й пpинципoм дocлiджeння. Як метод, дiaлeк-тикa е oдним з iнcтpyмeнтiв, щo дoпoмaгae дocлiдникy poзкpивaти caмy cyтнicть явищ i пpoцeciв, дocлiдити ïx cклaднicть, cyпepeчливий xapa^ep, ï^e минуле i cyчacнe. Висту-пaючи в якocтi пpинципy, дiaлeктикa е iмпepaтивoм, щo вимaгae вщ yчeнoгo дocлiджyвaти будь-яке явище в йoгo пocтiйнoмy pyci, джepeлoм яшго е пpoтиpiччя, ïx eднicть тa 6o-poтьбa. Гoлoвнoю ocoбливicтю дiaлeктичнoгo мeтoдy (пpинципy) е те, щo вiн зaвжди ви-cтyпae в oднiй зв'язцi з iншими мeтoдoлoгiчними пpинципaми.
Дiaлeктикa вимaгae вiд дocлiдникa вкaзyвaти пpи xapaктepиcтицi oкpeмиx icтopичниx пepcoн нa пoзитивнi й негативш якocтi ïx xapaктepy, нa вну^ш^й poзвитoк ocoбиcтocтi й зoвнiшнi oбcтaвини, зa якиx вoнa фopмyвaлacя, виявляти як cyTO iндивiдyaльнi, нeпo-втopнi ocoбливocтi xapaктepy, тaк i ri pиcи, щo пpитaмaннi пeвнiй coцiaльнiй cпiльнoтi, дo я^ нaлeжить дaнa пepcoнa. Пoдiбнi чecнoти, пoзa cyмнiвoм, були у Д. I. Явopницькoгo, щo, зoкpeмa, виднo з того, як вш xapaктepизyвaв cвoгo улюбленця, кoшoвoгo oтaмaнa fea-нa Дмитpoвичa Cipкa, бioгpaфiï якoгo видaтний у^^'н^кий icтopик пpиcвятив poздiл в "IcTOpiï Зaпopoзькиx кoзaкiв". I ми ^ocro не мoжeмo вiдмoвити co6í в зaдoвoлeннi npo-цитyвaти фpaгмeнт iз ща xapaктepиcтики, яку ввaжaeмo зpaзкoм дiaлeктичнoгo пoглядy нa icтopичнy repco^:
... Пpoвoдя вcю cвoю жизнь та вoйнe, Cиpкo вмecтe c тем oтличaл-cя вeликoдyшиeм и peдким бecкopыcтиeм, и пoтoмy никoгдa не пpecлeдoвaл cлaбoгo вpaгa, a пocлe вoйны никoгдa не бpaл нa ceбя вoeннoй дoбычи... Имя его, так пpeдвoдитeля oкpyжeнo 6blto opeoлoм нeпoбeдимocти, и пoтoмy вpaги бoялиcь eгo пуще oгня, пуще бypи, пуще язвы мopoвoй... И пo xapaктepy, и пo в^м дeйcтвиям Cиpкo пpeдcтaвлял coбoй тип иcтиннoгo зa-пopoжцa. Oн был xpaбp, oтвaжeн, cтpacтeн, не вceгдa вepeн cвoим coюзникaм; oн любил пo вpeмeнaм пoгyлять и cильнo пoдвыпить и вo xмeлю пoкaзaть cвoй кoзaцкий зaдop; oн cклoнeн был минyтнo yвлeчьcя нoвoй мьюлью, нoвым пpeдпpиятиeм, чтoбы пoтoм oткaзaтьcя oт coбcтвeннoй зaтeи и ^идти к coвepшeннo пpoтивoпoлoжнoмy peшeнию. To был та cropo^ мocкoвcкoгo цapя, тo нa cтopoнe пoльcкoгo кopoля, тo oн пoддepживaл
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © T. I. Влacoвa, Г. Г. ^ивчик, 2018
АНTPOПOЛOПЧНА ПPOБЛЕMЛTИKЛ В ICTOPIÏ ФIЛOCOФIÏ
Дopoшeнкa, тo cтaнoвилcя нa cтopoнy eгo вpaгoв...
(Yavornytskyi, 1990, p. 387)
зaвжди бpaти дo yвaги poзвитoк ocoбиcтocтi. ^жта людинa з чacoм мyдpiшae ^6O, нaвпaки, дeгpaдye). Зaгaльнa тeндeнцiя пoлiтичнoгo дiячa - eвoлюцiя вiд paдикaль-ниx пoглядiв дo кoнcepвaтивниx. Чacтo-гycтo cвiтoгляднi ocнoви пeвнoï icтopичнoï ocoби змiнюютьcя нa пpoтилeжнi. Як да, нaпpиклaд, cтaлocя з вiдoмим paдянcьким i pociйcьким coцioлoгoм O. O. Зiнoв'eвим (Zinovev, 1976): якщo у poмaнi-гpoтecкy "Зияющиe выcoты" тa шшик твopax щo нaпиcaнi в 1970-т pp., вiн щш виcмiювaв paдянcькy дiйcнicть, тo пoтiм нecпoдiвaнo для бaгaтьox пoчaв виxвaляти ïï, тавпь зaxищaти Cтaлiнa, як твopця pa-дян^^' цивiлiзaцiï; нaтoмicть гopбaчoвcькy "пepecтpoйкy" нaзвaв "кaтacтpoйкoй" (Zinovev, 1989), cильнo жaлкyвaв i пpo poзпaд CPCP, i пpo cвiй iнтeлeктyaльний внecoк у цю cпpaвy, мoвляв, "Цiлили в кoмyнiзм, a влучили в Poc^" (Kantor, 2017). Пpичoмy, щo xa-paктepнo, фiлocoф зaвжди був щиpим у cвoïx пoглядax. I йoгo нe мoжнa yпoдiбнювaти пoлiтичним пepeвepтням, щo нe мaють нiякиx пoглядiв i мiняють пoзицiю виключнo зapa-ди ocoбиcтoгo здаку. Tyт, oчeвиднo, cпpaвa нe в дiaлeктицi, a в пpиcтocyвaннi, тобто в мo-paльниx якocтяx ocтaннix.
Вiдoмий cyчacний у^^'н^кий icтopик В. C. Чишш (Chyshko, 1996) виoкpeмлюe тpи стади бioгpaфiчнoгo дocлiджeння: 1) eмпipичнa, щo rpyнтyeтьcя нa eвpиcтичниx тa джepe-лoзнaвчиx мeтoдикax; 2) peкoнcтpyкцiя життя тa дiяльнocтi, пcиxoлoгiчнoгo cклaдy oco6^ cтocтi, щo rpyнтyeтьcя нa мeтoдax icтopичнoï тa пcиxoлoгiчнoï peкoнcтpyкцiï; 3) peпpeзeн-тaцiя ocoби в yciй cyкyпнocтi внyтpiшнix i зoвнiшнix зв'язкiв. Зaгaлoм пoгoджyючиcь з цим, видiлимo щe oднy cтaдiю бioгpaфiчнoгo дocлiджeння й пocтaвимo ïï та дpyгe мicцe - дocлiджeння вcix oб'eктивниx oбcтaвин i фaктopiв poзвиткy ocoби в ïx дiaлeктичнoмy poзвиткy, тoбтo у змiнax i пpoтиpiччяx.
Наукова новизна
Дaнy cranro мoжнa ввaжaти peфлeкcieю нa oчeвидний нayкoвий зaпит нa icтopiocoфcь-ш ocмиcлeння й пoдaльшy poзpoбкy пигань мeтoдoлoгiчнoгo зaбeзпeчeння icтopикo-aнтpoпoлoгiчниx й бioгpaфiчниx дocлiджeнь. Лджe yкaзaнi питания мaйжe нe poзглядaли-cя у фyндaмeнтaльниx пpaцяx "пaтpiapxiв" вiтчизнянoï мeтoдoлoгiï нayки (Kovalchenko 2003; Konverskyi, 2010; Mogilnitskiy, 1989; Santsevich, 1990), a низга пpaць, qo нaдpyкoвa-та ocтaннiм чacoм, пpиcвячeнa здeбiльшoгo викopиcтaнню бioгpaфiчнoгo мeтoдy в iCTopiï ф^^фи, пeдaгoгiцi, coцioлoгiï, eкoнoмiцi (Aitov, 2010; Tymchuk, 2015; Sharoshkina, 2012). Дo тoгo ж дeякi з ник нe пoзбaвлeнi cxoлacтики.
Висновки
У таш чac у cycпiльcтвi iraye вeликий пoпит нa icтopикo-aнтpoпoлoгiчнi й, зoкpeмa, бioгpaфiчнi дocлiджeння, щo мaють нe тiльки нayкoвo-пiзнaвaльнe, aлe й виxoвнe знaчeн-ня. Вiдпoвiднo, aктyaлiзyeтьcя питaння пpo мeтoдoлoгiю тaкиx дocлiджeнь у вciй гу-мaнiтapнiй цapинi, пepeдyciм icтopичнiй, лiтepaтypoзнaвчiй, кyльтypoлoгiчнiй.
Пpoтe, як вiдoмo, вce нoвe - да дoбpe зaбyтe cтape, aбo, як нaпиcaнo в Бiблiï: "Щр бyлo, тo й бyдe; щo poбилocя, тo й poбитимeтьcя, й нeмae нiчoгo нoвoгo пiд coнцeм" (Bibliia, Ekkleziiast, 2017). Лнтpoпoлoгiчнa пapaдигмa нayкoвиx дocлiджeнь кiнця ХХ-XXI ст., я^ ввaжaeтьcя cтpижнeм cyчacнoï гyмaнiтapиcтики, a тaкoж xapaктepний для пocтмoдepнiзмy
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © T. I. Влacoвa, Г. Г. ^вчи^ 2018
AHTPOnOflOmHA nPOEHEMATHKA B ICTOPII OIHOCOOII
npiopHTeT icTopHKO-aHTpononoriHHHx gocmg^eHb, a BignoBigHo h 6iorpa$inHoro MeTogy, BBa^aeMO "peHecaHcoM" HayKoBHx Tpag^iM icTopHHHoi KnacHKH nonepegHboi enoxu, 3oKpeMa BiTHH3HAHoi icTopHHHoi cnag^HHH, mo penpe3eHToBaHa TaKHMH BHgaTHHMH oco6aMH, aK B. M. KocToMapoB, ^bophh^khh, I. Kpun'aKeBHH Ta iH.
Ha Ham noraag, rnnoBHoro ocoG^HBicTro HayKoBoro nonepKy yKa3aHHx KnacHKiB e Te, mo npu gocKoHa^oMy Bo^ogiHHi BciMa 3ara.nbHoBH3HaHHMH HayKoBHMH MeTogaMH b icTopuKo-aHTpono^orinHHx goc^ig^eHHax npiopmerae мicцe b hhx nociga^H 6iorpa$inHHH MeTog i gia^eKTHKa, aKi, B3aeMogironH 3 iHmHMH MeTogaMH, nepeg6anaroTb goc^ig^eHHa aK caMoi oco6h, TaK i 3oBHimHix, o6'eKTHBHHx ^aKTopiB i oGcraBHH po3BHTKy oco6h b neBHoMy icTo-pHHHoMy npocTopi Ta gia^eKTHHHoMy po3BHTKy, to6to y 3MiHax i nporapinnax.
REFERENCES
Aitov, S. S. (2010). Metodology approaches of the European and Ukrainian historical-anthropological research:
Genesis and development. Humanitarnyi Zhurnal, 3-4, 60-64. (in Ukrainian) Belan, H. V. (2013). Biographical method in the historical and pedagogical science: The leading trends of formation. Pedagogical Discourse, 15, 50-54. (in Ukrainian) Bibliia. Knyhy Sviatoho Pysma Staroho i Novoho Zavitu. Ekkleziiast (Section 1), I. Ohiienko, Trans. Ukr. (2017).
Retrived from https://bible.ggwo.org.ua/ua/21/01/ (in Ukrainian) Caputo, J. (2013). Truth: Philosophy in Transit. London: Penguin Books. (in English)
Chyshko, V. S. (1996). Biohrafichna tradytsiia ta naukova biohrafiia v istorii i suchasnosti Ukrainy. Kyev: BMT. (in Ukrainian)
Devyatko, I. F. (1998). Metody sotsiologicheskogo issledovaniya. Ekaterinburg: Ural Federal University. (in Russian)
Fuko, M. (2004). Chto takoe avtor? In I. V. Kabanova, Sovremennaya literaturnaya teoriya. Antologiya (pp. 69-91).
Moscow: Flinta: Nauka. (in Russian) Izer, V. (2004). Izmenenie funktsiy literatury. In Sovremennaya literaturnaya teoriya. Antologiya (pp. 24-44).
I. V. Kabanova, Trans. Moscow: Flinta: Nauka. (in Russian) Kantor, K. (2017). Motsart sotsiologii. Retrieved from http://www.zinoviev.ru/ru/zinoviev-kantor3.html (in Russian)
Karamzin, N. M. (1988). Istoriya Gosudarstva Rossiyskogo: Reprintnoe vosproizvedenie izdanie pyatogo, vypushchennogo v 3 knigakh s prilozheniem "Klyucha" P. M. Stroeva (Book 1, Vol. 1). Moscow: Kniga. (in Russian)
Konverskyi, A., Lubskyi, V., Horbachenko, T., Buhrov, V., Kondratieva, I., Rudenko, O., & Yushtyn, K. (2010).
Osnovy metodolohii ta orhanizatsii naukovykh doslidzhen: Navchalnyi posibnyk. Kyiv: Center of Educational Literature. (in Ukrainian) Kostomarov, N., & Savilova T. (Ed.). (2011). Russkaya istoriya v zhizneopisaniyakh ee glavneyshikh deyateley.
Moscow: AST. (in Russian) Kovalchenko, I. D. (2003). Metody istoricheskogo issledovaniya (2 Edit.). Moscow: Nauka. (in Russian) Krypiakevych, I., Shevchenko F., Butych, I., & Isaievych, Y. (Eds.). (1980). Bohdan Khmelnytskyi (2 Edit.). Lviv: Svit. (in Ukrainian)
Manfred, A. Z. (1986). Napoleon Bonapart (4 Edit.). Moscow: Myisl. (in Russian) Mogilnitskiy, B. G. (1989). Vvedenie v metodologiyu istorii. Moscow: Vysshaya shkola. (in Russian) Molchanov, N. N. (1980). General de Goll. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniya. (in Russian) Nechkina, M. V. (1974). Vasiliy Osipovich Klyuchevskiy. Istoriya zhizni i tvorchestva: Monografiya. Moscow: Nauka. (in Russian)
Neiman, S. (2016). Why Grow Up? London: Penguin Books. (in English) Perry, K. (2015). Philosophy. USA: Zephyros Press. (in English)
Pylypenko, V., Pryvalov, Y., & Nikolaievskyi, V. (2008). Vladna elita u konteksti suspilnoho rozvytku. Vidpovi-
dalnist. Kyiv: Foliant. (in Ukrainian) Roberbs, B. (2002). Biographical Research. Philadelphia: Open University Press. (in English) Santsevich, A. V. (1990). Metodika istoricheskogo issledovaniya (2 Edit.). Kiev: Naukova dumka. (in Ukrainian) Sent-Bev, S. (1970). Literaturnye portrety. Kriticheskie ocherk. Trans. from French. Moscow: Khudozhestvennaya literatura. (in Russian)
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © T. I. B^acoBa, r. r. KpHBW, 2018
АНТРОПОЛОГ1ЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В ЮТОРП ФИОСОФП
Sharoshkina, N. (2012). Biographical Method in Educational Work as the Analysis of Lifes Way of Human. Peda-hohika ta Psykholohiia Profesiinoi Osvity, 4, 114-122. (in Ukrainian)
Sharov, I. F. (1999). 100 vydatnykh men Ukrainy. Kyev: Alternatyvy. (in Ukrainian)
Tymchuk, L. I. (2015). Methodic of digital biographical narratives creation in pedagogical education. Pedahohichni Nauky: Teoriia, Istoriia, Innovatsiini Tekhnolohii, 5, 389-405. (in Ukrainian)
Yavornytskyi, D. I., Sokhan, P. S., (Ed.). et. al. (1990). Istoriia zaporozkykh kozakiv (Vol. 2, p. 560). Kyiv: Naukova Dumka. (in Ukrainian)
Zhizn zamechatelnykh lyudey: Vikipediya. Retrived from https://ru.wikipedia.org/wiki/Zhizn_zamechatelnyih_ lyudey (in Russian)
Zinovev, A. A. (1974). The Gaping Heights. Retrived from http://www.zinoviev.ru/rus/textheights.pdf (in Russian)
Zinovev, A. A. (1989). Katastroika. The story aboutperestroika in Partgrad. Retrived from http://www.zinoviev.ru/ ru/zinoviev/textkatastroika.pdf (in Russian)
Zizek, S. (2017). The Courage of Hopelessness: Chronicles of a Year of Acting Dangerously. London: Allen Lane. (in English)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Айтов, С. Ш. Методолопчш тдходи европейських та укранських юторико-антрополопчних дослщжень: генеза та розвиток / С. Ш. Айтов // Гуманггарний журнал. - 2010. - № 3-4. - С. 60-64.
Белан, П. В. Бiографiчний метод в юторико-педагопчнш науцг проввдт тенденци становлення / П. В. Белан // Педагопчний дискурс. - 2013. - Вип. 15. - С. 50-54.
Бiблiя. Книги Святого Письма Старого i Нового Завиу / укр. пер. I. Опенка. - [Б. м. : б. в.], 2017. - Розд. 1 : Екклeзiяст. - Режим доступа: https://bible.ggwo.org.ua/ua/21/01/
Caputo, J. Truth: Philosophy in Transit / J. Caputo. - London : Penguin Books, 2013. - 283 p.
Чишко, В. С. Бiографiчна традишя та наукова бiографiя в ютори i сучасносп Украши / В. С. Чишко. - Ки!в : БМТ, 1996. - 240 с.
Девятко, И. Ф. Методы социологического исследования / И. Ф. Девятко. - Екатеринбург : Уральский федеральный университет, 1998. - 208 с.
Фуко, М. Что такое автор? / М. Фуко // Современная литературная теория. Антология / И. В. Кабанова. -Москва : Флинта : Наука, 2004. - C. 69-91.
Изер, В. Изменение функций литературы / В. Изер // Современная литературная теория. Антология / составление, перевод И. В. Кабановой. - Москва : Флинта : Наука, 2004. - C. 22-44.
Кантор, К. Моцарт социологии [Електронный ресурс] / К. Кантор. - 2017. - Режим доступа: http://www.zinoviev.ru/ru/zinoviev-kantor3.html
Карамзин, Н. М. История Посударства Российского: репринтное воспроизведение изд. 5-го, выпущ. в 3 кн. с прил. «Ключа» П. М. Строева. Кн. 1. Т. 1 / Н. М. Карамзин. - Москва : Книга, 1988. - 155 с.
Основи методологи та оргашзацп наукових дослщжень : навч. поаб. / А. £ Конверський, В. I. Лубський [та ш.] ; за ред. А. £. Конверського. - Ки!в : Центр учбово! лгтератури, 2010. - 352 с.
Костомаров, Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров ; ред. Т. Савилова. - Москва : АСТ, 2011. - 1024 с.
Ковальченко, И. Д. Методы исторического исследования / И. Д Ковальченко. - 2-е изд., доп. - Москва : Наука, 2003. - 486 с.
Крип'якевич, I. П. Богдан Хмельницький / I. П. Крип'якевич ; ввдп. ред. Ф. П. Шевченко, I. Л. Бутич, Я. Д. каевич. - 2-е вид., виправлене i доповнене. - Львiв : Свгт, 1980. - 408 с.
Манфред, А. З. Наполеон Бонапарт / А. З. Манфред. - 4-е изд. - Москва : Мысль, 1986. - 141 с.
Могильницкий, Б. П. Введение в методологию истории / Б. П. Могильницкий. - Москва : Высшая школа, 1989. - 175 с.
Молчанов, Н. Н. Пенерал де Полль / Н. Н. Молчанов. - Москва : Международные отношения,1980. - 502 с.
Нечкина, М. В. Василий Осипович Ключевский. История жизни и творчества : монография / М. В. Нечкина. -Москва : Наука, 1974. - 639 с.
Neiman, S. Why Grow Up? / S. Neiman. - London : Penguin Books, 2016. - 240 p.
Perry, K. Philosophy / K. Perry. - USA : Zephyros Press, 2015. - 234 p.
Пилипенко, В. £. Владна елгга у контекст суспшьного розвитку. Ввдповщальшсть / В. £. Пилипенко, Ю. О. Привалов, В. М. Школаевський. - Ки!в : Фолiант, 2008. - 158 с.
Roberbs, B. Biographical Research / B. Roberbs. - Philadelphia : Open University Press, 2002. - 224 p.
doi: 10.15802/ampr.v0i 13.132592 © Т. I. Власова, П. П. Кривчик, 2018
АНТРОПОЛОПЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В ЮТОРП ФИОСОФП
Санцевич, А. В. Методика исторического исследования / А. В. Санцевич. - 2-е изд., перераб., доп. - Киев :
Наукова думка, 1990. - 210 с. Сент-Бёв, Ш. Литературные портреты. Критические очерки : [пер. с фр.] / Ш. Сент-Бёв. - Москва : Художественная литература, 1970. - 607 с. Шарошкша, Н. Бюграф1чний метод в освггнш робот як анал1з життевого шляху людини / Н. Шарошк1на //
Педагопка та психолопя професшно! освгш. - 2012. - № 4. - С. 114-122. Шаров, I. Ф. 100 видатних 1мен Укра1ни / I. Ф. Шаров. - Кшв : Альтернативи, 1999. - 496 с. Тимчук, Л. I. Методика створення б1ограф1чних цифрових наратив1в в контексп педагопчно! освгти / Л. I. Тимчук // Педагопчш науки: теор1я, 1стор1я, шновацшш технолог^'. - 2015. - № 5. - С. 389-405. Яворницький, Д. I. !стор1я запор1зьких козаюв : у 3-х т. / Д. I. Яворницький ; редкол.: П. С. Сохань [та ш.]. -
Кшв : Наукова думка, 1990. - Т. 2. - 560 с. Жизнь замечательных людей : Википедия [Електронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/
wiki/Жизнь_ замечательных_людей Зиновьев, А. А. Зияющие высоты / А. А. Зиновьев. - [б. г. : б. и.], 1974. - 51 с. - Режим доступа:
http://www.zinoviev.ru/rus/textheights.pdf Зиновьев, А. А. Катастройка. Повесть о перестройке в Партграде / А. А. Зиновьев. - [б. г. : б. и.], 1989. -
114 с. - Режим доступа: http://www.zinoviev.ru/ru/zinoviev/textkatastroika.pdf Zizek, S. The Courage of Hopelessness: Chronicles of a Year of Acting Dangerously / S. Zizek. - London : Allen Lane, 2017. - 336 p.
Т. И. ВЛАСОВА1*, П. П. КРИВЧИК2*
'* Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (Днипро, Украина), ел. почта [email protected], ORCID 0000-0001-5040-5733
2*Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (Днипро, Украина), ел. почта [email protected], ORCID 0000-0001-7504-4575
РЕЦЕПЦИЯ БИОГРАФИЧЕСКОГО МЕТОДА В ИСТОРИКО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЯХ
Цель работы. Актуализировать вопрос об использовании биографического метода и установить его взаимосвязь с другими научными методами и методологическими принципами в историко-антропологических исследованиях. Теоретический базис. Рассмотрение биографического метода в историко-антропологических исследованиях осуществлен в русле общего теоретического "ренессанса" классической гуманитаристики, который в значительной мере вызван неопределенностью и многозначностью теоретических дискурсов и дискурсивных практик постмодернизма и выдвигает перед исследователем ряд новых задач, среди которых - "выявление неявного", то есть не простого описания результатов культурной деятельности человека в непосредственной данности, а раскрытие подчас неосознанных механизмов этой деятельности, глубинных пружин культуры, которые обеспечивают движение Научная новизна. Авторы данного сочинения не затрагивают социологическую проблематику биографических исследований, которые достаточно широко представлены в работах современных западных ученых. Предмет нашего сообщения - биографический метод, который генетически походит от Ш.-О. Сент-Бева, который считал, что главной задачей биографа является осуществление анализа личности выдающегося человека. Очевидность того факта, что исследования в области гуманитаристики вообще и, в частности, в гражданской истории должны учитывать не только изменения социокультурных аспектов бытия, но и соответствующую трансфомацию методологических подходов к анализу эпифеноменов "текучей современности", привел нас к пониманию необходимости историософского исследования рецепции биографического метода в историко-антропологических работах с последующею исторической, философской, культурологической, репрезентацией биографического метода. Выводы. Историософские трансформации последних десятилетий с их радикальной сменой научных концепций, методов и приемов обращают исследователя к биографической методологии, которая сегодня репрезентирует антропоцентризм, наполняющий науку гуманистическим смыслом. Использование данной методологии требует от ученого соблюдения основных методологических и овладения другими научными методами, прежде всего диалектика.
Ключевые слова: антропоцентризм; постмодерн; гуманитаристика; диалектика; принципы; объективность; системность; всесторонность; историзм
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592 © Т. I. Власова, П. П. Кривчик, 2018
AHTPOnOflOmHA nPOEHEMATHKA B ICTOPII OIHOCOOII
T. I. VLASOVA1*, G. G. KRIVTCHIK2*
''Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan (Dnipro, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0001-5040-5733
2*Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan (Dnipro, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0001-7504-4575
RECEPTION OF THE BIOGRAPHICAL METHOD IN HISTORICAL AND ANTHROPOGICAL STUDIES
Purpose. To update the question of using the biographical method and establishing its interrelation with other scientific methods and methodological principles in historical and anthropological research. Theoretical basis. Consideration of the biographical method in historical and anthropological studios carried out in the course of the general theoretical "renaissance" of classical humanitarianism, which is largely due to the uncertainty and ambiguity of theoretical discourses and discursive practices of postmodernism, pose to the researcher a number of new tasks. Among them there is "discovery of the implicit" i.e. not just the description of the results of human cultural activity in the immediate given, but the disclosure of sometimes unconscious mechanisms of this activity, of the deep "springs" of culture that ensure its movement. Originality. The authors of this research do not touch on the sociological issues of biographical research, which are widely represented in the writings of contemporary Western researchers. The subject of our message is a biographical method that is genetically derived from Ch. A. Sainte-Beuve, who believed that the main task of the biographer is to carry out an analysis of the personality of a prominent person. The research in the realm of humanities in general and in civil history in particular should take into account not only the changes in the sociocultural aspects of being, but also the corresponding transformation of methodological approaches to the analysis of the epiphenomena of "fluid modernity". This obvious fact led us to an understanding of the need for a historiosophical study of the problem of reception of a biographical method in historical and anthropological works with the subsequent historical, philosophical, cultural representation of the biographical method. Conclusions. The historiosophical transformations of the last decades, with their radical change in concepts, methods and techniques, return the researcher to the improvement of the biographical methodology that today represents anthropocentrism, which fills the science with humanistic content. The use of this methodology requires from a scientist to adhere to the basic methodological principles and mastering other scientific methods, primarily dialectics.
Keywords: anthropocentrism; postmodernity; humanism; dialectics; principles; objectivity; systematic; comprehensiveness; historism
Hagmm.na go peflKonerii: 29.12.2017 npHHHATa go gpyKy: 20.03.2018
doi: 10.15 802/ampr.v0i 13.132592
© T. I. B^acoBa, r. r. KpHB^HK, 2018
